CC BY
9
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6635
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:612. 017:636.3.084
К1льк1снии склад мшробюти кишечника поросят у рюш перюди стресу-в1длучення на тл1 використання добавок «В-глюкан» та «Б1ов1р»
Львiвський нацюнальнийунiверситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
У статт1 наведено результати дослгдження кглькостг основних представниюв мгкробготи (лакто- та бгфгдобактерш, кишковог палички, бацил) кишечника поросят у перюд вгдлучення на 28 добу життя (за дгг стресу), а також у ргзнг перго-ди розвитку стади резистентностг (через 20 та 60 дгб тсля вгдлучення) за включення в рацгон пробютичних добавок «В-глюкан» та «Бговгр». Установлено юльюсну характеристику основних представниюв мгкрофлори тонких та товстих кишок поросят К групи на 28 добу життя, що е ознакою сформованого мгкробюценозу, клгнгчно здорових тварин та вказуе на достатнш ргвень адаптацшних реакцш Их оргашзму. За дгг стресу вгдлучення на стади резистентностг (через 20 та 60 дгб тсля вгдлучення) адаптащя основних представниюв мгкрофлори кишечника поросят К групи супроводжуеться знижен-ням кглькостг б1ф1до- та лактобактерш г зростанням кглькостг кишковог палички в середньому на два порядки у порожни-т та у присттковому шарг тонких кишок (р < 0,05). Згодовування тваринам дослгдних груп добавки «В-глюкан» та «Бговгр» з 5- до 45-добового вгку сприяе тдвищенню кглькостг б1ф1до- г лактобактерш та позитивнш динамщг кглькостг кишковог палички у ргзних вгддмах кишечника поросят на 28 добу життя, а також через 20 г 60 дгб тсля вгдлучення, що вказуе на пролонговану дгю добавок в оргатзмг поросят за дгг стресу. Кращий ефект на активащю мехатзмгв адаптогенезу мгкробготи кишечника поросят за дгг стресу проявляла добавка «Бговгр».
Ключовi слова: лактобактергг, бгфгдобактерп, кишкова паличка, мгкробгота, тоню кишки, поросята, вгдлучення, стрес, адаптащя, пробготичш добавки.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье приведены результаты исследования количества основных представителей микробиоты (лакто- и бифидо-бактерий, кишечной палочки, бацилл) кишечника поросят в период отъема на 28 сутки жизни (за действия стресса), а также в различные периоды развития стадии резистентности (через 20 и 60 суток после отъема) при включение в рацион пробиотических добавок «В-глюкан» и «Биовир». Установлено количественную характеристику основных представителей микрофлоры тонкого и толстого кишечника поросят К группы на 28 сутки жизни, что является признаком сформированного микробиоценоза, клинически здоровых животных и указывает на достаточный уровень адаптационных реакций их организма. За действия стресса отъема на стадии резистентности (через 20 и 60 суток после отъема) адаптация основных представителей микрофлоры кишечника поросят К группы сопровождается снижением количества бифидо- и лак-
Citation:
Stojanovskyj, V.G., Matsjuk, O.I., Kolotnytskyy, V.A., Kolomijets, I.A. (2016). Quantitative composition of the microflora of piglets intestinal in different periods of stress weaning under the using of additives «B-glucan» and «Biovir». Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 176-179.
В.Г. Стояновський, O.I. Мацюк, В.А. Колотницький, I.A. Колом1ець kolviktor1980@gmail.com
Количественный состав микробиоты кишечника поросят в разные периоды стресса-отъема на фоне применения добавок «В-глюкан» и «Биовир»
В.Г. Стояновский, О.И. Мацюк, В.А. Колотницкий, И.А. Коломиец kolviktor1980@gmail.com
тобактерий и ростом количества кишечной палочки в среднем на два порядка в полости и в пристеночном слое тонкого кишечника (р < 0,05). Скармливания животным опытных групп добавки «В-глюкан» и «Биовир» с 5 до 45-суточного возраста способствует повышению количества бифидо- и лактобактерий и положительной динамике количества кишечной палочки в разных отделах кишечника поросят на 28 сутки жизни, а также через 20 и 60 суток после отъема, что указывает на пролонгированное действие добавок в организме поросят за действия стресса. Лучший эффект на активацию механизмов адаптогенезу микробиоты кишечника поросят за действия стресса проявляла добавка «Биовир».
Ключевые слова: лактобактерии, бифидобактерии, кишечная палочка, микробиота, тонкий кишечник, поросята, отъем, стресс, адаптация, пробиотические добавки.
Quantitative composition of the microflora of piglets intestinal in different periods of stress weaning under the using of additives «В-glucan» and «Biovir»
V.G. Stojanovskyj, O.I. Matsjuk, V.A. Kolotnytskyy, I.A. Kolomijets kolviktor1980@gmail.com
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The article presents data of the results of the study the number of the main representatives of the intestine microflora (lakto- and bifidobacteria, E. coli, bacillus) of pigs during the weaning at 28 days of life (by the action of stress) and in different periods of development stage resistance (20 and 60 days after excommunication) for inclusion in the diet of probiotic supplements «B-glucan» and «Biovir». It is established a quantitative description of the main representatives of the microflora of small and large intestines of pigs K group at 28 days of life, a sign of the prevailing microbiota clinically healthy animals and points to the sufficient level of adaptation reactions of the organism. Under the action of stress at weaning stage resistance (20 and 60 days after weaning) adaptation of the main representatives gut of piglets K associated with lower number of bifidobacteria and lactobacilli and increasing number of E. coli average of two orders in the cavity in the wall and the thin layer of the intestines (p < 0,05). Feeding animal research groups additives «В-glucan» and «Biovir» of 5- to 45-day age contributes to the number of bifidobacteria and lactobacilli and positive dynamics of the number of E. coli in different parts of the intestine of pigs at 28 days of life and 20 and 60 days after weaning, indicating a prolonged effect of additives in the body for action piglets stress. The best effect for activation of mechanisms of adaptogenesis of piglets intestinal microbiota is showed additive «Biovir» for the actions of stress.
Key words: lactobacillus, bifidobacteria, E. coli, microflora, small intestine, piglets, weaning, stress, adaptation, probiotic supplements.
Вступ
Найважлившою проблемою раннього вщлучення поросят ввд свиноматки е забезпечення бюлопчно! адаптаци !х оргашзму до нових умов утримання, мшроммату, а також зниження стресових наванта-жень у перюд вщлучення при переходi на новий тип живлення, що обумовлюе змши шлькюного та яшсно-го складу мшрофлори кишечника поросят i е етюлопчним фактором розвитку кишкового дисбюзу (Но1ук, 2000; Danchuk, 2000; Denysiuk, 2008; КаМуЬа et а1., 2008). З метою профшактики розлащв ШКТ в перюд ввдлучення доведено ефектившсть застосуван-ня пробютичних добавок в рацюнах поросят проми-слового вирощування (Mazurenko, 2005; Subbotyn, 2007; Shumy1ov, 2007). Обгрунгування диференцшова-ного шдходу оргатзаци вiдгодiвлi поросят з включениям бюлопчно активних добавок можливе за умови комплексного дослвдження динашки становлення мшробюти кишечника поросят у рiзнi перюди розвитку стресу-ввдлучення. Як ввдомо, в кишечнику представ-ники нормально! мжрофлори знаходяться у виглядi двох форм - одна частина розташовуеться в просвт ШКТ (мжрофлора порожнинна); шша, вкрита мукоз-ним пристшковим матриксом, утворюе бюпл1вку або так званий «бактерiальний дерен» (пристшкова або мукозна мжрофлора), який е б№ш стшкий до адгези патогенними мшрооргашзмами (Mazurenko, 2005; Subbotyn, 2007). Метою нашо! роботи було дослщити шльшсний склад основних представнишв мшробюти,
яш функцюнують у порожииш та у пристшковому шар1 клубово!, слшо!, ободово! кишки поросят у про-цеа адаптаци оргашзму до стресу-вщлучення при використанш пробютичних добавок «В-глюкан» та «Бюв1р».
MaTepia™ i методи досл1джень
Дослвди проведеш в умовах ННВЦ «Давид1вський» Льв1вського нацюнального ушверси-тету ветеринарно! медицини та бютехнологш 1меш С.З. Гжицького на клшчно здорових поросятах 5-90-добового в1ку полтавсько! бшо! породи. Для до-слщжень було сформовано три групи поросят - контрольна (К) i дв1 дослвдш (Д1, Д2), у ылькосп 10 осо-бин у кожнш груш. З 5- до 45-добового вшу поросятам Д1 групи згодовували кормову добавку «В-глюкан», Д2 групи - кормову добавку «Бюв1р» у кшь-кост1 10 мг/кг маси тша на добу. На 28 добу життя поросят ввдлучали ввд свиноматки. Матер1алом для дослщжень слугували в1др1зки тонких та товстих кишок разом i3 вмютом, яш ввдбирали шсля легкого наркозу та декаштацп у трьох тварин на 28 добу життя (ввдлучения), на 48 добу життя (20 доба тсля вщлучения), на 88 добу життя (60 доба тсля ввдлу-чення). У вмел порожнини та у пристшковому шар1 слизово! оболонки клубово!, слшо!, ободово! кишки визначали шльшсть лакто-, б1ф1добактерш, кишково! палички та бактерш роду Bacillus - за загальновизна-ними методиками (Tarakanov, 1998). Визначали
стутнь в1ропдносп р1зниц1 (р) м1ж досл1джуваними показниками поросят К i Дь Д2 груп за допомогою програми Statystika для Windows XP з використанням 1-критерш Стьюдента. При виконанш експеримен-тальних дослвджень дисертацшно! роботи всi маншу-ляцп з поросятами, як1 були защяш в експериментi, проводили згiдно з £вропейською конвенцieю «Про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментальних i наукових цшей» (Страсбург, 1986 р.) i «Загальних етичних принцишв експери-ментiв на тваринах», ухвалених Першим Нацюналь-ним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001) та дотриман-ням принципiв гуманностi, викладеними у директивi £вропейсько! Спiльноти (Directive 2010/63/eu of the european parliament and of the council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes. Official Journal of the European Union L276/33. 86/609/EC. 20. 10. 2010.).
Результати та ix обговорення
За результатами отриманих дослщжень було вста-новлено, що на 28 добу життя (перюд вщлучення) у порожниш клубово! кишки поросят К групи шльшсть бiфiдобактерiй складала 8,02 ± 0,37 lg КУО/г, у Д! групi, на тл1 згодовування кормово! добавки «В-глюкан», Ii величина збiльшувалася на 30,4% (р < 0,05), у Д2 груш, на rai кормово! добавки «Бiовiр», залишалася на рiвнi величин К групи тварин. Кшь-к1сть лактобактерiй у данiй кишщ поросят К групи складала 7,09 ± 0,61 lg КУО/г, а у поросят Д1 i Д груп була бiльшою в середньому на 27,8% (р < 0,05). У пристшковому шарi слизу ще! кишки поросят К групи кiлькiсть бiфiдо- i лактобактерiй складала 7,60 ± 0,21 та 7,56 ± 0,02 lg КУО/г, у поросят Д! групи була бшь-шою на 37,6% i 30,0% (р < 0,05), а у поросят Д2 групи - на 23,7% (р < 0,05) i 42,1% (р < 0,01) вщповщно. У порожниш та у пристшковому шарi слизу слшо! кишки поросят К групи шльшсть бiфiдобактерiй складала 7,45 ± 0,21 i 6,89 ± 0,57 lg КУО/г, у Д групi вона зрос-тала на 45,8% (р < 0,01), а у Д групi була вища на порядок, порiвняно з контролем. Юльшсть порожнин-них i пристiнкових лактобактерiй в слiпiй кишщ поросят К групи знаходилася в межах 6,63 ± 0,40 - 6,70 ± 0,30 lg КУО/г, у поросят Д1 групи була бшьшою на 51,2% i 42,2%, (р < 0,01), а у поросят Д2 групи - на 21,3% i 14,0% (р < 0,05) вщповвдно. Кшьшсть кишково! палички у порожнинi та у пристiнковому шарi слизу слшо! кишки поросят К i Д1 груп коливалася в межах 5,60 ± 0,30 - 6,66 ± 0,07 lg КУО/г, а у Д2 груш вона збшьшувалась на 38,6% (р < 0,05). У порожниш та у пристшковому шарi ободово! кишки поросят К групи шльшсть бiфiдобактерiй перебувала в межах 7,27 ± 0,67 - 7,87 ± 0,60 lg КУО/г, у поросят Д1 та Д2 груп зростала в середньому на 34,8% (р < 0,05) i 24,5% (р < 0,01). У порожниш ободово! кишки поросят К групи шльшсть лактобактерш складала 8,37 ± 0,70 lg КУО/г. У Д] груш !х величина збшьшувалась на 21,4% (р < 0,05), тодi як у Д2 груш тварин залишалася без вiрогiдних змш. Натомють, у пристшковому шарi слизу виявлено зростання кiлькостi лактобактерш у поросят Д групи на 31,1% (р < 0,05), порiвня-
но з контролем. Кшьшсть порожнинно! кишково! палички у поросят К групи складала 7,43 ± 0,51 lg КУО/г, з аналопчними величинами у поросят Д1 групи, при цьому у Д2 групi вона знижувалась проти К групи на 30,9% (р < 0,05). У пристшковому шарi ободово! кишки, порiвняно з порожниною, к1льк1сть кишково! палички поросят К групи була нижчою, i складала 4,01 ± 0,27 lg КУО/г, проте у поросят Д1 i Д2 груп вона збшьшувалась в середньому на 33,7% (р < 0,05), порiвняно з К групою тварин.
На 20 добу розвитку стресу вгдлучення у порожниш клубово!' кишки поросят К групи шльшсть бiфiдо- та лактобактерш знижувалася на два порядки (р < 0,05), тодi коли кшьшсть кишково! палички зрос-тала до 5,74 ± 0,63 lg КУО/г, порiвняно з 28 добою життя. На стади резистентносп у пристшковому шарi мукози клубово! кишки тварин К групи знижувалася на два порядки кшьшсть лактобактерш, збшьшувала-ся на чотири порядки кшьшсть кишково! палички, порiвняно з 28 добою життя, а кшьшсть бацил залишалася на рiвнi перюду вгдлучення (28 доба життя). Адаптащя мжробюти порожнини клубово! кишки поросят Д! i Д2 груп характеризувалася збтшенням кiлькостi лактобактерiй на 21,9% (р < 0,05) i 41,9% (р < 0,01), бактерiй роду Bacillus - на 67,0% i 58,5% (р < 0,01) вiдповiдно, при зменшенш кiлькостi кишково! палички на 16,4 % та 23,6 % р < 0,05), порiвняно з контролем. У порожниш слшо! кишки адаптивш змши бiфiдобактерiй у тварин Д1 i Д2 груп характери-зувалися вiрогiдним зростанням !х шлькосл вiдповiдно на 19,3% (р < 0,05) i 35,3% (р < 0,01), при цьому кшьшсть лактобактерш - перебувала на рiвнi контрольних величин у поросят Д1 групи, проте зрос-тала на 37,5% (р < 0,05) у Д2 груш тварин, порiвняно з контролем. Юльшсть базисних (пристiнкових) бiфiдо-i лактобактерiй у слiпiй кишцi тварин Д! групи збiль-шувалася в середньому на 28,0 % (р < 0,05), а у Д2 групi - на 54,8% (р < 0,01), вщносно величин К групи тварин. У порожниш та у пристшковому шарi ободово! кишки поросят Д1 групи кшьшсть бiфiдобактерiй зростала ввдповвдно на 15,6% (р < 0,05) i 23,5% (р < 0,01), а у Д2 груш - на 37,0% (р < 0,01) i 19,8% (р < 0,05), порiвняно з контролем. Кшьшсть лактобактерш вiрогiдно зростала на 19,0% та 17,7% (р < 0,05) лише у пристшковому шарi ободово! кишки поросят Д1 i Д2 груп, при цьому кишкова паличка збiльшувалась на 49,9% (р < 0,01) i 16,2% (р < 0,05) вщповщно, порiвняно з контролем. Бактери роду Bacillus у про-свiтi ободово! кишки поросят контрольних груп зни-жувалися в середньому на 18,3% (р < 0,05), а у пристшковому шарi збшьшувалися в середньому на 29,1% (р < 0,05), порiвняно з К групою тварин.
На 60 добу розвитку стресу не спостер^али тен-денщю до збшьшення шлькосл окремих мжроор-ганiзмiв (бiфiдо- i лактобактерiй) кишечника поросят К групи, !х числовi значения не наближалися до вели-чини цих показнишв поросят на 28 добу життя. Адаптащя основних представниюв мжробюти тонких i товстих кишок поросят Д! i Д2 груп супроводжувалась збiльшенням !х кiлькостi навiть тсля припинення згодовування застосованих кормових добавок, що може вказувати на !х пролонговану дио в органiзмi
тварин. Як виявилось, у даний перюд стресу шльшсний склад б1фвдо- та лактобактерш у порожниш клубово! кишки поросят Д1 групи зростав на порядок, а у Д2 груп збшьшувався на 24,8% (р < 0,05) i 22,8% (р < 0,05) ввдповщно, пор1вняно з контролем. Кшь-шсть кишково! палички у данш кишщ поросят до-слщних груп коливалася без в1ропдних змш в межах величин вихщного перюду. Що стосуеться бактерш роду Bacillus, то !х к1льк1сть у поросят Д1 i Д2 груп знижувалася в середньому на 27,1% (р < 0,05), пор1вняно з контролем. У пристшковому шар1 слизово! оболонки клубово! кишки виявлено в1ропдне зб1льшення на порядок шлькосп б1ф1до- i лактобактерш пор1вняно з контролем лише у поросят Д групи, тод1 коли шш1 представники м1кробюти кишечника знаходилися в межах величин К групи тварин. У порожниш та пристшковому шар1 слшо! кишки шль-шсть б1ф1до- i лактобактерш у даний перюд стресу збшьшувалась ввдповвдно на 29,8% (р < 0,01) i 32,6% (р < 0,05) по ввдношенню до контролю, лише у поросят Д2 групи, однак залишалася без в1ропдних змш у тварин Д1 групи.
Висновки
За дп стресу вщлучення шльшсна адаитац1я ос-новних представнишв мжрофлори кишечника поросят К групи супроводжуеться зниженням шлькосп б1ф1до- та лактобактерш i зростанням шлькосп киш-ково! палички в середньому на два порядки у порож-ниш та у пристшковому шар1 тонких кишок на стадй' резистентносп (р < 0,05). У тварин дослвдних груп за дп стресу на р1зних етапах стадп резистентносп шль-шсть нормофлори кишечника збшьшуеться на два порядки (р < 0,05 - р < 0,01), що вказуе на пролонго-вану даю добавок в оргашзм1 поросят. Кращий ефект на активацш мехашзм1в адаптогенезу м1кробюти кишечника поросят за дп стресу проявляла добавка «Бюв1р».
Перспективи подальших досл1дженъ. У пода-льшому плану еться дослщження кшькост осно-
bhhx npegcTaBHHKiB MiKpo6iora KHmenHHKa nopo-
C3T Ha paHHix eTanax nocraaTarnHoro 0HT0reHe3y.
EiS^iorpa^inm iIOCII. lanim
Holyk, M. I. (2000). Profilaktyka stresu v porosiat pry vidluchenni. Zh. «Veterynarna medytsyna». 5, 39-41 (in Ukrainian).
Danchuk, V.V. (2000). Shliakhy pidvyshchennia produktyvnosti svynarstva. Zh. «Tvarynnytstvo Ukrainy». 7-8, 2-3 (in Ukrainian).
Denysiuk, P.V. (2008). Biorytmy u tvarynnytstvi. Svynarstvo. 56, 67-72 (in Ukrainian).
Kandyba, V.M., Chertkov, D.D., Chertkov, B.D. (2008). Priorytetni napriamy pidvyshchennia produktyvnosti svynei i rentabelnosti haluzi svynarstva v Ukraini. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny. Zb. nauk. prats. 16 (41), 167-171 (in Ukrainian).
Mazurenko, M.O. (2005). Morfolohichni osoblyvosti kyshechnyku svynei pry zghodovuvanni kormovykh dobavok. Zb. nauk. prats VDAU. 20, 17-22 (in Ukrainian).
Subbotyn, V.V. (2007). Stanovlenye normalnoho mykrobyotsenoza v postnatalnom peryode u domashnykh zhyvotnykh. Materyaly pervoho sjezda farmakolohov Rossyy. 570-575 (in Russian).
Tarakanov, B.V. (1998). Metody issledovanija mikroflory pishhevaritel'nogo trakta sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh i pticy [Tekst]. Borovsk: VNIIFBiP s.-h. zhivotnyh (in Russian).
Shumylov, B.V. (2007). Probyotyky-symbyonty vmesto kormovykh antybyotykov v ratsyone suporosnykh svynei y porosiat-sosunov. Zh. «Efektyvni kormy ta hodivlia». 5(21), 34-35 (in Russian).
Cmammn nadiumm do peda^ii 28.09.2016
