CC BY
16УДК 001.4 (477) http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105390
До питания впорядкування укра1нських назв рослин. Пов1*домлення 9. Написання назв сорлв рослин як об'еклв науково! i альськогосподарсько! д1яльност1
В. М. Меженський1, Н. Б. Якубенко2
1Нац!ональний университет 6iopecypcie i природокористування Укртни, вул. Героев Оборони, 15, м. Kuib, Украина, 03041, e-mail: [email protected]
2Укра)'нський iнcтитут експертизи copтiв рослин, вул. Генерала Родимцева, 15, м. Kuib, Украина, 03041, e-mail: [email protected]
Мета. Зд1Йснити кторичний анал1'з практики написания назв сорп'в та 1'нших позначень культурних рослин, а також розроблення в1'дпов1'дних М1'жнародних правил та рекомендац'й. Результати. Потреба в унормувант назв культурних рослин визртла в садово-ботат'чному середовищ1 понад т'втора стол1'ття тому i була реал1'зована розробленням М1'жнародного кодексу номенклатури культурних рослин. Протягом цього перiоду вiн розширювався й удосконалював-ся, i нин1' д1'е IX редакц1'я номенклатурних правил. Цей номенклатурний кодекс не мае правового статусу i базуеться на добров1'льт'й згод1' фах1'вц1'в його дотримуватися, що забезпечуе номенклатурну стаб1'льн1'сть, надзвичайно важливу в м1'жнародному спiлкуваннi, науковому i комерцiйному середовищi. Для забезпечення прав селекц!онер!в, що створюють нов1 сорти рослин, тдписано мiжнароднi угоди щодо ^телектуально!' власностi, як1 мають юридичну силу. Розроблено в1дпов1дн1 правила, що регулюють особливосл створення, реестрацИ' та функцшвання назв сорт1в та торговельних марок, що стосуються сорлв як комерц'йних об'еклв. Висновки. Правила, розроблет садiвниками й ботанiками для най-менування культурних рослин, мають певт роз61жност1 з правилами найменування сорлв як об'еклв ^телектуально!' власносл, як1 варто врегулювати для гармот'зацИ й пiдвищення ефективностi науково!' та господарсько!' д1яльност1. Знання номенклатурного кодексу та докуменлв UPOV допоможе селекц'онеров! у його фаховiй д1яльност1.
Ключов1 слова: культуpнiрослини, сорт/культивар, назва/найменування, Miжнаpoдний кодекс номенклатури культурних рослин, UPOV, CPVO.
Вступ
Оск1льки культурш рослини мають неза-перечну щншсть для людсько! цив^заци, дуже важливо мати точну, стаб1льну й м1ж-народно визнану систему назв рослин. До-тримання номенклатурних правил дае змогу уникнути плутанини й помилок у докумен-туванн та використанш рослин. Необхвдною умовою с1льськогосподарсько'1 д1яльност1 е дотримання авторських прав селекщонера.
150 рошв тому сад1вники разом з боташ-ками почали розробляти спещальну систему назв для культурних рослин. Ниш д1е IX ре-дакщя М1жнародного кодексу номенклатури культурних рослин (МКНКР), прийнята у 2016 р. Щ правила базуються на дванадцяти принципах i докладно роз'яснюють вимоги до назв сортiв. У 1961 р. було шдписано Мiжнародну конвенцiю з охорони нових сорив рослин (Конвенцiя UPOV), яка регулюе назви сортiв у такий споиб, щоб забезпечити ¿хню реестращю й використання з ураху-ванням прав шших заiнтересованих сторiн.
Volodymyr Mezhenskyj http://orcid.org/0000-0002-3154-1120 Nataliya Yakubenko
http://orcid.org/0000-0002-0382-318X
1снують певш неузгодженостi та супереч-ностi мiж правилами МКНКР та документами, спрямованими на захист штелектуаль-но! власностi, зокрема назв сорив та торговельних марок. Останнш вид найменувань, хоч i стосуеться культурних рослин, але не регулюеться МКНКР.
Мета роботи - проаналiзувати ретроспек-тивну й сучасну практику найменування сортiв та вимоги до сортових назв у рiзних сферах науково-господарсько! дiяльностi.
Результати досл1*джень
У 1864 р. на I М:1жнародному ботанiчному й садiвничому конгреи в Брюсселi фран-цузький боташк Альфонс Декандоль запро-понував садовим формам рослин не надава-ти латинськ назви, на противагу практицi називати дикоросл: види рослин латиною. Наступного року на II М:жнародному кон-греи в Амстердам: шмецький боташк Карл Кох шдтримав цю пропозищю i запропону-вав стандартизувати боташчну номенклатуру, i III М:жнародний конгрес, що ввдбувся в 1866 р. у Лондон:, ухвалив розв'язати цю проблему на наступному конгрес:. Тому встановлення закошв бота^чно! номенклатури було одним з основних завдань IV М:ж-народного конгресу (1867 р.) у Париж:. На
ISSN 2518-1017 РЬЛШТ VARIETIES STUDYING ЛПИ PROTECTION, 2017, Vol. 13, No 2
123
ньому було затверджено шдготовлене Декан-долем перше зведення правил боташчно'1' но-менклатури [1]. Воно встановлювало, що культурш рослини, с1янщ, г1бриди неввдо-мого походження та спорти1 повинш мати вигадаш («fantasies») назви, що д1бран1 i3 сучасних мов i явно рiзняться вiд латин-ських назв вид1в i рiзновидностей. У разi, якщо ведомо, до якого ботанiчного таксону вони належать, ¿х пропонувалося зазначати разом, наприклад, Pelargonium zonale Mistress-Pollock, позначаючи назви боташч-них таксошв в текстi прямим шрифтом, а сортовi назви - курсивом.
У 1905 р. на Млжнародному боташчному конгресi у Вiднi було затверджено першi обов'язковi правила боташчно'1' номенклатуру в яких йшлося про те, що форми куль-турних рослин мають отримувати вигаданi («fancy») назви зi звичайних мов, як повин-нi якомога бiльше вiдрiзнятися вiд латин-ських назв таксошв; ¿х пропонувалося писа-ти прямим шрифтом шсля ботанiчних назв, позначених курсивом, наприклад, Pelargonium zonale Mrs. Pollock [2].
Тод1 в середовишД боташк1в тривали дис-куси та гострi суперечки щодо застосування тих чи шших правил, що призвело до подшу боташчно'1' сшльноти на кiлька груп, якi ко-ристувалися рiзними номенклатурними кодексами. Щ розбiжностi вдалося подолати на V М:1жнародному ботанiчному конгресi 1930 р. [4].
На Мiжнароднiй садiвничий конференци в лондон: в 1930 р. боташчш принципи й правила найменування рослин було адаптовано для найменування рослин сад:вничого походження. 1х прийняли на V М:жнародному боташчному конгресс що ввдбувся наступно-го тижня шсля сад:вничо'1' конференци, включивши додатком до чергово'1 редакци М:жнародного кодексу боташчно'1' номенклатура Цими правилами пропонувалося по-значати сорт скороченням «var.», наприклад Galega officinalis var. George Hartland або брати сортов: назви у подвшш лапки2. Доз-волялося в деяких випадках вживати в сор-тових назвах латинськ слова. Заборонялося перекладати шшомовш назви сорив; там, де це потр:бно, рекомендувалося шсля ории-
1 У ботан1Ц1 та сад1'вництв1 спорт (калька ангт'йського слова «sport») - це частина дерева, куща або трав'яноТ рослини, що мае морфолоп'чт в1'дм1'нносл впд решти рослини внасл1'док му-тацл.
2 У самому кодекс' залишився приклад старого написан-ня сортово"" назви, яка вир1'знялась лише прямим написання: Pelargonium zonale Mrs. Pollock (стаття 35) [4].
нально'1 назви в дужках наводити ii переклад. Бажано, щоб сортов: назви були одно-сл:вними, i не б1льше шж трисл:вними. У межах спорвднено'! групи рослин не повинно бути однакових сортових назв. Потр:бно уни-кати назв, що можуть призвести до плутани-ни. Не вживати в назвах титульш звернення, так: як «Mr., Mrs., Miss» або артикл^ в раз:, якщо вони не е нев1д'емною частиною назви й занадто дови, та так: слова, що важко ви-мовляти. Стар: назви, що не ввдповвдають новим вимогам, не потр:бно замшювати. Назви сорив для 1'хньо'1' валвдизаци необхвдно опублшувати у в1домих сад1вничих або бота-шчних перюдичних виданнях, наукових працях чи датованих сад1вничих каталогах з описом сорту на будь-якш мов:, що вико-ристовуе латиницю [5]. Щ правила, ввдом: як «Кембриджський кодекс», було ухвалено в 1930 р., але опублшовано лише в 1935 р.
У 1931 р. на Всесоюзнш нарад: з питань стандартизаци асортименив плодових культур було ухвалено основш засади помологачно'1 номенклатури [6]. Вони полягали в тому, що:
- назву сорту бажано позначати одним, у крайньому раз: - двома якомога коротшими словами;
- неприпустимо зазначати шщали, посаду тощо перед пр:звищем або :м'ям, що нада-еться сортов: чи збериаеться за ним;
- не допускати таких назв сорив, що скла-даються з двох сл:в, з'еднаних через дефк;
- назви, що складаються з трьох сл:в, з яких одне визначае помолоичну класифша-щю (ренет, кальв^ь, бере, ^рют, б^аро, угорка тощо), е занадто довгими, тому ¿х можна скоротити, залишивши ильки друге-трете слово, що позначае пр:звище, :м'я, мгс-цевкть тощо;
- неприпустимо надавати новим сортам як назву навггь односл:вне визначення помоло-ичного класу;
- бажано збериати назви шоземних сорив, якщо ¿х не можна вдало, додержуючись правил, передбачених цим положенням, пере-класти. Припустимим е перейменування назв, як: важко запам'ятати або вимовляти;
- назву потр:бно давати ввдповвдно до :меш, пр:звища, назви мгсцевоси, особливостей сорту тощо, як: е п1дставою для найменування;
- не можна за життя особи давати сортов: ii пр:звище без згоди ще!" особи;
- назви односл:вних сорив пишуть з вели-ко'1' лиери; у двосл:вних назвах друге слово пишуть з мало'1' лиери, якщо воно не е :ме-нем чи пр:звищем;
- новим сортам не можна давати сортов: назви, як: вже мае та чи шша плодова культура;
124
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРЯВ НА СОРТИ РОСЛИН, 2017, Т. 13, №2
- новим габридам або мгсцевим сортам мож-на надавати оригшальну назву, не пов'язану з походженням сорту; проте припустимими е подвшш назви, що з'еднують через лиеру «h» назви батьшвських сорив;
- сорти-мутанти можуть мати оригшальну або подвшну назву, де основною е назва бать-швського сорту, а додаток зазначае ввдмш-шсть нового сорту ввд батьшвського;
- якщо сортам надають назву яко'гёь мкце-воси, то вона може стосуватись лише мгсця створення сорту або виявлення мутанту, чи мгсця, де було знайдено мкцевий сорт;
- найбажашшими е назви сорив, що мгс-тять в соб1 ввдомоси про мгсцевгсть походжен-ня сорту, найменування установи та 1м'я й пр1звище селекцюнера, що мають ввдношен-ня до цього сорту, яксть плод1в та rnmi гос-подарсько-бюлоичш особливостi сорту;
- остаточно назви мають затверджувати 1н-ститути плодiвництва з дотриманням зазна-чених основних номенклатурних засад;
- номенклатуру треба складати мовою на-щональностей вiдповiдно до регюшв поши-рення сортiв3.
Прикметою часу були вимоги обов'язкового перейменувати назви, що не ввдповщають духу сощалктичного буаДвництва (мiстять титули, чини, назви члешв царських динас-тiй тощо). Водночас допускалося надавати сортам прiзвища полiтичних i наукових дiя-чiв, якi не мають вiдношення до сорту, i назви на честь деяких полггичних i сусшльних подш. Пропозици з упорядкування помоло-и.чно"1 номенклатури було схвалено на пер-шiй Всесоюзнiй нарадi з питань стандартизации асортиментiв плодових i ягдних культур у грудш 1931 р. Подальшу роботу з упо-рядкування номенклатури мали провести садiвничi iнститути в Kиeвi та Miчурiнську, з публшащею назв в окремих випусках наукових праць. Ввдомоси про сорт мають мм-тити його повну синошмшу у разi ращона-лiзацiï назви; про маловiдомi сорти - прiзви-ще автора, назву друкованого видання та мiсце його оголошення; про новi сорти - док-ладний помолоичний опис з наведенням ¿х-нього походження й вказiвкою ммцезнахо-дження маточних дерев та шюстращями.
VII Miжнародний ботанiчний конгрес (1952 р.) ухвалив Стокгольмський кодекс бота-шчно'1 номенклатури, що мiстив спещальний додаток, який того ж року було офщшно за-
3 Це перше розлоге зведення правил найменування сорлв украУнською було опубл1'ковано 1995 р., тому що «Часткове сортознавство плодових рослин», здане до друку 1932 р., тсля арешту автора було вилучено з плат'в видавництва.
тверджено XIII Miжнародним садiвничим кон-гресом як I Miжнародний кодекс номенклатури культурних рослин (MKHKP, або ICNCP) [6]. У ньому було запроваджено терм1ж «культи-вар», еквiвалентний терм1жу «сорт», для того, щоб розрiзняти ботанiчну рiзновиднiсть «variety» i сад1вничий культивар (сорт), що мае таке ж позначення «varietу», або «horticultural varietу». Культивар (скорочено cv.) зазвичай по-яснюють як скорочення в1д англшського ви-разу cultivated variety (культурна рiзновид-шсть). Hасправдi термiн е неологiзмом, який створив ще 1920 р. американський боташк i садовник Лiбертi Бейлi для розрiзнення при-родних вид1в (iндигенiв) вiд тих, що виникли внаслвдок дiяльностi людини (культигенiв) [7].
Назва шоземного сорту зазвичай збериа-еться, але через лiнгвiстично-звичаeвi ввд-мiнностi може бути перекладена або змшена, ставши торговельним синонiмом, наприклад груша 'Bartlett' у США е торговельним сино-нiмом 'Williams' Bon Chrétien'. Назви, що походять з мов, ям не використовують лати-ницю, потрiбно транслiтерувати. Було вста-новлено, що з 1 ичня 1953 р. назви нових сорив мають повшстю вiдповiдати декандо-левському принципу вигаданих назв, що до-бираються iз сучасних мов. Kрiм правил, прописаних у додатку до Кембриджського кодексу, було запропоновано не застосовува-ти в назвах абревiатури i скорочення для власних назв, а також науковi й загально-вживанi назви родiв рослин та iмена живих людей без 1хньо'1' згоди. Так, було рекомендовано уникати скорочень в iменах i географiч-них назвах та у звертаннях, що можуть бути переплуташ, особливо через друкарськ по-милки 'Mr.', 'Mrs.', 'Sr., 'Sra.', i взагал^ назва, наприклад, 'Ellen Willmott' е кращою, нiж 'Miss Willmott'.
Для б^ьшо!" точностi в номенклатурi культурних рослин визнавали категорй, що е ек-вiвалентами культивару: лЬтя (ln.) - однородна група рослин, яку вирощують з насш-ня i шдтримують добором; клон (cl.) - одно-рiдне потомство одше'1' особини, що розмно-жуеться вегетативно; лтшний гЬбрид (lh.) -очiкувано однорiдна група, що походить ввд повторно'1' ибридизаци i пiдтримуeться шляхом безперервного шбридингу або як клони. Kатегорieю видового рiвня е гЬбридна група (gh.) - група гiбридiв однакового походження, що морфолоично варте в певних межах; певним аналогом шдвиду е конварЬетет (conv.) - група спорвднених культиварiв. До-речним також е позначення апомЫтгв (ap.) - для рослин, отриманих не внаслщок за-плiднення. Термiн мжсоморфа (mx.) вжива-
ють тод^ ^ли тpeбa poзpiзнити мopфoлoгiч-нo й гicтoлoгiчнo piзнi фopми xимep, шр ви-никли пiд чac пpищeплювaння pocлин piз-ниx тaкcoнiв. Уи цi cкopoчeння пишуть mc-ля бoтaнiчнoï чacтини copтoвoï нaзви.
Ha XIV Miжнapoднoмy caдiвничoмy ^н-Tpeci 19бб p. бyлo виpiшeнo дoлyчити дo poз-poблeння нacтyпнoгo видaння MKHKP (II pe-дaкцiя) те тiльки caдiвникiв, a й ^ящвни-кiв ciльcькoгo гocпoдapcтвa взaгaлi тa л^в-никiв. У цьoмy кoдeкci, щo вийшoв y 19б8 p., бyлo дaнo визнaчeння кyльтивapy як cyKy^ нocтi кyльтypниx pocлин, виpiзняeтьcя зa пeвними oзнaкaми (мopфoлoгiчними, фiзi-oлoгiчними, цитoлoгiчними, xiмiчними aбo iншими) i збepiгae cвoï влacтивocтi пiд чac вiдтвopeння (cтaтeвoгo чи нecтaтeвoгo). Для видiв aбo мiжвидoвиx гiбpидiв, щo мaють чиcлeннi кyльтивapи, бyлo ввeдeнo тepмiн «гpyпa». Haзви copтiв бyлo дoзвoлeнo o^^ люднювaти нa бyдь-якiй мoвi тa вoднoчac з мiжнapoдним тepмiнoм «кyльтивap» вживя-ти нaцioнaльнi eквiвaлeнти, тoбтo тepмiн «copт». Пoчинaючи з 1 ичня 19б9 p. o^^ люднeння copтoвoï нязви мяе cyпpoвoджyвa-тиcя oпиcoм кyльтивapy.
У тpeтьoмy видaннi MKHKP y 1961 p. буго випpaвлeнo гpaмaтичнi пoмилки й чiткiшe cфopмyльoвaнo дeякi cтaттi. Peдaктopи ввя-жяли, щo випpaвлeним видянням будуть го-cлyгoвyвaтиcя тpивaлий чac, ocкiльки чacтi змiни е нeзpyчними, aлe того ж poкy в Пя-pижi бyлo пiдпиcaнo Miжнapoднy кoнвeнцiю з oxopoни нoвиx copтiв pocлин [8] (дaлi -Koнвeнцiя UPOV), пiднялo нoмeнклaтypy pocлин дo piвня мiжнapoднoгo пpaвa. Hoмeн-клaтypнi кoдeкcи нe мяють пpaвoвoгo стяту-cy i бaзyютьcя ня дoбpoвiльнiй згoдi ïx дo-тpимyвaтиcя. бдигою caнкцieю дo пopyшни-кiв е нecxвaлeння тaкoï пoвeдiнки тя iraopy-вяння l^rnx пpaць, тoмy щo ^ пiдpивae cтaбiльнicть нoмeнклaтypи [9]. Haтoмicть, дoкyмeнти UPOV мяють cтaтyc нacтaнoви для члeнiв UPOV. Koнвeнцiя UPOV нябуля чиннocтi у 1968 p. i гоим дeкiлькa paзiв буля пepeглянyтa. Укpaïнa cтaлa члeнoм UPOV у 199б p., пpиeднaвшиcь дo Koнвeнцiï UPOV i Актя 1978 p.; у 2GG7 p. - дo Актя 1991 p. Me-loro UPOV e нядяння ceлeкцioнepaм пpaвa iнтeлeктyaльнoï влacнocтi ня copra, ям мя-ють бути говими, вiдмiнними, oднopiдними тя cтaбiльними. Ви^няння кoнвeнцiï зaлe-жить вiд пpaвильнoгo нaймeнyвaння куль-тивapiв. У Ça^rn У^яши «Пpo oxopoнy пpaв ня copти pocлин» [1G] вiдпoвiднa стяття cтocyeтьcя нязви copтy, якя мяе oднoзнaчнo йoгo iдeнтифiкyвaти i вiдpiзнятиcя вiд будь-якoï mmoï нязви нaявнoгo в Укpaïнi i дepжa-
вax-yчacникax UPOV copтy тoгo чи rnmoro cпopiднeнoгo виду.
Ha жяль, дoкyмeнти UPOV poзpoбляли бeз ypaxyвaння пoпepeднix нaпpaцювaнь у cфepi нязв copтiв, тoмy вoни пeвним чигом дито-нують у цapинi тepмiнiв. Якщo бoтaнiчнo-caдiвничa cпiльнoтa дшшля виcнoвкy пpo пoтpeбy ввeдeння ocoбливoгo тepмiнa «куль-тивap» для зямши cлoвa «variety», якe го-знячяе oднy з кaтeгopiй бoтaнiчнoï тaкcoнo-ми, тo фaxiвцi UPOV зялишили нeoднoзнaч-ний тepмiн «variety» в ciльcькoгocпoдapcькo-му oбiгy. Бoтaнiки гогодили, щo тepмiни, нaявнi в piзниx мoвax, е piвнoпpaвними м-гошмями нoвoтвopy «кyльтивap», тoбтo ^o-вя «copт» i «кyльтивap» мажня oднaкoвo вживяти у^ят^^ю мoвoю для пoзнaчeння ще!" ^TOTOpu ciльcькoгocпoдapcькиx pocлин. У дoкyмeнтax UPOV, ня вiдмiнy ввд нoмeн-клaтypниx кoдeкciв, пoшиpeнo тepмiн «denomination» як cтocoвнo пpoцecy «нaймeнy-вяння» («naming») copтiв, тяк i влacнe caмиx «нязв» («names») copтiв. Kpiм тoгo, е poзбiж-нocтi щoдo oбмeжeнь у нaймeнyвaннi copтiв тя copтoвиx нaзвax.
Для вpaxyвaння пoтpeб caдiвникiв, TOp-говщв тя пoкyпцiв бyлo poзpoблeнo MKHKP (IV peдaкцiя) 1969 p. (тябл. 1), в якoмy зм^ нили пopядoк i нyмepaцiю cтaтeй для голт-шeння лoгiчнoï пocлiдoвнocтi й зpyчнocтi кopиcтyвaння. Koдeкc бyлo poзшиpeнo шля-xoм yтoчнeння, дoдaвaння пoяcнювaльниx пpиклaдiв тя нoвиx cтaтeй. Вш cтaв caмo-дocтaтнiм нacтiльки, щo пoтpeбa в ro^yra-вyвaннi Miжнapoдним кoдeкcoм бoтaнiчнoï нoмeнклaтypи виникяе пльки зя винят^-виx oбcтaвин.
У ньoмy peкoмeндyвaлocя, зoкpeмa, нe дя-вяти copтaм нязви, щo мгстять фopми звep-тяння, тaкi як Fräulen, Herr, Mademoiselle, Miss, Mister, Monsieur, Señor, Señorita тoщo. Boднoчac, дoпycкaлocя звepтaння дo зaмiж-rnx жiнoк Frau, Madame, Mrs., Señora тoщo [11]. Heпpийнятними e нязви, щo ^лядя-ютьcя iз зaнaдтo дoвгиx cлiв aбo фpaз чи мгстять cлoвa «пoмicь», «гiбpид», «^pe^». Oпpилюднeння copтoвoï нязви мяе cyпpoвo-джyвaтиcя пoяcнeнням, чи е iм'я ceлeкцioнe-pa, нязвя ycтaнoви aбo тopгoвeльнa мapкa cклaдoвoю нязви кyльтивapy. Iнoзeмнi нязви нe вapтo змшювяти, xoч мoжнa ïx тpaнcлiтe-pyвaти aбo пepeклaдaти, пpичoмy влacнi iмe-ня нe пepeклaдaють.
У V peдaкцiï MKHKP (198G p.) пpoвeдeнo чiткe poзмeжyвaння мiж нязвями культивя-piв тя тopгoвими мapкaми copтiв pocлин. Pe-кoмeндyвaлocя нe включяти тpивiaльнi няз-ви pocлин дo нязви copтy.
126
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ НА СОРТИ рослин, 2017, Т. 13, №2
Таблиця 1
Видання М1'жнародного кодексу номенклатури культурних рослин
Редакф'я Редактори, видання, piK, ккьккть сторкок
I Stearn W.T. // London : Roy. Hortic. Soc., 1953. 29 p.
II Fletcher H.R. [et al.] // Reqnum VeqetabiLe. 1958. Vol. 10. 28 p.
III Fletcher H.R. [et aL.] // Reqnum VeqetabiLe. 1961. Vol. 22. 30 p.
IV Gilmour J.S.L. [et aL.] // Reqnum VeqetabiLe. 1969. Vol. 64. 32 p.; у переклад1' рос'йською Ленинград : Наука, 1974. 32 с.
V Brickell C.D. [et al.] // Reqnum VeqetabiLe. 1980. Vol. 104. 32 p.
VI Trehane P. [et al.] // Reqnum VeqetabiLe. 1995. Vol. 133. 175 p.
VII Brickell C.D. [et al.] // Acta Horticulturae. 2004. Vol. 647. 123 р.; Reqnum VeqetabiLe. 2004. Vol. 144. 123 p.
VIII Brickell C.D. [et al.] // Scripta Horticulturae. 2009. No. 10. 184 р.; Reqnum VeqetabiLe. 2009. Vol. 151. 184 p.
IX Brickell C.D. [et al.] // Scripta Horticulturae. 2016. No. 18. 190 p.
У 1988 р. утворилося дв1 шшДативш групи з перегляду МКНКР, одна у Великш Британи (Hortax), друга в Голланди (VKS). Р1зноплано-Bi пропозицп вдалося об'еднати в новому документ!, обсяг якого було розширено вп'ятеро. У VI редакци 1995 р. МКНКР за формою став под!бшшим до Боташчного кодексу, i було встановлено ввдношення цих кодеков один до одного. Д!я рев!зованого МКНКР стосуеться «культурних рослин», причому нов! назви так-сономчних груп культурних рослин рангом нижче роду вже не потр!бно визначати боташч-ним кодексом. Було значно розширено правила утворення назв культивар!в для запобнан-ня плутаниш; заборонено !х перекладати; за-безпечено консервування поширених назв, замша яких зб^лынила би безладдя тощо. По-чатковою номенклатурною датою було визнано, под!бно до боташчного кодексу, працю Лшнея «Species Plantarum» (1753 р.) замшть «The Gardeners Dictionary» (1752 р.) Мшлера. Було виз-начено права International Registration Authorities (IRA), уповноважено! Номенклатурною ком!а.ею для реестраци назв культивар!в, груп i греков ввдповвдно до вимог МКНКР.
Подальш! дискуси порушили багато пи-тань застосування МКНКР, зокрема щодо назв, що вводять в оману, та назв торгових марок, як! не регулюються МКНКР, та щодо того, на кого мав ор!ентуватися МКНКР - на систематишв чи практишв, щоб полегшити ¿хню роботу. Поширення торгових марок за ввдсутносп назв сорив здатне заплутати будь-кого, особливо найчисленшшу групу власне покупщв рослин, як! не знають правильно! !х назви. Чи е розмежування назв культивар!в ! торгових марок лише р!зним шрифтом досить ефективним? [7].
У VIII редакци МКНКР [12] докладно описано вимоги до назв сорив:
- назвою культивару е поеднання латин-сько! або трив!ально1 назви рослини !з сор-товим ештетом;
- ештети нових назв не мають мгстити ла-тинську або трив!альну назву роду, до якого належить сорт, чи назву таксону, або бути под!бними до шшого ештету, що може спри-чинити плутанину;
- сортовий ештет мае починатися з велико! лиери, якщо орфограф!чш правила не ви-магають шшого;
- сортов! ешгети назви можуть включати слова будь-яко! мови, кр!м латинсько!, хоч латинськ слова можна вживати, якщо вони входять до складу сучасних мов;
- назви не повинш перебшьшувати достоинства культивар!в та спричиняти плутанину з шшими сортами, що мають схож! ознаки;
- сортов! ештети не повинш нал!чувати по-над 30 символ!в (лиер, цифр, роздшових знак!в ! символ!в), не рахуючи розд!лов! знаки й проб!ли; для практичност! вони не ма-ють бути довгими, важкими для написання та вимовляння; !мена людей можуть бути використан! в еп!тетах т!льки за погоджен-ням за iхнього життя;
- назви не повинн! спричиняти плутанину через под!бн!сть до торговельних терм!н!в; бути описовими прикметниками; вводити в оману щодо !хньо! характеристики ! похо-дження або ображати;
- сортов! ештети можуть бути новостворе-ними словами;
- нов! сортов! еп!тети не можуть складати-ся виключно з одне! лиери або виключно з арабських чи латинських цифр або !х комб!-нац!й з розд!ловими знаками;
- вони не повинш мгстити сл!в «форма», «сорт», «група», «ибрид», «доб!р», «сер!я» тощо чи !хшх абрев!атур або екв!валенив на шших мовах;
- у назв! припустимо використовувати роз-дшов! знаки - апостроф, кому, крапку, деф!с, косу риску, обернену косу риску та до двох знашв оклику, якщо вони не йдуть посшль; неприпустимими е математичш символи,
позначки валют, штелектуально! власност1 тощо, наприклад, $ % + @ ®, за винятком амперсанду (&) та октоторпу (#), як1 озна-чають «1» та «номер»;
- еп1тет може бути у вигляд1 коду до 10 символ1в, який складаеться не б1льше н1ж з чотирьох набор1в л1тер або цифр, що чергую-ться; назви, що складаються з цифр або ком-б1нац1й л1тер 1 цифр.
Ниш д1е IX переглянута редакц1я МКНКР з деякими уточненнями 1 правками щодо, наприклад, прийнятност1 кодових форм сор-тових еп1тет1в, що р1зняться лише одним символом або цифрою [13].
Для ефективно! охорони сортов рослин важ-ливо, щоб вони мали одну й ту саму назву в ус1х крашах-членах ИРОУ, вживану п1д час пропонування на продаж або продажу са-дивного матер1алу сорту нав1ть п1сля зак1н-чення термину ди права селекционера. Для однакового тлумачення та застосування в ус1х крашах-членах розроблено пояснюваль-н1 коментар14 що допомагають селекционерам та в1дпов1дним компетентним органам доби-рати назви сортов та рееструвати !х.
Положення статт1 20 Конвенци ИРОУ щодо найменування сортов [8] витлумачено так, що не можна надавати сортов1 назви, 1дентичн1 торговельн1й марц1. Роз'яснено, що назви можуть складатися з цифр 1 л1тер, але не з одних т1льки цифр, за винятком усталено! практики в обмеженому кол1 фа-х1вц1в, наприклад, для 1нбредних л1н1й або загальноприйнятно! ринково! практики для окремих тип1в сорт1в та окремих вид1в. Роз'яснено, як1 назви можуть уводити в оману або спричинити плутанину. Наприклад, загальною рекомендац1ею е те, що в1дм1н-н1сть лише в одну л1теру або одну цифру може ввести в оману або скласти хибне уяв-лення щодо 1дентичност1 сорту, за винятком тих випадк1в, коли в1дм1нн1сть в одну л1теру передбачае виразну в1зуальну або фонетичну р1зницю [14].
Бюро з сортов рослин Сшльноти (СРУО) у 2012 р. розробило докладн1ш1 Кер1вн1 вка-з1вки з пояснювальними коментарями до статт1 63 Регламенту Ради (6С) 2100/94 в1д 27 липня 1994 р. про права на сорти рослин у Сп1льнот1 [15]. У ц1й статт1 зазначено пере-шкоди, що можуть стати на завад1 реестра-ци сорту через непридатн1сть його назви. Це, зокрема, переважне право третьо! сторони стосовно торговельних марок, як1 охороня-
4 Пояснювальт коментар1 переглядали дек'лька раз1'в. Найно-в1'шою с п'ята верс1'я
ють у крашах 6С, причому потребно ретель-но розглядати випадки, коли торговельна марка та назва сорту е тотожними, та випадки, коли вони е майже под1бними. Те ж саме стосуеться географ1чного зазначення чи позначення походження.
Не можна давати сортам назву:
- що складаеться виключно з описових ознак, як1 можуть бути в1днесен1 до сорту, особливо ознак або ступешв ¿хнього прояву, що зазначен1 в техн1чному протокол1, який використовують для ВОС-тесту вид1в щодо ознак або господарсько! ц1нност1 сорту;
- яка, у раз1 вигадано! назви, ускладнюе користувачам розп1знавання або в1дтворен-ня через те, що складаеться з одше! л1тери; складаеться з або мостить, як окремий еле-мент, ряд л1тер, що не формують легкови-мовне слово, кр1м тих випадк1в, коли цей ряд л1тер е сталою абрев1атурою, причому така абрев1атура мостить максимум два пов-торення до трьох знак1в у кожному, що роз-м1щен1 з обох к1нц1в найменування; м1стить номер, за винятком випадк1в, коли номер е складовою назви або, якщо в1н вказуе на те, що сорт е чи буде одним з ряду сортов, пов'язаних селекц1йною 1стор1ею; м1стить розд1ловий знак або шший символ у комб1-нац11 великих та малих л1тер (за винятком, коли перша л1тера е великою, а решту най-менування написано малими л1терами), п1д-рядковий чи надрядковий знак або позначку;
- яка, у раз1 коду, складаеться т1льки з цифри або цифр, кр1м випадк1в усталено! практики для 1нбредних л1н1й чи особливих тип1в сорт1в; складаеться з одн1е'1 л1тери; м1стить понад 10 знак1в, л1тер або л1тер та цифр; м1стить понад чотири альтернативн1 групи з одн!е'1 л1тери або л1тер, одн1е! цифри або цифр; м1стить розд1ловий знак чи 1нший символ, п1дрядковий чи надрядковий знак або позначку;
- яка е тотожною або може бути сплута-ною з назвою, причому р1зниця т1льки в од-н1й л1тер1 в наявн1й абрев1атур1, як окрема ц1ла назва сорту, не вважаеться такою, що вносить плутанину; якщо л1тера, за якою найменування р1зняться, е наст1льки ви-разною, що робить найменування в1дм1н-ним в1д вже зареестрованих найменувань сорт1в, це не вважаеться таким, що вносить плутанину;
- яка може ввести в оману або спричинити плутанину стосовно ознак, господарсько! ц1н-ност1 чи 1дентичност1 сорту, або особи селекц1-онера чи будь-яко! 1ншо1 сторони процедури.
М1ж МКНКР 1 правилами ИРОУ е певн1 розб1жност1, але, як св1дчить обговорення,
128
СОРТОВИВЧЕННЯ тл охоронл ПРАВ нл сорти рослин, 2017, Т. 13, №2
вони не створюють особливих проблем для селекщонер1в [16]. Проте, варто продовжити контакти в цьому напрям1 для гармошзаци в1дпов1дних документ1в.
Висновки
3 метою унормування назв культурних рослин розроблено М1жнародний кодекс номенклатури культурних рослин, який побу-довано аналог1чно до М1жнародного кодексу номенклатури водоростей, гриб1в i рослин, що регулюе назви дикорослих таксонiв. Ниш дie IX редакцiя МКНКР (2016 р.). Вона стосуеться назв сорив, груп сорив i греков, але не поширюеться на назви торговельних марок. Недотримання цих правил призво-дить до помилок в документуванш рослин-ного матерiалу; сорт (культивар) повинен мати одну загальновизнану назву. У разi розходжень з вимогами докуменив UPOV, що забезпечують охорону прав селекщонера, останнi мають перевагу порiвняно з МКНКР, оскiльки е керiвними документами компе-тентних оргашв з реестраци та експертизи сорив рослин краьчлешв UPOV. Подальша гармошзащя номенклатурних правил i нор-мативних докуменив пiдвищить ефектив-нiсть науково'1 та господарсько'1 дiяльностi у сферi найменувань культурних рослин.
Використана литература
1. Candolle A. de. Lois de la nomenclature botanique adoptées par le Congrès international de botanique, tenu à Paris en août 1867. Genève et Baie : H. George ; Paris : J.-B. Baillière et fils, 1867. 64 p.
2. On the rules of Botanical Nomenclature adopted by the Vienna congress. Rhodora. 1907. Vol. 9, No. 99. P. 29-55.
3. Nicolson D. H. A history of botanical nomenclature. Ann. Missouri Bot. Gard. 1991. Vol. 78. P. 33-56.
4. International Rules of Botanical Nomenclature, 1935. Cambridge Rules. URL: http://www.iapt-taxon.org/historic/1935.htm
5. Симиренко В. Л. Часткове сортознавство плодових рослин : У 2-х т. Т. 1 : Яблуня. КиУв : Аграрна наука, 1995. 455 с.
6. Stearn W. T. International Code of Nomenclature for Cultivated Plants formulated and adopted by the International Botanical Congress Committee for the Nomenclature of Cultivated Plants and the International Committee on Horticultural Nomenclature and Registration at the Thirteenth International Horticultural Congress (London, Sept. 1952). London : Roy. Hort. Soc., 1953. 29 p.
7. Trehane P. 50 Years of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants: Future Prospects for the Code. Acta Hortic. 2004. Vol. 634. P. 17-27.
8. М1'жнародна конвенф'я з охорони нових сорп'в рослин втд 2 грудня 1961 р., переглянута в м. Женева 10 листопада 1972 р., 23 жовтня 1978 р. та 19 березня 1991 р. 0фтцтйний переклад. Ки'в : Алефа, 2006. 31 с.
9. Jeffrey C. Biological Nomenclature. 2nd ed. London : Edward Arnold, 1977. 80 р.
10. Про охорону прав на сорти рослин : Закон Укра''ни втд 21 кв1*тня 1993 р. № 3116-XII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/3116-12
11. Международный кодекс номенклатуры культурных растений. Ленинград : Наука, 1974. 31 с.
12. International Code of Nomenclature for Cultivated Plants, 8th ed. / C. D. Brickell, C. Alexander, J. C. David et al. (eds). Scripta Horticulturae. 2009. No. 10. 184 p. ; Regnum Vegetabile. 2009. Vol. 151. 184 p.
13. International Code of Nomenclature for Cultivated Plants, 9th ed. / C. D. Brickell, C. Alexander, J. J. Cubey et al. (eds). Scripta Horticulturae. 2016. No. 18. 190 p.
14. Explanatory Notes on Variety Denominations under the UPOV Convention [Document UPOV/INF/12/5 ; October 29, 2015]. URL: http://www.upov.int/edocs/infdocs/en/upov_ inf_12.pdf
15. Guidelines on Article 63 of Council Regulation (EC) 2100/94 of 27 July 1994 on Community plant variety rights / CPVO. URL: http://www.cpvo.europa.eu/documents/lex/guidelines /VD_Guidelines_EN.pdf.
16. Variety denominations [Document UPOV/TC/49/8 ; February 21, 2013]. URL: http://www.upov.int/edocs/mdocs/upov/en/ tc_49/tc_49_8.pdf
References
1. Candolle, A. de. (1867). Lois de la nomenclature botanique adoptées par le Congrès international de botanique, tenu à Paris en août 1867. Genève et Bale: H. George ; Paris: J.-B. Baillière et fils.
2. On the rules of Botanical Nomenclature adopted by the Vienna congress. (1907). Rhodora, 9(99), 29-55.
3. Nicolson, D. H. (1991). A history of botanical nomenclature. Ann. Missouri Bot. Gard., 78, 33-56.
4. International Rules of Botanical Nomenclature. Cambridge Rules. (1935). Retrieved from http://www.iapt-taxon.org/histo-ric/1935.htm
5. Symyrenko, V. L. (1995). Chastkove sortoznavstvo plodovykh kultur. T. 1: Yablunia [Particular variety investigation of fruit crops. Vol. 1. Apples]. Kyiv: Ahrarna nauka. [in Ukrainian]
6. Stearn, W. T. (1953). International Code of Nomenclature for Cultivated Plants formulated and adopted by the International Botanical Congress Committee for the Nomenclature of Cultivated Plants and the International Committee on Horticultural Nomenclature and Registration at the Thirteenth International Horticultural Congress (London, Sept. 1952). London: Roy. Hort. Soc.
7. Trehane, P. 50 Years of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants: Future Prospects for the Code. Acta Hortic., 634, 17-27.
8. Mizhnarodna konventsiia z okhorony novykh sortiv roslyn vid 2 hrudnia 1961 r., perehlianuta v m. Zheneva 10 lystopada 1972 r., 23 zhovtnia 1978 r. ta 19 bereznia 1991 r. [International Convention for the Protection of New Varieties of Plants]. (2006). Kyiv: Alefa. [in Ukrainian]
9. Jeffrey, C. (1977). Biological Nomenclature. (2nd ed.). London: Edward Arnold.
10. Pro okhoronu prav na sorty roslyn: Zakon Ukrainy vid 21 kvitnia 1993 r. No. 3116-XII [On the Protection of Plant Varieties. Law of Ukraine, 21 April 1993]. Retrieved from http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/3116-12 [in Ukrainian]
11. Mezhdunarodnyy kodeks nomenklatury kul'turnykh rasteniy [International Code of Nomenclature for Cultivated Plants]. (1974). Leningrad: Nauka. [in Russian]
12. Brickell, C. D., Alexander, C., David, J. C., Hetterscheid, W. L. A., Leslie, A. C., Malecot, V., & Cubey, J. J. (Eds.). (2009). International Code of Nomenclature for Cultivated Plants, 8th ed. Scripta Horticulturae, 10, 1-184 ; Regnum Vegetabile, 151, 1-184.
13. Brickell, C. D., Alexander, C., Cubey, J. J., David, J. C., Hoffman, M. H. A., Leslie, A. C., Malécot, V., & Jin, X. (Eds.). (2016). International Code of Nomenclature for Cultivated Plants, 9th ed. Scripta Horticulturae, 18, 1-190.
14. Explanatory Notes on Variety Denominations under the UPOV Convention [Document UPOV/INF/12/5 ; October 29, 2015]. Retrieved from http://www.upov.int/edocs/infdocs/en/upov_ inf_12.pdf
ISSN 2518-1017 РЬЛШТ VARIETIES STUDYING ftND PROTECTION, 2017, Vol. 13, No 2
129
15. Guidelines on Article 63 of Council Regulation (EC) 2100/94 of 27 July 1994 on Community plant variety rights. Retrieved from http://www.cpvo.europa.eu/documents/lex/guidelines/VD_ Guidelines_EN.pdf.
16. Variety denominations [Document UPOV/TC/49/8 ; February 21, 2013]. Retrieved from http://www.upov.int/edocs/mdocs/ upov/en/tc_49/tc_49_8.pdf
УДК 001.4 (477)
Меженский В. H.1, Якубенко H. Б.2 К вопросу упорядочения украинских названий сортов растений. Сообщение 9. Написание названий сортов растений как объектов научной и сельскохозяйственной деятельности // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 20l7. Т. 13, № 2. С. 123-130. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105390
1Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, Украина, 03041, e-mail: [email protected]
2Украинский институт экспертизы сортов растений, вул. Генерала Родимцева, 15, г. Киев, Украина, 03041, e-mail: [email protected]
Цель. Осуществить исторический анализ практики написания названий сортов и других обозначений культурных растений, а также разработки соответствующих международных правил и рекомендаций. Результаты. Потребность в нормировании названий культурных растений вызрела в садово-ботанической среде более полутора сотен лет назад и была реализована разработкой Международного кодекса номенклатуры культурных растений. В течение этого периода он расширялся и усовершенствовался, и ныне действует IX редакция номенклатурных правил. Этот номенклатурный кодекс не имеет правового статуса и основывается на добровольном согласии специалистов выполнять его, что обеспечивает номенклатурную стабильность, чрезвычайно важную в международном общении, научной и коммерческой среде. Для обеспечения прав селекционеров, создающих новые сорта растений, подписаны международные
соглашения про интеллектуальную собственность, которые имеют юридическую силу. Разработаны соответствующие правила, регулирующие особенности создания, регистрации и функционирования названий сортов и торговых знаков, которые касаются сортов как коммерческих объектов. Выводы. Правила, разработанные садоводами и ботаниками для наименования культурных растений, имеют некоторые расхождения с правилами наименования сортов как объектов интеллектуальной собственности, которые следует урегулировать для гармонизации и повышения эффективности научной и хозяйственной деятельности. Знание номенклатурного кодекса и документов UPOV поможет селекционеру в его профессиональной деятельности.
Ключевые слова: культурные растения, сорт/куль-тивар, название/наименование, Международный кодекс номенклатуры культурных растений, UPOV, CPVO.
UDC 001.4 (477)
Mezhenskyj, V. M.1, & Yakubenko, N. B.2 (2017). On streamlining the Ukrainian names of plants. Information 9. Writing the names of plant varieties as objects of scientific and agricultural activities. Plant Varieties Studying and Protection, 13(2), 123-130. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105390
1National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 15 Heroiv Oborony Str., Kyiv, Ukraine, 03041, e-mail: [email protected] 2Ukrainian Institute for Plant Variety Examination, 15 Henerala Rodymtseva Str., Kyiv, Ukraine, 03041, e-mail: [email protected]
Purpose. To conduct the historical analysis of the practice of writing varieties names and other denominations of cultivated plants and development of relevant international rules and recommendations. Results. The need to normalize the names of cultivated plants has matured in the horticultural environment more than a century and a half ago and was realized by the development of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants. During that period, the Code was expanded and improved, and now the IXth edition of the nomen-clatural rules is valid. This nomenclature code has no legal status and is based on the voluntary consent of specialists to follow it for nomenclature stability, which is extremely important in international communication among scientists and businesspersons. International agreements for protection of
plant breeder's rights have been signed that is legally effective. Relevant rules have been developed governing the features of the creation, registration and operation of names of varieties and trademarks that relate to varieties as commercial objects. Conclusions. The rules developed by horticulturists and botanists for naming cultivated plants have some differences with the rules for denomination of varieties as objects of intellectual property, which should be resolved for harmonization and increasing the effectiveness of scientific and economic activities. Knowledge of the nomenclature code and UPOV documents will assist the breeder in his professional activity.
Keywords: cultivated plants, variety/cultivar, name/denomination, International Code of Nomenclature for Cultivated Plants, UPOV, CPVO.
Hadiu0ëa/ Received 21.04.2017 ÏozodœeHO do dpyny/ Accepted 7.06.2017
130
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА охорона ПРАВ Hfl сорти рослин, 2017, Т. 13, №2
