CC BY
16
УДК 321. 022+323. 234+323. 25+323. 262
В. М. Торяник, кандидат полггичних наук, доцент
КОНСУМЕР13АЦ1Я П0Л1ТИЧН01 АКТИВНОСТ1 ЯК НОВА ТЕНДЕНЦ1Я В СУЧАСНОМУ П0Л1ТИЧН0МУ ПР0ЦЕС1
Розкрито сутшстъ полтичного консумергзму як форми полтичног ynacmi. Ви-значено передумови виникнення нових тенденцш полтичног aкmивноcmi в розвитку сучасного суспыъства.
Ключов1 слова: традицшш форми полтичног учacmi, полтичний конcумерiзм, mеорiя суспыъстваризику У. Бека, концепщя полтичного К. Шмтта, субполтика.
Актуальмсть проблемы. Сьогодш на Заход1 спостер1гаеться тенденщя до розширення i навиъ трансформаци традицшно! сфери политики. Все частше громадяни, особливо молодь, надають перевагу слабкоформалiзованим, ^ie-рархiзованим, спорадичним колективним дiям [11]. Виявилося, що, зосе-реджуючи свою увагу на конвенцiональних формах полггично! участi та членствi в сощально-полггичних органiзацiях, дослiдники просто не помiчали цiлi групи населення, залученi в нов^ неформальнi практики. До них можна вщне-сти рiзнi локальш групи, в тому числi 1нтернет-ствтовариства, рух антиглоба-лiстiв, органiзаторiв рiзного роду петицiйних кампанiй, спонтанних простестних акцiй, що не передбачають членства у будь-яких оргашзащях. Hерiдко таю зусилля задiянi у сферах, яю звично вiдносять до неполiтичних (наприклад, кампани бойкоту товарiв, акти полiтично вмотивованого споживання) [8-10].
За допомогою таких форм активности як полггичний консумерiзм, нове поколiння «критично налаштованих громадян» частiше виражае свое ставлен-ня не до полiтицi нацюнальних урядiв, а до суб'eктiв, що дтоть на споживчому ринку i у сферi виробництва, критикують практики, яю мають глобальне по-ширення i справляють вплив у першу чергу у сферi працi та виробничих вщ-носин. акти полггично! участi спрямованi не на чинш полггичш iнститути i системи, а на рГзних учасникiв ринку. Така нова локалiзацiя полГтичних дш ставить пГд сумнГв нашi уявлення про полпичну участь [12, с. 264].
У зв'язку з цим не без тдстав росшська дослщниця С. Пшизова зазначае: «Однак i вектори полГтично! активностi, що юнували до сьогоднГ, набувають ново! якостГ, оскГльки в конвенцiональнi форми привноситься новий змют. Ставлення до традицшних контрагентiв полГтично! взаeмодi!, зберiгаючись зовшшньо незмiнними, по сутГ принципово змшюються. Громадянська участь дедалi все бшьше асоцiюeться з прагматичним о6мГном, перетворюючи, таким чином, громадянське сустльство в ствтовариство споживачiв» [3, с. 108].
Анал1з останнгх джерел та публгкащй. Проблема полгтичного консу-мерiзму практично не порушувалася у втизняному полгтолопчному дис-курсГ. Серед авторiв, яю !"! розробляють, можна назвати Т. Бургуаш, Ст. Bi-152 © Торяник В. М., 2011
зepiллa, T. В^льгельм^та, M. Miчeлeттi, Д. Cтoyллa, А. Фoллcдeлa, Г. Xaвeлл-ca, C. Пшизoвy, Г. Poгaчoвa, О. Cepьoгiнa тa ш.
Mema cтaттi пoлягae в poзкpиттi cyтнocтi пpoцecy кoнcyмepiзaцiï толь тичнoï aктивнocтi як нoвoï тeндeнцiï y cyчacнoмy пoлiтичнoмy пpoцeci.
Bu^ad основного мamepiaлy. Пoшиpeння нoвиx фopм пoлiтичнoï aктивнo-cтi чacтiшe зa вce пoяcнюeтьcя виявoм кpизи дoвipи дo дeмoкpaтичниx пoлiтичниx iнcтитyтiв. Bиникнeння товж pизикiв, зpocтaння нeвизнaчeнocтi i да зaвжди aдeквaтнa peaкцiя нaцioнaльниx ypядiв нa пpoблeми, щo виникaють, ЗМУШУЮТЬ гpoмaдян звepтaтиcя дo aльтepнaтивниx мoдeлeй i cпocoбiв пoлiтичнoï aктивнo-CTÍ, шyкaти нoвi мeтoди poзв'язaння пpoблeм. Чepeз пoлiтичний шoпiнг, кaмпaнiï з диcкpeдитaцiï кopпopaтивнoï cимвoлiки i peклaмниx cлoгaнiв, eлeктpoннi шти-цп TOrn;o гpoмaдяни нaмaгaютьcя, oбминaючи дepжaвy, виxoдити нaпpямy нa вeликi кopпopaцiï, мiжнapoднi opгaнiзaцiï, гpoмaдcькy думку, тим caмим бeзпo-cepeдньo виpaжaючи cвoю вoлю i впливaючи нa виpiшeння вaжливиx питaнь.
Ha думку фyндaтopa пoпyляpнoï нa Зaxoдi тeopiï cycпiльcтвa pro^y Уль-pixa Бeкa, pизики тоетш^ виpoбляютьcя cycпiльcтвoм, пpичoмy цe виpoбни-цтвo e лeгiтимним, здiйcнюeтьcя y paмкax iнcтитyцioнaльниx cтpyктyp, в ycix cфepax життeдiяльнocтi cycпiльcтвa: eкoнoмiчнiй, пoлiтичнiй, coцiaльнiй. Ризики - нeминyчi пpoдyкти yxвaлeння piшeнь. Пoлiтикoю зaймaютьcя для того, aби бyлo piшeння, a да тiльки нecкiнчeннe oбгoвopeння. В yмoвax, кoли лiквiдoвaнo aвтopитeтнy iнcтaнцiю знaння, вpeштi-peшт джepeлoм тoгo чи iншoгo piшeння виявляeтьcя caмe piшeння. Cитyaцiя, в якiй зiштoвxyютьcя пoлiтичнi cили, щo дiють дeцiзioнicтcькi (вщ aнгл. decision - piшeння), e дyжe нeбeзпeчнoю. У. Бeк, poзмipкoвyючи пpo oxopoннi функцп пoлiтики, дoxoдить виcнoвкy, щo питaння пpo тe, xтo iнтepпpeтyвaтимe, щo e pизикaми, a щo - нi, виpiшyeтьcя нa кopиcть пoлiтики, a да cyбпoлiтики [1, c. 294].
Дeтaлiзyючи cвoю думку в iншoмy мющ, У. Бeк кoнcтaтye: «Haшa тeopiя, ïï aнaлiтичнa cepцeвинa, пpaктичнo aмopaльнo тa бeзнaдiйнo гoвopить пpo тe, щo peфлeкcивнa мoдepнiзaцiя пpизвoдить дo фyндaмeнтaльниx пoтpяciнь, кoтpi, як aнтимoдepн, або ллють вoдy нa млин нeoнaцioнaлiзмy i нeoфaшизмy (a caмe в тиx випaдкax, кoли бшьшють чepeз пocлaблeння нaдiйнocтi тa бeз-пeки зaкликae нoвy-cтapy жopcтoкicть i xaпaeтьcя зa нeï), або, як пpoтилeжнa кpaйнicть, мoжyть бути викopиcтaнi для тoгo, щoб пepeфopмyлювaти ц^и i пiдвaлини зaxiдниx iндycтpiaльниx cycпiльcтв» [б, c. 14-15].
У. Бeк тaкoж пишe: «Пoлiтикa в cтapoмy poзyмiннi, пoлiтикa cyвepeнниx дepжaв зacтapiлa, щo пoтpeбye змiнy пoлiтики, змшу пpaвил пoлiтики, змiнy пoлiтичниx пpaвил полтикою» [б, c. 15].
Koмeнтyючи думку У. Бeкa, О. Фшшдав cлyшнo cтвepджye: «Ризики, xoчa i poзпoдiлeнi нepiвнoмipнo, нe знaють дepжaвниx кopдoнiв. Cпiльнicть cтpaxy нa ocнoвi pизикy - цe нoвa от^нють, cпiльнicть coцiaльниx pyxiв - ^ нoвa cпiльнicть, a пoлiтикa, ята пoвиннa вcтaнoвлювaти кopдoни cyбпoлiтики (i пpoтиcтoяти нeбeзпeчним eкcтpeмicтcьким pyxaм), - cкopiшe зa вce, мiждepжaвнa пoлiтикa» [4, c. 379].
Для У. Бека поняття «полггичне» набувае принципового значения з метою обгрунтування головно! ще! сво'1'х роздум1в про сучасне суспшьство. Розумш-ня цього поняття сшвзвучно з позищею К. Шмггта, який розглядав полгги-ку як автономну сферу, де ухвалюються р1шення, пов'язаш з екзистенщ-альним протистоянням воропв. В1дносна автономнють полигски, за К. Шм1т-том, полягае у тому, що у не! немае свого власного змюту, свое! власно! суб-станцп. Вш припускав, що сощальш вщносини ущшьнюються, перетворю-ються на полггичш за незвично! штенсивност суспшьних суперечностей. Коли якийсь подш на групи набувае характеру розр1знення друз1в 1 воропв, цей подш, це розр1знення стають полггичними [5, с. 43].
Саме дихотом1я «друг-ворог» виступае головною ознакою полггичних ввдносин, надае сенсу юнуванню полггичного як самостшно! сутность Це ключове протистояння, оскшьки справа стосуеться життя 1 смерт1, а полигсч-ним сувереном е той, хто уповноважений встановлювати надзвичайний стан, оголошувати вшну 1 посилати на смерть. У концепцп К. Шмггта поняття «ворог» е ключовим, бо саме воно найбшьшою м1рою мютить перш за все полиичне, пубтчне начало. У пол1тичнш сфер1 ворог - не просто конкурент в економщ1, суперник у змаганнях. Поняття «ворог» мае перш за все полигсч-не, публ1чне начало, тюшше пов'язане з такими поняттями, як «вшна», «бо-ротьба», котр1 тлумачаться як зигснення сил, що протиборствують, оргашзо-ваних пол1тично. Пол1тичний ворог - сукупнють людей, яка веде боротьбу 1 протистоиъ такш самш грут [5, с. 44].
Для К. Шмггта полиичне виступае специф1чним пол1тичним розр1знен-ням, до якого зводяться полиичш дп та мотиви, тому полиичний св1т можна розглядати скор1ше як плюр1версум, шж як ушверсум. Пол1тичне може чер-пати свою силу в найр1зноман1тн1ших сферах людського життя, його рел1г1й-них, економ1чних, моральних та шших суперечностях; воно характеризуе не якусь власне предметну сферу, а лише стутнь еднання або роз'еднання людей, чи! мотиви можуть набувати релтйного, нацюнального (в етшчному 1 культурному розумшш), економ1чного або шшого характеру 1 породжувати в р1з-ш часи р1зш еднання або роз'еднання.
В1дносн1сть автоном1! пол1тики полягае у тому, що вона, щоправда, не втручаеться в неполиичш сфери, але тшьки суверенне полиичне р1шення ви-значае, що е полиичним, а що — неполиичним. Полггичне не е тотожним державному, оскшьки з виникненням сощальних рух1в, полггичних партш, бороть-би клас1в тощо виявилися нов1 носи полиичного. Разом з тим тшьки держава, !! суверен1тет, !! потужна машина, пише К. Шм1тт, може забезпечити внутр1шн1й мир 1 безпеку, запропонувавши сво1м громадянам захист в обмш на покору.
Виробництво ризиюв, на думку У. Бека, е досить «демократичним»: воно породжуе ефект бумеранга, врешт1-решт наздоганяючи й уражаючи тих, хто на-живався на виробнищш ризиюв або вважав себе вщ них застрахованим. Звщси 1нший висновок: виробництво ризик1в - потужний чинник зм1ни соц1ально! структури суспшьства, перебудови його за критер1ем ступеня схильност ризикам.
Ц y cвoю чepгy oзнaчae, щo в cycпiльcтвi cклaдaeтьcя нoвa poзcтaнoвкa пoлiтич-ниx cил, в ocнoвi яш! лeжить бopoтьбa зa визнaчeння тoгo, щo e pизикoгeнним (нeбeзпeчним), a щo - тaким нe e. Oтжe, зaзнaчae У Бeк, «пoлiтичний пoтeнцiaл cycпiльcтвa pro^y мycить 6ути пpoaнaлiзoвaний coцioлoгiчнoю тeopieю в тep-мiнax виpoбництвa i пoшиpeння знaнь пpo pro^M». I дaлi вiн poбить виcнoвoк, rn;o бeзпocepeдньo cтocyeтьcя дo пoлiтичнoï cфepи: «Coцiaльнo ycвiдoмлeний pизик пoлiтичнo вибyxoнeбeзпeчний: тe, щo дoтeпep poзглядaлocя як нeпoлiтич-нe, cтae ^ли^ичним» [1, c. 24]. 1ншими cлoвaми, pro^M e «пoлiтичнo peфлeкcив-ними», тобто викликaють дo життя нoвi пoлiтичнi cили (нaпpиклaд, coцiaльнi pyxи) i впливaють нa icнyючi coцiaльнi iнcтитyти cycпiльcтвa.
У. Бeк poзкpивae пoтeнцiaл пoлiтичнoï пepcпeктиви чepeз oбгpyнтyвaння poзмивaння мeж пoлiтики. Cтapa лiбepaльнa cxeмa, щo пoxoдить щe вiд Гoббca, пpипycкaлa нeвтpyчaння пoлiтичниx iнcтитyтiв y cфepy пpивaтнoгo життя. Ha ДУМКУ У. Бeкa, вoнa дaвнo вжe пocтyпилacя мicцeм coцiaльнiй дepжaвi, яга пpиймae нa ceбe зoбoв'язaння i нaдae гapaнтiï гpoмaдянaм caмe в тш cфepi, щo cпoкoнвiчнo вигopoджyвaлacя як cфepa cвoбoди вiд дepжaви i пoлiтичнo-гo piшeння. Oднaк тeпep i дepжaвнi iнcтитyти да мoжyть 6ути цiлкoм eфeк-тивними. Дepжaвa вжe нe e cфepoю нaйкpaщoгo oб'eктивнoгo знaння, a cy-чacнi pизики нe знaють дepжaвниx кopдoнiв. Cпiльнicть pизикiв, coлiдapнicть crpaxy i нeпeвнocтi шиpшe, нiж cпiльнicть дepжaвнoгo гpoмaдянcтвa. А цe змiнюe вигляд пoлiтики: кopдoни пoлiтичнoï cиcтeми poзмивaютьcя, нoвi co-цiaльнi pyxи нaбyвaють чiткo пoлiтичнoгo xapaктepy, пpoблeмaтикa пoлiтич-нoгo piшeння пepecтae бути пpepoгaтивoю дepжaви.
Hopмaтивнa пepcпeктивa тeж мae нeaбиякий пoтeнцiaл, ocкiльки iraye шиpoкий cпeктp пpaгнeнь, кpiм бaжaння збepeгти cвoe життя i нeпopyшнicть влacнoгo тiлa. Цi пpaгнeння нaбyвaють нopмaтивнoгo xapaктepy, 6O пopoджe-ш нe cyб'eктивнoю cвaвoлeю пocтiйнoï peфлeкciï, a влacним нopмaтивним бaзиcoм cyчacнoгo cycпiльcтвa.
У. Бeк дeмoнcтpye зoкpeмa, нa пpиклaдi кoнcтитyцiйнo зaкpiплeниx ocнoвниx пpaв гpoмaдян: «Ocнoвнi пpaвa e в цьoмy ceнci гoлoвними лaнкaми дeцeнтpaлiзaцiï пoлiтики, пpичoмy дтоть як дoвгocтpoкoвi пiдcилювaчi. Boни нaдaють piзнoмaнiтнi мoжливocтi тлyмaчeння, a в зм^нж icтopичниx crnya-цiяx - нoвi вiдпpaвнi тoчки для cпpocтyвaння нинi дiючиx вибipкoвo-oбмeжнo-вибipкoвиx iнтepпpeтaцiй... Ocнoвнi пpaвa з yнiвepcaлicтcьким дoмaгaнням нa знaчyщicть... yтвopять, oтжe, шapнipи пoлiтичнoгo poзвиткy... » [1, c. 294, 295].
^йб^льш peльeфнo ця pиca пoлiтики пoкaзaнa в poбoтax, пpиcвячeниx ^o6-лeмaм глoбaлiзaцiï [2; 7]. Тут У. Бeк гoвopить пpo cyпepeчнocтi, щo мoжyть ви-никнути мiж пpaвaми людини i мiжнapoдним пpaвoм. Cyб'eкти мiжнapoднoгo пpaвa - дepжaви; нociï пpaв людини - oкpeмi люди. Пpoтe щ пpaвa e нeзpoзyмi-лими, якщo вoни нe мaють yнiвepcaльнy зтачущютю, тoбтo ïx нociями визта-ют^я вci люди, нeзaлeжнo вiд будь-якик coцiaльниx i пoлiтичниx визнaчeнь.
Пpaвa людини - нe тiльки cиcтeмa цiннocтeй, a й cиcтeмa влaди. Як cтвep-джye У. Бeк, «Зaxiд cтaнe в мaйбyтньoмy вecти дeмoкpaтичнi xpecтoвi пoxoди
також i для того, щоб оновити свою самолеггтимащю», а оскшьки права людини визнаш у всьому CBiTi, то штервенцп такого роду вважатимуться без-корисними, хоча, по сутi, вони мiцно пов'язаш «3i старомодними цiлями iM-пepiалiстичноï свггово'1 политики...» [7, с. 86]. Завданням полгтично'1 дп в су-часному свiтi е те, аби «заснувати та випробувати... тpанснацiональнi форуми i форми регульованого, тобто визнаного ненасильницького розв'язання кон-флiктiв мiж взаемовиключними i часто взаемоворожими нацюнальним i кос-мополiтичним рухами». Новим полiтичним суб'ектом мають стати «рухи i партп громадян свiту» [7, с. 102].
У. Бек показуе, що самi по собi сощальш рухи е тiльки субполiтичними та потребують обмеження з боку держави [1, с. 295], вони несуть потенщал загрози та eкстpeмiзму [6, с. 117]. Тому не слщ розраховувати на те, що в свь товому спiвтоваpиствi тpанснацiональнi полгтичш рухи домовляться про те, аби правила 1хньо'1 гри регулювала супервлада.
Як вщправну точку тут У. Бек розглядае незаперечний факт: спшьнють загрози, нeпeвностi i страху е основним сощальним фактом суспiльства ри-зику. Однак цi загрози для людей хоча й виходять, звичайно, вщ них самих, 1'хньо'1 дiяльностi, 1хньо'1 тeхнiки та шдустрп, але, по-перше, не мають конкретного, спрямованого характеру (це узагальнеш загрози) i, по-друге, цей стан страху i невизначеносл утворюеться, так би мовити, поверх сустльства, його шститупв - i його норм. Таким чином, в одне цше поеднуються двi перспективи - перспектива полгтичного ршення (або полiтична перспектива) i перспектива нормативного базису солщарносл (або нормативна перспектива). Вони взаемно визначають i потенщюють одна одну.
Висновки. Виробництво ризику, що пронизуе, на думку У. Бека, сучасне захвдне сустльство, розширюе та видозмшюе политику, перетворюе полгтич-ну поведшку громадян на повeдiнку споживачiв политики як сфери виробни-цтва ризиюв. З огляду на це можна стверджувати, що полгтичний консумepiзм як нова форма полгтично'1 активностi свщчить про глибиннi змiни в мотивацп i спpямованостi полiтичноï повeдiнки. Вихщ полiтичноï активностi за мeжi традицшно'1' сфери полiтичних взаемодiй е реакщею населення проти над-мipного розширення полгтично'1 сфери, ïï поеднання з шшими сферами, перш за все економшою. Цей процес спрямований на витискання звичних форм масово'1 полгтично'1 дiяльностi, набуття полiтикою принципово нових рис, що тягне за собою перетворення всього сощального простору.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек : пер. с нем. - М. : Прогресс-Традиция, 2000. - 384 с.
2. Бек У. Что такое глобализация? / У. Бек ; пер. с нем. - М. : Прогресс-Традиция, 2001. - 304 с.
3. Пшизова С. Н. От «гражданского общества» к «сообществу потребителей»: политический консьюмеризм в сравнительной перспективе (I) / С. Н. Пшизова // Полис. - 2009. - № 1. - С. 100-117.
4. Филиппов А. «Общество риска» как политический трактат по фундаментальной социологии / А. Филиппов // Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек. - М. : Прогресс-Традиция, 2000. - С. 366-381.
5. Шмитт К. Понятие политического / К. Шмитт ; пер. с нем. // Вопр. социологии. -1992. - Т. 1, № 1. - С. 41-54.
6. Beck U. Die Erfindung des Politischen / U. Beck. - Frankfurt a/M: Suhrkamp, 1993. - 350 s.
7. Beck U. The cosmopolitan perspective: sociology of the second age of modernity / U. Beck // The British Journal of Sociology. Special issue: Sociology Facing the Next Millennium / J. Urry (ed.). - 2000. - Vol. 51, № 1. - P. 79-105.
8. Mediated politics: Communication in the future of democracy / W. L. Bennett, R. M. Entman (eds.). - N. Y. : Cambridge University Press, 2000. - 452 p.
9. Micheletti M. Political Virtue and Shopping. Individuals, Consumerism, and Collective Action / M. Micheletti. - N. Y. : Palgrave Macmillan, 2003. - xiv, 252 р.
10. Politics, Products and Markets: Exploring Political Consumerism Past and Present / M. Micheletti, D. Stolle, A. Follesdal (eds.). - N. Y. : Transaction Books, 2003. - xxvi, 312 p.
11. Stolle D. Inacurate, Exceptional, One-Sided or Irrelevant? The Debate About the Alleged Decline of Social Capital and Civic Engagement in Western Societies / D. Stolle, M. Hooghe // British Journal of Political Science. - 2005. - Vol. 35, № 1. - P. 149-167.
12. Stolle D. Politics in the Supermarket: Political Consumerism as a Form of Political Participation / D. Stolle, M. Hooghe, M. Micheletti // International Political Science Review. - 2005. - Vol. 26, № 3. - P. 245-269.
КОНСЬЮМЕРИЗАЦИЯ ПОЛИТИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ КАК НОВАЯ ТЕНДЕНЦИЯ В СОВРЕМЕННОМ ПОЛИТИЧЕСКОМ
ПРОЦЕССЕ
Торяник В. Н.
Раскрыта сущность политического консъюмеризма как формы политического участия. Определены предпосылки возникновения новых тенденций политической активности в развитии современного общества.
Ключевые слова: традиционные формы политического участия, политический консьюмеризм, теория общества риска У. Бека, концепция политического К. Шмит-та, субполитика.
CONSUMERIZATION OF POLITICAL ACTIVITY AS A NEW TENDENCY IN MODERN POLITICAL PROCESS.
Toryanik V. M.
In article the essence political consumerism as forms ofpolitical participation reveals, preconditions of occurrence of new tendencies of political activity in development of a modern society are defined.
Keywords: traditional forms of political participation, political consumerism, U. Beck's theory of a society of risk, K. Smitt's concept ofpolicy, a sub-policy.
