CC BY
32
© О. А. Удод, С. О. Землянов
УДК 616. 314 - 089. 844:615. 837. 3
О. А. Удод, С. О. Землянов
КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Ф0Т0К0МП03ИТНИХ ВІДНОВЛЕНЬ ЗУБІВ, ВИКОНАНИХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ КОНДЕНСАЦІЇ
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького (м. Донецьк)
Дана робота є фрагментом НДР кафедри пропедевтичної стоматології ДонНМУ ім. М. Горького «Клініко-лабораторне обгрунтування квалітологічних підходів у реставраційній стоматології», № держ. реєстрації 010911008735.
Вступ. Пряме відновлення анатомічної форми, функції та естетичних характеристик зубів, ушкоджених карієсом, є одним з найпоширеніших стоматологічних втручань [1, 2]. Властивості реставраційних матеріалів, зокрема, композитів світлового твердіння, та сучасні технології дозволяють проводити відновлення на досить високому якісному рівні. Але проблеми прямого відновлення не можна вважати до кінця вирішеними через значну кількість ускладнень після лікування. Насамперед, це стосується порожнин II класу за ВІаск, після пломбування яких неприйнятні результати спостерігаються досить часто [5, 7, 8].
Особливість реставрації контактних поверхонь бічних зубів, як відомо, полягає у тому, що існують істотні труднощі із забезпеченням повноцінної крайової адаптації реставраційного фотокомпозитного матеріалу на приясенній стінці каріозної порожнини [7, 10]. Певною перешкодою для цього є щільна консистенція більшості композитів світлового твердіння, що, перш за все, стосується нанонаповнених та гіомерних, які є найсучаснішими фотокомпозитни-ми матеріалами.
Проблему крайової адаптації на приясенній стінці порожнини можна вирішити шляхом використання низькомодульного композиту або за допомогою попереднього зовнішнього нагрівання реставраційного матеріалу до температури 54-60С [14]. Але використання низькомодульних композитів у ділянках підвищеного механічного навантаження, за думкою багатьох авторів, не є виправданим [4, 13], а зовнішнє нагрівання матеріалу вимагає додаткового апаратурного забезпечення (пристрій для підігріву композитів) та збільшує тривалість відновлення [9].
Підвищити пластичність фотокомпозитного матеріалу можна за рахунок впливу ультразвукових коливань, коли досягається зближення та більш щільне пакування часток фотокомпозиту, що сприяє підвищенню його змочувальної здатності та покращенню фізико-механічних властивостей [3, 6].
Саме висока пластичність дозволить забезпечити більш високий рівень якості крайового прилягання реставраційного фотокомпозитного
матepiалy до пpияceннoЇ стінки каріозноЇ порожнини. Ультразвукові коливання знаxoдять заcтocy-вання у багатьox cфepаx стоматологічноЇ практики, алe ix кoндeнcацiйна функція бeзпocepeдньo викopиcтoвyєтьcя лишє під чаc фiкcацiї нeзнiмниx конструкцій для створєння рівномірноЇ цємєнтної плівки та в пpoцeci нанeceння кepамiчнoЇ ма^ для видалeння пoвiтpяниx пyxиpцiв та ущільнєння кераміки [12].
Метою дослідження було змєншєння кількості ycкладнeнь піопя прямого відновлєння контак-тниx пoвepxoнь бiчниx зубів за pаxyнoк заcтocy-вання yльтpазвyкoвиx коливань для кoндeнcацiЇ фотокомпозиту.
Об’єкт і методи дослідження. Було обстежено 48 пацієнтів віком від 23 до 4б років з каріозними порожнинами II клаcy за Black, у якиx було виконано 6Q pecтавpацiйниx робіт. Bci відновлєння були виконані з фотокомпозитного гіомерного матеріалу Beautifull 2, Shofu, в адгезивній тexнiцi без викори^ тання амортизаційної' підкладки з рідкого композиту. B якості адгезивноЇ ^стеми використовували Adper Single Bond 2, 3M.
Bcix пацієнтів було розподілено на дві групи. До I групи увійшли омби, яким виконали 31 pec-тавраційну роботу за стандартною методикою з розклинюванням зубів дерев’яним клином та використанням мeталeвиx ceкцiйниx матриць ТОР BM. Пацієнтам II групи провели 29 відновлень аналогічним ромбом, але першу порцію матеріалу на пpияceннiй стінці товщиною до 2 мм додатково кон-дeнcyвали за допомогою стоматологічного ультразвукового галера UDS-P Woodpecker, з ^лконовою наcадкoю SP, EMS, в режимі ендофункціЇ (потужність 3 Bx частота коливань 3Q кГц). Фінішну обробку вcix реставрацій виконували з використанням ^стеми Super-Snap New, Shofu.
Стан викoнаниx pecтавpацiйниx робіт оцінювали бeзпocepeдньo піопя проведення відновлення, через б, 12 та 18 мюяців піопя лікування за ^сте-мою клінічноЇ оцінки відновлень на кoнтактниx по-вepxняx бiчниx зубів, яка дозволяє оцінити в тому чиопі і крайове прилягання матеріалу на пpияceннiй стінці реставраціЇ [11]. Згідно з цією ^стемою, оцінку такиx pecтавpацiй, які займають чаcткoвo жувальну і повністю контактну пoвepxню, проводять в два етапи. На першому етапі оцінюють частину реставраціЇ на контактній пoвepxнi за двійковою ^стемою
(«прийнятно» або «неприйнятно»), враховуючи такі критерії, як стан контактного пункту, крайове прилягання матеріалу до приясенної сінки порожнини та вторинний карієс. У разі неприйнятної оцінки хоча б за одним з критеріїв, реставрацію слід замінити. Другий етап полягає в оцінюванні частини реставрації на жувальній поверхні за загальновідомими клінічними критеріями Руде: крайове прилягання, крайове забарвлення, анатомічна форма, кольоро-відповідність, шорсткість поверхні, вторинний карієс [15]. За кожним з критеріїв виставляють оцінки від А до С або й. Проте навіть за наявності найвищих оцінок за критеріями Яуде, реставрації, що отримали оцінку «неприйнятно» на першому етапі, підлягають заміні.
Результати досліджень та їх обговорення.
Безпосередньо після проведення відновлення всі реставрації бічних зубів у пацієнтів обох груп отримали найвищі оцінки на обох етапах оцінювання. Через 6 місяців у пацієнтів I групи, відновлення зубів у яких проводили за стандартною методикою, на першому етапі неприйнятну оцінку за критерієм «крайове прилягання на приясенній стінці» отримала 1 реставрація (3,23±1,86%). Через 12 місяців таких реставрацій було 3 (9,67±2,93%), причому всі вони не відповідали вимогам за критерієм «контактний пункт», а в 1 випадку (3,23±1,86%) було також виявлено вторинний карієс. Через 18 місяців 8 робіт (25,81±4,73%) отримали оцінку «неприйнятно» за критерієм «контактний пункт». Серед цих реставрацій було 6 таких (19,35±3,81%), що не відповідали вимогам за критерієм «крайове прилягання матеріалу на приясенній стінці», а в 3 випадках (9,67±2,93%) було діагностовано вторинний карієс.
У пацієнтів II групи, яким лікування проводили з використанням ультразвукової конденсації першої порції матеріалу на приясенній стінці відпрепарованої порожнини, через 6 місяців на першому етапі оцінювання жодна з виконаних реставрацій не отримала неприйнятної оцінки. Після 12 місяців спостережень лише 1 реставрація (3,45±1,92%) не відповідала вимогам за критеріями «крайове прилягання на приясенній стінці» та «контактний пункт», а через 18 місяців таких реставрацій було 3 (10,34±3,64%), в 2 з яких (6,45±2,31%) було виявлено порушення контактного пункту, а в 1випадку (3,45±1,92%) також і вторинний карієс.
На другому етапі клінічної оцінки реставрацій оцінки за всіма критеріями у пацієнтів обох груп майже не відрізнялися. Слід лише зазначити, що оцінки за критерієм «анатомічна форма» були аналогічними оцінкам за критерієм «контактний пункт» на першому етапі, адже дефекти останнього відповідно до системи клінічної оцінки вважали порушенням анатомічної форми реставрації.
Отже, у найвіддаленіший термін спостереження у пацієнтів I групи загальна кількість реставраційних робіт, стан яких не відповідав вимогам системи клінічної оцінки відновлень на контактних поверхнях бічних зубів, була в 2,5 рази більшою за число незадовільних робіт у пацієнтів II групи. Але найважливішими, з нашої точки зору, є отримані результати за критерієм «крайове прилягання матеріалу на приясенній стінці», за якими кількість неякісних реставрацій, серед виконаних з використанням ультразвукової конденсації фотокомпозитного матеріалу, тобто ускладнень, була в 3 рази меншою за число невдалих робіт, виконаних за стандартною методикою. Це свідчить про те, що застосування ультразвукової конденсації першої порції гіомерно-го фотокомпозитного матеріалу ВеаиШиІІ 2, БИоІ'и, на приясенній стінки каріозної порожнини дозволяє отримати більш якісні показники його крайового прилягання до твердих тканин порівняно з аналогічними результатами в реставраціях, виконаних за стандартною методикою.
Висновки. Таким чином, конденсація реставраційних матеріалів за допомогою ультразвуку може використовуватись для зменшення кількості ускладнень після прямого відновлення зубів з використанням композитів світлового твердіння, насамперед, за критерієм «крайове прилягання матеріалу до приясенної стінки каріозної порожнини», що, безперечно, сприятиме подовженню терміну функціонування реставрацій, зокрема, на контактних поверхнях бічних зубів.
Перспективи подальших досліджень. Вплив ультразвукових коливань на фізичні властивості фо-токомпозитних матеріалів та характер їх адгезивної взаємодії з твердими тканинами, а також дія ультразвуку на пульпу зуба вимагають подальших досліджень у цьому напрямку, адже застосування оптимізованих підходів створюють умови для підвищення ефективності відновлення контактних поверхонь бічних зубів.
Список літератури
1. Борисенко А. В. Секреты лечения кариеса и реставрации зубов / А. В. Борисенко. - К.: Книга плюс, 2003. - 254 С.
2. Дэвид А. Гарбер. Эстетическая реставрация боковых зубов / Дэвид А. Гарбер, Рональд Э. Голдштейн. - М.: МЕДПресс-информ, 2009. - 432 С.
3. Липатов Ю. С. Физико-химические основы наполнения полимеров / Ю. С. Липатов. - М.: Химия, 1991. - 260 С.
4. Луцкая И. К. Особенности моделирования реставраций в придесневой области коронки и корня зуба: учеб. -метод. пособие / И. К. Луцкая, Н. В. Новак; Бел. мед. акад. последиплом. образования. - Минск: БелМАПО, 2007. - 14 С.
5. Макеева И. М. Восстановление контактных пунктов зубов с применением композитных материалов / И. М. Макеева, Н. С. Жохова, Д. О. Глазов // Клиническая стоматология. - 2007. - № 3. - С. 22-25.
6. Машков Ю. К. Структурная модификация полимерные композиционные материалов на остове ПТФЭ I Ю. К. Машков, Л. Ф. Калистратова, А. Н. Леонтьев [и др.] II Ом^ий научный вecтник. - 2QQQ. - № Ю. - С. 43-4б.
7. Радлинcкий С. B. Реставрация боковые зубов: cтpатeгия и принципы I С. B. Ра^ин^ий II ДентАрт - 2QQQ. -№ 4 -С. 28-37.
8. Робертсон Т. М. Оперативная тexника в терапевтиче^ой стоматологии по Стюрдеванту I Т. М. Робертсон, Г. О. Хей-манн, Э. Д. Свифт. - М.: МИА, 2QQ6. - 119 С.
9. Фридман Д. Клиниче^ие преимущества предварительно нагретые композитов I Д. Фридман II ДентАрт. - 2QQ7. -№ 4. - С. 3Q-34.
Ю. Хачатурова К. М. Пути оптимизация качества апротеимальные pecтавpаций жeватeльныx зубов I К. М. Хачатурова, А. А. Удод II Укражсткий стоматологічний альманаx. - № 5. - 2Q1Q. - С. 14-17.
11. Удод А. А. Клиниче^ая оценка качества апротеимальные реставраций I А. А. Удод, К. М. Хачатурова II Дентальные тexнoлoгии. - 2Q1Q. - № 3-4 (4б-47). - С. 11-14.
12. Egger B. Уплотнение облицовочной керамики I B. Egger II Новое в стоматологии. - 2QQ9. - № 7 (1б3). - С. 23-2б.
13. Lamerland S. D. Flexural modulus of commercial composite restorative materials I S. D. Lamerland, B. I. Suh, J. L. Sandrik II J. Dent. Res. - 1997. - № 7. - Р. 32-38.
14. Pokorny A. Effectof multiple preheating cycles on hardness of composite materials I A. Pokorny, W. C. Wagner, A. L. Neme [etal.] II J. Dent. Res. - 2QQ5. - № 4. - Р. 82-87.
15. Ryge G. Clinical criteria I G. Ryge II Int. Dent. J. - 198Q. - Vol. 3Q, Iss. 4. - Р. 347-358.
УДК б1б. 314 - Q89. 844:б15. 837. 3
КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОТОКОМПОЗИТНИХ ВІДНОВЛЕНЬ ЗУБІВ, ВИКОНАНИХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ КОНДЕНСАЦІЇ Удод О. А., Землянов С. О.
Резюме. У статті наведені результати дocлiджeння, яке пpиcвячeнe клінічній оцінці пpямиx відновлень кoнтактниx пoвepxoнь бiчниx зубів, що виконані із заcтocyванням yльтpазвyкoвиx коливань для кoндeнcацiЇ реставраційного матеріалу на пpияceннiй стінці каріозноЇ порожнини. Bcтанoвлeнo, що використання ультразвуковоЇ кoндeнcацiЇ фотокомпозиту cпpияє зменшенню кiлькocтi ycкпаднeнь пicля відновлення.
Ключові слова: відновлення кoнтактниx пoвepxoнь бiчниx зубів, фотокомпозитний матеріал, ультразвукова кoндeнcацiя.
УДК б1б. 314 - Q89. 844:б15. 837. 3
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ФОТОКОМПОЗИТНЫХ ВОССТАНОВЛЕНИЙ ЗУБОВ, ВЫПОЛНЕННЫХ С ПРИМЕНЕНИЕМ УЛЬТРАЗВУКОВОЙ КОНДЕНСАЦИИ Удод А. А., Землянов С. А.
Резюме. B статье приведены результаты и^ледования, пocвящeннoгo клиниче^ой оценке качества прямые во^тановлений кoнтактныx пoвepxнocтeй бoкoвыx зубов, которые выполнены c применением ультразвуковые колебаний для кoндeнcации pecтавpациoннoгo материала на приде^евой cтeнкe кариозной полости. Установлено, что и^ользование ультразвуковой кoндeнcации фотокомпозита cпocoбcтвyeт cнижeнию кoличecтва оопожнений пocлe вoccтанoвлeния.
Ключевые слова: вoccтанoвлeниe кoнтактныx пoвepxнocтeй бoкoвыx зубов, фотокомпозитный материала, ультразвуковая кoндeнcация.
UDС б1б. 314 - Q89. 844:б15. 837. 3
Clinical Research Of LightCuring Renewals Of Teeth Done With Application Of Ultrasonic Condensation Udod А. А., Zemljanov S. А.
Summary. There are results of the clinical estimation of directrenewals quality on contactsurfaces of lateral teeth which are executed with the use of ultrasonic vibrations for condensation of restoration material on the neargum wall of carious cavity. Itis setthatthe use of ultrasonic condensation of lightcuring composites helps to decrease the amountof complications after renewal.
Key words: renewal of contactsurfaces of lateral teeth, lightcuring composite, ultrasonic condensation.
Стаття надійшла 9. 07. 2012 р.
Рєцєнзєнт - проф. Скрипников П. М.
