CC BY
53
КОНСТИТУЩЙНЕ ПРАВО
Реньов €вген Владиславович,
acnipaHm кафедри конститу^йного права Украти,
Нацональний юридичний ушверситет
iMeHi Ярослава Мудрого,
Украна, м. Харш
e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0001-5791-0548
КЛАСИФ1КАЦ1Я Ц1ННОСТЕЙ КОНСТИТУЦ1ЙНОГО ЛАДУ В КОНСТИТУЦМ УКРА1НИ: ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ
У cmammi розглядаеться герарх1чна складова засадничих цтностей конституцшного ладу Украти. Вид^ються pieHi традицшних щнностей за загальноцивiлiзацiйним тдходом (на при-кладi США та Украти). Проводиться аналгз класифжацш цтностей конституцшного ладу Украти та пропонуеться авторський поды за конституцшним критеркм. Розглядаються iснуючi в Украгт проблемы, що перешкоджають практичному втыенню засадничих ¡дей, та можливi шляхи наближення громадян i сусптьства до реалiзацii конституцшно-правових iдеалiв.
Ключовi слова: цшносп; конституцшний лад; громадянське сустльство; украшська дер-жавшсть; класифжащя щнностей конституцшного ладу
Ренёв Е. В., аспирант кафедры конституционного права Украины, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-5791-0548
Классификация ценностей конституционного строя в Конституции Украины: теоретические аспекты
В статье рассматривается иерархическая составляющая основных ценностей конституционного строя Украины. Выделяются уровни традиционных ценностей согласно общецивилиза-ционному подходу (на примере США и Украины). Проводится анализ классификаций ценностей конституционного строя Украины и предлагается авторское разделение по конституционному критерию. Рассматриваются существующие в Украине проблемы, препятствующие практическому воплощению основных идей, а также возможные пути приближения граждан и общества к реализации конституционно-правовых идеалов.
Ключевые слова: ценности; конституционный строй; гражданское общество; украинская государственность; классификация ценностей конституционного строя.
Постановка проблемы. Розвиток сусшльства в процес демократизащ'Т передбачае змшу системи цiнностей, яка i е тим лакмусовим папiрцем, що демонструе piBeHb демократичних перетворень. Загальна кшьысть традищй-них цiнностей украТнського народу може змшювати свою iерархiю залежно вщ багатьох критерпв. При цьому взаемопов'язана система щнностей знаходить свое закршлення на конституцiйному рiвнi. У зв'язку з цим виникае актуальна потреба класифжащ'Т щнностей конститущйного ладу УкраТни.
Аналiз дослгджень. Значний внесок у розробку проблематики конституцшного ладу та його базових щнностей зробила низка дослщниыв. Серед них Ю. Г. Барабаш, Н. А. Боброва, М. М. Бондарь, Ф. В. Вешславський, О. Г. Куш-шренко, Ю. М. То дика та ш. Суттеву науково-методологiчну основу доси-дження складають доробки вiтчизняних учених у галузi цiннiсноТ орiентацiТ сусшльного життя: В. П. Колiсника, О. В. Скрипнюка, В. В. Речицького та ш. Слiд виокремити також пращ зарубiжних науковцiв, зокрема, А. Сена, Ю. Хабермаса, Г. Йоаса, К. Втандта.
Метою cmammi е аналiз загальновизнаних цiннiсних орiентацiй украТн-ського суспiльства в умовах глобалiзацiйних процесiв i розробка авторськоТ класифжащ'Т базових цiнностей конституцiйного ладу УкраТни.
Виклад основного Mamepiany. Перш шж приступити до вимiрювання цiнностей та опису Тх змiни, варто з'ясувати змкт термiна «щншсть». «Цш-шсть» е унiверсальною, багатовимiрною, такою, що охоплюе всi сфери й рiвнi життедiяльностi, категорiею. Вона е сутшстю i водночас умовою повноцiнного буття об'екта, який став но^ем певних сусшльних вiдносин, а тому щнност е об'ектами iнтересiв людини. Щншсть мае фiлософський, соцiологiчний, правовий аспекти i виражае переваги, орiентацiТ, штереси окремих осiб, груп i прошарыв суспiльства.
Необхiдно зазначити, що у лiтературi iснуе чимало визначень цього поняття. Наприкшщ 60-х рокiв один сощолог спробував Тх порахувати (Шклас Луман, 1969): у 400 фахових публжащях, прямо пов'язаних iз тематикою щнностей, мктилося 180 рiзних визначень. Якби хтось спробував порахувати Тхню кiлькiсть сьогоднi, то до них, певне, додалося ще кшька десяткiв. Щоправда, бiльшiсть усталених у наущ визначень мають спiльне ядро, виявлене ще на початку 50-х роюв американським дослвдником щн-ностей Клайдом Клакгоном, шсшрованим раннiми працями з фшософського доробку Джона Д'юТ: «цiннiсть е експлiцитно сформульованою або iмплi-цитно прийнятою концепцiею бажаного, яка характеризуе шдиввда або групу, впливаючи на вибiр доступних способiв дп ТТ засобiв та щлей» [1, с. 412].
Великий штерес у дослiджованому питаннi викликае надрукована у 1994 р. праця одного з найвидатшших американських сощолопв та пол^о-логiв Денiела Янкеловича «Цшност американця», у якому вiн проаналiзував два рiвнi найбiльш важливих традищйних цiнностей. Перший рiвень - щн-ностi, якi залишаються «мiцними й сталими», продовжують зберiгати прива-бливкть для бiльшостi американцiв. Другий ряд складають щнноси, про якi
Д. Янкелович обережно говорить, що вони змшилися впродовж останнього часу [Див.: 2, с. 540]. На перший рiвень щнностей вийшли «свобода»; <^в-шсть перед законом»; «^вшсть можливостей»; «чесшсть»; «досяжшсть» (як вiра в ефектившсть iндивiдуальних зусиль: переконанiсть у тому, що осв™ та наполеглива праця дадуть необхщний результат); «ввддашсть батькiвщинi»; «демократiя» як впевненiсть в тому, що правлшня мае бути засновано на думщ бiльшостi; «американська винятковiсть» як впевненiсть в особливому моральному статус та мiсГí Америки; «шклування про iнших», точнiше -висока ощнка пiклування про шших (сiм'í або етнiчноí групи); шклування про сшльноту; «релiгiя» та «удача» .
На думку Д. Янкеловича, щ щнност мають видатну кторш та багатовЬ ковi умови змши життевого стилю краíни, надають американськш культурi власне обличчя. Сполученi Штати Америки - краíна багатогранна у геогра-фiчних, етнiчних, економiчних та пол^ичних вiдносинах. Та тим не менше, це маленький блок щнностей, що об'еднуе американщв у единий народ та едину нащю [2, с. 541].
А ось яю щнност пiддавалися змiнi, та ось що з ними сталося. «Поняття обов'язку»: моральнi зобов'язання одних людей по вщношенню до iнших щну-ються менше, нiж ранiше. «Сощальний конформiзм»: пiдтримка наслiдування iнших щнностей нижча, шж ранiше. «Респектабельнiсть»: символи коректноТ поведiнки особи, яка належить до певного класу, щнуються менше. «Сусшльна мораль» (дотримання правил суспiльноí поведiнки): тепер теж цiнуеться слабо. «Плюралiзм»: люди з бiльшою готовшстю сприймають вiдмiнностi в нащ-ональнш належностi та нацiональному життевому стиль «^м'я»: сiмейне життя цiнуеться високо, але при цьому розширюються уявлення про сiм'ю i вона виходить за межi традицiйноí нуклiарноí форми. «Вщносини мiж чоло-вiком та жшкою»: вiдбуваеться перехiд вiд рольових обов'язюв до взаемноТ вiдповiдальностi. «Права жшок»: бiльш високо цiнуються досягнення жшок, якi е результатом Тх власного вибору, а не виконання ролей, продиктованих суспiльством. «Трудова етика»: праця починае розглядатися не як моральна щншсть, а як джерело власного задоволення. Описана вище Д. Янкеловичем картина щнна тим, що вона представила загальний каталог базових щнностей, яю шдтримуються бшьшютю американщв, i в цiлому доволi точно ввдображае напрям трансформацГí цiннiсного рiвня в умовах переходу вiд iндустрiального до постiндустрiального суспiльства [2, с. 542].
Аналiзуючи украíнськi цiннiснi орiентири, помiчаемо, що вони бiльш наближеш до загальноевропейських. Так, Ю. Ю. Щербакова зазначае, що най-бшьш значущою для населення УкраТни е щншсть безпеки, друге й трете мкце посщають унiверсалiзм i доброзичливкть, четверте, п'яте - традицiя та кон-формнiсть. Шосте мiсце посщае самостiйнiсть, сьоме - влада, восьме - досягнення, а на дев'ятому й десятому мкцях - гедошзм та стимулящя [3, с. 103].
Саме врахування вищевказаних щнностей, яю становлять ядро громадян-ського сусшльства держав, може виявлятися в правових вимiрах на найвищому
рiвнi. Так, у конститущях як основних законах закршлюються базовi цiнностi. Пострадянським краТнам притаманнi цшносп, зосередженi у основних законах, якраз у перших роздшах, як засади конституцшного ладу.
Загальновизнано, що саме засади конституцшного ладу е найважлившим об'ектом конституцiйного регулювання. Це справдi так, адже засади закрЬ плюють: 1) керiвнi, основнi для рiзноманiтних суб'ектiв конституцiйного права, принципи; 2) базов1 ц1нност1, на як1 сустльство оргентуеться в роз-витку конституцшного ладу; 3) конституцiйно-правовi норми i шститути, через яы цi принципи та цшност дiстають свое безпосередне обгрунтування, закрiплення i якi зумовлюють Тх юридичне значення. Таким чином, можна вважати, що засади конституцшного ладу - це система, у якш базовi цшност е основою принцишв, а принципи конкретизуються в шститутах i нормах, що в щлому надае системi правового значення.
Базовi цiнностi конституцiйного ладу УкраТни е концентрованим втшен-ням найбшьш значущих для украТнського суспiльства щей та прагнень. Вони е своерщним сусшльним iдеалом, а тому реально здатш стати консолiдуючою основою усього УкраТнського народу, вважае Ф. В. Вешславський [4, с. 281].
КонституцГТ сучасних демократичних держав декларують так важливi соцiальнi цiнностi, як права i свободи людини, приватну власшсть, демокра-тичнi iнститути публiчноТ влади, оргашзащю Тх спiвпрацi, мiсцеве самовря-дування тощо, що е, власне, стрижнем лiберально-демократичноТ iдеологiТ. ЦiеТ ж позицГТ дотримуеться Ю. М. Тодика вказуючи, що: Конститущя е не тшьки Основним Законом, головним юридичним джерелом, а й щеолопчним документом, що визначае напрям розвитку держави i сусшльства [6, с. 23]. Ф. В. Вешславський шд базовими цшностями конституцiйного ладу розумiе т полiтико-правовi та моральнi iдеали, яких народ як едине джерело влади прагне досягти в процесi державотворення та конституцшного будiвництва в УкраТш та як знайшли свое вщображення в Преамбулi КонституцГТ УкраТни та нормах-принципах, що складають засади конституцшного ладу [5, с. 101].
Системний аналiз тексту КонституцГТ УкраТни дозволяе ввднести до най-бшьш важливих, загальновизнаних сусшльних цiнностей свободу, права людини, справедливють, моральнiсть, гуманiзм, демократш, верховенство права, правове обмеження влади, плюралiзм та низку iнших основоположних щей. Адже саме вони зумовлюють демократичшсть правового статусу особи, демократичш процедури формування, оргашзацп та функцюнування державноТ влади, взаемодiю Т"Т рiзних органiв, вiльну дiяльнiсть iнститутiв громадянського сусшльства тощо. У своТй сукупносп вони складають базовi цiнностi конституцшного ладу УкраТни, тобто п полiтико-правовi та моральнi iдеТ i принципи, якi вiдображають iснуючi в украТнському суспiльствi iдеали, покладенi в основу всього конституцшно-правового регулювання.
Якщо вдаватися до класифiкацiй базових щнностей конституцшного ладу, видшяються цiнностi, яю закрiпленнi виключно в Преамбулi КонституцГТ УкраТни та у роздiлах КонституцГТ.
Так, Ю. М. То дика подае таку класифшащю базових щнностей конституцшного ладу: а) моральт ц1нност1 (усвщомлюючи вщповщальшсть перед Богом, власною совютю, попереднiм, нинiшнiм та прийдешнiм поколшнями); б) ц1нност1 сощального миру (шклуючись про змiцнення громадянськоТ зла-годи на землi УкраТни); в) 1сторичн1 ц1нност1 (спираючись на багатовiкову юто-рiю украТнського державотворення); г) ц1нност1 правонаступност1 (керуючись Актом проголошення незалежност УкраТни вiд 24 серпня 1991 року); д) ц1н-ност1 благополуччя (дбаючи про забезпечення прав i свобод та гiдних умов ТТ життя); е) державно-правов1 ц1нност1 (виражаючи суверенну волю народу) [6, с. 23]. Всi цiнностi взаемопов'язанi та беруть свш початок з необхщност забезпечення прав та свобод людини i громадянина, народовладдя.
1нший iерархiчний подiл пропонуе Ф. В. Вешславський: моральн1 цтно-ст1 (Конституцiя УкраТни приймалася з усвщомленням вiдповiдальностi перед Богом, власною совютю, попереднiм, нишшшм та прийдешнiм поколiннями), ц1нност1 демократы (Конститущя УкраТни е вираженням суверенноТ волi народу; ТТ прийнято з прагненням розвивати i змiцнювати демократичну державу; народ проголошено единим джерелом влади, а людину, ТТ права i сво-боди - найвищою сощальною цiннiстю), 1сторичн1 ц1нност1 (Конститущю УкраТни прийнято, спираючись на багатовжову iсторiю украТнського державотворення i на основi здiйсненого украТнською нацiею, усiм УкраТнським народом права на самовизначення), гуман1стичн1 ц1нност1 (Конститущю УкраТни прийнято в штересах громадянського сусшльства в щлому та кожноТ людини зокрема; людину, ТТ життя i здоров'я, честь i пдшсть, недоторканнiсть i безпеку визнано в УкраТш найвищою соцiальною щншстю), загальносоц1альн1 ц1нност1 (Конституцiя УкраТни приймалася з метою змщнення громадянськоТ злагоди на землi УкраТни; людину, ТТ права i свободи визнано найвищою сощальною щншстю), державно -правов1 ц1нност1 (Конститущю УкраТни прийнято на основi багатовшовоТ юторп украТнського державотворення та з метою розвитку i змiцнення правовоТ держави; закрiплено принципи подшу влади та верховенства права), ц1нност1 наступництва (Конститущю УкраТни прийнято на основi багатовшовоТ iсторГí украТнського державотворення та керуючись Актом проголошення незалежносп УкраТни вщ 24 серпня 1991 р., який, у свою чергу, Грунтуеться на Декларацп про державний суверенитет УкраТни вщ 16.07.90 р.), ц1нност1 добробуту (Конститущю УкраТни прийнято з турботою про забезпечення прав i свобод людини та пдних умов ТТ життя та з прагненням розвивати i змiцнювати соцiальну державу) [5, с. 101].
О. Г. Кушшренко вказуе, що Основний Закон УкраТни закршив велику кшьюсть базових щнностей, яю умовно можна подiлити на юлька груп:
- ц1нност1 конституцшного ладу, що стосуються людини та громадянина, громадянського сустльства (народовладдя; едине громадянство; консолвдащя та розвиток украТнськоТ наци та шших етносiв; визнання людини найвищою сощальною щншстю; громадянське сусшльство);
- ц1нност1 конституцшного ладу, що стосуються украгнськог державност1 (правова, сощальна державшсть; суверенитет, незалежшсть i демократичнiсть
держави; уштаризм; цШсшсть i недоторканiсть територГТ УкраТни; республЬ канська форма правлшня; оборона УкраТни, захист ТТ суверенiтету; забезпе-чення економiчноТ та iнформацiйноТ безпеки УкраТни);
- ц1нност1 конституцшного ладу, як1 в1дносяться до державних оргатв та оргатв м1сцевого самоврядування (подш державноТ влади; визнання й гаран-тування мюцевого самоврядування; неприпустимють використання Збройних Сил УкраТни та шших вiйськових формувань для обмеження прав i свобод громадян або з метою повалення конституцшного ладу);
- ц1нност1 конституцшного ладу, як1 в1дносяться до тших сфер сустль-ного буття (верховенство права; справедливють i рiвнiсть; прюритет норм мiжнародного права над нормами нащонального права; природш ресурси як виключне право власност УкраТнського народу та деяы iншi) [7, с. 44].
Позаяк Конститущя е актом громадянського сусшльства i держави, ми пропонуемо наступну класифшащю: поеднання щнностей конституцшного ладу, що вщносяться до засад громадянського сусшльства, та щнностей конституцшного ладу, що стосуються украТнськоТ державноси, що й створюе влас-ний нормативний код - «УкраТна».
Слщ зазначити, що хоча в КонституцГТ УкраТни поняття «громадянське сусшльство» не згадуеться, це не означае, що Основний Закон не врегу-льовуе ввдносини мiж громадянським сусшльством та державою. На думку В. В. Речицького, головним критерiем для розмежування двох сфер - громадянського сусшльства i держави - е вщмшшсть Тх прюритепв. Якщо для держави такими прюритетами залишаються безпека, стабiльнiсть, порядок i захищенiсть, то для громадянського суспiльства прiоритетами стають свобода, iнiцiатива, динамiзм i спонтанна активнiсть [8, с. 90].
Пов'язують свободу з цшностями людства й сучасш вчеш. Зокрема, зару-бiжнi дослiдники зазначають, що «до вищих щнностей, щодо яких зараз на Заходi кнуе досить висока одностайшсть, належать свобода, справедливють, безпека та прогрес». При цьому справедливють змiстовно пов'язуеться з рiв-ноправнiстю, а безпека характеризуеться як «свобода вщ страху за свободу» [9, с. 167]. Серед вггчизняних учених також поширена концепцiя щодо шну-вання «системи цiнностей, яку виробило людство у процес свого розвитку», з акцентуванням уваги на тому, що «у сощальному та особистому житл фун-даментальну роль вщграють такi цiнностi: свобода, ввдповщальшсть, рiвнiсть, справедливiсть». У послiдовностi перелшу цих цiнностей чiтко простежуеться лопчний зв'язок мiж свободою та вщповвдальшстю, як засобом ТТ охорони i водночас обмеження, а також мiж рiвнiстю та справедливiстю, якi е взаемоза-лежними i взаемозумовленими [10, с. 150].
Таким чином, свобода, поряд з рiвнiстю, справедливою та шшими полi-тико-правовими, демократичними концептами, належить до тих «^чних щнностей», до яких сусшльство прагнуло в рiзнi кторичш епохи. Слiд зазначити, що в рiзних умовах вони набувають рiзного значення, тобто Тх змкт не е статичним, а схильний до перманентних змш дiалектичного характеру, вiд-повiдних розвитковi конституцiоналiзму в конкретнiй краТнi. Зокрема, змкт
цих категорш також B^pi3HH6TbCH особливостями в украшських реалiях, украшському конституцiоналiзмi.
1з перелiчених категорiй найбiльше потребуе свое1 конкретизацп з юри-дично1 точки зору «свобода», оскшьки це запозичена юриспруденщею фшо-софська категорiя i, крiм того, саме вона найближча до юридичних фiкцiй. Слiд зазначити, що Платон, мiркуючи про свободу як про «благо демократы i до чого вона прагне», застерыае, що «саме це ïï й зруйнуе». Адже надмiрна свобода, -стверджуе фшософ, - i для окремо1 людини, i для держави перетворюеться на надмiрне рабство, «шакше кажучи, з крайньо1 свободи виникае найбшьше i найлютiше рабство». Водночас свобода бшьше, нiж iншi демократичш цшно-стi, потребуе захисту, оскшьки через об'ективнi та суб'ективнi чинники понад усе зазнае посягання [10, с. 151].
Аксюматичним е визнання цшност свободи як для окремо1 особи, так i для всього сусшльства.
Отже, свобода е цшшстю й такою ж важливою основою правово1 держави, як i рiвнiсть та справедливкть. Тому, на нашу думку, свободу, перш за все необ-хщно розглядати як основоположний принцип держави, вщповщно до якого мае формуватися громадянське сусшльство i будуватися правова держава. Тшьки за умови забезпечення свободи можливий розвиток людини як шди-вща, особистосп, а також розвиток сусшльства.
Ввдомий сучасний теоретик справедливой американський фшософ Дж. Ролз вважав, що основою конституцшно1 демократы е справедливiсть, що розумiеться як чеснiсть. Суспiльство ним розглядаеться як коопера-тивне шдприемство задля взаемного блага, а фундаментальною особливктю впорядкованого людського суспiльства е його справедливий устрш. Безу-мовно, питання справедливой в сучасних умовах розвитку украТнського сусшльства надзвичайно актуальне. I це пов'язано насамперед iз необхвдш-стю подолання спадщини минулих ча^в, яка багато в чому е неприйнятною i перешкоджае розвитку сучасного сусшльства, а також з необхвдшстю збе-реження успадкованих ввдносин, що в умовах полiтичних, правових, еконо-мiчних та iнших сощальних змiн суспiльна свiдомiсть нерiдко сприймае як несправедливкть [11, с. 73].
Якщо характеризувати цiнностi конституцiйного ладу, що стосуються укра-1нсько1 державносп, то в першу чергу слщ назвати суверенiтет та незалежнiсть.
Iснуючi вiдмiнностi мiж такими публiчно-правовими явищами i понят-тями як «суверештет» i «незалежнiсть» у крашах Центрально!" та Схвдно1 бвропи зумовленi ïx iсторичними та полiтичними особливостями. Навпаки, у крашах Заxiдноï бвропи штегращя в бвросоюз фактично знищила розбiж-ностi в розумiннi ïx змкту. Що ж стосуеться УкраТни, то тут все ще зберЬ гае доктринальну силу застарше (радянське) уявлення про «незалежшсть» i «суверенiтет». Суверештет у конституцшному правi е одшею з передумов формування держави в щлому, важливим атрибутом конституцiйного устрою сучасно'Т держави. Саме тому вш потребуе чiткого нормативного визначення та забезпечення гараниями на найвищому юридичному рiвнi. Категорiя суве-
рештету е ключовою для розумшня сутност держави, вона закладае базис державност як полiтико-правового явища [12, с. 52].
Наступною базовою цшшстю конституцшного ладу УкраТни е уштаризм. О. Г. Кушнiренко зазначае: «Уштаризм е одшею з двох форм державного устрою, елементом, який вщображае спо^б адмiнiстративно-територiальноТ органiзацГí держави, подш ТТ на складовi й розподш влади мiж цими частинами та мiж самою державою. Ниш 170 державам (з понад 220) притаманна уштарна форма територiально-полiтичноТ оргашзацп» [13, с. 17].
Саме вказаш цiнностi е основою створення та дiяльностi УкраТнськоТ дер-жавностi. Вони закршлеш як у Преамбулi Конституцп УкраТни, так i в пер-шому роздiлi Конституцп УкраТни.
Висновок. Чимало цшностей украТнського суспiльства, отримали свое закршлення на рiвнi Конституцп УкраТни. Конституцшний лад, який стано-вить фундаментальну основу Конституцп УкраТни, уособлюе базовi цiнностi. Розглядаючи сучасш класифiкацiТ базових конституцiйних цiнностей, слщ керуватися саме поеднанням цiнностей конституцшного ладу, що ввдносяться до засад громадянського сусшльства, та цiнностей конституцшного ладу, що стосуються украТнськоТ державность Найвищими iерархiчними цiнностями е свобода та справедливють (цiнностi громадянського сусшльства) та суверенитет, незалежнiсть i унiтаризм (цiнностi, що стосуються украТнськоТ дер-жавностi). Саме вони виступають засобом зближення особистостей, культур, народiв та ушверсальним iнструментом досягнення сощальноТ злагоди та миру.
Список л^ератури:
1. Культурт цшносп бвропи / за ред. Ганса Йоаса 1 Клауса Кгандта ; пер. з тм. - КиТв : ДУХ I Л1ТЕРА, 2014. - 552 с.
2. Баталов Э. Я. Американская политическая мысль ХХ века / Э. Я. Баталов. - Москва : Прогресс-Традиция, 2014. - 616 с.
3. Щербакова Ю. Ю. Щнносп об'еднаноТ бвропи : монограф1я / Ю. Ю. Щербакова. - КиТв : ВЦ «Академ1я», 2014. - 207 с.
4. Вешславський Ф. В. Конституцшт цшносп як основа консолщацп украТнського народу / Ф. В. Вешславський // В1сник Нац. ун-ту «Юридична академ1я УкраТни Тмет Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фш. право. - 2014.- № 4 (23). - С. 281-283.
5. Конституцшне право УкраТни в схемах 1 дефшщях : навч. пос1б. для студ. юрид. вуз1в та факультейв / за ред. Ф. В. Ветславського. - Харюв : Право, 2014. - 376 с.
6. Тодыка Ю. Н. Основы конституционного строя Украины : монография / Ю. Н. Тодыка. -Харьков : Факт, 2000. - 176 с.
7. Кушшренко О. Г. Поняття, природа 1 види конституцшних цшностей / О. Г. Куш-тренко // Конститущя як основа правовоТ системи: VIII Тодиювсью читання : зб. тез наук. поввдомл. м1жнар. наук. конф. молодих учених, аси1рант1в 1 студенпв / за ред. А. П. Гетьмана. -Харюв : ТОВ «Видавництво права людини», 2015. - С. 44-45.
8. Речицкий В. В. Символическая реальность/ В. В. Речицкий. - Луганск : ВНТЛ-Клас-сика, 2007. - 732 с.
9. Аллан Т. Р. С. Конституцшна справедливость. Л1беральна теор1я верховенства права / пер. з англ. Р. Семюва. - КиТв, 2008. - 385 с.
10. Крусян А. Р. Сучасний украТнський конституцюнал1зм / А. Р. Крусян. - КиТв : Юршком 1нтер, 2010. - 560 с.
11. Кушшренко О. Г. Справедливкть як базова цшшсть конституцшного ладу / О. Г. Кушшренко // Вксник Конституцiйного Суду Укра'ши. - 2013.- № 3. - С. 73-83.
12. Ковтун В. I. Гаранта державного сувереттету Укра'ши: конституцшш аспекти: моногра-фiя / В. I. Ковтун. - Харюв : Фактор, 2014. - 216 с.
13. Кушшренко О. Г. Уштаризм як базова цшшсть конституцшного ладу Укра'ши / О. Г. Кушшренко // Вiче. - 2012. - № 2. - С. 17-19.
Renov I. V., Postgraduate student at the Department of Constitutional Law of Ukraine, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-5791-0548
Classification of the values of the constitutional order in the constitution of Ukraine: theoretical aspects
The development of society in the process of democratization involves changes in the value system, which is the litmus test that shows the level of democratic transformations. Total number of traditional values of Ukrainian people can change their hierarchy depending on a number of criteria with the interconnected system of values finding their fixation at the constitutional level. In this regard, there is an urgent need for providing a classification of values of the constitutional order of Ukraine.
A number of researchers made a significant contribution to the development of problems of the constitutional order and its basic values. They include Yu.G. Barabash, N.A. Bobrova, M.M. Bondar, F.V. Venislavskyi, O.G. Kushnirenko, Yu.M. Todyka and others. Works of domestic scientists in the field of value orientation of public life (V.P. Kolisnyk, O.V. Skrypniuk, V.V. Rechytskyi and others) form a significant scientific and methodological basis of the research. It is also necessary to note works of foreign scientists, in particular, A. Sen, J. Habermas, G. Joas, K. Vihandta, etc.
The objective of the article is analysis of generally defined value orientations of Ukrainian society in the conditions of globalization processes and provision of the author's classification of the basic values of the constitutional order of Ukraine.
Systematic analysis of the text of the Constitution of Ukraine allows identification of freedom, human rights, justice, morality, humanism, democracy, rule of law, legal limit of power, pluralism and a number of other fundamental ideas as the most important and widely accepted social values. After all, they contribute to the democratic nature of the legal status of a person, democratic procedures of the formation, organization and functioning of the state power, interaction of its various bodies, free activity of the institutes of civil society, etc. Taken together, they constitute the basic values of the constitutional order of Ukraine, i.e. the political, legal and moral ideas and principles that reflect the ideals existing in Ukrainian society that underly the entire constitutional and legal regulation.
If to describe the very characteristic of the values of the constitutional order concerning the Ukrainian statehood, we should first determine sovereignty and independence. Sovereignty in the constitutional law is a prerequisite for the formation of the state in general, an important feature of the constitutional structure of the modern state. That is why it needs a clear legal definition and provision with guarantees at the highest legal level.
Given a large number of values of Ukrainian society, much of them received their fixation at the level of the Constitution of Ukraine. The constitutional order being the fundamental basis of the Constitution of Ukraine represents the basic values. Given the current classifications of the basic constitutional values, one should be guided by a combination of values of the constitutional order relating to the principles of civil society and values of the constitutional order concerning the Ukrainian statehood. The highest hierarchical values have been characterized: freedom and justice as the values of civil society; sovereignty, independence and Unitarianism as the values relating to the Ukrainian statehood. These values are the means of rapprochement between individuals, cultures and nations and an universal instrument to achieve social harmony and peace.
Key words: classification of the values of the constitutional order; values.
Надшшла до редколегй 06.11.2015 р.
