CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С.369-373.
УДК 82-21(410.1):81'42
Когнггивш операцп асощацм / бюощацп як фактор реалiзацiï тональност поетичних TeKCTiB
Мороз О. Л.
Херсонський державний унверситет, м. Херсон, Украна
У cmammi визначет когттивт операцИ' асо^ювання та б1соцтвання та обгрун-тована ïxроль в процесреалiзацiï рiзнихpi3Hoeudie тональностi поетичних meKcmie.
Ключовi слова: когнтивна операщя, асощацп, бiсоцiацiï, тональтсть.
Положення сучасно1 лшгвютично1 науки уможливили визнання тюного взаемозв'язку мiж мовою та мисленням людини [14, c.132], оскiльки «ментальш структури/процеси ... закладенi в самш природi мови» [8, с.15]. Таке визнання умож-ливило урахування поруч i3 мовними й позамовних чинниюв реалiзацiï текстово1 ка-тегорiï тональносп, до яких в нашому дослщженш вiдносимо когнiтивнi операцiï асоцiювання та бюощювання. Методологiчною основою визнання асощативносп одним з чинникiв реатзаци текстовоï категорiï тональностi е надбання психологи мис-тецтва, в ру^ яко1' розглядаються питання ролi свщомосп, емоцiй, пам'ятi та асо-щаци в актах художньо1' творчостi та художнього сприйняття. При чому асощативна психологiя посiдае особливе мiсце, адже вона вивчае засоби поеднання уявлень зпд-но особливих правил та здатна пояснити дда механiзмiв художнього сприйняття [12]. Крiм того, нами враховувались основш положення асоцiативноï лшгвютики (за Ю.М. Карауловим), а саме результати дослщження вербальних асоцiацiй в текстах худож-нiх творiв [13; 9; 15; 3 тощо].
В рамках психолшгвютично1' та лiнгвiстичноï наук здшснено грунтовне досл> дження вербальних асощацш в рiзних напрямках та аспектах: вщ вивчення асощ-ативного потенщалу слова (О.О. Залевська, А.П. Клименко, Ю.М. Караулов, О.О. Леонтьев) до вивчення асощативних механiзмiв мислення (О.О. Залевська, О.О. Леонтьев, О.Р. Лурiя) та текстових асоцiацiй, яю пов'язанi зi структурою тексту та обумовлеш нею (I.I. Бабенко, Н.С. Болотнова, С.М. Карпенко, Л.А. Климкова). Метою нашого дослщження е визначення емоцiйного асоцiювання та бюощювання як когштивних операцiй по обробщ опредметнено1' в текстi iнформацiï. Досягнення поставлено!' мети передбачае виконання таких завдань:
- обгрунтувати значення емоцiйних асоцiацiй як одного з важливих чинникiв, що впливають на визначення тональносп поетичного тексту;
- визначити обмеження, як накладаються на асощативне розгортання текстiв, забарвлених комiчною тональнiстю;
- обгрунтувати роль когнiтивноï операцiï бiсоцiювання в процесi реалiзацiï гу-мористичноï тональностi.
Необхщшсть урахування асощацш як позамовного чинника, який впливае на ви-значення тональностi поетичних творiв грунтуеться на результатах психолшгвютич-них дослiджень розумiння тексту. Так, Ю.О. Самарiн довiв, що розумшня навiть самого простого висловлювання неможлива без залучення знань рiзного рiвня узагаль-нення, а саме локальних асоцiацiй, системних асоцiацiй, внутршньо системних та мiжсистемних асоцiацiй. А для того, щоб актуалiзувати саме т асощаци, якi потрiбнi в кожному конкретному випадку, необхiдна наявшсть щло1 системи фонових знань, яка узагальнюе життевий досвiд iндивiда [10, c.369-370], який ми вважаемо одним з важливих факторiв розумiння емоцшного стану людей в певних життевих ситуацiях.
На основi положень про те, що асощативш сiтки у свщомост iндивiда формують не лише окремi слова та предмети, а й певш настро! та емоци, що увесь попереднiй досвiд людини пов'язаний в li пам'ятi в семантичш сiтки, включаючи також i ш-терпретацiю вiдчуттiв та емоцшних станiв [7, c.143], а також того факту, що навт коли тшьки одне слово наявне в нашш свiдомостi актуалiзуе масу понять i емоцiй, пов'язаних з ним [2, c.176], пропонуемо говорити про емоцШш асощаци, як вини-кають у читача пiд час сприйняття поетичних творiв i сприяють визначенню тональ-ностi цих творiв.
АсощацЮ в рамках нашого дослщження визначаемо як когштивну операцЮ пов'язування двох явищ, уявлень, об'ектiв тощо, одне з яких виступае в ролi стимулу, iнше виникае як реакщя на заданий стимул. Щд емоцШними асощащями розумiемо когнiтивну операщю пов'язування певного слова-стимулу та вщповщних емоцiйних реакцiй, якi виникають при сприйнятп цього слова. При цьому слово-стимул розгля-даемо як зашб лексикалiзацil того чи iншого концепту.
Таке трактування емоцiйних асоцiацiй грунтуеться на визначенш концепту, як ю-нуючого в ментальному свiтi людини «пучка» уявлень, понять, знань, асощацш, пе-реживань, як супроводжують слово [5, с.99]. Концепти не лише осмислюються, вони переживаються, вони е предметом емоцш. Емоцiйнi асощаци грунтуються на фонових знаннях читача, його сощальному досвiдi. Для прикладу пропонуемо розглянути вiрш американського поета Д. Нурксе "Only child", в якому йдеться про те, як батько проводить час зi своею дочкою вщ ll народження. Актуалiзацiя концепту ДИТИНА вiдбуваеться у текст вiрша експлiцитно, шляхом використання словосполучення newborn daughter. На те, що це дитина автора, а не чиясь шша, вказуе присвiйний за-йменник my. Емоцiйний стан батька iмплiцитно передаеться через його дда I cradled (лагiдно тримав) та зазначення того, що вiдчуття серцебиття дитини витягло його зi стану шоку (the heartbeat pull me out of shock). В зазначеному уривку лексема heartbeat е концептуальною метонiмiею i стоггь замють цiлого - дитини. Остання строка першо1 строфи her lips were the shape of a nipple являе собою стилютичний прийом шакомовлення i е засобом актуалiзацil концепту ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ, який асоцiюеться з позитивними емощями, адже дитина тд час годування грудьми вiдчу-вае безпеку, комфорт, спокiй, гармонiю. Крiм того, концептуальна метонiмiя СОСОК стоггь замiсть МАТИ, уможливлюе висновок про те, що дитина народилась у повнш, люблячш родинi. Подальше розгортання вiрша змальовуе ситуацil, в яких батько проводить час iз дочкою у парку, на гойдалщ, вдома: and she shows me/the cartwheel, the skip, the tumble,/the tricks performed at leisure in midair/...Always we passed the seesaw/ on the way to the swings. Змалювання трююв, яю зазвичай виконують здоров^ веселi дiти тд час прогулянок, а також стереотипне фонове знання про те, що д^и люблять гойдалки, викликае асоцшоваш емоцil щастя, радостi.
Когнггивш операцп асощацп / б^ощацп як фактор реалiзацN тональностi
поетичних текслв
Пiд час прогулянки батько пригадуе закон рiвноваги (I remember the principle of the lever) i вдаеться до хитрощi, щоб дочка змогла його переважити: I sit the child at one end,/I sit near the center. Усвщомлення дiвчинкою свое! значущосп i сили для того, щоб переважити батька, стае для не! новим джерелом радости at once she has power/to lift me off the earth/and keep me suspended/by her tiny weight, she laughing. Така гармошя вщносин мiж батьком та дитиною, коли вш дозволяе !й вiрити в те, що !й хочеться вiрити, дозволяе читачевi зрозумгги, що в родинi пануе любов та взаемо-розумiння. Емоци, що асощюються з такою ситуацiею, е виключно позитивними, а отже, i загальну тональнiсть цього вiрша визначаемо як оптимютичну.
Однак, враховуючи той факт, що асощаци належать до звичайних стереотипних зв'язкiв, утворених в пам'ят мiж явищами, якi належать однш ментальнiй площинi досвiду [4], вважаемо когштивну операцiю асоцiювання важливим фактором реаль заци лише оптимютично! та песимютично1 тональностей поетичних творiв, оскiльки ситуаци, змальованi в таких творах, не виходять за рамки певного ментального простору i не мютять незвичайних елементiв, тобто не залишають мiсця неочiкуваним елементам.
На вщмшу вiд оптимютично1 та песимютично! тональностей, основним когштив-ним мехашзмом тональностi комiчноl визнаеться iнконгруентнiсть [11, c.60], тобто викриття рiзного роду невщповщностей, порушення мовних, мовленневих, лопко-понятiйних, онтологiчних норм. Крiм того, важливу роль у творенш комiчноl то-нальностi вiдiграе ефект неоч^ваносп [1, с.35]. Все це накладае обмеження на дiю когнiтивного процесу асоцiювання пiд час сприйняття поетичних творiв з комiчною тональнiстю, оскшьки асоцiюванням е таке встановлення зв'язюв мiж iдеями та образами, в якому немае шчого несподiваного, адже цi ще1 перебувають в однш площи-нi досвiду [4].
Тому когштивним механiзмом реалiзацil комiчноl тональностi визнаемо 6ico^a-цю (шконгруентнють в термiнах В.О. Самохшо1). Термiн «бюощащя» належить А. Кестлеру (A. Koestler), який запропонував позначати ним прийом створення нових щей. Когштивна операцiя бiсоцiювання грунтуеться на сприйнятп ситуаци або ще1 в двох асощативних контекстах, як е узгодженими мiж собою, але несумюними [16, с.35]. Комiчний ефект виникае внаслщок несподiваного переходу думки з одного асо-цiативного контексту до шшого, результатом якого повинен бути бюощативний шок, тобто несподiванка.
Прикладом такого поеднання несумюних асоцiативних контекспв е вiршований твiр С. Хофенштейна "To a chubby little girl, aged three": The jungle is a kind of grove
Where lions, apes and rajahs rove;
It's not the kind of place that I
Should choose to live in, or to die;
Yet I should just as soon be in it
As hear your blab another minute.
У першому рядку вiрша за допомогою стилютичного прийому лгготи «джунт» (jungle) уподiбнюються «люочку» (grove) i, таким чином, створюеться перша невщпо-вщшсть на основi опозицп «логiчне / нелопчне» [1, с.60], адже джунглi й насправдi е рiзновидом люу, однак кiлькiсть дерев та густота !х проростання зовсiм не така, як у невеличкому лiсочку. Другий рядок також мiстить невiдповiднiсть, яка грунтуеться на опозицп «реальне / нереальне», i змальовуе хижих звiрiв (lions, apes) та радж1в (rajahs),
яю прогулюються разом по джунглях. Порушення сполучуваностi лексичних одиниць на позначення хижих звiрiв та людей створе стилютичний прийом зевгми та сприяе створенню гумористичного ефекту. Загалом, незважаючи на навмисне применшення розмiрiв джунтв та спiвiснування в них звiрiв з людьми, ця мiсцина визнаеться не-безпечною та небажаною для перебування. Змалювання диких хащiв, сповнених диких звiрiв, активуе у читашв фрейм НЕБЕЗПЕЧНА СИТУАЦ1Я i викликае асоцiйоване з такою ситуащею сподiвання на те, що ще1 ситуацп треба уникати. Однак наступи рядки сприяють створенню ефекту ошуканого очiкування [6, c.108], оскiльки батько маленькое' дiвчинки раптово вiддае перевагу цш небезпечнiй мiсцинi перед перебуван-ням поряд з дочкою. Причиною такого вибору стае постшне «базшання» (blab - n. talking carelessly or too much) маленько1 дитини, хоча цей i е нормальним з точки зору стереотипного знання про трирiчних дiтей. Таким чином, оч^вання читача ошуку-ються i вiдбуваегься зсув ментально1 настанови, який, слдом за Р. Цуром, тлумачимо як результат змiн у характерi та змiстi стереотипного знання або уявлення про певний фрагмент картини свпу [17, с.11-12]. Вербалiзованi текстовi ситуаци пiдводимо пiд два протилежних асоцiативних контексти (концепти) БЕЗПЕКА vs НЕБЕЗПЕКА. Шляхом лшгвокогштивно1 процедури перехрещення цих концептiв породжуеться нове тракту-вання безпеки з позици батька маленько1 дитини: навгть сусгдство з дикими звграми у джунглях здаеться блаженством пор1вняно з незмовкною балаканиною малеч1. Когш-тивна операщя бюощацп сприяе переструктуруванню досвiду читачiв. Таким чином, несподiваний перехiд вiд одного асощативного контексту до iншого, в результата якого джунглi осмислюються як небезпечне мюце, в якому можна сховатись вiд небезпечно1 дитини, призводить до виникнення бiсоцiативного шоку та сприяе усвщомленню порушення лопки, протирiччя, що призводить, в свою чергу, до виникнення гумористичного ефекту i сприяе реалiзацil гумористично1 тональностi.
Висновки. Таким чином, когштивна операцiя асоцiювання сприяе реалiзацil опти-мютично1 та песимютично1 тональностей, оскшьки активуеться на основi стереотип-них зв'язкiв, утворених в пам'ятi мiж одиницями одного й того самого фрейму. На-томiсть комiчна тональшсть, в основi яко! лежить порушення мовних, мовленневих, логiко-понятiйних, онтологiчних норм, грунтуеться на когштивнш операци бюощю-вання. Така операцiя забезпечуе несподiваний перехiд вiд одного фрейму до шшого i сприяе виникненню бюощативного шоку. Подальшою перспективою до^дження е визначення мовних чинниюв реалiзацil тональносп поетичних творiв.
Список лiтератури
1. Болдирева А.С. Мовнi засоби створення гумористичного ефекту: лшгво-когнiтивний аспект (на матерiалi романiв П.Г. Вудхауза): дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.04 / Болдирева Анжела Свгенивна. - О., 2007. - 199с.
2. Вандриес Ж. Язык: Лингвистичесое введение в историю / Ж. Веридес. - М.: Соцэкгиз, 1937. - 409 с.
3. Васильева А.Н. Лексический аспект ассоциативного развертывания поэтических текстов О.Э. Мандельштама: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / Васильева Анна Анатольевна. - Томск, 2004. - 229 с.
4. Винославська О.В. Психолопя: навчальний пошбник [Електронний ресурс] / О.В. Винославська. - Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/psychology/ vinoslavska_psihologiya/zmist.htm
Когштивш операци асощаци / б^ощацп як фактор рeалiзацN тональностi
поетичних текслв
5. Залевская А.А. Введение в психолингвистику / А.А. Залевская. - М.: Российский гос. гуманитарный ун-т, 2000. - 382 с.
6. Марша О С. Контрастивш тропи й ф^ури в американськш поезп модернiзму: лiнгвокогнiтивний аспект: дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.04 / Марша Олена Серп-1вна. - К., 2004. - 204 с.
7. Приходько А.И. Проблемы эмоций в зарубежной социальной психологии / А.И. Приходько // Вопросы психологии. - 2009. - № 1. - С. 141-152.
8. Проскуряков М.П. Концептуальная структура текста: дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.01 / Проскуряков Максим Русланович. - СПб., 2000. - 330 с.
9. Роднянский В.Л. О роли ключевого слова в понимании текста // Психолингвистические проблемы семантики и понимания текста / В.Л. Роднянский. - Калинин: Калининский гос. университет, 1986. - С. 106 - 114.
10. Самарин Ю.А. Очерки психологии ума / Ю.А. Самарин. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. - 504 с.
11. Самохина В.А. Современная англоязычная шутка: монография. - Харьков: ХНУ им. В Н. Каразина, 2008. - 356 с.
12. Сельченок К.В. Психология художественного творчества / К.В. Сельченок. -Минск: Харвест, 1999. - 752 с.
13. Судомоина Е.Б. Языковые средства выражения ассоциативных связей в тексте (на материале современного английского языка): автореф. на соиск. науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «германские языки» / Е.Б. Судомоина. - К., 1989. - 17 с.
14. Чабаненко В.А. Асощащя як ушверсальний чинник мовного розвитку / В.А. Чабаненко // Мовознавство. - 2005. - № 3-4. - С. 132-137.
15. Червинский П.П. Семантика слова в системе стихотворного целого: на материале поэзии С. Есенина и Д. Кедрина / П.П. Червинский. - Т.: Пщручники i по-абники, 2006. - 155 с.
16. Koestler A. The Act of Creation / A. Koestler. - N.Y.: The Macmillan Company, 1964. - 751 p.
17. Tsur R. Towards a theory of Cognitive Poetics / R. Tsur. - Amsterdam: Elsevier Science Publishers, 1992. - 214p.
Мороз Е. Л. Когнитивные операции ассоциации / бисоциации как фактор реализации тональности поэтических текстов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 1.369-373.
В статье определены когнитивные операции ассоциации и бисоциации, а также обоснована их роль в процессе реализации разных видов тональности поэтических текстов.
Ключевые слова: когнитивная операция, ассоциации, бисоциация, тональность.
Moroz O. Cognitive operations of association / bisosiation as a factor of creating poetical tonality // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P.369-373.
The article defines such cognitive operations as association and bisosiation and reveals their role in the process of creating poetical tonality.
Key words: cognitive operations, association, bisosiation, tonality.
Поступила до редакци 26.04.2012р.
