CC BY
31
УДК 628.1.33(285):612.014.461-092.9
Л.Й. Ковальчук *, А. В. Мошенко , Б.А. НаЫбуллт , Л. Б. Солодова , С.Г. Гуща , О.Я. Олешко , 0.1. БахолЫна
Одесъкий национальный медичний университет пров. Валгховський, 2, Одеса, 65000, Украта
Державне тдприемство Укратсъкий науково-дослгдний тститут медицины транспорту Mmicmepcmea
охорони здоров 'я УкраЧни
вул. Канатна, 92, Одеса, 65000, Украта
Державнаустанова «Укратсъкий науково-дослгдний тститут медичноЧреабытаци та курортологи
Mmicmepcmea охорони здоров 'я УкраЧни»
пров. Лермонтовський, 6, Одеса, 65000, Украта
Odessa National medical University
Lane Valikhovsky, 2, Odessa, 65000, Ukraine
State Enterprise Ukrainian Research Institute for Medicine of Transport of the Ministry of Health Care of Ukraine **
Kanatnaya str., 92, Odessa, 65000, Ukraine
Public institution «Ukrainian Research Institute of Medical Rehabilitation and Balneology of the Ministry of Health Care of Ukraine»
Lane Lermontovsky, 6, Odessa, 65000, Ukraine [email protected]
Ключов! слова: вода, озеро Кагул, х1м1чний склад, антропогенш забруднювачг, щанобактери, бюлог1чш ефекти, щури
Key words: water, lake Kagul, a chemical compound, anthropogenouspollutants, cyanobacteriae, biological effects, rats
Реферат. Комплексная оценка функциональных изменений в организме здоровых крыс, которые потребляли в качестве питьевой воду оз. Кагул. Ковальчук Л.И., Мокиенко А.В., Насибуллин Б.А., Солодова Л.Б., Гуща С.Г., Олешко А.Я., Бахолдина Е.И. В работе представлены результаты комплексной оценки функциональных изменений в организме здоровых крыс, которые потребляли в качестве питьевой воду оз. Кагул. Установлено соответствие воды оз. Кагул требованиям действующих нормативных документов, за исключением азота аммонийного, азота нитритного и общего органического углерода. Выявлено 3 вида цианобактерий, в частности высокие уровни Aphanocapsa pulverea, которая вызывает «цветение» воды. Показано, что употребление воды оз. Кагул как питьевой вызывает у здоровых крыс усиление активности ЦНС; некоторое повышение возможностей развития сенсибилизации организма и специфического фагоцитоза; определенные проявления дисбаланса гуморальной составляющей иммунного ответа и развертывание аутоимунных процессов в организме. Принимая во внимание отсутствие гигиенически значимых концентраций антропогенных загрязнителей, высказана мысль, что выявленные биологические эффекты являются следствием действия цианотоксинов, которые продуцируются выявленными цианобактериями. Обоснована необходимость расширения и продолжения исследований цианобактерий в контекстах их выявления в воде, идентификации цианотоксинов, влияния этих ксенобиотиков на состояние теплокровных животных и человека.
Abstract. Complex estimation of functional changes in the organism of healthy rats which consumed water of the lake Kagul as drinking water. Kovalchuk L.I., Mokiyenko A.V., Nasibullin B.A., Solodova L.B., Guscha S.G., Oleshko O.Ya., Bakholdina O.I. In the work results of a complex estimation of functional changes in an organism of healthy rats which consumed water of the lake of Kagul as drinking water are given. Conformity of water of the lake of Kagul to requirements of operating standard documents except for nitrogen ammonia, nitrogen nitrit and the general organic carbon is established. 3 kinds of cyanobacteriae, in particular high levels of Aphanocapsa pulverea, which
КОМПЛЕКСНА ОЦ1НКА ФУНКЦЮНАЛЬНИХ 3MIH В ОРГАН13М1 ЗДОРОВИХ ЩУР1В, ЯК1 СПОЖИВАЛИ в ЯКОСТ1 ПИТНО! ВОДУ ОЗ. КАГУЛ
causes water "flowering" are revealed. It is shown that the use of water of the lake of Kagul as drinking, causes strengthening of activity of central nervous system in healthy rats; some increase of possibilities of organism sensitisation development and specific phagocytosis, certain displays of disbalance of hummoral component of the immune response and expansion of autoimmune processes in the organism. In the view of absence of hyginicaly significant concentration of anthropogenous pollutants, the idea that the revealed biological effects are a consequence of cyanotoxins action produced by revealed cyanobacteriae is presented. Necessity of expansion and continuation of researches on cyanobacteriae in the context of their revealing in water, their identifications, influences of these xenobiotics on condition of warm-blooded animals and the human is proved.
Як вщомо, вода e суттевим фактором впливу на здоров'я населения [12]. Особливо це стосуеться шфекцшног' патологи. Однак не Bei бюлопчт контамшанти в цьому ceHci вивчет достатньо. До таких слщ вщнести щанобактерн (синьо-зелет водоросп), розмноження яких е безумовним тдтвердженням евтрофжаци по-верхневих водойм [11]. Небезиечтсть цих бактерш зумовлена ïx здаттстю продукувати специф1чн1 токсини (щанотоксини), яю мають направлен! бюлопчт ефекти (нейротоксини, гепатоксини тощо) [13]. Зазначене мае повне вщношення до озер Украшського Придунавья, зокрема оз. Кагул, яю влггку потерпають ввд надм1рного «цвтння» щанобактерш внаслщок евтрофшаци, що показано нами в попередтх роботах [3, 4]. Слщ зазначити, що ця проблема, як м1ждисциплшарна, дош залишаеться поза увагою вггчизняних науковщв. Це стосуеться, зокрема, вивчення бюлопчних ефекпв щано-токситв на теплокровних тварин та екстрапо-ляци такого впливу на людину. Тому мета роботи полягала в комплекснш ф1з1олого-г1г1е-тчнш оцшщ структурно-функцюнальних змш в opraHÎ3Mi здорових щур1в, яю споживали в якост1 питног' воду оз. Кагул.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Зразки води оз. Кагул у 3-х повторениях вщ-бирали 23, 24 лииня 2014 р. Перед проведениям дослщжень води на лабораторних тварииах виконано ф1зико-х1м1чн1, саттарно-х1м1чт та альголопчт дослщження за вщповщними методиками [7].
1дентифшащю щанобактерш проводили шляхом прямо!' MÎKpocKoniï крапл1 води за вщпо-вщною методикою [8]. Статистичну обробку проводили параметричними методами з вико-ристаиням програмного забезпечення Excel 2010 (Microsoft Inc., США).
Експериментальт досл1джеиня проведено на 30 бших щурах самицях лши BicTap аутбредного розведення з масою т1ла 150 - 200 г. Пщ час всього иер1оду досл1ду тварини знаходились на пост1йному стандартному харчовому та питному
режим1 в умовах утримання i'x у BiBapii' ДУ «Укр НД1 МРтаК МОЗ Украши». Досл1дження над тваринами проводились згщно з 1сиуючими правовими документами [6, 10].
Експериментальт дат пор1внювали з под1б-ними показниками штактних щур1в (контрольна група). Щур1в було розподшено на 2 групи. Перша — контрольна група пор1вняння (12 iH-тактиих тварин). Тварини друго! (дослщног) групи (18 тварин) вживали воду оз. Кагул у режим! ad libera (вшьного доступу). Тривалють експерименту становила 30 д1б.
Дослщжували TaKi параметри: функцюналь-иий стан центрально! нервовог системи та вегетативно! нервово! системи у пpилaдi «вщкрите поле», фyнкцioнaльнoi aKTHBHOCTi ЦНС (тюиен-талова проба), стан iMymTeTy (циpкyлюючi iMyHHi комплекси /Ц1К/, гетерогент aнтитiлa /ГА/), aнтитiлa ne4iHKH, антитша мозку) i показ-HHKiB периферичног KpoBi, стан фyнкцioнaльнoi aKTHBHOCTi нирок.
Методики фiзioлoгiчниx та iMyH0fl0ri4HHX дослщжень викладено у вщиовщному документ
[5].
Отриманий мaтepiaл обробляли статистич-ними методами непрямих pi3HH4b. BiporiflHHMH змшами вважались Ti, що знаходились за таблицями Стьюдента в мeжi BiporiflHOCTi<0,05 [1].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Результата фiзикo-xiмiчниx та саттарно-xiMi4HHX дослщжень (табл. 1, 2), яю ощнювали на вщиовщтсть вимогам чинних нормативних документа ДСТУ 4808:2007 [2] та СанПШ № 4630-88 [9], свщчать, що вода оз. Кагул за основними фiзикo-xiмiчними та camTapHO-xiMi4-ними показниками вiдпoвiдaлa чииним вимогам ДСТУ 4808:2007 до джерел 1-2 класу якocтi [2] та иовтстю вщповщала вимогам CaHniH № 4630-88 [9]. Винятком е показники азоту амо-ншного, азоту HiTpHTHoro та загального орга-Hi4Horo вуглецю, якi за ДСТУ 4808:2007 нор-муються для джерел 3 класу якосп.
Т аблиця 1
Результата ф!зико-х1м1чних дослвджень води оз. Кагул, min - max (Ме)
Показник Результати Норматив за [2] Норматив за [9]
Запах, бали 2/3 < 2 (1) н/н
Прозор!сть, см 9,7-10,2(10,1) н/н 20
Кольоровкть, град. 10,7-11,9(11,4) < 20 (2) н/н
Каламутшсть, мг/дм3 21,8-22,3 (22,0) < 20 (1) н/н
Водневий показник, од. рН 7,92-8,43 (8,14) 6,9-7,5 (1-3) 6,5-8,5 (в)
Окислюван!сть перм., мг02/дм3 11,8-12,6 (12,0) < 3 (1,2) н/н
Лужн!сть, мг-екв/дм3 2,98-3,13 (3,04) < 1,5 (2) н/н
Жорстк!сть, мг-екв/дм3 3,67-3, 87 (3,73) <3 (2) н/н
Кальц1й, мг/дм3 23,7-25,1 (24,8) н/н н/н
Магнш, мг/дм3 29,5-30,7 (30,3) < 10 (2) н/н
Натр!й + кал1й, г/дм3 66,8-68,2 (67,6) н/н 200,0
Хлорид-юни, мг/дм3 87,6-89,4 (88,4) < 30 (1) 350 (в)
Сульфат-!они, мг/дм3 32,1-45,3 (43,0) < 40 (1,2) 500 (в)
Гщрокарбонат-шни, мг/дм3 183,4-188,9 (185,5) н/н н/н
Сухий залишок, мг/дм3 419,3-428,4 (422,0) < 400 (1) 1000(в)
Прим1тка : у дужках значень за нормативом [2] клас якост1 води цього джерела.
У зразках води оз. Кагул вмют хлороргатч- Результати виявлення щанобактерш у вод1 оз.
них пестицид1в (ХОП) знаходився за межею Кагул представлено в таблиц! 3. Слад зазначити
чутливост1 прилада, а саме (мг/дм3): лшдан < висою р1вт АрИапосарва риЬвгва, яю е ознакою
0,00016; гептахлор < 0,00023; ДДЕ <0,00049; «цвтння» води. ДДД<0,00069; ДДТ< 0,00107.
Таблиця 2
Результати саштарно-х!м1чних дослвджень води оз. Кагул, min - max (Ме)
Показник
Результати
Норматив за [2]
Норматив за [9]
Азот амоншний, мг/дм Азот штритний, мг/дм3 Азот штратний, мг/дм3 Нафтопродукти, мг/дм3 Феноли, мкг/дм3
Загальний оргашчний вуглець, мг/ дм3
0,408-0,414 (0,4123)
0,035- 0,041 (0,0393)
0,097-0,101 (0,0991)
0,018-0,022 (0,0202)
5,1-5,5 (5,32)
18,63-18,69 (18,653)
<0,1 <0,002 <0,20 <0,01 <1 <5,0
2,0
3,3
45,0
0,3
<5
н/н
Прим1тка : иадстроковий ¡ндекс - клас якост1 води цього джерела за нормативом [2].
Таблица 3
Видовой спектр щанобактерш у вод! оз. Кагул
Вид щанобактерп Кшьгаеть клггин/дм3
ш1п тах Ме
Aphanizomenon flos-aquae 285000 323000 312000
Aphanocapsa pulverea 1187000 2227000 2130000
OscШatoria planctonica 87000 123000 108000
Результата експериментальних дослщжень на лабораторних тваринах показують таке.
Оцшка стану функцюнально! активносп ЦНС 1 ВНС за допомогою методу «вщкритого поля» виявила змши основних показниюв ще! активности У таблиц! 4 подано виявлет зрушення.
Як евщчать дат таблиц! 4, тварини, що вжи-вали воду оз. Кагул, характеризувалися тдви-щенням рухово! активности При цьому збшь-шувалася не тшьки кшьюсть перешчених квадрата, але й число вертикальних стшок 1 загля-дання в трки, тобто мало м1сце посилення ор1ентовно-дослщницько1 активности Змша цих
двох гнтегративних показникгв евщчить про зростання функцюнально! активносп ЦНС тд-дослщних тварин. У той же час, число завми-рань, фшеоване у тддоелвдних тварин, а також тривашеть кожного завмирання залишаються на р1вт контролю. Те ж можна сказати про юль-юсть 1 тривашеть грумшпв, а також про кшьюсть болюшв, що залишаються тваринами за час проведения проби «вщкрите поле». Збереження штегративних показниюв (змщено! та емоцшно! активносп) на р1вт норми евщчить про ввдеут-тсть впливу води оз. Кагул на активтеть ВНС.
Таблиця 4
Вплив води оз. Кагул на функщональний стан ЦНС та ВНС здорових щур1в
Контрольна Доелщна
Показники група група Р
(М1± т0 (М2 ± т2>
Рухова актившеть, п
Ор!ентувально-дослщницька поведшка, п Змщена актившеть, п Емоцшна актившеть, п
2,33 ± 0,41 34,53 ± 2,51 4,93 ± 0,83 8,47 ± 1,13
3,45 ± 0,03 59,19 ± 0,43 5,71 ± 0,09 7,82 ± 0,13
< 0,05
< 0,001 > 0,2 > 0,5
Прим!тки : (М1 ± Ш1) та (М2 ± ш2) — середш арифметичш з похибками показниюв; п— кшькють рух1в тварин у прилад1 «вщкрите поле»; р — в1рогщшсть.
Результати ощнки функцюнально! активносп ЦНС тюпенталовою пробою наведено в таблиц! 5.
Даш таблиц! 5 показують, що у тддостдних тварин зростае час засинання 1 скорочуеться тривашеть медикаментозного сну. Ц1 змши еввд-чать про активащю д1яльносп ЦНС, що ввдповвдае даним проби «ввдкрите поле». Сшд також
зазначити, що подовження часу засинання 1 скорочення медикаментозного сну еввдчить про тдвищену актившеть детоксикащйно! функци печгнки, яка здшенюе метабол1зм тюпенталу. Це, в умовах ди ксенобютиюв, еввдчить про посилення захисту оргашзму, але тривала актив1зацк цих мехатзм1в створюе можливють !х виснаження.
Таблиця 5
Змши покачните тшпенталово! проби у здорових щур1в шд впливом води оз. Кагул
Показники Контроль (М!±т0 Доелщ (М2 ± т2> Р
Час засинання, хв. Тривал!сть медикаментозного сну, хв 2,33 ± 0,11 116,51 ± 0,26 2,75 ± 0,01 80,35 ± 0,80 < 0,05 < 0,001
Прим!тки : (М1 ± Ш1) та (М2 ± ш2) — середш арифметичш з похибками показниюв; р — в1ротщнють.
Вживання як питно! здоровими щурами води червоно! i бшо! KpoBi, а також певними зру-оз. Кагул супроводжувалося змшами показниюв шеннями стану 1муттету (табл. 6).
Таблиця 6
Стан показниюв ¡мунгтету, бшо! i червоно! Kpoei у щур!в, як1 одержували воду оз. Кагул
(M±m)
Показник Контроль Дослщ Р
Еритроцити, 1012/дм3 3,91 ± 0,09 4,04 ± 0,09 > 0,5
Гемоглобш, г/дм3 135,78 ± 2,60 143,11 ± 2,37 > 0,5
Кольоровий показник, ум. од. 1,05 ± 0,03 1,06 ± 0,12 > 0,5
ШОЕ, мм/год 1,30 ± 0,11 1,30 ± 0,15 > 0,5
Лейкоцити, 109/дм3 6,50 ± 0,56 9,63 ± 0,39 < 0,001
Л!мфоцити, % 77,7 ± 1,11 81,0 ± 1,15 > 0,5
Нейтрофши, % 15,7 ± 0,92 11,30 ± 1,14 > 0,5
Ацидоф!ли, % 3,30 ± 0,35 3,80 ± 0,35 > 0,5
Моноцити, % 3,30 ± 0,20 3,90 ± 0,12 > 0,5
Ц1К, г/дм3 4,95 ± 0,14 4,30 ± 0,12 < 0,005
ГА, ум. од. 5,40 ± 0,90 5,40 ± 0,73 > 0,5
Антитша печшки, ум. од. 0 4,0 ± 2,21 > 0,5
Антитша мозку, ум. од. 0 0
Встановлено, що сиоживання щурами води оз. Кагул практично не впливае на показники червоно! кров1, за винятком деякого тдвищення юлькоеп гемоглобшу. Можна вважати, що тд впливом ксенобютиюв води ввдбуваеться акти-ващя синтезу гемоглобшу \, можливо, при-скорюеться змша еритроцит1в. 3 боку бшо! кров1 вщзначаеться деяке збiльшeння вмкту л1мфо-цит1в, ацидофЫв 1 моноцит1в. Це свщчить про тдвищення можливостей розвитку сенсибЫзаци оргатзму щур1в та специф1чного фагоцитозу, а зниження числа нейтрофЫв говорить про ослабления кштинного 1муттету у тддослщних тварин. У той же час вщзначаеться тенденщя до деякого зменшення вмкту Ц1К в плазм1 кров1, що на тш збереження р1вня ГА можна розглядати як прояви дисбалансу та розладу гуморально! складово! 1мунно! вщповщг Результатом такого дисбалансу може бути посилення спонтанних запальних процешв у р1зних органах та тканинах щур1в. Поява антитш до печшки свщчить про розгортання ауто1муних процеив в оргатзм1 тддослщних щур1в. Базою для розгортання цих процешв може бути функцюнальне переван-
таження детоксикацшно! функци печшки, пов'я-зана з цим альтеращя гепатоцшгв 1 схильтсть до сенсибЫзаци л1мфо!дного пулу бшо! кровг
Споживання щурами води оз. Кагул впливало на юнообмшт функци нирок 1 практично не мшяло IX видшьну й сечоутворюючу функци. Результати ввдповвдних дослщжень представлено в таблиц! 7.
Згвдно з цими даними, тривале споживання води оз. Кагул не впливае на обсяг добового д1урезу тддослщних тварин. Такий стан речей пов'язано з1 збереженням у незмшному стат 1 швидкосп клубочково! фшьтраци та вщсотку канальцево! реабсорбци. Не виявляе ця вода впливу й на екскреторну функщю нирок - вмкт сечовини й креатиншу в сеч1 близький до контролю. Змши стосуються, як згадано вище, юнорегулюючо! функци нирок, що проявляеться посиленням екскреци кашю 1 хлорид-ютв. Посилення виведення кал1ю може пояснювати тдвищення функцюнально! активност1 ЦНС, тому що калш сприяе тдтримщ активное^ галь-м1вних ироцешв.
Таблиця 7
Вплив води оз. Кагул у режим! вшьного доступу на функщональний стан нирок здорових щур1в
Показники Контрольна група (М1± m1) Дослщна група (M2 ± m2) Р
Добовий д!урез, мл/дм2 поверхн! тша 1,13 ± 0,19 1,46 ± 0,01 > 0,2
Швидгасть клубочково!' фшьтраци, мл/(дм2- хв) 0,11 ± 0,01 0,011 ± 0,001 —
Канальцева реабсорбщя, вщсоток до ф1льтраци, % 99,23 ± 0,07 99,14 ± 0,002 > 0,5
Виведення креатиншу, ммоль 0,011±0,001 0,0012± 0,00001 > 0,5
Виведення сечовини, ммоль 0,65 ± 0,09 0,75 ± 0,009 > 0,5
pH добово'1 ceni, од. pH 6,90 ± 0,03 6,84 ± 0,02 > 0,5
Концентращя ¡ошв кал1ю в добовш ceni, ммоль/л 70,00 ±0,37 196,57± 1,02 > 0,05
Добова екскрещя ¡ошв кал1ю, ммоль 0,08 ± 0,01 0,16 ± 0,002 < 0,01
Концентращя ¡ошв натрто в добовш ceni, ммоль/л 135,23 ±18,01 98,73 ± 0,38 > 0,05
Добова екскрещя ¡ошв натрто, ммоль 0,15 ± 0,03 0,15 ± 0,002 —
Концентращя хлорид-ioHiß у добовш ceni, ммоль/л 231,27±17,46 234,93 ± 1,91 > 0,5
Добова екскрещя хлорид-ioHiß, ммоль 0,22 ± 0,02 0,32 ± 0,004 < 0,001
висновки
1. Результата ф1зико-х1м1чних та саттарно-х1м1чних дослщжень води оз. Кагул свщчать про И ввдповщтсть вимогам чинних нормативних документа, за винятком азоту амоншного, азоту ттритного та загального оргатчного вуглецю.
2. У вод1 оз. Кагул виявлено 3 види щанобак-терш, зокрема висою р1вт ЛрИапосар8а ри1уегеа, яка викликае «цвтння» води.
3. Встановлено, що вживання здоровими щурами як питно1 води оз. Кагул викликае тдви-щеиия активност1 ЦНС, що може бути пов'язано з посиленим виведеииям кашю 1 хлорид-ютв з оргатзму; деяке тдвищення можливостей роз-витку сенсибЫзацн оргатзму щур1в та специ-
ф1чного фагоцитозу, певт прояви дисбалансу та розладу гуморально! складово! iMyHHoi' вадповда та розгортання ауто1муних процешв в оргатзм1.
4. Зважаючи на ввдсуттсть гтетчно зна-чущих концентрацш антропогенних забруд-нювач1в, можна з певною часткою в1рог1дност1 вважати, що виявлет бюлопчт ефекти е наслщком ди щанотокситв, яю продукуеться виявленими щанобактер1ями.
5. Слщ вважати за необхщне розширення та продовження дослщжень щанобактерш у контекстах ix виявлеиня у вод1, щентифжаци щано-токсин1в, впливу цих KceHoöioTHKiB на стан теп-локровиих тварин та людини.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гланц С. Медико-биологическая статистика / пер. с англ. Ю.А. Данилова; под ред. Н.Е. Бузикашви-ли и Д. В. Самолова. — М.: Практика, 1999. — 459 с.
2. Джерела nenrpanisoBaHoro питного водопоста-чання. Ппешчш та eкoлoгiчнi вимоги щодо якосл води i правила вибирання : ДСТУ 4808-2007. - К.: Держспоживстандарт Украши, 2007. - [Чинний вщ 01.01.2009]. - 36 с.
3. Ковальчук Л.И. Ппешчна оцшка евтрофшацп поверхневих водойм Укра1нського Придунав'я / Л.И. Ковальчук, A.B. Моюенко // Вкник Укр. мед.
стомат. академп. - 2014. - Т.14, вип. 4(48). - С. 73 -78. - [Актуальш проблеми сучасно! медицини].
4. Ковальчук Л.И. Гигиеническая оценка циано-бактерий озер Украинского Придунавья / Л.И. Ковальчук, A.B. Мокиенко, Д.А. Нестерова // Досягнен-ня бюлогп та медицини. - 2014. - №2. - С. 10 - 14.
5. Методичш рекомендацп з метод1в дослщжень бюлопчно! дп природних лiкyвaльниx засоб1в та пре-формованих засоб1в: мшеральш природш лшувально-cтoлoвi та лшувальш води, напо! на i'x 0CH0Bi; штучно-мiнepaлiзoвaнi води; пело!ди, розсоли, глини, воски та
препарата на гхнш 0CH0Bi: Затверджено наказом МОЗ Украгни вщ 28.09.2009р. за № 692. - К., 2009.— 117 с.
6. Наказ ММстерства освгги i науки, молод1 та спорту Украши вщ 01.03.2012 р. № 249. // Офщшний BicHHK Украгни вщ 06.04.2012. — № 24. — С. 82; ст. 942, код акта 60909/2012.
7. Поибник з метод1в дослщжень природних та преформованих лшувальних засоб1в: мшеральш при-родш niKyBanbHO-cronoBi та лжувальш води, напо! на ix 0CH0Bi; mTy4H0-MiHepani30BaHi води; пелощи, розсоли, глини, воски та препарата на 1хнш 0CH0Bi / И.О. Алексеенко, О.С. Павлова, Б.А. Наибуллш, A.C. Ручкина. — Ч. 3. — Одеса: ЮНЕСКО-СОЦЮ, 2002. — 114 с.
8. Радченко И.Г. Практическое руководство по сбору и анализу проб морского фитопланктона: учеб.-метод. пособие для студ. биол. специальностей ун-тов / И.Г. Радченко, В.И. Капков, В.Д. Федоров. - М.: Мордвинцев, 2010. - 60 с.
9. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения. СанПиН № 4630 -88. - М. : МЗ СССР, 1988. - 69 с.
10. Directive 2010/63/ EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes (Text with EEA relevance) // Official J. L 276, 20.10.2010. — P. 0033 — 0079.
11. Global warming and hepatotoxin production by cyanobacteria: What can we learn from experiments? / R. El-Shehawy, E. Gorokhova, F. Fernandez-Pinas, F. F. del Campo // Water Research. - 2012. - Vol. 46, N 5. -P. 1420 - 1429.
12. Guidelines for drinking water quality. - The 4nd ed. - Recommendations. - World Health Organisation. -Geneva, 2011. - Vol. 1. - 541 p.
13. Toxins of cyanobacteria: Review / M.E. van Apeldoorn, H. P. van Egmond, G. J. A. Speijers [et al.] // Mol. Nutr. Food Res. - 2007. - Vol. 51. - P. 7 - 60.
REFERENCES
1. Giants S. [Medical and biologic statistics. Trans. from English Ju.A. Danilov, under the editor of N.E. Bu-zikashvili and D.V. Samolova]. M: practice, 1999;459. Russian.
2. [Sources of the Centralized Drinking Water Supply. Hygienic and Ecological Requirements as to the Quality of Water and the Rules for Its Samplings: State Standards 4808-2007].Kiev: Sttae Standard of Ukraine, 2007;36. Ukrainian.
3. Kovalchuk LI, Mokienko AV. [hygienic an estimation of eutrophication Ukrainian Danube region superficial reservoirs]. Actual problems of modern medicine: the Bulletin of the Ukrainian medical sto-matologic academy. 2014;14(4,48):73-78. Ukrainian.
4. Kovalchuk LI, Mokienko AV, Nesterova DA. [Hygienic estimation of cyanobacteria of Ukrainian Danube region lakes]. Biology and medicine achievements. 2014;2:10-14. Russian.
5. [Methodical recommendations about methods of researches of biological action of natural medical means and preforms means: mineral natural medical-table and medicinal waters, drinks on their basis; artificial-mineralization waters; muds, brines, clay, waxs and preparations on their basis: Confirmed by the order of Ministry of Health of Ukraine from 28.09.2009 N 692]. Kiev, 2009;117. Ukrainian.
6. [The Order of the Ministry of education and science, youth and sports of Ukraine from 01.03.2012 N 249. The Official bulletin of Ukraine from 06.04.2012. -N 24]. 2012;82:942. Ukrainian.
7. Alexeenko NO, Pavlova OS, Nasibullin BA, Ru-chkina AS. [textbook on methods of researches of biological action of natural medical means and preform means: mineral natural medical-table and medicinal waters, drinks on their basis; artificial-mineralization waters; muds, brines, clay, waxs and preparations on their basis]. Part 3. Odesa: UnesCo-Socio, 2002;114. Ukrainian.
8. Radchenko IG, Kapkov VI, Fedorov VD. [Practical guidance on gathering and the analysis of tests of a sea phytoplankton. The studies-methodical textbook for students of biological specialities of universities].M: Mordvincev, 2010;60. Russian.
9. [Sanitary Rules and Norms of the Superficial Waters Protection from Pollution. Sanitary Rules and Norms N 4630 - 88]. Moscow: Ministry of Healt Care Of the USSR, 1988;69. Russian.
10. Directive 2010/63/ EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes (Text with EEA relevance). Official Journal L 276, 20.10.2010:0033-0079.
11. El-Shehawy R, Gorokhova E, Fernandez-Pinas F, del Campo FF. Global warming and hepatotoxin production by cyanobacteria: What can we learn from experiments? Water Research. 2012;46(5):1420-9.
12. Guidelines for drinking water quality. The 4nd ed. Recommendations. World Health Organisation. Geneva. 2011;1:541.
13. van Apeldoorn ME, van Egmond HP, Speijers GJA, [et al.] Toxins of cyanobacteria. Review. Mol. Nutr. Food Res. 2007;51:7-60.
CTaTM Ha^mmna ^o pe^aKuii 24.06.2014
♦
