CC BY
9"BicHUK стоматологи", № 4, 2010
54
психосоматическим состоянием наиболее ярко проявилось в уменьшении интенсивности болевого компонента и распространенности отека мягких тканей в 97,77 % случаев. Выраженная симптоматика, соответствующая двум и трем баллам по оценочной шкале, наблюдалась в двух случаях (2,22 %) у больных с дермоидными кистами (табл. 4).
В результате комплексного лечения ширина послеоперационного рубца через 1 год после операции соответствовала 1мм - у 42 больных (62,68 %), 1-3мм - у 23 (34,32 %) и более 3мм - у 2 (2,98 %), цвет рубцов был близок к цвету окружающей кожи, рубцы были мягкими, безболезненными.
В ходе проведения психосоматического лечения уровень тревожно-обсессивно-фобической реакции в начале лечения составил в среднем 6,31 ± 0,084 условных баллов (у.б.), а к седьмым суткам снизился до 2,77±0,43 у.б. (Р<0,001). В одном случае изменений уровня тревожности не произошло (1,69%). В одном случае (1,69%) наблюдалась трансформация в гармоничную реакцию и в анозогнозическую реакции. Окончательное психологическое тестирование (2 месяца после операции) показало, что количество пациентов с тревожно-обсессивно-фобической реакцией сократилось до 9,78 %.
Проведенное нами исследование дает основание прийти к заключению, что тревожно-обсессивно-фобическое психосоматическое состояние является наиболее часто встречающимся у хирургических стоматологических больных, и оно может эффективно корректироваться. Использованный терапевтический комплекс привел к стабилизации артериального давления, к нормализации показателей свертывающей системы крови, снизил выраженность послеоперационного отека, болевой реакции, локальной температуры и, в конечном итоге, способствовал формированию эстетических послеоперационных рубцов.
Список литературы
1. Cramer P. The development of defense mechanisms / Р. Cramer // Journal of Personality. -1987. - Vol. 55. - Р.597 - 614.
2. Dunbar H.F. Psychosomatic Diagnosis / H.F. Dunbar. - N.Y., 1938.- P.30-32.
3. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф.Б. Березин. - Л.: Наука, 1988. - 270 с.
4. Аммон Г. Психосоматическая терапия / Г. Аммон. - СПб: Речь, 2000. - С. 7-93.
5. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология / Б.Д. Карвасарский. - Л.: Медицина, 1982. - С.31-40; 139-158.
6. Карвасарский Б.Д. Неврозы / Б.Д. Карвасарский. - М.: Медицина, 1991. - 448 с.
7. Auerbach S.M. Anxiety, information, interpersonal impacts, and adjustment to a stressful health care situation / S.M. Auerbach, M.F. Martelli, L.G. Mercuri //J. Pers. Soc Psychol. -1983. - Vol. 44, №6. -Р.1284-1296.
8. Klerman G.L. Evaluating psychotherapy / G.L. Klerman // Amer. J. Psyhiatr. - 1982. - №6.-Р. 709 -713.
9. Джерелей А.А. Клинико-лабораторная оценка результатов прогнозирования и коррекции типов психологических реакций на хирургическое вмешательство у стоматологических больных: дис... канд. мед наук / А.А. Джерелей. - Симферополь, 2006. -С.30-31; 84-86.
Поступила 04.10.10.
УДК 616.724:616-018.2-07:617.721
О. С. Воловар, В. О. Маланчук, д. мед. н., О. О. Крижатвська
Нацюнальний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця
КЛ1Н1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЛУЧНО1 ТКАНИНИ ОРГАН1ЗМУ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА МЕТОДОМ 1РИДОД1АГНОСТИКИ З УРАХУВАННЯМ СТАНУ СКЛЕР, ПАТОЛОГИ ОРГАНУ ЗОРУ
Наведет результати обстеження 175 na^cHmie, се-реднш eiK яких 25,3± 7,6poKie.
Визначено ipидoгенеmичнi конституцшш ознаки сла-6Kocmi сполучно'1 тканини (СТ) у naцicнmiв i3 захво-рюваннями скронево-нижньощелепних суглoбiв: свт-лий кoлip очей, paдiaльнo-лaкунapний констит^она-льний тип за Вельховером Е.С., тип зi слабюстю СТ за Deck I., низька щшьтсть строми ip^a (V стутнь), голубий кoлip склер, виражена судинна стка, пато-лoгiя органа зору.
Виявлено взаемозв'язок мiж структурно-функщональним станом СТ opгaнiзму та виникнен-ням дегенеpamивнo-дисmpoфiчних i деструктивно-запальних захворювань скронево-нижньощелепних су-глoбiв.
Ключов1 слова: скронево-нижньощелепний суглоб, сполучна тканина, райдужна оболонка ока, ipидoдia-гностика, склера, орган зору.
© Воловар О. С., Маланчук В. О., Крижанiвська О. О., 2010
"BicHUK стоматологИ", № 4, 2010
55
О. С. Воловар, В. А. Маланчук, О. А. Крыжановская
Национальный медицинский университет
КЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СОСТОЯНИЯ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ
ТКАНИ ОРГАНИЗМА ПРИ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА МЕТОДОМ ИРИДОДИАГНОСТИКИ, С УЧЕТОМ СОСТОЯНИЯ СКЛЕР, ПАТОЛОГИИ ОРГАНА ЗРЕНИЯ
Приведены результаты обследования 175 пациентов, средний возраст которых 25,3±7,6. Определено иридогенетические конституционные признаки слабости соединительной ткани (СТ) у пациентов с заболеваниями височно-нижнечелюстных суставов: светлый цвет глаз, радиально-лакунарный конституциональный тип по Вельховер Е.С., тип со слабостью СТ по Deck 1., низкая плотность стромы ириса (V степень), голубой цвет склер, выраженная сосудистая сетка, патология органа зрения. Выявлена взаимосвязь между структурно-функциональным состоянием СТ организма и возникновением дегенеративно-дистрофических и деструктивно-воспалительных заболеваний височно-нижнечелюстных суставов.
Ключевые слова: височно-нижнечелюстной сустав, соединительная ткань, радужная оболочка глаза, иридодиагностика, склера, орган зрения.
O. S. Volovar, V. A. Malanchuk, O.A. Kryzhanivska
National Medical University
CLINICAL DESCRIPTION OF THE CONNECTIVE TISSUE STATE
OF THE ORGANISM UNDER THE TEMPORAMANDIBULAR JOINT DISEASES BY MEANS OF IRIDODIAGNOSTIC METHOD SUBJECT TO THE STATE OF SCLERA, ORGAN OF SIGHT PATHOLOGY
Observation results of the 175 patients with the average age of 25.3± 7.6 are presented in this article. Iridogenetic constitutional signs of the connective tissue (CT) weakness in the patients with temporamandibular joint diseases have been determined: light color of eyes, radial-lacunar constitutional type after E.S. Velkhover, type with the connective tissue weakness after I. Deck, low density of iris stoma (V degree), blue color of sclera, expressed vasculature, organ of sight pathology. We have found out the correlation between structural-functional state of CT of the organism and origin of degenerative dystrophic and destructive inflammatory diseases of temporamandibular joints.
Keywords: temporamandibular joint, connective tissue (CT), iris, iridodiagnostic, sclera, organ of sight.
Актуальтсть. Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) продовжуе залишатися одшею з актуальних проблем стоматологи, щелепно-лицево! х1рурги. В останш роки 1й присвячено багато ешдемюлопчних робгт, у яких звернено увагу на широку поширешсть за-хворювань СНЩС у осiб рiзноl стал та вшу [13]. Останшм часом надають все бшьшого зна-чення ролi дисплази сполучно! тканини (СТ) у формуванш патологи СНЩС.
Актуальтсть проблеми дослщження стану СТ у хворих iз патолопею СНЩС обумовлена високою поширешстю дегенеративно-дистрофiчних i дестру-ктивно-запальних захворювань суглобiв, вщсуттс-тю загальноприйнятого шдходу в питаннях !х етю-логй та патогенезу [2-4].
Дослiдження структурно-функцюнального стану та якостi СТ дозволяе з'ясувати у будь-яко! людини розлади здоровья, вади розвитку та деяю захворювання, що виникають на фош спадково-схильно! або набуто! слабкосп (неповноцiнностi) СТ органiзму, в тому числ^ захворювання СНЩС [3-6].
Вщомо, що райдужна оболонка (РО) ока яв-ляе собою унiкальну структуру, на яку проекту-ються вс органи органiзму людини та вщобра-жае вродженi вади, що пов'язаш зi станом СТ i закршлеш у генотипi до четвертого поколшня включно [7, 8, 12]. Вона переважно складаеться зi структурних елеменпв СТ. Завдяки !х поверх-невому розташуванню сполучнотканинна структура РО легкодоступна для огляду методом бю-мшроскопи. Iридологiчнi дослiдження свiдчать, що генетично детермiнований стан СТ у цшому вiдображае конституцiональний тип, щшьшсть трабекулярних волокон, колiр РО тощо [8-13].
У зв'язку з цим, нами запропоновано вико-ристовувати iридодiагностику як скриншг-методику, що дозволяе швидко, просто, нешкщ-ливо, шформативно, безболiсно, неiнвазивно дiа-гностувати генетично обумовлений структурно-функцiональний стан та яюсть СТ у пащенпв iз захворюваннями СНЩС [15].
Мета роботи. Вивчити стан СТ у пащенпв iз захворюваннями СНЩС, виявити залежнiсть виникнення дегенеративно-дистрофiчних i де-структивно-запальних змiн у суглобах вщ струк-турно-функцiонального стану СТ оргашзму, до-повнити вiдомi традицiйнi способи дiагностики генетично-схильно! слабкосп СТ.
Матер1али i методи. Обстежено 175 паще-нта (ч-38, ж-137), середнiй вiк яких склав 25,3±7,6 рокiв. Група порiвняння склала 26 оаб (ч-13, ж-13) без патологи СНЩС, середнш вiк яких 25,7±6,8 рокiв. До основно! групи увшшло 149 пацiентiв (ч-25, ж-124) iз патологiею СНЩС, середнiй вiк яких 25,2±7,8 рокiв, якi перебували
56
"Bíchuk стоматологи", № 4, 2010
на консультаци та лшуванш в Стоматолопчному медичному центрi НМУ ÍMem О.О.Богомольця за перiод 2005-2010 роюв.
Bei пацieнти були обстеженi за загальноп-рийнятою методикою. Додатково вивчали клшь чнi ознаки дисплазп СТ тканин ока та проводили iридодiагностику.
РО ока вивчали вiзуально ^ридоскошя) не-озброеним оком i за допомогою лупи зi збшь-шенням у 6 разiв (бiомiкроскопiя), фотографува-ли !! цифровим фотоапаратом Nikon d60 ^ридог-рафiя), пiсля чого зображення збертали в базi даних ПК. При необхiдностi зображення оброб-ляли за допомогою графiчних редакторiв i про-грам GIDRA, ESID-3, Adoble Photoshop CS3 10.0 та ACDSee 10 Photo Manager. Для встановлення iридологiчного дiагнозу пацieнтiв оглядали в пе-ршiй половинi дня мiж 11 i 13 годинами, коли зь ницi мають найменший розмiр, чiтко виявляють-ся загальш та локальнi змiни на РО ока.
Визначали колiр РО ока (свгглий, темний), щiльнiсть розташування трабекул за методикою Jensen B. (I-VI стушнь) [7], iридогенетичний тип за Вельховером Е.С. (радiальний, радiально-гомогенний, радiально-лакунарний) [9,12], iри-догенетичний конститущональний тип за Deck I. ^мфатична, гематогенна, змiшана конституци) [8-10,12].
Ощнювали стан склер, враховуючи наступнi критерп: колiр (бiлий, голубий вiдтiнок, голу-бий), прозорiсть, наявнiсть кашлярно! сггки та !! вираженiсть [3-5,14].
Патолопя органа зору вiдноситься до основ-них ознак дисплази СТ за критерiями Т. Михалковской-Димитровой [3-5,14], тому з анамнезу життя з'ясовували наявнють мюпи, астигматизму, нютагму, порушення зору [11]. При необхщ-ностi пацieнта направляли на консультащю до офтальмолога.
Колiр РО ока е генетичною ознакою, переда-еться спадково домiнантним або рецесивним шляхом i залежить вiд кiлькостi пiгментних кль тин у стромi. Свiтлоокi пащенти мають слабкi захиснi фiльтри райдужки, це сприяе розвитку дисбалансу мiж захисною функцiею iриса та ре-гулящею енергетичного потенцiалу ретикулярно! формацп, що е пiдrрунтям для виникнення тих чи iнших змiн в органiзмi людини [8, 12].
Велике значення для iридодiагностики мае щшьшсть РО, яка визначаеться близькiстю при-лягання волокон один до одного, тонюстю структур. Чиста, щшьна райдужка е ознакою здорового оргашзму. Щiльнiсть структури iриса ви-значае життездатнiсть органiзму, вiдображае м'язовий тонус, ошршсть, здатнiсть до вщнов-лення рiзних тканин. 1рис зi щiльними волокнами свiдчить, що людина мае гарш вiдновнi сили,
достатнш регенеративний потенцiал. Рихлiсть волокон вказуе на низьку опiрнiсть i слабку вро-джену регенеративну актившсть. Ступiнь щшь-ностi райдужки дае можливiсть спрогнозувати виникнення та переб^ важких захворювань, вказуе на генетичш особливостi людини [12-14].
Видшено такi ступенi щiльностi РО ока [8, 12]: I, II стушнь - щшьна строма, притаманна людям iз добрим здоров'ям i спадковютю, мщ-ним м'язово-зв'язковим апаратом; III ступiнь -трабекули розтягнутi, послаблеш, звивчастi, що свiдчить про слабку СТ оргашв i систем оргашзму. Таю люди мають шдвищену стомлювашсть, низьку резистентнiсть, схильнiсть до дисфунк-цiй, якi часто переходять у хвороби; IV стушнь -стоншеш волокна звивисп, щiлини мiж ними ви-тягнутi, овально! форми. Вщсутшсть гомогенно! строми свiдчить про низький тонус оргашв i тканин, що вказуе на ослаблешсть здоров'я, хвороб-ливе реагування на змшу зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв; V, VI ступiнь - слабка та дуже слабка структура СТ iриса. Строма РО мае численш за-глиблення та порожнини, яю змiнюють забарв-лення iриса, рiзко деформують структуру кола автономного юльця. Така структура райдужки свiдчить про наявнють тяжких спадкових (гене-тичних) [12, 14] i набутих захворювань, слабку конститущю та низькi захисш сили органiзму.
Належнiсть до одного iз iридогенетичних ти-пiв також вказуе на особливосп органiзму людини. Радiальний тип, визначений за методикою Е.С.Вельховер [8, 9, 12], мае тоню волокна, яю щ№но прилягають один до одного. Радiально-гомогенний тип поеднуе в собi радiальний малю-нок зi щ№ним гомогенно зафарбованим цшар-ним колом. Перший i другий типи служать ознакою добро! конституцi! та мщного здоров'я. Рад> ально-лакунарний тип мае стоншену, нещшьну сполучнотканинну строму з розсiяними впадинами - лакунами, що нагадуе тоненьку, мюцями ро-зiрвану пластинку з хаотичним малюнком трабекул i крипт. Такий тип притаманний людям iз бiльш слабкою конституцiею, якi часто хвордать, скаржаться на дисфункцi! рiзних органiв.
Для бiльш детального вивчення та повного вiдображення зв'язку мiж морфо-функцiональними особливостями РО та оргашз-мом у цiлому проводили визначення iридогене-тичного конституцiонального типу за Deck I. [810]. Дослщження РО, систематика типiв iрисiв проводилася на пiдставi аналiзу окремих дiлянок i загально! картини РО iз урахуванням кольору райдужки та наявносп тих чи iнших структурних знакiв.
Видiляють наступнi iридогенетичнi консти-туцiональнi типи: 1). Лiмфатична конститущя, до яко! належить чисто лiмфamичний тип - блаки-
"BicHUK cmoмamoлoгiï", Ж 4, 2010
57
тний чи ^ий ocнoвний кoлip, лaбiльнa cтpoмa, звивиcтe, нecтiйкe пpoxoджeння тpaбeкyл y мш-apнoмy гояш, чiткe aвтoнoмнe кiльцe; г^дрогено^ дний тип, в ятому eндoгeннi ^тогены фaктopи пpoявлялиcя знaкaми y виглядi cвiтлиx плacтiв-цiв i лiмфaтичнoгo poзapiю (бiлi «пepлини» пo пepифepiï paйдyжки); тип si слабшстю CT - нaя-внicть вeликoï k№koctí лaкyн, щiлин y cтpoмi ipœa, aтpoфiя eлacтичнoï CT, ïï генетичш дeтep-мiнoвaнa cлaбкicть; нейрогенний тип - кoлip oчeй блaкитний a6o кapий, вoлoкниcтa cтpyктypa з чггким мaлюнкoм, пpямi, нaтягнyтi тpaбeкyли ipœa. 2). Гeмaтoгeннa кoнcтитyцiя (чиcтo гeмa-тoгeнний i пpиxoвaний тeтaнiчний типи) xapaK-тepизyeтьcя нaявнicтю PO кopичнeвoгo кoльopy. Прихований тетатчний тип, не з^ежго вiд ko-льopy, вiдpiзняeтьcя виpaжeними cпacтичними (aдaптaцiйними) кiльцями тa тoкcичнoю пpoмe-ниcтicтю ipиca. 3). Змiшaнa кoнcтитyцiя (жoвч-ний тип) - ocнoвний лиcтoк PO y бiльшocтi ви-пaдкiв мae блaкитнo-cipий кoлip, a кpиптoвий лиcтoк - кopичнeвий (бaтьки мaють piзнi кoльo-pи oчeй: oдин - блaкитний, iнший - кapий).
Детгльне poзгopнyтe дocлiджeння дoзвoлилo визнaчити iндивiдyaльний генетичний cтaтyc пa-цieнтiв i ^ад^ву cxильнicть дo зaxвopювaнь, oцiнити cтpyктypнo-фyнкцioнaльний cтaн CT op-гaнiзмy тa виявити зaлeжнicть мiж ним тa виник-ненням дeгeнepaтивнo-диcтpoфiчниx i дecтpyк-тивнo-зaпaльниx змiн у CHIIIC oцiнити функщ-oнaльний cтaн opгaнa зopy, cклacти вiддaлeнi пpoгнoзи мoжливoï pea^aujï opгaннoï cлaбкocтi й пepeбiгy зaxвopювaння, cпpoгнoзyвaти тa pea-лiзyвaти тем^е^ний пiдxiд дo пpoблeми ви-вчення пaтoлoгiï CHIIIC зoкpeмa тa нeздopoв,я людини в цiлoмy.
Рeзульmamи. Впepшe в yKpai^i нaми зacтo-coвaний мeтoд ipидoдiaгнocтики, oпиcaнo cклepи oчeй, вpaxoвaнo пaтoлoгiю opгaнa зopy в гащен-тiв iз зaxвopювaннями CHЩC для дocлiджeння cтpyктypнo-фyнкцioнaльнoгo cтaнy тa якocтi CT, ïï cпaдкoвo-cxильнoï ^a6Kocri. Анaлiз oтpимa-них peзyльтaтiв дoзвoлив виявити зaлeжнicть де-гeнepaтивнo-диcтpoфiчниx i деструктивш-зaпaльниx змiн у ГИЩГ вщ генетичш -дeтepмiнoвaнoгo cтaнy CT opгaнiзмy.
Пicля пepвиннoгo oглядy PO oKa poбили го-пepeднiй дiaгнocтичний виcнoвoк щoдo opгaннoï, ткaниннoï ^a6Kocri, пepeдбaчaли мoжливy тто-лoгiю того чи iншoгo opгaнa тa œpe6iï зaxвopю-вaння, мoжливy cxильнicть дo пeвнoï пaтoлoгiï.
Пpи aнaлiзi PO у гащенпв ocнoвнoï гpyпи темний кoлip oчeй виявлeнo у 38 oci6, cвiтлий - у 111, щo cклaлo вiдпoвiднo 25,5 % тa 74,5 % вiд зaгaльнoï кiлькocтi oбcтeжeниx у гpyпi. Огутнь щiльнocтi poзтaшoвaниx тpaбeкyл зa Jensen B.: I - О, II - 10 (6,71 %), III - 13 (8,72 %), IV - 48
(32,21 %), V - 63 (42,28 %), VI - 15 (10,07 %). У oci6 гpyпи пopiвняння темний кoлip paйдyжки дiaгнocтoвaнo у 14 (53,85 %) oci6, cвiтлий - у 12 (46,15 %), щшьшсть тpaбeкyл ipиca бyлa: I - 7 (26,92 %), II - 18 (69,23 %), III - 1 (3,84 %) oci6. Taким чинoм, в гpyпi oci6 iз пaтoлoгiчними змь нaми в CHIIIC пepeвaжaв cвiтлий кoлip oчeй, нaйбiльш гош^еним був V cтyпiнь щiльнocтi PO, дoвгi cтoншeнi тa звивиcтi тpaбeкyли yтвo-pювaли лaкyни тa cвiдчили npo знaчнy cлaбкicть CT opгaнiзмy. В oci6 гpyпи пopiвняння пepeвa-жaв темний кoлip PO, виявлеш I i II cтyпeнi щ^^ст! ipиca, щo cвiдчить npo rapœ здopoв'я, не oбтяжeнy cпaдкoвicть, дoбpий peгeнepaтopний пoтeнцiaл.
Haявнy cпaдкoвo-cxильнy CTa6Kicib CT y тць ентiв iз дeгeнepaтивнo-диcтpoфiчними тa дecтpyк-тивнo-зaпaльними пpoцecaми y CHIIIC виявлeнo i пpи визнaчeннi ipидoгeнeтичниx кoнcтитyцioнaль-них тишв зa Вeльxoвep E.C. Анaлiз дaниx ip^4o6i-oмiкpocкoпiчнoгo oбcтeжeння пoкaзaв, щo в ocнoв-нiй гpyпi тщенпв пepeвaжaв paAiararo-лaкyнapний тип PO - 112 oci6, щo craano 75,17 % вщ зaгaльнoï k№koctí пaцiентiв у гpyпi. Paйдyжкy paAiamroro типу мaли 25 (16,78 %) oci6, a pa^iam-нo-гoмoгeннoгo - 12 (8,05 %). Ocoби фупи пopiв-няння мaли: paдiaльнo-лaкyнapний тип PO - 9 (34,62 %), paдiaльний - 12 (46,15 %), paAiamrn-гoмoгeнний - 5 (19,23 %).
Oтpимaнi цифpи дoзвoляють пpипycтити, щo внyтpiшнi дeгeнepaтивнo-диcтpoфiчнi тa дecтpy-ктивнo-зaпaльнi змiни в cyглoбax були пoв'язaнi iз гeнeтичнo-дeтepмiнoвaним cлaбким crpyKryp-нo-фyнкцioнaльним cтaнoм CT oбcтeжeниx, який xapaктepний для ipиca з paдiaльнo-лaкyнapним титом cтpoми.
Дeтaльнe визнaчeння ipидoгeнeтичнoгo тон-cтитyцioнaльнoгo типу зa Deck I. пpoвoдили нa пiдcтaвi aнaлiзy oкpeмиx дiлянoк i зaгaльнoï Kap-тини ipœa, з ypaxyвaнням кoльopy paйдyжки тa нaявнocтi тих чи шших cтpyктypниx oзнaк.
Згiднo oтpимaниx дaниx, в ocнoвнiй гpyпi 6i-льшють пaцiентiв мaли лiмфaтичнy кoнcтитyцiю
- 88 (59,06 %) oci6, гeмaтoгeннa тa змiшaнa тон-cтитyцiя зуе^ч^^я piдшe - 25 (16,78 %) тa 36 (24,16 %) вщговщш. Tипи лiмфaтичнoï Korara-тyцiï poзпoдiлилиcя нacтyпним чинoм: тип зi cлaбкicтю CT - 47 (53,41%), чист« лiмфaтичний
- 24 (27,27 %), гiдpoгeнoïдний - 12 (13,64 %), нeйpoгeнний - 5 (5,68 %). Гeмaтoгeннa Korara-тyцiя мaлa чиcтo гeмaтoгeнний тип - 13 (52 %), пpиxoвaний тeтaнiчний - 12 (48 %). Змiшaнa кoнcтитyцiя бyлa пpeдcтaвлeнa жoвчним типoм -36 (100 %).
Poзпoдiл ipидoгeнeтичнoгo кoнcтитyцioнa-льнoгo типу у гpyпi пopiвняння вiдpiзнявcя: лiм-фaтичнa кoнcтитyцiя бyлa пpeдcтaвлeнa лише
58
"Ысник стоматологи", № 4, 2010
двома типами: чисто лiмфатичний - 8 осГб i ней-рогенний - 2. Гематогенна конститущя: чисто гематогенний тип мали 5 обстежених, прихова-ний тетанiчний тип - 3, змшана конституцiя - 8.
Видшили наступний стан склер в основнш групi: прозорi, бiлого кольору - у 27 (18,12 %) осГб; голубi склери iз вираженою капiлярною сь ткою - у 51 (34,23 %); виражена капшярна сiтка дiагностована у 71 (47,65 %) пащентГв. Особи з контрольно! групи мали вiдповiдно: прозорi, бь лий колiр - 24 (92,31 %), голубий вiдтiнок склер - 2 (7,69 %); виражена капшярна атка зустрГча-лася лише у 4 (15,38%) осГб. Таким чином, голу-бi, непрозорi склери, виражена капшярна сггка переважали у обстежених основно! групи, що е пiдтвердженням наявно! дисплазi! СТ у пацiентiв iз захворюваннями СНЩС.
Збiр анамнестичних даних життя, обстежен-ня в офтальмолога виявило у 96 (64,43 %) паще-нтiв основно! групи наступи особливостi стану органа зору: порушення зору - 57 осiб, мюшя -9, близорукiсть - 7, косоокють - 11, нiстагм - 3, дегенеращя сiткiвки - 1, склеропластика - 1, ма-кулодистрофiя лiвого ока - 1, спадкова близору-кiсть, мiопiя, слабкiсть СТ очей - 1, м'язова ас-тешя обох очей - 1, втомлюванють очей - 1, астигматизм обох очей - 1, вроджений гшермоб> льний астигматизм обох очей - 1, колобома обох очей - 1, децентращя зшищ - 3, мгдрГаз односто-роннiй - 1. Офтальмолопчне обстеження групи порiвняння порушення зору виявило лише у 3 (11,53 %) осГб. Отже, виявлеш захворювання око-рухового апарата, змши оптично! системи ока, вроджеш вади та дегенеративно-дистрофiчнi змши органа зору вказують на наявнють генети-чно-детермiновано! неповноцiнностi СТ оргашз-му в пацiентiв iз захворюваннями СНЩС.
Таким чином, провiвши детальний аналiз iридогенетичних ознак РО ока, проаналiзувавши анамнестичнi данi пащентГв та особливостi стану органа зору, можна припустити, що свiтлий ко-лiр очей, радiально-лакунарний конститущона-льний тип за Вельховер Е.С., тип зi слабкютю СТ за Deck I., зменшена щшьнють строми iриса (V cтупiнь), голубий колiр склер, виражена судинна сггка, захворювання око-рухового апарата, змши оптично! системи ока, вроджеш вади та дегене-ративно-дистрофiчнi змши органа зору в досль джених е генетично-детермiнованими ознаками, яю свiдчать про слабку сполучнотканинну систему, знижеш захиснi властивостi оргашзму, знижений тонус органiв i е шдгрунтям для роз-витку рiзноманiтних дисфункцш та виникнення рiзноманiтно! патологи, насамперед, дегенерати-вно-дистрофГчних уражень ошрно-рухового апарата в цшому та СНЩС зокрема.
Висновки. 1. Серед обстежених пащенив ¡з
захворюваннями СНЩС у 74,5% виявлено свГт-лий колГр очей.
2. В основнш груш переважав V (42,28 %) стушнь щшьносп строми iриса, в контрольнш груш - II (69,23 %) стушнь.
3. Для пащентГв ¡з дегенеративно-дистрофГчними та деструктивно-запальними змь нами в СНЩС характерний радiально-лакунарний конститущйний тип за Вельховер Е.С. (75,17 %), лiмфатична конститущя (59,06 %), тип зГ слабкютю СТ за Deck I (53,41 %).
4. Голубий колГр склер i виражена кашлярна сГтка (34,23 %), виражена судинна сгтка склер (47,65 %) були у пащентГв ¡з захворюваннями СНЩС, що е ознакою дисплази СТ оргашзму.
5. У пащентГв ¡з патолопею СНЩС у 64,43 % виявлеш захворювання око-рухового апарата, змь ни оптично! системи ока, вроджеш вади та дегене-ративно-дистрофГчш змши органа зору, що вказуе на наявшсть генетично-детермшовано! неповно-цшносп СТ оргашзму.
6. Виявлено прямий зв'язок мГж генетично детермшованим станом СТ i дегенеративно-дистрофГчними змшами оргашзму в цшому та СНЩС, зокрема.
7. Про слабку сполучнотканинну систему та знижеш захисш властивосп оргашзму свщчать: свплий колГр очей, радГально-лакунарний кон-ститущональний тип за Вельховер Е.С., лГмфа-тична конститущя, тип зГ слабкютю СТ за Deck I., низька щшьшсть строми ¡риса, голубий колГр склер, виражена судинна сгтка, захворювання око-рухового апарата, змши оптично! системи ока, вроджеш вади та дегенеративно-дистрофГчш змши органа зору. Цг ознаки е генетично-детермшованими i е шдгрунтям для розвитку де-генеративно-дистрофГчних уражень СНЩС.
8. Отримаш даш щодо стану: РО ока, склери, органа зору доцшьно використовувати при дГаг-ностищ захворювань СНЩС, що значно шдви-щуе точнють дГагностики.
Список лтератури
1. Antezak-Bouckoms-AA. Epidemioloqy of research for temporomandibular disorders. // О J -Orofac-Pain. - 1995 Summer - Vol. 3. - P . 26-34.
2.Куприянов И.А. Внутренние нарушения височ-но-нижнечелюстного сустава при дисплазиях соединительной ткани (клинико-морфологическое исследование): Дис... канд. мед. н. - Новосибирск, 2000. - 152 с.
3. Сулимов А.Ф., Савченко Р.К., Григорович Э.Ш. Дисплазия соединительной ткани в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии. - М.: Медицинская книга, 2004. - 134 с.
4. Артамонова В.А., Кантемирова М.Г., Коровина О.А. и др Клинические особенности реактивных артритов у детей с несостоятельностью соединительной ткани // Вестник Российского университета
"Bíchuk стоматологи", № 4, 2010
59
дружбы народов. Серия „Медицина", - 1999. - №2 -С. 115-119.
5. Абакумова Л.Н. Клинические формы дисп-лазии соединительной ткани у детей. - Санкт-Петербург. 2006 - 56 с.
6. Головский Б.В., Усольцева Л.В., Ховае-ва Я.Б., Иванова Н.В. Особенности клинического проявления дисплазии соединительной ткани у лиц трудоспособного возраста // Клиническая медицина. -2002 - №12 - С.39-41.
7. Jensen B. Iridology. The science practice in the healing arts. - Escondido (California). - 1982. - Vol.1,2.
- 580 p.
8. Потебня Г.П., Лисовенко Г.С., Кривенко В.В.
Клиническая и экспериментальная иридология. - К.: Наукова думка. - 1995. - С. 262.
9. Deck I. Illustrierte Zeichenlehre. Eingang zum Lehrbuch: Grundlagen der Irisdiagnostik. - Ettlingen, 1987. - 376 S.
10. Рой I.B. Концепцш розвитку первинного остеохондрозу хребетного стовпа // Вюник ортопеда, травматологи та протезування. - 2003. - №3 - С.65-70.
11. Ковалевский Е.И. Глазные болезни. - М., 1980. - 432 с.
12. Вельховер Е.С. Клиническая иридология. -М.: Орбита, 1992. - 423 с.
13. Питер Джексон Мейн. Иридодиагностика для всех. - М.: Росмэн, 2005. - 128 с.
14. Починок Т.В., Васюкова М.М., Горобець H.I. та ш Недиференцшована дисплазiя сполучно! тканини у дггей: дiагностика i тактика лшування // Медицина транспорту Украши. - 2007. - №1. - С. 85-92.
15. Воловар О.С., Цшенко О.Л., Маланчук В.О., Крижашвська О.О. Споаб дiагностики струк-турно-функщонального стану сполучно! тканини ор-гашзму при захворюваннях щелепно-лицево! дшянки.
- Патент Укра!ни № 46677 по класу А61В3/00, А61В5/00 на корисну модель. - Бюлетень «Промисло-ва власнють». - 2009. - №24.
Надшшла 24.06.10.
УДК 616.716-018.44-002-008.811.9.003.13-036.1
М. П. Комский, к. мед. н.
Днепропетровская государственная медицинская академия
ДИНАМИКА МЕСТНЫХ СИМПТОМОВ
ХРОНИЧЕСКОЙ СТАДИИ ОДОНТОГЕННОГО ОСТЕОМИЕЛИТА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ ПРЯМОЙ РЕГИОНАЛЬНОЙ ЛИМФОТРОПНОЙ ТЕРАПИИ
Работа посвящена сравнительной характеристике локальных признаков у больных с хронической стади-
ей одонтогенного остеомиелита нижней челюсти, леченных традиционным методом и с применением прямой внутриартериальной региональной лимфо-тропной терапии: после секвестрэктомии через поверхностную височную артерию на стороне поражения ретроградно вводили катетер в наружную сонную артерию, куда подавался лекарственный инфу-зат. Манипуляцию проводили с помощью инфузора Intermate LV-10 (фирмы «Вахtеr») с объемной скоростью 10 мл/час.
Ключевые слова: хроническая стадия одонтогенного остеомиелита нижней челюсти, прямая внутриар-териальная региональная лимфотропная терапия, инфузора Intermate LV-10 фирмы «Вахtеr».
М. П. Комский
Дншропетровська державна медична академiя
ДИНАМ1КА М1СЦЕВИХ СИМПТОМ1В ХРОН1ЧНО1 СТАД11 ОДОНТОГЕННОГО ОСТЕОМ16Л1ТУ НИЖНБО1 ЩЕЛЕПИ ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 ПРЯМО1 РЕГЮНАЛБНО1 Л1МФОТРОПНО1 ТЕРАПП
Робота присвячена порiвняльнiй характеристик ло-кальних ознак у хворих з хротчною стадicю одонтогенного остеомicлiту нижньог щелепи, лкованих традицшним методом i iз застосуванням прямог внутрiшньоартерiальноl регюнальног лiмфотропноl терапИ: тсля секвестректомИ через поверхневу скроневу артерю на сторон поразки ретроградно вводили катетер в зовншню сонну артерю, куди по-давався лжарський Шфузат. Мантулящю проводили за допомогою тфузора Intermate LV-10 (фiрми «Вахtеr») з об'смною швидюстю 10 мл/годину. Ключовi слова: хротчна стадiя одонтогенного осте-омicлiту нижньог щелепи, пряма внутршньоартерiа-льна регюнальна лiмфотропна тератя, тфузора Intermate LV-10 фiрми «Вахtеr».
M. P. Komskyy
Dnepropetrovsk State Medical Academy
DYNAMICS OF LOCAL SYMPTOMS OF CHRONIC STAGES OF ODONTOGENICNIC OSTEOMYELITIS OF NIZHNEY JAWS AT APPLICATION OF LINE OF REGIONAL TO LYMPHOTROPIC THERAPY
Work is devoted comparative description of local signs at patients with the chronic stage of odontogenic osteomyelitis of lower jaw, treated a traditional method and with the use of direct endarterial regional lymphotropic therapy: after sekvestrektomii, through a superficial temporal artery, on the side of defeat, the retrograde entered a catheter in an outward carotid, where medicinal infuzat was given. Manipulation was conducted by infuzora of Intermate LV-10 (firms «Вахtеr») with by volume speed 10 ml/hour.
© Комский М. П., 2010
