CC BY
12
УДК 532.517
Р.В. БЕЖЕНАР*, В.С. МАДЕРИЧ*, е.О. еВД1Н**, О.В. БОЙКО***, С.Л. К1ВВА*
КАМЕРНА МОДЕЛЬ ЧОРНОГО МОРЯ ТА II 1НТЕГРАЦ1Я В СБРОПЕЙСЬКУ СИСТЕМУ З ЯДЕРНОГО АВАР1ЙНОГО РЕАГУВАННЯ RODOS
1нститут проблем математичних машин i систем НАН Украши, м. Ки!в, Украша Федеральне вiдомство з ращацшного захисту, м. Берлiн, ФРН Природничо-техшчний факультет Унiверситету мiста 3ireH, м. Зiген, ФРН
Анотаця. Камерна модель POSEIDON-R була ттегрована в Свропейську систему з ядерного ава-ртного реагування RODOS. Розроблено процедуру автоматично! передачi даних атмосферного випадтня на поверхню моря, розрахованого Модулем атмосферного переносу, та потоку радiону-клiдiв з рiчковою водою, розрахованого моделлю RIVTOX, в модель POSEIDON-R в рамках системи RODOS. Створено нову детальну систему камер Чорного моря для моделi POSEIDON-R. Реалiзо-вано ланцюжок моделей, що включае атмосферний перенос умовного викиду радiоактивного 90Sr з АЕС Чорновода (Румутя), його випадтня на землю, стЫ у рiчкову систему Дунаю i перенос у Чор-не море, а також представлено довгостроковий прогноз забруднення морського середовища. Ключовi слова: Чорне море, камерна модель POSEIDON-R, система RODOS.
Аннотация. Камерная модель POSEIDON-R была интегрирована в Европейскую систему по ядерному аварийному реагированию RODOS. Разработана процедура автоматической передачи данных атмосферного выпадения на поверхность моря, рассчитанного Модулем атмосферного переноса, и потока радионуклидов с речной водой, рассчитанного моделью RIVTOX, в модель POSEI-DON-R в рамках системы RODOS. Создана новая детальная система камер Черного моря для модели POSEIDON-R. Реализована цепочка моделей, которая включает атмосферный перенос условного выброса радиоактивного 90Sr с АЭС Черновода (Румыния), его выпадения на землю, сток в речную систему Дуная и перенос в Черное море, а также представлен долгосрочный прогноз загрязнения морской среды.
Ключевые слова: Черное море, камерная модель POSEIDON-R, система RODOS.
Abstract. The box model POSEIDON-R was integrated into European Decision Support System for nuclear emergency response RODOS. The software interfaces were developed for the automatic transfer of atmospheric fallout on the sea surface, calculated by Atmospheric Dispersion Module, as well as flux of ra-dionuclides with river waters, calculated by RIVTOX model, into the POSEIDON-R model inside the RODOS system. The new detailed box system for the Black Sea was created for the POSEIDON-R model. The linkage of models that describes atmospheric dispersion of radioactive 90Sr and its deposition on the land, washout from the Danube watershed, transport of radionuclide through the river into the sea, and long-term contamination of marine environment of the Black Sea was realized for the stress test scenario of the atmospheric release from the Chernovoda NPP (Romania). Keywords: Black Sea, box model POSEIDON-R, RODOS system.
1. Вступ
Свропейська система з ядерного аваршного реагування RODOS [1] була створена тсля аварп на Чорнобильськш АЕС в рамках проекпв Свропейського Союзу. З самого початку система RODOS включала пдромодуль, чи! компоненти (одновимiрна модель RIVTOX, двовимiрна модель COASTOX i тривимiрна модель THREETOX) забезпечували можли-вють прогнозування короткострокового переносу радюнуклвдв у рiзних водоймах: рiчках, озерах, водосховищах, лиманах i прибережних зонах морiв. Проте тсля аварп на АЕС Фу-куама виникла необхщтсть розширити пдромодуль камерною моделлю POSEIDON-R для прогнозування довгострокового переносу радюнуклвдв у морському середовищ^ у тому чист в морських оргатзмах. Для цього було розроблено процедуру автоматично! пе-редачi даних атмосферного випадшня на поверхню моря, розрахованого Модулем атмос-
© Беженар Р.В., Мадерич В.С., £вдш е.О., Бойко О.В., Ювва С.Л., 2017 ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2017, № 3
ферного переносу як джерела радюактивносп в моделi POSEIDON-R в рамках системи RODOS. Для розрахунку морського забруднення в результат рiчкового стоку модель PO-SEIDON-R була поеднана з одновимiрною моделлю переносу радiонуклiдiв по рiчковiй мереж RIVTOX.
Детальний опис моделi POSEIDON-R наведений у робот [2]. Тестування моделi
• • • 137 •
проводилось на прикладi розрахунку розповсюдження радiоактивних цезш Cs i строн-цiю 90Sr у морському середовищi пiвнiчно-захiдноi частини Тихого океану тсля аварп на АЕС Фукуама [3-5].
Дана робота присвячена опису розроблених процедур i прикладу застосування мо-делi POSEIDON-R пiд оболонкою системи RODOS. У робот реалiзовано ланцюжок моделей, що включае атмосферний перенос умовного викиду радюнуклвдв з АЕС Чорновода (Румушя), його випадiння на землю, стш у рiчкову мережу i перенос у Чорне море, а також довгостроковий прогноз забруднення морського середовища.
2. Нова система камер Чорного моря для модел1 POSEIDON-R
Модель POSEIDON-R описуе морське середовище як систему камер, що включають товщу води, донш вiдкладення i морсью органiзми [6]. Кожна з камер у моделi може мютити будь-яку кiлькiсть шарiв води, забезпечуючи, таким чином, тривимiрнiсть системи. Також камери мютять зваженi намули, що рiвномiрно осiдають на дно. В моделi вважаеться, що радiонуклiди, адсорбоваш зваженими частинками, знаходяться в рiвновазi з розчиненими радiонуклiдами. Перенос розчинених радюнуклвдв мiж камерами описуеться процесами адвекци i дифузп. Перемiщення осаджених радiонуклiдiв у днi описуеться за допомогою тришаровоi системи, в якш верхнiй шар взаемодiе з водою, мiж верхнiм i середнiм шаром вщбуваеться дифузiя радiонуклiдiв, а все, що потрапило в нижнш шар у результат осщан-ня, вже школи не повертаеться наверх.
У данш роботi була створена система камер для Чорного моря (рис. 1). Вона включае 45 камер у самому мор^ а також 5 камер, що вщповщають за Середземне, Мармурове та Азовське моря i Дшпро-Бузький лиман. У моделi враховуються 2 основш рiчки репону: Дунай i Днiпро, що забезпечуе баланс води в морь Оскшьки в басейнi Чорного моря знаходяться 37 д^чих атомних реакторiв, то врахування рiчок е необхщним для опису потен-цшного радiацiйного забруднення моря через водш шляхи.
Рис. 1. Система камер Чорного моря. Камери з р1зиою кшьюстю вертикальних шар1в у товщ1 води мають р1зш вщтшки. Положенння АЕС Чорновода позначене л1терою «С»
Об'ем i середня глибина кожно! камери розраховувались на 0CH0Bi даних про гли-бини, що використовуються в розрахунках Свропейсько! моделi океану NEMO, яю знахо-дяться у вшьному доступi [7]. Глибокi областi були подшеш на вертикальнi шари для кра-щого описання вертикального i горизонтального переносу активностi у поверхневому шарi (вiд поверхнi до глибини 25 м), верхньому шарi (25-100м), середньому шарi (100-600м) i нижньому шарi (понад 600 м). Поверхневий шар було введено для опису високо! концент-рацп радiонуклiдiв у першi мiсяцi пiсля потрапляння забрудення в море. На рис. 1 глибою камери з 4 вертикальними шарами позначен темним вщтшком, камери з 3 вертикальними шарами видшеш темними смужками, а мшководш камери лише з двома верхшми шарами позначеш бшим кольором. Потоки води мiж камерами були розрахованi методом усеред-нення за 10 роюв (2006-2015) тривимiрних течiй, отриманих чисельною моделлю NEMO з використанням даних реаналiзу [7]. Враховувалися також потоки води з рiчок Дунаю (202
3 3
км /рш) i Днiпра (53 км /рiк) та обмш водою з Азовським i Мармуровим морями.
Була проведена оцшка точностi розрахункiв за допомогою моделi POSEIDON-R в
137
Чорному морi шляхом порiвняння результатiв моделювання з вимiрами концентраци Cs у поверхневому шарi моря за перiод часу з 1978 по 2011 рр. Основними джерелами радюа-ктивного забруднення Чорного моря були глобальне випадшня радюнуклвдв у результатi випробувань атомно! збро! всерединi ХХ столiття та аварiя на Чорнобильськiй атомнiй
137
електростанцп (ЧАЕС) 1986 року. Величину глобального випадшня Cs на камери Чорного моря було визначено на основi щорiчних даних густини випадшня на поверхню планети мiж 40 i 50 градусами твшчно! широти [8]. Що стосуеться випадшня тсля аварп на ЧАЕС, то, зпдно з оцiнками [9], атмосферне випадшня на поверхню Чорного моря у травш 1986
137 • •
року склало 1700-2400 ТБк Cs. Розподiл даного випадшня мiж камерами було здiйснено на основi карти забруднення поверхневого шару Чорного моря [10]. Також враховувався
принк
137
Cs з водами рiчок Днiпра i Дунаю в 1986-2000 рр.
В цшому, порiвняння ро-зрахункiв з вимiрами [11, 12] у вах камерах Чорного моря за весь роз-рахунковий перюд показане на рис. 2. Коефщент кореляцп стано-вить 0,91. Деяке нествпадшня може пояснюватись неточнiстю задання джерел забруднення, оскшьки не юнуе достовiрноi ш-формацп про розподш атмосферного випадiння на Чорне море тсля аварп на ЧАЕС, а в робот вiн задавався на основi часткових даних про концентращю радiонуклiду в поверхневому шарi моря [10]. Також варто вщмггити, що модель розраховуе середнi зна-чення концентрацп в кожнiй ка-мерi, тодi як вимiри проводилися в конкретних точках, а потм прово-дилося арифметичне усереднення значень в областях моря, як
Вим1ряна концентрацт 137Cs, Бк/м3 Рис. 2. Корелящя м1ж розрахованими i вим1ряними значениями концентраци 137Cs у вод1 (в ус1х камерах Чорного моря) за перюд з 1980 по 2011 рр. Штриховими лшями позначене вщхилення у 2 рази
вщповщають камерам моделi, що могло привести до певних розбiжностей.
3. 1нтегращя модел1 POSEIDON-R у систему RODOS
У розробщ комплексно! системи пщтримки прийняття рiшень RODOS, починаючи з 1989 року, брали участь Hay^BÍ iнститути з 20 европейських кра!н, у тому числi 1нститут проблем математичних машин i систем НАН Укра!ни. Дана система може використовуватися в нащональних чи репональних ядерних aвaрiйних центрах для забезпечення послщовно! пiдтримки на вах стaдiях надзвичайно! ситуацп, зокрема, безпосередньо пщ час витоку рaдiоaктивних речовин та тсля нього, включаючи етап довгострокового yпрaвлiння та вь дновлення забруднених мюьких i сiльськогосподaрських райошв. Система може здшсню-вати пщтримку рiшень про застосування широкого спектра потенцшно корисних контрза-ходiв, таких як евакуащя населення, розповсюдження йодованих таблеток, заборону на вживання певних титв !ж1, сiльськогосподaрськi контрзаходи, переселення, дезактиващя, вiдновлення та iн., метою яких е пом'якшення нaслiдкiв надзвичайно! ситуацп по вщно-шенню до здоров'я людини, економiки регiонy та стану навколишнього середовища. Застосування системи RODOS може здшснюватись як у випадку викиду радюнуклвдв в атмосферу, так i для витоку у рiзномaнiтнi водш об'екти. В системi розробленi спецiaльнi штерфейси для поеднання мiсцевих та нащональних даних радюлопчного монiторингy, вимiрiв метеоролопчних пaрaметрiв та систем чисельного прогнозу погоди, а також для адаптацп баз даних до мюцевих, репональних та нащональних умов в Сврот.
Система RODOS включае кiлькa моделей атмосферного переносу: локальну модель LSMC, що бере за основу даш моделей ATSTEP [13], RIMPUFF [14], DIPCOT [15] чи LASAT [16], а також глобальну модель MATCH [17]. Результатом розрахунюв цих моделей е сухе та вологе атмосферне випадшня радюнуклвдв на пщстилаючу поверхню у ви-глядi двовимiрних полiв густини загального випaдiння [Бк/м2] для кожного рaдiонyклiдy на розрахунковш сiтцi вщповщно! моделi.
Атмосферне випадшня штерполюеться на камери моделi POSEIDON-R з прив'язкою до геогрaфiчних координат. Оскшьки камери моделi POSEIDON-R значно 6í-льшi, нiж комiрки розрахунково! сiтки моделi атмосферного переносу, то величина випадшня радюнуклщу на поверхню кожно! камери розраховуеться як лшшна сума зважених випaдiнь уах комiрок сiтки атмосферно! моделi, що потрапляють на площу камери.
Отримаш значення густини випaдiння на кожну камеру моделi POSEIDON-R [Бк/м2] переводяться на потоки радюнуклщу [Бк/рш] з урахуванням пaрaметрiв камер. З щею метою знаходиться загальне випaдiння радюнуклщу на поверхню камери [Бк], яке дшиться на час даного випадшня:
r =-, (!)
1—1 ln 'о
де r - потк випaдiння на поверхню камери;
V - густина випадшня, отримана штерполящею з розрахунково! атки моделi атмосферного переносу;
S = V/D - площа поверхш камери, що розраховуеться на ochobí даних модел1 про об'ем V i середню глибину D камери;
i ^ - моменти часу початку i кшця розрахунку атмосферною моделлю вщповщно.
Iнтегрaцiя моделi POSEIDON-R з моделлю переносу радюнуклвдв по рiчковiй ме-режi RIVTOX реaлiзовaнa схожим чином. Результати розрахунюв моделi RIVTOX у ви-
3 3
глядi концентрацп рaдiонyклiдy у водi [Бк/м ] i величини розходу води в гирлi рiчки [м /с] в кожний розрахунковий момент часу збер^аються в системi RODOS i трансформуються в потш рaдiонyклiдiв [Бк/рiк], що потрапляе у вщповщну камеру моделi POSEIDON-R, в якiй геогрaфiчно знаходиться гирло рiчки. Приклад реaлiзaцii моделi POSEIDON-R в тaкiй постaновцi в рамках системи RODOS приведений в наступному роздш.
4. Застосування модел1 POSEIDON-R до умовного витоку радюактивного 90Sr з водами Дунаю в Чорне море
Робота моделi POSEIDON-R, ÍHTerpoBaHoi в систему RODOS, показана на прикладi застосування моделi до витоку радюактивного 90Sr з водами Дунаю в Чорне море в результат умовного викиду радюнуклвдв з АЕС Чорновода (Румушя).
PÍ4ra Дунай мае досить розгалужену рiчкову сiтку в райош АЕС Чорновода. В Чорне море (камера 44 в моделi POSEIDON-R) впадають три основнi рукави: Кшйський, Сулин-ський i Святого Георпя, через якi може потрапити забруднена радюнуклщами вода. Також безпосередньо вщ АЕС Чорновода проведений канал Дунай - Чорне море (витк каналу потрапляе в камеру 34 моделi POSEIDON-R).
Зпдно 3Í стресовим сценар1ем, на АЕС Чорновода вщбувся умовний атмосферний викид радюактивного 90Sr загально! активност 2.7-1012 Бк. Модель атмосферного переносу LSMC в рамках системи RODOS розрахувала перенос i випадшня 90Sr на поверхню землг На основi цих даних був проведений прогноз на 2 мюящ змиву радюнуклщу з поверхнi зе-млi в рiчкову систему моделлю Retrace-R та його переносу в Чорне море моделлю RIVTOX. Величина опадiв у виглядi дощу була прийнята на рiвнi 2 мм/день. Загальна кшь-кiсть 90Sr, що витекла в Чорне море по кожному рукаву, представлена в табл. 1. Ц даш були використаш як джерело радiоактивностi в моделi POSEIDON-R.
Таблиця 1. Загальна кшьюсть 90Sr, що витекла в Чорне море по кожному з рукавiв рiчки Дунай протягом 2 мюящв, розрахована моделлю RIVTOX_
Рукав Кiлiйський Сулинський Святого Геор-гiя Канал Дунай -Чорне море
90Sr [Бк] 0,43109 0,41-109 0,36-109 2,9-109
Усього витекло 4,1 • 109 Бк
Для детального опису довготермшового переносу забруднення в вод^ донних вщк-ладеннях i морських органiзмах у найбшьш забрудненiй прибережнiй областi в моделi РО-SEIDON-R було створено додаткову камеру навколо витоку каналу Дунай - Чорне море. Ця прибережна камера обмшюеться водою з зовшшньою морською камерою 34. Е розмiри становлять 20х10 км, а величина обмшу водою з морською камерою - 50 км /рш.
Зпдно з результатами моделювання, концентращя 90Sr у водi у прибережнш камерi досягне максимуму приблизно через 2 мюящ пiсля витоку i повернеться до фонового зна-чення ще через 4 мюящ (рис. 3а). Концентрацiя в донних вщкладеннях досягне максимуму через 6 мюящв пiсля витоку i буде дуже повшьно знижуватися протягом багатьох роюв (рис. 36). Це означае, що забруднення донних вщкладень може залишатися протягом три-валого часу i впливати на доннi оргашзми. Проте значення отриманих концентрацiй е над-звичайно низькими у порiвняннi з iснуючим забрудненням Чорного моря в результат глобального атмосферного випадшня всередиш минулого стшття i аварп на Чорнобильськiй АЕС. Зпдно з останшми вимiрами [12], концентращя 9^г у Чорному морi становила бли-зько 10 Бк/м у водi i 0,3-0,6 Бк/кг у донних вщкладеннях.
а
б
Рис. 3. Розраховаш значения концентраци Sr у вод1 (а) \ донних вщкладеннях (б)
у прибережнш камер!
Розрахована концентрацiя 9°Бг у нехижш рибi (рис. 4а) досягне максимуму через 4 мюящ тсля витоку i повернеться до фонових значень приблизно через 2-3 роки тсля цьо-го. Концентращя в хижш поверхневiй рибi (рис. 4б) досягне максимуму через рш пiсля витоку i повернеться до фонових значень приблизно через 5 роюв тсля цього. Варто вщмь тити, що модель POSEГОON-R враховуе, що 90Бг накопичуеться в юстках риби. Оскiльки час оновлення клiтин кiсток значно бiльший, шж iнших тканин риби, то ми отримуемо до-сить повiльне затухання концентраци 9^г в рибi з часом. Для шших нуклiдiв (наприклад
137 „
Cs, який накопичуеться в м'язах) затухання буде швидшим. Аналопчно до води i донних вщкладень розрахованi значення концентрацiй 9^г у рибi е значно нижчими, шж iснуючi концентраци за рахунок попереднього забруднення.
Тобто рiвень забруднення прибережно! областi Чорного моря в результат! описано! умовно! авари на АЕС Чорновода буде в 100-1000 разiв меншим вiд iснуючих концентра-цiй радiоактивного 90Sr в морському середовищ! Данi оцiнки наведенi для прибережно'1 областi безпосередньо навколо гирла Дунаю. У вщкритому морi вплив такого роду авари буде ще менший.
Рис
а б
4. Розраховаш значення концентраци 9^г у нехижш (а) 1 хижш поверхневш (б) риб1
у ирибережиiй камер!
На рис. 5 зображеш поверхневi поля концентраци 9^г у водi в рiзнi моменти часу, розрахованi моделлю POSEШON-R. Як i графiки на рис. 3 i 4, дат поля концентрацш по-будованi тд оболонкою системи RODOS. На рис. 5а видно початкову область забруднення
бшя витоку р. Дунай i каналу Дунай - Чорне море, яке поступово розчиняеться i переноситься на схщ. Через два роки (рис. 56) твшчно-захщна частина Чорного моря починае очищуватися за рахунок притоку чисто' води з рiчок Днiпра i Дунаю.
а б
Рис. 5. Поверхнев1 поля концентрацн 90Sr у вод1 в перш1 мюящ тсля забруднення (а)
i через два роки (б)
Ще одним результатом моделi POSEIDON-R е розра-хунок дози внутрiшнього опромшення за рахунок спо-живання морепродукпв для визначення необхiдностi за-стосування контрзаходiв у рамках системи RODOS. Для нашого прикладу з умовним
90
викидом радюактивного Sr з АЕС Чорновода отримаш дози (рис. 6) е надзвичайно малими навт для найбшьш забрудне-но'1' прибережно'1' камери. Вщ-повiдно до норм МАГАТЕ допустимою дозою для населен-ня вважаеться 1000 мкЗв/рш. Тобто, згщно з оцшками, отриманими в результатi розрахункiв моделi POSEIDON-R в рамках системи RODOS, можна сказати, що даний тип умовно'1' аварп на АЕС Чорновода не е небезпечним ш для морського середовища, нi для людини.
5. Висновки
Камерна модель POSEIDON-R була штегрована в Свропейську систему з ядерного аварш-ного реагування RODOS. Розроблено процедуру автоматично'1' передачi даних атмосферного випадшня на поверхню моря, розрахованого Модулем атмосферного переносу, та потоку радюнуклвдв з рiчковою водою, розрахованого моделлю RIVTOX, у модель POSEIDON-R у рамках системи RODOS. Створено нову тривимiрну систему камер Чорно-го моря.
Робота моделi POSEIDON-R, штегровано'1' в систему RODOS, показана на прикладi застосування моделi до витоку радюактивного 90Sr з водами Дунаю в Чорне море в результат умовного викиду радюнуклвдв з АЕС Чорновода (Румушя). Реалiзовано ланцюжок
Individual dose, all nuclides: Coastal [mSvl
0.06т -
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024
Date (Europe/Kiev)
Рис. 6. 1нтегральна шдивщуальна доза внутршнього опромшення (в мiкроЗiвертах) за рахунок споживання морепродукпв для прибережно! камери
моделей, що включае атмосферний перенос умовного викиду 90Sr, його випадiння на землю, спк у pi4^By систему i перенос у Чорне море, а також довгостроковий прогноз забру-днення морського середовища. Показано, що рiвень забруднення прибережно! обласп Чо-рного моря в результат описано! умовно! аварп на АЕС Чорновода буде в 100-1000 разiв
90
меншим вiд iснyючих концентрацiй радюактивного Sr в морському середовищi в результат глобального атмосферного випадшня i аварп на Чорнобильськiй АЕС.
Дана робота виконувалася в рамках Проекту PREPARE Свропейсько! комюи з атомно! енергл № 323287 та за тдтримки проекту Фонду фундамендальних дослiджень Укра!ни Ф68/12779 «Перенос радюактивносп мiж забрудненими донними вщкладеннями i морським середовищем пiсля аварш на АЕС Фyкyсiма i Чорнобильськш АЕС».
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. JRODOS: Platform for improved long term countermeasures modelling and management / W. Raskob, D. Trybushnyi, I. Ievdin [et al.] // Radioprotection. - 2011. - Vol. 46, N 6. - P. S731 - S736.
2. Беженар Р. Моделювання накопичення радюактивного 90Sr у морських оргашзмах / Р. Беженар // Математичш машини i системи. - 2017. - № 1. - С. 61 - 70.
3. Regional long-term model of radioactivity dispersion and fate in the Northwestern Pacific and adjacent seas: application to the Fukushima Dai-ichi accident / V. Maderich, R. Bezhenar, R. Heling [et al.] // Journal of Environmental Radioactivity. - 2014. - Vol. 131. - P. 4 - 18.
4. Dispersion and fate of 90Sr in the Northwestern Pacific and adjacent seas: global fallout and the Fuku-shima Dai-ichi accident / V. Maderich, K.T. Jung, R. Bezhenar [et al.] // Science of the Total Environment. - 2014. - Vol. 494 - 495. - P. 261 - 271.
5. Transfer of radiocaesium from contaminated bottom sediments to marine organisms through benthic food chain in post-Fukushima and post-Chernobyl periods / R. Bezhenar, K.T. Jung, V. Maderich [et al.] // Biogeosciences. - 2016. - Vol. 13. - P. 3021 - 3034.
6. Lepicard S. POSEIDON-R/RODOS models for radiological assessment of marine environment after accidental releases: application to coastal areas of the Baltic, Black and North Seas / S. Lepicard, R. Heling, V. Maderich // Journal of Environmental Radioactivity. - 2004. - Vol. 72. - P. 153 - 161.
7. COPERNICUS: Marine Environment Monitoring Service [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //marine.copernicus.eu/.
8. UNSCEAR, United Nations Scientific Committee on the Effect of Atomic Radiation. Exposures of the public from man-made sources of radiation // Sources and Effects of Ionizing Radiation. - United Nations, New York, 2000.
9. 90Sr and 137Cs in the Black Sea after the Chernobyl NPP accident: inventories, balance and tracer applications / V.N. Egorov, P.P. Povinec, G.G. Polikarpov [et al.] // Journal of Environmental Radioactivity. -1999. - Vol. 43. - P. 137 - 155.
10. Distribution of artificial radionuclides in the Black Sea and Mediterranean Sea in 1989-1990 / O.V. Stepanets, V.M. Komarevsky, A.P. Borisov [et al.] // Physical Oceanography. - 1993. - Vol. 4, N 5. - P.417 - 423.
11. 90 Sr and 137Cs in Surface Waters of the Dnieper River, the Black Sea and the Aegean Sea in 1987 and 1988 / G.G. Polikarpov, L.G. Kulebakina, V.I. Timoshchuk [et al.] // Journal of Environmental Radioactivity. - 1991. - N 13. - P. 25 - 38.
12. Secondary radioactive contamination of the Black Sea after Chernobyl accident: recent levels, pathways and trends / S.B. Gulin, N.Yu. Mirzoyeva, V.N. Egorov [et al.] // Journal of Environmental Radioactivity. - 2013. - Vol. 124. - P. 50 - 56.
13. Pasler-Sauer J. Description of the atmospheric dispersion model ATSTEP / J. Pasler-Sauer. - RODOS Report: RODOS(RA2)-TN(04)-03, 2004. - 30 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://resy5.iket.kit.edu/RODOS/.
14. Nielsen T.S. Description of the Atmospheric Dispersion Module RIMPUFF / Nielsen T.S., Deme S., Mikkelsen T. - RODOS report: RODOS(WG2)-TN(98)-02, 1998. - 58 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://resy5.iket.kit.edu/RODOS/.
15. RODOS meteorological pre-processor and atmospheric dispersion model DIPCOT: a model suite for radionuclides dispersion in complex terrain / S. Andronopoulos, E. Davakis, J. Bartzis [et al.] // Radiopro-tection. - 2010. - Vol. 45, N 5. - P. 77 - 84.
16. Janicke L. Particle simulation of inhomogeneous turbulent diffusion / L. Janicke // Air Pollution Modeling and Its Application II. - 1983. - P. 527 - 535.
17. Robertson L. MATCH development during the EURANOS project / L. Robertson // Radioprotection. - 2010. - Vol. 45. - P. 85 - 88.
Cmammn nadiumna do peda^ii 06.07.2017
