CC BY
27
Орипнальж досл^ження Original Researches < ■ i ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя шдшлунковоТ залози / Pancreatic Pathology
УДК 616.37-002-615.8+616.833 DOI: 10.22141/2308-2097.53.1.2019.163453
Бабiнець Л.С., Сабат З.1.
ДВНЗ «Тернопльський державний медичний университет ¡мен11.Я. Горбачевського МОЗ Укра/ни», м. Тернопль, Укра'на
Клшко-патогенетичш аспекти хрошчного панкреатиту у поеднанн з вегетативною дисфункщею
For cite: Gastroenterologia. 2019;53(1):21-25. doi: 10.22141/2308-2097.53.1.2019.163453
Резюме. Актуальнсть. У статт': проанал:зован: особливост': стану вегетативно':' нервово':' системи у хво-рих на хрон:чний панкреатит (ХП). Проведенi досл:дження довели, що наявн:сть вегетативноi дисфункцп (ВД) ускладнюе переб:г хрон:чного панкреатиту. Ус органи та системи нашого т:ла знаходяться п:д послй-ним контролем вегетативноi нервово':' системи. Проблема хрон:чного панкреатиту залишаеться одн:ею з найб:льш актуальних проблем у сучаснй гастроентеролог':':'. Незважаючи на впровадження нових метод:в, спостерiгаеться низька ефективн:сть л:кування ХП, що, ймов:рно, зумовлено недостатнстю знань про пев-нi механ:зми патогенезу, зокрема щодо ролi ВД в розвитку i прогресуванн ХП. Отже, особливост стану вегетативноi нервово':' системи при хрон:чному панкреатит становлять значний науковий :нтерес. Мета досл'щження: вивчити ступнь вегетативних порушень та :х клмчний перебг ухворих :з хрон:чним панкреатитом. Матер'али та методи. Обстежено 45 пащенпв з ХП, як проходили л:кування у денному стац':онар': та гастроентеролог:чному валены Терноп':льсько':' м':сько': клм:чно': л:карн: № 2. Д:агноз «хрон:чний панкреатит» встановлювали на основ ': клiнiчного протоколу, прийнятого зг:дно :з наказом № 638 МОЗ Укра:ни вд 10.09.2014 р. Загальноклiнiчнi i б':ох':м':чнi обстеження проводили хворим на ХП у фазi загострення та нестйко': рем':с':':' (10-14 день перебування в умовах денного стац:онару). Результати. За даними опиту-вальника Вейна, у 91,1 % (n = 41) хворих на ХП виявлено ознаки вегетативно:'дисфункцп', що супроводжу-валось найб:льш вираженими диспептичним ((3,2 ± 1,0) бала) та больовим ((2,9 ± 1,3) бала) синдромами за даними гастроентеролог:чного опитувальника (GSRS). Наявнсть вегетативно:' дисфункцп у хворих на ХП супроводжувалась п:двищенням реактивно:' (середне значення — (45,0 ± 5,7)) та особист'юно':' (середне значення — (43,0 ± 5,2)) тривожност:, а також зростанням нейротизму (середне значення — (14,7 ± 2,4)) у 75,6 % хворих. У хворих на ХП з ВД за :ндексом Кердо констатовано переважання стану ваготон':':' (56 %) над симпатикотон:ею (31 %) при р':вн': ейтон':':' 13 %. За результатами кл':ноортостатично':' проби в 13 % пащенпв з ХП встановлено нормальну реакцю гемодинамки на ':':' проведення, у 6,5 % — г:персимпатико-тоычний i г:перд:астол:чний вар:анти, у 74 % — асимпатикотон:чний, що вказуе на виснаження компенса-торних механ:зм:в регуляцп вегетативного тонусу. Висновки. За оцнкою даних досл:дження, встановлено негативний вплив вегетативно:' дисфункцп на переб:г хрон:чного панкреатиту.
Ключовi слова: хрон:чний панкреатит; вегетативна дисфункц:я; вегетативний тонус; вегетативне за-безпечення
Вступ
Проблема сшввщношення n^xi4Hore i соматично-го з давшх чашв е одшею з ключових у медичнш науць Функцюнування системи оргашв шлунково-кишково-го тракту (ШКТ) тюно пов'язане з псимчним станом людини [1, 2]. Тривала активащя вегетативно! нервово! системи (ВНС) на rai хрошчного стресу призво-
дить до порушення кислотоутворення i дезоргашзаци моторно! функци ШКТ внаслщок порушення синтезу регуляторних нейрогормошв. Афективш порушення тривожно-депресивного характеру внаслщок !х поед-нання з вегетативними i нейроендокринними реакць ями зумовлюють порушення вегетовюцерально! шлун-ково-кишково! регуляци, одночасно знижуючи пор^
© «Гастроентерологи» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Бабшець Лти Степашвна, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри первинно!" медико-санпарноТ допомоги та загально!" практики - амейноТ медицини, ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет iменi 1.Я. Горбачевського МОЗ УкраТни», Майдан Волг 1, м. Тернопшь, 46000, УкраТна; e-mail: lilyababinets@gmail.com; тел.: +38 (067) 352-07-43. For correspondence: L. Babinets, MD, PhD, Professor, Head of the Department of Primary Health Care and General Practice-Family Medicine, State Institution of Higher Education "I. Horbachevskyy Ternopil State Medical University', Maidan Voli, 1, Ternopil, 46001, Ukraine; e-mail: lilyababinets@gmail.com; tel.: +38 (067) 352-07-43.
штрацептивно! перцепци та посилюючи суб'ективш вiдчуття. Вегетативна дисфункцiя (ВД) виражаеться в змшах вегетативно! реактивностi i вегетативного забез-печення дiяльностi, що, у свою чергу, викликае пору-шення обмiну речовин (гiперхолестеринемiю, диспро-тешемш, гiпер- i гiпоглiкемiю), зрушення згортально! системи кровi i фiбринолiзу [3, 4]. У результатi ВД по-рушуеться iннервацiя внутрiшнiх оргашв, що зумовлюе появу дискiнезií ШКТ, порушення серцевого ритму i провщноста, судинних дистонiй. При пошкодженнi i подразненнi структур ВНС в рiзних органах виникають стереотипнi морфологiчнi змши (спазм судин, дистро-фiя), пов'язаш з видiленням медiаторiв (норадреналш, адреналш, серотонiн), гормонiв кори наднирникiв, бюлопчно активних речовин. Цi гуморальш змши, в свою чергу, посилюють вегетативний дисбаланс. Стрес — це загальна захисна реакщя органiзму на будь-який сильний подразник, своерiдний адаптивний синдром. Захисний характер стресу вщносний: вiн викликае пошкодження низки органiв i систем, у тому чи^ слизово! оболонки шлунка i дванадцятипало! кишки, серця, нирок, печшки, шдшлунково! залози тощо рiз-ного ступеня вираженостi. Як стресовi фактори можуть виступати рiзнi за силою i тривалютю емоцiйна чи фь зична травма, психiчна чи фiзична перевтома, опера-тивнi втручання, сепсис, опiки, тяжи соматичнi захво-рювання тощо [5].
Практично немае таких патолопчних станiв, у роз-витку i перебiгу яких не вщграють важливу роль ве-гетативш розлади. В одних випадках вони е ютотним чинником патогенезу, в шших — виникають вторинно, у вщповщь на ушкодження рiзних систем оргашзму [6]. Значна поширенiсть хрошчних захворювань органiв травлення, зокрема хрошчного панкреатиту (ХП), у структурi захворюваност внутрiшнiх органiв обумов-люе високу актуальнють дано! проблеми.
Мета: вивчити стушнь вегетативних порушень та !х клiнiчний перебiг у хворих iз ХП.
Матерiали та методи
Було обстежено 45 пацiентiв з ХП, яы проходили лiкування у денному стацiонарi та гастроентеролопч-ному вщдтенш Терноптьсько! мюько! ктшчно! ль карш № 2. Дiагноз «хрошчний панкреатит» встанов-лювали на основi ктшчного протоколу, прийнятого згiдно iз наказом № 638 МОЗ Укра!ни вщ 10.09.2014 р. З'ясовувалась наявнiсть в анамнезi черепно-мозкових травм, хронiчних запальних процесiв жшочо! чи чо-ловiчоí статево! сфери, операцiй на органах черевно! порожнини для виключення з дослщження пащен-тiв, у яких зазначеш чинники могли б обумовлювати ураження надсегментарного чи сегментарного рiвнiв ВНС. Критерiями виключення була також наявнють клiнiчно значимих супутнiх захворювань. Такий вiдбiр пацiентiв верифiкував вторинний характер вегетативних дисфункцш при ХП та забезпечував клшчну одно-рiднiсть залучених до вибiрки хворих. Загальнокшшчш i бiохiмiчнi обстеження проводили хворим на ХП у фазi загострення та нестшко! ремiсií (10—14 день перебу-вання в умовах денного стацюнару).
Для виявлення ознак вегетативних змш викорис-тано опитувальник Вейна, який складаеться з 11 запи-тань, на як! хвор! давали вiдповiдi, оцiнюючи свiй стан у балах шляхом шдкреслювання. Сума балiв вище 15 свщчить про високу вipогiднiсть наявностi вегетативно! дисфункц!!. Були застосованi опитувальники Сптбер-гера — Ханша, Айзенка для дослщження психоемоцш-ного стану пацiентiв, а саме piвня особистiсно! три-вожност! (ОТ) (стiйка шдивщуальна риса), реактивно! тривожност! (РТ) (мiнлива, визначаеться у данш кон-кpетнiй ситуац!!) та нейротизму (емоцшна лабiльнiсть, збудженiсть, схильнють до психопатолог!! в емоцiйнiй сфер!). Значення РТ i ОТ низьи — до 30 балiв, серед-нi — 31—45 балiв, висок! — бтьше 45 балiв. Нейротизм вважаеться маловираженим при отpиманнi 3—7 балiв, пом!рним — 8—11 балiв, вираженим — 12—15 бал!в, досить вираженим — 16—18 бал!в, украй вираженим —
19—24 бали. Кшьисть балiв менше 12 сл!д розглядати як емоцшну стабiльнiсть. Для оцшки основних гастроенте-ролопчних синдром!в та якост! життя хворих викорис-товували опитувальник GSRS (Gastrointestinal Simptom Rating Scale) та SF-36 Health Status Survey (SF-36).
Пацiенти проходили клшчне обстеження з визна-ченням вегетативного тонусу шляхом виведення шдек-су Кердо (В1) (при вегетативнiй piвновазi (ейтони) в сеpцево-судиннiй системi В1 = 0. Якщо коефiцiент по-зитивний, то переважае симпатичний вплив, якщо його значення з! знаком мшус, тод! пiдвищений парасимпа-тичний тонус. Вихщними даними для обчислення В1 були аpтеpiальний тиск (АТ) та частота серцевих ско-рочень (ЧСС). Також оцшювалось вегетативне забез-печення (ВЗ), п1д яким розумшть п1дтримку оптимального р!вня функщонування ВНС внаслiдок ди р1зних навантажень (ф1зичних, псих1чних, емоц1йних, розу-мових тощо). ВЗ оцшюеться при виконанн! активно! клшоортостатично! проби (КОП). Методика проведен-ня КОП полягае в оцшюванш ЧСС i АТ в горизонтальному положенш, а пот1м п1д час переходу у вертикальне щохвилини протягом 10 хв. Нормальна реакщя на КОП визначаеться вщсутшстю скарг, п1двищенням ЧСС на
20—40 % в!д початково!, збтьшенням систол1чного i д1астол1чного АТ не бтьше н1ж на 5—15 % (залежно в1д початкового). Зниження пульсового тиску в процес! ор-тостатично! проби не перевищуе 50 %. На 3—4 хвилит досл!дження показники в практично здорових повер-таються до вих!дних цифр. Видтяють 5 патолог1чних вар1ант1в реакци гемодинам1ки на проведення КОП: 1з надм1рним включенням симпатоадреналово! системи (гшерсимпатикототчний), 1з недостатн1м включенням симпатоадреналово! системи (асимпатикотошчний, г1перд1астол1чний), змшаш вар1анти (симпатоастен1ч-ний, астеносимпатичний).
Результати та обговорення
За даними опитувальника Вейна, у 91,1 % (n = 41) хворих на ХП виявлено ознаки вегетативно! дисфунк-ц!!, що супроводжувалось найбтьш вираженими дис-пептичним ((3,2 ± 1,0) бала) та больовим ((2,9 ± 1,3) бала) синдромами за даними гастроентеролопчного опитувальника (GSRS).
22
Gastroenterology, ISSN 2308-2097 (print), ISSN 2518-7880 (online)
Vol. 53, No. 1, 2019
Рисунок 1 — Показники опитувальника GSRS хворих на ХП
Встановили зниження показниив вегетативно! дисфункцй' за опитувальником Вейна i3 зб1льшенням тривалосп захворювання, що пов'язано i3 виснажен-ням компенсаторних механ1зм1в.
Доведено зниження вшх показник1в якост1 життя за опитувальником SF-36 у хворих на ХП i3 ВД, однак найбтьше зменшились рольове (32,2 ± 3,3) та емо-ц1йне (39,3 ± 4,4) функц1онування. Встановлено стан ф1зичного здоров'я на р1вн1 (50,3 ± 4,1), психолопчно-го — на р1вш (50,6 ± 1,4).
Наявнють вегетативно! дисфункцй' у хворих на ХП супроводжувалась п!двищенням реактивно! (середне значення — (45,0 ± 5,7)) та особистюно! (середне значення — (43,0 ± 5,2)) тривожноста, високим р!внем реактивно! тривожност — у 46,7 %, особистюно! тривожнос-т! — у 37,8 % пащентав, а також зростанням нейротизму (середне значення — (14,7 ± 2,4)) у 75,6 % хворих.
У хворих на ХП з ВД за шдексом Кердо констато-вано переважання стану ваготонй' (56 %) над симпа-тикотошею (31 %) при р!вш ейтонй' 13 %. У пац!ент!в з тривалютю захворювання понад 5 роыв парасимпа-тикотон!я змшювалась на симпатикотонш внасл!док включення компенсаторних механ!зм!в.
За результатами клшоортостатично! проби в 13 % пащентав з ХП встановлено нормальну реакцш гемоди-нам!ки на il проведення, у 6,5 % — гшерсимпатикототчний i гшерд!астол!чний вар!анти, у 74 % — асимпати-котошчний, що вказуе на виснаження компенсаторних мехашзм!в регуляцй' вегетативного тонусу.
Встановили кореляцшну взаемозалежн!сть (р < 0,01) параметр!в ВД, психоемоц!йного стану (реактивно! та особистюно! тривожносп, нейротизму) ¡з загальнокль н!чними проявами ХП, параметрами опитувальника GSRS, а також лабораторними показниками, р!вня-ми ультразвукового дослщження (УЗД) i копрограми в балах: в!ропдш кореляц!йн! зв'язки м!ж особистюною тривожн!стю й абдом!нальним болем (прямий серед-ньо! сили, г = 0,32, р < 0,01) i диспептичним синдромом
Таблиця 1 — Залежшсть показникв опитувальника Вейна у хворих на хрошчний панкреатит
вд тривалост захворювання
Показник Тривалють захворювання, роки
до 1 року 1-5 6-10 >10 ромв середне
Опитувальник Вейна, бали 33,5 ± 0,7 30,4 ± 1,6 23,6 ± 1,1 25,7 ± 0,8 28,3 ± 0,3
Рисунок 2 — Показники фiзичного здоров'я хворих на ХП
Рисунок 3 — Показники психолопчного здоров'я хворих на ХП
Таблиця 2 — Залежнсть iндексу Кердо у хворих на хрошчний панкреатит вщ тривалост захворювання
Показник Тривалють захворювання, роки
до 1 року 1-5 6-10 >10 ромв середне
В|1 -4,2 ± 1,6 -6,3 ± 5,9 -10,7 ± 3,6 0,3 ± 4,6 -5,2 ± 1,3
В12 -12,4 ± 0,8 -5,2 ± 5,5 5,1 ± 6,5 7,3 ± 1,4 -1,3 ± 2,4
Примтки: В11 — показники у вихщному положенш лежачи; В12 — одразу псля вставання.
Абдомшальний бiль, бали
1 2 3 4 5
Диспептичний синдром, бали
0
6
Рисунок 4 — Залежнсть особисто)' тривожност Рисунок 5 — Залежнсть особисто)' тривожност
вД абдомнального болю (r = 0,32, р < 0,01) вД диспептичного синдрому (r = 0,34, р < 0,01)
Таблиця 3 — Зм'1ни копрограми в хворих на хрон'чний панкреатит
Показник копрограми Юльмсть хворих %
Неоформлений 6 13
Патолопчы домшки (слиз, лейкоцити) 41 91
Дисбактерюз 15 33
Стеаторея 1 типу 18 40
Стеаторея 2 типу 27 60
Креаторея 21 47
Кл1тковина, що перетравлюеться 24 53
(прямий середньо'! сили, г = 0,34, р < 0,01); мiж рiвнем УЗД в балах i особистюною тривожнютю (прямий середньо! сили, г = 0,49, р < 0,01), реактивною тривожнютю (прямий середньо! сили, г = 0,33, р < 0,05) i ней-ротизмом (прямий середньо! сили, г = 0,32, р < 0,05); м1ж рiвнем копрограми в балах i нейротизмом й особистюною тривожнютю (прямий слабкий, г = 0,27 та г = 0,25 вщповщно, р < 0,05); м1ж абдомшальним болем i диспептичним синдромом за опитувальником GSRS й шкалою Вейна (прямий слабкий, г = 0,23, р < 0,05).
Наявнють ВД у хворих на ХП супроводжувалась порушеннями рiзних ланок обмшу речовин: анемiею легкого, а в 4,4 % — навпъ середнього ступеня, зни-женням рiвня загального бтка, зростанням швидкост осщання еритроципв, тдвищенням рiвнiв аланшамь нотрасферази й аспартатамшотрансферази, гшербь лiрубiнемiею, гiперхолестеринемiею, гiперглiкемiею, пiдвищенням рiвнiв дiастази сечi та амтази кровi.
В обстежених хворих переважала стеаторея 2 типу (жирнi кислоти та мила) порiвняно з стеатореею 1 типу (нейтральний жир). На нашу думку, це е проявом енте-ропанкреатичного синдрому.
Плануеться поглибити вивчення клшко-патогене-тичних особливостей переб^у ХП на rai ВД.
Висновки
За даними оцшки клшчних синдромiв, хронiчний панкреатит часто супроводжуеться вегетативною дис-функцiею, яка ускладнюе його перебiг, позначаеться на психоемоцшному станi, знижуе якють життя.
Конфлшт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту штерешв при шдготовщ дано! статп.
1нформац1я про фшансування. Науково-дослiдна робота виконувалась на 6a3i ДВНЗ «Терноптьський державний медичний ушверситет iMern 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра!ни», м. Тeрнопiль, Укра!на.
References
1. Berezin FB, Miroshnikov MP. Emotional stress and mental disorders. Approaches to therapy. Materia Medica. 1996;(9):29-56. (in Russian).
2. Kut'ko II, Pavlenko VV. Treatment ofsomatised depression. Khar'kovskii meditsinskiizhurnal. 1995;1(2):17-18. (in Russian).
3. Volkova TA, Zakharchenko DI. The effect of vegetative response type on the nature of gastroduodenal pathology. In: Voprosy pediatrii [Pediatric issues]. Yaroslavl; 1995. 74p. (in Russian).
4. Matvijenko MV, Murzin OB, Rudenko A.I. Features of the influence of the autonomic nervous system on the myoelectric activity of the stomach and duodenum. Fiziologichnyi Zhurnal. 2002;48(2):198. (in Ukrainian).
5. Gubergrits NB, Zubov OD, Fomenko PG, Klochkov OYe. Some aspects of stress pancreatitis. Modern Gastroenterology. 2015;(1):81-84. (inRussian).
6. Pshuk NG. Somatizirovannye depressii v obshcheso-maticheskoi praktike. Diss. dokt. med. nauk [Somatized depression in general practice. Dr. med. sci. diss.]. Kharkiv; 1996. 42p. (in Russian).
Отримано 12.01.2019 ■
24 Gastroenterologia, ISSN 2308-2097 (print), ISSN 2518-7880 (online) Vol. 53, No. 1, 2019
Бабинец Л.С., СабатЗ.И.
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины», г. Тернополь, Украина
Клинико-патогенетические аспекты хронического панкреатита в сочетании с вегетативной дисфункцией
Резюме. Актуальность. В статье проанализированы особенности состояния вегетативной нервной системы у больных хроническим панкреатитом (ХП). Проведенные исследования показали, что наличие вегетативной дисфункции (ВД) осложняет течение хронического панкреатита. Все органы и системы нашего тела находятся под постоянным контролем вегетативной нервной системы. Проблема хронического панкреатита остается одной из наиболее актуальных проблем в современной гастроэнтерологии. Несмотря на внедрение новых методов, наблюдается низкая эффективность лечения ХП, что, вероятно, обусловлено недостаточностью знаний об определенных механизмах патогенеза, в частности о роли ВД в развитии и прогрессировании ХП. Итак, особенности состояния вегетативной нервной системы при хроническом панкреатите представляют значительный научный интерес. Цель исследования: изучить степень вегетативных нарушений и их клиническое течение у больных с хроническим панкреатитом. Материалы и методы. Обследовано 45 пациентов с ХП, проходивших лечение в дневном стационаре и гастроэнтерологическом отделении Тернопольской городской клинической больницы № 2. Диагноз «хронический панкреатит» выставляли на основе клинического протокола, принятого в соответствии с приказом № 638 МЗ Украины от 10.09.2014 г. Общеклинические и биохимические обследования проводили
больным ХП в фазе обострения и нестойкой ремиссии (10—14 день пребывания в условиях дневного стационара). Результаты. По данным опросника Вейна, у 91,1 % (n = 41) больных ХП обнаружены признаки вегетативной дисфункции, которые сопровождались наиболее выраженными диспеп-тическим ((3,2 ± 1,0) балла) и болевым ((2,9 ± 1,3) балла) синдромами по данным гастроэнтерологического опросника (GSRS). Наличие вегетативной дисфункции у больных ХП сопровождалось повышением реактивной (среднее значение — (45,0 ± 5,7)) и личной (среднее значение — (43,0 ± 5,2)) тревожности, а также ростом нейротизма (среднее значение — (14,7 ± 2,4)) у 75,6 % больных. У больных ХП с ВД по индексу Кердо констатировано преобладание состояния ваготонии (56 %) над симпатикотонией (31 %) при уровне эйтонии 13 %. По результатам клиноортостатической пробы у 13 % пациентов с ХП установлена нормальная реакция гемодинамики на ее проведение, у 6,5 % — гиперсимпатикотонический и гипер-диастолический варианты, у 74 % — асимпатикотонический, что указывает на истощение компенсаторных механизмов регуляции вегетативного тонуса. Выводы. По оценке данных исследования, установлено негативное влияние вегетативной дисфункции на течение хронического панкреатита. Ключевые слова: хронический панкреатит; вегетативная дисфункция; вегетативный тонус; вегетативное обеспечение
L.S. Babinets, Z.I. Sabat
State Institution of Higher Education "I. Horbachevsky Ternopil State Medical University", Ternopil, Ukraine
Clinical and pathogenetic aspects of chronic pancreatitis in conjunction with autonomic dysfunction
Abstract. Background. The article analyzes the features of the state of the autonomic nervous system in patients with chronic pancreatitis (CP). Studies have shown that the presence of autonomic dysfunction (AD) complicates the course of this disease. All organs and systems of our body are under constant control of the autonomic nervous system. The problem of CP remains one of the most pressing problems in modern gastroenterology. Despite the introduction of new methods, there is a low effectiveness of CP treatment, which is probably due to the lack of knowledge about certain mechanisms of pathogenesis, in particular regarding the role of AD in the development and progression of CP. Consequently, the peculiarities of the state of the autonomic nervous system in chronic pancreatitis are of considerable scientific interest. The purpose of our work was to study the degree of vegetative disorders and their clinical course in patients with chronic pancreatitis. Materials and methods. We have examined 45 patients with CP who underwent outpatient treatment at the gastroenter-ology department of Ternopil Municipal Clinical Hospital No. 2. The diagnosis of CP was verified on the basis of the clinical protocol adopted in accordance with the order No. 638 of the Ministry of Health of Ukraine dated 09.10.2014. General clinical and biochemical examinations were performed to the patients with CP in
the phase of exacerbation and unstable remission (days 10—14 of outpatient treatment). Results. According to the Wein questionnaire, 91.1 % (n = 41) of patients with CP had signs of autonomic dysfunction, which was accompanied by the most pronounced dyspeptic ((3.2 ± 1.0) points) and pain ((2.9 ± 1.3) points) syndromes according to the Gastrointestinal Symptom Rating Scale. The presence of autonomic dysfunction in patients with CP was accompanied by an increase in reactivity (mean 45.0 ± 5.7) and personal (mean value 43.0 ± 5.2) anxiety, as well as an increase in neuroticism (mean value 14.7 ± 2.4) in 75.6 % of patients. Patients with CP and AD according to the index of Kerdo had predominance of vagotonia (56 %) over sympathonia (31 %) at the level of the eutonia of 13 %. According to the results of the orthostatic test, 13 % of patients with chronic hepatitis had a normal hemodynamic response, 6.5 % — hypersympathicotonic and hyperdiastolic variants, and 74 % were asympathicotonic, indicating the depletion of the compensatory mechanisms of vegetative tone regulation. Conclusions. According to the data of the study, the negative influence of vegetative dysfunction on the course of chronic pancreatitis has been established. Keywords: chronic pancreatitis; autonomic dysfunction; vegetative tone; vegetative provision
