CC BY
17
integrative educational system: a holistic perception of the world, the integrity of theory and practice, a combination of scientific knowledge and practical skills; High imperative. A special role in folk pedagogy belongs to the teacher's personality, which is always treated with high respect.
Traditional culture connecting the universal principles with local and regional manifestations is a cultural constant in Eurasian space. The modern world is in need of a deep study of traditional culture, as the only scientific knowledge in this area will help to pinpoint methods including traditional culture in the vital activity of modern man, the cultural dialogue in the modern states of Eurasia, in intercultural communications peoples of newly independent states, in the further evolution of the sociocultural process.
Key words: traditional culture, globalization crises, potential, people, world culture.
УДК 130.2 О. В. Яковлев
КЛАСТЕРНИЙ П1ДХ1Д У СИНЕРГП КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ УКРА1НИ
В статт1 представлена проблема синерги соцюкультурного простору сучасног Украгни. Визначенг екзогеннг (зовнгшнг) та ендогеннг (внутргшнг) чинники процесгв. Окреслет шляхи реал1зацгг м1жнародних гумантарних стратегт Нацюнально'г академгг кер1вних кадргв культури I мистецтв. Концептуальне виршення м1жнародних гумантарних стратегт та гх реалгзацгя в тлотних проектах пропонуеться в сучасних культуролог1чних досл1дженнях, як розробляються в Нащональнт академи культури I мистецтв. Як засШ ттенсифтацгг синергетичних процеЫв в культурному середовищ1 регютв пропонуються сучасн сощальн та гуматтарю проекти, спрямованг на подальший розвиток ¡нтеграцгг. В статт1 визначен м1жнародн1 аспекти проект1в : «Д1алог культур: Украгна, Грецгя I Серб1я»,»Мистецький Арсенал», «Старовинна клав1рна музика - ¡нструментарт I виконавство». Обгрунтовуються синергетичний та кластерний тдходи в систем1 европейського культурного обм1ну.
Клю^о^^ слова: культурний простгр Украгни, екзогеннг та ендогеннг чинники, синерг1я, конвергенщя, кластер, стратег1чний I проектний тдходи, м1жнародн1 гуматтары стратеггг, сощокультурт проекти.
В кшщ ХХ - на початку ХХ1 столбя в свт значно посилився штерес до дослщження проблем розвитку етнокультур у постшдус^альному глобалiзованому шформацшному суспшьст. Звичайно, що не оминули щ процеси i сучасну украшську наукову думку. В останнш час культуролопчна наука збагатилась грунтовними дослщженнями культурно -мистецького життя окремих репошв Украши: Галичини (Л. Кияновська, Л. Микуланинець, М. Черепанш), Слобожанщини (С. Зуев, О. Чуркша), Швдня та Центрально! Украши (Т. Мартинюк, М. Слабченко, А. Кравченко, О. Ущатвська), що пояснюеться вщповщними тенденщями формування постшдус^ального шформацшноного суспшьства.
На сьогодшшнш день ще недостатньо дослщженою залишаеться проблема синергетики культурного розвитку щентичностей. У сферi пол^ологи та економiчних наук проблематика консолщацп регионального простору та поглиблення мiжреriональноi та транскордонно! ствпращ розроблюеться як державне замовлення Нащональним шститутом стратепчних дослщжень (С. Бша, В. Борщевський, А. Мокш, О. Шевченко). Але в теорп та юторп культури дослщження зазначеного напрямку лише розпочинаються (В. Личковах, С.
Волков, О. Яковлев).
Невпинне включення Укра!ни до глобалiзацiйних процесiв, урбанiзацiя, розбудова мегаполiсiв i великих мiст, мiграцiя населення, а також змши, що вiдбуваються у поличному устро! i економiчному кура держави перiоду Незалежностi, зумовлюють нерiвномiрнiсть регiонального i транснацiонального розвитку окремих локуав кра!ни, якi розподiлилися на: шдус^альш регiони (Донецька, Днiпропетровська, Запорiзька областi), аграрнi регiони (Полтавська, Юровоградська), периферiйнi територи (Закарпатська, Чернiвецька, Волинська, Тернопшьська областi).
Якщо важко тдсилюеться синергетичний ефект в економiцi, то це доцшьно здiйснити в культурному обмш та iнтеграцГi кра!н, регiонiв-лiдерiв i периферiйних локусiв.
Усунення суттевих диспропорцiй економiчного i культурного розвитку потребуе розроблення ращонально!, ефективно! регюнально! полiтики: полiпшення !! iнституцiонального забезпечення, тдвищення рiвня конвергенци регiональних сощально-економiчних i культурно-освiтнiх пiдсистем. Поглиблення дезштеграцшних процесiв на регiональному рiвнi проявляеться перш за все у недостатнш конвергенци соцiокультурного розвитку. Теорiя конвергенци (вiд латинського сопуег§о - зближаюсь), одна з ведучих сучасних концепцш розвитку суспiльства, обгрунтовуе об'ективш тенденци до iнтернащоналiзащi економiчноi, пол^ично! i культурно! дiяльностi людства у глобальному масштаба I! засновники Дж. Голбрейт, У. Ростоу (США), Ж. Фурастье, Ф. Перру (Франщя) вважають, що всесв^нш характер науково-техшчно! революци спонукае необхiднiсть у сумiсному виршенш загальнолюдських глобальних проблем. Розвиваючи теорш конвергенци, представники Римського клуба (А. Печче!) поглиблюють розумiння особливостей розвитку людства у постшдус^альну епоху, роблячи акцент вже не на ендогенних (зовшшшх) глобальних чинниках, а на внутршшх (екзогенних) - сощальних, психолопчних, культурних, наполягаючи на !х значенш i орiентуючись на нацiональну штелектуальну елiту та iнтелiгенцiю.
Основними ендогенними та екзогенними чинниками недостатньо! конвергенци регiонiв Укра!ни е вiдсутнiсть цшсно! шститущонально! системи мiжрегiональноi спiвпрацi, концептуальних основ 11 функцiонування, наявнiсть регюнальних бар'ерiв для 11 реалiзацii. Сощокультурна дезiнтегрованнiсть окремих локусiв Укра!ни набувае проблемного концептуального характеру макро i кросрегюнального, загальнодержавного рiвня.
Значна асиметрiя соцiально-економiчного i культурного розвитку регюшв стали одним з найвагомiших бар'ерiв для формування цiлiсного простору Укра!ни. Руйнування ч^ко! системно!' iерархii тдлеглосп та синергетики окремих суб'ект1в призвели до порушення стшкосп макроекономiчноi i культурно! структури держави в цшому. Iнтеграцiя регiональних систем потребуе розроблення адекватних механiзмiв упорядкування нових форм вщносин, що складаються мiж регюнами та членами СС. Засадничою передумовою ефективносп державно! регюнально! полiтики е !! позицiонування як полiтики узгодження iнтересiв, а И щеологи - на засадах субсидiарностi, партнерства та ефекту синерги.
Метою реформування транснащонального розвитку держави мае стати створення регюнально! демократи европейського зразка як системи, що надае можливосп кра!ш зi складною регiональною структурою, територiальними громадами з рiзним культурно -мовним складом жити i розвиватися в гармони [4, 44]. Завданням культурологи е розроблення концепци культурно'! державно! пол^ики та синергiйних шляхiв соцiокультурного розвитку Укра!ни. Так, наукового обгрунтування потребуе «статус кластерiв як визнаного у св^овш практицi дiевого iнструменту коопераци, штеграци та ствроб^ництва на мiжрегiональному, транскордонному та мiждержавному рiвнях» [6, 127].
Поняття «кластер» виникло в економщ i отримало розповсюдження в рiзних галузях людсько! дiяльностi, пов'язаною з мiжгалузевою регюнальною кооперацiею. Спираючись на
аналiз сучасних концепцш кластера як наукового поняття i термiна [6], визначаемо «кластер» як географiчне, територiальне, галузеве або мiжгалузеве об'еднання пiдприемницьких структур, науково-освiтнiх установ, громадських оргашзацш та органiв мюцево! влади з метою встановлення каналiв транзакцiй, комунiкацiй i дiалогу, що сприяють економiчному та соцiально-культурному розвитку територiальних громад. За географiчним або територiальним розподiлом кластери можна класифГкувати на: регiональнi, що створюються в межах одного регюну i орiентуються на наявну географiчну концентрацiю; державш або нацiональнi, що включають оргашзацГ! i установи, розташованi в рiзних регiонах кра!ни i спрямованi на встановлення мГжрегюнально! кооперацГ!; мiжнароднi, що створюються на основi ефективного використання природних i людських ресурсiв та шновацшних технологiй, надiйностi каналiв перерозподшу логiстичних потокiв мiж кра!нами - членами кластера. За кшькютю члетв та географiчним охопленням кластери систематизуються у транскордонш, що об'еднують певну галузеву дiяльнiсть декiлькох кра!н-партнерГв; мегакластери - групи взаемопов'язаних та взаемодГючих галузей, окремих сегменпв у межах кра!ни в цiлому; мезокластери, що кооперують рiзнi установи у межах конкретного регюну; мГкрокластери представляють рiвень мiста.
У кра!нах СС кластерний тдхщ е однiею з умов ефективно! мГжрегюнально! кооперацГ!, iнструментом, що стимулюе синерпю шновацшно-орГентовано! дiяльностi регюшв. Фiнляндiя повнiстю розподiлена на дев'ять кластерiв. У Нiдерландах дiють 20 мегакластерiв, на основi дiяльностi котрих визначаеться iнновацiйна полiтика держави. До 29 кластерiв ДанГ! залучено 40% вые! промисловостi. В АвстрГ! дГють транскордоннi кластери з Нiмеччиною, Iталiею, Швейцарiею, Угорщиною, налагодженi зв'язки мГж дослГдними iнститутами г унiверситетами, складаються стльш iнновацiйнi програми. У СловенГ! розроблено програму нацГонального розвитку кластерГв [6].
1дея кластерГзацГ! поступово знаходить сво!х прихильникГв й в Укршш. Так, у Кам'янцГ-ПодГльському дГе кластер сшьського туризму «Оберт» Швейний кластер у Хмельницькому об'еднуе тдприемства, середш навчальнГ заклади вГдповГдного напряму та мюцевий унГверситет. У МГнГстерствГ економГки Укра!ни створено робочу групу з питань розвитку кластерГв.
На жаль, теорГя та практика кластерного тдходу ще не знайшла вГдображення в культуролопчних дослГдженнях. 1нституцГйне вирГшення ще! проблеми у вимГрах культурологи потребуе конкретизаци поняття «кластер в культурно-освГтнш Г мистецькГй галузях», створення та стимулювання ГнновацГйно! дГяльностГ у межах культурно -мистецьких кластерГв, визначення ролГ кластерГв як шструментгв реалГзацГ! проектГв мГжрегГонально! кооперацГ! та синергГ! нацГональних Гдентичностей в единий культурний континуум Укра!ни, а також у транснацюнальш процеси.
Першою ласпвкою практично! реалГзацГ! культурного кластера стала дГяльшсть «Мистецького арсеналу», що розташований на територГ! Гсторичного ки!вського комплексу «Арсенал».
До шституцшних ГнструментГв регГонально! полГтики спГвпрацГ вГдноситься узгоджене стратегГчне та проектне планування культурно-освГтньо! дГяльносп держави. ЗгГдно з положеннями Державно! стратеги регионального розвитку до 2015 року (Постанова Кабшету МГнГстрГв Укра!ни вГд 21 липня 2006 р. № 1001) стратегия розвитку того чи шшого локусу повинна тдкршлюватися певними проектами. З метою послщовного регГонального, загальнонацГонального та транскордонного розвитку сощокультурно! сфери Укра!ни пропонуемо поеднання стратегГчного та проектного пГдходГв у державному плануванш.
Характерною ознакою стратегГчного тдходу е його усталешсть та ушверсальна значущГсть, спрямованГсть на вирГшення глобальних довгострокових завдань державного спрямування.
1дея синергетичного пщходу як CTpaTeri4Horo напряму в дослщженш закономiрностей перетворення вiдносно простих елементсв i пiдсистем в iepapxi4HO складш структури культурно! дiяльностi в площиш синергетично! парадигми саморозвитку може стати методолопчною основою об'еднання цiнностей окремих етнонацюнальних спiльнот, регiонiв i кра!н у цiлiсний культурний континуум Свропи [10]. Яскравим прикладом синергетичного стратепчного пiдходу до планування в €С е план «Europe - 2020», зорieнтованого на динамiчне культурне зростання спiвдружностi до 2020 року.
Концептуальне виршення завдань синергетичних гуманiтарних стратегш та !х практично! реалiзацii в пшотних проектах пропонуеться в сучасних культурологiчних дослiдженнях Н. 1вановсько!, В. Личковаха, Ю. Сугробово!, М. Тимошенка, О. Яковлева, що розробленi в Нащональнш академп керiвних кадрiв культури i мистецтв. Як засiб штенсифшаци синергетичних процесiв в культурному середовищi регiонiв пропонуються сучаснi соцiально-гуманiтарнi проекти, спрямоваш на подальший iнтеграцiйний розвиток.
Актуальним виршенням проблеми стратегiчного планування е пропозищя синергетичного i кластерного пiдходiв, що узгоджуються з пшотними проектами. В НАККЮМ - це проекти: «Визначш дiячi та пам'ятки культури Укра!ни», «^алог культур: Укра!на - Грецiя - Сербiя», 1нтернет-конгрес «Наука. Культура. Освiта - ХХ1 столiття». Докторантом НАКККiМ Ю.Ю. Сугробовою розроблена i апробована культуротворча модель етнонацюнально! освiти у вищiй штш [7, 342].
«Мистецьким Арсеналом», що став першим культурним кластером в Укрш'ш, реалiзований у листопадi 2014 року доброчинний благодшний проект «Мистецтво, що рятуе» на пiдтримку вшськових, поранених пiд час АТО. Громадське значення проведено! акцп висвiтлила Наталiя Заболотна, генеральний директор Нацiонального культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал»: «Мистецтво, що рятуе» - це проект митщв-меценат1в. Найвiдомiшi з сучасних укра!нських митцiв, чи! роботи ощнеш в десятки i сотнi тисяч гривень, вщгукнулися на заклик та з готовшстю передали сво! твори на користь важкопоранених во!шв. Ми вдячш за цей акт добро! вол^ який засвiдчуе, що украшсью художники не лише по-мистецькi тонко вм^ть вiдчувати та переживати св^, у якому живуть, але й ствпереживати та допомагати людям, яю знаходяться поруч» ( 5, 1).
У Мистецькому Арсеналi постiйно працюе на кластернiй основi iнновацiйний осв^нш проект для дiтей та пщл^юв «Арсенал iдей» (куратор - астрантка НАКККiМ Н. 1вановська). Для юних вiдвiдувачiв вiдкритi Лабораторп: Мистецтва, Науки, 1нновацш, Фiнансiв, Бюлоги та Art&Book, що пропонують дiтям iнтерактивну осв^ню програму - унiкальнi авторськi шсталяцп, iнтерактивнi твори, навчальнi презентацп, майстер-класи. Характерною особливютю дiяльностi Мистецького Арсеналу е залучення рiзних регiонiв Украши та европейських партнерiв, поеднання науки, осв^и i мистецтва в реалiзацii iнтерактивних проектiв, подолання бар'ерiв мiж митцем та споживачем елiтарного мистецтва.
Нащональним iнститутом стратегiчних дослiджень започаткований щкавий проект «Нацiональнi дебати». Це - вщеоконференцп за участю вах регiонiв Укра!ни, найближчою тематикою яко! е обговорення ново! регюнально! пол^ики. Нацiональний проект «Вiдкритий свiт» об'еднае вс регiони Укра!ни з кра!нами - членами GC.
У представление проектах синергiя укра!нсько! культури розкриваеться з урахуванням дiалектики регiональних хронототв i загальних закономiрностей виникнення, розвитку, трансформацп окремих етнонацiональних спiльнот, регюшв та !х полiлогiчним об'еднанням у цшсний культурний континуум Укра!ни - нащональний образ соборно! Укра!ни у глобалiзованому свiтi початку ХХ1 столбя. Вихiд сучасно! незалежно! Укра!ни у св^овий постiндустрiальний простiр зумовлюе також вивчення можливостей розширення мiжнародних культурних вщносин як засобу дiалогу культур у просторi полiкультурного свiту.
Зазначеш чинники зумовили дослГдження в НАКККГМ актуальних наукових проблем: «МГжнароднГ гумаштарш стратегГ! в сучаснГй Укршш як системний культуротворчий феномен» (астрант М.О. Тимошенко, науковий керГвник В.Д. Шульгша) та «Синергетика регГональних Гдентичностей в культурному континуумГ Укра!ни кГнця ХХ -початку ХХ1 столГття» (докторант О.В. Яковлев, науковий консультант В.А. Личковах), «БГенале в контекст просторових Г хронолопчних координат сучасно! Укра!ни» (аспГрант Н. 1вановська, науковий керГвник В.Д. Шульгша). Маеться на увазГ як концептуальне вирГшення завдань мГжнародних гуманГтарних стратегГй, так й висвГтлення шляхГв !х практично! реалГзацГ!, зокрема в контекстГ кластерного тдходу.
За результатами проведеного дослГдження, виявлено головш завдання вивчення культуротворчих можливостей сучасно! укра!нсько! культури в !"! стратепчно-гумаштарнш спрямованостГ: визначення знакового змГсту гуманГтарних стратегГй, характеру, способГв та форм мГжкультурного дГалогу; усвГдомлення ролГ людини - особиспсного фактору як головного чинника гумаштаризацп культури та !! стратегГчного скерування. Важливою рисою названо! стратегГ! е !! часова тривалють та просторова поширенГсть на вщмшу вГд етзодично! тактично! дГ!, адже стратепчна розрахована на усталенГсть та ушверсальну значущГсть. Охоплюючи сферу мГжнародних взаемодш, вона набувае множинностГ вияву у формах комунГкативних ГнституцГй Г стае важливим чинником глобалГзацГ! в !! позитивному значеннГ [ 6 ].
Кросрегюнальна мГжнародна дГяльнГсть НАКККГМ здГйснюеться в рГзних формах комунГкативних ГнституцГй, зокрема, це проект «ДГалог культур: Укра!на - ГрецГя - СербГя» [9]. До виконання проекту залучеш Посольство ГрецГ! в Укршш, унГверситети в АфГнах, СолонГках, Патрах, на КритГ (ГрецГя), у КшГ (СербГя), «Товариство греко-сербсько-укра!нсько! дружби Г ствпращ». студенти, магГстранти, астранти та докторанти НАКККГМ. Розроблення вГдповщно! науково! проблематики, зокрема щодо вивчення укра!нськими вченими кириличного рукописного фонду, який зберГгаеться в монастирських бГблютеках ГрецГ! Г мае украшсью коршня, виконуеться на основГ використання синергетичного та кластерного тдходГв. Результати проведених дослГджень надрукованГ в ГрецГ! окремою збГркою [ 11].
Кластерний пщхщ у реалГзацГ! зазначеного пГлотного проекту «ДГалог культур: Укра!на - ГрецГя - СербГя» зумовлений сумюною транснацюнальною культурною дГяльнГстю у галузГ освГти Г науки викладачГв, студентГв Г астрантив НАКККГМ, унГверситетГв в АфГнах, Патрах (ГрецГя), у КшГ (СербГя), вчителГв та учшв ки!всько! спещалГзовано! школи № 94 «Еллада», члешв «Товариства греко-сербсько-укра!нсько! дружби Г ствпращ «Трьох СвятителГв Г рГвноапостольних Кирила Г МефодГя», православного духГвництва Украши, ГрецГ!, СербГ!.
1ншим прикладом ствпращ укра!нських та европейських учених е виконання на основГ кластерного тдходу мГжнародного проекту НАКККГМ, Вищою школою музики в мютГ ЦюрГх, Мистецькою радою «Про Гельвещя» (ШвейцарГя) «Старовинна клавГрна музика: ГнструментарГй, виконавство, теорГя та практика пГдготовки фахГвцГв» за участю професора, доктора Бернгарда БшлГтера (ШвейцарГя), органного Г клавГрного майстра Нащонального органного будинку Укра!ни Дмитра Титенка. Мета проекту - вщродження в Укра!нГ виробництва старовинних шструментГв, зокрема клавГкордГв, розроблення концепцГ! автентичного виконавства Г пГдготовки музикознавщв-експертГв старовинного шструментарГю. За сприяння Швейцарсько! мистецько! ради «Про ГельвецГя» у дар НАКККГМ переданий клавГкорд школи Герлах, виконаний майстром Дмитром Титенком. Залучення студентГв та аспГрантГв НАКККГМ у виконанш зазначеного проекту дала можливють використати результати дослГдження в дипломних та магГстерських роботах, забезпечила зв'язок теорГ! з практикою, сприяла вивченню нацГонально! спадщини у
контекст загальноевропейських i свiтових щнностей.
Отже, участь укра!нських учених у мiжнародних проектах гумаштарно-культурологiчного спрямування, органiзацiя громадських зв'язкiв та гумаштарних акцiй, поширення наукового та навчального досвщу укра!нських учених в европейському просторi сприяють розширенню транснацiональних гумаштарних напрацювань Укра!ни,
теоретичному та практичному засвоенню синергетичних та кластерних св^ових стратегш.
Список використано1 л1тератури
1. Дiалог культур: Укра!на - Грещя : мат. Мiжнар. наук.-практ. конф. (Ки!в, вересень
2010 р.). - К.: Нащональна академiя керiвних кадрiв культури i мистецтв, 2010. - 140 с.
2. Дiалог культур: Укра!на - Грецiя: мат. Мiжнар. наук.-практ. конф. (Ки!в, вересень
2011 р.). - К.: Нащональна академiя керiвних кадрiв культури i мистецтв, 2011. - 176 с.
3. Дiалог культур: Укра!на - Грецiя: мат. Мiжнар. наук.-практ. конф. (Ки!в, вересень
2012 р.). - К. - Одеса - Афши - Патри, 2012. - 196 с.
4. Свропейська правова база мюцевого регюнального розвитку: бюлетень №1. За матерiалами Утрехсько! конференци мiнiстрiв держав-членiв Ради Свропи, що вiдбулася 16-17 листопада 2009 р. / Делегащя Укра!ни в Конгресi мiсцевих i регюнальних влад Ради Свропи, Центр мiжнародного спiвробiтництва -К. : Паливода А.В. 2010. - С. 44-60.
5. «Мистецтво, що рятуе»: каталог Мистецького Арсеналу. - К.: Арт-центр Павла Гудiмова, 2014. - 174 с.
6. Семенова Г., Богма О. Нацюнальний кластер - новий шлях для прискорення економiчного та шновацшного зростання Укра!ни //Вюник економiчноi науки Укра!ни. - 2006. - № 1 (9). - С. 127-133.
7. Сугробова Ю. Культуротворчiсть у дiалозi традицiй i новацiй сучасного полiетнiчного суспiльства Укра!ни (кримський досвщ): монографiя / Юлiя Сугробова. -Симферополь, 2012. - 351 с.
8. Тимошенко М. Мiжнароднi гумаштарш стратеги в сучаснiй Укршш як системний культуротворчий феномен: автореф. дис. канд. культурологи / М. Тимошенко / 26.00.01: теорiя та iсторiя культури. - К.: Нащональна академiя керiвних кадрiв культури i мистецтв, 2012. - 17 с.
9. Шульгiна В.. Мiжкультурний дiалог у теорп та ютори культури (за матерiалами дiяльностi кафедри теор11, iсторii культури i музикознавства) / В. Шульгiна // Трансформащя освiти i культура: традици та сучаснiсть. - Одеса - Ки!в - Варшава, 2012. - С. 3 - 5.
10. Яковлев О. Культуролопчш вимiри синергетики регюнальних щентичностей в сучаснiй Укрш'ш / Олександр Яковлев // Аркадiя. - Одеса, 2013. - С. 19-25.
11. Shulgina Valeria. Ukraine - Greece // Ettikoivwviako evnuepwtiko evtutto. - noppropixani AtytaXsia^. - Athens, № 28. - 2012. - P.100-104.
Стаття надiйшла до редакци 27.11.2014
А. V. Yakovlev
CLUSTER APPROACH IN SYNERGY OF UKRAINIAN CULTURAL SPACE
The article presents the problem of synergy of the cultural development in Ukraine. The exogenous (external) and endogenous (internal) factors are defined. Ways and forms of humanitarian strategies in the National Academy of Managerial Personnel of Culture and Art are represented in the article. Conceptual solving international humanitarian strategies and their
implementation in pilot projects are proposed in contemporary cultural studies, developed at the National Academy of Managerial Personnel of Culture and Art. As a means of intensification of synergetic processes in the cultural environment of the regions offers modern social and humanitarian projects aimed at further integration development. The international aspects and problems of cultural projects «Cultural dialogue: Ukraine, Greece and Serbia», « Mystetskyi Arsenal» are defined in this article. The article gives synergy and cluster foundation of humanitarian strategy phenomenon in Ukrainian-Europen cultural changing.
Key words '.cultural space of Ukraine exogenous and endogenous factors, synergy, convergence, cluster, strategic and project approaches. cultural projects.
УДК [378.016.80]:33 М. Якубовська
ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОГО ПОРОЗУМ1ННЯ М1Ж НАРОДАМИ ЯК ОСНОВА КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СУЧАСНИХ ФАХ1ВЦ1В ТЕХНИЧНОГО
ПРОФ1ЛЮ
На прикладi творчостi В'ячеслава Медведя розглянуто суть, структуру, роль та важлив^ть розвитку комуткативног компетентностi у системi духовного порозумшня мiж народами. Показано, що комуткативна компетентшсть - важлива складова профестного становлення майбутнього фахiвця та одна 13 умов його профестного зростання.
Клю^о^^ слова: компетентшсть, професiоналiзм, структура компетентности парадигма профестно'г освти, культурологЫний свтогляд, ттелектуальна проза, культурологЫна проекщя.
В умовах духовно-еволюцшного оновлення суспшьства вщчуваеться гостра потреба у формуванш нових особистостей, як у ХХ1 столГтп стануть визначати загальш напрямки духовного розвитку суспшьства. Криза гумаштарно! полГтики кшця ХХ столГття продиктована як економГчними, так Г фшософсько-психолопчними процесами.
Квелящя духовних цшностей зменшила роль культуролопчних прюритетв. Культура стала другорядним чинником у професшнш орГентацГ! суспшьства. Нехтування законами розвитку культуролопчних основ особистосп стало одшею Гз причин сьогоднГшньо! кризи. На наш погляд, лГтература, як найвагомГший чинник культури, може стати важливим резонатором в оздоровленш загальних тенденцш розвитку суспГльства. ГармонГйна особистГсть стае основою цих процесГв, оскГльки лише вона -основа вщновлення гармонГ! ВсесвГту.
Формування культурологГчно! компетентностГ у процесГ становлення особистостГ вГдГграе величезну роль. Поняття "комунГкативна компетентнГсть" (вГд лат. соттишсо -роблю загальним, зв'язую, спшкуюся Г competens (competentis) - здатний) означае сукупнГсть знань про норми Г правила ведення природно! комунГкацГ! - дГалогу, суперечки, переговорГв Г т. Гн. [2, 107]. На наш погляд, концепщя формування культурологГчно! компетенцп мае наступний Гмператив: вГд порозумГння мГж людьми - до порозумшня мГж народами. А основа порозумшня мГж людьми лежить у формат! тзнання людиною само! себе.
Е. Ф. Зеер наголошуе: компетентшсний тдхщ - це прюритетна орГентацГя на цГл! -вектори освГти: навченГсть, самовизначення, самоактуалГзацГя, сощалГзащя та розвиток
