CC BY
20
КОНКУРЕНТНЕ ПОЗИЦ1ОНУВАННЯ СИЛЬНОГО
шдприемництвА
к. е. н., доцент Петренко В. С.
Украгна, Херсон, Херсонський державний университет
ABSTRACT_
The article is devoted to the competitive positions of joint venture. The planning of the joint venture activity is carried out primarily by a foreign investor who assesses the competitive advantages of different countries and regions according to the main criteria. Competitiveness of an enterprise can be determined on the basis of the stages of competition development. Joint ventures are submerged in the competitive environment of the world economy more than enterprises operating in national markets. However, regional competition should take into account competition. The region as a kind of intermediate level between the world market and a separate enterprise can greatly facilitate or sharply complicate the conduct of foreign economic activity.
Конкуренте середовище мiжнародних тдприемств i оргашзацш являе собою комплексне еднання мiжнародноI, регюнально! i локально!, галузево! та мiжгалузевоi конкуренци. Це ускладнюе становище тдприемства, вимушеного добувати багатопрофiльну iнформацiю з рiзних регiонiв свiту, оцiнювати II, вибудовувати певш стратегiI поведiнки на ринках рiзних кра!н i вести поточну дiяльнiсть з урахуванням дш не тiльки вiтчизняних, а й зарубiжних конкурентiв.
Теорiя конкуренцiI в сучаснш економiчнiй науцi е одшею з найбiльш розроблених. КонкуренцiI як фактору ринковоI економiки i з урахуванням розвитку присвячено чимало робщ з яких варто вiдзначити пращ Е. Чемберлша, Ф. Хайека та М. Портера. З втизняних робгг варто вiдзначити книгу Р. А. Фатхутдшова. Положення даноI теорiI цшком можна застосувати при плануваннi дiяльностi спiльних пiдприемств.
Разом з тим слщ мати на увазi, що планування дiяльностi спiльного пiдприемства здшснюегься перш за все з боку шоземного iнвестора, який оцiнюе конкурентш переваги рiзних краIн i репошв за кiлькома критерiями, включаючи вс «плюси» i «мшуси» своIх вкладень (в тому чи^ i в формi спiльного пiдприемства) з точки зору полiтичноI, економiчноI. правовоI стабшьност в цiй краIнi. Торгова палата США провела велик дослiдження на матерiалi входять до II складу компанш з метою виявлення тих мiркувань, якими керуються американськi ТНК, приймаючи рiшення про капiталовкладення в будь-яку крашу.
Було виявлено 12 основних критерпв: характеристика мiсцевого ринку; його доступшсть; робоча сила; валютний ризик; повернення капiталу; захист прав iнтелектуальноI власностi; торгова полiтика; державне врегулювання; податковi ставки i стимули; пол^ична стабiльнiсть; макроекономiчна стабiльнiсть; шфраструктура i послуги. Розглянемо цi критерй докладнiше.
1. Характеристика мiсцевого ринку. Для iнвесторiв найбiльше значення мае вивчення наступних характеристик: розмiри ринку, вщносне добробут або купiвельна спроможшсть населення, природнi ресурси i географiчне положення краIни.
2. Доступнiсть ринку. Маються на увазi такi фактори: наявшсть мiсцевих законiв 1 нормативних положень, що забезпечують або хоча б не дуже обмежують доступ на мюцев1 ринки; юнуюче законодавство повинно забезпечувати ТНК можливють конкуренци на рiвноправнiй основi з мюцевими компанiями.
3. Робоча сила. Трудовi ресурси оцiнюються за параметрами: яюсть мiсцевоI робочоi сили (рiвень освгги, число прогулiв на пiдприемствах); рiвень зарплати (в рамках своеi глобальноI стратегiI ТНК можуть розмiщувати найбшьш трудомiсткi фази виробництва в крашах з дешевою робочою силою).
4. Валютний ризик. Правова ощнка вартост нацiональноI валюти важлива як для ТНК, яю вивозять продукцiю i послуги з краIн - одержувачiв iнвестицiй, так i для самих цих краш. що прагнуть до максимiзацiI доходiв вiд експорту. За загальним правилом, девальвацiя вигiдна
ARTICLE INFO_
Received 24 December 2017 Accepted 23 January 2018 Published 10 February 2018
KEYWORDS
Joint venture, competitiveness, competitive advantages, foreign economic activity
© 2018 The Author.
eKcnopTepaM ^ei' KpaiHH, ocKinbKH go3Bonae im 3HH^yBaTH цiнн Ha cBoro npogy^iro b iHo3eMHiM BanroTi npn 36epe^eHHi npu6yTKy Big ToproBHx onepa^M, Bupa^eHoi' b Ha^oHanbHux rpomoBHx oguHH^x, b thx ^e a6o 6inbmux po3Mipax. iMnopT npn цbомy ycKnagHroeTbca, ocKinbKH iHo3eMHi eKcnopTepn gna oTpuMaHHa Tiei ^ npu6ynu b cBoiM BanroTi 3MymeHi nigBH^yBara цiнн Ha BBe3eHi TOBapn. PeBanbBa^a BHKnuKae 3BopoTHuM e^eKT. EKoHoMeTpunm po3paxyHKH noKa3yroTb, ^o 3MiHa Banroraoro Kypcy Ha 10 % cKoponye a6o 36inbmye o6car eKcnopTy Big 7 % b CfflA, ^noHii. OpaH^i', fflBe^i' go 3-4 % b rnmux rngycrpianbHHx KpaiHax. 3MiHa o6cary iMnopTy npn thx ^e yMoBax CKnagae Big 1 go 6 %.
Ha pyx KaniTany guHaMiKa BanroTHux KypciB Hagae npoTugii no3HTHBHuM BnnuB. fleBanbBa^a po6uTb 6inbm npuBa6nuBHM Ha^oHanbHe внpo6ннцтвo i 3MeHmye CTHMynu go iHBecTyBaHHa 3a KopgoHoM. PeBanbBa^a, HaBnaKH, nigcunroe CTHMynu go BHBe3eHHro KaniTany. ocKinbKH npu цboмy 3MeHmyroTbca BHTpaTH Ha npug6aHHa iHo3eMHux ^hhhx nanepiB.
5. noBepHeHHa KaniTany. B gaHoMy acneKTi BHBnarorbca 3aKoHH i HopMaTHBHi nono^eHHa, ^o BnnuBaroTb Ha Mo^nuBicTb BHBe3eHHa iHBecToBaHoro KaniTany i npu6yTKy 3 KpaiH-ogep^yBaniB. KpaiHH, ^o BBogaTb pi3Horo pogy o6Me^eHHa b ^M c^epi (HanpuKnag, o6Me^yrorb BHBi3 TBepgoi Banrora), MeHm npuBaTenbHo gna iHBecTopiB, h™ Ti, aK go3BonaroTb BinbHuM pyx KaniTany i npu6yTKy.
6. 3axHCT npaB iHTeneKTyanbHoi BnacHocTi. 3 ornagy Ha, ^o 3HanHa nacTKa aKTHBiB THK - ^ HeMaTepianbHi цiннocтi, 3axucT iHTeneKTyanbHoi BnacHocTi Ba^nuBa gna hhx, oco6nuBo b TaKux guHaMinHo po3BHBaroTbca, aK KoMymKa^a, KoMn'roTepHa TexHiKa, ^apMa^BTHKa, ge TexHonoria -Ba^nuBHH 3aci6 KoHKypeHTHoi 6opoTb6u 3a CTBopeHHa hobhx puHKiB npogyKTiB i po3mupeHHa puHKiB 36yTy. KpaiHH-ogep^yBani зaцiкaвneнi b iнвecтнцiaх caMe b TaKi rany3i npoMucnoBocri, ocKinbKH TyT bohh 6inbm Burigm 3 tohkh 3opy nepegani TexHonoriM i po3BHTKy BiiHH3HaHoi iHgycipii. Ane gna 3anyneHHa iHBecTopiB b TaKi rany3i ypagu Kparn-ogep^yBaniB noBHHHi 3axu^aTH npaBa iHTeneKTyanbHoi BnacHocTi, yHHKaronu npuMycoBoro niцeнзyвaннa 3apeecipoBaHHx TexHonoriM i He gonycKaronu mmux $opM BTpynaHHa b n^eroiMm yrogu m™ npuBaTHHMH ^ipMaMH.
7. ToproBa noniTHKa. AHani3 ToproBenbHoi noniTHKH BKnronae b ce6e b nepmy nepry BHBneHHa npaKTHKH Tapu^Horo i HeTapu^Horo perynroBaHHa eKcnopTy Ta iMnopTy b KoHKpeTHiM Kparni. BapTicTb iMnopTOBaHux ToBapiB TicHo noB'a3aHa He TinbKH o6MiHHHM KypcoM Ha^oHanbHoi BanroTH, ane i 3 piBHeM Tapu^iB. BapTicTb iMnopTy Mae BenuKe 3HaneHHa gna Bupo6HHKiB, ^o BKnronaroTb BHTpaTH Ha iMnopT b BapTicTb внpo6ннцтвa roTOBoi' npogy^ii'. Tapu^m craBKH, ^o nepeBH^yroTb piBeHb Tapu^iB, ^o icHyroTb b rnmux KpaiHax, 36inbmyroTb BapTicTb ToBapiB THK, a BoHa - KnronoBHÖ $aKTop KoHKypemocnpoMo^HocTi eKcnopTHux ToBapiB Ha cBiToBoMy puHKy.
Kboth, ycKnagHeHi пpoцegypн n^eroyBaHHa Ta iHmi HeTapu^m 6ap'epu Mo^yTb TaKo^ nigBH^yBaTH BHTpaTH внpo6ннцтвa a6o cnoBinbHroBaTH bhpo6hhhhh цнкn, 3HH^yronu KoHKypeHTocnpoMo^HicTb i o6MiH iнвecтнцiн.
8. flep^aBHe perynroBaHHa. npu oцiнцi piBHa gep^aBHoro BTpynaHHa b rocnogapcbKi пpoцecн cnig BpaxoByBaTH, ^o HagMipHe perynroBaHHa Mo»e BHKnuKaTH «nepeKocu», ^o BegyTb go 36inbmeHHa BHTpaT i 3HH^eHHa e^eKTHBHocri aK puHKiB, TaK i Bupo6HHKiB. HanpuKnag, 6araTo gep^aB nig thckom npo^cninoK i niBux napTiM BBenu b TpygoBe 3aKoHogaBcTBo nono^eHHa npo 3axucT po6onux мicцb, o6Me^yronu npaBa KoMnaHiM Ha 3BinbHeHHa пpaцiвннкiв. iHogi ypagu HaBiTb BKa3yroTb, b aKi caMe rany3i gianbHocTi cnig BKnagaTH KaniTan a6o BBogaTb o6Me^eHHa Ha gianbHicTb iHo3eMHux iHBecTopiB y Burnagi 3aKpinneHHa neBHux ceKTopiB eKoHoMiKH 3a gep^aBHHMH nignpueMcTBaMH 3 3a6opoHoro iHo3eMHux iнвecтнцiM.
9. nogaTKoBi cTaBKH i cTHMynu. HagMipHuM nogaTKoBuM Tarap Ha KaniTanoBKnageHHa i npu6yToK Mo^e nepemKoguTH THK iHBecTyBaTH b 6ygb-aKy KpaiHy. nogaTKoBHM Tarap - цe He TinbKH cTaBKH onogaTKyBaHHa, a M nogaTKoBuM pe^HM ^ogo guBigeHgiB, roHopapiB, 6aHKiBcbKux nepeKa3iB Ta iHmux onepa^M.
10. noniTHHHa cTa6inbHicTb. iHBecTopu pu3HKyroTb KaniTanoM, BKnagaronu b noniTHHHo HecTa6inbHi KpaiHH, TaK aK pu3HK BTpaTHTH KaniTan 3aHagTo BenuKuM. B ^oMy nnaHi Ba^nuBa пoзнцia gep^aBHHx huhobhumb, KepiBHHKiB npo^cninKoBux opгaнiзaцiM i Kepyronux npoBigHux KoMnaHiM npuBaTHoro ceKTopa no BigHomeHHro go iHo3eMHoro iHBecTopa. TaK, npo^cninKoBi nigepu Mo^yTb 3arpo^yBaTH npoBegeHHaM Ta iHmux aкцiM npoTH THK. npoBigHi npuBaTHi KoMnaHii Mo^yTb 3axoTiTH He gonycTHTH THK Ha Mic^Bi phhkh, no6ororonucb кoнкypeнцii.
11. MaKpoeKoHoMinHa noniTHKa. Ba^nuBoro yMoBoro cTa6inbHoi MaKpoeKoHoMinHoi noniTHKH e HH3bKa i nepeg6anyBaHa iн^naцia. Гiпepiн^naцia ycKnagHroe ^ipMaM ynpaBniHHa i b 6aHKiBcbKHx po3paxyHKax, i npu oпepaцiaх 3 roTiBKoro, He Ka^ynu B^e npo HeMo^nuBicTb goBrocTpoKoBoro nnaHyBaHHa i nporHo3yBaHHa, yKnageHHa TpuBanux KoHTpaKTiB i T.g.
12. 1нфраструктура та послуги. Фiзичнi ресурси краши-одержувача (дороги, порти, аеропорти, телекомушкацшш мереж, наявшсть i вартiсть енергоносiIв) мають велике значення для ефективносп виробництва i транспортування. КраIни повиннi прагнути до пiдтримки цих ресурсiв на рiвнi сучасних стандартiв i в робочому сташ.
1нфраструктура також включае послуги страхових i бухгалтерських фiрм, комерцiйних банкiв, повiтрянi, морськi та сухопутш транспортнi засоби. Важлива також здатнють налагодити стабiльнi зв'язки з мюцевими постачальниками. Хоча данi критерй розглядалися американськими аналiтиками стосовно ТНК, Их змiст i значення цшком можна застосувати до характеристик дiяльностi спiльних пiдприемств (пiдприемств за участю шоземного капiталу).
Оцiнюючи основнi показники розвитку шдприемств з iноземними швестищями в УкраIни, правомiрно стверджувати про те, що вони довели свою ефективнють (таблиця 1). У той же час, слщ погодитися з висновком про те, що спшьш шдприемства реального помiтного внеску в тдвищення конкурентного потенцiалу економiки Украши поки не внесли.
Таблиця 1. Показники ефективносп дiяльностi оргашзацш з iноземними iнвестицiями в економщ Укра!ни
Показник 2012 2013 2014 2015 2016
Питома вага оргашзацш за участю шоземного катталу в загальнш шлькосп оргашзацш, % 0,3 0,3 0,4 0,4 0,4
Питома вага швестицш оргашзацш за участю шоземного катталу в загальному обсяз1 1нвестиц1й в основний каттал, % 2,7 4,0 9,9 10,6 12,8
Питома вага зайнятих в орган1зац1ях за участю шоземного кашталу в загальн1й к1лькост1 зайнятих, % 0,6 0,7 1,6 2,4 2,9
Питома вага обсягу вироблено! продукцИ орган1зац1ями за участю шоземного кашталу в загальному обсяз1 виробництва, % 3,0 4,6 10,6 19,8 22,6
Наступним етапом, важливiсть якого часто недоощнюють, е розробка конкурентноI стратегiI СП. Конкурентоспроможнiсть мiжнародноI оргашзацш або спшьного пiдприемства багато в чому випливае з його конкурентноI стратеги. Пщприемство може поставляти на зовшшнш i внутрiшнiй ринок товари i послуги за нижчими щнами, забезпеченим зниженням витрат i впровадженням передових технологiй. 1нша стратегiя конкурентоспроможносп полягае в тому, щоб продавати диференцшований товар пiдвищеноI якостi з особливими споживчими властивостями за цшою конкуреннв на аналогiчнi товари. При цьому конкурентоспроможнiсть пiдприемства, яке постачае продукщю на експорт, в значнш мiрi залежить вiд конкурентоспроможностi та рiвня розвитку обслуговуючих експортний сектор шдприемств через надання послуг, поставок сировини, матерiалiв, комплектуючих, а також забезпечення шфраструктури.
Конкурентоспроможнiсть пiдприемства може визначатися на основi стадiй розвитку конкуренции
Перша стадiя: конкуренцiя на основi факторiв виробництва;
Друга стадiя: конкуренцiя на основi iнвестицiй;
Третя стадiя: конкуренцiя на основi шдивщуальносн;
Четверта стадiя: конкуренцiя на основi багатства.
Сили конкуренцiI, по М. Портеру, включають облш як зовшшнш, так i внутрiшнiй рiвень взятого шдприемства. Спшьне пiдприемство може викликати конкурентну боротьбу всерединi себе, коли змагаються фши, пiдроздiлу, вiддiли, розташоваш в рiзних краIнах { регюнах. Сили конкуренцiI, якi дiють у зовшшньому середовищi, включають: взаемодiя з новими конкурентами, проникаючими в галузь; загрозу появи на регiонi нових товарiв, яю вигiдно вiдрiзняються юнуючц можливостi пiдприемств i рiвень Их доходiв; оцiнку можливостей постачальникiв, особливо постачальниюв сировини, напiвфабрикатiв 1 комплектуючих виро61в; взаемодiя з компанiями, вже давно юнували на ринку. Вивчення поточноI конкурентного середовища i II складових у майбутньому служить визначенням точного мюця пiдприемства в галуз^ а також перспектив галузi, що дозволяе судити про перспективи ! стратеги його розвитку.
Слщ оцшити таю компоненти стану шдприемства:
- майбутш цЫ на вах р1внях управлшня \ в багатьох вимрах;
- заходи, що стосуються самого шдприемства та галузк в якш воно працюе;
- поточну стратегiю зараз з урахуванням всiх наявних суперниюв на внутрiшнiх 1 м1жнародних ринках;
- можливосп, що дозволяють зютавити сильнi i слабкi сторони шдприемства.
Аналiз конкуренцп передбачае спецiалiзовану вщпрацювання великих масивiв
шформацп, для чого стд видiлити на пiдприемствi особливi пiдроздiли (вiддiл маркетингу). И обробка вимагае великих матерiальних витрат, яю виправдовуються тiльки в разi об'ективносн, i надiйностi отримання шформацп. СП в цьому плаш може мати значну перевагу, якщо iноземний партнер мае власну службою шформацп i готовий постачати нею СП.
Представляеться можливим оцiнити поведiнку спiльних шдприемств на конкурентному ринку реформовано! економши Украши по ряду характеристик економiчного потенцiалу органiзацiй за участю шоземного капiталу.
Перш за все, слщ вiдзначити зростання числа органiзацiй за участю шоземного катталу практично по вшх галузях економiки Украши. Щодо галузево! структури зауважимо збереження лщируючих позицiй за пiдприемствами торгiвля, промисловосп, а також за органiзацiями, що забезпечують функцiонування ринку.
Звертае увагу факт зростання середньооблшово! чисельностi пращвниюв органiзацiй за участю iноземного катталу вшх галузей економiки, проте галузева структура зайнятосп практично не змшюеться - близько за середньооблшово1 чисельносп працiвникiв органiзацiй за участю шоземного катталу припадае на промисловiсть.
Складаеться тенденцiя до зростання частки промисловосп та зниженнi. Частки торгiвлi в загальному обсязi виробництва товарiв i послуг органiзацiй за участю шоземного катталу. Додамо, що ця ж тенденщя спостерпаеться i за шшими наведеними параметрами потенцiалу органiзацiй за участю шоземного катталу.
Вщмшною особливютю органiзацiй за участю iноземного катталу в економщ Укра1ни можна вважати те, що i в кшькосп органiзацiй, i в середньооблшово1 чисельносп, i в загальному обсязi виробництва товарiв i послуг частка транспорту i зв'язку залишаеться практично не зрадою в iнтервалi 10-11 %. Здаеться, що це пов'язано i зi специфiкою економiчноl природи даних галузей, i з особливостями !х функцюнально1 ролi в економiцi (надання iнфраструктурних послуг).
Конкуренцiя змушуе тдприемство постiйно прагне до пошуку i досягнення нових конкурентних переваг, вести пошук оновити стратегiй поведiнки i управлiння, стежити за дiючими i можливими конкурентами. Сучаснi пiдприемства здатш в процесi обробки шформацп виршувати виниклi проблеми, пов'язанi з конкуренщею бiльш швидко i ефективно в силу поеднання зусиль двох i бiльше дiлових культур, негативних принцитв i стратегiй. З iншого боку, кшьюсть проблем i протирiч може виявитися абсолютно непiдйомним. Однак, i в такому випадку ситуац1я здатна виявити \ посилити наявн1 конкурентш переваги, наприклад:
- низьку соб1варнсть;
- вироваджения \ можливосп нових продукнв;
- вести пошук бшып високо! продуктивносн вслх фактор1в, особливо людського;
- яюсть \ техшчш характеристики продукщ!, що випускаеться;
- управлшську майстершсть;
- оптимальне самоор1ентування ринку;
- швидкого реагування на потреби людей i т.д.
На наш погляд, единим неодмшною умовою конкурентоспроможносн слiд вважати зростання обсягу продагав товарiв або послуг спшьного пiдприемства. Iншi параметри слщ розглядати як додатковi або факультативна Конкурентнi переваги мають сво! конкретт умови \ причини. Так, один i той же товар, що володiе цiльовим перевагою на одному географiчному острiвцi, може не мати його на шшому, або товар, випснений з ринку через деякий час може знову придбати комерцшний успiх, наприклад внаслiдок виходу з ринку деякого числа фiрм-конкуренпв, змiна валютних курсiв, кризових явищ в економiцi кра1ни або регюну, вмiло проведено1 реклами компанil i тому подiбних випадковостей.
Вивчення конкурентних переваг вимагають системного i послщовного пiдходу, коли дiя рiзних факторiв i процесiв доповнюють i шдсилюють, або послаблюють i усувають один одного.
Конкуренты! переваги можна класифшувати за наступними напрямками:
- за характером джерела (географiя демографiя, економша, технологiя, iнформацil);
- по шщатору (ринок, держава, конкурента або саме шдприемство);
- за терм ¡ном дп (довгостроковк ссрсдньостроковк короткостроков1);
- за характером дина\пки (стшю, що не стабшьш, сплуташ);
- за р1внем ¡ерархп (товар, ф1рма, галузь, нацюнальна економша, св1товнй ринок);
- по вщношенню до цши (щнов1 або не на щш переваги);
- за можливостями ¿миаци;
- по сфер! прояви (виробництва, збут).
Конкурентш переваги можна не тшьки виявляти, але i створювати в процес д1яльност1, застосовуючи осо6лив1 технологи. П1д технологiями формування конкурентних переваг розушеться комплекс маркетингових процедур i спосо61в Iх виконання, призначенi для кращого проектування пiдприемства в конкурентному середовищ^
В результатi IX реалiзацiI формуеться широкий клас складних управлшських рiшень, ор1ентованих одночасно принаймш в трьох просторах:
- товарному;
- региональному:
- функцюнальному.
- Розробка технологи формування конкурентних переваг повинна проводитися в замкнутому управлшському цикл к що включае:
- анал1тичш робота;
- стратспчну д1яльшсть:
- тактичну д1яльшсть пiдприемства;
Св1товий ринок, на вщмшу вщ нацiонального чи регюнального, мае в своему розпорядженнi бшьш вщкритою i масовоI iнформацiею для ощнки II в робот окремого шдприемства. Поеднання зусиль представникiв р1зних нацiй, систем i культур може полегшити як аналiтичний, так i шш1 процеси формування конкурентних переваг.
Визначення положення спшьного пiдприемства в конкурентному середовищ1 передбачае ощнку тенденцш як в часi, так i в простор!. Напруженiсть в д1яльносп пiдприемства вимагае наростання мобшьносп i швидкост реагування на змшу умов ринку. Вимоги до мобшьносп означае налагоджену роботу маркетингових i збутових шдроздшв розглянутого пiдприемства. Стратегiею реалiзацiI конкурентних переваг в розвинених крашах, як правило, виступае напружена шноващйна д1яльшсть. Конкуренцiя пiдштовхуе пiдприемства до нововведень, як в обласн пошуку нових кiнцевих продукнв для освоення Их випуску, так \ нових технологiй, джерел сировини, ринюв збуту i збутових стратегiй.
Нововведення перевiряються на мщшсть усiма ринковими структурами, йде своерiдний природний в1д61р, в результат якого одш пiдприемства розширюються, шш1 - зникають, а економша в цшому вiдчувае позитивний ¡мпульс в сторону прогресивного розвитку.
М1жшродний бiзнес, як з'ясувалося в XX стол1тп, здатний i прискорити, i полегшити процеси загального розвитку, але це не означае легкого життя для окремо взятих пiдприемств. Навпаки, це ще бшьш посилюе конкуренщю. Конкуренщя при недостатньо активноI д1яльносп здатна виявити не ильки переваги, а й недолши, «вузью мюця» i дефекти органiзацiI, пiдприемства. Недостатшсть уваги до свпового ринку веде за собою руйнування виробництв \ банкрутство пiдприемств.
Не секрет, що в Украши в результатi реформ скоротилися або зникли багато вид1в досить технолопчно розвинених i наукомютких виробництв, однак не слщ змшувати даний процес 1з загальним економiчним спадом. Дшсно, нацiональна економiка втратила в обсягах виробництва значну частку валового внутршнього продукту. Однак, не можна забувати той факт, що бшьша частина продукци соцiалiстичних шдприемств, що працювали по централiзовано затвердженого плану, була або застаршою, або неефективною в силу величезноI витратносн, високих витрат i загальноI технiчноI вiдсталостi. Вщсутшсть гнучкосн щодо змши продукцiI, що випускаеться на новшу, а в технiцi - на бшьш ефективну, - призвело до того, що шдприемства не могли без загальноI кризи припинити випуск застарiлоI продукцiI.
Спшьш пiдприемства зануреш в конкурентне середовище свпового господарства бшьш шж пiдприемства, що працюють на нащональних ринках. Проте, в конкуренци повинш враховуватися регiональнi особливосн. Регiон як своерiдний пром1жний рiвень м1ж свповим ринком i окремо взятим шдприемством може сильно полегшити або р1зко ускладнити ведення зовнiшньоекономiчноI д1яльносн. Кожен регiон мае конкурентш переваги i недолiки, вш може бути оцшений з точки зору iнвестицiйноI привабливостi.
Так в Украши рiзко видшяються регюни навколо Киева i Одеси в порiвняннi з шшими регiонами. Сам факт створення союзiв, партнерств, спiльних шдприемств означае пристосування до умов регюнально1 конкуренцп, коли часто бувае невипдно створювати нове пiдприемство в силу високих транснацiональних витрат. Для мiжнародних компанiй важливо навчитися одночасно дiяти в свiтовiй i мюцево1 конкурентному середовищ^ а так само одночасно в сферi полiтики, i економши. Спiльне пiдприемство, що дозволяе оргашзовано вести мiжнародний подiл працi, у багатьох випадках е найкращим варiантом зниження трансакцiйних витрат полiтичного походження. Президенти, губернатори, iншi вiдповiдальнi особи можуть скоротити час, витрати на створення спшьних шдприемств зростання в силу оголошення i особисто1 шдтримки проекту. Проте, засновники пiдприемства повинш все ж спиратися на економiчнi, конкурентнi, ринковi розрахунки, а не пол^ичш рiшення.
Якщо полiтика знову опиниться попереду економiчноl ефективностi, то можна очшувати створення велико1 кшькосп нежиттездатних пiдприемств, включаючи спiльнi. Амб^ш проекти в силу пол^ично1 защкавленосп в !х здiйсненнi через короткий час можуть стати «чорними дiрами», довгобудом, а так само справжшм мотором шфляцп, особливо на внутршньому ринку тае1 кра1ни, де вони реалiзуються.
Глобалiзацiя конкуренцп вимагае вщ пiдприемства освоення таких масивiв шформацп \ сфер дiяльностi, як валютш розрахунки, операцп на ринку щнних паперiв, робота з рiзними фшансовими iнструментами. Специфiка цих сфер i галузей робить !х предметом спещального дослiдження, однак, !х слiд враховувати i в найпроспшо1 поточно1 економiчноl роботi. Освоення цих видiв дiяльностi може в першу чергу бути конкурентними перевагою спiльного пiдприемства.
Одшею з прикмет нового тисячолiття е шформатизащя всiх управлшських. органiзацiйних i виробничих процесiв. Освоення електронно1 торпвл^ електронних розрахункiв, електронного справу виробництва вимагае великих витрат в початковий перюд юнування пiдприемства, але надалi вони не тiльки скоротять час вшх економiчних процесiв, але i витрати на ведення основно1 дiяльностi. Повинна пiдвищиться як продуктивнiсть пращ, так \ продуктившсть капiталу. 1нформацшна мобiльнiсть дае перевагу у майбутнш мобiльностi всiх iнших виробничих факторiв. Iерархiчнi структури управлiння замiнюються мережевими, набагато менш витратними з точки зору загальних i середнiх витрат.
Отже, спшьш пiдприемства, залученi в конкуренщю на свiтовому, регiональному \ мюцевому рiвнi, здатнi реалiзувати сво! переваги у власних iнтересах, одночасно сприяючи економiчному розвитку кра1ни, де вони розташоваш. Однак не менш важливою е динамша чисельностi, термш життя i iншi «демографiчнi» характеристики СП.
Л1ТЕРАТУРА
1. Оцiнка факторiв впливу на конкурентну позицiю шдприемства/ П. К. Кулшчев // Вюник НТУ „ХП1". Серiя: Технiчний прогрес i ефективнiсть виробництва. - Х.: НТУ „ХП1". -2013. - № 45(1018) - С. 69-75.
2. Портер Майкл Е. Стратепя конкуренцп / Пер. з англ. А. Олшник, Р. Сшьський. - К.: Основи, 1998. - 390 с.
3. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 612 с
4. Сухарський В. С. Менеджмент зовнiшньоекономiчноl дiяльностi: теорiя. методолопя, практика : Навчальний пошбник (курс лекцш) / В. С. Сухарський. - Тернопшь : АСТОН, 2005. - 464 с.
5. Крючкова I. В. Конкурентоспроможшсть економши Украши : стан i перспективи [Текст] : монографiя / ред. : I. В. Крючкова. - К. : Основа, 2007. - 488 с.
6. Шкурупш О. В. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть шдприемства [Текст] : навч. посiбник / О. В. Шкурупш та ш. ; ред. : О. В. Шкурупш. - К. : ЦУЛ, 2012. - 248 с.
