КАЛОРИМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ КОМПОЗИТНИХ ПАЛИВ З БІОМАСИ НА ОСНОВІ СОЛОМИ ПШЕНИЦІ Текст научной статьи по специальности «Электротехника, электронная техника, информационные технологии»

КАЛОРИМЕТРИЧНИЙ АНАЛ1З КОМПОЗИТНИХ ПАЛИВ З Б1ОМАСИ НА ОСНОВ1 СОЛОМИ

ПШЕНИЦ1

Скляренко €.В.

1нститут техн1чно'1 теплофизики НАН Украши, науковий ствробтник, кандидат техтчних наук;

Воробйов Л.Й

1нститут техн1чно'1 теплофизики НАН Украши, провгдний науковий ствробтник, кандидат технгчних наук.

KALORYMETRIC ANALYSIS OF COMPOSITE BIOMASS FUEL ON THE BASIS OF WHEAT

STRAW

Sklyarenko E. V.,

Institute of Engineering Thermophysics NAS of Ukraine,

Researcher, Ph.D.;

Vorobiov L. Y.

Institute of Engineering Thermophysics NAS of Ukraine,

Leading Researcher, Ph.D.

Анотащя

Представлено результата калориметричних дослщжень теплотворно! здатносп зразшв композитних палив на основi соломи пшениц в cyMrni iз ввдходами бюмаси альськогосподарського виробництва. Отримано емтричт формули для розрахунку теплоти згоряння композитних палив у залежноcтi вщ ма-сового вмicтy соломи, шламу, курячого послвду, гною.

Abstract

The results of calorimetric researches of calorific value of samples of composite fuels on the basis of wheat straw in the mixture with biomass waste of agricultural production are presented. Empirical formulas are derived for calculating the heat of combustion of composite fuels, depending on the mass content of straw, slime, chicken litter, manure.

Ключов1 слова: бюмаса, композитне паливо, теплота згоряння, бомбова калориметрiя.

Keywords: biomass, composite fuel, the heat of combustion, bomb calorimetry.

За стршкого щдвищення вартосп традицшних викопних палив та !х гострого дефщиту в Укра!ш, одним основних чиннишв при формуванш обгрун-товано! цшово! полiтики стае якiсть використовува-них палив, тобто !х теплотехшчш характеристики. Крiм теплотехнiчних характеристик, важливим фактором доцiльностi використання палив, е ресурсо-економiчнi чинники, тобто наявшсть достатнiх за-пасiв, техшчш i економiчнi показники добування, транспортування i використання.

В цьому вщношенш бiомаса, як похiдна енергп Сонця в хiмiчнiй формi, е одним з найбшьш поши-рених, ввдновлюваних i унiверсальних паливних ре-сурав на Землi. Тiльки щорiчний прирют бiомаси у свiтi оцiнюеться в 200 млрд.т в перерахунку на суху речовину, що енергетично е^валентно 80 млрд.т нафти [1].

За оцшками [2] бiомаса за енерпею дае понад 2 млрд.т умовного палива (у.п.) на рiк, що складае близько 14% загального споживання первинних енергоносив у свiтi

Основу ресурсно! бюенергетично! бази складае оргашчна бiомаса рослинного i тваринного по-ходження, а !! основним джерелом е сшьське i т-сове господарство та природна рослиншсть.

На сьогоднi, Укра!на мае значний потенщал рь зних видiв бюмаси, доступно! для енергетичного використання.. За даними [3], щорiчний технiчно досяжний потенцiал енергетично! бiомаси, тiльки в

агропромисловому комплексi кра!ни (АПК), стано-вить близько 25...38 млн.т у.п. / рш, що залежить ввд врожайностi сiльськогосподарських культур. З цього обсягу економiчно доцiльний потенцiал со-ломи, що може бути використаний для енергетич-них цшей, становить 2...4 млн.т у.п./рж.

Але солома мае дуже низьку енергетичну щiльнiсть, що суттево знижуе ефект Г! використання в теплоенергетицг Для пiдвищення ефектив-носп енергетичного використання !! пресують в тюки, або паливш брикети чи пелети. Потенщал такого палива оцшюеться в 0,5...1,0 млн.т у.п. [4].

В АПК, ^м соломи, е i iншi вiдходи бюмаси, як! в первинному виглядi, в силу поганих теплотех-нiчних характеристик, неможливо використову-вати безпосередньо для теплоенергетичних цiлей. В той же час, щ вщходи потребують утилiзацi! з метою запобiгання забрудненню навколишнього сере-довища. До таких вщход!в можна вiднести курячий послщ гнш тваринництва, шлам пол!в зрошення, меляса та ш.

Одним !з спосо6!в утилiзацi! таких вщход!в е !х пресування в сумш! з рослинною бiомасою, зок-рема, !з соломою. Такi композита палива дозволя-ють вирiшувати як паливнi проблеми, так i про-блеми забруднення навколишнього середовища, а також суттево зменшити витрати на транспорту-вання, збер^ання, подальшу переробку та використання [5]..

Основним критерieм визначення теплоцшно-стi будь-якого палив е його теплотворна здатнють, яка характеризуе здатнють палива до видiлення те-плоти при згорянш.

Теплоту згоряння палива визначають аналгти-чно, за елементарним та компонентним складом палива, чи за даними техшчного аналiзу, а також при допомозi рiзного виду калориметричних систем.

Для таких вимiрювань отримали широке засто-сування бомбовi калориметри рiзних типiв [6, 7].

Метою роботи е оцшка можливосп викорис-тання органiчних вiдходiв тваринництва та птах1в-ництва в композици з вiдходами бiомаси рослин-ного походження при виробництвi паливних брике-тiв чи пелет.

Об'ектом дослщження е композитнi палива на основi соломи пшеницi в сумiшi з курячим посль дом, гноем велико! рогато! худоби (ВРХ) та шламом полiв зрошення.

Визначення теплотехшчних характеристик композитних палив i !х складових проводилось при допомозi калориметричного та технiчного аналiзу.

Калориметричний аналiз включае визначення вищо! та нижчо! теплоти згоряння дослiджуваного матерiалу, а технiчний - його волопсть.

Методики випробувань. Частина дослщжу-ваного зразка використовуеться для визначення во-логосл у станi поставки. З шшо! частини тдсуше-ного, подрiбненого та витриманого в лабораторних умовах для досягнення рiвноважно!' вологостi, готу-еться аналiтична проба для подальших дослiджень.

Методика визначення вологостi полягае у зва-жуваннi зразка дослщжуваного матерiалу, сушiннi його при температурi (105±2)°С до постiйно!' маси та у зважуванш сухого зразка. За знайденими ма-сами вологого та абсолютно сухого зразка визнача-ють ввдносну волопсть. Методика загалом ввдповь дае вимогам ДСТУ EN 14774-2:2012 [8].

Методика визначення теплоти згоряння композитних палив загалом ввдповвдае стандартним методикам для твердих видiв палива [9, 10]. Зразки насипних речовин брикетують за допомогою технологiчного обладнання, або використовують, наприклад, паперову упаковку з вщомою теплотою згоряння. Зважують зразок, упаковку та спещальний запальний дргг. Зразок з дротом запалу розмщають у тиглi калориметрично! бомби, яку заповнюють киснем пiд тиском 2,5-3,0 МПа. Бомбу зi зразком установлюють в калориметр. Пiсля встановлення необхщного теплового режиму зразок дослiджуваного палива тдпалюють i вимiрюють к1льк1сть теплоти, що видiляеться при згоряннi. В шнщ дослiду проводять аналiз повноти згоряння i зважують залишки запального дроту. Зпдно стандарту проводять щонайменше два дослiди вимiрювання теплоти згоряння i якщо розбiжнiсть результатiв дослщв перевищуе заданий рiвень, проводять третш дослiд, а за результат приймають середне по двом найближчим вимiрюванням. Значення вмiсту водню, сiрки та азоту для визначення поправок при обробщ експериментальних даних, використовувалися

виходячи з даних техшчно! лiтератури [11, 12]. Так, для рiзних матерiалiв рослинного походження вмют водню на суху масу складае приблизно 6%, а сiрки - 0,05^0,12%. Для шламу вмiст цих речовин прийнятий таким же. Для послщу та гною з волопстю 35% вмiст водню складае приблизно 3,2%, а арки - 0,24% [12], тобто на суху масу ввдповщно 4,9% та 0,37%. Розрахунок поправки на розчинення азотно! кислоти за формулою (2) проведений за методикою, що рекомендована стандартом [9] для торфу, як для палива найбшьш близького за походженням та структурою.

На пiдставi отриманих даних розраховуються питомi значення теплоти згоряння.

Питома теплота згоряння анал1тично! проби палива в бомбi qб розраховуеться за формулою:

qб =[ Оп^ др (ш: - Ш2)- q пп Шпп] / Шзр , (1) де q др - питома теплота згоряння запального дроту (2510 Дж/г);

Ш1 , Ш2 - маси запального дроту до та тсля зго-ряння;

q пп - питома теплота згоряння паперово! упаковки (15627 Дж/г);

Шпп - маса упаковки з паперу; Шзр - маса зразка палива. Вищу теплоту згоряння аналгтично! проби з врахуванням поправок на створення та розчинення кислот розраховують за формулою [9]:

qав = qб - (94-8+а^б) (кДж/кг) , (2) де: 94 - коефщент, що враховуе теплоту утво-рення сiрчано! кислоти з дюксиду сiрки та розчинення срчано! кислоти у водi на 1% арки, що пе-рейшла при згоряннi палива в срчану кислоту, кДж/кг;

8 - масова доля арки в палив^ %; а^б - добуток, що враховуе теплоту утво-рення та розчинення в водi азотно! кислоти, для бь опалива приймаемо значення встановлене ГОСТ 147-95 для торфу а^б=29 кДж/кг.

Нижча теплота згоряння аналiтично! проби ви-значена за формулою [9]:

яН = яВ - 24,42 -(8,94 • На + Wa) (кДж/кг) (3) В абсолютно сухому стат вища теплота згоряння складае:

С а 100

яВ = яВ х- (4)

ЧВ ЧВ 100 - Wa

В абсолютно сухому стат нижча теплота згоряння складае:

ЯН = Яв - 24,42 • 8,94 • Нс (5)

При довтнш робочш вологостi Wр, розраху-нки проводяться за формулами: - вища теплота згоряння:

- „с ч, 100 - Wp

100

ЯВ = ЯВ х

(кДж/кг) (6)

„ „ 100 - Wp

- BMicT водню: ^р — -Не X- (%) (7)

д p C 100 ( ) () - нижча теплота згоряння:

qP — qP - 24,42 ■ (8,94 ■ Нр + WP )(кДж/кг) (8)

Прилади та апаратура. Теплоту згоряння зразшв дослщжено за допомогою бомбового анеро!дного 1зоперибол1чного калориметра теплового потоку модел КТС-4, з калориметричною бомбою БКУ-2 (розробка 1ТТФ НАН Укра!ни) [7, 13].

Для визначення вологосп зразшв використову-валися ваги A500 ф1рми AXIS, та шафа сушильна лабораторна СНОЛ-3,5. Масу зразшв для калориме-

тричних вимiрювань теплоти згоряння, пакуваль-ного паперу та запального дроту визначено за допомогою ваг ВЛР-20.

Результати втпрювань. Результати вимiрювань теплотехнiчних характеристик складових композитних палив з бiомаси наведеш в таблицi 1.

Дослiджено теплоту згоряння композитних палив на основi соломи пшениц в сумiшi з курячим послiдом, гноем ВРХ та шламом полiв зрошення.

Таблиця 1.

Результати втпрювань теплотехнiчних характеристик складових композитних палив з бшмаси.

Зразок Волопсть, Wa, % Теплота згоряння аналггично! проби Теплота згоряння на суху масу

Вища, МДж/кг Нижча, МДж/кг Вища, МДж/кг Нижча, МДж/кг

Солома пшенищ 10 17,20 15,65 19,11 17,80

Послщ курячий шдстилковий 6,5 11,62 10,40 12,43 11,30

Гнш ВРХ 7,1 19,47 18,08 20,96 19,89

Шлам пол1в зрошення 4,3 14,78 13,31 15,44 14,13

Масовий вм1ст складових композитних сумшей заданий у ввдсотках в1д загально! маси. Перелш та склад дослвджуваних сумшей наведено у таблиц 2.

Таблиця 2.

Складовi композитних палив

1 cd Опис зразка Масовий вмют складових у вщсотках до загально! маси сум1ш1, M%

со ; £ ' солома шлам курячий послвд гнш ВРХ

1 солома + шлам (60:40) 60 40 - -

2 солома + послвд (60:40) 60 - 40 -

3 солома + гнш (60:40) 60 - - 40

Результати визначення вологосп та теплоти згоряння композитних палив, що дослщжувалися експериментально, наведеш у таблиц 3.

Результати дослщжень узагальнеш граф1ками наведеними на рис.1, де надаш залежносп нижчо! теплоти згоряння сухих двокомпонентних сумшей в1д вм1сту одного з компоненпв - соломи.

Виходячи з даних, наведених у табл.1 запропоноваш емшричш формули для розрахунку

теплоти згоряння композитних палив у сухому сташ:

- вища теплота згоряння (МДж/кг):

qсвища=0,191 хМ%сол+0,154 хМ%шлам+0,125 ХМ %посл1д+0,21хМ%Гн,й (9)

- нижча теплота згоряння (МДж/кг): qснижча=0,191 хМ%сол+0,141 хМ%шлам+0,114хМ

%посл1д+0,199хМ%гн,й (10)

Таблиця 3

Результати дослвджень композитних палив на QCHQBi соломи пшенищ

№ зразка Опис зразка qe ср, МДж/кг Волопсть аналгг. проби, W3, % о 0х ст с, S т Вм1ст водню Hc, % Теплота згоряння аналггично! проби Теплота згоряння на суху масу

вища q вища МДж/к г нижча q нижча, МДж/к г вища q вища, МДж/к г нижча q нижча, МДж/к г

1 солома + шлам (60:40) 16,38 6,3 0,12 6,00 16,34 14,96 17,44 16,13

2 солома + послед (60:40) 14,06 7,6 0,22 5,56 14,01 12,71 15,17 13,95

3 солома + гнш (60:40) 18,05 7,6 0,22 5,56 18,00 16,70 19,49 18,27

0 20 40 60 ВО

Рис. 1. Залежнгсть нижчо'1 теплоти згоряння сухих двокомпонентних сумшей вгд вмгсту соломи пшениц,¡: 1 - сумш соломи I шламу; 2 - сумш соломи I курячого посл1ду; 3 - сумгш соломи I гною. Лтями показан! розрахунковI дат, отриманI на тдставг визначено'1 теплоти згоряння окремих компонент1в, точки - результати експериментальних дослгджень композитних зразюв палив.

Для порiвняння, у таблиц 4 наведеш значения нижчо! теплоти згоряння сумшей, отриманих за експериментальними даними та за емтричною формулою (10), а також наведене ввдносне вщхилення (%) цих значень.

Отриманш результати сввдчать, що максимальна рiзниця мгж експериментально вимiряними значеннями теплоти згоряння та значеннями отри-маними розрахунком за емтричною формулою

Таблиця 4.

Значення нижчоТ теплоти згоряння сумшей, отриманих за експериментальними даними та за ем-

(10) не перевищуе 10 %. Ця рiзниця значно переви-щуе похибку вимiрювань, що обумовлена характеристиками застосованих прилащв i е, вочевидь, на-слщком неоднорiдностi компонентiв палива, рiз-ною волопстю компонентiв при змiшуваннi та вимiрюваннi, тощо.

§ 00 л £ Опис зразка Нижча теплота згоряння на суху масу q°n™a, МДж/кг Ввдносне ввдх илення, %

£ отримана на пiдставi експерименту отримана розрахунком по формулi (10)

1 солома + шлам (60:40) 16,13 16,32 1,2

2 солома + послщ (60:40) 13,95 15,24 9,2

3 солома + гнш (60:40) 18,27 18,64 2,0

Можна вважати, що похибка ± (10...15)% е похибкою розрахунков за апроксимацiйними емпiричними формулами (9), (10).

Зважаючи на суттевий вплив вологостi на теплоту згоряння любого палива, використовуючи формули (11, 12), що приведет нижче, було проведено аиалiз теплоти згоряння дослщжуваних композитних палив у робочому сташ з рiзною вологiстю Wр:

- вища теплота згоряння (МДж/кг):

Чрвища = Чсвищх(100- Wр)/100, (11)

- нижча теплота згоряння (МДж/кг):

Чрнижча = ЧснижчаХ(100- Wр)/100 - 0,0244 Wр (12)

Результати розрахунков на шдстаы формул (11) та (12) для дослщжених палив, подаиi в

графiчному виглядi на рис. 2 як залежносп нижчо! теплоти згоряння ввд вологостi палива. Числовi позначки на графшах вiдповiдають номерам зразшв в табл. 2, 3, 4.

Аналiз отриманих результатiв сввдчить, що для б№шосп з обстежених компоненпв палив (окрiм курячого послiду) значення визначено! теплоти згоряння приблизно (з ввдхиленнями до 15...20%) спiвпадають з даними, наведеними в техшчнш лггератург Такi розходження можна пояснити рiзним походженням речовин, неоднорiднiстю, а також рiзною вологiстю вихiдно!' сировини, яка не завжди наводиться в лггератург

дРнижча,

18

14

12

10

С:1 ....— 3

- 2

--

0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 W?, %

Рис.2 Залежнгсть нижчо'1 теплоти згоряння двокомпонентних палив на основi соломи eid вологостг.

Найбiльшi розходження характерш для сумшей, до складу яких входить курячий послщ. При 1х спалюванш спостерiгалося утворення значно! кiлькостi золи (шлаков), маса яко1 сягала 40...50% вiд початково! маси проби палива. Визначене експериментально значения теплоти згоряння курячого послщу, виявилося приблизно на 35% менше нiж вказано в лiтературних джерелах [11, 12]. Це може бути викликано протжаниям бiохiмiчних процесiв у послщ пiд час зберiгаиня, або частковим змiшуванням послiду з негорючим щдстилаючим грунтом.

Висновки

На пiдставi проведених експериментальних дослвджень та розрахуншв зроблено висновок, що дослiджуваиi композитш палива на основi соломи пшениц i розгляиутих вiдходiв бiомаси альськогосподарського виробництва, можуть бути використаиi для енергетичних цiлей. Це дозволить, не тшьки зекономити традицiйнi палива, але й утилiзувати ввдходи i зменшити забруднения навколишнього середовища.

Запропоноваиi емшричш формули для розрахуику теплоти згоряння композицшних палив, на основi соломи пшенищ в сумiшi з шламом, курячим послiдом та гноем ВХР, як у сухому так i робочому стаиi.

Оскiльки брикетоваиi палива з оргашчних вiдходiв мають значиу гiгроскопiчнiсть, необхвдно забезпечувати вiдповiднi умови 1х зберiгания. Щд час довготривалого зберiгания вiдходiв птах1вництва та тваринництва в них можливе протiкания бiохiмiчних процесiв, як1 змiиюють теплоту згоряния. Тому, такi композитнi палива доцшьно використовувати без довготривалого зберiгания.

Список лггератури

1. Сараичук В.1., 1льяшов М.О., Ошовський В.В., Бiлецький В.С. Хiмiя i фiзика горючих копа-лин. Донецьк: Схвдний видавничий дам, 2008. -600с.

2. Калетшк Г.М. Бюпаливо, Продовольча, ене-ргетична та екоHOMi4Ha безпека Украши: моногра-фiя. Г.М. Калетнiк.-К.: Хай-Тек Прес, 2010. - 516 с.

3. Гелетуха Г.Г. Комплексний аналiз техноло-гiй виробництва енергiï з твердо! бiомаси в Укра-шгЧастина 1. Солома. Г.Г. Гелетуха, Т.А. Железна, О.1. Дроздова. Промышленная теплотехника, 2013,т.35, № 3. - С.56-63.

4. Процишин Б.М., Виробництво композицшних палив з вiдходiв промисловосп та сiльського господарства. Воробйов Л.Й., Лох £.Л., Павлюк С.М., Гордiенко П.В.// Промышленная теплотехника, 2006, Т.28, №2 - С.46-50.

5. Sigal O., Boulanger Q., Vorobiov L., Pavliuk N., Serhiienko R. Research of the energy characteristics of municipal solid waste in Cherkassy. Journal of Engineering Sciences. Sumy: Sumy State University, 2018. Vol. 5. Issue 1. P. H16-H22. DOI: 10.21272/jes.2018.5(1).h3.

6. Воробьев Л.И., Грищенко Т.Г., Декуша Л.В. Бомбовые калориметры для определения теплоты сгорания топлива. Инженерно-физический журнал. 1997. - Том 70, №5. - С.828-839.

7. Декуша Л., Воробйов Л., Грищенко Т., Бурова З., Назаренко О., Мазуренко О. Квазщиферен-цшний калориметр теплового потоку для визна-чення теплоти згоряння. Метролопя та прилади. 2011. № 5. С. 27-31.

8. ДСТУ EN 14774-2:2012 «Тверде бюпаливо. Визначення вмюту вологи. Метод висушування в сушильнш шафг Частина 2. Загальна волога. Спро-щений метод (EN 14774-2:2009, IDT)».

9. ГОСТ 147-95 (ИСО 1928-76) «Межгосударственный стандарт. Топливо твердое минеральное. Определение высшей теплоты сгорания и вычисление низшей теплоты сгорания»

10. ДСТУ EN 14918:2016 Тверде бюпаливо. Метод визначення теплотворно!' здатносп (EN 14918:2009, IDT)

11. Обидзински С. Биомасса. Поддержка показательного партнерства по содействию сбалансированному развитию. С.33-54. Режим

доступу:

http://www.pnec.org.pl/moldova/poradnik.pdf

12. Применение газогенераторов для утилизации экскрементов животных. Режим доступу: http ://www.kotelprom. ru/gazifikj ivot.php

13. Воробьев Л.И., Грабов Л.Н., Декуша Л.В., Назаренко О.А., Шматок А.И. Определение теплотворной способности биотопливных смесей. Промышленная теплотехника. 2011. Т. 33, №4 - С. 8793.

РЕКОНСТРУКЦ1Я ЦИЛ1НДРУ НИЗЬКОГО ТИСКУ ТУРБ1НИ К-1000-5,8/50 З МЕТОЮ ЗБШЬШЕННЯ ПОТУЖНОСТ1 ПРИ РОБОТ1 ВЗИМКУ

Кравченко В.П.

док. техн. наук, професор, зав. кафедри Атомних електростанцш Одеського Нацгонального Полгтехтчного Унгверситету (ОНПУ)

Галацан М.П.

ст. викладач кафедри Атомних електростанцш Одеського Нацгонального Полгтехтчного Унгверситету (ОНПУ)

CYLINDER'S RECONSTRUCTION OF THE LOW PRESSURE TURBINE K-1000-5,8/50 FOR

POWER INCREASING IN WINTER

Kravchenko V.P.,

Professor, Head of the Nuclear Power Plants Department of the Odessa National Polytechnic University

Galatsan M.

Senior Lecturer of the Nuclear Power Plants Department of the Odessa National Polytechnic University

Анотащя

Розглянуто один з можливих BapiamiB тдвищення потужносп турбши блоку АЕС при робоп в зимовий перюд. Проведет необхвдт розрахунки, в тому числ1 й технiко-економiчне обгрунтування реалiзацii проекту. Проаналiзовано ряд факторiв, що зустрiчаються на шляху розробки та впровадження пропозици.

Abstract

The possible solution of the turbine power increasing in winter is described. The necessary calculations including the technical and economic justification of the project are held. Sets of factors, that are found during development and implementation, are analyzed.

Ключовi слова: турбша, реконструкщя ЦНТ, тдвищення потужносп.

Keywords: turbine, low pressure cylinder, increasing power.

Професор В.М. Бродянський (МЕ1) висловив вдею тдвищення потужносп АЕС в зимовий перюд за рахунок використання низьких температур до-вшлля [1]. Проведет дослвдження ввдносно турбши К-1000-5,8/50, що використовуеться на швтчнш АЕС Украши - Рiвненськiй [2], показали, що зни-ження температури охолоджувально! води на входi у конденсатор нижче 9 °С не дае збiльшення потужносп турбiни. Зниження тиску в конденсаторi призводить до пiдвищення термiчного ККД циклу nt, але в той же час падае внутрiшнiй ввдносний ККД noi цилiндрiв низького тиску (ЦНТ) турбши. Зниження noi визначаеться зростанням втрат енергii з вихвдною швидкiстю та вiд вологостi пари. Зниження кшцевого тиску обов'язково приводить до зниження ступеня сухосп i з цим неможливо боро-тися. Але, вiдомо, що зменшення втрат в цилiндрi можливо досягти пiдвищенням кiлькостi ступенiв.

Метою роботи е визначення доцiльностi змiни конструкцп ЦНТ для роботи при низькому кшце-вому тиску взимку.

Для виршення поставленого завдання необхь дно виконати наступш розрахунки:

1. Визначити проектну потужнiсть ЦНТ при ш-нцевому тиску 5 кПа.

2. Визначити витрати пари у ввдборах при за-даному шнцевому тиску, що вiдповiдае ^х.шди = 5 °С.

^ = и.води + 10 + 3 = 18 °С Рк = 2,048 кПа

3. Визначити число ступенiв для нового тепло-перепаду в ЦНТ.

4. Розрахувати п'отужшсть ЦНТ при новому

Рк.

5. Зютавити отриманий результат з проектною потужнiстю.

1. Визначення потужмостi ЦНТ при проектному Рк=5 кПа

Для визначення проектно! потужностi ЦНТ ви-користаемо данi [3] (табл.1).