CC BY
49
УДК 37.035.6(73)
I. I. ЯНКОВИЧ
КЛАСНЕ КЕР1ВНИЦТВО В ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
УКРА1НИ I ПОЛЬЩ1
np0aHani30eaH0 di^bmcmb класних KepieHUKie у загальноосвттх навчальних закладах Украши та Польщi. Встановлено npaвовi основи di^bHocmi виховaтeлiв клаЫв. З'ясовано критери призначення класних кepiвникiв. Окреслено основн функцп виховaтeлiв клаЫв. Вказано стльт i eidMimiрисиу pоботi класних кepiвникiвукратських i польських навчальних зaклaдiв.
Ключовi слова: класний кepiвник, вихователь класу, загальноосвтн навчальш заклади Украши та Польщi.
И. И. ЯНКОВИЧ
КЛАССНОЕ РУКОВОДИТЕЛЬСТВО В ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ УКРАИНЫ И ПОЛЬШИ
Проанализированы деятельность классных руководителей в общеобразовательных учебных заведениях Украины и Польши. Установлены правовые основы деятельности воспитателей классов. Выяснено критерии назначения классных руководителей. Определены основные функции воспитателей классов. Указаны общие и отличительные черты в работе классных руководителей украинских и польских учебных заведений.
Ключевые слова: классный руководитель, воспитатель класса, общеобразовательные учебные заведения Украины и Польши.
I. I.YANKOVYCH
FORM MASTERS IN COMPREHENSIVE SCHOOLS OF UKRAINE AND POLAND
The article deals with the analysis of form masters' activity in comprehensive schools of Ukraine and Poland. Legal bases of class teachers' activity have been determined. The criteria of the form masters' appointment have been cleared up. The main functions of form masters have been defined. Similar and distinctive features in class teachers' work have been pointed out.
Keywords: form master, class teacher, comprehensive schools of Ukraine and Poland.
Незважаючи на cyrreBi B^Mimocri у полиичних та соцiально-економiчних системах, Укра1на та Польща вирiшyють практично однаковi проблеми у вихованш учшвсько! молодь В обох державах набули актуальност питания формування у школярiв моральних цшностей, профшактики шшдливих звичок, адже стають численними випадки залежносп дией ввд психоактивних речовин. Виявлено, що у Польщ^ яка мае вищий рiвень сощально-економiчного розвитку, н1ж Украша, бшьшють учшв вшом 11-14 рошв (76%) мають досввд вживання алкогольних напо!в. Серед шдтткш вiком 15 рокш цей показник вищий (91%) [3].
Недисциплшовашсть, iндивiдyалiзм, надмiрний прагматизм yчнiв, прояви неконтрольовано! агреси i су1циду серед дией, !х соцiальна дисадаптацiя спонукають педагопчш колективи i громадсьшсть шукати шляхи профшактики негативних процесiв у загальноосвишх навчальних закладах (ЗОНЗ).
Ученi намагаються з'ясувати причини цих негараздiв, серед яких е неконтрольований розвиток техшки, що не yрiвноважyеться потенцiалом виховних впливш.
Один iз шляхiв попередження негативних тенденцiй школьного середовища - посилення виховно! функцп педагогiв, передуем класних керiвникiв. У польських ЗОНЗ для позначення дiяльностi класного керiвника iснyе спецiальний термiн «вихователь класу» (wychowawcа klasy).
У наукових джерелах нами не виявлено дослiджень дiяльностi класних керiвникiв ЗОНЗ зарyбiжиих кра!н. Доцiльно проаналiзyвати функци класних керiвникiв таких закладiв Укра!ни
та Польщi для запозичення позитивного досввду, обгрунтування перспектив полшшення !х дiяльностi в обох державних.
В Укра!ш теоретичному обгрунтованню змюту дiяльностi класного керiвника сучасно! школи, визначенню його функцiй, формуванню особистосп присвяченi дослiдження Б. Кобзара, В. Оржеховсько!, О. Пилипенко, А. Розенберга, Б. Ступарика та шших науковщв. Рiзнi аспекти дiяльностi класних керiвникiв висвiтлено в дисертацiйних дослiдженнях Ж. Дятчино! (роль класного керiвника у формуванш громадянсько! активност старшокласникiв), I. Мирного (функцп вихователя у школах працюючо! молодi), О. Шквир (тдготовка майбутнiх учителiв початково! школи до класного керiвництва) [5]. Заслуговують на увагу юторико-педагопчш до^дження Ф. Бобкова про дiяльнiсть iнституту груповодства у першш третинi ХХ ст. та О. Юрдан про виховнi функцп класного керiвника в навчальних закладах Укра!ни в серединi XIX - на початку ХХ ст. [2]. Пращ В. Вороново!, Л. Макарово!, Л. Масуново!, Р. Пеньково!, М. Федорова, Г. Цибулько та шших вчених присвячеш шдготовщ майбутнiх педагопв до роботи класним кер1вником загалом i певних напрямiв дiяльностi зокрема.
Вивчення науково-педагогiчно! лiтератури, зокрема робiт С. Баранова, Н. Волково!, М. Рожкова, М. Савiна, В. Сухомлинського, М. Фiцули, дало можливiсть визначити та охарактеризувати загальш функцп класного керiвника. Науковцi виокремлюють !х дiагностичну, оргашзаторську, виховну, координацiйну, стимулюючу, контролюючу, корекцшну й соцiальну функци.
У Польщi теоретико-методичнi засади виховно! роботи обгрунтували Я. Корчак (J. Korczak) Т. Левовщький, (T. Lewowicki), Л. Зажецький (L. Zarzecki), Т. Дембровська (T. D^browska), Б. Войцеховська-Харлак (B. Wojciechowska-Charlak), К. Конажевський (K. Konarzewski), Ю. Конопнiцький (J. Konopnicki), М. Лобоцький (M. Lobocki). Б. Суходольський (B. Suchodolski), М. Танась (M. Tanas), Ф. Шльосек (F. Szlosek) та ш
Дiяльнiсть класного кер1вника та його функци вивчали Г. Щепаньський (H. Szczepanski) [10], Б. Заневська (B. Zaniewska) [11], Я. Радземч (J. Radziewicz), роль класного керiвника у формуваннi дитячого колективу - З. Славш (Z. Slawik) [9], вдосконалення даяльносп молодих виховател1в -Я. Блшкемч (J. Blinkiewicz). В. Заневська, зокрема, зазначае, що класний кер1вник повинен водночас бути актором - оргатзатором iмпрез та учителем, що сприяе успiшному навчанню. Удосконаленню професшно! тдготовки вчител1в у Польщi присвяченi дослiдження укра!нських вчених К. Бшицько!', А. Василюк, I. Мищишин тощо.
Проте темою спецiального до^дження не став порiвняльний аналiз функцш класного керiвництва ЗОНЗ Польщi й Укра!ни з обгрунтуванням перспектив удосконалення дiяльностi вихователiв класу.
Мета статп - здiйснити порiвняльний аналiз дiяльностi класних керiвникiв в ЗОНЗ Укра!ни та Польщi, виявити особливостi !х дiяльностi та визначити перспективи Н вдосконалення.
Класне керiвництво у загальноосвiтнiх школах як Укра!ни, так i Польщi регламентуеться законодавчому рiвнi. Зокрема, в Укра!ш Мiнiстерство освiти i науки затвердимо Положения про класного керiвника навчального закладу системи загально! середньо! освiти. У цьому документ1 зазначено права та обов'язки класного керiвника як органiзатора учнiвського колективу [4]. Вiдповiдно до вказаного положення класний керiвник повинен сприяти змiстовному проведенню дозвiлля, органiзовуючи екскурсй', виховнi заходи; ствпрацювати з усiма учасниками навчально-виховного процесу (батьками, учителями, медичними та сощальними працiвниками тощо) з метою забезпечення належних умов для здшснення навчального i виховного процесу; володии iнформацiею про навчальнi досягнення, умови побуту й виховання учнiв; формувати свiтогляд, розвивати моральнi цiнностi дтай. Також задекларовано вимоги до класного керiвника. Такий педагог мае дотримуватися педагогiчно! етики, поважати кожного учня як особистiсть; пропагувати здоровий споиб життя; постiйно пiдвищувати рiвень педагопчно! майстерност1, професiйних умiнь i навичок, загально! культури [4].
У Польщi вiдповiдно до розпорядження мiнiстра освии вiд 21 травня 2001 р. складаються статути шк1л, спецiальнi додатки яких визначають обов'язки класного керiвника [8].
Свiдченням посилено1 уваги суспшьства до проблем виховання е розпорядження мiнiстра освiти вiд 30 кштня 2013 р. у справi засад та оргашзацп психолопчно-педагопчно1 допомоги в дошкшьних закладах, школах i позашкшьних закладах. Психологiчно-педагогiчна допомога призначена для задоволення iндивiдуальних освiтнiх потреб, виявлення iндивiдуальних можливостей учшв, вирiшення проблем неповносправносп, сощально1 дезадаптацп, вiдставання у навчанш, важковиховуваносл, пов'язано! з побутовими умовами учня, у кризових або травматичних ситуацiях тощо [7].
Необхiдно зазначити, що в обох крашах iснують iдентичнi пiдходи щодо призначення класних керiвникiв у ЗОНЗ. Вихователь класу обираеться директором школи iз досвiдчених учителiв; при цьому головним критерiем мае бути авторитет серед учшв.
Анатз додатшв до статутов польських шкiл дае пiдстави стверджувати, що головними завданнями вихователя класу е створення умов, як1 допомагають розвитку дитини, зокрема:
• надання повно! шформацп, яка цiкавить учшв, щодо дiяльностi самодiяльних колектив^в, клубiв, бiблiотек, учшвського самоврядування, шк1льних педагопв, профiлактичних кабiнетiв, кабiнетiв домедично! допомоги, секретарiату;
• залучення учнiв до розвитку власних защкавлень через участь у позанавчальних заняттях;
• сшвпраця з радою батьк1в класу, збагачення внутрiшнього життя класу через оргашзацш екскурсiй, походiв у театр, кшотеатр чи басейн, зустрiчей та урочистостей;
• заохочення учнiв до учасп в концертах, спортивних змаганнях, до роботи у бiблiотеках.
Завданнями класного керiвника е органiзацiя колективу класу, залучення його до змагань
зi збору макулатури, до утримання в чистоп шк1льних територiй, до учасп у громадських справах.
Вагомою е роль вихователя класу у виршенш конфлштних ситуацiй, як1 виникають мiж учнями та !х батьками, мiж учнями класу чи школи тощо. Класний керiвник повинен встановити причини непорозумшь, вислухати обидвi сторони, яю конфлiктують, провести бесiди з органами учшвського самоврядування та батьками учшв, залучити за необхiдностi для виршення конфлiкту директора школи, шк1льних педагопв, учителiв.
Важливою е дiагностична функщя класного керiвника та терапiя. Вш повинен скористатися комплексом методiв педагопчно! дiагностики, зокрема, мае проводити систематичш спостереження, анкетування, соцiометрiю тощо.
Вихователь класу реалiзуе сво! функцп через оргашзацш шдив^ально! допомоги кожному учневi (спостереження за його поведiнкою, розшзнання потреб i зацiкавлень, проведення шдив^альних розмов, вивчення родинного середовища, оргашзацш матерiальноl допомоги, надання допомоги у виршенш проблем).
Однiею з основних функцш класного керiвника у школах Польщi е планування роботи класу, яке здшснюеться вiдповiдно до навчально-виховного плану школи i виявлених потреб класного колективу (життя колективу класу, класш вечори, екскурсп, конкурси у клас i мiж класами, батьшвсьш збори тощо). План складаеться на весь перюд навчання у школ^ а також на один рш.
Вихователь класу у польських школах, як 1 в украшських, сшвпрацюе з учителями-предметниками. При цьому надаеться допомога тим учням, яю вiдчувають труднощ1 у навчаннi. Особлива увага у ствпращ з учителями придшяеться недисциплiнованим учням. Вихователь класу систематично контактуе з батьками для встановлення, яка психолого-педагогiчна п^дтримка необхвдна дитин1. Як м1н1мум, в1н проводить батьювсью збори три рази в рш.
Вихователевi класу надае допомогу психолого-педагогiчна служба, школьна оп1кунсько-виховна комгая, в1дд1л удосконалення вчителiв, директор школи. Класним кер!вникам-початк^вцям допомагають !х досвiдченi колеги. Для них проводиться шструктаж тощо. Також у б!блютеках проводиться п1д61р спецiальних матер!ал!в.
Отже, основними функц1ями класного кер!вника е: планування роботи класу, координация д1яльност1 виховних 1нституц1й, органiзацiя виховного середовища, проведення педагопчних вимiрювань, реал!защя терапИ, адмiнiстративна д1яльн1сть [6].
Пор!вняльний аналiз д1яльност1 класних керiвникiв ЗОНЗ польщ1 й Укра1ни дае шдстави стверджувати, що головними напрямами роботи виховател^в класу е:
• проведення д!агностичних процедур;
• оpганiзацiя колективy кИсу;
• спpияния y навчаннi;
• виховання цiнностей;
• кооpдинацiя даяльносп виховних iнститyцiй;
• стимyлювания учшв до дiяльностi;
• контpоль знань i сфоpмованостi якостей;
• попеpедження й подолання важковиховуваностц
• ствоpення соцiального сеpедовища, допомога у встановленш соцiальних контактiв.
Hа вiдмiнy ввд yкpаïнських шкiл, у додатках до статупв польських 30H3 бiльше уваги ^ид^еться змiцненню здоpов'я дiтей, педагопчнш теpапiï, пiдготовцi вихователя-початк1вця до pоботи класним кеpiвником. Вихователь класу визначае, кому з дтай необхiдна психолого-педагогiчна пiдтpимка. Фахiвцi з педагопчно1' теpапiï спостеpiгають за дiтьми, ^оводять дiагностичнi пpоцедypи з учнями, яК мають вiдхилення у pозвиткy або вiдчyвають тpyднощi у навчаннi, ^оводять коpекцiйно-компенсацiйнi та iншi заняття теpапевтичного хаpактеpy. Педагогiчна теpапiя покликана також запобпти вiдставанню школяpiв у навчанш. Пpи цьому фахiвцi у ^оцес психолого-педагогiчноï допомоги залучають до спшьно1' pоботи батьк1в yчнiв, що потpебyють пiдтpимки [У].
Дещо менше уваги ^иди^ет^я фоpмyванню колективу як основному завданню класного кеpiвника. Hе виявлено документа, в яких зазначалося б, що вихователь класу мае бути обiзнаним iз новiтнiми методами, методиками чи технологиями pозвиткy колективу, незважаючи на те, що щюввдним чинником впливу на особистють е згypтований колектив. Отже, можна пpипyстити, що юнуе потpеба у навчально-методичних поабниках з оpганiзацiï дитячого колективу, зо^ема технологий i методик його фоpмyвання. Сеpед завдань i фyнкцiй класного кеpiвника не акцентуеться увага на здшснент самоосвiти, вивченнi iнновацiйних технологш pоботи з колективом класу, ознайомлент з твоpчою pоботою досвiдчених класних кеpiвникiв.
У згypтованомy колективi, в якому учень ввдчувае себе захищеним, потpiбним, гаpмонiйно pозвиваються складовi «Я-концепци» дитини. Hа жаль, бiльшiсть дитячих колективiв пеpебyваe на низькому piвнi сфоpмованостi. Отож, пеpспективний напpямок дiяльностi класного кеpiвника - фоpмyвания згypтованого колективу чеpез pеалiзацiю виховних технологш. Такими технолопями е колективне твоpче виховання, оpганiзацiя yспiшноï дiяльностi, шоу-технологи тощо.
У статутах польських 30H3 пpопагyeться необхiднiсть теpапiï, психолого-педагогiчноï пiдтpимки. Пpоте ваpто також акцентувати увагу на пpоблемi yспiхy i його досягненш в pанньомy вiцi. Дитина, яка ввдчула емоцiю pадостi ввд досягнутого yспiхy, зазвичай не стае важковиховуваною. У школах устху i pадостi Фpене дiти пiд кеpiвництвом учителя складали плани pоботи на тиждень i згодом звiтyвали ^о 1'х виконання [1, с. 142].
Отже, виконання основно1' функцп вихователя - планування - пеpедбачаe складання планiв не тiльки класним кеpiвником, а й учнем, що мае зpобити цiлеспpямованим життя дитини.
ПольсьК та yкpаïнськi класнi кеpiвники в ЗОЮ мають однаковi пpоблеми. Це пеpедyсiм папеpотвоpчiсть: необхiднiсть писати звiти, подавати iнфоpмацiю тощо. У польських школах класний кеpiвник складае бiльше 20 необх1дних документа [б], тож мало часу залишаеться на безпосеpедню pоботy з батьками, учнями тощо. Отже, основним кpитеpieм оцiиювання дальноси класного кеpiвника мають бути не щеально написанi папеpи, а вiдгyки батьКв та учнш.
Як в у^а^^ких, так i в польських ЗОЮ класних кеpiвникiв пpизначаe диpектоp школи. Це найбiльш автоpитетнi й досввдчеш вчителi. Головний кpитеpiй пpи пpизначеннi на цю посаду - ввдповщшсть запитам дитини. Функцп польських та у^ахнських кеpiвникiв класiв тотожнi. Класш кеpiвники ЗОHЗ в обох ^ашах мають аналогiчнi пpоблеми: складнiсть ведения документацп, офоpмления велико1' кiлькостi папеpiв. Пpоте е й вiдмiнностi. Так, польсьК вихователi бiльше уваги ^ид^ють дiагностицi, педагогiчнiй теpапiï, змiцненню здоpов'я дiтей. Вони е водночас вихователями, откунами, помiчниками школяpiв та 1'х батьк1в. Окpiм того, залучаючи психолопв i педагогiв, забезпечують надання психолого-педагопчно! допомоги.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дичювська I. М. 1нновацшш педагoгiчнi технoлoгiï / I. М. Дичювська. - К.: Академвидав, 2004. -352 с.
2. Крдан О. Л. Виховт фyнкцiï класного кер1вника в навчальних закладах Украши (середина XIX -початок XX столггтя): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О. Л. Юрдан. - К., 2002. - 17 с.
3. Корчак Л. Запобтання патолопчним явищам серед дггей та мoлoдi y школах в перioд трансформаци устрою / Леандра Корчак, Данута Гайдyс // Hеперервна прoфесiйна освгга: теoрiя i практика: науково-методичний журнал. - 2002. - № 4 (S). - С. 165-173. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/npo/2002_4/Korchak.pdf
4. Положення про класного керiвника навчального закладу системи загальнoï середньо осв^и: / Затверджено наказом Мшстерства освгга i науки Украïни вщ 6 вересня 2000 р., № 434. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0659-00
5. Шквир О. Л. Шдготовка майбутшх yчителiв пoчаткoвoï школи до класного керiвництва: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. Л. Шквир. - Житомир, 2004. - 20 с.
6. Powinnosci wychowawcze nauczyciela / Zespól Szkól Nr 32 im. Krzysztofa Kamila Baczyñskiego w Warszawie. [Elektroniczny zasób]. - Rezym dostçpu: http://www.zs32.edu.pl/dokumenty/regulaminy/powwychnaucz.pdf
7. Rozporz^dzenie Ministra Edukacji Narodowej z dnia 30 kwietnia 2013 r. w sprawie zasad udzielania i organizacji pomocy psychologiczno-pedagogicznej w publicznych przedszkolach, szkolach i placowkach // Dziennik Ustaw. - 2013. - poz. 532. [Elektroniczny zasób]. - Rezym dostçpu: Http://Www.Kuratorium.Waw.Pl/Files/F-6104-2-Nowa_Pomoc_Psychologiczno_-_Pedagogiczna_Z_2013_R.Pdf
S. Rozporz^dzenie Ministra Edukacji Narodowej z dnia 21 maja 2001 r. w sprawie ramowych statutów publicznego przedszkola oraz publicznych szkól // Dziennik Ustaw. - 2001. - N. 61. - poz. 624. [Elektroniczny zasób]. - Rezym dostçpu: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20010610624
9. Slawik Z. Wychowawca jako organizator i kierownik zespolu uczniowskiego / Z. Slawik // Problemy Oswiaty na Wsi. - 19S9. - N. 1. - S. 20-21.
10. Szczepañski H. Rola wychowawcy klasy / H. Szczepañski // Oswiata i Wychowanie. - 19SS. - N. 41. -S. 12-13.
11. Zaniewska B. Rola wychowawcy klasy w procesie dydaktyczno - wychowawczym szkoly / B. Zaniewska. [Elektroniczny zasób]. - Rezym dostçpu: http: // www. gzskazimierzdolny. szkolnastrona. pl/ bip / print.php? p=m&id =6
УДК 159.947.5; 801.311
Т. В. ТДДЕеВА МОДЕЛЬ МОТИВЛЦIЙНОÏ ШКОЛИ АЛАНА МАКЛ1НА
Розглянуто модель мотивацiйноï школи шотландського психолога-практика А. Маклта. Встановлено, що вказана модель побудована на континуумах, ят виражають стутнь задоволення школою трьох базових учтвських псиxологiчниx потреб — в афшацй, активностi та автономй, ïï застосування Грунтуеться на дев'яти навчальних станах, а в меxанiзмi внутрiшньоï мотивацп виокремлюються драйви, що характеризують рiзнi аспекти когнтивного налаштування.
Ключовi слова: учтня, навчання, мотиващя, афшащя, активтсть, автономiя, когттивне налаштування, самодетермта^я, самоефективтсть.
Т. В. ТДДЕЕВД
МОДЕЛЬ МОТИВАЦИОННОЙ ШКОЛЫ АЛАНА МАКЛИНА
Рассмотрена модель мотивационной школы шотландского психолога-практика А. Маклина. Установлено, что указанная модель построена на континуумах, выражающих степень удовлетворения школой трех базисных ученических психологических потребностей — в аффилиации, активности и автономии, ее применение основывается на девяти учебных состояниях, а в механизме внутренней мотивации выделяются драйвы, характеризующие различные аспекты когнитивной настроенности.
Ключевые слова: учеба, обучение, мотивация, аффилиация, активность, автономия, когнитивная настроенность, самодетерминация, самоэффективность.
