CC BY
30
ВОРОНКОВ Л.Г., БОГАЧОВА Н.В.
Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска АМН України, м. Київ, Україна
voronkov@Jn.ua
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ПРИ
ХРОНІЧНІЙ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ
Мета: дослідити взаємозв'язки параметрів варіабельності серцевого ритму (ВСР) з клініко-гемодинамічними та імунологічними показниками у хворих із хронічною серцевою недостатністю (ХСН).
Об'єкт: 73 пацієнти із ХСН І1А-ІІ1 стадій (за чинною робочою класифікацією Українського наукового товариства кардіологів), з фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ)<40%, клініко--функціональний стан яких відповідав ІІ-ІУ функціональним класам (ФК) ХСН за критеріями КУНА. З них 33 пацієнта були з ДКМП та 40 - з ІХС. 18 практично здорових осіб та 18 хворих на ІХС без ХСН співставного віку склали, відповідно, групу контролю та групу порівняння. У всіх хворих зберігався синусовий ритм. Обстеження проводилося після компенсації серцевої недостатності за допомогою стандартної терапії, яка, як правило, включала діуретик та інгібітор АПФ.
Методи: добове моніторування ВСР проводили за допомогою системи добового моніторингу і аналізу ВСР "НЯУ" виробництва АТ "Сольвейг" (Україна, Київ). Вивчали часові (SDNN-i, SDANN, ЯМ88Б, PNN50, ТІ) і спектральні (УЬБ, ЬБ, НР) показники ВСР, розраховувалися відношення ЬР до НР. Всім пацієнтам проводилася секторальна ЕхоКГ.
Результати: встановлено, що у хворих з ХСН добові показники ВСР вірогідно нижчі, ніж у осіб контрольної групи та клінічної групи порівняння. Аналогічні зміни були виявлені при аналізі високочастотних і низькочастотних компонентів спектру ВСР.
По мірі збільшення клінічної стадії ХСН достовірно зменшувалися як загальна ВСР, так і низькочастотні спектральні компоненти. Спостерігалося зниження часових параметрів ВСР від вищого до нижчого ФК ХСН; потужність низькочастотних компонентів ВСР була вірогідно меншою у хворих з III—IV ФК ХСН. Виявлені зміни свідчать, насамперед, про зниження чутливості серцевого ритму до впливів вегетативної нервової системи - так звану "вегетативну денервацію серця" при ХСН, яка поступово зростає із збільшенням ступеню клінічної тяжкості ХСН.
Проведений кореляційний аналіз виявив вірогідний зв'язок деяких статистичних і спектральних параметрів ВСР з відпозідними клініко-гемодинамічними показниками -середньотижневою дозою фуросеміду, ЧСС, артеріальним систолічним тиском, розміром лівого передсердя (ЛП), ФВ ЛІТІ. Найбільш тісно були пов'язані ФВ ЛШ і 8БАКК Виходячи з вищенаведених кореляційних зв'язків, ми виявили відмінності між групами хворих, які були розподілені за параметрами з найбільшою кількістю важливих зв'язків. При аналізі показників ВСР у хворих з різним ступенем систолічної дисфункції ЛШ виявлено, що статистичні (часові) параметри ВСР у хверих з ФВ<30% були меншими, ніж у пацієнтів з ФВ ЛШ 31%-40%, причому відмінності 8БАКК були вірогідними. У пацієнтів з більшим зниженням 8Б№К-і (8Б№К-і<35 мс), достовірно вищими були стадія. ФК СН, більшою доза фуросеміду та виявилися більш вираженими порушення внутри-серцевої гемодинаміки (розмір ЛП був достовірно більшим, а ФВ ЛШ - меншою).
При аналізі показників ВСР у пацієнтів з різним етіологічним походженням ХСН (ДКМП та ІХС) не спостерігалося статистично достовірних відмінностей всіх досліджуваних показників між цими групами.
Висновки: у хворих із ХСН спостерігається зниження загальної ВСР, парасимпатичної і, особливо, симпатичної складової спектру серцевого ритму. Вираженість зазначеного функціонального феномену "вегетативної денервації" серця знаходиться у прямому зв'язку з тяжкістю клініко - гемодинамічних порушень і не пов'язана з етіологією ХСН.
