CC BY
22
5. Часовитин Д. Н. Авторские артикуляционные обозначения как часть текстологических проблем в фортепианных сонатах Бетховена / Д. Н. Часовитин // Фортепианное искусство: история и современность. Проблемы творчества, исполнительства, педагогики: Межвузовский сборник научных трудов. - СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2004. -С. 56-66.
6. Messiaen O. Technique de mon language musical / Olivier Messiaen . - Paris: Alphonse Leduc: éditions musicales 1944. - 74 р.
УДК 378.011.3 - 057.175.78
Наталiя Попович КОМПЕТЕНТН1СН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО-ОСОБИСТ1СНОГО ДОСВ1ДУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ
У cmammi обгрунтовано компетентшсш засади формування профестно-особист1сного досвiду майбутнього вчителя музики. Проаналiзовано сучасш тенденцп розвитку nедагогiчноï освти в Украïнi у контекстi евроттеграцшних процеЫв. Компетентшсний та особист^ний тдходи в рамках висвтлення концептуальних положень скеровано на двсл1джвння фактвр1в, умов, кpитepiïв якост1 формування професiйно-особистiсного досвiду майбутшх фахiвцiв, обгрунтування чинниюв, що спонукають студента до самовдосконалення та неперервного професiйно-oсoбистiснoгo зростання.
Ключовi слова: профестно-особист^ний досвiд, компетентшсть, профестна тдготовка, майбутнт вчитель музики.
Наталья Попович КОМПЕТЕНТНОСТНЫЕ ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ЛИЧНОСТНОГО ОПЫТА БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МУЗЫКИ
В статье обоснована компетентностная основа формирования профессионально-личностного опыта будущего учителя музыки.
Проанализированы современные тенденции развития педагогического образования в Украине в контексте евроинтеграционных процессов. Компетентносный и личностный подходы в рамках основных концептуальных положений ориентированы на исследование условий, критериев качества формирования профессионально-личностного опыта будущих специалистов, обоснование факторов, побуждающих студентов к непрерывному профессионально-личностному развитию.
Ключевые слова: профессионально-личностный опыт, компетентность, профессиональная подготовка, будущий учитель музыки.
Nataliya Popovych
THE COMPETENCE PRINCIPLES OF FORMING PROFESSIONAL EXPERIENCE OF THE FUTURE MUSIC TEACHER
In the article the competency framework formation of professional and personal experience of the future music teachers. Modern trends of development of teacher education in Ukraine, in the context of the European integration processes. Competence and personal approach, within the framework of the provisions of the basic concepts, focused on study of the conditions and criteria of quality of formation of professional and personal experience of future professionals, the rationale for the factors that motivate students to continuous professional and personal development.
Key words: professional and personal experience, competence, vocational training, future teacher of music.
Сучаст тенденцл розвитку педагопчно! осв^и в Укра!т в контекст евроштегращйних процешв зумовлюють переосмислення концептуальних i змютових засад професшно! тдготовки майбутнього вчителя музики.
Модертзащя втизняно! системи осв^и вимагае вщ педагопчно! теорп й освггньо! практики значно! уваги до виршення завдань формування рiзнобiчно розвинено! та громадянсько зршо! особистостi, здатно! до духовно-естетичного й професiйного вдосконалення, пiдготовки фахiвцiв, зокрема вчителiв музики, професiоналiзм яких вiдповiдае потребам сучасно! мистецько! освiти.
Метою розвитку освггньо! сфери визначено удосконалення i розвиток неперервно! системи педагопчно! освiти, яка на основi нащональних надбань та усталених свiтових традиций забезпечуватиме формування педагогiв, здатних здшснювати професiйну дiяльнiсть на демократичних й гуматстичних засадах, реалiзовувати освiтню пол^ику в суспiльствi, що спрямовуеться на розвиток та самореалiзацiю особистост!, задоволення 11 освiтнiх i духовно-культурних потреб, а також бути конкурентоспроможними на ринку пращ.
Через дiяльнiсть вчителя реалiзуеться державна пол^ика, спрямована на змщнення iнтелектуального, мистецького та духовного потенциалу наци, розвиток втизняно! науки та осв^и, збереження i примноження национально! культурно! спадщини. Це вимагае особистiсно орiентованого пiдходу до професшно! пiдготовки майбутнього вчителя музики, пошуку iнновацiйних педагогiчних технологiй, як максимально сприяли би формуванню социально активно!, творчо! особистостi, здатно! до самоспйно! регуляцi! власно! педагопчно-творчо! дiяльностi.
Мета стати: здшснити обгрунтування компетентнiсних засад формування професшно-особистюного досвiду майбутнього вчителя музики.
Для розвитку теори 1 практики фахово! подготовки майбутнiх вчителiв музики особливого значення набувае пошук шноващйних щдход1в до формування професшно-особистюного досвiду студентiв. Реалiзацiя компетентнiсного щдходу у неперервнiй педагогiчнiй освiтi дае змогу забезпечити осв^т потреби особи, що включае гнучкiсть загальноосвiтньо!, загальнокультурно! та науково! пiдготовки майбутнiх вчителiв музики, пiдвищення !хнього соцiального захисту на ринку пращ та штегрування у свiтове освiтянське й мистецьке спiвтовариство.
Зазначимо, що у рамках проекту «Налаштування освiтнiх структур в Сврот», спрямованого на реалiзацiю щлей Болонсько! декларацп, визначено набiр компетенций як результату першого i другого циктв навчання. За робочою класифшащею компетенцп подiляються на загальнi та спещальт. До загальних компетенцiй входять iнструментальнi, мiжособистiснi та системнi. Вони
класифшоват з точки зору значення навичок для професii i рiвня 1х опанування пiсля зак1нчення программ.
1нструментальт компетенци включають когнiтивнi здатностi, а також технолопчт, лiнгвiстичнi та комуткативт умiння.
Мiжособистiснi компетенци передбачають iндивiдуальнi здатност!, пов'язат з умiнням виявляти почуття й формувати стосунки, критичним осмисленням i здатнiстю до самокритики, а також сощальт навички, пов'язат з процесами соцiальноi' взаемодп i спiвпрацi, умiнням працювати у грут, брати на себе соцiальнi та етичт зобов'язання.
Системнi компетенцii - це поеднання розумiння, вiдношення i знання, що дозволяють сприймати стввщношення частин цiлого одна з одною i оцiнювати мiсце кожного з компонентов у системi, здатн1сть планувати змiни з метою удосконалення системи i конструювати новi системи. Системт компетенци вимагають засвоення iнструментальних i базових компетенций як пiдГрунтя.
Спещальт компетенцii розглядаються на двох рiвнях - бакалавра i магiстра. На першому рiвнi особа повинна виявляти здаттсть демонструвати знання основ та ютори дисциплiни, логiчно i послщовно викладати засвоет знання, вникати в контекст ново! шформаци та давати и тлумачення, демонструвати розумiння загальноi культури дисциплiни i зв'язок мiж И роздiлами, розумiти i використовувати методи критичного аналiзу i розвитку теорш, правильно використовувати методи i технiку дисциплiни, ощнювати яшсть доотджень у певнiй предметнiй галузi, розушти результати спостережень та експериментальних способiв перевiрки наукових теорiй. На другому рiвнi майбутнi фах1вщ повиннi опанувати предметну сферу глибше, тобто волод^и новiтнiми методами i технiкою доотдження, знати новiтнi теорii та 1х iнтерпретацiю; критично вiдстежувати та осмислювати розвиток теорii й практики; оперувати методами незалежного дослiдження i вм^и пояснювати його результати на бшьш високих наукових засадах; бути здатними зробити оригшальний внесок у дисциптну вiдповiдно до канонiв певноi предметноi
галуз^ наприклад, у квалiфiкацiйнiй робот!; демонструвати оригiнальнiсть i творчий пiдхiд; володати компетенцiями на професiйному рiвнi.
Дефшщш поняття «компетентнiсть» нинi iснуе багато.
Вчет визначають професiйну компетентнiсть як: певний психiчний стан, що дозволяе даяти самостiйно й вiдповiдально; оволодiння людиною здаттстю й умiннями виконувати визначенi професiйнi функцi! (А. Маркова); професшну готовнiсть та здатнiсть суб'екта пращ до виконання завдань i обов'язкiв щоденно! дiяльностi (К. Абульханова-Славська); наявтсть специально! освiти, глибоко! загально! й специально! ерудици, постiйне щдвищення власно! науково-професiйно! пiдготовки (В. Зазикш, А. Чернишова); потенщйну готовтсть яшсно вирiшувати професiйнi завдання (П. Омонов).
Показниками професiйно! компетентностi е: загальна сукупнiсть об'ективно необхiдних знань, ушнь та навичок; умiння правильно !х застосувати при виконант сво!х функцiй; знання й прогнозування можливих наслiдкiв певних дiй; результат пращ людини; практичний досвiд; гнучкiсть методу; критичтсть мислення; професiйнi позици, iндивiдуально-психологiчнi якостi й акмеологiчнi iнварiанти.
0. Гура вiдзначае, що професiйна компетенттсть - це своерiдна iнтегративна профешйно-особистюна характеристика вчителя, яка визначае яшсть його дiяльностi, що виявляеться в здатност дiяти адекватно, самостiйно i вiдповiдно в динамiчнiй професiйнiй ситуаци, вiдображае готовнiсть до самоощнки i до саморозвитку, а також в професiйнiй активност вчителя, що дае змогу характеризувати його як суб'екта педагопчно! дiяльностi i спiлкування [3, с. 74].
Фахова компетенттсть майбутнього вчителя музики мае свою специфшу й визначаеться метою i змютом музично-освiтньо! дiяльностi в школi. Це специфiчна iнтегральна здатнiсть, яка включае музичнi та педагогiчнi компоненти, що забезпечують успiх музично-педагогiчно! дiяльностi.
1. Зязюн розглядае поняття фахово! компетентност вчителя у структурi педагогiчно! майстерност та визначае так! !! складов^ професiйнi знання;
педагопчна спрямоватсть особистостi вчителя на систему ценностей, набутих у процесi життедiяльностi людини; здiбностi до педагогiчноi дiяльностi (комунiкативнi, перцептивнi, динамiчнi, емоцiйнi, креативт, оптимiстичне прогнозування); педагогiчна технiка, необхщна для виконання професiйних функцiй, а саме: ушння володiти собою, керувати сво!м емощйним станом, умiння ствпрацювати, володiння технiкою мовлення тощо [4, с. 8].
Професшна пiдготовка майбутнього вчителя музики спрямована передусiм на яшсть знань, навичок, умiнь, засобiв дiяльностi щодо певного кола предмепв i процесiв (класична концепция, де фундаментальтсть освiти трактуеться як педагопчно адаптованi основи музичного мистецтва) i згiдно з квалiфiкацiйною характеристикою майбутнього фах1вця повинна забезпечувати формування його професiйноi культури та емоцiйно-цiннiсного ставлення до мистецтва (вiдносно нове уявлення щодо фундаментальност музично-педагогiчноi освiти).
Вагомим аспектом професiйноi пiдготовки майбутнiх вчшетв музики е посилення професiйноi зорiентованостi викладання як дисциплiн, що забезпечують практичну пiдготовку студентiв, так i базових теоретичних дисциплiн: музично! педагопки, музично! психологii, наукових основ спещальних методик тощо.
Зазначимо, що ниш стан викладання музично-теоретичних дисциплiн у вузах не вщповщае актуальним та перспективним положениям рефлексивного пiзнання й професiйно-комуиiкативноi дiалоговоi взаемодii.
Прикро, але доводиться констатувати факт, що наразi при пост!йному зменшеннi годин, що вщводяться на професiйно орiентованi дисциптни навчальними планами у вищiй педагопчнш освiтi, зокрема на iидивiдуальнi заняття з таких фахових дисциплiн як, основний музичний iнструмент, постановка голосу, концертмейстерський клас, акомпанемент, хорове диригування тощо, важко сподiватись на високий професiоналiзм майбутнiх фах1вп!в i вщповщтсть 1х професiйноi пiдготовки вимогам сьогодення.
Саме тому нами розроблено сучасну концепцию формування профешйно-особистiсного досвiду майбуттх вчителiв музики, одним iз завдань яко! е вдосконалення практичноi фаховоi пiдготовки студентiв.
Компетентнiсний та особистюний пiдходи в рамках висвiтления концептуальних положень скеровано на дослщження фактор1в, умов, критерив якост формування професшно-особистюного досвiду майбутнiх фахiвцiв, oбгpуитувaния чиннишв, що спонукають студента до самовдосконалення та неперервного професiйно-oсoбистiснoгo зростання.
Формування професшно-особиспсного досвiду майбутнiх фахiвцiв розглядаеться як науково обгруитована система суб'ект-суб'ектнoi взaемoдii, в основу побудови яко! покладено принцип oсoбистiснoгo пiдхoду; вона шформащйно навантажена за змiстoм, iндивiдуaлiзoвaнa за формою, iнтeнсивнa в часовому вимipi, мае за мету формування смислово! парадигми особистост вчителя музичного мистецтва.
Ми виходили з положения, що професiйно-особистiсний досвщ, формуючи особиспсть майбутнього фахiвця, розвиваеться разом з нею, зумовлюючи пошук можливостей цiлеспрямованого керiвництва цим процесом.
Педагогiчне керiвництво формуванням дiяльнiсно-практичного компонента у структурi професiйно-особистiсного досвiду майбуттх фах1вщв передбачае створения оптимальних умов для активно! позици суб'екта дiяльностi, завдяки чому вiдбуватиметься свiдоме й Грунтовне набуття ним певного рiвня досвiду.
Формування професiйно-особистiсного досвiду не може вщбуватися поза професiйною дiяльнiстю. Загальна модель професiйноi пiдготовки майбутнього вчителя музики мютить компоненти вибору, навчання, адаптацл, творчого розвитку та особиспсно! реалiзацii у професiйнiй дiяльностi.
У процесi розробки концептуальних положень моделi формування професiйно-особистiсного досвщу студеиив, в рамках дослiджения нами також враховувалося положения про те, що вчитель музичного мистецтва - це професюнал, який повинен бачити свою профешю у всiй сукупностi и широких соц^альних зв'язк1в, знати вимоги, що висуваються до не!, розушти змiст i
специфшу власно! професiйно! д!яльносп, орiентуватися щодо професшних завдань i бути готовим вирiшувати !х в сощальних умовах, як поспйно зм!НЮЮТЬСЯ.
Сучасний вчитель музики мае волод!ти високою загальною, музичною й педагогiчною культурою, бути компетентним професiоналом, що обумовлюеться високим рiвнем сформованостi професiйно-особистiсного досвщу. Саме досвщ е умовою й результатом активност особистоси як суб'екта власного розвитку. По-перше, досвщ е головним критерiем вщбору вагомих й необхщних вплив!в для особи; по-друге, у досв^ нагромаджуються тшьки значушд для не! здобутки.
Для розвитку особистоси важливим е досвщ штеграци рiзноманiтних моделей поведiнки, визначених у процес сощально! взаемодi! з власними потребами, зд!6ностями.
Досвщ - це вагома складова структури особистоси, а його формування -один !з напрямшв особистюного становлення й розвитку. Вважаеться, що досвщ е своерщною призмою, через яку особиспсть сприймае, ощнюе будь-який сощальний вплив й визначае його значущдсть для себе.
Фахова подготовка майбутнього вчителя музики включае три взаемопов'язат складов1:
- професшну, спрямовану на подготовку майбуттх фахiвцiв, виконання ними профес1йних функцш, волод1ння в1дповщними видами професшно! д1яльност1 в контекст1 особиспсно ор1ентовано! парадигми освгги;
- особист1сну, спрямовану на тдготовку студентiв до професшного самовизначення, профес1йно! самореал1зацп та профес1йно! самоактуал1заци впродовж життя;
- практичну, спрямовану на формування !! оргатзацшно-методичних умов.
Структура профес1йно! складово!, особиспсно ор1ентовано! фахово!
подготовки включае когттивний, функщональний 1 д1яльтсний компоненти.
Когттивний компонент водображае зм1ст фахово! подготовки майбуттх вчителiв музики, функщональний компонент - професшну подготовку майбуттх фахiвцiв до виконання професшних функцш, д1яльтсний компонент -
професшну тдготовку студентiв до опанувания багатогрантстю музично-педагогiчноi дiяльнoстi.
Професiйно-особистiсний досвщ е уиiверсальним фактором розвитку особистосп, що зумовлюе специфiчнiсть впливу на формування професшно-особистiсних якостей студенив.
Проблема розвитку професiйних особистiсних якостей майбуттх фаивщв актуалiзуеться у зв'язку з процесами демократизаци та гуматзаци педагопчно! освiти, переходу до особистюно орiентованоi гуманiстичноi освiтньоi парадигми, у реатзаци завдань яко! прiоритетна роль належить вчителю музичного мистецтва.
Набутий професшно-особистюний досвiд детермiнуе iидивiдуальний стиль професшно! дiяльностi, який, вiдповiдно дуже тюно пов'язаний з компетенти1стю суб'екта, що, на нашу думку, е утверсальною психолопчною передумовою та iнтегральною детермшантою професiйноi пiдготовки майбутнього фахiвця й у подальшому визначае його устштсть у музично-педагогiчнiй дiяльностi.
Пiдгoтoвкa фаивщв забезпечуеться:
- комплексом гумaнiтapно-eкoнoмiчних, фахових i фундаментальних дисциплiн, якi формують oсвiтнiй i квaлiфiкaцiйний рiвень вчителя музичного мистецтва;
- поглибленим вивчениям психолого-педагопчних основ процесу музичного навчання i виховання;
- пpoфeсiйним спрямуваниям вивчення дисциплiн мистецького характеру;
- залученням студентiв до нaукoвo-дoслiдницькoi роботи;
- практичною подготовкою пiд час педагопчно! й асистентсько! практики в навчальних закладах, установах, а також на лабораторно-практичних заняттях.
Змiст фахово! тдготовки майбутнього вчителя за спeцiaльнiстю «Музичне мистецтво (за видами: гра на шструмеии, постановка голосу, диригувания)» передбачае так! цикли дисциплш: гуманiтарно-eкoнoмiчнi; фахов^ фундаментальнi; педагогiчна та асистентська практика.
Грунтуючись на принцип! нeпepepвнoстi щдвищення квaлiфiкaцii
педагопчних кадров, подготовку майбутнiх вчителiв музики можна вважати елементом системи подготовки кадров, яка розрахована на довгостроковий перюд 1 мае випереджувальний характер.
Отже, профешйно-особиспсний досвод майбутнiх вчитетв музики е багаторiвневою функциональною системою, що виявляеться у творчш активност особистоси в педагогiчнiй та музично-творчш д!яльност й зумовлена рiвнем розвитку особисисних якостей i творчих здiбностей студентiв, особливостями !х емощйно-естетичного сприймання, iнтелектуальною активнiстю, естетичними iнтересами та внутрштми потребами, креативнiстю та шщативою в !х тюнш взаемоди. Зважаючи на полiфункцiональнiсть професiйно-особистiсного досводу майбуттх фахiвцiв, необхiдним е створення в!дловщних педагогiчних умов й методичного забезпечення, що стимулюватимуть розвиток особистоси майбутнього вчителя музики у системi неперервно! педагопчно! осв!ти.
Пiдвищення якосп профеийно-практично! подготовки майбутнього вчителя музики забезпечуеться використанням в умовах вищо! школи таких принцитв навчання, як неперервтсть педагогiчно! осв!ти, !! демократизацiя, орiентацiя на творчу д!яльшсть i неповтортсть особистоси кожного фахiвця, забезпечення диференцшованого й !ндив!дувльно-творчого подходу до його формування.
Лiтература
1. Бондаревская Е. В. Личностно-ориентированное образование: опыт разработки парадигмы / Е. В. Бондаревская. - Ростов-на-Дону: Изд-во РПУ, 1997. - 179 с.
2. Гузш Н.В. Професюнатзм педагопчно! д!яльносп: досвод моделювання / Н. В. Гузш // Науковий вюник Пiвденноукра!нського державного педагопчного унiверситету !м. К. Д. Ушинського: зб. наук. праць. -Вип. 1-2. - Одеса: ПДПУ м. К. Д. Ушинського, 2003. - С. 161-170.
3. Гура О. I. Педагогiка вищо! школи: вступ до спецiальностi: навч. пошбник / О. I. Гура. - К.: Центр навч. лггератури, 2005. - 224 с.
4. Зязюн I.A. Концептуальт засади осв^и в Украш / I. А. Зязюн // Педагогiка i психолопя професiйноi освiти. - 2000. - № 1. - С. 3-12.
5. Лабунець В. М. Методолопчт основи музично-виконaвськоi пiдготовки майбутнього учителя музики у процесi неперервноi осв^и / В. М. Лабунець // Проблеми сучaсноi психологii: зб. наук. праць КПНУ iM. I. Опенка, 1нститут психологii iM. Г. Костюка НАПН Укрaiни. - 2012. - Вип. 15. -С. 312-321.
6. Проблеми щдвищення якост осв^и у контекстi евроiнтегрaцiйних процесiв: досвщ, iнновaцii, перспективи: зб. наук.-метод. праць / О. А. Дубасенюк (вщп. ред.). - Житомир: Вид-во ЖДУ iM. I. Франка, 2006. - 216 с.
УДК 378.937+378.126
Нина Татаринцева, Елена Реброва РЕФЛЕКСИВНЫЕ МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ КАК УСЛОВИЕ ФОРМИРОВАНИЯ ТВОРЧЕСКОЙ САМОСТОЯТЕЛЬНОСТИ
ЛИЧНОСТИ ПЕДАГОГА
В статье раскрыты основные тенденции в развитии педагогических технологий формирования творческой, самостоятельной личности педагога на примере моделей рефлексивной деятельности. Представлены рефлексивные модели обучения, рефлексивно-творческие, рефлексивно-диалоговые, диалогово-побуждающие методы обучения, показатели творческой самостоятельности.
Ключевые слова: современный педагог, педагогическая технология, самопознание, рефлексия, творчество, самостоятельность, творческая самостоятельность, личностный рост.
Hirn Татаршцева, Олена Реброва РЕФЛЕКСИВН1 МОДЕЛ1 НАВАННЯ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО1 САМОСТ1ЙНОСТ1 ОСОБИСТОСТ1 ПЕДАГОГА
В статт1 розкрито основт тенденцп у розвитку педагог1чних технологт формування творчог, самосттног особистост1 педагога на приклад1 моделей рефлексивно'i д\яльност\. Подано рефлексивн1 модел\ навчання, рефлексивно-
