CC BY
9
На рисунку показано сушильну камеру перюдично1 ди, розроблено1 авторами конструкцп. Камера з двох боюв, в напрямi поздовжньо! осi, обме-жена подвiйними стшами (1) i (2). Стiни (1) i (2) вiддаленi мiж собою на вщ-станi (вiд 350 до 450 мм), утворюючи боковi циркуляцiйнi канали (3). Боковi циркуляцшш канали (3) призначенi для рiвномiрного розподiлу циркуляци агента сушiння в штабелi пиломатерiалiв, який розмiщений в каналi (8). Для досягнення рiвномiрного розподiлу швидкостi агента сушiння, обтшаючого пиломатерiали в штабелi, внутрiшнi стши (2) бокових каналiв (3) мають рiв-номiрно розмiщенi канальнi отвори (5), як за своею конструкщею направленi пiд кутом 45 °С до головно! поздовжньо! осi основного каналу (8) камери. Ка-нальш отвори (5) е тунельними каналами у поздовжшх стiнах (2) циркуля-цiйних каналiв (3). Вони мають форму трапецй, з рiзними поперечними пере-рiзами по площi на вiддалi сво!х осей. Канали (5) з'еднують боковi канали (3) з основним каналом (8), сприяючи цим самим надшну циркуляцiю агента су-шiння через штабель пиломатерiалiв.
У верхнш частинi камери канали (1), (2) i (8) перекритi бетонною сте-лею (6). У бетоннш стелi (6), посерединi основного каналу (8) змонтований витяжний канал (7), який призначений для витяжки циркуляцшних газiв агента сушки за межi основного каналу, а також для регулювання температу-ри агента сушшня, що циркулюе в штабелi пиломатерiалiв.
У конструкцп сушильно! камери передбачено зволожувальну систему (9) агента сушшня. Зволожування агента сушшня пиломатерiалiв шдтри-муеться автоматично, вiдповiдно до розрахункових режимiв сушiння. У зад-нш частинi камери розмiщенi прямокутнi отвори, з'еднанш з боковими каналами (3). У прямокутних отворах змонтоваш два дифузори, через як тдво-диться i вiдводиться агент термiчного оброблення пиломатерiалiв, котрий ге-неруеться генераторами теплово! енерги.
Вхiднi дверi в камеру встановленi з переднього боку конструкцп. Через вхщт дверi здiйснюеться завантаження i розвантаження штабеля в основ-ний канал (8) камери, в якому вщбуваються процеси термообробки.
Розроблена конструкщя сушильно1 камери механiзована i автоматизо-вана, що забезпечуе И надшну експлуатацда i високу якiсть термiчного оброблення пиломатерiалiв.
УДК 66.047 Пошукувач Б.М. Микичак; проф. Я.М. Ханик, д-р техн. наук; доц. Д.П. Ктдзера, д-р техн. наук; асист Я.Д. Ярош, канд. техн. наук -
НУ "Львiвська полтехшка"
К1НЕТИКА ФЫЬТРАЩЙНОГО СУШ1ННЯ СТРУГАНОГО ШПОНУ
Наведено результати дослщжень кшетики фшьтрацшного та конвективного сушшня струганого шпону, проведено узагальнення результат1в 1 визначено кшетичш коефщ1енти.
Ключов1 слова: конвекщя, сушiння, фiльтрацiйне сушiння, перiод.
Competitor B.M. Mukuchak; prof. Ya.M. Khanyk; assoc. prof. D.P. Kindzera;
assist. Ya.D. Yarosh -NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
The kinetic of the filtration drying of veneer
The results of researches of kinetic of the filtration drying and the konvektion drying of veneer, generalization of results is conducted and coefficients are certain in the article
Keywords: convection, drying, filtration drying, period.
Постановка питання. Фшьтрацшний процес сушшня, який реаль зуеться за рахунок створення перепаду тисюв по обидва боки газопроникного матер1алу, що обумовлюе рух теплоношя через його капшяри i канали, мае низку переваг перед наявними методами сушшня, зокрема перед конвектив-ним [2, 3]. Це стосуеться також фшьтрацшного сушшня струганого шпону, який в промислових умовах сушиться конвективним, кондуктивним та шши-ми комбшованими методами [4], як характеризуются значними питомими енергетичними затратами, тривалютю процесу, а також низькою яюстю вису-шуваного матерiалу.
Мета дослвдження - застосування фiльтрацiйнoгo процесу для сушшня струганого шпону.
Висока штенсившсть фшьтрацшного процесу сушшня пояснюеться низкою причин. Перша i, основна причина, полягае в тому, що процес сушшня протжае не на геометричнш поверхш матерiалу, а на внутршнш, яка на порядок або два перевищуе зoвнiшню поверхню матерiалу. Дерево мае низь-ку газопроникшсть, про що cвiдчить пдродинамжа процесу. Однак шпон ха-рактеризуеться наявшстю штучно1 пoриcтocтi, яка виникае в процес утво-рення листового матерiалу. Поверхня штучно1 i природно1 пoриcтocтi шпону утворюе внутрiшню поверхню матерiалу.
Другою причиною iнтенcифiкацiï сушшня, що вщбуваеться на внут-ршнш пoверхнi шпону, е замiна мoлекулярнoï дифузiï вологи молярною, тобто вщбуваеться внутрiшньoкапiлярний теплoмаcooбмiн. При фiльтра-цшному cушiннi градiент кoнцентрацiй значно перевищуе аналопчну величину при конвективному сушшш, ocкiльки товщиною cтiнки в цьому випад-ку е не товщина cтiнки виробу, а товщина мiжкапiлярнoгo скелету.
За пiдвищених температур у випадку фшьтрацшного сушшня термо-дифузiя сприяе рухoвi вологи в напрямку руху теплоноЫя. Фiльтрацiйний тепломасообмш мае ту ocoбливicть, що енерпя теплового агента майже пов-шстю використовуеться. На вiдмiну вiд конвективного сушшня, при фшьтра-цiйнoму процеЫ температура теплoнociя на вихoдi iз матерiалу практично до-рiвнюе температурi мокрого термометра. Використання фiльтрацiйнoгo сушшня шпону, який е теплoiзoлятoрoм, надзвичайно ефективне i мае ще одну ютотну перевагу перед конвективним сушшням. При конвективному прoцеci сушшня у першому перюд^ коли температура поверхш шпону дoрiвнюе тем-пературi мокрого термометра, рушiйна сила теплообмшу (tCepeДOвищa - tп0вepXнi) е величиною постшною. Однак пicля досягнення гiгpocкoпiчнoï вoлoгocтi на пoвepхнi матepiалу процес сушшня лiмiтуетьcя молекулярною дифузiею. Ко-
ефщент дифузи залежить вiд температури матерiалу. Оскшьки noBepxHeBi шари шпону висихають, то ix коефщент теплопровiдностi зменшуеться i тепло погано передаеться у внутршш шари матерiалу. Одночасно зменшуеться рушшна сила конвективного тепломасообмiну, оскшьки суха поверхня шпону на^ваеться i рiзниця температур теплоносiя i поверxнi шпону зменшуеться. Все це призводить до зростання тривалост процесу при конвективному сушшш i до значних питомих енерговитрат. При фшьтрацшному су-шiннi таке явище вiдсутне, оскiльки процес характеризуеться зональним ме-xанiзмом тепломасообмiну i теплоносiй контактуе з вологою поверхнею ру-xомоi зони тепломасообмiну.
Проаналiзованi вище переваги фiльтрацiйного сушiння перед конвек-тивним призводять до рiзкоi штенсифжаци фiльтрацiйного сушiння з одно-часним зменшенням питомих енерговитрат.
Результати дослвджень. Експериментальне вивчення кiнетики сушш-ня струганого шпону в дiапазонi змiни вологостi 58-10 %, проводилось при змт параметрiв теплоносiя t = 50-120 °C; АР = 9800-78400 Па та товщини стшки останнього Н = 1,5-4,5-10" м. Результати дослщжень графiчно представлено на рис. 1-3.
60
40
20
* 1 W. %
\ \
\ 1 4
60-
40-
20-
U W ,%
V и
200 400 600 800 т с 1000 0 400 8Ш т_с !200
Рис. 1. Вплив температури на кшетику сушшня струганого шпону:
АР = 78400 Па; Н = 1,510-3 м; 1- / = 120 °С; 2 - / = 100 °С; 3 - / = 80 °С; 4 - / = 50 °С
Рис. 2. Вплив товщини зразтв на кшетику сушшня: АР = 78400 Па; / = 100 °С;
1 - Н = 1,510-3м; 2 - Н = 310 м; 3 - Н = 4,510-3м
Згщно з отриманими результатами дослщжень, кшетичш кривi фшь-трацшного сушшня шпону характеризуются наявшстю першого та другого умовних перiодiв. Дослщження кшетики сушшня проводились при вказаних вище параметрах теплоноЫя i геометричних розмiрах матерiалу. Отриманi результати використовувались для визначення юнетичних коефщенпв, якi входять в рiвняння кiнетики процесу.
На рис. 1 показано кшетичш кривi фшьтрацшного сушiння струганого шпону за рiзних температур теплоносiя. Результати дослiдження свщчать про те, що змiна температури ютотно впливае на швидкiсть сушшня як у першо-
му, так i у другому умовних перюдах. У дiапазонi змiни вологостi шпону 58-10 %, при температурi t = 120°С тривалiсть процесу становить т = 170 с, за t = 80 °C т = 280 с, а за 50 °C час сушшня дорiвнюе т = 450 с, тобто при змен-шенш t1/t2 = 120/80 = 1,5 раза тривалють процесу зростае в 1,6 раза, а при зменшенш t1/t3 = 120/50 = 2,4 раза тривалють процесу сушшня зростае приб-лизно в 3,2 раза.
-0.20
60
40
20-
V W,%
1 ^и 3
-0.24
-0.28
-0.32
-0,36 -
-0.40
lg У
- Ч
- N. Т4 Г4
1 1 . > I
0
200
400
с
600
1
Рис. 3. Вплив перепаду тисшв на кшетику сушшня: Н =
1 - АР = 78400 Па; 2 - АР = 29400 Па; 3 - АР
1,510'3 м; t = 9800 Па
н ю; м
120°С,
Рис. 4. Узагальнення результатiв кшетики сушшня шпону: 1 - Т = 120 °С;
АР = 78400 Па; 2 - Т = 80 °С; АР = 78400 Па; 3 - Т = 50 °С; АР = 78400 Па;
4 - Т = 120 °С; АР = 9800 Па
Вплив зростання температури на скорочення тривалост процесу у першому умовному перiодi пояснюеться рiзницею температур мiж теплоно-Ыем i стшками пористо! структури (гсер - гст). Як вщомо [1], швидюсть пере-несення тепла вщ внутршньо! поверхнi матерiалу при фiльтрацiйному про-цесi описуеться залежнiстю:
2 = а ■ ^ (гсер - Хсп), (1)
де: Q - швидюсть перенесення тепла до внутршньо! поверхнi шпону, Вт; а-
2
коефщент тепловiддaчi у пористiй структурi шпону, Вт/м -°С; Б - поверхня теплообмшу, м2.
Iнтенсифiкaцiя сушiння пiд час зростання температури проведення процесу також зумовлена наявшстю термодифузи, яка сприяе перемщенню вологи в напрямку руху теплоношя i компенсуе, певною мiрою, негативний вплив на процес сушшня загально! концентрацшно! дифузп.
Пiдвищення температури теплоноЫя також сприяе мехaнiчному вине-сенню вологи у виглядi дрiбнодисперсноl фази (туману) з мaтерiaлу за раху-нок нaгрiвaння та зменшення в,язкостi останньо! в зонi сушшня.
Вплив збшьшення температури теплоносiя на зменшення тривалост сушiння у другому умовному перiодi пояснюеться збiльшенням коефщента молекулярно! дифузи вологи iз скелету мaтерiaлу до нaскрiзних кaпiлярiв i кaнaлiв.
На рис. 2 наведено результати дослщжень товщини матерiалу на кше-тику процесу, як свiдчать про те, що збiльшення товщини стiнки шпону спричинюе значне збiльшення часу сушiння. Зростання товщини стшки шпону у два рази призводить до зростання тривалост процесу у 2,4 раза, а при збшьшенш товщини стшки шпону у 3 рази тривалють процесу сушшня зрос-тае бшьше, нiж у 5 разiв. При одному i тому самому перепадi тискiв через збiльшення товщини стшки шпону зменшуеться швидюсть руху теплоноЫя i, вiдповiдно, зменшуеться iнтенсивнiсть шдведення теплово! енерги в зону сушшня. На рис. 3 показано кшетичш залежност впливу перепаду тисюв на кь нетику сушiння. Згщно з кiнетичними кривими, при АР = 78400 Па трива-лють процесу сушiння становить 180 с, а за АР = 9800 Па - 380 с, тобто три-валють процесу сушшня зростае у 2,1 раза при збшьшенш АР у 8 разiв.
Процес фшьтрацшного сушшня шпону протжае в першому та другому умовних перюдах, тому узагальнення результата дослщжень проводились вiдповiдно до кшетичних залежностей, наведених у [2, 3]. Представля-ючи результати експериментальних дослщжень в координатах ^ у - Н (рис. 4), визначили кшетичш коефщенти "а" та "а", як входять в залеж-шсть, що описуе кiнетику сушiння шпону в першому умовному перiодi [2]:
W
— = 1 -а-т-е~ (2)
Wo
Кiнетичний коефiцiент "а" визначаемо за тангенсом кута нахилу пря-мих, наведених на рис. 4, тому а= tg <5/0,434.
У нашому випадку, виходячи iз наявних експериментальних даних, a = 1480 1/м. Кiнетичний коефiцiент "а" залежить вiд параметрiв процесу i виз-начаеться на перетинi прямих з ординатою, а= [1/с]. Узагальнення кшетич-ного коефiцiента " а" можна задати рiвнянням:
а = А - гш-АРп . (3)
Виходячи з експериментальних даних (рис. 4), складаемо систему рiв-нянь, внаслщок розв'язання яко! знаходимо значення коефiцiента "А" та по-казникiв степеней "т" та "п":
lg а1 = lg A + ш - lg г1 + п - lg АД
lgа2 = lg А + ш - ^ ¡2 + п - lg АД. (4)
^ а3 = lg А + ш - ^ г4 + п - ^ АР4
В результатi розв'язання системи рiвнянь (4), отримали значення А = 0,3; т = 0,16; п = 0,09, з врахуванням яких залежшсть (3) для узагальнення ю-нетичного коефiцiента " а" може бути представлена як
а = 0,3 - г °'16 -АР0'09. (5)
Тодi кшетичне рiвняння (2) з врахуванням (5) можна представити у виглядi залежност
^ = 1 - 0,3 - Аг0,16 - АР0,09 - т - е-1480-н , (6)
Wo
яка описуе кшетику сушiння до W > "кр, (до досягнення критично! вологос-т^. Представляючи дослiднi данi в координатах ^ (" - "р) - т (рис. 5), знай-дене значення критично! вологост для дослщжуваного шпону "кр = 16 %.
Рис. 5. Визначення критично'1 вологостi i коефiцieнтiв сушшня "К":
АР = 78400 Па; г = 120 °С, 1 - Н = 1,510-3м; 2 - Н = 310'3м; 3 - Н = 4,510-3м
Рис. 6. Визначення вiдносного коефЩента сушшня х Кшетика сушшня другого перюду описуеться рiвнянням [1]
W _ ^ = е~к(_Тр) = е-х-N■ (Т-Ткр) (7)
WкP _ Wp
Рiвноважна вологiсть Wp для дослiджуваного матерiалу становить « 2%. Однак нам не вiдомi вiдносний коефiцiент сушiння х, швидкiсть су-шiння у першому перiодi N та критична тривалють процесу сушiння ткр. З ль тератури [ 1 ] вщомо, що N = (Wo - Wkp) / т¥.
Значення ткр може бути розраховано за допомогою такого рiвняння
1
Т
кр~ _a . H а .е "п
1 _
Wkp
(8)
V Wo у
Для визначення вщносного коефiцiента сушiння х , необхiдно для кожно! кшетично! криво! визначити швидкiсть сушiння в першому перiодi N i коефщент сушiння "К". Швидкiсть сушiння N визначаемо N = W0 .а. e~а.H •
Коефiцiент сушiння "К" визначаеться графоаналопчним методом (рис. 5) як тангенс кута нахилу кривих нижче критичного значення вологост Wкр. На основi отриманих результатiв будуемо графiчну залежнiсть К = х. N (рис. 6).
За тангенсом кута нахилу прямо! (рис. 6) визначаемо х = 3,09-10" , 1/%.
= "о _ Wкр =_Wo _ 16_
Ткр "0. A.tn. Apm. е~аН W0. 0,3. г0Д6. АР0'09. e-1480.H ' ( )
Рiвняння другого перiоду для дослщжуваного матерiалу матиме такий вигляд:
Ж - жр
-—-ехр
ЖКр - Шр
-3,09 • 10-2 • 0,3 • 58 • Аг 0>16АР 0,09е-1480(т-ткр )'
= ехр
-0 5410,16 •АР0,09е-1480(г-гкр)
(10)
Рiвняння справедливе для умов Ш < Шкр; т >ткр.
Загальна тривалiсть процесу сушшня до досягнення рiвноважноl або будь-яко! вологостi для дослiджуваного матерiалу визначаеться за такою за-лежнiстю:
= 58-Жр - 1 + 2,318х(Ж-Жр) = 58-Жр - 1 + 2,318х(Ж-Жр) = Т N х N Ж0 а е~а'н 3,09 •Ю-2 • Ж0ае"а н
=_58 - 2___1 + 2,3^3,09 •Ю-2 (Ж - 2)
= 58• 0,3 • г0,16 АР0,09е"1480^н - 3,09•Ю-2 • 58• 0,3 • г0,16 АР0,09е"1480н '
Таким чином, т=-----^—ллоп тт---—-. (11)
/0,16 л £>0,09 ^-1480^н л С/1 ,0,16 л Г>0,09 „-1480^Н 4 '
3,21 - 1 + 2,33,09•Ю-2(Ж -2)
г^ь АР0,09 е"148°-н - 0,54 • г0,16 АР0,09 е"
Зютавлення розрахункових i дослiдних значень вологостей для першо-го i другого умовних перiодiв свiдчать про адекватшсть розрахункових i дос-лiдних даних. Вщносна похибка не перевищуе 15 %. Рiвняння (6) i (10) дають змогу прогнозувати перебiг процесу i розрахувати основнi розмiри сушиль-них апаратiв, а з врахуванням залежност гiдродинамiки процесу - розрахувати енергетичш затрати на процес.
Отримаш результати з кiнетики фшьтрацшного сушiння шпону пока-зують, що при однакових температурних режимах сушшня, тривалють фшь-трацiйного процесу е значно меншою нiж конвективного (див. табл. 1-8), що обумовлено вщмшностями механiзмiв конвективного i фiльтрацiйного тепло-масообмiнiв.
Сушiння шпону фiльтрацiйним i конвективним методами проводили-ся при м'яких температурних режимах. Максимальна температура теплоношя не перевищувала 120 °С. Такi режими забезпечують високу якiсть шпону, низькi питомi енергетичнi затрати на проведення процесу. Процес конвективного сушшня шпону вивчався з метою встановлення впливу окремих факто-рiв на кшетику процесу, тривалють процесу сушшня залежно вiд пдродина-мiчних i температурних параметрiв теплоноЫя, а також з метою порiвняння кiнетичних i енергетичних показникiв фшьтрацшного i конвективного проце-сiв сушшня.
Для фшьтрацшного сушшня шпону тривалють процесу залежно вщ температури теплоноЫя (в iнтервалi змiни вологостi матерiалу 58-10 %) наведено в табл. 1.
Табл. 1. Залежшсть тривалостi фшьтрацшного процесу сушшня вiд температури теплоноыя (АР = 78400 Па; Н = 1,5-10'3 м)
г = 120 °С г = 80 °С Т = 50 °С
т = 180 с т = 290 с Т = 450 с
Залежно вiд перепаду тисюв тривалiсть фiльтрацiйного процесу су-шiння наведено в табл. 2.
Табл. 2. Залежшсть mpuea^ocmi фтьтрацшного процесу сушшня eid перепаду _mucKie (t = 120 °C; Н = 1,5-10-3 м)_
АР = 78400 Па; АР = 29400 Па АР = 9800 Па
т = 180 c т = 300 c т = 375 c
На тривалють фшьтрацшного сушшня ютотно впливае товщина стш-ки шпону. Вплив товщини стiнки шпону на тривалють процесу наведено в табл. 3.
Табл. 3. Залежшсть mривалосmi фтьтрацшного процесу сушшня eid товщини
cmiHKU шпону (t = 120 °C; АР = 78400 Па)
Н = 1,5-10"3 м Н = 3,0-10"3 м Н = 4,5-10"3 м
т = 180 c т = 390 c Т = 950 c
Тривалють конвективного процесу сушшня шпону залежно вщ темпе-ратури теплоноЫя та швидкост руху останнього наведено у табл. 4 та 5, а при рiзних товщинах стшки шпону - в табл. 6.
Табл. 4. Тривал^ть конвективного сушшня залежно
3
вiд температури теплоноЫя (ю = 1 м/c; Н = 1,5-10' м)
t = 120 °C t = 80 °C T = 50 °C
720 c 1380 с 3120 с
Табл. 5. Тривал^ть конвективного сушшня залежно вiд швидкосmi руху теплоноЫя (t = 120 °C; Н = 1,5-1ff3м)
ю= 1 м/c ю = 2 м/c ю = 3 м/c
720 с 540 с 350 с
Табл. 6. Тривал^ть конвективного сушшня залежно вiд товщини стшки шпону (а = 1 м/с; £ = 120 °С)
Н = 1,5-10"3 м Н = 3,0-10"3 м Н = 4,5-10"3 м
720 с 1260 с 1980 с
У табл. 7 та 8 наведено порiвняльнi кшетичш характеристики фшьтрацшного i конвективного сушшня за рiзних температур та товщин стшок шпону за тривалютю процесу в iнтервалi змши вологост 58-10 %. ткон - трива-лiсть конвективного сушшня, с; тф - тривалють фiльтрацiйного сушiння, с.
Табл. 7. Порiвняльнi кшетичш характеристики фтьтрацшного i конвективного процесу сушшня залежно вiд температури теплоноЫя (Н = _1,5-10'3 м)_
t = 50 °C t = 80 °C t = 120 °C
ТКОН 3120 г „ = = 6,9 Ту 450 Ткон = 1380 = ^ 75 Ту 290 = ' ТКОН = 720 = 4 0 Ту 180 = '
У табл. 8 наведено порiвняльну характеристику за тривалютю фшьтрацшного та конвективного процешв сушшня залежно вщ товщини матерiалу.
Табл. 8. Порiвняльнi ктетичшхарактеристики фтьтрацшного i конвективного процесу сушшня залежно eid товщини стшки шпону (t = 120 °C)
Н = 1,5-10 м
Н = 3,0-10° м
Н = 4,5-10 м
Тк
720 180
= 4
ТК
1260 380
= 3,3
Тк
1980 950
= 2,1
Висновки. На основi порiвняння кiнетичних характеристик можна зробити висновок, що за однакових параметрiв теплоносiя i геометричних розмiрiв шпону, тривалiсть процесу сушшня фшьтрацшним методом порiв-няно з конвективним зростае вщ 2,1 до 6,9 разiв. Отриманi кiнетичнi залеж-ностi дають змогу прогнозувати процес зневоднення шпону i з врахуванням пдродинамжи процесу розрахувати питомi енерговитрати при рiзних режим-них параметрах.
Л1тература
1. Лыков А.В. Теория сушки. - М.: Энергия, 1968. - 471 с.
2. Аксельруд Г.А., Ханык Я.Н. Фильтрационная сушка плоских газопроницаемых объектов// Теоретические основы химической технологии. - 1990, т.24, № 3. - С. 402-405.
3. Аксельруд Г.А., Ханык Я.Н., Топчий В.И. Кинетика фильтрационного процесса сушки// Химическая технология. - 1986, № 5. - С. 41-46.
4. Бехта П.А. Виробництво 1 обробка лущеного та струганого шпону. - К.: 1СДО, 1995. - 296 с.
УДК541.54-39.183.8 Доц. Н.Л. Пандяк, канд. xiM. наук;
асист. М.1. Хмтьовська - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ ДОДАТК1В ФЛУОРМОНОМЕРУ ТА В-ОКСИЕТИЛ-ТРЕТ-БУТИЛПЕРОКСИДУ НА КОЛОВДНО-ХШШН1 ВЛАСТИВОСТ1 ВОДНИХ РОЗЧИН1В ПЕРФТОРПЕЛАРГОНОВОÏ КИСЛОТИ
Дослщжено mnoi^HO-xiMi4Hi характеристики водних розчишв перфторпеларго-hoboï кислоти в cyM^i з мономером - 1-перфторвшшокси-2-перфторетилоксипер-фторпропаном, а також шщатором.
Assoc. prof. N.L. Pandyak; assist. M.I. Chmilovska-NUFWTof Ukraine, L'viv
Influence of addition of fluormonomer and p-oxyethyl-tretbuthylperoxide on colloid-chemical properties of water solutions of perfluorpelargonic acid
It is investigational colloid-chemical descriptions of waters solutions of perfluorpe-largonic acid in a mixture with a monomer - 1-perfluorvinyloxy-2-perfluorethyloxyperflu-orpropan, and also initiator.
Для оптимiзацiï проведения реакцш в мшрогетерогенних умовах, в мь целах або на поверхш роздшу фаз, тобто в адсорбцшних шарах, необхщна детальна шформащя про топохiмiю перебiгy окремих стадш процесу в кон-кретних умовах. Особливо важливi такi вщомосл для yправлiння полiмериза-щею в емульЫях, i, насамперед, це даш про мiцелоyтворення в системах
