CC BY
22
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 351.72 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук; доц. Ю.1. Турянський, канд. екон. наук; доц. Н.Я. Юркш, канд. екон. наук - Львгвська КА
КАШТАЛ1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ: ПОНЯТТЯ, ТИПИ, ЕФЕКТИВН1СТЬ
Розкрито змют, типи та особливост кашт^заци як соцiально-економiчного процесу. Сформульовано методи цього процесу i визначено його вплив на результа-тивнiсть нацюнально1 економiки.
Ключовг слова: економiчнi системи, каштатзащя економiчних систем, типи кашташзаци економiчних систем, ефективнiсть процесу кашталiзацil.
Постановка проблеми. Одне з чшьних мюць в економ1чнш лггератур1 сучасносп належить проблем1 каттал1зацп економ1чних систем. Над 11 роз-робкою працюють цЫ академ1чш колективи, урядов1 шститути, не оминае ця проблема й тдприемницький сектор. Вагомий внесок у 11 розроблення здшснили украшсью 1 росшсью вчеш В. Горячук [6], А. Грищенко [7], Т. Ма-лова [10], А. Молчан [22] та ш. Проте серед дослщниюв юнують д1аметраль-но р1зш за змютом тдходи до розумшня каттал1зацп, що використовуються для анал1зу певних економ1чних процешв 1 не зведеш в систему. Одш автори тлумачать каттал1защю як вартють цшних папер1в, що котируються на ринку, шш1 - як перетворення прибутку на каттал [6, 7]. Виникае враження, що одне 1 те ж визначення дають для трактування р1зних за змютом процешв. Проте це не так, оскшьки р1зш процеси у цьому випадку е р1зномаштними формами прояву одного й того ж явища. Реал1защя цього тдходу означае, що вс1 визначення каттал1зацп мають бути осмислеш як форми воображения процесу модифжацп найбшьш глибинно! суть Тому необхщно знайти вихщ-не поняття каттал1зацп, яке утворюе стрижневу основу для подальшо! його конкретизацп.
Методика досл1джень. Метою роботи е визначення змюту поняття "каттал1защя", 11 титв та особливостей як суспшьно-економ1чного процесу чи феномену.
Результати дослщження. Проанал1зувавши вказану проблему, керу-ючись не лише певним узагальненням сучасно1 економ1чно1 лггератури, але й практикою господарсько1 д1яльност1, реформацшних чи трансформацшних процешв в украшськш економщ, ми дшшли висновку, що каттал1защя - це процес розширення приватного сектору економжи 1 вщповщного звуження суспшьного або швестування чистого грошового доходу в певну економ1чну д1яльшсть. Наведена дефшщя вказуе на двоюту сутнють цього процесу, в якому, з одного боку, можна видшити ту частку, яка зводиться до розширення приватного сектору, а з шшого - ту, що полягае в швестуванш чистого грошового доходу у певну д1яльшсть. Така двоютють каттал1зацп як процесу й вносить плутанину в теоретичний економ1чний анал1з.
Це зумовлюе необхщшсть виокремити два типи каmталiзацп - форма-цiйну i функцюнальну. Перша полягае в розширеннi приватного сектору i вiдповiдному звуженнi суспшьного. У цьому значеннi капiталiзацiя виступае як процес, тотожний приватизацп, характерний для макроекономiчноl сфери. Функцiональна каттатзащя ототожнюеться з iнвестуванням i е бшьш характерною для мiкроекономiчноl сфери.
Якщо виходити з юнування двох типiв каmталiзацп, то вдасться уник-нути iстотних розбiжностей у 1х трактуваннi. Суперечливiсть у результатах дослщження буде зумовлена не рiзними пiдходами до розумiння вказаних проблем, а стане результатом дослщження рiзних типiв капiталiзацiйних про-цесiв. У нашому дослiдженнi в центрi наукового анатзу буде формацiйна ка-ттатзащя, тобто капiталiзацiя у значеннi приватизацп. I наше основне зав-дання полягатиме у визначенш, якою мiрою, до яких меж i в яких економiч-них системах каттатзацшш процеси в 1х формацiйному значенш е ефектив-ними, а коли ця ефектившсть знижуеться.
У теоретичному аналiзi каmталiзацп в 11 формацшному значеннi важ-ливо пам'ятати, що вона розвиваеться в рiзних економiчних системах по^з-ному. У процеш аналiзу важливо виявити тi особливосп, якi е характерними саме для певного етапу розвитку вiдповiдних економiчних систем.
Умовно можна виокремити щонайменше три види формацшно! кат-татзацп - початкову, посткапiталiстичну та постсощалютичну. Початкова капiталiзацiя формуеться як економiчними, так i позаекономiчними методами на етат становлення капiталiстичних економiчних систем, коли приватний сектор економжи починае неухильно зростати. Початкова каштатзащя не становить особливого штересу для дослщження сучасних проблем розвитку капiталiзацiйних процеив, оскiльки вона вiдбувалося у вщносно вiддалену ю-торичну епоху, в перюд так званого первiсного нагромадження капiталу.
Посткапiталiстична капiталiзацiя формуеться переважно економiчни-ми методами в умовах розвитку посткашталютичних економiчних систем. Основним методом 11 реатзацп е денацюнатзащя суспiльного сектору еко-номiки i вiдповiдне розширення приватного. Необхiднiсть у такш денацюна-лiзацil виникае тод^ коли починае занижуватися рiвень ефективност функщ-онування нащонально! економiки. За цих умов уряд розробляе певний комплекс програм коротко- чи довготривалого характеру щодо розширення приватного сектору. Короткотривала програма приватизацп передбачае таке розширення приватного сектору, яке би сприяло виведенню економжи зi занепа-ду. На етапi пiднесення цю програму може бути замiнено на цшком проти-лежну. Унаслiдок здiйснення короткотривало! каmталiзацп розширений приватний сектор на еташ економiчного пiднесення знову повертаеться у свое вихщне положення. Масштаби приватного сектору економiки внаслщок цього "пульсують" в такому економiчному циклу. Тому таку капiталiзацiю можна по-шшому позначити як короткотривалу цикшчну формацiйну кашта-лiзацiю. У довготривалш програмi каmталiзацп закладено зовсiм шша мету. Вона повинна враховувати ту обставину, що будь-яка посткапiталiстична економжа в своему розвитку прямуе шляхом певного розширення суспшьно-
го сектору економжи, що зумовлено зростанням потреби в суспшьних благах за одночасного зниження несуспшьних благ. Цей об'ективний факт означае те, що у гшердовготривалому ринковому перiодi вiдноснi масштаби приватного сектору економiки повинш звужуватися, а суспiльного - розширювати-ся [2, 23]. Проте таке розширення повинно вщбуватися лише до певно! межi -доти, доки буде зростати або принаймш не знижуватися економiчна ефектив-нiсть нащонально! економжи [3, 18]. За межами короткотривалого ринкового перюду характер формування та розвитку капiталiзацiйних процесiв зале-жить i вiд характеру полггично! структури держави. В умовах '^вого" авторитаризму капiталiзацiя вiдбуваеться за хвильовим принципом за поступово-го зниження частки приватного сектору економжи, а в умовах "правого" авторитаризму капiталiзацiя також формуеться за хвильовим принципом, однак уже за поступового розширення частки приватного сектору економжи.
Постсощалютична формацшна капiталiзацiя, як i початкова, формуеться економiчними та позаекономiчними методами i розширюеться, як i посткапiталiстична, за "коливним" принципом. Отже, за методами формування вона е близькою до початково! каmталiзацп, а за характером формування -до посткашталютично!. Основним соцiально-економiчним результатом пос-тсощалютично! каmталiзацп е формування, функцiонування та розвиток кат-талiстичних систем, якi поступово "захоплюють" несуспiльний сектор нащ-онально! економ^ i формують в нш приватний сектор.
На початковому етат розвитку постсоцiалiстичних економiк i !х рин-ково! транзицп капiталiстичнi системи, що формуються внаслiдок капiталiза-ци, iснують поруч з капiталiзованими системами, тобто такими, сощально-економiчною основою розвитку яких е не тшьки приватна, але й частково державна форма власносп на основнi ресурси. Щ капiталiзованi економiчнi системи займають промiжне становище мiж державними i чистими катталю-тичними системами, вони з одного боку, е квазжатталютичними, а з тшо-го, - квазюуспшьними чи, точнiше, квазiдержавними [3, 4]. Катталютичш системи, що формуються внаслщок здiйснення капiталiзацil на початковому етат ринкового реформування е певною мiрою рiзнорiдними, гетерогенни-ми. Серед них можна виокремити таю типи: шдивщуальш (таю, що формуються i розвиваються в умовах шдив^ального типу приватно! власносп), партнерськi та корпоративна
У сучасних постсоцiалiстичних економжах (зокрема i в Украlнi) час-тка чистих капiталiстичних систем е досить низькою. У них переважають ка-пiталiзованi системи, тобто таю, яю лише певною мiрою капiталiзувалися i функцiонування яких вiдбуваеться на основi приватно! та державно! власнос-тi. За ступенем капiталiзацil !х можна подiлити на кiлька тишв - гiпокапiталi-зованi, квазiкапiталiзованi, капiталiзованi та гiперкапiталiзованi (рис. 1).
У системах першого типу стутнь каmталiзацп незначний, а домiну-ючою формою власносп е державна. Особливого розвитку таю системи набу-ли на перших етапах проведення державою полиики приватизацп i капiталi-зацil економжи. У квазiкапiталiзованих системах роль приватно! власносп е вже бiльш значною, але не вагомою. У системах третього типу частка акщ-
онерно! форми власносп може перевищувати 50 %. Такi капiталiзованi систе-ми е вже за сво!м характером реальними каттатзованими системами. За своею суттю вони е дуже близькi до власне катталютичних систем з пашв-ною формою приватно! власностi. У таких системах процес каmталiзацп вперше стае ефективним. З моменту формування реально капiталiзованих систем в економщ вже починаються позитивнi зрушення. Пперкаmталiзова-нi системи е дуже близью до чистих катталютичних систем. Частка державно! власност у них не перевищуе кшькох десятков вщсотюв, панiвною е приватна власнють. Питома вага цих систем в трансформацшнш економiцi Укра-!ни незначна, однак надалi вона зростатиме, а разом з цим тдвищуватиметь-ся ефективнють розвитку капiталiзацiйних процесiв.
Рис. 1. Основт шипи перехiдних катталЬованих систем
Важливе значения в управлшш капп^защею економiчних систем набу-вае проблема ощнювання !! впливу на результативнють нацюнально! економiки. У сучаснш економiчнiй лiтературi немае однозначного тдходу щодо вирiшения ще! проблеми. Аналiз науково! лiтератури дав пiдстави виокремити принаймнi три !! трактування - марксистське, лiберальне i центристське (рис. 2).
Рис. 2. Основш ттерпретаци капiталiзацu економiчних систем
За марксистською штерпретащею, капiталiзацiю розглядають як фактор негативного впливу на розвиток екожмчних процешв [1, 11-13, 17]. У марксистськш i неомарксистськiй науковш лiтературi обгрунтовуеться такий погляд на капiталiзацiйнi процеси: вони стихiйнi, а тому супроводжуються значними економiчними втратами; негативно впливають на сощальний i со-цiально-духовний розвиток суспiльства. Ми з таким твердженням не пого-джуемося, але й не заперечуемо його, оскiльки вважаемо, що капiталiзацiя
n0-pi3H0My може впливати на економiчний, соцiально-економiчний чи духов-ний розвиток [3, 8].
За лiберальною iнтерпретацieю оцiнювання процешв капiталiзацiï еко-номiчних систем, характерною для класичноï чи неокласичноï полiтичноï економiï, капiталiзацiю вважають економiчним благом, основною ознакою економiчного прогресу [14-16, 19-21]. На наш погляд, таке трактування, як i попередне, е вiрним, i водночас - не повним, оскшьки воно, як i попередне, не враховуе певних умов функцюнування та розвитку економiки.
Зпдно з центристською оцiнкою капiталiзацiйних процешв, що влас-тива сyчаснiй економiчнiй наyцi, особливо кейнсiанськiй полiтичнiй еконо-мiï, капiталiзацiю оцiнюють як економiчний процес, який впливае на еконо-мiчний розвиток як позитивно, так i негативно [3, 6, 9, 10]. Така позищя кейншансь^ школи заслуговуе на увагу i не можна не погодитися з ïï вис-новком про недостатнiсть ринкового мехашзму саморегyляцiï та необхiднiсть його доповнення державним мехашзмом регyляцiï. Однак тут поза увагою за-лишаються системно-формацiйний (капiталiзацiя по-рiзномy впливае на рiзнi сфери господарських систем) i динамiчний аспекти (в рiзних часових коридорах, у рiзних ринкових перюдах ефективнiсть капiталiзацiï може бути рiзною: вiд позитивноï до нyльовоï чи навiть негативноï).
Висновки. Капiталiзацiя - це процес розширення приватного сектору економжи або iнвестyвання грошового доходу в економiчнy дiяльнiсть. Вщ-повiдно до такого визначення природи капiталiзацiï, можна виокремити два ïï типи: формацшна капiталiзацiя, яка полягае в розширенш приватного сектору економжи; фyнкцiональна капiталiзацiя як процес швестування чистого грошового доходу в економiчнy дiяльнiсть. Перший тип каттатзацп може бути iнтерпретований як макроекономiчна, а другий - як мiкроекономiчна ка-пiталiзацiя, оскiльки вони проявляються i реалiзовyються на вiдповiдних функцюнальних рiвнях нацiональноï економiчноï системи.
Умовно можна виокремити три види формацiйноï капiталiзацiï - по-чаткову, посткатталютичну та постсоцiалiстичнy. Перша формуеться еконо-мiчними i позаекономiчними методами в умовах становлення катталютич-них економiчних систем, друга - переважно економiчними методами в умовах розвитку посткатталютичних систем, а третя - як економiчними, так i позаекономiчними методами в постсоцiалiстичних економiчних системах. Вказаш види капiталiзацiï вiдрiзняються також i характером ди. Початкова розширюеться за лiнiйним принципом, посткапiталiстична - вщносно ста-бiльна i формуеться за коливним принципом, а постсощалютична - розширюеться за коливним принципом. Мехашзм розвитку посткапiталiстичноï ка-пiталiзацiï рiзний i залежить як вщ тривалостi ринкового перiодy, так i вщ характеру полiтичноï влади. Постсоцiалiстична капiталiзацiя вiдбyваеться за хвильовим i висхщним принципом у вшх краïнах з перехiдною економжою, рiзниця лише в темпах ïï розвитку. Внаслщок ïï дiï приватний сектор нащ-ональноï мiкроекономiчноï системи розширюеться.
Унаслщок розвитку капiталiзацiйних процешв в економiцi формуються два типи катталютичних систем - власне катталютичш, в яких сощально-економiчною основою фyнкцiонyвання та розвитку виступае виключно при-
ватна власнють i каттатзоваш, функцiонування i розвиток яких вщбуваеться на 6a3i змшаних форм влaсностi. Кaпiтaлiстичнi системи можна подшити на три види: щдивщуальш, пaртнерськi i корпоративна а каштатзоваш - на чо-тири: ппокаттатзоваш, квазжаштатзоваш, власне чи помiрно каттатзова-нi i гiперкaпiтaлiзовaнi системи. Останш вiдрiзняються мiж собою ступенем чи масштабами каштатзаци i роллю приватно! власносп в !х розвитку та функцюнуванш.
У сучaснiй економiчнiй лiтерaтурi кaпiтaлiзaцiйнi процеси оцшюють-ся по^зному. Можна видiлити три трактування оцшки процесiв каттатза-цi!: марксистське, лiберaльне i центристське. У мaрксистськiй лiтерaтурi ка-пiтaлiзaцiя оцiнюeться негативно, в лiберaльнiй - позитивно, а в центристсь-кiй - як позитивно, так i негативно. Усi назван трактування мають однакову ваду, а саме: не враховують фактора часу i формaцiйно-системного рiвня гос-подарських систем тд час оцiнювaння результативносп кaпiтaлiзaцiйних процесiв.
Л1тература
1. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание, управление / В.Г. Афанасьев. - М. : Политиздат, 1982. - 432 с.
2. Башнянин Г.1. Яка економжа потр1бна Укра!ш? / Г.1. Башнянин // Державшсть. -1996. - № 3. - С. 30-36.
3. Башнянин Г.1. Ефектившсть функцюнування кооперативних систем в перехщних умовах / Г.1. Башнянин // Проблеми розвитку споживчо! коопераци Укра!ни в ринковому се-редовищ1 : зб. наук. праць. - Льв1в : Вид-во "Коопосвгга", 1998. - Ч. 1. - С. 69-76.
4. Башнянин Г.1. Деяга проблеми становлення ново! економ1чно! системи в Укра!ш / Г.1. Башнянин // Ки!вська церква. - 1999. - № 5. - С. 62-66.
5. Башнянин Г.1. Ефектившсть кашташзаци i л1берашзаци економ1чних систем в умовах ринково! транзакций методолопчш проблеми метролопчного анашзу / Г.1. Башнянин, Ю.1. Ту-рянський. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2008. - 480 с.
6. Горячук В.Ф. Системний анашз процесу кашташзаци економ1ки кра!ни та визначення його як системи / В.Ф. Горячук // Теор1я та практика державного управлшня, 2010. - № 1(28). - С. 270-278.
7. Гриценко А. А. Капитализация и социализация экономики в ретроспективе и перспективе / А.А. Гриценко. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Mtpsa/2009_15/Gricen.pdf
8. Економ1чна теор1я: концепщя шдготовки студенпв з економ1чно! теори в економ1чно-му вуз1 / за ред. проф. Г.1. Башнянина. - К. : Вид-во 1СДО, 1999. - 87 с.
9. Капитализация предприятий: теория и практика : монография / под ред. И.П. Булеева, Н.Е. Брюховецкой. - Донецк, 2011. - 328 с.
10. Малова Т. Капитализация в условиях российской экономики / Т. Малова. - М. : ЛИБРОКОМ, 2009. - 208 с.
11. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. - Т. 2. - Кн. 2: Процесс обращения капитала / К. Маркс. - М. : Политиздат, 1978. - 648 с.
12. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. - Т. 3. - Кн. 3: Процесс производства капитала, взятый в целом. - Ч. 1. / К. Маркс. - М. : Политиздат, 1978. - 508 с.
13. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. - Т. 3. - Кн. 3: Процесс производства капитала, взятый в целом. - Ч. 2. / К. Маркс. - М. : Политиздат, 1978. - 1082 с.
14. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. - Т. 1. - М. : Изд-во "Прогресс-Универс", 1993. - 415 с.
15. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. - Т. 2. - М. : Изд-во "Прогресс-Универс", 1993. - 310 с.
16. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. - Т. 3. - М. : Изд-во "Прогресс-Универс", 1993. - 351 с.
17. Медведев В.А. Социалистическое производство: политико-экономические исследования. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.] / В.А. Медведев. - М. : Изд-во "Экономика", 1981. - 328 с.
18. Менкью Н. Грегори. Принципы экономики / Н. Грегори Менкью. - СПб., 1999. -784 с..
19. Миль Дж.С. Основы политической экономии / Дж.С. Миль. - М. : Изд-во "Прогресс", 1980. - Т. 2. - 480 с.
20. Миль Дж.С. Основы политической экономии / Дж.С. Миль. - М. : Изд-во "Прогресс", 1980. - Т. 1. - 495 с.
21. Миль Дж.С. Основы политической экономии / Дж.С. Миль. - М. : Изд-во "Прогресс", 1980. - Т. 3. - 447 с.
22. Молчан А.С. Капитализация воспроизводственного потенциала как фактор, обеспечивающий промышленное развитие региона / А.С. Молчан, Л.И. Тринка, Ю.П. Копачёв // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета (Научный журнал КубГАУ). [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ej.kubagro.ru/2011/02/pdf/40.pdf
23. Шнщер М. Порiвняння екож^чних систем / М. Шнщер. - К. : Вид-во "Основи", 1997. - 519 с.
24. Шевчик Б.М. Особливосп формування i розвитку постсощалютичних нащональних екож^чних систем: Проблеми реформування економжи Укра1ни в умовах транзици / Б.М. Шевчик. - Харгав : Вид-во Х1БМ, 1998. - С. 57-59.
25. Шумпетер Й.А. Каппашзм, соцiалiзм i демокрапя / Й.А. Шумпетер. - К. : Вид-во "Основи", 1995. - 528 с.
Башнянин Г.И., Турянский Ю.И., Юркив Н.Я. Капитализация экономических систем: понятие, типы, эффективность
Раскрыты содержание, типы и особенности капитализации как социально-экономического процесса. Сформулированы методы этого процесса и определено его влияние на результативность национальной экономики.
Ключевые слова: экономические системы, капитализация экономических систем, типы капитализации экономических систем, эффективность процесса капитализации.
Bashnyanyn G.I., Turyanskyy Yu.I., Yurkiv N. Ya. Capitalization of the economic systems: concept, types, efficiency
Maintenance, types and features of capitalization, is exposed as a socio-economic process. The methods of this process and certainly his influence are formulated on effectiveness of national economy.
Keywords: economic systems, capitalization of the economic systems, types of capitalization of the economic systems, efficiency of process of capitalization.
УДК 336.717 Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук;
магктрант Л.Р. Демус - Львгвський ДУВС
ОЦ1НКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТ1 ПОЗИЧАЛЬНИКА ЯК ОДИН 13 МЕТОД1В ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ EKOHOMI4HOÏ БЕЗПЕКИ БАНКУ
Проаналiзовано св^овий досвщ комплексного оцшювання кредитоспромож-ност позичальника. Розглянуто кшьгасш i ягасш показники оцшювання кредитос-проможност позичальника банком. Дано визначення таким поняттям: екож^чна безпека банку, кредитоспроможшсть позичальника, платоспроможшсть, показники фшансового стану.
Постановка проблеми. Надання кредипв е одним з найбшьш прибут-кових банювських активiв i формуе, зазвичай, найбшьшу частину доходiв банку. Але висока дохщнють неодмшно супроводжуеться тдвищеним ризи-
