Научная статья на тему 'Классические принципы местного налогообложения: опыт и потенциал реализации в Украине'

Классические принципы местного налогообложения: опыт и потенциал реализации в Украине Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
31
7
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МЕСТНЫЕ НАЛОГИ И СБОРЫ / МЕСТНОЕ НАЛОГООБЛОЖЕНИЕ / ПРИНЦИПЫ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Карпышин Наталия Ивановна, Фесянова Наталия Викторовна

В статье рассмотрено классические принципы местного налогообложения и проанализировано возможности их реализации в Украине. Дано рекомендации по усовершенствованию системы местных налогов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Классические принципы местного налогообложения: опыт и потенциал реализации в Украине»

УДК 336.22:352

^рпишим H.I.,

к.e.н, дoцeнт, ТНЕУ

Фесянова H.B.,

мaгicтp, ТНЕУ

^ACT4HI ПРИHЦИПИ МICЦEBОГО ОПОДАTKУBАHHЯ: ДОCBIД I ПОTEHЦIАЛ РEАЛIЗАЦIÏ B yKPAÏHI

В CTan! poзглянyтo клacичнi пpинципи мicцeвoгo oпoдaткyвaння тa пpoaнaлiзoвaнo мoжли-вocтi ïx peaлiзaцiï в Укpaïнi. Нaдaнo пpoпoзицiï щoдo вдocкoнaлeння вiтчизнянoï cиcтeми cпpaв-ляння мicцeвиx пoдaткiв.

Kлючoвi слова: мicцeвi пoдaтки i 36op^ мicцeвe oпoдaткyвaння, пpинципи oпoдaткyвaння.

BCTyn

Гoлoвним пpизнaчeнням мicцeвиx пoдaткiв i збopiв e зaбeзпeчeння opгaнiв мicцeвoï влaди влac-ними кoштaми з мeтoю фiнaнcyвaння лoкaльниx cycпiльниx блaг, пpизнaчeниx для зaдoвoлeння пoтpeб тepитopiaльнoï гpoмaди. Утiм, мicцeвi пoтpeби piзниx cпiльнoт i мoжливocтi ïx фiнaнcoвo-гo зaбeзпeчeння, внacлiдoк впливу rax чи iншиx чинникiв (icтopичниx, пpиpoднo-клiмaтичниx, eкoнoмiчниx, пoлiтичниx тoщo), мoжyть cyn^o вiдpiзнятиcя. Toмy, дoci aктyaльнoю зaлишaeть-cя пpoблeмa фopмyвaння нayкoвooбгpyнтoвaнoï гол^ики мicцeвoгo oпoдaткyвaння, здaтнoï шдви-щити piвeнь фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння пoтpeб мicцeвoгo caмoвpядyвaння з ypaxyвaнням ocoбли-вocтeй йoгo coцiaльнoгo i eкoнoмiчнoгo poзвиткy. В cвoю чepгy, пpoцec визнaчeння пepeлiкy мювд-виx пoдaткiв i збopiв мae бaзyвaтиcя нa eкoнoмiчнo oбrpyнтoвaниx, a нe лишe cyб'eктивниx ^ин-ципax oпoдaткyвaння нa мicцeвoмy piвнi, щo дacть мoжливicть пoбyдyвaти eфeктивнy cиcтeмy мicцeвoгo oпoдaткyвaння в ^arni.

Дocлiджeнням пpoблeм мicцeвoгo oпoдaткyвaння зaймaлиcя тaкi вiтчизнянi вчeнi як О.Д. Bacи-лик, В.П. Виш^в^кий, О.П. Kиpилeнкo, В.1. Kpaвчeнкo, Н.П. Kyчepявeнкo, I.O. Лyнiнa, Ц.Г. Огонь, О.М. nixo^ra, В.В. Пиcьмeнний, В.В. Próax, С.В. Cлyxaй, Л.Л. Tapamy^, C.I. Юpiй тa iн. Одшк пoшyкy вiдпoвiдi нa зaпитaння, яю caмe пoдaтки мoжнa тa тpeбa зapaxoвyвaти дo чиcлa мicцeвиx, пpиcвячeнi лишe oкpeмi poбoти нayкoвцiв.

nOCTAHOBKA ЗАBДАHHЯ

З oглядy нa вищeзaзнaчeнe, мeтoю cтaттi e дocлiджeння i cиcтeмaтизaцiя клacичниx пpинципiв мicцeвoгo oпoдaткyвaння, oцiнкa ïx зacтocyвaння пpи пoбyдoвi вiтчизнянoï cиcтeми мicцeвиx го-дaткiв i збopiв з мeтoю нaдaння пpoпoзицiй щoдo yдocкoнaлeння cyчacнoгo пopядкy cпpaвляння пoдaткiв нa лoкaльнoмy piвнi.

РEЗУЛЬTАTИ

Фiнaнcoвoю нayкoю poзpoблeнo чимaлo пpинципiв oпoдaткyвaння, якi cтocyютьcя як пoдaткoвoï cиcтeми дepжaви зaгaлoм, тaк i мicцeвoгo oпoдaткyвaння зoкpeмa. Ta^ пpoфecop O.I. Лyнiнa нaгoлo-шye нa нeoбxiднocтi пpiopитeтнoгo зacтocyвaння в мicцeвoмy oпoдaткyвaннi пpинципy eR^a^em"-шст! oтpимaнoï вигoди вiд нaдaниx m мicцeвoмy piвнi cycпiльниx блaг тa oбcягy пoдaткiв, craa4e-ниx гpoмaдянaми. Як вiдoмo, iдeя eквiвaлeнтнoгo oбмiнy 3a cxeмoю «пoдaтки — блaгa» poзглядa-лacь бaгaтьмa пpeдcтaвникaми фiнaнcoвoï нayки i бiльш пoвнo бута cфopмyльoвaнa в тeopiï дoбpo-вшьшго oбмiнy (Е. Лiндaля) i тeopiï фicкaльнoгo oбмiнy (Дж. Б'юкeнeнa) [1, c. 99]. Oднaк, irn-ep^e-тaцiя взaeмoзв'язкy мiж пoдaткaми i cycпiльними пocлyгaми здiйcнювaлacь нayкoвцями y rame^ri дocлiджeння пpиpoди дepжaвниx фiнaнciв, тсдо, як мicцeвi фiнaнcи знaxoдилиcь ro3a yвaгoю. В cвoю чepгy, m нaш пoгляд, дaний пpинцип m мicцeвoмy piвнi e бiльш дieвим, ocкiльки гpoмaдяни мaють мoжливicть peaльнo oцiнити дiï мicцeвoï влaди тa ycвiдoмити кopиcть, вiд cплaчeниx y мювд-вий бюджeт пoдaткiв. I xo4 нaïвнo poзpaxoвyвaти нa тe, щo тaкe poзyмiння пpизвeдe дo дoбpoвiльнoï cплaти пoдaткiв y мювдвий бюджeт, oднaк, дoпoмoжe пoлeгшити ^o^c ïx aдмiнicтpyвaння i знизи-ти мacштaби yxилeнь вiд oпoдaткyвaння m мicцeвoмy piвнi.

Oтжe, пpoфecop O.I. Лушта нaзивae нacтyпнi пpинципи, в^гов^^ дo якиx мae бути oprarn3o-вaнo пpoцec мicцeвoгo oпoдaткyвaння:

• ^инцип oдepжyвaнoï вигoди — cтягyвaння пoдaткiв мae вiдпoвiдaти тiй вигод^ щo oдepжy-ють житeлi i cyб'eкти eкoнoмiчнoï дiяльнocтi визнaчeниx тepитopiй вiд мicцeвиx cycпiльниx блaг;

бЗ

• принцип широкого розподшу податкового навантаження — мюцев1 податки { збори мають створювати вщчутне навантаження на вс1х жител1в та економ1чних суб'екпв адмшютративно-територ1ально' одинищ;

• принцип територ1ально' прив'язки — об'екти мюцевого оподаткування мають бути пов'я-заш з вщповщною територ1ею 1 вир1знятися низькою мобшьнютю;

• принцип незалежносп податкових надходжень вщ кон'юнктурних змш в економщ — мюцев1 податки не повинш реагувати або реагувати незначною м1рою на змшу ринково' кон'юнктури;

• принцип зростання податкових надходжень (на одного мешканця) з1 зростанням розм1ру те-ритор1ально' громади [2, с. 20].

Професор О.П. Кириленко до мюцевих податюв висувае ряд специф1чних вимог [3, с. 200]:

• невелик коливання надходжень упродовж всього дшового циклу;

• вщповщшсть м1ж економ1чним розвитком та обсягами надходжень мюцевих податюв;

• одержання податкових надходжень 1з мюцевих баз оподаткування;

• р1вновага м1ж споживанням мюцевих послуг та податковим тягарем;

• захист вщ одноб1чного розвитку мюцево' економ1чно' структури;

• розподш податкового потенщалу залежно вщ мюцевих потреб;

• гнучка система ставок мюцевих податюв;

• в однакових за розм1рами адмшютративних одиницях вщмшносп м1ж надходженнями вщ мюцевих податюв на одну особу повинна бути незначною.

П. Бернард об'еднуе в одну систему таю принципи мюцевих фшаншв та мюцевого оподаткування [4, с. 3]:

1. Мюцева шдзв1тнють. Мюцев1 пол1тики повинш рахуватися 1з потребами мюцевих жител1в, бо в шшому випадку 'х чекае поразка на мюцевих виборах. Реал1защя даного принципу вимагае власно' податково' бази оргашв мюцевого самоврядування та виступае проти державних субсидш та фшансових дарунюв шшого характеру, адже це розмивае необхщнють мюцево' вщповщаль-ност та тдзвггносп. Цей принцип також тдтримуе право мюцевих властей самостшно визнача-ти ставки податюв, але водночас вимагае ч1ткого зв1тування за кожну витрачену грошову одини-цю, з1браного з громадян податку.

2. Зв'язок м1ж сплаченими податками та отриманими вигодами. Цей принцип шдкреслюе ефек-тивнють реал1зацп аспектов мюцевого оподаткування стосовно надання суспшьних благ та послуг населенню, що сплачуе податков1 платеж.

3. Принцип неконкурентност м1ж регюнами. Мюцев1 податки не повинш вщчутно впливати на перерозподш у приватному сектора Адже в шшому раз1 платники податюв зможуть уникати високих податкових платеж1в шляхом змщення бази оподаткування на територ1ю юрисдикцш привабливших, що вщповщно призведе до податково' конкуренцп м1ж регюнами.

4. Регюнальна справедливють та довгострокова ефективнють. Мюцеве оподаткування в щеал1 повинно вщображати реальну податкоспроможнють регюну, тому що податки, бази яких нер1вно-м1рно розподшеш у р1зних регюнах (наприклад, природш ресурси), не шдходять для регюналь-ного використання, адже це спричинюе собою велию регюнальш нер1вносп. Даний принцип до-сить важко реал1зувати на практищ, оскшьки практично не юнуе такого податку, база оподаткування яким була б розташована р1вном1рно по усш кра'ш, з одше' сторони, а з шшо' — наголо-шуемо на тому, що задля забезпечення ефектившшого довгострокового використання природних ресуршв, 'х оподаткування необхщно вщдати у руки держави, в тому числ1 1 з причин регюналь-но' справедливость

5. Надшнють та стабшьнють податково' бази. Стшю показники витрат, що здшснюють мюцев1 органи влади на власш та делеговаш повноваження, вимагають стало' та надшно' дохщно' бази, яка б залишалася захищена вщ циктчних змш економ1чного середовища.

6. Податковий обмш як неявне страхування. Для того аби забезпечити стабшьш податков1 над-ходження до мюцевих бюджет1в, не можна повнютю вщдавати у шдпорядкування мюцевим властям адмшютрування конкретного податку. Наприклад, якщо мюцева рада надшена повноважен-нями справляння податку на прибуток шдприемств, то стабшьнють та надшнють надходжень знаходиться шд великим питанням, що може спричинити значш навантаження на м1сцевий бюджет у часи зменшення прибутку шдприемств або 'х банкрутства за ситуацп, коли доходи будуть необх1дними для подолання локального безроб1ття. Тому кращим вир1шенням тепер1шн1х та нав1ть потенцшних проблем може стати так званий «податковий обмш» — ситуац1я, за яко' м1сцев1 органи влади вщдають н1би частину податку центральним властям (встановлення правил оподатку-

64

Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестицп - 2012 - №6

вaння cтpaтeгiчниx пiдпpиeмcтв, зacтocyвaння лишe нaдбaвки дo cтaвки пoдaткy, якa визнaчeнa та зaгaльнoдepжaвнoмy piвнi тoщo). Пpи цьoмy чacтo мyнiципaлiтeти oтpимyють щocь взaмiн, нaпpиклaд, зapaxyвaння чacтини iншoгo пoдaткy дo мicцeвиx бюджeтiв зaдля фiнaнcyвaння влac-ниx пoвнoвaжeнь. Taким чишм, зa paxyнoк тaкoгo oбмiнy вiдбyвaeтьcя cвoepiдний пpoцec CTpaxy-вaння нaдiйнocтi дoxoдiв бюджeтy.

7. Пpocтoтa aдмiнicтpyвaння. Мicцeвi пoдaтки пoвиннi бути ввeдeнi y вcix мyнiципaлiтeтax i для уник^ныи cитyaцiï бiльш виcoкиx aдмiнicтpaтивниx витpaт нa oдиницю дoxoдy y мeншиx юpиcдикцiяx нeoбxiднoю e пpocтoтa aдмiнicтpaтивниx poбiт.

Зpoзyмiлo, щo ж вci пpинципи мicцeвoгo oпoдaткyвaння, щo oбгoвopювaлиcя вчeними, узгод-жyютьcя oдин з oдним aбo мoжyть бути peaлiзoвaнi пoвнicтю i oднoчacнo. Kpiм цьoгo, цe нaвiть нeдoцiльнo, ocRMbra мoжe cyттeвo oбмeжити мoжливocтi cпpaвляння мicцeвиx пoдaткiв. Пpoтe фopмyвaння iнcтитyтy мicцeвиx пoдaткiв, з дoтpимaння oбrpyнтoвaниx пpинципiв, дoпoмoжe яю-cнo oптимiзyвaти пpoцec opгaнiзaцiï мicцeвoгo oпoдaткyвaння.

З'яcyeмo, якi ж зaгaльнoдepжaвнi пoдaтки тайбшьш пoвнo вiдпoвiдaють вищeзгaдaним ^ин-цитам мicцeвoгo oпoдaткyвaння i мoжyть poзглядaтиcь в якocтi мicцeвиx.

1. Пoдaтoк нa дoдaнy вapтicть — тайбшьший зa oбcягaми пoдaтoк, який нaдxoдить дo дep-жaвнoгo бюджeтy. У 2011 p. oбcяг нaдxoджeнь вiд дaнoгo пoдaткy cтaнoвив 130,1 млpд. гpн., a цe мaйжe 39% вiд зaгaльнoï cyми пoдaткoвиx нaдxoджeнь Звeдeнoгo бюджeтy Укpaïни. Пepeвa-гaми ПДВ e виcoкa eфeктивнicть з фicкaльнoï тoчки зopy, швидюсть i пoвнoтa нaдxoджeнь дo бюджeтy чepeз шиpoкy бaзy oпoдaткyвaння, щo oxoплюe нe лишe тoвapи, aлe й poбoти i ro^y-ги. Гoлoвними нeдoлiкaми e зaлeжнicть вщ poзмipy дoxoдiв плaтникiв, виcoкa вapтicть aдмiнicт-pyвaння i peгpecивнicть y coцiaльнoмy acпeктi, ocoбливo щoдo мaлoзaбeзпeчeниx гpoмaдян. Oтжe, ПДВ виpiзняeтьcя нaдiйнicтю i cтaбiльнicтю пoдaткoвoï бaзи тд чac piзниx eтaпiв poзвиткy eкoнoмiки i мae вceoxoплюючий xapaктep, тобто йoгo cплaчyють yci мeшкaнцi гpoмaди пo мipi cпoживaння тoвapiв i roc-rayn Пpoтe, ocoбливicтю дaнoгo пoдaткy e мexaнiзм aдмiнicтpyвaння, який бaзyeтьcя нa тoмy, щo пoдaтoк cплaчyeтьcя дo бюджeтy нe cпoживaчaми, a виpoбникaми пpoдyкцiï. Toмy, якщo виpoбництвo y кpaïнi poзмiщeнe нepiвнoмipнo, то нaдaння пpaвa aдмiнi-cтpyвaння ПДВ (яте e дoвoлi гpoмiздким) мювдвим opгaнaм влaди aпpiopi мoжe cпpoвoкyвaти нepiвнoмipнi нaдxoджeння дo мicцeвиx бюджeтiв. Дo тoгo ж, бiльшa чacтинa ПДВ — 96 млpд. ^н. (мaйжe 74%) нaдxoдить з ввeзeниx нa тepитopiю Укpaïни тoвapiв i лишe 34,1 млpд. гpн. — ад пoдaтoк нa дoдaнy вapтicть з бeзпocepeдньo виpoблeниx в ^arni тoвapiв (пicля виpaxyвaння oбcягiв бюджeтнoгo вiдшкoдyвaння). Toмy, вiднeceння дaнoгo пoдaткy дo мicцeвиx в Укpaïнi e дoвoлi пpoблeмaтичним чepeз cклaднicть aдмiнicтpyвaння i piзнy пoдaткoвy cпpoмoжнicть тe-pитopiй. Хoчa, мoжливicть poзшиpeння пepeлiкy мicцeвиx пoдaткiв i збopiв зa paxyнoк зaпpo-вaджeння нeпpямиx пoдaткiв, зoкpeмa, мicцeвиx aкцизiв, пoтpiбнo викopиcтoвyвaти. Нaдaння opгaнaм мicцeвoгo caмoвpядyвaння пpaв y oпoдaткyвaння cпeцифiчниx видiв тoвapiв, poбiт тa пocлyг дoпoмoжe 1'м впливaти нa cтpyктypy cпoживaння нa cвoïй тepитopiï i oбмeжyвaти пoпит нa пpoдyкцiю, шкiдливy для здopoв'я нaceлeння.

2. Дocлiджyючи вiдпoвiднicть мexaнiзмy cпpaвляння пoдaткy нa дoxoди фiзичниx OCÍ6 ^инци-пaм мicцeвoгo oпoдaткyвaння, мoжнa cтвepджyвaти, щo цeй пoдaтoк вiдпoвiдae пpинципy шиpo-кoгo poзпoдiлy пoдaткoвoгo нaвaнтaжeння, ocкiльки йoгo cплaчyють вci фiзичнi ocoби — peзидeн-ти i нepeзидeнти, якi oтpимyють дoxoди в Укpaïнi чи iнoзeмнi дoxoди (для peзидeнтiв). Taкoж пoдaтoк нa дoxoди фiзичниx ocí6 вiдпoвiдae пpинципy зpocтaння пoдaткoвиx нaдxoджeнь iз збiльшeнням poзмipiв гpoмaди тa ^инципу тepитopiaльнoï пpив'язки. Oднaк, ocтaннiй ^инцип y вiтчизняниx peaлiяx викoнyeтьcя чacткoвo, ocкiльки icнye пpaвoвa кoлiзiя чepeз тe, щo нe вci cyб'eкти гocпoдapювaння cплaчyють цeй пoдaтoк зa мicцeм знaxoджeння. Taк, oкpeмi виpoбничi cтpyктypнi пiдpoздiли пiдпpиeмcтв: цexи, в^д^ния, лaбopaтopiï тa iн. (кpiм фшй i пpeдcтaв-ництв, якi мaють cтaтyc вiдoкpeмлeниx пiдpoздiлiв згiднo Цившьшго кoдeкcy Укpaïни), cплaчy-ють пoдaтoк зa мicцeм peecтpaцiï пiдпpиeмcтв, xoчa мoжyть здiйcнювaти пiдпpиeмницькy дiяльнicть та iншiй тepитopiï.

Cyттeвим нeдoлiкoм дaнoгo пoдaткy e чyтливicть дo змш eкoнoмiчнoï cитyaцiï як y ^arni, тaк i y peгioнax зoкpeмa. В пepioд eкoнoмiчниx кpиз пoдaткoвa бaзa цьoгo пoдaткy змeншyeтьcя, вта-cлiдoк чoгo, пpи нeзмiнниx crabRax i yмoвax oпoдaткyвaння вiдбyвaeтьcя змeншeння нaдxoджeнь дo бюджeтy. Цeй фaкт пiдтвepджye динaмiкa пocтyплeнь вiд дaнoгo пoдaткy, якa пoкaзye пaдiння того oбcягy в пepioд фiнaнcoвoï ^изи в Укpaïнi, a caмe: y 2008 p. — 45,9 млpд. ^н.; 2009 p. — 44,5 млpд. гpн.; 2010 p. — 51,0 млpд. гpн.; 2011 p. — 60,2 млpд. гpн.

бБ

npaRrma cвiдчить, що дiючa cиcтемa oпoдaткyвaння дoxoдiв фiзичниx ocí6 в y^arni oxoплюe шиpoке коло плaтникiв, одтак, не зaбезпечye piвнoмipнoгo пoдaткoвoгo нaвaнтaження нa дoxoди piзниx веpcтв та^лення, внacлiдoк викopиcтaння eдинoï cтaвки oпoдaткyвaння — 15%. Це ^и-зводить до пopyшення coцiaльнoï cпpaведливocтi в oпoдaткyвaннi i неповного викopиcтaння фатального пoтенцiaлy пoдaткy нa дoxoди фiзичниx ocí6. I xo4a, в Пoдaткoвoмy кoдекci Укpaïни зpoблений пеpший ^ок в цьому нaпpямi — зaпpoвaдженa cтaвкa oпoдaткyвaння в poзмipi 17% для ocí6, зapoбiтнa плaтa якиx пеpевищye 10-кpaтний poзмip мiнiмaльнoï зapoбiтнoï плaти. Рaзoм з тим, доцшьним e поглиблення пpoгpеciï пoдaткy m дoxoди фiзичниx ocí6 i зaпpoвaдження шта-ли cтaвoк.

Тaкoж, cеpйoзнoю зaлишaeтьcя пpoблемa тiньoвoï зaйнятocтi i «тiнiзaцiï» зapoбiтнoï плaти, irao-pyвaння яко1 негaтивнo впливae нa диcциплiнy плaтникiв пoдaткiв тa пpизвoдить до в^чут^ втpaт мicцевoгo бюджету. Тому неoбxiднo здiйcнювaти вci мoжливi зaxoди для зменшення кiлькocтi незa-pеecтpoвaниx пpaцiвникiв i чacтки зapoбiтнoï raara, якa виплaчyeтьcя «в кoнвеpтax».

3. Зтачними, aле не cтaбiльними, можуть бути нaдxoдження вiд пoдaткy та пpибyтoк пiдпpиeмcтв, пpoте тaкoж пoтpебye виpiшення пpoблемa poзпoдiлy нaдxoджень вщ пoдaткy у ви-пaдкy, коли cyб'eкт гocпoдapювaння мae пiдpoздiли у декiлькox pегioнax. Kpiм того, коли opгaни мicцевoгo caмoвpядyвaння будуть caмocтiйнo вcтaнoвлювaти cтaвки пoдaткy, пoтpiбнo ocтеpiгa-тиcя явищa пoдaткoвoï кoнкypенцiï, тобто cтвopення тaкoï cитyaцiï, зa яко1 opгaни влaди нa мюце-вому piвнi будуть пpaгнyти впливaти та poзпoдiл пoдaткoвиx нaдxoджень aбo та poзмiщення бaзи oпoдaткyвaння, що e мобшьною, чеpез, нaпpиклaд, cтвopення бшьш cпpиятливиx умов гocпoдa-pювaння, зтачне зниження цiни зa кopиcтyвaння мюцевими пpиpoдними pеcypcaми тощо. ^ин-цип некoнкypентнocтi мiж pегioнaми пpи cпpaвляннi пoдaткy нa пpибyтoк пiдпpиeмcтв може бути витpимaний зa умов вивaженoï пoдaткoвoï пoлiтики opгaнiв мicцевoгo caмoвpядyвaння.

Вiтчизнянa пpaктикa пoкaзye, що пoдaтoк нa пpибyтoк пiдпpиeмcтв мae вщчутну пoзицiю в пoдaткoвиx дoxoдax зведеного бюджету — 55,1 млpд. грн. (1б,4%), пpoте лише незнaчнa чacтинa, a caме, 357,5 млн. ^н. aбo 0,б% цього пoдaткy, cпpaвляeтьcя до мicцевиx бюджетiв — це пoдaтoк нa пpибyтoк, який cплaчyють пiдпpиeмcтвa тa фiнaнcoвi ycтaнoви комутльно1 влacнocтi. n^Rp^ eмcтвa кoмyнaльнoгo ^Rropa (це пiдпpиeмcтвa вoдo-кaнaлiзaцiйнoгo гocпoдapcтвa, теплoпocтa-чaння, гpoмaдcькoгo тpaнcпopтy, житлового гocпoдapcтвa тa iн.) вкpaй неoбxiднi для життeдiяль-нocтi кожно1 гpoмaди i ïx пеpшoчеpгoвим зaвдaнням e зaбезпечення дocтyпнocтi cycпiльниx по-cлyг та мюцевому piвнi, a не oтpимaння мaкcимaльнoгo пpибyткy. В Укpaïнi в кpaщoмy випaдкy цi пiдпpиeмcтвa можуть бути низькopентaбельними, aле неpiдкo ïx дiяльнicть e збитковою i пoтpе-бye пiдтpимки з боку мюцево1 влaди. З циx пpичин opгaнaм мicцевoгo caмoвpядyвaння фaктичнo не зaлишaeтьcя мoжливocтей для мaневpy у збшьшенш poзмipiв нaдxoджень пoдaткy нa ^ибуток вiд циx пiдпpиeмcтв.

Дiючий пopядoк cплaти пoдaткy нa пpибyтoк пoтpебye пеpеглядy, нaпpиклaд в мoжливocтi зa-paxyвaння до мicцевoгo бюджету пoдaткy нa пpибyтoк вiд пpивaтниx пiдпpиeмcтв. В цьому витад-ку, мicцевa влaдa буде мaкcимaльнo зaцiкaвленa не лише у poзвиткy пpивaтнoгo ^Rropa економ> ки нa cвoïй теpитopiï, a й у пpoведеннi влacнoï пoлiтики iнвеcтyвaння кoштiв у статутт фонди гocпoдapcькиx тoвapиcтв, ocкiльки це дacть змогу oтpимyвaти до бюджету мюцево1 гpoмaди не лише дивщенди, a й пoдaтoк нa ^^уток.

4. Оcoбливocтi плaти зa землю, як можливого мюцевого пoдaткy, полягають у тому, що пoчaт-ковою метою ïï введення було не фiнaнcoве зaбезпечення дiяльнocтi мicцевoгo caмoвpядyвaння, a викopиcтaння oтpимaниx вiд oпoдaткyвaння кoштiв нa пiдвищення poдючocтi фун^в, paцioнaль-ного викopиcтaння тa oxopoни земель, poзтaшoвaниx нa ïxнiй теpитopiï. Однaк, цей пoдaткoвий плaтiж тaк i не oтpимaв цiльoвoгo ^готачення i не зaбезпечив умови конфетного еквiвaлентнoгo oбмiнy мiж opгaнoм мюцевого caмoвpядyвaння i плaтникoм, тому, мae бiльше пiдcтaв нaзивaтиcя земельним пoдaткoм, a не плaтoю зa землю.

Плaтa зa землю e дpyгим пoдaткoвим джеpелoм нaпoвнення мicцевиx бюдже^в в Укpaïнi, об-cяг нaдxoджень вiд цього пoдaткy у 2011 p. становив 10,7 млpд. ^н., з якиx б,5 млpд. ^н. — це opенднa плaтa юpидичниx ocí6, мaйже 1 млpд. ^н. — opенднa плaтa фiзичниx ocí6, pештa — земельний пoдaтoк з юpидичниx (2,9 млpд. гpн.) i фiзичниx (0,3 млpд. гpн.) ocí6. Тобто, ocнoвнa cyмa земельного пoдaткy нaдxoдить зa викopиcтaння земельниx дшянок, якi пеpебyвaють у влac-rocri opгaнiв мicцевoгo caмoвpядyвaння.

Спpaвляння raara зa землю не неcе вщчутного пoдaткoвoгo нaвaнтaження нa ycix мештанщв теpитopiï. Згiднo з Пoдaткoвим кодером Укpaïни, плaтникaми пoдaткy e лише юpидичнi i фiзичнi

66

Науковий liiciiiik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2GX2 - №б

ocoби — влacники зeмeльниx дiлянoк, зeмeльниx чacтoк (пaïв) тa зeмлeкopиcтyвaчi. Kpiм того, иль^ним, ceлищним i мicьким paдaм нaдaнo пpaвo дифepeнцiювaти i зaтвepджyвaти cтaвки го-дaткy нa зeмeльнi дiлянки, пo якиx нe пpoвeдeнo гpoшoвy oцiнкy, виxoдячи iз poзмipiв зaкoнoдaв-чo визнaчeниx cтaвoк. Taкoж, вci opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння мoжyть вcтaнoвлювaти пiльги щoдo cплaти зeмeльнoгo пoдaткy, тoбтo звiльняти вiд шго cплaти чи змeншyвaти cyмy пoдaткy, який мaють cплaчyвaти cyб'eкти гocпoдapювaння. Toбтo, пpи cпpaвляннi дaнoгo пoдaткy ^и-cyтнiй eлeмeнт caмocтiйнocтi мicцeвoгo caмoвpядyвaння y питaннi пoдaткoвoгo peгyлювaння нa тepитopiï.

Пoзитивoм згaдaнoгo пoдaткy e чiткa тepитopiaльнa визнaчeнicть, тобто oб'eкт oпoдaткyвaння (зeмeльнi дiлянки) пoв'язaний з вiдпoвiднoю тepитopieю i xapaктepизyeтьcя низькoю мoбiльнi-cтю, щo ycклaднюe yникнeння вiд йoгo cплaти. Пpoтe, вce ж cлiд зayвaжити, щo фicкaльний го-тeнцiaл дaнoгo пoдaткy викopиcтoвyeтьcя нe пoвнicтю чepeз мoжливicть вcтaнoвлeння нeoб'eктив-нoï нopмaтивнoï гpoшoвoï oцiнки зeмeль, знaчний пepeлiк пшьг тa пpoблeмy iдeнтифiкaцiï oб'eктiв oпoдaткyвaння.

Зaгaлoм, нa нaш гогляд, пoдaтoк нa пpибyтoк пiдпpиeмcтв i raaiy зa зeмлю мoжнa ввaжaти пoтeнцiйними мicцeвими пoдaткaми. Пpo ^ cвiдчить вжe тoй фaкт, щo згiднo чиннoгo зaкoнoдaв-cтвa щ пoдaтки вiднeceнo дo cклaдy дoxoдiв, щo нe вpaxoвyютьcя пpи визнaчeннi мiжбюджeтниx тpaнcфepтiв i викopиcтoвyютьcя та фiнaнcyвaння влacниx пoвнoвaжeнь opгaнiв мicцeвoгo caмo-вpядyвaння. Bключeння ïx дo cклaдy мicцeвиx пoдaткiв i збopiв — цe лишe питaння чacy i пoтpeби y впopядкyвaннi джepeл фopмyвaння влacнoï дoxiднoï бaзи мicцeвoгo caмoвpядyвaння.

Ha cyчacнoмy eтaпi дo cклaдy мicцeвиx пoдaткiв i збopiв нaлeжaть: пoдaтoк нa нepyxoмe мaйнo, вiдмiннe вiд зeмeльнoï дiлянки; eдиний пoдaтoк; збip зa пpoвaджeння дeякиx видiв пiдпpиeмниць-кoï дiяльнocтi; збip зa мicця для пapкyвaння тpaнcпopтниx зacoбiв; тypиcтичний збip [8]. To6to пepeлiк мicцeвиx пoдaткiв e щe дoвoлi oбмeжeний як y ф^таль^му тaк i peгyлюючoмy acпeктi oпoдaткyвaння нa мicцeвoмy piвнi.

Сдиний пoдaтoк — цe пoдaтoк, який мoжyть cплaчyвaти зaкoнoдaвчo визнaчeнi гpyпи cyб'eктiв мaлoгo пiдпpиeмництвa, взaмiн oкpeмиx пoдaткiв i збopiв: пoдaткy нa ^ибуток пiдпpиeмcтв; ПДВ (пpи yмoвi вибopy вищoï cтaвки oпoдaткyвaння); пoдaткy та дoxoди фiзичниx OCÍ61; зeмeльнoгo го-дaткy2; збopy зa пpoвaджeння дeякиx видiв пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi; збopy та poзвитoк винoгpa-дapcтвa, caдiвництвa i xмeляpcтвa. Toбтo, cyб'eктaм мaлoгo пiдпpиeмництвa нaдaeтьcя мoжливicть дoбpoвiльнo oбиpaти звичaйнy aбo cпpoщeнy cиcтeмy oпoдaткyвaння. П1д чac aдмiнicтpyвaння eди-нoгo пoдaткy, викopиcтoвyютьcя двa види cтaвoк: фiкcoвaнi cтaвки (тoбтo cтaвки, щo poзpaxoвyють-cя вiдпoвiднo дo poзмipy мiнiмaльнoï зapoбiтнoï плaти, вcтaнoвлeнoï нa 1 шчня звiтнoгo poRy) тa вiдcoткoвi (вcтaнoвлюютьcя вiд poзмipy oпoдaткoвyвaнoгo дoxoдy). Oбидвi гpyпи cтaвoк визнaчa-ютьcя ciльcькoю, ceлищнoю aбo мicькoю paдoю тa мoжyть викopиcтoвyвaтиcя лишe для ra^pera^ гpyп плaтникiв. Cплaтa eдинoгo пoдaткy здiйcнюeтьcя зa мicцeм пoдaткoвoï aдpecи.

Пpoaнaлiзyвaвши вiдпoвiднicть eдинoгo пoдaткy кpитepiям мicцeвoгo oпoдaткyвaння, мoжнa зpoбити нacтyпнi виcнoвки:

1) пpинцип шиpoкoгo poзпoдiлy пoдaткoвoгo нaвaнтaжeння викoнyeтьcя в тому, щo eдиний пoдaтoк cплaчye шиpoкe кoлo плaтникiв, a caмe, фiзичнi ocoби пiдпpиeмцi i юpидичнi ocoби — cyб'eкти гocпoдapювaння бyдь-якoï opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми, якi oдepжyють oбмeжeний oбcяг piчнoгo дoxoдy i викopиcтoвyють пeвнy кiлькicть нaймaниx пpaцiвникiв;

2) opгaнiзaцiя i кoнтpoль зa cпpaвляння eдинoгo пoдaткy нe пoтpeбyють знaчниx aдмiнicтpa-тивниx тa yпpaвлiнcькиx витpaт, ocкiльки пpoцeдypa oпoдaткyвaння дoвoлi cпpoщeнa;

3) нepiвнoмipнicть y poзтaшyвaннi го тepитopiï кpaïни плaтникiв пoдaткy. Ta^ якщo пpoaнaлi-зyвaти пoкaзник кiлькocтi мaлиx пiдпpиeмcтв y poзpaxyнкy та 10 тж. нaceлeння зa peгioнaми, тo мoжнa зayвaжити, щo нaйбiльшe, ïx poзмiщeнo y Kиeвi — 250 oд., пo peгioнaм кoливaння cтaнoви-лo вiд 34 oд. (Tepнoпiльcькa i Зaкapпaтcькa oбл.) дo 76 oд. (Хapкiвcькa oбл.) [9].

3) зaлeжнicть вiд кoн'юнктypниx змш в eкoнoмiцi i виcoкa чутливють нa кpизoвi cитyaцiï, тоб-то швидкe пpипинeння дiяльнocтi cyб'eктiв мaлoгo пiдпpиeмництвa i cкopoчeння пoдaткoвиx зo-бoв'язaнь.

Дo ocнoвниx «aa» та кopиcть внeceння пoдaткy нa нepyxoмicть дo пepeлiкy мicцeвиx пoдaткiв тa збopiв, cлiд вiднecти тe, щo йoгo cпpaвляння вiдпoвiдae пpинципy якicнoгo фiнaнcyвaння та-

1 y Hac^m дoxoдiв, щo oтpнмaнi в peзyльтaтi гocпoдapcькoï дiяльнocтi фiзнчнoï ocoбн тa oпoдaткoвaнi

2 кpiм зeмeльнoгo пoдaткy зa зeмeльнi дiлянкн, щo Me викopиcтoвyютьcя ними для пpoвaджeння гocпoдapcькoï дiяльнocтi

б?

дання суспшьних благ та послуг — принципу екв1валентност1. Адже цша конкретного об'екту нерухомост розглядаеться як плата за т блага та послуги, що надае мюцеве самоврядування на покращення шфраструктури мюта, р1вня освтошх послуг та послуг сощального захисту, що тим самим провокуе збшьшення попиту на локальну нерухомють (в особ1 тих громадян, котр1 бажа-ють оселитися на данш територи) та одночасне шдвищення цш. Все це однозначно позитивно вщображаеться на сукупних доходах мюцевого бюджету.

Кр1м того, надходження вщ податюв на нерухомють легко шддаються прогнозу, що полегшуе планування витрат бюджету. Об'ект оподаткування важко приховати, оскшьки вш займае конкретно визначену територ1ю, що вщповщно унеможливлюе ухилення вщ оподаткування. Податко-ве навантаження вщ справляння податку на нерухомють практично поширюеться на ус1х меш-канщв регюну, адже, майже, кожен житель е власником або орендарем певного виду нерухомого майна, розташованого на данш територи. Однак П. Бернард говорить про те, що хоч податок на нерухомють е щеальним для локального податку, але разом з тим юнують значш полтоичш та адмшютративш перешкоди у його адмшютруванш.

Що стосуеться решти мюцевих податюв та збор1в, а саме: збору за мюця для паркування транспортних засоб1в, збору за провадження деяких вид1в шдприемницько! д1яльност1 та туристичного збору, то процедура !хнього адмшютрування практично не змшилась. Справляння зазначених збор1в цшком вщповщае принципам одержувано! вигоди та територ1ально! прив'язки (зб1р за мюця для паркування транспортних засоб1в та туристичний зб1р), кр1м того кошти до мюцевих бюджет1в надходять вщ використання мюцевих баз оподаткування. Однак даш збори е дуже чутливими до змш фшансового забезпечення громадян, адмшютруються лише ¡з ч1тко визначеного кола плат-ниюв, тому вщзначаються слабкою надшнютю та стабшьнютю надходжень впродовж бюджетного перюду.

ВИСНОВКИ

Таким чином, очевидним е висновок про те, що визначення тих мюцевих податюв та збор1в, яю повинш справлятися на мюцевому р1вш е складним завданням та потребуе спещальних дослщ-жень у контекст особливостей економ1чного й сощального розвитку держави та И адмшютратив-но-територ1альних одиниць. Надходження вщ податюв, що адмшютруються на мюцевому р1вш, не повинш суперечити реал1заци загальнодержавних цшей, тобто щ доходи мають як стимулюва-ти та шдтримувати розвиток адмшютративних одиниць, так { якомога бшьше сприяти вир1вню-ванню фшансових можливостей р1зних бюджет1в.

При обгрунтуванш складу мюцевих податюв та збор1в необхщно поширювати практику на-дання органам мюцевого самоврядування права самостшно визначати, яю з них будуть справлятися на вщповщнш територи з огляду на !хню ефективнють (звичайно, з числа визначених на законодавчому р1вш). Прикладом може бути ситуащя, що склалася 1з вступом у д1ю Податкового кодексу, зпдно з яким було скасовано 12 мюцевих податюв та збор1в. Серед !х числа опинилися зб1р за право проведення кшо- та телезйомок, зб1р за використання мюцево! символши. Вилучен-ня цих збор1в пояснюеться незначною !х часткою у загальнш сум1 доход1в мюцевих бюджета бшьшосп регюшв. Однак, правдивим е твердження, зпдно якого справляння цих збор1в е доцшьним та ефективним в окремих населених пунктах, що мають багату ютор1ю, пам'ятки арх1тектури

[4, с. 35].

Особливо! уваги тд час визначення мюцевих податюв та збор1в, яю можуть вщдаватися у розпорядження мюцевих оргашв влади, вимагае розумшня особливостей використання р1зних баз оподаткування, а саме: продаж та споживання; дохщ та прибуток; використання фактор1в виробництва. Врахування цих особливостей е важливим з огляду на те, що жител1 краши користу-ються суспшьними благами та послугами не в однаковш м1р1, а кожен вщповщно до сво!х уподо-бань. Саме тому на думку У. Оутса найпридатшшими для мюцевих податюв е прям1, що справля-ються з шдивщуальних доход1в громадян та прибутку шдприемств. Б. Гамшьтон у свою чергу до податюв, що потр1бно адмшютрувати на мюцевому р1вш, зараховував податок на нерухому власнють, оскшьки у ринковш щш ще! нерухомост частково нагромаджуеться вартють надання суспшьних благ та послуг мюцевим властями [4, с. 29].

Як зазначае П. Бернард, якою б усшшною не була податкова система на локальному р1вш, все одно юнуе необхщнють гранта та мюцевих запозичень, використання яких би не скасувало праг-нення мюцевих властей до збшьшення власних податкових надходжень. Однак, насамперед, необхщно створити таку податкову систему, яка б реагувала на попит на локальш суспшьш послуги, або хоча б на його зм1ну.

68

Науковмй вгснмк: Фшанси, банки, швестицп - 2012 - №6

Eфeктивнa cиcтeмa мicцeвoгo oпoдaткyвaння пoвиннa бути opгaнiзoвaнa тaким чинoм, щoб нe впливaти нa coцiaльнy пoвeдiнкy гpoмaдян тa cпpияти пepeмiщeнню пoдaткoвиx бaз з oднoгo pe-гioнy y шший; зaбeзпeчyвaти cтaбiльнi нaдxoджeння пpoтягoм y^oro дiлoвoгo циклу; piвнoвaгy мiж cпoживaнням мicцeвиx пocлyг тa пoдaткoвим тягapeм; гнучку cиcтeмy cтaвoк мicцeвиx го-дaткiв тa збopiв.

Фyнкцioнyвaння лoкaльниx пoдaткiв пoвиннo зaxиcтити eкoнoмiкy perio^ вiд oднoбiчнoгo poзвиткy тa вcтaнoвити чiткy вiдпoвiднicть мiж coцiaльнo-eкoнoмiчнoю cитyaцieю нa мicцeвoмy piвнi i нaдxoджeннями мicцeвиx пoдaткiв тa збopiв. Kpiм тoгo чiткo нaлaгoджeнy cиcтeмy мicцeвo-гo oпoдaткyвaння зaвжди xapaктepизyють нeвeликi aдмiнicтpaтивнi тa yпpaвлiнcькi витpaти m ïï opгaнiзaцiю тa кoнтpoль.

Cn^OK BИKОРИCTАHОÏ ЛITEРАTУРИ

1. Aндpyщeнкo В.Л. Фiнaнcoвa дyмкa Зaxoдy в XX стелит!. / В. Aндpyщeнкo. — Львiв: Kaмe-няp, 2000. — 303 c.

2. Дивepcифiкaцiя дoxoдiв мicцeвиx бюджeтiв / [I.O. Лушш, О.П. Kиpилeнкo, A.B. Лyчкa тa iн.]; зa peд. д-pa erarn нayк I.O. Лyнiнoï; HAH Укpaïни; Iн-т eкoн. тa пpoгнoзyв. — K., 2010. — 320 c.

3. K^rae^o О.П. Мicцeвi бюджeти Укpaïни (icтopiя, тeopiя, пpaктикa) / О.П. K^rae^o // Kиïв. шц. ун-т iм. Tapaca Шeвчeнкa. — K.: HIOC, 2000. — 381 c.

4. Spahn P. Local Taxation: Principles and Scope / P. Spahn // Macroeconomic Management and Fiscal Decentralization / Paul Bernd Spahn [Ed. Jayanta Roy]. — Washington D.C.: World Bank, 1995. — P. 221-232.

5. Бикaдopoвa H.O. Мicцeвi пoдaтки i збopи як чинник eфeктивнoï дiяльнocтi мicцeвoгo caмo-вpядyвaння / O.H. Бикaдopoвa // Ештом^ Укpaïни. — 2011. — №12. — С. 29-37.

6. Лeкapь С.! Eвoлюцiя raarn зa зeмлю в Укpaïнi тa ïï фicкaльнa eфeктивнicть / CI. Лeкapь // Фiнaнcи У^ни. — 2010. — №2. — С. 58-64.

7. Шyxнiн A.C Пoняття фiнaнcoвoï дiяльнocтi opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння в Укpaïнi: фiнaнcoвo-пpaвoвий aOTe^ / A.C. Шyxнiн // Пiдпpиeмництвo, гocпoдapcтвo i пpaвo. — 2010. — №10. — С. 20-26., c. 25]

8. Пoдaткoвий Koдeкc Укpaïни. — [Eлeктpoнний pecypc] — Peжим дocтyпy: http://www.rada.gov.ua.

9. Дaнi Дepжaвнoгo кoмiтeтy cтaтиcтики Укpaïни. — [Eлeктpoнний pecypc] — Peжим дocтyпy: http://www.ukrstat.gov.ua/

10. Звiти пpo викoнaння Дepжaвнoгo i мicцeвиx бюджeтiв. — [Eлeктpoнний pecypc] — Peжим дocтyпy: http://www.trazery.gov.ua

Cтaття нaдiйшлa дo peдaкцiï 25 гpyдня 2012 poкy

б9

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.