УДК 336.712
КОМУНАЛЬНИЙ БАНК ЯК 1НВЕСТИЦ1ЙНА СКЛАДОВА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОР1АльНИх громад
© 2015
ЧЕРЕП А. В., ОСИПЕНКО С. 0.
УДК 336.712
Череп А. В., Осипенко С. О. Комунальний банк як швестицшна складова соцiально-економiчного розвитку
терт^альних громад
Мета дано! cmammi полягае в об(рунтуванн'! доцльностi заснування комунального банку та визначенн оргамзац/йно-функцюнальних засад його д'яльностi в умовах децентралiзацii влади в УкраМ. Визначено, що в УкраМ е досв'д участ'> мщевих оргашв самоврядування та комунальних тдприемств у формуванн капталу банювських установ, проте, враховуючи напрацювання втчизняних науков^в, вважати так установи ко-мунальними банками не можна. Зважаючи на законодавч змши в напрямi посилення фнансовоi деценmралiзацii, запропоновано органiзацiйно-функцональнi засади д'яльностi комунального банку. Обфунтовано доцмьтсть участ'> оргашв мсцевого самоврядування та комунальних Тдприемств у формуванн статутного капталу комунального банку в обсязi 50%. Визначено наявшсть значного потен^алу мщевих оргатв самоврядування, а також комунальних тдприемств, установ та органiзацiй у формуванн залучених кошт'в комунального банку. Запропоновано прюритетн напрямами д'тльностi комунального банку.
Ключов'! слова: комунальний банк, фшансова деценmралiзацiя, органи мсцевого самоврядування, комунальн тдприемства, адмнстративно-територ'шльна реформа. Рис.: 1. Ббл.: 10.
Череп Алла Васил'тна - доктор економ'нних наук, професор, декан економ'много факультету Запорiзького национального ушверситету (вул. Жу-ковського, 66, Запор'жжя, 69600, Украна) E-mail: [email protected]
Осипенко Свтлана Олександ^вна - асистент, кафедра фiнансiв та кредиту, Тавршський державний агроmехнологiчний ушверситет (пр. Богдана Хмельницького, 18, Мелтополь, Запорзька обл., 72315, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 336.712
Череп А. В., Осипенко С. А. Коммунальный банк как инвестиционная составляющая социально-экономического развития территориальных общин
Цель данной статьи заключается в обосновании целесообразности создания коммунального банка и определении организационно-функциональных основ его деятельности в условиях децентрализации власти в Украине. Определено, что в Украине есть опыт участия местных органов самоуправления и коммунальных предприятий в формировании капитала банковских учреждений, однако, учитывая наработки отечественных ученых, считать такие учреждения коммунальными банками не представляется возможным. Принимая во внимание изменения законодательной базы в направлении усиления финансовой децентрализации, предложены организационно-функциональные основы деятельности коммунального банка. Обоснована целесообразность участия органов местного самоуправления и коммунальных предприятий в формировании уставного капитала коммунального банка в объеме 50%. Определено наличие значительного потенциала у местных органов самоуправления, а также коммунальных предприятий, учреждений и организаций в формировании привлеченных средств коммунального банка. Предложены приоритетные направления деятельности коммунального банка. Ключевые слова: коммунальный банк, финансовая децентрализация, органы местного самоуправления, коммунальные предприятия, административно-территориальная реформа. Рис.: 1. Библ.: 10.
Череп Алла Васильевна - доктор экономических наук, профессор, декан экономического факультета Запорожского национального университета (ул. Жуковского, 66, Запорожье, 69600, Украина) E-mail: [email protected]
Осипенко Светлана Александровна - ассистент, кафедра финансов и кредита, Таврический государственный агротехнологический университет (пр. Богдана Хмельницкого, 18, Мелитополь, Запорожская обл., 72315, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.712
Cherep A. V., Osypenko S. 0. Communal Bank as an Investment Component of the Socio-Economic Development of Territorial Communities
The article is concerned with substantiation of feasibility of establishing a communal bank, and determination of organizational-functional framework of its activities in the context of power decentralization in Ukraine. It has been determined that in Ukraine has been experience of participating in the formation of capital of banking institutions by the local self-governing authorities along with utility enterprises, nevertheless, given the best practices of domestic scientists, considering such institutions as communal banks is not realistic. Taking into account the changes in the legislative framework to strengthen financial decentralization, the article proposes the organizational-functional framework for a communal bank. The expediency of participation by local self-governing authorities together with utility enterprises in the formation of the equity capital of communal bank in the amount of 50% has been substantiated. Presence of a large potential of local self-governing authorities as well as utility enterprises, institutions and organizations in the formation of attracted funds of communal bank has been determined. Some priority directions of activity of communal bank have been suggested. Key words: communal bank, financial decentralization, local self-governing authorities, utility enterprises, administrative-territorial reform. Pic.: 1. Bibl.: 10.
Cherep Alla V. - Doctor of Science (Economics), Professor, Dean of the Faculty of Economics, Zaporizhzhya National University (vul. Zhukovskogo, 66, Zaporizhzhya, 69600, Ukraine) E-mail: [email protected]
Osypenko Svitlana 0. - Assistant, Department of Finance and Credit, Tavria State Agrotechnological University (pr. Bohdana Khmelnytskoho, 18, Melitopol, Zaporizka obl., 72315, Ukraine) E-mail: [email protected]
Зпоглибленням процейв фшансово! децентралiзацií та посиленням вимог громадськостi до фюкально! ефективност публiчного сектора перед органами мюцевого самоврядування постае завдання збкьшува-ти обсяг та шдвищувати якiсть надання громадських послуг за умов зменшення фшансово! пiдтримки вiд центрального уряду.
Надання членам територiальних громад високо-якiсних громадських послуг потребуе ютотного розши-рення фiнансових повноважень мюцевих органiв самоврядування на основi розбудови повноцшно! системи мiсцевих фшансш. На сьогоднiшнiй день мiсцевi фшанси в УкраМ зведено практично до одше! структурно! скла-дово'1 - мiсцевих бюджетiв, що значно послаблюе рiвень фiнансового забезпечення мiсцевих оргашв влади.
Постiйна нестача фiнансових ресурйв не до-зволяе органам мкцевого самоврядування здшсню-вати швестици в мюцеву iнфраструктуру, оновлювати основнi фонди комунальних пiдприемств, установ та оргашзацш, що, вiдповiдно, не може забезпечувати ре-гiональний розвиток. У даних умовах мiсцевi органи самоврядування змушенш шукати альтернативнi, недо-рогi за своею суттю та з мМмальним ступенем ризику, довготермiновi джерела формування фшансових ресур-сiв. Залучити зазначеш фiнансовi ресурси е можливим у результата використання такого мюцевого шституту, як комунальний кредит.
В умовах реалiзацil полiтики фшансово1 децен-тралiзацil влади розвиток шституту комунального кредиту та помiрне зростання частки позикових кошпв у структурi доходiв мiсцевих бюджепв свiдчитиме про посилення фшансово! незалежност мiсцевих органiв самоврядування.
Проте використання мюцевими органами самоврядування мунщипальних запозичень, як одного з альтерна-тивних джерел формування фшансових ресурсш, в Укра!-нi е фрагментарним i носить епiзодичний характер.
Одним iз крокiв у напрямi посилення значення шституту комунального кредиту в структурi мюцевих фiнансiв та розширення доступу мюцевих органiв самоврядування до кредитних ресурсiв е створення спещалЬ-зовано! фшансово! установи - комунального банку.
Питання вцносно оргашзаци та функцюнування комунального банку порушувалися в працях в^чизня-них науковцiв. Так, Буцькою О. Ю. i Тимошенко О. В. [1] обгрунтовано доцкьшсть створення та функцiонування комунального (мунщипального) банку, а також запропо-новано набiр критерив, що характеризують його особ-ливостi. Сторонянська I. З. [7] i Карпiнець В. Й. [7; 8] визначили основнi функци комунального банку та особ-ливост активних та пасивних операцiй. Проте, врахо-вуючи законодавчi змiни, що спрямоваш на посилення рiвня фшансово! децентралiзацi!, виникае необхiднiсть у визначеш органiзацiйно-функцiональних засад дiяль-ностi комунального банку в УкраМ як основи посилення швестицшного розвитку територiальних громад.
Метою статтi е обгрунтування необхiдностi створення комунального банку та визначення оргашзацшно-функцiональних засад його дiяльностi в умовах посилення децентралiзацi! влади в УкраМ.
Зпдно iз Законом Укра!ни «Про мюцеве самоврядування в УкраМ» органи мюцевого самоврядування можуть створювати комунальнi банки та iншi фшансово-кредитнi установи [5].
Як зазначають вiтчизнянi науковцi, комунальний банк - це юридична особа, яка мае право здшснювати банкiвську дiяльнiсть i контролюеться органами мiсце-вого самоврядування з метою ефективного використан-ня i контролю коштiв, якi спрямовуються на сощальну iнфраструктуру мiста [3, с. 98].
Проте в нормах чинного законодавства вцсутне визначення категори «комунальний банк». До того ж, у Закош Укра!ни «Про банки i банкiвську дiяльнiсть» [4] не визначено особливостей оргашзаци комунального банку, вцповцно, банкiвськi установи, засновниками яких е органи мюцевого самоврядування або комунальш пiдприемства, можуть створюватись у формi публiчного акцiонерного товариства або кооперативного банку.
Вггчизняними науковцями видкяеться ряд характерных ознак, що дозволяють визначити особливостi оргашзаци комунального банку, а саме:
+ формування статутного капiталу за участi фь нансових ресурсiв мунiципалiтетiв, мунщи-пальних шдприемств та iнших суб'ектiв мюце-во! економiки; + виконання мунiципальними органами ролi га-рантiв по зобов'язаннях мунщипальних банкiв, осккьки фiнансовi ризики останни страхують-ся стiйкими та високодохцними активами -мунiципальною нерухомютю й земельними дь лянками в межах мкта; + здшснення дшльносй, яка як правило, орiенто-вано на прiоритетнi напрями розвитку мунщипа-лiтетiв, за iнiдiативою яких вони були створеш; + обмеження функцюнування мунщипальних банив одним регюном з метою ефективного використання фшансових ресурсш для фшансу-вання потреб мюцевого значення [1, с. 44-45].
Тобто, комунальний банк - це спецiалiзована фЬ-нансово-кредитна установа, яка е комунальною влас-нiстю та дiяльнiсть яко! спрямована не ткьки на мак-симiзацiю прибутку, а й на змщнення фiнансових основ органiв мюцевого самоврядування.
Визначаючи певнi особливостi в оргашзаци та функцюнуванш комунального банку, слц зазна-чити, що в УкраМ юнуе досвiд участi мюцевих ор-ганiв самоврядування та комунальних шдприемств в оргашзаци та дшльносп банювських установ. Так, у 1993 р. було засновано банивську установу «Укркомунбанк», одним iз акцiонерiв якого виступила обласна державна адмМстрацш Лугансько! областi та мiська адмМстра-цш м. Луганськ.
ПАТ «Укркомунбанк» пропонував достатньо широкий спектр послуг i банювських продуктiв. За час функцюнування його Рентами стали понад 8000 шдприемств, серед них - найбiльшi компани м. Луганськ та Лугансько! областi та 75 000 ^енпв фiзичних ойб [9].
ПАТ «Укркомунбанк» був надшним партнером м. Луганськ та Лугансько! област в реалiзацi! найважли-
вших програм сощального та економiчного розвитку. Проте, у результат загострення полiтичноl та економiч-но'1 кризи, ПАТ «Укркомунбанк» було лiквiдовано [9].
Також у 1993 р. розпочав свою дшльшсть банк «Хрещатик». Серед його засновниюв слiд видкити департамент фшансш виконавчого органу Кшвсько! мкь-ко! ради та комунальнi шдприемства м. Киева, яким у загальнш сукупностi належить понад 25 % статутного капталу банку. Проте стратепчною метою ПАТ «КБ «Хрещатик» е постшне розширення банкiвського бiзне-су з метою поскти лiдируючi позици на основi гнучко'1 та адекватно'1 до мiнливого ринкового середовища сис-теми управлiння банку. ПАТ «КБ «Хрещатик» мае розга-лужену мережу вцдкень у кожнiй областi Украши [10].
Дiяльнiсть даних банкiв лише частково вцповцае окресленим вище умовам оргашзаци та функцiонування комунального банку, тому охарактеризувати зазначеш банки як комунальш неможливо.
Ураховуючи пiдходи в^чизняних науковцiв [1; 3; 7; 8] щодо визначення особливостей оргашзаци комунального банку та змш в чинному законодавствi вцнос-
но посилення фшансово! децентралiзацil, вважаемо, що основним орiентиром в дiяльностi комунального банку повинно бути, поряд з отриманням прибутку та збкь-шенням вартост капiталу банка, змiцнення фiнансових основ мкцевих органiв самоврядування, фiнансування розвитку об'екпв iнфраструктури адмшстративно-територiальних одиниць регюну.
Завдання, що постають перед комунальним банком, визначають певнi особливост механiзму формування та використання капталу комунального банку (рис. 1).
Комунальш банки можуть здiйснювати будь-який перелж активних i пасивних операцiй з урахуван-ням потреб основних сво'1х клiентiв: комунальних пiдприемств, органiв мксцевого самоврядування, iнших представникiв територiальноl громади [3, с. 83].
Ресурсна база комунального банку повинна фор-муватися за рахунок таких основних джерел, як: власш, залучеш та позиковi кошти.
Органiзацiя банювсько! установи вимагае значних капiталовкладень, адже згiдно з чинним законодавством
КОМУНАЛЬНИЙ БАНК
ВЛАСН1СТЬ
> > > 1
Комунальна власшсть мкьких рад м¡ст обласного значення, об'вднаних територ¡альних громад певного рег¡ону та комунальних пщпривмств <50% Приватна власн¡сть (ф¡зичн¡ та юридичш особи)
> Г
1) дотримання прюритетт ¡нвестицшно''' пол¡тики мкцево''' влади; 2) залучення приватного катталу до реалвацп ¡нвестиц¡йних проект¡в мкцевих орган¡в самоврядування та комунальних пщпривмств; 3) запровадження мкцевих гарант¡й за вкладами фвичних ос¡б у комунальний банк
РЕСУРСНА БАЗА
1) кошти на рахунках клкнтт, у т. ч. кошти бюджетт розвитку мкцевих оргашв самоврядування, власш надходження бюджетних установ;
2) депози ти, у т. ч. кошти ОСББ та ЖЕК;
3) мжбанмвськ позики, кредити ммнародних фшансових органвацш, операцп РЕПО
I-
С
о
Н
Ь
Л
ос
=1
о;
Р
с
А
Н
I
Т
1-
а.
О
а.
с
Птьгове кредитування комунальних пщпривмств, установ, оргашзацш та мкцевих оргашв самоврядування в рамках реалвацп проекпв, спрямованих на полтшення соц1ально'| ¡нфраструктури, з енергозбереження, економтного розвитку
Створення та обслуговування довгострокових накопичувальних цтьових фонд¡в для обслуговування багатоквартирних будинк¡в
Операцп з цЫними паперами, у т. ч. управлшня обл¡гац¡ями м¡сцевих позик
Кредитування суб'вктт господарювання вс¡х форм власност¡ та населення
Рис. 1. Оргашзацшно-функцюнальш засади дiяльностi комунального банку Джерело: запропоновано авторами.
до юридично! особи, яка мае намiр здшснювати банив-ську дiяльнiсть, висуваеться вимога щодо розмiру статутного кашталу, мiнiмальний розмiр якого на момент державно! реестраци не може бути меншим 500 млн грн [4]. В1дпов1дно, навiть фiнансово спроможш територь альнi громади мають достатньо обмежеш можливостi самостийно стати засновниками комунального банку.
На сьогоднiшнiй день, зпдно з положеннями Закону Укра!ни «Про спiвробiтництво територiаль-них громад» [6], громади мiст, ск, селищ мають можливiсть утворювати спкьш пiдприемства, установи та оргашзаци комунально! форми власностi. Зазначенi положення надають можливiсть територiальним громадам, навггь з незначним рiвнем фшансово! спромож-ностi, стати засновниками банивсько! установи. Проте, формування статутного кашталу комунального банку виключно за рахунок кошпв оргашв мiсцевого само-врядування, на наш погляд, е неможливим.
Так, для створення комунального банку в м. Львiв Карпинський В. Й. пропонуе таку структуру статутного кашталу, а саме: 25 % акцш повинш належати бвропей-ському банку реконструкци та розвитку, осккьки вхо-дження мiжнародно! фшансово-кредитно! установи в каштал банку, особливо на початку дшльносп, сприяти-ме позитивному iмiджу останнього; 25 % - юридичним особам - резидентам, у тому чиЫ банкам; 25 % - фь зичним особам - мешканцям мiста; 25 % безпосередньо мкьий радi [8, с. 195].
Ураховуючи змiни в оргашзаци адмшстративно-територiального устрою кра!ни та стiйкi кризовi явища на фiнансовому ринку, вважаемо, що засновниками комунального банку повинш бути, перш за все, мкьи ради мкт обласного значення, об'еднаних територiальних громад i комунальш пiдприемства певного регiону; подруге, юридичш та фiзичнi особи. При цьому контроль за дiяльнiстю комунального банку повинен належати саме органам мкцевого самоврядування, адже це гаран-туватиме виконання специфiчного призначення дано! фшансово! установи.
Вiдповiдно частка в статутному каштал комунального банку оргашв мкцевого самоврядування та кому-нальних пiдприемств повинна становити 50 i бкьше вц-соткiв, аби мати, зпдно 1з Законом Украши «Про банки та банивську дiяльнiсть» можливiсть здiйснювати ви-рiшальний вплив на управления та/або дiяльнiсть юридично! особи шляхом прямого та/або опосередкованого володшня одшею особою самостшно або спкьно з ш-шими особами часткою в юридичнiй особь що вцповь дае еквiваленту 50 чи бкьше вiдсоткiв статутного кат-талу та/або голосш юридично! особи, або незалежно вiд формального володшня можливкть здiйснювати такий вплив на основi угоди чи будь-яким шшим чином [4].
Крiм того, мiсцевi органи самоврядування - за-сновники комунального банку - повинш виступати гарантами (у межах комунально! власносй) за вкладами фiзичних оаб у комунальний банк.
Залучення приватного кашталу до формування комунального банку, а саме: юридичних оаб - резидентш кра!ни та фiзичних осiб - членiв територiальних громад
надаватиме 1м можлишсть не лише отримувати при-буток, а й паралельно отримувати певний соцiальний ефект. Адже комунальний банк фшансуватиме сощальш та iнфраструктурнi проекти саме регюну, де зареестро-ванi та мешкають засновники комунального банку.
Одним iз найвагомiших джерел формування ресурсно! бази комунального банку мають стати кошти на рахунках кментш, i в першу чергу - кошти бюдже-тiв розвитку мiсцевих оргашв самоврядування та власш надходження бюджетних установ. У рамках посилення бюджетно! незалежностi та фiнансово! самостiйностi мксцевих органiв самоврядування положеннями Бюджетного кодексу Укра!ни було визначено, що в разi в1д-мови, за ршенням Ради АР Крим, вцповцно! мiсцево! ради, вiд казначейського обслуговування кошпв у час-тинi бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ, можуть здшснювати його лише в установах банив державного сектора [2]. В1дпов1дно, таким банком можна визначити i комунальний банк.
Таким чином, на комунальний банк покладати-меться здшснення контролю за правомочшстю використання кошпв бюджету розвитку оргашв мкцевого самоврядування та власних надходжень бюджетних установ комунально! форми власностЬ Контроль буде здшснюватись як з боку оргашв мкцевого самоврядування, в особi банивсько! установи, так i гро-мадськiстю.
При цьому слiд зазначити, що в разi розмiщення кошпв мiсцевого бюджету на депозитах та/або обслуговування кошпв мiсцевого бюджету в частиш бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банив обсяги тимчасових касових розривiв за загальним фондом такого мкцевого бюджету не по-криваються за рахунок кошпв единого казначейського рахунку [2]. Дане положення вимагае в^д, оргашв мкце-вого самоврядування посилення фшансово! дисциплiни щодо формування доходiв мiсцевих бюджетiв для запо-бiгання виникненню касових розривiв при виконанш мiсцевого бюджету. До того ж, це послабить розвиток «споживацьких настро!в» з боку мiсцевих оргашв самоврядування та стимулюватиме мкцеву владу до наро-щення власних доходiв.
Засновниками комунальних пiдприемств, оргаш-зацiй та установ е безпосередньо мiсцевi органи влади, якi защкавлеш в отриманнi позикових коштiв та додат-кового прибутку у виглядi дивiдендiв вiд участi в каш-талi комунального банку, тому цкком природно буде надати перевагу в обслуговуванш в данiй фiнансовiй установЬ Але при цьому комунальному банку необхц-но створити певнi конкурентш умови по вiдношенню до комерцшних банкiв, якi займають на ринку достатньо вагомi та значимi позици, а саме: створити достатню мережу представництв у регюш, залучити висококвалiфi-кованих працiвникiв, розробити конкурентш банивсьи продукти, використовувати новiтнi види банивських послуг (Iнтернет-банкiнг, система «кмент-банк») тощо. Крiм того, це забезпечить залучення ^ентш iнших форм власностЬ
Також важливим джерелом формування ресурсГв банювсько! установи е залучеш кошти у виглядi депо-зитних вкладiв. СлГд зауважити, що депозитнi опера-цГ1, якi здiйснюватиме комунальний банк, також будуть мати певш особливостi.
На вГдмшу вiд комерцiйних банкiв комунальний буде змушений розмiщувати тимчасово вкьш кошти як фiзичних, так i юридичних осiб за дещо нижчими вГдсотковими ставками. Тобто дохiднiсть да-них операцiй для клiентiв комунального банку буде ниж-чою, шж у комерцiйних установах. Це зумовлено тим, що комунальний банк покликаний забезпечувати пкьгове кредитування комунальних шдприемств, установ, орга-нiзацiй та мГсцевих органГв самоврядування в рамках ре-алГзацГ! проектiв, спрямованих на полшшення сощально! iнфраструктури, з енергозбереження, охорони довккля, соцiально-економiчного розвитку територiальних громад. Але, при цьому, вкладники комунального банку по-винш враховувати той сощальний ефект вiд реалГзацГ! даних проектiв, який ними буде додатково отримано в результата розмщення тимчасово вкьних коштiв саме на депозитних рахунках комунального банку.
Ураховуючи зростаючу останшм часом недовiру громадян кра!ни до банкiвського сектора Г, як результат, масштабний вiдтiк депозитiв, слiд зазначити, що комунальний банк е власшстю територГально! громади, i гарантом по боргових зобов'язаннях банку виступатиме мiсцева громада в особi мiсцевих органiв влади. ВГдпо-вiдно цей факт, на наш погляд, позитивно впливатиме на прийняття громадянами ршення щодо розмщення коштГв на депозитах у комунальному банку.
Також значну увагу слГд придкити особливому виду депозитiв, яю можуть залучатися комунальним банком вГд об'еднань спiввласникiв багатоквартирних будинкiв (ОСББ) i житлово-експлуатацiйних контор (ЖЕК). Як зазначають Картнець В. Й. i Сторонянська I. З., «мунiципальний банк мае можливГсть вiдкриття цi-льових довгострокових накопичувальних програм для ОСББ та мешканщв iнших будинкiв за посередництво ЖЕЮв з метою усунення iнфляцiйного знецiнення вка-заних коштГв. При накопиченнi достатньо'1 суми в цих фондах банк здiйснюе розрахунковi операцГ! з метою ре-алГзацГ! цкей, визначених при створеннi кожного фонду» [7, с. 98-99].
Зважаючи на складну ситуацш в житлово-кому-нальному секторi Укра!ни, вГдкриття в комунальному банку довгострокових накопичувальних програм для ОСББ г ЖЕЮв забезпечить не лише поповнення ресурсно! бази банку, а й сприятиме шдвищенню якостГ житлово-комунальних послуг.
Також одним Гз ефективних джерел формування ресурсно! бази комунального банку е такий вид пасив-них операцш, як залучення позикових коштГв.
МГжбанкГвськГ позики для комунального банку також, як Г для комерцшних банив, можуть вгддравати вагому роль в шдтриманш поточно! лГквГдностГ. Проте, зважаючи на специфГчшсть комунального банку, отри-мувати мГжбанкГвськГ позики доцГльнГше лише вГд Нацю-
нального банку Укра!ни, оскГльки даний вид позик, що надають комерцГйнГ банки, буде набагато дорожчим.
Щодо шших форм залучення позикових коштГв, то, враховуючи широкий спектр кредитних програм вГд мГжнародних фГнансових органГзацГй (6БРР, ШБ, СБ Г т. Гн.) з шдтримки розвитку мГсцевого самоврядування, проектГв, спрямованих на пГдвищення енергоефек-тивностГ в комунальному господарствГ та полшшення охорони довкГлля, розвитку сощально! сфери кра!н з трансформацГйною економжою, комунальний банк ма-тиме можливГсть поповнювати свою ресурсну базу за рахунок залучення даних кредитних ресурсГв. Сшвпра-ця комунального банку з мГжнародними фГнансовими органГзацГями в рамках фшансування зазначених програм Г проектГв надасть можливГсть залучити достатньо дешевГ грошовГ ресурси.
Враховуючи особливостГ в органГзацГ! пасивних операцГй, яю притаманнГ комунальному банку, слГд зазначити, що активш операцГ! також мають характерш особливостГ.
Як зазначалося вище, прюритетними напрямами дГяльностГ комунального банку е:
+ пГльгове кредитування комунальних пГдпри-емств, установ, органГзацГй та мкцевих органГв самоврядування в рамках реалшаци проектГв, спрямованих на полГпшення соцГально! Гнфра-структури, запровадження енергозберГгаючих технологГй у житлово-комунальному господарствГ, економГчного розвитку; ^ операцГ! з цшними паперами, у т. ч. управлш-ня облГгацГями мГсцевих позик. Особлива увага повинна придкятися формуванню швести-цГйно! стратегГ! з урахуванням особливостей та потреб мГсцевих органГв влади, отримання консультацш фахГвщв з операцГй на фондовому ринку тощо;
+ створення та обслуговування довгострокових накопичувальних цкьових фондГв для обслуговування багатоквартирних будинюв; ^ кредитування суб'ектГв господарювання всГх форм власностГ та населення. ПГльги по кредиту можуть надаватися у випадку, якщо ГнвестицГй-ний проект мае вагоме значення для змщнення соцГально-економГчного потенцГалу регГону.
Отже, для активних операцГй комунального банку притаманне отримання незначних прибуткГв, що, вГдпо-вГдно, вимагае б!льш рацюнального та виваженого роз-подГлу ризиюв за всГма видами операцГй.
ВИСНОВКИ
Визначивши оргашзацшно-функцюнальш засади дшльносп комунального банку, слГд зазначити, що оргашзацш даного фГнансового Гнституту вимагае зна-чних фГнансових витрат з боку органГв мГсцевого самоврядування, яю мають достатньо обмежену дохГдну базу. Але при цьому органи мГсцевого самоврядування та комунальш шдприемства, оргашзаци, та установи постГйно потребують додаткових фГнансових ресурсГв Г позичають 1х на внутрГшньому та зовшшньому фГнансо-
вих ринках, що також вимагае додаткових витрат з боку мксцево! влади на обслуговування даних позик.
Отже, оргашзащя комунального банку забезпе-чить органам мкцевого самоврядування та комуналь-ним пiдприемствам певного регiону бкьш широкий доступ до кредитних ресурсiв, що позитивно впливатиме на змщнення !х фiнансових основ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Буцька О. Ю. Комунальний банк як iнститут сприян-ня соцiально-економiчному розвитку територiальних громад /
0. Ю., Буцька, О. В. Тимошенко // 1нвестицГГ: практика та досвщ. -2013. - № 20. - С. 44-46.
2. Бюджетний кодекс Украши вщ 08.07.2010 р. № 2456-У! ф змiнами i доповненнями) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
3. Герасименко Н. О. Комунальш банки: реалГГ i перспек-тиви правового регулювання / Н. О. Герасименко // Економка та право. - 2013. - № 2. - С. 82-86.
4. Закон УкраГни «Про банки i баншську дiяльнiсть» вiд 01.12.2000 р. № 2121-111 ф змiнами i доповненнями) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/2121-14
5. Закон УкраГни «Про мкцеве самоврядування в Укра'Гнi» вiд 21.05.1997 р. № 280/97 ф змшами i доповненнями) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/280/97-вр
6. Закон УкраГни «Про сшвробггництво територiальних громад» вiд 17.06.2014 р. № 1508-У11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1508-18
7. Карпшець В. Й. Мунщипальний банк в системi управ-лiння фiнансовими потоками великого мiста / В. Й. Карпiнець,
1. З. Сторонянська // Регюнальна економка. - 2012. - № 3. -С. 96-105.
8. Карпшець В. Й. Формування кашталу та оргаызацш-ноГ структури управлшня мунщипального банку (на прикладi мiста Львова) / В. Й. Картнець // Вкник Унiверситету банюв-
ськоГ' справи Нацюнального банку УкраГни. - 2012. - № 2. -С. 193-197.
9. Офщшний сайт ПАТ «Укркоммунбанк» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.abucb.com
10. Офщшний сайт КБ «Хрещатик» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.xcitybank.com.ua/zagalna-informaciya/
REFERENCES
Butska, O. Yu., and Tymoshenko, O. V. "Komunalnyi bank yak instytut spryiannia sotsialno-ekonomichnomu rozvytku terytorial-nykh hromad" [Communal Bank as an institution promoting social and economic development of communities]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 20 (2013): 44-46.
Herasymenko, N. O. "Komunalni banky: realii i perspektyvy pravovoho rehuliuvannia" [Public banks: realities and perspectives of legal regulation]. Ekonomika tapravo, no. 2 (2013): 82-86.
Karpinets, V. I., and Storonianska, I. Z. "Munitsypalnyi bank v systemi upravlinnia finansovymy potokamy velykoho mista" [Municipal Bank in the management of financial flows of the city]. Re-hionalna ekonomika, no. 3 (2012): 96-105.
Karpinets, V. I. "Formuvannia kapitalu ta orhanizatsiinoi struktury upravlinnia munitsypalnoho banku (na prykladi mista Lvova)" [Capital formation and organizational structure of the municipal bank (for example, Lviv)]. Visnyk Universytetu bankivskoi spravy Natsionalnoho banku Ukrainy, no. 2 (2012): 193-197.
[Legal Act of Ukraine] (1997). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/280/97-вр
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1508-18
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2456-17
[Legal Act of Ukraine] (2000). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2121-14
Ofitsiinyi sait PAT «Ukrkommunbank». http://www.abucb.
com
Ofitsiinyi sait KB «Khreshchatyk». https://www.xcitybank. com.ua/zagalna-informaciya/
CL
LQ
О
OQ О
о
Q_
О =П
<C
<
О ш