Кінетика сушіння метатитанової кислоти (МТК) у нерухомому шарі Текст научной статьи по специальности «Математика»

• тдвищення надiйностi автоматизованих виробничих систем доцшьно прово-дити з використанням структурного резервування, розроблення схем компо-нування технологiчних лiнiй, структурно-параметрично1 оптимiзацiï.

Лггература

1. Дудюк Д.Л., Загвойська Л.Д., Максим1в В.М., Сорока Л.М. Елементи теорп авто-матичних лшш: Навч. поабник. - Кшв-Льв!в: 1ЗМН. - 1998. - 192 с.

2. Максим1в В.М. Моделювання процесiв функцюнування автоматизованих лiнiй дере-вообробки: Монографiя. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1997. - 184 с.

3. Дудюк Д.Л., Максим1в В.М., Сорока Л.Я., Ор1ховський Р.Я. та in. 1мггацщне моделювання гнучких автоматизованих лшш у лiсовиробничому комплексi : Монографiя/ За ред. Дудюка Д. Л. - К: 1СДО, 1996. - 140 с._

УДК 66.047 Проф. Я.М. Ханик, д-р техн. наук; тж. О.В. Сташславчук;

доц. В.П. Дулеба, канд. техн. наук - НУ "Л.beiecbrn полшехшка"

К1НЕТИКА СУШ1ННЯ METATKTAHOBOÏ КИСЛОТИ (МТК)

У НЕРУХОМОМУ ШАР1

Наводяться результати розрахунюв кшетики сушшня пасти та вермiшелi МТК методом фшьтрацп теплоносiя через шар матерiалу, а саме: показниюв степенiв кри-терпв подiбностi та коефщента пропорцiйностi у критерiальних рiвняннях, коефь цieнта масовiддачi та тепловiддачi для першого перiоду сушiння, швидкосп сушiння N, коефiцieнта сушiння К, вщносного коефiцieнта сушiння х, тривалосп першого та другого перiоду, а також часу сушшня дослщжуваними методами загалом.

Prof. Ya.M. Khanyk; eng. O. V. Stanislavchuk; assist. prof. V.P. Duleba-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"

Kinetic of drying the metatitanium acid (MTA) in immobile layer

In entry presentation the result consideration kinetic of filtration drying paste and vermicelli MTA: indexes of degrees of criteria of similarity and coefficients of proportion in the criterion equations, coefficients of massdevotion and heat emission for the first period of drying, speeds of drying N, coefficients of drying K, relative coefficient of drying of X, durability of the first and second period, and also time of drying by the explored methods on the whole.

Постановка питання. В Украш1 е гостра проблема з енерговитрата-ми, вс зусилля скеровують на економда енергетичних ресурЫв, на впровад-ження нових енергозбер1гаючих технологш та високоефективного обладнан-ня. Пдрол1з МТК е енергоемною, тривалою в чаЫ, металоемною (необхщ-шсть використання великогабаритного обладнання, наявност лши пилоочис-ного обладнання тощо) та л1м1туючою стад1ею на юнуючих виробництвах двоокису титану шгментного. Тому актуальною стала необхщшсть зменшен-ня вологост МТК перед стад1ею пдрол1зу.

Аналiз останнiх джерел лiтератури. Вщом1 результати дослщжень фшьтрацшного сушшня матер1ал1в р1зно1" природи та структури [1-6], в результат! вивчення мехашзму сушшня яких були створеш математичш модел1 процесу зневоднення, спроектовано вщповщш сушильш агрегати. Одержат позитивт ефекти використання цього методу сушшня для дослщжених мате-

рiалiв. Тому з науково! точки зору щкавими е дослiдження кiнетики сушшня пастовидних матерiалiв методом фшьтраци теплоноЫя через шар матерiалу пiд дiею перепаду тиску у напрямку поверхня матерiалу ^ перфорована перегородка на прикладi пасти та "вермшелГ МТК.

Для дослiдження використовували МТК - промiжний продукт вироб-ництва шгментного двоокису титану ЗАТ "Кримський ТИТАН" (проектна потужнiсть - 80000 т/р.) м. Армянськ.

Агрегат МТК кислоти гiдролiзату звичайного складу мае розмiр 0,2...0,3 мк. Суспензiя МТК е сильно пептизованою системою, яка характеризуемся низькою швидкiстю вщстоювання (5-10 мм/год) i утворенням щшьно-го осаду, що тяжко шддаеться скаламучуванню. У пастi промито! МТК, що сходить з фiльтра, мютиться 33-34 % ТiО2, тобто приблизно 47 % сухо! МТК i 53 % води. Суха МТК мютить близько 8 % не вщмито! шрчано! кислоти, яка може бути видалена тiльки прожарюванням за високо! температури [7]. Паста МТК мае властивють зберiгати в сташ спокою надану 1й геометричну форму, однак тд час струшування, перемшування або вiбрацil стае текучою.

Отже МТК - термостшкий пастоподiбний капшярно-пористий дрiбно-дисперсний матерiал з компактним i симетричним розмiщенням атомiв у кристалiчнiй тетрагонально! структури решiтцi, що обумовлюе його хiмiчну iнертнiсть [7].

Шсля фiльтрування на барабанному вакуум-фiльтрi МТК подаеться в трубчасту обертову шч на прожарювання за температури 850 °С, яке здiйснюеться шд час безпосереднього контактування матерiалу з продуктами згоряння природного газу (18 тис. т/год.). Тривалють перебування матерiалу в обертовш печi становить 8 год., що обумовлено !! невеликим кутом нахилу (1,5°) i малою кiлькiстю обертiв (0,1-0,2 об/хв.), тобто працюе з дуже низьким коефщентом заповнення (8-9 %) [7].

Шч завдовжки майже 40 м умовно можна подшити на три зони: 1) зона сушшня, температура матерiалу на виходi з ще! зони становить 200 °С; 2) зона шдготовки, де вiдбуваеться про^вання МТК, !! гiдратацiя i вщгонка основно! маси сiрчаного анпдриду; 3) гаряча зона, де температура матерiалу доводиться до 850-920 °С [7].

Чiтка постiйнiсть технологiчного i температурного режимiв - найважли-вша умова отримання пiгменту iз заданими властивостями. Отже, можна зро-бити висновок, що для покращання роботи та збшьшення ефективност вико-ристання великогабаритно! печi, зменшення витрати природного газу необхiдно забезпечити поступлення в не! вже сухого матерiалу однаково! дисперсностi.

Результати дослiджень. Дослiдження кшетики зневоднення МТК у щiльному шарi методом фiльтрацi! теплоносiя через шар матерiалу здшсню-вали у двох напрямках. Перший полягае у тому, що сушшня вщбуваеться вщ-разу шсля фшьтрування суспензi! МТК на барабанному вакуум-фшьтрг Теп-лоносiй тд дiею перепаду тиску рухаеться через шар пасти МТК у напрямку поверхня матерiалу ^ перфорована перегородка. Другий напрямок дослщ-жень полягае у тому, що безпосередньо перед сушшням пастоподiбний мате-рiал формуеться у виглядi вермiшелi.

1. Юнетика сушшня пасти МТК

Сушшня пасти МТК методом фшьтраци теплоносiя через шар матерь алу характеризуемся високим його гiдравлiчним опором на початку процесу i рiзким зменшенням АР шсля утворення 1-3 великих трщин у шарi матерiалу. Оскiльки для зменшення гiдравлiчного опору та штенсифшаци пiдведення тепла в шар МТК ми створювали в ньому штучно пористють, то постала необ-хщшсть у дослiдженнi впливу на кшетику сушiння 11 величини. Дослiдження проводили за температури теплоношя 100 °С, перепаду тискiв за сухим матерь алом 981 Па, висоти шару матерiалу Н = 5-10 м та значень штучно! пористос-т Б: 0, 5, 10 та 15 %. Бiльшi значення Б створити в шарi МТК складно.

Змшу вологостi матерiалу в час залежно вiд величини штучно! порис-тостi показано на рис. 1, з якого можна зробити висновок, що процес зневод-нення вщбуваеться у першому i другому перюдах: постiйно! швидкостi (перший перюд) та падаючо! швидкостi сушшня (другий перюд).

Тривалiсть сушiння iз збiльшенням значення вiд 0 до 15 % змен-шуеться у 1,43 раза. Отже наявшсть у шарi матерiалу штучно! пористост е позитивним чинником для фшьтрацшного сушiння пасти МТК.

Кiнетичнi кривi сушiння пасти МТК за змшних перепаду тиску за сухим матерiалом, температури теплоносiя, висоти шару матерiалу мають по-дiбний характер до кривих показаних на рис. 1.

Рис. 1. Кшетичш кривi сушшня

МТК методом фтьтрацП теплоноЫя через шар матерiалу зарiзних значень штучноХ пористости Н = 510-3 м; АР = 981 Па; Т = 100 °С

Встановлено, що iз збшьшенням величини перепаду тиску вщ 399 до 1570 Па тривалють сушшня зменшуеться в 1,66 раза. Однак збшьшення перепаду тиску призводить до збшьшення гiдравлiчного опору шару матерiалу, вщповщно - до збшьшення енергетичних затрат, ^м цього, спричиняе стис-нення шару МТК, внаслщок чого утруднюеться його зневоднення.

У разi збшьшення температури вщ 60 до 100 °С тривалють сушшня зменшуеться у 2,57 раза, однак подальше збшьшення температури теплоноЫя приводить до змш у складi дослщжуваного матерiалу - до спалювання домь шок, як е у невеликш кшькост у складi МТК.

-3 -3

У разi збiльшення висоти шару вiд 2-10 до 8-10 м тривалють сушшня збшьшуеться у 3,15 раза. Це пояснюеться зменшенням iнтенсивностi воло-

т, с

гопров1дност1 до поверхн1 випаровування, а також змшою структури повер-хш матер1алу, яка контактуе з теплоноЫем. Пщ час поглиблення зони випаровування в середину матер1алу, в ньому утворюються дв1 област^ як мають р1зну волопсть та р1зш властивост (характеристики): зовшшнш "сухий" шар з р1вноважною волопстю, що вщповщае параметрам середовища сушильно! камери, 1 внутр1шш - волоп шари, в яких волога перемщаеться у вигляд1 рь дини. Через зовшшнш шар проходить шдведення тепла в зону випаровування, тому структурш та теплоф1зичш характеристики сухого шару визначають його терм1чний ошр, який впливае на штенсившсть процесу сушшня [8].

Для збшьшення поверхш тепломасообмшу та шдведення додаткового тепла в шар матер1алу в ньому розмщали гладку та об'емну металев1 сггки. Вплив шдведення додаткового тепла в об'ем матер1алу на кшетику процесу сушшня показано на рис. 2.

300

^^е, %

200

О - без атки

- з гладкою аткою в шар1;

- з панцирною с1ткою в шар1

100

Рис. 2. Пор1вняння кнетичних кривых сушшня МТК:

з1 створеною у шар1 штучною

порист1стю (Б = 15 %); зрозмщеною в шар1 материалу гладкою металевою сткою; з об'емною металевою сткою

400

ос I о 800 1200 т, е

Сушшня матер1алу !з розмщеною в шар1 об'емною металевою Ыткою характеризуеться кращими тепломасообмшними показниками, шж сушшня за наявност в шар1 матер1алу плоско! металево! Ытки та створено! в шар1 штучно! пористост!. Наявн!сть гладко! Ытки дае позитивний ефект тшьки в зош !! розмщення, а не по всш висот шару. Форма об'емно! Ытки дае можли-вють додатково шдводити тепло до вЫе! висоти шару матер1алу вщ початку сушшня (верхня поверхня Ытки не втоплена в шар матер1алу) { тому кшетич-на крива розмщена нижче вщ !нших.

2. Ктетика сушшня МТК у вигляд1 вермшел1

У виробнищв для збшьшення поверхш тепломасообмшу пастопод1б-т матер1али здебшьшого попередньо шддають мехашчнш обробщ - надають матер1алу форму гранул, цилшдр1в, верм1шел1 тощо. Нами проведено дослщ-ження впливу параметр1в процесу на кшетику сушшня МТК, сформовано! у

_3

вигляд1 верм1шел1 д1аметром d = 2-10 м завдовжки 0,01-0,015 м.

Вплив висоти шару матер1алу на кшетику сушшня показано на рис. 3. 1з збшьшенням висоти шару матер1алу вщ 0,02 до 0,08 м тривалють сушшня збшьшуеться у 2,59 раза. Крив1 характеризуються наявшстю першого \ другого умовних перюд1в.

0

0

Кiнетичнi кривi сушiння МТК у виглядi вермiшелi за рiзно! темпера-тури теплоноЫя та перепаду тиску за сухим матерiалом мають подiбний характер до кривих, показаних на рис. 3.

80

W с, %

60

40

20

д - Н = 0,02 м; ф - Н = 0,04 м;

0 - Н = 0,06 м; - Н = 0,08 м.

Рис. 3. Юнетичт кривi сушшня МТК, сформовано^ у виглядi вермiшелi залежно вiд висоти шару матерiалу:

Т = 100 °с

4000

8000

12000

т, с

За найбшьшого перепаду тиску е найбшьшою i швидюсть руху тепло-носiя через шар висушуваного матерiалу, що е важливим для першого умовно-го перюду сушiння, коли вiдбуваеться перемщення вологи з поверхнi матерь алу в довкшля. Тривалiсть сушiння iз збiльшенням перепаду тиску вiд 279 до 1066 Па зменшуеться в 1,22 раза. За тдвищення температури теплоносiя вiд 60 до 100 °С вiдбуваеться зменшення тривалостi сушшня в 1,76 раза. Тобто вплив температури на кшетику процесу фшьтрацшного сушшня е ютотним.

Одержанi результати дослщження кiнетики сушiння пастоподiбних матерiалiв вказують на наявнiсть двох умовних перiодiв сушiння. Характеристикою кшетики першого перiоду зневоднення е швидюсть сушшня К, яка визначаеться, як тангенс кута нахилу прямих дшянок кшетичних кривих (рис. 1, 3), що вщповщають першому перюду сушшня.

Визначення критично! вологост^ часу сушшня в першому перiодi та коефщента сушшня К здшснювали графiчно-аналiтичним методом А.В. Ли-кова [9]. Результати узагальнення кiнетики сушiння МТК наведено в табл. 1.

На основi одержаних результата встановлено залежност N вiд критичного часу ткр, якi описуються рiвняннями:

• для пасти МТК N = т-0765 • 44,7294, (1)

• для "вермшелГ' МТК N = т-?'776 ■ 8,88296, (1а)

з яких визначено тривалють сушiння у першому умовному перюду

• для пасти МТК

Т1

• для "вермшелГ' МТК т1

-0,765

V

N

44,7294

-0,776

V

N

8,88296

(2) (2а)

Для ширшого узагальнення першого перюду сушшня, розрахунку приведеного критерш Нуссельта та коефщента масовiддачi на основi одер-

0

0

жаних експериментальних даних, нами визначено коефщент пропорцiйностi та показники степенiв критерив подiбностi для критерiального рiвняння, яке набувае конкретного вигляду для цього методу сушшня:

• пасти МТК Ш' = 7,248 • 10-4 • Яе0'617- Рг'п>689- Ои

, -0,407

^ л-6,816

"вермшелГ' МТК Ш' = 9,85018 • 10-7 • Яе2 655- Рг'7691- Ои

•>отв

-7 1?а2,655 тх-'7,691 Л,338

-0,408

н

V у

(3)

. (3а)

Табл. 1. Результати узагальнення кшетики сушшня МТК

Змшний параметр Критична волопсть WKр, % Тривалшть першого перь оду сушшня ткр, с Швидшсть сушшня у першому пе-рюд1 К, %/с Коефь щент сушшня К, 1/с Ввдносний коефщ1ент сушшня х, 1/с

Сушшня пасти МТК

8 = 0 % 35,99 490 0,417 0,006 0,015

8 = 5 35,99 370 0,455 0,00675 0,0148

8 = 10 % 35,99 320 0,472 0,007 0,0148

8 = 15 % 35,99 270 0,595 0,0087 0,0146

ДРсух = 399 Па 35,99 325 0,534 0,0078 0,0146

ДРсух = 981 Па 35,99 270 0,595 0,0087 0,0146

ДРсух = 1570 Па 35,99 200 0,89 0,0132 0,0148

Т = 60 °С 24,89 1080 0,245 0,00358 0,0146

Т = 80 °С 32,38 540 0,393 0,00575 0,0146

Т = 100 °С 35,99 270 0,595 0,0087 0,0146

Н = 2-10-3 м 35,99 160 1,06 0,0155 0,0146

Н = 3-10-3 м 35,99 200 0,878 0,0129 0,0147

Н = 4-10-3 м 35,99 230 0,674 0,00997 0,0148

Н = 5-10-3 м 35,99 270 0,595 0,0087 0,0146

Н = 6,5-10-3 м 35,99 325 0,415 0,0061 0,0147

Н = 8-10-3 м 35,99 425 0,4 0,00588 0,0147

з гладкою метале-вою Ыткою в шар1 30,88 270 0,668 0,00962 0,0145

з об'емною метале-вою Ыткою в шар1 26,19 270 0,856 0,0125 0,0146

Сушшня МТК у вигляд1 верм1шел1

ДРсух = 279 Па 21,6 2200 0,022 0,000814 0,037

ДРсух = 462 Па 21,6 1550 0,033 0,00122 0,037

ДРсух = 733 Па 21,6 1050 0,0424 0,00156 0,0368

ДРсух = 1066 Па 21,6 800 0,0497 0,00176 0,0354

Н = 2-10-2 м 21,6 800 0,048 0,00175 0,0365

Н = 4-10-2 м 21,6 1000 0,0424 0,00156 0,0368

Н = 6-10-2 м 21,6 1300 0,0294 0,00105 0,0357

Н = 8-10-2 м 21,6 1800 0,0232 0,00082 0,0359

Т = 60 °С 17,33 2250 0,0225 0,000818 0,0364

Т = 80 °С 19,37 1550 0,0334 0,00121 0,0362

Т = 100 °С 21,6 1000 0,0424 0,00156 0,0368

Вщносна похибка зютавлення розрахункових та експериментальних значень коефщенпв масовiддачi в, розрахованих за рiвняннями (3) та (3 а) не перевищуе 26 %.

За рiвнянням (4) [9] визначено коефщенти тепловiддачi

АО ■ г

а = р ( . ) , (4)

i встановлено вигляд критерiальних рiвнянь процесу теплообмшу методом фшьтраци теплоносiя через шар матерiалу:

• пасти МТК Ш = 405,51 ■ Яе-0'712- Рг'1-508-

чОу

(5)

0,229

• вермшет МТК Ш = 4,255 -10-6 ■ Яе1138- Рг7'316- Ои-195 ■ Н . (5а)

^ й )

За методом, описаним у роботах [1, 2, 5, 6], одержано рiвняння для визначення вологост матерiалу у першому перiодi сушiння:

пасти МТК W = W0 ■ (1 - 4,6 ■ 10-9 ■ Т2 37 ■ АР0 48 ■ т ■ е-155 89Н), (6)

вермшет МТК W = W0 ■ (1 -1,5 ■ 10-8 ■ Т1392 ■ АР0 736 ■ т ■ е-15 89 Н ). (6а)

Для порiвняння одержано таке ж рiвняння для iншого пастоподiбного матерiалу, що вiдрiзняеться вiд МТК за природою та походженням - "вермь шелГ' пекарських дрiжджiв

W = W0 ■ (1 - 3,45 ■ 10-9 ■ Т2,647 ■ АР0,495 ■ т ■ е-25 ■ н). (6б)

Показники степешв у рiвняннi (6) е близькими до тих, як одержанi у рiвняннi (6б), що пояснюеться подiбнiстю зв'язку вологи з матерiалом.

Для кшьюсного розрахунку кiнетики сушiння у другому перiодi вико-ристано залежност [9]

W - WP = е-К (т-ткр)

= е-к ^т-ткр;, (7)

Wkp - Wp

= . (7а)

W - WP = е-ХК(т-Ткр)

Wkp - Wp

Вiдносний коефiцiент сушiння х визначаеться, як тангенс кута нахилу прямо! К = х ■ N i дае змогу розрахувати оптимальний час та параметри су-шiння МТК. Значення вщносного коефiцiента сушiння для зневоднення МТК методом фшьтраци теплоносiя через шар матерiалу е сталими i становлять: для пасти х = 0,0147 1/%, для "вермiшелi" - х = 0,0363 1/%. Отже рiвняння (7 а) можна записати у виглядi

• для пасти МТК = е-0,014™ (т-тkP), (7б)

Wkp - Wp

М • л/тт^т/- ^^- WP -0,0363■N■ (т-тkp) (п л

• для "верм1шел1" МТК-— = е ^, (7в)

Wkp - Wp

використовуючи якi, виведено залежност для розрахунку змiни вологостi суспензп МТК в часi для другого перюду сушiння

• для пасти МТК W1 = (Wкр - Wp ) ■ е-0,014™(т-ткр) + Wp, (8)

для "вермшелГ' МТК W2 = ( ТС^ - Wp ) • е-0,0363 №(т-ткр) + 1№р. (8а)

Тривалють сушшня у другому перюд1 вщповщно становитиме

• для пасти МТК т2 =

• для "вермiшелi" МТК т2 =

^•.и W-WP Wkp - Wp

W - ж

0,0147 •К 1

• £п

0,0363^ Wkp - Wp

(9)

(9а)

Загальний час сушшня, в1дпов1дно до наведених вище р1внянь дор1внюва-

тиме

• для пасти МТК т =

= -0,765

V

N

44,7294

+

1

•¿и

W - Wp

0,0147 •К Wkp - W,

• для "вермiшелi" МТК т =

= -0,776

N

8,88296

+

1

•¿и

W - Wp

0,0363^ Wkp - Wp

(10)

. (10а)

Висновки. У результат! виконаних узагальнень кшетики сушшня пасти та "верм1шел1" МТК методом фшьтрацп теплоноЫя через шар матер1алу тд д1ею перепаду тиску у напрямку поверхня матер1алу ^ пориста перегородка визначено коефщенти тепло- та масообмшу 1 одержано критер1альш р1вняння, як дають змогу прогнозувати процес сушшня в першому умовному перюдг Одержан! кшетичш коефщ1енти для розрахунку змши вологост в першому та другому умовних перюдах, а також р1вняння для визначення три-валост першого та другого умовних перюд1в сушшня та часу сушшня зага-лом. Встановлено, що найбшьш !нтенсивно вщбуваеться процес зневоднення пасти МТК за наявност в !! шар1 об'емно! металево! сггки. Паралельно дос-лщжувалася кшетика сушшня пасти та "вермтелГ пекарських др1ждж1в. По-р1вняння одержаних результата дало змогу визначити под1бшсть та вщмш-шсть м1ж процесами, що вщбуваються тд час сушшня !з дослщжуваними пастопод1бними матер1алами.

Умовнi позначення: W - потокова волопсть, %; Wp - р1вноважна волопсть, %; Wкp - приведена критична волопсть, %; К - коефщент сушшня, с- 1 X - вщносний коефщент сушшня; 1/%; ткр - час сушшня у першому перюд1, с

т - потоковий час сушшня, с; - дифузшний критерш под1бност1 Нуссельта Яе - критерш под1бност1 Рейнольдса; Рг' - дифузшний критерш подабносп Прандтля; Ои - критерш под1бност1 Гухмана; в - коефщент масовщдач1, м/с; £ - довжина шару матер1алу, м; Б - коефщент дифузи, м /с; А - коефщент пропорщйносп; ю - швидюсть теплоношя, м/с; р - густина теплоношя, кг/м3; ^ - динам1чний коефщент в'язкост теплоношя, Па-с; Тп - температура середо-вища, °К; Тм - температура мокрого термометра, °К; £1 { £ 2 - вщношення ге-ометричних параметр1в, м; т, и, k, б - показники степетв критерив под1бност1.

Л1тература

1. Ханык Я.М. Фильтрационная сушка плоских проницаемых материалов. - Диссертация доктора технических наук. - Львов: Свгг. - 1992. - 401 с.

2. Атаманюк В.М. Пдродинамша та масообмш в процес фшьтрацшного сушшня хь шчного волокна: Дис. ... наук. ст. канд. техн. наук. - Льв1в: Свгг. - 1995. - С. 143.

3. Бшецька Л.З. Комбшоване фiльтрацiйне сушiння листових капiлярно-пористих ко-лощних матерiалiв: Дис. ... наук. ст. канд. техн. наук. - Львiв: Свгт. - 1996. - С. 158.

4. Дулеба В.П. Фшьтрацшне сушшня осадженого полiакриламiду: Дис. ... наук. ст. канд. техн. наук. - Львiв: Свгт. - 1997. - С. 162.

5. Гузьова 1.О. 1нтенсифшащя тепломасообм^ фшьтрацшного сушiння дисперсних матерiалiв: Дис. ... наук. ст. канд. техн. наук. - Львiв: ДУ "ЛП". - 2001. - С. 147.

6. Кiндзера Д.П. Сушшня паливних матерiалiв рiзнодисперсного складу у щшьному шарi: Дис. ... наук. ст. канд. техн. наук. - Львiв: ДУ "ЛП". - 2003. - С. 187.

7. Хазин Л.Г. Двуокись титана. Изд. 2-е, пер. доп. Изд-во "Химия", 1970, -176 с.

8. Гшзбург А.С. Технология сушки пищевых продуктов. - М.: Пищевая пром-сть, 1976. - 248 с.

9. Лыков А.В. Теория сушки. - М.: Энергия, 1968. - 472 с.

УДК 621.992.4 Проф. В.М. MaKcuMie, д-р техн. наук; доц. О.А. Кшко,

канд. техн. наук; асист В.1. Криштапоеич;

Я.В. Мацишин - НЛТУ УкраТни, м. nbeie

ПРО МОЖЛИВЕ ПОВТОРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЩИТОВИХ ДЕТАЛЕЙ СТАРИХ КОРПУСНИХ МЕБЛ1В

Проаналiзовано стан та прогнози виробництва корпусних меблiв. Вказано на мождивють повторного використання щитових елеменпв старих корпусних меблiв. Запропоновано використання голкофрез для реставрацп щитових елеменпв старих та поламаних меблiв.

Prof. V.M. Maksymiv; doc. O.A. Kiyko; asist. V.I. Kryshtapovych;

eng. Ya.V. Matsyshyn - NUFWT of Ukraine, L'viv

Repeated unseal shield details old frame corps furniture

The state and prognoses of production of cabinet-type furnitures is analysed. It is indicated on possibility of the repeated use of shield elements of old cabinet-type furnitures. The use of the covered with quill milling cutters is offered for restoration of shield elements of old and broken furnitures.

Останшм часом украшський ринок мебл1в динам1чно розвиваеться. Тшьки впродовж 2000-03 рр. середш темпи приросту становили майже 40 %. На перюд до 2012 р. для окремих сегменлв ринку прогнозуеться зростання темтв на р1вт 11-13 % щор1чно. Прогнози грунтуються на:

• середтх темпах приросту ВВП;

• зростант обсяпв виробництва промислово! продукцй;

• покращент кутвельно! спроможност населення;

• можливост придбання мебл1в у кредит;

• зростання обсяпв бущвництва житла (впливае на споживання меблiв для дому);

• покращення фшансово-економ1чного стану тдприемств (впливае на споживання офшних мебл1в);

• буд1вництво нових торговельних центр1в, магазитв, ресторатв, розважаль-них заклад1в тощо (впливае на придбання спецмебл1в).

Серед сегмент1в меблевого ринку чшьне мюце посщае виробництво корпусних мебл1в: стшок, передпоко!в, кухонь, стол1в побутових та офюних, торговельного обладнання, тумб, полиць та шших. Основною сировиною для виготовлення корпусних мебл1в е деревостружкова плита (ДСП). Деревооб-робна промисловють випускае: