CC BY
18
К^Ш /ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.248-053.2-07 БеЛАШОВА О.В., МАРУСИК У.1. Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернвц
ДО ПИТАНИЯ ВЕРИФ1КАЦ1Т АТОТЧНОГО ФЕНОТИПУ БРОНЖАЛЬНОТ АСТМИ В Д|ТЕЙ
Резюме. З метою встановлення дiагностuчного значення показнитв метаболiчноi активностi грану-лоцитiв кровi (еозинофiлiв, нейтрофiлiв) у верифжаци атотчного фенотипу бронхiально'i астми (БА) в дтей сформовано двi клжчш групи. Першу (I, основну) групу сформували 38 дтей з атотчною БА (на-явтсть позитивного алергологiчного власного та/чи родинного анамнезу), до II клтчно1' групи увйшли 26 пацieнтiв з неатотчною БА. За основними характеристиками групи були порiвняннi. Як показники функцюнального стану нейтрофльних та еозинофльних лейкоцитiв визначали Х фагоцитарну актив-нсть (ФА, %), фагоцитарне число (ФЧ, ум.од.), внутршньоклтинний вмкт еозинофльних та нейтро-фльних катонних бшкв (вум.од.). Установлено, що прирозвитку атотчного фенотипу БА в дитячому вщ вiдмiчаeться тенденщя до зниження внутршньоклтинного вмисту основних цитотоксичних речо-вин (еозинофльних катшнних бтшв, пероксидази) в еозинофльних гранулоцитах кровi. Зниження показ-нишв фагоцитарноI'активностi (менше 60%) i фагоцитарного числа (менше 2,0ум.од.) еозинофiлiв кровi асоцтеться з вiрогiдно вищимризиком наявностi атопiчноiбронхiальноi астми в дтей. Ключовi слова: дти, бронхiальна астма, атотя, еозинофли, нейтрофли.
Вступ
За даними сучасних лггературних джерел [1, 3, 4], у реалДзаци запалення при бронхДальнш астмД (БА) про-вДдну роль вщграють еозинофшьш та нейтрофшьш гранулоцити кровД. ПрозапальнД властивоси даних клД-тин проявляються завдяки основним цитотоксичним речовинам, що вони продукують, — катюнним бДлкам, пероксидазД [7, 11]. УмДст катюнних бшкш, пероксидази може асоцговатися зi ступенем активацц основних прозапальних клггин алерпчного запалення, а також iз тяжюстю та виражешстю запального процесу дихаль-них шляхДв. Проте у дослщженнях [7, 9] бДльше уваги придляеться визначенню даних цитотоксичних речо-вин у сироватцi кровi, Щж гх внугрiшньоклiтинному вмiсту.
ОскДльки БА в дитячому вщД частiше мае риси атотчного фенотипу, е вщомоси про пщвищення функцД-онально! активносп еозинофiлiв за наявностi атопiчноl реактивносп [6, 10]. Разом iз тим, за шшими даними [1, 11], при атошчнш формi БА вiдмiчаеться зниження функцiональних можливостей еозиноф1льних грану-лоцитiв, що пов'язане з виснаженням гх метаболiчного потенцiалу при алергеннш стимуляцц.
Патогенетична роль нетрофшьних гранулоципв як одних з ефекторних кштин е суггевiшою при розвитку неатопiчного фенотипу БА, тригерним чинником якого виступають численнi iнфекцiйнi збудники [10, 11]. У роботах окремих науковцiв [4, 5] наголошуеться на провщнш ролi нейтрофшьного запалення у форму-ваннi клiнiко-функцiональних змiн при тяжкш формi
захворювання, що частДше асоцiюеться з неатопiчною БА. Нетрофшьна iнфiльтрацiя дихальних шляхiв пе-реважно пов'язана з пiзньою стаддею алерпчного запалення або з наявтстю шфекци дихальних шляхДв [3, 4], а змши метаболДчно! акгивностi даних гранулоципв периферично! кровД в мДру прогресування БА можуть бути непрямим свщченням залучення iнфекцii в даний процес [1, 3].
Разом Дз тим у сучасних лiтературних джерелах не-достатньо висвДтленД питання ролД ступеня метаболДч-но! активносп нетрофшьних лейкоципв кровД в розвитку атопДчного та неатопДчного фенотипДв БА в дтей. 1снуе припущення, що нейтрофДльне запалення асоцД-юе переважно з фенотипом астми раннього початку, а при розвитку астми раннього та пДзнього початку запалення вщразу ж мае риси еозинофтьно-нейтрофшьно-го [4-6].
Така невизначетсть у поглядах пщкреслюе акту-альшсть дослщження особливостей метаболчно! активносп еозинофДльних та нейтрофДльних гранулоципв кровД в ддтей з атопДчним та неатопДчним фенотипом бронхДально! астми.
Мета роботи — встановлення дДагностичного значення показникДв метаболДчно! активносп гранулоципв кровД (еозинофшв, нетрофтв) у верифжаци ато-пДчного фенотипу бронхДально! астми в ддтей.
© Белашова О.В., Марусик У.1., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Матер\ал \ методи
Для досягнення поставлено! мети сформовано двi клiнiчнi групи. Першу (I, основну) групу сформували 38 ддтей з атопiчною бронхальною астмою (наявнiсть позитивного алерголопчного власного та/чи родинно-го анамнезу), до II кшшчно! групи увiйшло 26 пащенпв iз неатопiчною БА. За основними характеристиками групи були жрвнянними.
Як показники функцiонального стану нейтрофшь-них та еозиноф1льних лейкоципв визначали гх фа-гоцитарну активнiсть (ФА, %) та фагоцитарне число (ФЧ, ум.од.) за методом 6.Н. Мосяпно! [8]. Внутрш-ньоклiтинний вмiст еозинофшьних та нейтроф1льних катiонних бшюв (ум.од.) визначали за методом В.Е. Пь гаревського, пероксидази (ум.од.) — за методом Грехе-ма — Кнолля [8]. Робота виконана зг1дно з вимогами до рандомiзованого пор1вняльного дослщження у па-ралельних групах за методом «випадок — контроль». Отримаш результати аналiзували методом бюстатисти-ки та клтчно! епiдемiологii [2].
Результати досл\дження
Виходячи з того, що пошкоджувальний вплив ефек-торних гранулоципв проявляеться за рахунок да бюло-пчно активних речовин, як мютяться в гранулах [1, 4, 11], зокрема катюнних бшкв та пероксидази, вважали доц1льним визначити гх внутршньоклпинний умiст зазначених речовин у гранулоцитах пацiентiв груп по-р1вняння. У представникв обох груп спостереження ви-явлено зниження вмiсту катiонних бшыв та зменшення р1вня активностi пероксидази в нейтрофшьних та ео-зинофшьних лейкоцитах кровi. Даний факт, можливо, пояснюеться дегрануляцiею цих клiтин у процес алер-пчно! стимуляцц вже в системному кровотощ [4, 11].
Так, у хворих I клтчно! групи середнiй умiст нейтрофшьних катiонних бшкв та пероксидази стано-вив 0,18 ± 0,02 ум.од. та 1,35 ± 0,10 ум.од., а в пащенпв групи пор1вняння — 0,13 ± 0,01 ум.од. та 1,15 ± ± 0,21 ум.од. (р > 0,05). Незважаючи на вiдсутнiсть вь рогщних вщмшностей м1ж наведеними вище показни-ками у групах пор1вняння, у ддтей, хворих на неатотчну БА, вiдмiчена тенденц1я до зниження вмюту нейтрофшьних катiонних бшйв та пероксидази. Це збяаеться з лиературними повщомленнями про основну роль да-них лейкоципв у реалiзацii запалення при неатопiчнiй БА в дитячому вiцi [6, 7, 9].
Внутршньоклпинний умiст еозиноф1льних катюн-них бшйв (ЕКБ) та пероксидази (ЕП) у пащенпв I групи спостереження становив вщповщно 0,15 ± 0,06 ум.од. та 1,38 ± 0,37 ум.од., а у представниюв групи жрвнян-ня—0,20 ± 0,08 ум.од. та 1,53 ± 0,18 ум.од. (р > 0,05). Незважаючи на вщсутшсть вiрогiдноi рiзницi за середнiми значеннями, у хворих I групи прослщковувалася чiтка тенденц1я до зниження вмiсту ЕКБ та ЕП. Так, частка хворих основно! групи, у яких внутрiшньоклiтинний умют ЕКБ був меншим за середньогруповий показник,
сягала 60,0 ± 3,2 %, а серед представникДв групи порДв-няння — 51,3 ± 4,2 % (p > 0,05). Частка хворих I групи, у яких актившсть ЕП була меншою за середньогруповий показник, становила 43,1 ± 3,6 %, а серед представниюв II групи — 40,1 ± 4,2 % (p > 0,05).
Проведено оцДнку фагоцитарно! активностД ней-трофдльних та еозинофдльних гранулоцитiв кров1 у клД-нДчних групах спостереження. У ддтей груп порiвняння не встановлено вДрогДдних вщмшностей за показни-ками фагоцитарно! активносп нейтрофшв кров1, як1 у I клшДчнш груп1 коливались вДд 65 до 95 % (середне значення — 79,7 ± 6,5 %), а у II груш — вДд 32 до 99 % (середне значення — 81,5 ± 8,1 %) (р > 0,05). Макси-мальнД та мшДмальнД значення фагоцитарного числа нейтрофшв у представниюв I клшДчно! групи станови-ли 2,1 та 11,2 ум.од. (середне значення — 8,17 ± 1,80 ум. од.), а у представниюв групи порДвняння вщповщно — 3,7 та 14,8 ум.од. (середне значення — 7,7 ± 3,2 ум.од.) (р > 0,05). Отже, за неатотчного фенотипу БА макси-мальнД та мтмальш значення фагоцитарного числа нейтрофшв кров1 були дещо вищими порiвняно з да-ними у хворих I групи спостереження, що, можливо, пояснюеться наявнДстю нейтрофдльного патерну за-пально! вщповщ орган1зму при неатошчнш БА та узго-джуеться з окремими л1тературними повщомленнями [1, 6, 7].
Проведено оцДнку фагоцитарно! активносп еозинофдльних гранулоцигiв кров1 у представник1в груп спостереження, результати яко! наведен1 в табл. 1.
Як видно 1з наведених у табл. 1 даних, у дней 1з фенотипом атошчно! БА показники ФА та ФЧ еозинофшв були вДрогщно нижчими щодо хворих ддтей 1з неатопДч-ною БА, що може свддчити про функцДональну висна-жен1сть даних гранулоципв кров1.
Значення ФА еозинофiлiв кров1 менше 60 % та ФЧ менше 2,0 ум.од. у комплексному застосуваннД мали доволi низькi показники ддагностично! цiнностi у вери-фДкац!! атоп!чно! БА. Так, чутливДсть даного комплексного тесту становила 63,3 %, специфiчнiсть — 70 %, позитивна передбачувана щнтсть — 74,5 %, негативна передбачувана щншсть — 56,8 %. Проте клДнДчно-епiдемiчний ризик наявностi атоп!чно! БА за таких значень фагоцитарно! активносп еозинофшв кровД становить: вДдносний ризик — 3,8 (Д1 95%: 2,1—6,9; р < 0,05), спДввДдношення шансДв — 1,7 (Д1 95%: 1,2— 2,4; р < 0,05), атрибутивний ризик — 30 %, що дозволяе зробити висновок про доцшьтсть використання даного комплексного тесту для верифДкацД! атоп!чно! БА i вдосконалення шдивщуалДзованого протизапального базисного лДкування.
Таким чином, при розвитку атоп!чного фенотипу бронхдально! астми в дней метаболiчна активнiсть головних прозапальних клДтин алергiчного запалення — еозинофшв кровД за даними !х фагоцитарно! ак-тивностД та показниками внутрДшньоклДтинного вмДсту основних цитотоксичних речовин (катДоннД проте!ни,
Таблиця 1. Показники фагоцитарноi функци еозинофльних гранулоципв кров1 дтей груп порiвняння
№шчш групи Показники фагоцитозу
Ктьмсть д^ей ФА, % ФЧ, ум.од.
1 19 62,8 ± 2,8 1,95 ± 0,14
II 17 77,1 ± 3,3 4,70 ± 0,94
Р: I : II < 0,05 < 0,05
10
Здоровье ребенка, ISSN 2224-0551
№ 1(52) • 2014
KëiHi4Ha пeдiaтpiя I Clinical Pediatrics
пероксидаза) значно скомпрометована, що можна ви-користати при проведеннi комплексно! клтчно-пара-клтчно! даагностики даного фенотипу БА в датей. За допомогою запропонованих тестiв у випадках недосяг-нення контролю над захворюванням стае можливим виокремлення хворих i3 неатопiчним фенотипом БА, у яких напрям базисно! терапИ повинен скеровуватися на нетрофш-опосередкований запальний процес.
Висновки
1. При розвитку атопiчного фенотипу БА в дитячо-му вiцi вiдмiчаеться тенденция до зниження внутрш-ньокштинного вмюту основних цитотоксичних речо-вин (еозинофшьних катiонних 61лк1в, пероксидази) в еозинофшьних гранулоцитах кровi.
2. Зниження показниюв фагоцитарно! акгивностi (менше 60 %) i фагоцитарного числа (менше 2,0 ум.од.) еозинофшьних гранулоципв кровi асоцгоеться з в1ро-гщно вищим ризиком наявностi атопiчноI бронхiальноI астми у датей.
Перспективи подальш их дослщжень. Проведення комплексного визначення внутрiшньоклiтинного та позаклгтнного (в сироватцi кровi) вмiсту еозинофшьних та нейтрофшьних катiонних бшюв, пероксидази та встановлення даагностичного значення цих показник1в у верифiкацii атотчного та неатопiчного фенотипiв БА в датей.
Список лператури
1. Castro-Rodriguez, Jose A.. The Asthma Predictive Index [Text]/Jose A. Castro-Rodriguez,// Curr. Allergy Clin. Immunol. — 2011. — Vol. 11 (3), — P. 157-161.
2. Fletcher R..H, Fletcher S.W., Wagner E.H. Clinical epidemiology — the essentials. — Baltimore; London: William & Wilkins, 1982. — 22S p.
S. Global strategy for asthma management and prevention (GINA 2011) [Електронний pecypc]. — Режим доcmyny: http://www.ginasth-ma.org/pdf/GINA_Report_20U.pgf
4. Kostromina V.P. Risk factors of bronchial asthma in children / V.P. Kostromina, O.O. Rechkina, K..O, Melnik, AS. Doroshenkova, V.O. Strizh, L.B. Yaroshchuk // Acmмa ma aлepгiя. — 201S. — M 2. — С. 21-2S.
5. KnmiHm нacmaнови з дiaгноcmики ma лiкyвaння бpонxiaльноï acmми y дтей [Текст] / Ю.Г. Aнmиnкiн [ma н.] // Здоров'я У^ти. — 2010. — M S (14). — С. S9-41.
6. Kyзьменко Л.Г. Гemepогeнноcmь бpонxиaльной acmмы в детском возpacme / Л.Г. Kyзьменко, В.Ю. Мepкyловa, В.К. Kоmлyков, Н.И. Петрик, Т.В. Бpuльковa, РА. foрнюшин, О.В. Быcmpовa // Пeдuampuя. — 201S. — Т, 92, M S. — С. 28-S2.
7. Oxоmнiковa О.М. Бpонxiaльнa acmмa y дтей [Текст] / О.М. Oxоmнiковa // Мистецтво лiкyвaння. — 2011. — M 1 (77). — С. 41-54.
8. Пuгapeвcкuй B.F. Зернистые лейкоциты и ux cвойcmвa. — М.: Медициж, 1978. —128с.
9. Сaмuгyллuнa Н.В. Aнaлuз клuнuчecкux особенностей и nодxодов к дuaгноcmuкe npu брожшльной acmмe y детей / Н.В. Сaмuгyллuнa, Фaйзyллuнa Р.М. //Мeждyнapодный жypнaл npuклaдныx и фyндaмeнmaльныx uccлeдовaнuй. — 201S. — M 7. — С. 57-61.
10. Сaмuгyллuнa Н.В. Основные npедикторы фоpмupовaнuя бpонxuaльной acmмы y детей / Н.В. Сaмuгyллuнa, Р.М. Фaйзyллu-нa // Fundamental research. — 201S. — M 7, — Р. 170-17S.
11. Умaнeць Т.Р. Дuaгноcmuкa и лечение бpонxuaльной acmмы y детей с nозuцuй докaзameльной медицины/ Т.Р. Ушнец, В.Ф. Лan-шин// Здоров'я Wcpainu. — 2009. — M 4, — С. 14-17.
Отримано 15.10.13 □
Белашова О.В., Марусик У.И.
Буковинский государственный медицинский
университет, г. Черновцы
К ВОПРОСУ ВЕРИФИКАЦИИ АТОПИЧЕСКОГО ФЕНОТИПА БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ
Резюме. С целью установления диагностического значения показателей метаболической активности грануло-цитов крови (эозинофилов, нейтрофилов) в верификации атопического фенотипа бронхиальной астмы (БА) у детей сформированы две клинические группы. Первую (I, основную) группу сформировали 38 детей с атопической БА (наличие положительного аллергологического собственного и/или семейного анамнеза), во II клиническую группу вошли 26 пациентов с неатопической БА. По основным характеристикам группы были сопоставимы. Как показатели функционального состояния нейтрофильных и эо-зинофильных лейкоцитов определяли их фагоцитарную активность (ФА, %), фагоцитарное число (ФЧ, усл.ед.), внутриклеточное содержание эозинофильных и нейтро-фильных катионных белков (в усл.ед.). Установлено, что при развитии атопического фенотипа БА в детском возрасте отмечается тенденция к снижению внутриклеточного содержания основных цитотоксических веществ (эозинофильных катионных белков, пероксидазы) в эози-нофильных гранулоцитах крови. Снижение показателей фагоцитарной активности (менее 60 %) и фагоцитарного числа (менее 2,0 усл.ед.) эозинофилов крови ассоциируется с достоверно более высоким риском наличия атопи-ческой бронхиальной астмы у детей.
Ключевые слова: дети, бронхиальная астма, атопия, эозинофилы, нейтрофилы.
Belashova O.V., MarusikU.I.
Bukovína State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
ON VERIFICATION OF ATOPIC PHENOTYPE OF BRONCHIAL ASTHMA IN CHILDREN
Summary. In order to establish the diagnostic value of the metabolic activity of blood granulocytes (eosinophils, neutrophils) in the verification of atopic phenotype of bronchial asthma (BA) in children there are formed two clinical groups. The first (I, basic) group formed 38 children with atopic BA (having a positive own and/or family allergic anamnesis history), II clinical group consisted of 26 patients with non-atopic BA. Groups were comparable by the main characteristics. As indicators of the functional state of neutrophil and eosino-phil leukocytes, we determined their phagocytic activity (%), phagocytic number (c.u.), the intracellular content of eosinophil and neutrophil cationic protein (c.u.). It is found that in the development of atopic phenotype of BA in childhood there is a tendency to decrease in intracellular content of major cytotoxic agents (eosinophil cationic protein, peroxidase) in eosinophilic granulocytes of the blood. The decrease of phagocytic activity parameters (less than 60 %) and phagocytic number (less than 2.0 c.u.) of blood eosinophils is associated with a significantly higher risk of atopic bronchial asthma in children.
Key words: children, bronchial asthma, atopy, eosinophils, neutrophils.
