CC BY
15
УДК 684.4 Студ. А.М. Бенько; асист. Ю.П. Кантаровський - НЛТУ Украти
КОНСТРУКТИВНО-ФУНКЩОНАЛЬНИЙ АНАЛ1З КОНФЕС1ОНАЛУ XVIII СТ.
Дослщжено конструкцiю та функцiональнi якостi конфесюналу, визначено приблизну дату його виготовлення. Аналiз виробу дае матерiал для творчого переос-мислення при створенш сучасних проектiв меблевого обладнання для культових споруд.
Stud. A.M. Bencko; assist. U.P. Kantarovskyy - NUFWT of Ukraine Structural-functional analysis of the confessional XVIII cent.
Construction and functional qualities of confessional is explored, the approximate date of his making is definite. The analysis of good gives material for creative comprehension at creation of modern projects of furniture equipment for cult building.
Починаючи з 90-х роюв в Укра!ш почало вщроджуватися релшшне життя. Ознакою цього процесу е буд1вництво велико! кшькосп нових храм1в, для яких потр1бш специф1чш меблг крилоси, престоли, конфесюнали. Але, проектуючи щось нове, дизайнер мае проанашзувати те, що було створено рашше, щоб визначити позитивш i негативш сторони вже юнуючих зразюв.
Дослщжуваний конфесюнал (рис. 1) зараз знаходиться в храмi св. верх. ап. Петра i Павла (Львiв-Рясне). Вiдомо, що рашше вш знаходився у Домшжанському костьолi, а на початку 90-х рр. коли церква в Рясне пе-рейшла вiд православно! до греко-католицько! громади, був переданий сюди.
Конфесюнал (сповщальниця) призначений для здшснення св. тайни Покаяння (Сповiдi).Сповiдь виглядае так: сповщник сидить у конфесюнал^ а каянник сто!ть на колшах на приступцi i визнае ^хи. Згiдно з церковними правилами сповщь мае бути таемною, тобто, те, що говориться шд час сповь дi можуть знати лише сповщник i той, що сповiдаеться.
Вирiб по вертикалi можна подiлити на 4 яруси: цоколь, основна части-на, де вщбуваеться сповiдь, карнизна частина та постамент з погруддям. Цоколь складно! криволшшно-ламано! форми, яка асощативно пов'язуеться з фасадом Домшжанського костьолу. На цотш базуеться основна частина, прикрашена волютами (рис. 1, б), яка поступово звужуеться доверху i закш-чуеться волютами, на як опираеться наступний ярус. Вш виконаний у вигля-дi дашка, обмеженого зверху i знизу карнизами. Середня частина дашка активно вигнута вперед. По нижньому краю дашок прикрашений зубцями складно! форми. На верхнш площиш закрiплений постамент, який в плаш повторюе форму площини, на якш сто!ть, але менший за розмiрами. Вiн звужуеться доверху. Його верхня частина прикрашена химерними асиметрични-ми завитками, яю огороджують плоску заглибину швкругло! форми. У цш заглибинi фiксуеться погруддя св. Домшша, яке мае знизу спецiальний вис-туп тако! ж форми. Погруддя приблизно вщповщае реальним розмiрам час-тин тша звичайно! людини. Скульптурний портрет зображае св. Домшжа в монашому одяз^ оскiльки вiн, як вщомо, е засновником ордену Отщв Домшь канцiв, яким i належав Домшжанський костьол.
Рис. 1. Конфесюнал Рис. 1,а. Фрагмент Рис. 1,б. Волюта i
(загальний вигляд) дверцят акантовий листок
По горизонталi конфесюнал виразно членуеться на 3 частини. Середня частина, в якш знаходиться мюце для сповщника вщдшена двома стiнками складно! форми, прикрашеними волютами. В стiнках зроблеш вiконечка, через як вiдбуваеться розмова мiж сповiдником i каянником. М1сце сповiдника зак-риваеться невисокими вигнутими дверцятами тахляно! конструкци. Дверцята завершуються двома волютами, стилiзованими акантовим листком та кв^кою (рис. 1 а). По обидва боки вщ мюця сповiдника розмiщенi мiсця для каянниюв.
Рис. 2. Постамент тд погруддям Рис. 3. Тильна сторона погруддя
(посередине напис - "1920 гвк")
Стиль конфесюналу можна вщнести до шзньобарокового на пiдставi стилютичного аналiзу скульптурних прикрас та юторичних фактiв. Пишнi акантовi листки, стилiзованi квiти, волюти, прикрашенi бусами, та й сама форма виробу - бароковi атрибути. К^м того, приблизний час виготовлення конфесюналу можна визначити, простежуючи юторш будiвництва костьолу.
В основному, костьол був заюнчений в 1764 р., але будiвельнi роботи про-довжувались, бо в 1766 i 1778 роках були пожежi, шд час яких загинуло оз-доблення [1, с. 80-81]. Отже, можна припустити, що конфесюнал був створе-ний не рашше 1778 р. На заднш частиш погруддя вирiзано напис польською мовою "1920 гок", але порiвнюючи стиль погруддя i самого конфесiоналу ки-даеться у вiчi деяка розбiжнiсть мiж ними.
Погруддя виконано скромшше, нiж сам конфесюнал, ^м того весь вирiб строго симетричний, а на погруддi завитки виразно асиметричнi, неспо-юйш з використанням рокайлевих мотивiв (рис. 2), що дае шдстави для думки, про можливу втрату або замшу оригшального погруддя внаслщок яки-хось обставин i зроблена кошя, датована 1920-м р. (рис. 3).
Функцюнальний анал1з
З обох боюв мiсце сповiдника вiдгороджене стшками складно! криво-лiнiйноi форми. До стшок симетрично закрiпленi "крила", яю загинаються наперед. Таким чином тильна площина виробу набирае певно! кривизни, що, можливо, зумовлено розмщенням конфесюналу у вигиш стiни. Цоколь вико-нуе функцiю сходинки-приступки. З обох боюв для каянникiв зроблена ще одна сходинка, на яку вклякають колшами. Симетрична будова конфесiоналу зумовлена не тшьки з погляду композицп, а й для зручностi. За наявност мiсць для каянникiв з обох боюв сповiдник мiг мшяти положення, вислухову-ючи сповiдi через лiве або праве вiконце. Для сидшня священника всерединi мiж стшками закршлена дошка-лавка. Для зручностi сидшня дошка мае пев-ний профшь (аналогiчний до лiнii формування сидшня за Шнайдером). Та-кож на стшках передбаченi локiтники, щоправда автентичш не збереглися. Тi локiтники, яю е зараз, меншi вiд справжшх i закрiпленi по-iншому, вочевидь дороблеш пiзнiше замiсть втрачених оригiнальних. Мюце сповiдника закри-ваеться невисокими вигнутими дверцятами тахляно! конструкцii. Дверцята завершуються двома волютами, стилiзованими акантовим листком та квгг-кою. Зсередини дверцята обладнаш похилою опорою для шг та поличкою для рук (рис. 4). Крайка полички з тонко! планки на 2-3 мм виступае над по-верхнею для запобшання падшню дрiбних предметiв.
Це функцюнально виправдано, враховуючи, що поличка мае досить значний нахил. Поличка i шдшжка не виступають за межi кривизни дверцят. Дверцята закрiпленi на звичайних карткових завюах та обладнаш засувом. По обидва боки вщ мюця сповiдника розмiщенi мiсця для каянниюв. Вони об-ладнанi кутовою полицею - опорою для рук, та сходинкою, на яку вклякають колшами. Сповщь вщбуваеться через вжонце (рис. 5) перегороджене де-рев'яною решiткою з тоненьких брусочкiв, з яких знята фаска, що надае !м ромбiчного перетину. Над мюцем сповiдника височiе пишний криволiнiйний карниз, який опираеться на волюти, що шдшмаються знизу. Шд карнизом над мюцем сповщника був закрiплений електричний свiтильник, який, на жаль, не збершся. Про це свiдчить круглий необхщно вiд основи свiтильника, 3 отвори вщ шурупiв, якими вш був прикрiплений i отвiр для проходження електропровода. На заднш поверхш конфесюналу також залишилися слiди вщ електропроводу i збереглися металевi пластинки-тримач^ якими вiн був зафiксований.
Рис. 4. ВнутрШня сторона дверцят Рис. 5. Фрагмент боково'1 стшки
(посередине - вжонце для спов1д1)
Конструкщя та особливост1 виготовлення
ВЫ основш конструктивы частини та фасадш поверхш виготовлеш з масиву дуба, лише деяк деталi, якi не проглядаються при звичайному огляд^ виконанi з масиву хвойних порщ.
Вирiб опираеться на цоколь складно! криволшшно-ламано! форми, що набраний з дiлянок невелико! ширини, яким надана кривизна певного радь уса. Внизу, де цоколь безпосередньо опираеться на тдлогу, вш додатково змiцнений гнутою планкою, закршленою на клею та шпильках. Цоколь, який перекритий дошками, з'еднаними на вставну рейку, по зовшшньому краю обрамлений заокругленою обкладкою. Шд дошками цоколя ззаду наперед про-ходять два ребра жорсткостi, як розмiщенi якраз там, де зверху на цоколь опираються стшки, що огороджують мюце сповiдника. Цi стшки зiбранi з цоколем нерозбiрно, а "крила" закрiпленi до стшок i поверхнi цоколя на шурупах. Поличка для каянника виготовлена з двох частин, з'еднаних на вставну рейку. Одна частина закршлена до стшки за допомогою шипа "лас^вчин хвют", а друга - шурупами ззаду через дощини "крила" в крайку полищ. За-повнення крил набране з масивних дшянок, склеених на гладку фугу та зак-ршлених до основи на шпильках i клею. При уважному оглядi тильно! повер-хнi "крил" видно, що зашивка помiж ребрами проклеена домотканим полотном, можливо для захисту вщ шкiдникiв або як заЫб запобiгання деформацii, розтрюкуванню. Але, що цiкаво, нижня частина не проклеена i нема жодних слвдв клею чи полотна.
Мюце сповiдника ззаду закрите щитом з масивних дшянок, склеених на гладку фугу (рис. 6). Для запобшання коробленню щит змщнений шпонками, закршленими поперек волокон на шип "лас^вчин хвют". Мiж ними -
стiнка, грубо простругана, щоб iмiтувати форму поверхш тахлi. У бокових стiнках щит закршлений в паз.
Для сидшня сповiдника передбачена лавка, яка зафжсована до бокових стiнок на шип "лас^вчин хвiстм i додатково прикршлена шурупами через задню стшку. Сидiння - жорстке, але ергономiчноl форми, ширина та глиби-на достатня для зручного розмщення людини.
Рис. 6. Загальний вигляд конфесюналу Рис. 7. Погруддя св. ДомШка
(тильна сторона)
На стшках передбачеш лоютники, якi крiпляться аналогiчно - до боковое' стiнки на шип "лас^вчин хвiст", та до задньо!' стiнки - шурупами. Як було сказано вище, оригiнальнi лоютники були втрачеш. Напевне, це можна пояснити способом кршлення: шип "лас^вчин хвiст" був нарiзаний вздовж деташ, паралельно напряму волокон, що i ослабило деталь якраз в тому мющ, де виникае зусилля сколювання. Якщо в тому мiсцi, де лоютник був закршле-ний до задньо!' стшки його пiдтримували шурупи, то переднiй його кiнець був консольний. Тому, коли сповщник опирався на нього лжтем, передаючи частину маси тша на локiтник, вш з часом, просто сколовся в ослабленому мющ. Для запобiгання цьому потрiбно було передбачити спереду шд локiт-ником бобишку-опору.
Погруддя (рис. 7) вирiзьблене з клееного бруса. Цiкава особливють склеювання бруса - середня частина голови склеена з широких, плоских брускiв по товщинi, а по^м для отримання потрiбноl ширини з обох боюв доклеенi ще два бруси. Крiм клею, частини погруддя з'еднаш на шпильках для забезпечення додатково!' мщносл, але е ймовiрнiсть, що шпильки були забитi шзшше, коли в клейових з'еднаннях почали з'являтися щiлини.
Висновок. З усього сказаного вище можна зробити висновок, що кон-фесюнал виготовляли майстри високого фахового рiвня, якi досконало воло-дiли сво!'м ремеслом. Вони любили свою роботу, бо тшьки займаючись улюб-
леною справою можна створити таю високохудожш речь Заслуговуе уваги надзвичайна акуратшсть i точнiсть виготовлення рiзьблених елеменлв, шд-гонки з'еднань. Вирiб виготовляли люди, як добре знали властивост дереви-ни, можливостi нарощування товщини бруса для виконання масивного рiзьбленого декору. Не вдалося з'ясувати деяких секре^в тих майстрiв, зокре-ма мету проклеювання окремих дiлянок тильно! поверхнi полотном. Цiкавий спосiб виготовлення криволшшного цоколя та змiцнення його для запоб^ан-ня сколюванню.
Через два столггтя конфесiонал майже повшстю зберiг свiй вигляд та функцюнально-експлуатацшш якостi. Проектування подiбних виробiв акту-альне i в наш час. Дана робота може бути початком подальших наукових дос-лiджень в цьому напрямку, а конструктивно-функцюнальний аналiз виробу дасть змогу сучасному дизайнеру, акумулювавши вс позитивнi знахiдки i враховуючи допущенi прорахунки, створювати новi проекти меблевого об-ладнання для облаштування сучасних церков.
Л^ература
1. Овсшчук В. Арх1тектурт пам'ятки Львова. - Льв1в: Каменяр, 1969. - 170 с.
УДК 674.053:621.935.002.54 Acnip. П. С. Бондар1 - НЛТУ Украти
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПАРАМЕТР1В ПИТОМО1 РОБОТИ Р1ЗАННЯ П1Д ЧАС РОЗПИЛЮВАННЯ КОЛОД НА ГОРИЗОНТАЛЬНИХ СТР1ЧКОПИЛКОВИХ ВЕРСТАТАХ
Отримано залежнiсть питомо! роботи рiзання пiд час розпилювання колод на горизонтальних с^чкопилкових верстатах, а також проведено порiвняльний аналiз з аналогiчними даними для поздовжнього рiзання на столярних с^чкопилкових верстатах.
Doctorate P.S. Bondar - NUFWT of Ukraine
Research of parameters of specific work of cutting during sawing up of logs on horizontal band saw machine tools
Dependence of specific work of cutting is received during cutting logs on horizontal bandsaw machine tools, and also the comparative analysis with the similar data for longitudinal cutting on joiner's bandsaw machine.
Останшм часом використання горизонтальних стр1чкопилкових вер-ста^в для первинно! переробки деревини набуло досить вагомого значення. Причиною цього е мала товщина пропилу близько 2 мм, невелика енер-гоемшсть, можливють шдив1дуального розкрою деревини, простий монтаж, що забезпечуе мобшьшсть, а недолжом е мала продуктившсть.
Для проектування i експлуатаци горизонтальних стр1чкопилкових вер-стат^в необхщно розраховувати потужнiсть на рiзання, а це не можна зробити без значення питомо! роботи рiзання. У лiтературi [1, 2] е залежнють питомо! ро-
1 Наук. кер1вник: доц. А. С. Григор'ев, канд. техн. наук - НЛТУ Укра!ни
