CC BY
22
к
О. M. Бакуменко УДК 633.111.1«324»:631.527.53.2:631.524.84
асистент
кафедри захисту рослин Сумського нацюнального грарного университету
А. В. Власенко
доктор с.-г. наук, професор кафедри захисту рослин Сумського нацюнального аграрного уыверситету
КОМБ1НАЦ1ИНА ЗДАТШСТЬ ЗА МАСОЮ 1000 НАС1НИН СОРТ1В ПШЕНИЦ1 03ИМ01 3 ПШЕНИЧНО-ЖИТНЬОЮ ТРАНСЛОКАЦ1€Ю 1А1_/11*5
Анотац/я. У д/алельних схрещувань виявлено особливост/ ефект'т загально'У та констант специф1чно'У комб1нац1йно'У здатност'!, а також Ух сп/вв/дношення у сорт/в пшениц/ м'якоУ озимоУ, носив пшенично-житн'к транслокацш та без них, за показником «маса 1000 наонин». Вид'тено джерела стаб'тьно високо'У загально'У та специф/чно'У комбшацмно'У здатност/: Смуглянка та Крижинка - носи р/зних ¡нтрогресованих компонент/в. Вище згадан/ сорти рекомендуемо залучати у схрещування в умовах Шсостепу УкраУни для полтшення досл/джуваноУ ознаки.
Ключов/ слова: пшениця м'яка озима, пшенично-житн! транслокаци, комб'шацШна здатшсть, маса 1000 насшин. О. Н. Бакуменко
ассистент кафедры защиты растений Сумский национальный аграрный университет В. А. Власенко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры защиты растений Сумский национальный аграрный университет
КОМБИНАЦИОННАЯ СПОСОБНОСТЬ ПО МАССЕ 1000 СЕМЯН СОРТОВ ПШЕНИЦЫ ОЗИМОЙ С ПШЕНИЧНО-РЖАНОЙ ТРАНСЛОКАЦИЕЙ 1А1-/11г8
Аннотация. В диалельных скрещиваний выявлено особенности эффектов общей и констант специфической комбинационной способности, а также их соотношение у сортов пшеницы мягкой озимой, носителей пшенично-ржаных транслокаций и без них, по показателю «масса 1000 семян». Выделены источники стабильно высокой общей и специфической комбинационной способности: Смуглянка и Крыжинка - носители разных интрогресованых компонентов. Упомянутые сорта рекомендуем привлекать у скрещивания в условиях Лесостепи Украины для улучшения исследуемого признака.
Ключевые слова: пшеница мягкая озимая, пшенично-ржаные транслокации, комбинационная способность, масса 1000 семян.
O. M. Bakumenko
Assistant, Department of Plant Protection Sumy National Agrarian University V. A. Vlasenko
Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Department of Plant Protection Sumy National Agrarian University
COMBINATIVE ABILITY BY WEIGHT OF 1000 SEEDS OF WINTER WHEAT CULTIVARS WITH WHEAT-RYE TRANSLOCATIONS OF 1AL/1RS
Abstract. In F1 diallel crosses the effect peculiarities of general and constant of specific combinational ability and their ratios within winter bread wheat, carriers of wheat-rye translocations and without them, according to index «weight of 1000 seeds». The sources of steady high general and specific combinatve abilities are distinguished: Smuhlyanka and Kryzhynka -the carrier of different wheat-rye translocations. The mentioned above cultivars are recommended to be involved in hybridization under conditions of steppes of Ukraine to improve the studied feature. Particular attention should be paid to the cultivar Smuhlyanka - carrier of 1AL/1RS translocation, which represents the largest selection values to create forms with high weight of 1000 seeds whereas it showed the best indicators of general and specific combinative abilities steady for years of study.
Keywords: winter bread wheat, wheat-rye translocations, combinative ability, weight of 1000 seeds.
Постановка проблеми. Досвщ агропромислового виробництва засвщчуе, що першочергове значения у формуванш сталих високих урожаТв зерна пшениц м'яко! озимоТ мае сорт. Для покращення господарсько-цшних ознак сортш пшениц1 селекцюнери ниш використовують пшенично-житш транслокаци (ПЖТ), наявшсть яких за-безпечуе генетичний контроль продуктивносп та адап-тивносп. Робота з1 створення нових високопродуктивних сортш - носив пшенично-житшх транслокацш, набувае все бшьших масштабш. Першою ланкою в цьому процеа
е добф батьювських форм для схрещування. Для цього серед масиву колекцшних форм треба видшити т1, що в пбридних комбшацтх дадуть максимальш гетерозисы ефекти. Ефективно здшснити таке оцшювання можна за допомогою системи д1алельних схрещувань, а за отри-маними результатами визначити комбшацшну здатшсть кожноТ батьювськоТ форми, залучено!' до пбридизацп.
Анал1з останшх дослщжень \ публшацш. Усгпх практично! селекцп значно залежить вщ об'ему генетич-ного р1зномашття вихщного матер1алу [1]. Загальновщо-
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
59
мо, що спадковий потенция господарсько-цшних ознак мае певш обмеження i для отримання реальних результат^ селекцт вимагае його розширення. Одним з шляхт розширення генетичного р1зномашття вихщного матер1алу пшениц1 м'якоТ Triticum aestivum L., з метою його збагачення важливими ознаками i властивостями, е використання генетичного потенц1алу видш-ствродичш пшениц^ яю мають високий ршень пол1морф1зму за комплексом господарсько цшних ознак [2-5]. До тепершнього часу бшьшого поширення набули сорти пшениц1 м'якоТ, що несуть пшенично-житню транслокац1ю 1BL/1RS i меншою Mipoio - 1AL/1RS [6]. Коротке плече хромосоми 1R жита Seca/e cereale L., м1стить гени, що пщвищують адаптившсть м'якоТ пшениц1 [7-10]. Сорти пшениц^ яю несуть генетичний матерел вщ 1R хромосоми жита, мають укорочене стебло i е бшьш продук-тивними за достатнього забезпечення вологою впродовж вегетацшного перюду [11].
Сучасш сорти пшениц1 сгвореш методами, властивими для самозапильних культур. Ниш у cbítí широко обго-ворюеться можливють створення гетерозисних пбридш пшениц1. Доведено, що гетерозис може з ycnixoM застосо-вуватись для пщвищення врожайносп та окремих компонент^ я ко ct¡ зерна. Зокрема, використання гетерозису актуальне за нестабшьних кл1матичних умов, оскшьки в несприятливих умовах ршень гетерозису часто забез-печуе збшьшення приросту врожаю [12, 13]. Важливим етапом створення гетерозисних пбридш е визначення комбшацшноТ здатносп (КЗ) зразюв та Tí мшливосп гпд впливом p¡3hhx умов, що значно тдвищуе ефектившсть пошуку кращих пбридних комбшацш для отримання гетерозису в [14].
Розр1зняють загальну (ЗКЗ) та специфнну комбша-цшну здатшсть (СКЗ). Вважають, що ЗКЗ визначаеться переважно адитивними ефектами генш, а в ochobí СКЗ лежатьдомшуваннята етстаз. ОднакЗКЗ, окр1м адитивних ефектш, може включати i частину неадитивних [15-17]. Вщмнено, що для селекци сортш бшьш важливою е ЗКЗ [18, 19].
Вчеш [20-22] вказують, що прояв комбшацшноТ здатносп низки ознак вар1юе за роками дослщжень з бшьшою стабшьшстю ефектш ЗКЗ, шж констант СКЗ. При цьому сильшше вар1ювання КЗ за роками характерне для copTÍB з високим ТТ значениям [21]. К. К. Жундибаев [22] вказуе, що для отримання достовфноТ ¡нформаци про константи СКЗ експерементальну роботу слщ проводити у P¡3ko контрастних умовах середовища i впродовж кшькох poKÍB. Дослщження комбшацшноТ здатносп сучасних copTÍB пшениц1 та ячменю, форм проводять як в УкраТш, так i закордоном [23-27].
Оскшьки збшьшення врожайносп пшениц1 супрово-джуеться змшою окремих елементш структури врожайносп, одним з виршальних чинникш е маса 1000 насшин [28]. Цей показник е генетично бшьш надшним компонентом урожаю в селекцшнш робот1 [29], мае високу успадковувашсть [30]. Maca 1000 насшин е найбшьш ефективною ознакою при доборах на раншх етапах се-лекцшного процесу [29]. Тому, питания вивчення комбЬ
нацшноТ здатносп сортш пшениц1 за масою 1000 насшин, за учасп в схрещуваннях носив пшенично-житшх транслокацш е, на нашу думку, актуальним, оскшьки його ви-ршення дае змогу прогнозувати селекцшну цшшсть ство-рених пбридних комбшацш, а також цшеспрямоване використання Тх батькшських форм у насгупнш роботк
Мета статп. Метою роботи було вивчення комбшацшноТ здатносп сортш пшениц1 м'якоТ озимо!' - носив пшенично-житшх транслокацш за масою 1000 насшин для визначення Тх селекцшноТ цшносп та моделювання можливосп добору цшних потомств.
Методика дослщження. Сорти та Р1 вивчали в 20132015 роках на дослщному пол1 Сумського нацюнального аграрного ушверситету, що входить до твшчно-схщноТ часгини/Нсостепу Украши. Пдротермшний режим загалом за роками дослщжень дещо р1знився м1ж собою. 20132014 вегетацшний р1к характеризувався як поршняно бшьш посушливий. Так, середньодобова (середньорнна) температура пов1тря була 9,5°С, що на 2,1°С вище багаторнного показника (7,4°С), а сума опадш сгановила 552,6 мм, що на 40,4 мм менше багаторнноТ величи-ни (593 мм). Середньодобова температура пов1тря в 2014/2015 вегетацшному роц1 (7,9°С) була близька до багаторшного показника, а сума опадш становила 600,5 мм, що не ¡статно перевищувало багаторнну норму.
Об'ектом дослщжень були сорти пшениц1 р1зного генетичного походження (Мирошвська ранньостигла, Епоха одеська, Розюшна) та сорти - носи пшенично-житшх транслокацш (1А1_/Ж5 - Смуглянка, 1В1_/Ж5 -Крижинка \ Ремеслшна) та Тхш м1жсортов1 пбриди першого поколшня. Р1 отримано в результат! схрещування за повною д1алельною схемою. Насшня пбридш та батьюв-ських форм виавали вручну, в триразовш повторносп, за схемою: материнська форма, пбрид, батьк1вська форма. Впродовж вегетаци проводили фенолог1чн1 спостере-ження, при настанш повноТ стиглост1 - структурний анал1з сноп1в [31-33].
Загальну \ специфнну комб1нац1йну здатн1сть сорт1в пшениц1 за масою 1000 нас1нин оцшювали за методом 1 модел1 Гр1ффшга [34] з даними батьк1вських форм.
Основн1 результати дослщження. Дисперс1йним анал1зом виявлено високозначущ1 ефекти, як загальноТ, так \ специфнноТ комб1нац1йноТ здатност1 досл1джуваних сортш за масою 1000 насшин (табл. 1). При цьому серед-нш квадрат загальноТ комбшацшноТ здатносп переважае середнш квадрат специфнноТ комб1нац1йноТ здатносп, таким чином, справедливим е висновок про превалювання адитивних ефектш у систем! генетичного контролю маси 1000 насшин пшениц1 м'якоТ озимо!'.
За даними дисперсшного анал1зу висока значущють ефект1в комб1нац1йноТ здатност1 дозволяе перейти до ¡ндивщуального оц1нювання ЗКЗ \ СКЗ дослщжуваних сорт1в (табл. 2). Виявлено, що за масою 1000 насшин, стабшьно за роками дослщжень, висою ефекти ЗКЗ мав сорт, який е ноаем 1AL/1RS транслокаци - Смуглянка. П специф1чна комбшацшна здатн1сть також виявилась високою. За високоТЗКЗ \ високоТ СКЗ вище згаданий сорт може мати специфнш пбридш комб1нацИ', як переважно,
Таблиця 1
Дисперсшний анал1з ком61нац1йно|' здатност1 copTÍB пшениц1 озимо! за масою 1000 насшин,
2014-2015 pp.
Показник Сума квадрат1в Стушнь вшьносп Середшй квадрат F - критерш (Piuiepa
Розрахун-ковий Табличний Fos / F01
2014 2015 2014 2015 2014 2015 2014 2015 2014 2015
Загальна комб1нац1йна здатн1сть 318,45 199,30 5 5 63,69** 39,86** 12,70 16,07 2,37 / 3,33 2,37 / 3,33
Специф1чна комбшацшна здатшсть 174,18 169,78 15 15 11,61* 11,32* 2,32 4,56 1,84 / 2,39 1,84 / 2,39
Залишок 351,00 173,58 70 70 5,01 2,48 - - - -
Прим/'тка. * - ефекти достовфш на 5-ти вщсотковому piвнi; ** - ефекти достовфш на 1-но вщсотковому p¡bh¡.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2016
60
Таблиця 2
ЗКЗ та константи СКЗ copTie пшениц1 озимо! з пшенично-житшми транслокащями за масою 1000 насшин, 2014-2015 рр.
Сорт Показник сорту Ефект ЗКЗ Константи СКЗ
2014 2015 2014 2015 2014 2015
Мирон1вська ранньостигла 47,40 45,27 -1,75* -0,39 -0,33 0,17
Смуглянка 46,03 45,20 2,71* 1,48* 0,15 7,75
Крижинка 51,60 48,00 1,68* 1,51* 0,59 -0,30
Ремеслшна 41,00 38,13 -3,56* -3,20* -2,67 2,55
Епоха одеська 49,40 43,00 0,78 -0,58 0,36 1,93
Розк1шна 45,70 41,30 0,16 1,18* -0,03 2,97
Середне 46,86 43,48 - - -0,32 2,51
Н1РП^ пор1вняння з середньою 4,31 3,02 1,18 0,83 - -
Н1РП^ попарного пор1вняння 1,82 1,28 - -
Прим/'тка. * - ефекти достовфш на 5-ти вщсотковому piBHi.
з перевищенням величини спадковоТ ознаки, так i з ¡ншими и вираженнями. Достовфно кращою парою для схрещування з Смуглянкою в 2014 poui виявився сорт Епоха одеська, в 2015 poui - Епоха одеська та Розюшна i в одному випадку достовфно пршою була комбшацт з Ремесл1вною (2015 р.).
Спостер1гався р1зний ефект СКЗ при схрещуванш copTiB носив 1AL/1RS транслокацп з - 1BL/1RS. У комбЬ наци Смуглянка / Крижинка стабшьно за роки дослЬ джень був середнш ефект СКЗ. Дещо ¡нший результат отримали при схрещуванш сорту Смуглянка з Ремеслш-ною. У 2014 poui виявлено середнш ефект СКЗ, а у наступному - достовфно низький. Необхщно вщм1тити, що сорт Крижинка е кращою парою для схрещування з Смуглянкою для отримання потомюв - носив р1зних ¡нтрогресованих компонент^, шж Ремеслшна. На нашу думку, це може бути зумовлено тим, що Ремеслшна мае нижчий показник дослщжуваноТ ознаки (на 10 г), шж Крижинка. Отже, селекцшна цшшсть пшениц1 сорту Смуглянка для створення пбридш з пщвищеною масою 1000 насшин е безсумшвною.
Сорт Крижинка - носш 1BL/1RS транслокацп, р1знився високою (2014 р.) та середньою (2015 р.) специф1чною комбшацшною здатшстю за високого ршня загальноТ комбшацшноТ здатносп. При високш ЗКЗ i високш та середнш СКЗ, цей сорт може мати специфнш пбридш комбшаци, як з перевищенням маси 1000 насшин, так i з ¡ншими и значениями. За нашими дослщженнями кращоТ пари для схрещування з сортом Крижинка не виявлено, пршою парою для схрещування в 2014 poui була Мирошвська ранньостигла. Отже, селекцшна UiHHiCTb пшениц1 сорту Крижинка, нос1я 1BL/1RS транслокацп, для створення пбридш з пщвищеною масою 1000 насшин е менш значимою, шж Смуглянки, що засвщчуе вщсутшсть загалом значущих гетерозисних ефектш пбридш, створених за участю цього сорту, тому його вико-ристання як полтшувача дослщжуваноТ ознаки матиме менш вщчутний ефект.
Сорт Епоха одеська виявив середнш ефект загальноТ комбшацшноТ здатносп за високоТ (2014 р.) та середньоТ (2015 р.) специфнноТ, тому BiH проявлятиме специфншсть у формуванн1 маси 1000 насшин пбридних комб1нац1й
залежно в1д д1браноТ батьк1всько1' пари. Кращою парою для схрещування з Епохою одеською стабшьно по роках дослщжень виявився сорт Смуглянка, пршою - Розюшна (2014 р.) та Мирошвська ранньостигла (2015 р.). Необ-хщно вщм1тити що при схрещуванш сорту Епоха одеська з - Смуглянка який е ноаем 1А1_/Ж5 транслокацп вид1-ляються перспективш потомки за анал1зованою ознакою.
Сорт Розюшна виявив достов1рно середню загальну комбшацшну здатн1сть у 2014 роц1 та ¡стотно високу -в 2015 роц1. Специф1чна комбшацшна здатн1сть спосте-р1галась середня в роки дослщжень, що засв1дчуе специ-ф1чн1сть у формуванн1 маси 1000 насшин пбридних ком-б1нац1й залежно вщ зад1яно1' батьк1всько1' пари. В наших дослщженнях для схрещування цим сортом достовфно кращою парою у 2015 була Смуглянка, пршою у 2014 -Епоха одеська.
Сорт Ремеслшна виявив високозначущо негативний ефект загальноТ комбшацшноТ здатносп за неютотноТ специфшноТ, що вказуе на неперспектившсть цього сорту як батьювського компонента для схрещування з метою отримання пбридш ¡3 тдвищеною масою 1000 насшин. Под1бш особливосп мае й сорт Мирошвська ранньостигла за винятком того, що його ефекти загальноТ \ специфнноТ комбшацшноТ здатносп менш значущ1.
Отже, за масою 1000 насшин бшьцнсть вивчених сортш (Смуглянка, Крижинка, Епоха одеська, Розюшна) пшениц1 озимо!' мали висок1 та середш ефекти КЗ (табл. 3). У систем! генетичного контролю маси 1000 насшин пшениц1 озимо! адитивн1 ефекти значно перева-жають дом1нантно-еп1статичн1, хоча частка останшх ¡статна. Сорти, Смуглянка та Крижинка - носи р1зних ¡нрогресованих компонент1в показали найб1льшу загальну \ специфнну комб1нац1йну здатшсть, тому вони мо-жуть бути використаш, як донори при селекци сорт1в з п1двищеною масою 1000 насшин.
Необхщно в1дм1тити, що сорт Ремеслшна е теж нос1ем 1В1_/^5 транслокацИ', але в1н показав дещо прший результат, н1ж Крижинка. При цьому варто зазначити, що Ремеслшна вщноситься до нап1вкарликового типу (68 см), а Крижинка (70 см) - низькорослого. Мирошвську ранньостиглу визнано також неперспективними для за-лучення в селекцшний процес на пщвищення маси 1000
Таблиця 3
Ефекти ЗКЗ та СКЗ copTie пшениц1 озимо! у Fl в д1алельних схрещуваннях за масою 1000 насшин, 2014-2015 рр.
^^^Сорти КЗ PiK Мирошвська ранньостигла Смуглянка Крижинка Ремесл1вна Епоха одеська Розюшна
ЗКЗ 2014 Н В В Н С С
2015 С В В Н С В
СКЗ 2014 н в в н В с
2015 с в с с с в
№1, 2016 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
61
насшин. Проте, bíh вщноситься до ранньостиглого типу, в поршнянш з ¡ншими середньостиглими сортами, а тому процес формування у нових генотипш маси 1000 насшин проходить досить складно. Отже, не зважаючи на низью ефекти КЗ анал1зованоТ ознаки при опрацюванш велико! ктькосп пбридного потомства за p¡3Horo тиску абютичних та бютичних чинникш довкшля на селекцшний floöip, можна досягти повного позитивного ефекту.
Поршняння ЗКЗ i СКЗ дае можливють 4¡tk¡Lue визначити цшшсть copTÍB за комбшацшною здатшстю. При високш ЗКЗ i низькш СКЗ bcí комбшаци схрещування з участю дослщжуваноТ форми пшениш мають майже однаковий прояв спадковосп ознаки. Таю форми можуть бути використаш в комбшацшнш селекци. Сорти з середшми pÍBHeM ЗКЗ можуть бути використаш лише в кращих за СКЗ комбшацтх схрещування.
Необхщно BiflMÍTHTH, що сорт Смуглянка, носш 1AL/1RS транслокаци, мае найбшьшу селекцшну цшшсть для створення форм з високою продуктившстю. Bíh може мати специфнш пбридш комбшаци як, переважно, з пе-ревищенням величини спадковоТ ознаки, так i з серед-шм або й низьким Tí вираженням. Проте, не слщ вщкида-ти ¡hluí дослщжуваш сорти, тому що в конкретних комбЬ нацЫх вони мали теж середш показники за анал1зова-ною ознакою, але характеризувались за кращими селек-цшними ознаками (короткостеблов1сть, скоростиглють).
Висновки. Дослщження пбридш пшениш озимо! першого поколшня, проведен! у контрастнихза погодними умовами 2014-2015 pp., засвщчили вар1абельшсть ефек-tíb ЗКЗ та СКЗ за масою 1000 насшин, залежно вщ умов року, батькшських генотипш. У Fl д1алельних схрещувань виявлено особливосп ефектш загальноТ та констант специфшноТ комбшацшноТ здатносп та í'x спшвщношення у copTÍB пшениц без транслокацш та носив ПЖТ.
Видшено джерела стабшьно високоТ, за роками, ЗКЗ та СКЗ за масою 1000 насшин: Смуглянка та Крижин-ка - носи p¡3HHx ¡нтрогресованих компонентш. Вище зга-даш сорти рекомендуемо залучати у схрещування в умовах/licocreny УкраТ'ни для полтшення маси 1000 насшин.
Особливу увагу слщ придтити сорту Смуглянка -hocíkd 1AL/1RS транслокаци, який представляе найбшьшу селекцшну цшшсть для створення форм з високою масою 1000 насшин, оскшьки bíh проявив найкращ1 показники ЗКЗ та СКЗ стабшьно за роками дослщжень.
Сорти Ремеслшна та Мироншська ранньостигла визна-но неперспективними для залучення в селекцшний процес на пщвищення маси 1000 насшин. Проте, процес формування у нових генотипш добре виражених цшних основних селекцшних ознак проходить дуже складно, b¡-ропдно, взаемозалежно з ¡ншими, зокрема коротко-стебловютю у першоТ та скоростиrnicno у другоТ. Тому, незважаючи на низью ефекти комбшацшноТ здатносп анал1зованоТ ознаки при опрацюванш великоТ ктькосп пбридного потомства за p¡3Horo тиску абютичних та бю-тичних 4hhhhkíb довкшля на селекцшний floöip, можна досягти поршняно позитивного ефекту.
Лп-ература
1. Farooq S. Wild species germplasm: A vital source for creation of genetic variability / S. Farooq // IPGRI WANA Newsletter. - 1994. - № 4. - P. 1-2.
2. Кожахметов К. К. Гибридизация гексаплоидных пшениц с дикими ее видами / К. К. Кожахметов // Вести, с.-х. науки Казахстана. - 2005. - № 6. -С. 5-7.
3. Юр'ян М. В. ОцЫка зразюв генофонду пшениц1 м'якоТ озимо'Т, малопоши-рених вид1в i диких сп1вродич1в на продуктивысть та яюсть зерна в умовах JlicocTeny УкраУни / М. В. Юр'ян, В. М. Юр'ян, С. А. Павлик // Bích. Полтав. держ. аграр. академи. - 2011. - № 4. - С. 26-31.
4. Моцний I. I. Пбриди пшениц1 з пшенично-ел^усними i пшенично ЖИТН1МИ амфщиплощами i перспективи Тх використання в селекци озимо'Т м'якоТ пшениш / I. I. Моцний, Т. М. Коваль, С. П. Лифенко // Селекцт насшництво. - 1999. - № 82. - С. 3-13.
5. Jiang J. Recent advances in alien gene transfer in wheat / J. Jiang, B. Friebe, B. S. Gill // Euphytica. - 1994. - Vol. 73. - P. 199-212.
6. Козуб H. А. Сорта мягкой пшеницы украинской и российской селекции с геном устойчивости к стеблевой ржавчине SrRsAmigo / Н. А. Козуб, И. А. Созинов, Т. А. Собко и др. // Управление продукционным процессом в агротехнологиях 21 века: реальность и перспективы. Материалы Междунар. науч.-пракг. конф., посвящ. 35-лет. образования Белгородского НИИСХ, 1516 июля 2010 г. - Белгород : Отчий край, 2010. - С. 222-225.
7. Мс Intosh R. A. Catalogue of gene symbols for wheat / R. A. Mc Intosh, Y. Yamazaki, J. Dubcovsky [et al.] // 11th Intern. Wheat Genet. Symp. -Brisbane, 2008. - 519 p.
8. Sebesta E. E. Registration of Amigo wheat germplasm resistant to greenbug / E. E. Sebesta, E. A. Wood, D. R. Porter [et al.] // Crop Sci. - 1995. -Vol. 35. - P. 293.
9. Рабинович С. В. Интрогрессивные линии пшеницы с генами устойчивости к болезням и вредителям, созданные в Центре генетических ресурсов пшеницы США / С. В. Рабинович, W. J. Raupp, Т. Ю. Маркова [и др.] // Генет. ресурсы культурных растений. Пробл. мобил., инвентар.:Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф., Санкт-Петербург, 13-16 ноября 2001 г. - СПб.: ВИР, 2001. - С. 387-390.
10. Huen M. Chromosomal location of the powdery mildew resistance gene of Amigo wheat / M. Huen, B. Friebe, W. Bushuk // Phytopathology- 1990. -Vol. 80,- P. 1129-1133.
11. Власенко В. А. Селекцмна еволюцт мироывських пшениць / [В. А. Власенко, В. С. Кочмарський, В. Т. Колючий, Л. А. Колом1ець, С. О. Хоменко, В. Й. Солона]; пщ. заг. ред. В. А. Власенка - Мироывка, 2012. - 330 с.
12. Неттевич 3. Д. Наличие факторов ЦМС гексаплоидной Tr. zhukovskyi Men. и октаплоидной Tr. timonovum Heslot. / 3. Д. Неттевич, Н. Т. Федорова // Генетика. - 1966. - № 5. - С. 78-84.
13. Oettler G. Prospects for hybrid breeding in winter triticale: I. Heterosis and combining ability for agronomic traits in European elite germplasm / G. Oettler, S. H. Tams, H. F. Utz, et. al. // Crop Science of America. - 2005. - V. 45. -P. 1476-1482.
14. Grzesik H. Heterosis and combining ability in some varieties of triticale / H. Grezesik, S. Wagrzyn // Proceedings of the 4th International triticale symposium. - Canada. - 1998. - V2 - P. 129-133.
15. Турбин H. В. Диалельный анализ в селекции растений / Н. В. Турбин, Л.В. Хотылева, Л.А. Тарутина.- Минск.: Наука и техника, 1974.- 179 с.
16. Федин M. А. Статистические методы генетического анализа / M. А. Федин, Д. Я. Силис, А. В. Смиряев. - M.: Колос, 1980. - 207 с.
17. Лукьянова M. В. Оценка общей (OKC) и специфической комбинационной способности (CKC) в селекции ячменя на продуктивность / M. В. Лукьянова,
B. Д. Бугаев, Е. И. Макогонов // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. - 1982. - Т. 73, Вып. 1. - С. 70-77.
18. Сариев Б. С. Селекция сортов ячменя для зоны восточного селекцен-тра / Б. С. Сариев, M. С. Кудайбергенов // Селекция и урожай. - Апмата, 1988. - С. 30-46.
19. Козаченко M. Р. Селекцмно-генетичы особливосп форм ярого ячменю з р1зним розвитком остюковосп / M. Р. Козаченко, Н. В. 1ванова, Н. I. Васько // Селекцт i наанництво. - 2007. - Вип. 94. - С. 87- 97.
20. Щипак П. В. Комбинационная способность сортов ярового ячменя / П. В. Щипак // Селекция и семеноводство.- К.: Урожай, 1987. - Вып. 63. -
C. 38-40.
21. Родина Н.А. Комбинационная способность сортов ячменя / Н. А. Родина, И. Н. Щенникова // Селекция, семеноводство и сортовая технология на Северо-Востоке европейской части России: Сб. науч. тр. Зонального начно-ис-следовательского института сельского хозяйства Северо-Востока. - Киров, 2001. - С. 28-33.
22. Жундибаев К. К. Селекционно-генетическое изучение количественных признаков ячменя на засухоустойчивость для юга Казахстана: автореф. дисс. на сосискание уч.степени канд. с.-х. наук / К. К. Жундибаев. - Апма-лыбак, 1991. - 19 с.
23. Власенко В. А. Комбинационная способность сортообразцов озимой пшеницы различного географического происхождения / В. А. Власенко // Биологические основы повышения продуктивности зерновых культур: Сб. науч. тр. МНИИССП. - 1985. - С. 7-11
24. Власенко В. А. Комбинационная способность сортообразцов озимой пшеницы по признаку «высота растений» / В. А. Власенко, А. Ф. Мельников // Межведомств.темат. сб. - Минск: Ураджай, 1986.- Вып. 17. - С.115-119.
25. Arshad M. Impact of environment on the combining ability of bread wheat genotypes / M. Arshad, M. A. Chowdhry // Pakist. J. Biol. Sci. - 2002. -5 (12). - P. 1316-1320.
26. Chowdhry M. A. Combining ability analysis for some poly-genic traits in a 5x5 diallel cross of bread wheat (Triticum aestivum L.) / M. A. Chowdhry, M. S. Saeed, I. Khaliq, M. Ahsan // Asian J. Plant Sci. - 2005. - 4 (4). -P. 405-408.
27. Козаченко M. P. Особливосп комбЫацмно'Т здатносп за кшькпними ознаками р1зновидностей ячменю ярого / M. Р. Козаченко, П. M. Солонечний, Н. I. Васько // Селекцт i нааннициво. - 2011. - Вип. 99. - С. 53-66.
28. Самофалов А. П. Роль разных элеменпов структуры урожая в увеличении урожайноспи озимой пшеницы / А. П. Самофалов // Зерновое хозяйспво. -2005. - №1. - С. 15-18.
29. Лелли Я. Селекция пшеницы: пеория и пракпика / Я. Лелли. - M.: Колос, 1980. - 384 с.
30. Кривобочек В. Г. Селекция яровой мягкой пшеницы на продуктивность и качеспво зерна в северном Казахспане: авпореф. на соискание учен, спепени докг. наук: спец. 06.01.05 «Селекция и семеноводсиво» / В. Г. Кривобочек. - Сарапов, 1998. - 45 с.
31. Меподика державного випробування сорив рослин на придатнють до поширення в УкраТ'нк Загальна частина // Охорона прав на сорти рослин: Офщмний бюл. / Гол. ред. В.В. Волкодав.- К .:Апефа, 2003.- Вип.1, ч.З.- 106 с.
32. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. - M.: Агро-промиздат, 1985. - 352 с.
33. Руденко M. И. Методические указания по изучению мировой колекции пшеницы : Издание третье, переработанное / [ M. И. Руденко, И. П. Шитова, В. А. Корнейчук]; под ред. В. Ф. Дорофеева. - Л., 1977. - 28 с.
34. Griffing В. Concept of general and specific combining ability in relation to diallel crossing systems / B. Griffing // Aust. J. Biol. Sci. - 1956. - 9.-P. 463-493.
References
1. Farooq S. Wild species germplasm: A vital source for creation of genetic variability / S. Farooq // IPGRI WANA Newsletter. - 1994. - № 4. - P. 1-2.
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УШВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
62
2. Kozhahmetov K. K. Gibrldizaclja geksaploidnyh pshenic s dikim ee vidami / K. K. Kozhahmetov // Vestn. s.-h. nauki Kazahstana. - 2005. - № 6- S. 5-7.
3. Kir'jan M. V. Ocinka zrazkiv genofondu pshenyci m'jakoi' ozymoi', maloposhyrenyh vydiv i dykyh spivrodychiv na produktyvnist' ta jakist' zerna v umovah Lisostepu Ukrai'ny / M. V. Kir'jan, V. M. Kir'jan, S. A. Pavlyk // Visn. Poltav. derzh. agrar. akademii'. - 2011. - № 4. - S. 26-31.
4. Mocnyj I. I. Gibrydy pshenyci z pshenychno-elimusnymy i pshenychno zhytnimy amfidyploi'damy i perspektyvy i'h vykorystannja v seiekcii' ozymoi' m'jakoi' pshenyci / I. I. Mocnyj, T. M. Koval', S. P. Lyfenko // Selekcija i nasinnyctvo. - 1999. - № 82. - S. 3-13.
5. Jiang J. Recent advances in alien gene transfer in wheat / J. Jiang, B. Friebe, B. S. Gill // Euphytica. - 1994. - Vol. 73. - P. 199-212.
6. Kozub N. A. Sorta mjagkoj pshenicy ukrainskoj i rossijskoj seiekcii s genom ustojchivosti k steblevoj rzhavchine SrRsAmigo / N. A. Kozub, I. A. Sozinov, T. A. Sobko I dr. // Upravlenie produkcionnym processom v agrotehnologijah 21 veka: real'nost' i perspektivy. Materialy Mezhdunar. nauch.-prakt. konf., posvjashh. 35-let. obrazovanlja Belgorodskogo NIISH, 15-16 Ijulja 2010 g. -Belgorod : Otchlj kraj, 2010. - S. 222-225.
7. Mc Intosh R. A. Catalogue of gene symbols for wheat / R. A. Mc Intosh, Y. Yamazakl, J. Dubcovsky [et al.] // 11th Intern. Wheat Genet. Symp. -Brisbane, 2008. - 519 p.
8. Sebesta E. E. Registration of Amlgo wheat germplasm resistant to greenbug / E. E. Sebesta, E. A. Wood, D. R. Porter [et al.] // Crop Sci. - 1995. -Vol. 35. - P. 293.
9. Rabinovich S. V. Introgresslvnye linii pshenicy s genami ustojchivosti k boleznjam i vredlteljam, sozdannye v Centre geneticheskih resursov pshenicy SShA / S. V. Rabinovich, W. J. Raupp, T. Ju. Markova [i dr.] // Genet, resursy kul'turnyh rastenij. Probl. mobll., lnventar.:Tez. dokl. Mezhdunar. nauch.-prakt. konf., Sankt-Peterburg, 13-16 nojabrja 2001 g. - SPb.: VIR, 2001. -S. 387-390.
10. Huen M. Chromosomal location of the powdery mildew resistance gene of Amlgo wheat / M. Huen, B. Friebe, W. Bushuk// Phytopathology.- 1990. -Vol. 80 - P. 1129-1133.
11. Vlasenko V. A. Selekcljna evoljucija mironivs'klh pshenic' / [V. A. Vlasenko, V. S. Kochmars'kij, V. T. Koljuchlj, L. A. Kolomicc', S. O. Homenko, V. J. Solona]; pid. zag. red. V. A. Vlasenka - Mironivka, 2012. - 330 s.
12. Nettevlch 3. D. Nalichie faktorov CMS geksaploidnoj Tr. zhukovskyl Men. i oktaploldnoj Tr. tlmonovum Heslot. / 3. D. Nettevich, N. T. Fedorova // Genetika. - 1966. - № 5. - S. 78-84.
13. Oettler G. Prospects for hybrid breeding in winter triticale: I. Heterosis and combining ability for agronomic traits in European elite germplasm / G. Oettler, S. H. Tarns, H. F. Utz, et. al. // Crop Science of America. - 2005. - V. 45. -P. 1476-1482.
14. Grzesik H. Heterosis and combining ability in some varieties of triticale / H. Grezesik, S. Wagrzyn // Proceedings of the 4th International triticale symposium. - Canada. - 1998. - V2 - P. 129-133.
15. Turbln N. V. Dlalel'nyj anallz v seiekcii rastenij / N. V. Turbln, L.V. Hotyleva, L.A. Tarutlna.- Minsk.: Nauka I tehnlka, 1974 - 179 s.
16. Fedin M. A. Statlsticheskie metody geneticheskogo analiza / M. A. Fedin, D. Ja. Silis, A. V. Smirjaev. - M.: Kolos, 1980. - 207 s.
17. Luk'janova M. V. Ocenka obshhej (OKS) I specificheskoj komblnacionnoj sposobnostl (SKS) v seiekcii jachmenja na produktivnost' / M. V. Luk'janova, V. D. Bugaev, E. I. Makogonov // Trudy po prlkladnoj botanike, genetike I seiekcii. - 1982. - T. 73, Vyp. 1. - S. 70-77.
18. Sariev B. S. Selekcija sortov jachmenja dlja zony vostochnogo selekcentra
/ B. S. Sariev, M. S. Kudajbergenov // Selekcija i urozhaj. - Almata, 1988. -S. 30-46.
19. Kozachenko M. R. Selekcijno-genetychnl osoblyvostl form jarogo jachmenju z riznym rozvytkom ostjukovosti / M. R. Kozachenko, N. V. Ivanova, N. I. Vas'ko // Selekcija i nasinnyctvo. - 2007. - Vyp. 94. - S. 87- 97.
20. Shhipak P. V. Kombinacionnaja sposobnost' sortov jarovogo jachmenja / P. V. Shhipak // Selekcija I semenovodstvo.- K.: Urozhaj, 1987,- Vyp. 63.-S. 38-40.
21. Rodlna N.A. Kombinacionnaja sposobnost' sortov jachmenja / N. A. Rodina, I. N. Shhennikova // Selekcija, semenovodstvo i sortovaja tehnologija na Severo-Vostoke evropejskoj chasti Rossii: Sb. nauch. tr. Zonal'nogo nachno-issledovatel'skogo instituta sel'skogo hozjajstva Severo-Vostoka. - Kirov, 2001. - S. 28-33.
22. Zhundlbaev K. K. Selekcionno-geneticheskoe izuchenie kolichestvennyh priznakov jachmenja na zasuhoustojchivost'dlja juga Kazahstana: avtoref. diss, na sosiskanie uch.stepeni kand. s.-h. nauk / K. K. Zhundibaev.- Almalybak, 1991- 19 s.
23. Vlasenko V. A. Kombinacionnaja sposobnost' sortoobrazcov ozlmoj pshenicy razllchnogo geograficheskogo prolshozhdenija / V. A. Vlasenko // Biologlcheskie osnovy povyshenija produktlvnosti zernovyh kul'tur: Sb. nauch.tr. MNIISSP. -1985. - S. 7-11
24. Vlasenko V. A. Kombinacionnaja sposobnost' sortoobrazcov ozlmoj pshenicy po prlznaku «vysota rastenij» / V. A. Vlasenko, A. F. Mel'nikov // Mezhvedomstv. temat. sb. - Minsk: Uradzhaj, 1986 - Vyp. 17. - S.115-119.
25. Arshad M. Impact of environment on the combining ability of bread wheat genotypes / M. Arshad, M. A. Chowdhry // Pakist. J. Biol. Scl. - 2002. -5 (12). - P. 1316-1320.
26. Chowdhry M. A. Combining ability analysis for some poly-genic traits in a 5x5 diallel cross of bread wheat (Triticum aestivum L.) / M. A. Chowdhry, M. S. Saeed, I. Khaliq, M. Ahsan // Asian J. Plant Sci. - 2005. - 4 (4). -P. 405-408.
27. Kozachenko M. R. Osoblyvosti komblnacijnoi' zdatnosti za kil'kisnymy oznakamy rlznovydnostej jachmenju jarogo / M. R. Kozachenko, P. M. Solonechnyj, N. I. Vas'ko // Selekcija i nasinnyctvo. - 2011. - Vyp. 99. -S. 53-66.
28. Samofalov A. P. Rol' raznyh elementov struktury urozhaja v uvellcheni urozhajnostl ozlmoj pshenicy / A. P. Samofalov // Zernovoe hozjajstvo. -2005. - №1. - S. 15-18.
29. Lelli Ja. Selekcija pshenicy: teorija I praktika / Ja. Lelll. - M.: Kolos, 1980. - 384 s.
30. Krlvobochek V. G. Selekcija jarovoj mjagkoj pshenicy na produktivnost' kachestvo zerna v severnom Kazahstane: avtoref. na soiskanie uchen. stepenl dokt. nauk: spec. 06.01.05 «Selekcija I semenovodstvo» / V. G. Krivobochek. -Saratov, 1998. - 45 s.
31. Metodyka derzhavnogo vyprobuvannja sortiv roslyn na prydatnlst' do poshyrennja v Ukrai'ni: Zagal'na chastyna // Ohorona prav na sorty roslyn: Oficijnyj bjul. / Gol. red. V.V. Volkodav- K ,:Alefa, 2003 - Vyp.l, ch.3 - 106 s.
32. Dospehov B. A. Metodika polevogo opyta / B. A. Dospehov. - M.: Agropromizdat, 1985. - 352 s.
33. Rudenko M. I. Metodicheskie ukazanlja po izucheniju mirovoj kolekci pshenicy : Izdanie tret'e, pererabotannoe / [ M. I. Rudenko, I. P. Shltova, V. A. Kornejchuk]; pod red. V. F. Dorofeeva. - L., 1977. - 28 s.
34. Grlffing B. Concept of general and specific combining ability In relation to diallel crossing systems / B. Griffing // Aust. J. Biol. Sci. - 1956. - 9. -P. 463-493.
УДК 631.527.82:633.15 О. М. К0Л|СНИК
асистент кафедри ботанки, генетики та захисту рослин Внницького нацюнального аграрного уыверситету о1едкоИ5пук@ yandex.ua
ВИХ1ДНИЙ МАТЕР1АЛ ДЛЯ СЕЛЕКЦП КУКУРУДЗИ НА СТ1ЙК1СТЬ ДО ПУХИРЧАТ01 САЖКИ
Анотац1~я. Наведено результати вивчення селекцШно)' ц/нност! самозапилених лшй кукурудзи, р&номаштних за генетичною основою. Для повн/шого /' детального вивчення успадкування ознак вих'щного материалу було виаяно /'нцухт-ам7 р/эних покол\нь, у яких визначено р!вень депреси. Це дозволило видтити ц1нн1 л1нп, яю характеризуются високим р/внем прояву низки ознак.
Ключов/ слова: самозапилен/' л'шп кукурудзи, ураження пухирчастою сажкою, пбриди кукурудзи, стШюсть. О. Н. Колесник
ассистент кафедры ботаники, генетики и защиты растений Винницкий национальный аграрный университет
ИСХОДНЫЙ МАТЕРИАЛ ДЛЯ СЕЛЕКЦИИ КУКУРУЗЫ НА УСТОЙЧИВОСТЬ К ПУХИРЧАТОЙ САЖКЕ
Аннотация. Приведены результаты изучения селекционной ценности самоопыляющиеся линий кукурузы, различной по генетической основы. Для более полного и детального изучения наследования признаков исходного материала были высеяны инцухт-семьи разных поколений, в которых определена степень депрессии. Это позволило выделить ценные линии, характеризующиеся высоким уровнем проявления ряду признаков.
Ключевые слова: самоопыляющиеся линии кукурузы, поражение пузырчатой головней, гибриды кукурузы, устойчивость.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
63
