CC BY
331
Заборовський BiKTop Вшторович,
кандидат юридичних наук, доцент, Ужгородський нацюнальний ун1верситет, адвокат,
УкраУна, м. Ужгород
e-mail: zaborovskyviktor@rambler.ru
ДО ПИТАННЯ ПРО ДЕФ1Н1Ц1Ю ПОНЯТТЯ «АДВОКАТ»
Стаття присвячена проблемi дефтщи поняття «адвокат». Вказуеться на доцшьтсть вико-ристання подвшног правовог основи при формуванн дефтщи поняття «адвокат». Ставиться nid сумтв доцшьтсть кнування вказаног дефтщи, яка закртлена положеннями чинного законодав-ства про адвокатуру, та пропонуеться авторське визначення поняття «адвокат».
Ключовi слова: адвокат; адвокатська дiяльнiсть; статус адвоката; дефшщя поняття «адвокат»; функцюнальне призначення адвоката.
Заборовский В. В., кандидат юридических наук, доцент, Ужгородский национальный университет, адвокат, Украина, г. Ужгород.
e-mail: zaborovskyviktor@rambler.ru
К вопросу о дефиниции понятия «адвокат»
Статья посвящена проблеме дефиниции понятия «адвокат». Указывается на целесообразность использования двойной правовой основы при формировании дефиниции понятия «адвокат». Ставится под сомнение целесообразность существования указанной дефиниции, которая закреплена положениями действующего законодательства об адвокатуре, и предлагается авторское определение понятия «адвокат».
Ключевые слова: адвокат; адвокатская деятельность; статус адвоката; дефиниция понятия «адвокат»; функциональное назначение адвоката.
Вступ. Ввдповвдно до ст. 55 Конституцн Украши найвищою юридичною гарант1ею прав i свобод людини i громадянина е ix судовий захист. Реал1за-щя судового захисту в уах видах провадження (конституцшному, цивильному, господарському, адмшютративному, кримшальному) нерозривно пов'язана з одним з основних конституцшних прав людини i громадянина в Украшу а саме з правом на одержання правовоi допомоги. Беззаперечним залишаеться факт, що основними суб'ектами, на яких покладаеться обов'язок надання такоi допомоги, е адвокати, дiяльнiсть яких розглядаеться як один з основних склад-ниюв розбудови верховенства права в кожнш крашт
Актуальтсть теми дослгдження полягае в тому, що поняття «адвокат» розглядаеться з рiзних точок зору, а отже, характеризуеться наявшстю рiзних за змктом трактувань. Таке неоднозначне розумшня сутностi дефшЬ цп поняття «адвокат» породжуе ситуацiю, за якою ускладнюеться подальше дослiдження питань, що пов'язаш, зокрема, як зi статусом адвоката, так i здшснення ним професiйноí дiяльностi.
Аналiз остантх дослгджень i публтащй. Дефшщя поняття «адвокат» була предметом дослщжень багатьох сучасних науковщв, серед яких дощльно виокремити працi В. М. Буробина, В. О. Вайпана, 6. В. Васьковського, Т. В. Вар-фоломеево']", О. П. Галоганова, В. Р. Дюкшо']", С. Ф. Сафулька, О. Д. Святоць-кого, В. I. Сергеева, Ю. I. Стецовського, Ю. С. Шемшученка, I. С. Яртих та ш. Проте значна кшьюсть питань у данiй сферi залишаються дискусiйними.
Метою cmammi е розгляд рiзноманiтних точок зору щодо дефшщп поняття «адвокат», а основним завданням - аналiз як наукових, так i законо-давчо закрiплених пiдходiв щодо визначення даного поняття задля найбшьш повного його розумiння, що в подальшому сприятиме належному дослЬ дженню особливостей статусу адвоката.
Виклад основного матерiалу. Незважаючи на багатовжову практику використання поняття «адвокат», воно наразi не отримало яко'сь едино', так би мовити, «строго'» дефшщп. Найбшьш поширеною в юридичнш л^е-ратурi е точка зору, за якою термш «адвокат» походить вщ латинського слова «advocare», «advocatus» (закликати, покликаний). З таких позицш, зокрема, виходив 6. В. Васьковський, який зазначав, що слово «адвокат» походить вщ латинського кореня «advocare, advocatus» (закликати, покликаний). Вш також вказував на те, що спочатку римляни позначали iм'ям «адвокат» родичiв i друзiв позивача, яких вш просив супроводжувати його на суд. Тшьки за ча^в iмперií цей термiн став застосовуватися до судових захисниюв [1, с. 1]. 1дентично'] позицп дотримуються також О. П. Галоганов [2, с. 94], I. С. Яртих [3, с. 94] та iншi науковщ [4, с. 5].
На нашу думку, бшьш правильною е позищя тих науковщв, як вказують, що термш «адвокат» походить вщ латинського слова «advocare» - кликати на допомогу (Ю. I. Стецовський [5, с. 2], В. I. Сергеев [6, с. 31], В.О. Вайпан [7, с. 110]). А вже шд визначенням поняття «адвокат» (вщ латинського слова «advocatus» - «запрошений», тобто запрошений захищати в суд^ вести справу [8, с. 167]) слщ розум^и, як зазначав ще в 1914 р. О. А Петрученко, «обiзнану особу, як радника, захисника в судЬ> [9, с. 18].
У подальшому розкриття дефшщп поняття «адвокат» вщбуваеться, як правило, шляхом розкриття професшного (функщонального) призначення тако" особи щодо захисту, представництва або ж в загальному - надання юридично']" допомоги шшим особам. При чому, деяю науковщ конкретизують особу, до яко" може застосовуватися поняття «адвокат», зокрема вказуючи на те, що ним може бути лише юрист (захисник, повiрений, юридичний радник тощо), iншi
використовують бшьш загальний шдхвд, наголошуючи, що адвокатом е будь-яка особа, яка надае юридичну допомогу. Так, адвоката як юриста розглядають, зокрема, С. I. Ожегов i Н. Ю. Шведова (адвокат - це юрист, якому доруча-еться надання юридично' допомоги громадянину i оргашзацп, в тому чи^ захист чи'х-небудь iнтересiв у судi) [10, с. 16] та В. О. Вайпан (шд визначен-ням «адвокат» завжди розумiвся юрист, який надае професiйну правову допомогу шляхом консультацш, захисту обвинуваченого в судi i т.д.) [7, с. 110]. Особу адвоката конкретизуе й С. М. Локшин, зазначаючи, що адвокат - це, по-перше, повiрений у судових справах, захисник у суд^ який, по-друге, усно чи письмово захищае кого-небудь, що-небудь [11, с. 16]. Розкриття поняття «адвокат» шляхом визначення кола осiб, на яких воно поширюеться, метиться i в тлумачному словнику I. В. Даля, де шд цим термшом розумiеться при-сяжний повiрений, правознавець, який бере на себе ведення позовiв i захист шдсудного; приватний посередник з позовiв, стряпчий, ходок, дiлок [12, с. 5].
Бшьш узагальнююче визначення поняття «адвокат» надаеться, напри-клад, в енциклопедичних словниках та юридичних енциклопедiях. Так, у Великому енциклопедичному словнику за редакщею О. М. Прохорова вказуеться на те, що адвокат - це особа, профе^я якого - надання юридично' допомоги громадянам i оргашзащям, в тому чи^ й захист штере^в у судi [13, с. 19]. Подiбне визначення надано i в Юридичнш енциклопедп за редакщею Ю. С. Шемшученка (адвокат - це особа, яка надае фiзич-ним i юридичним особам рiзнi види юридично' допомоги, передбачеш законодавством) [14]. В юридичнш лiтературi зустрiчаються й визначення поняття «адвокат», в яких автори узагальнюють низку професшних якостей в однш професп. Так, I. Рафальська вказуе на те, що адвокат - це юридич-ний радник, захисник, джерело правових знань, медiатор у спорi й, дуже хотшося б, - взiрець професiоналiзму та професшно' етики, адже тiльки у данш професп е особливi етичш норми, спецiальнi правила, яким адвокат мае ввдповвдати й за порушення яких вiн несе вiдповiдальнiсть [15, с. 8]. Об'еднуючим фактором вищевказаних дефшщш поняття «адвокат» е те, що в 'х основi лежить професшне (функцiональне) призначення тако' особи.
На нашу думку, в даному випадку насамперед слщ враховувати природу адвокатсько' дiяльностi, сутнiсть яко' полягае в наданнi правово' допомоги в^м без винятку особам. При цьому не слвд забувати й те, що надання тако' допомоги на належному рiвнi може бути реалiзоване лише особами, яы мають вщповщну квалiфiкацiю та вщповщають певним вимогам. Тому ми подшяемо позицiю тих науковцiв, якi вважають, що «поняття «адвокат» складаеться з двох частин: перша визначае його правову (статусну) сторону, друга - функщональну, тобто призначення адвоката» [16, с. 121; 17, с. 16]. У цьому аспект становить штерес позищя В. О. Вайпан, який дослвджуе легально закршлене визначення поняття «адвокат» за росшським законодавством: адвокат - це особа, яка отримала у встановленому законом порядку
статус адвоката i право здшснювати адвокатську дiяльнiсть. Адвокат е неза-лежним професшним радником з правових питань (ч. 1 ст. 2 Федерального закону РФ «Про адвокатську дiяльнiсть та адвокатуру» [18]). З огляду на це вш вказуе, що правову (статусну) сторону даного поняття складае та частина, що стосуеться порядку набуття статусу адвоката), тодi як вказiвка на те, що адвокат е незалежним радником з правових питань, являе собою функщ-ональну сторону, в iм'я яко'', по суй, й необхвдне дотримання спещальних вимог про набуття статусу адвоката. Враховуючи вказане, В. О. Вайпан доходить до висновку, що «тшьки в едност з законшстю набуття статусу адвоката i з незалежшстю адвоката як радника свого клiента з правових питань i може розглядатися ф^ура сучасного адвоката» [16, с. 121].
З подвшно'' правово'' основи визначення поняття «адвокат» (за наяв-ност як статусно'', так i функщонально' сторш) виходить i законодавство 6С. До такого висновку дозволяе дшти аналiз положення п. 1 ч. 2 ст. 1 Директиви 98/5/6С бвропейського Парламенту та Ради бвропейського Союзу вiд 16.02.1998 р. про спрощення порядку здiйснення на постшнш основi адвокатсько'' професп в шшш кра'ш-члена нiж там, де була отри-мана квалiфiкацiя [19]. У даному положенш вказуеться на те, що поняття «адвокат» означае будь-яку особу, яка е громадянином кра'ни-члена i хто уповноважений здшснювати професшну дiяльнiсть пiд професiйним титулом «адвокат» (наприклад, у Великобританп - solicitor; barrister/advocate; Литвi - advokatas; Шмеччиш - Rechtsanwalt; Польщi - adwokat; radca prawny; Румунп - avocat; Словаки - advokat/advokatka; Угорщиш - ugyved; Францп - avocat; Чеськш Республiцi - advokat).
Поеднання статусно'' та функцiонально'i сторiн у визначенш поняття «адвокат» простежуеться у законодавствi фактично всix крашах-члешв GC. Так, у ч. 1 ст. 542 Оргашчного закону 1спанп «Про судову владу» вiд 1.07.1985 р. № 6 [10] вказуеться, що назва i дiяльнiсть адвоката вщносяться виключно до осiб з вищою освггою в галузi права, яю професiйно здiйснюють захист i пред-ставляють iнтереси сторiн у процесах будь-якого роду або надають юридичну допомогу та консультування. До такого ж висновку доходить i В. Р. Дюкша, яка на основi аналiзу нащональних законодавств i права бвропейського Союзу пропонуе таке комплексне поняття «адвокат»: «це професшний квалiфiкова-ний незалежний фаxiвець у галузi юриспруденцГ', що отримав у встановленому нормативними правовими актами краш-члешв 6С вГдповГдний статус, що дозволяе йому шд спецiальним професшним званням займатися консультуванням з правових питань, вщстоювати права клiентiв будь-яким законним способом i здiйснювати правовi д11 для захисту ''хнГх iнтересiв, а також представляти iнтереси клiентiв перед судовими iнстанцiями, правоохоронними органами та органами пу6лГчного управлiння» [21, с. 30-31].
Проте не всГ законодавщ краi'н-членiв 6С використовують вищевказану подвшну правову основу при формуванш поняття «адвокат». До такого
висновку нас шдводить твердження В. М. Буробша, який зазначае: «Необ-хвдно вщм^ити те, що у Францп термш «адвокат» означае не звання, а вид професшноТ дiяльностi практикуючо1 особи. Тому кожна особа, яка мае ква-лiфiкацiю адвоката, але котра припинила працювати в адвокатура нав^ь якщо ця особа продовжуе працювати в шших сферах права, бшьше не може iменуватись адвокатом» [22, с. 226]. Дане твердження дозволяе дшти висновку, що французький адвокат надае перевагу функщональнш сторош у формуванш поняття «адвокат».
У даному випадку потрiбно звернути увагу й на те, що зовсiм шший пiдхiд характерний, наприклад, для положень Резолюцп Генерально1 асамблеТ ООН № 46/119 вщ 18.02.1992 р. «Захист психiчно хворих осiб i полшшення психЬ атрично1 допомоги» [23]. Так, у п. «а» визначень Додатку «Принципи захисту психiчно хворих осiб i полiпшення психiатричноï допомоги» зазначаеться, що термш «адвокат» означае юридичного або шшого квалiфiкованого представ-ника. Тобто при формуваннi поняття «адвокат» основна увага придшялася вже статуснш сторонi даного поняття.
Щодо легально закршлених визначень поняття «адвокат», яы застосовуе (застосовував) нацiональний законодавець, то можна простежити певну його непослщовшсть при формуванш такого поняття. Так, у попередньому Закош Украши «Про адвокатуру» [24] взагалi була вщсутня чiтка дефiнiцiя поняття «адвокат». Лише аналiз положень ст. 2 даного Закону, яка мала назву «Адвокат», вказував на те, що законодавець використовував тшьки статусну сторону правово1 основи при формуванш такого поняття, осюльки в цш статт ним врегульовувалися лише вимоги до особи, яка могла стати адвокатом. Дещо шший шдхвд використовуе украшський законодавець при формуваннi поняття «адвокат» у чинному Закош Украши «Про адвокатуру та адвокатську дiяль-шсть» [25], в п. 1 ч. 1 ст. 1 якого зазначаеться : «адвокат - фiзична особа, яка здшснюе адвокатську дiяльнiсть на шдставах та в порядку, що передбачеш цим Законом». Використання нащональним законодавцем бланкетних норм («на шдставах та в порядку») надае можливкть припустити застосування ним все ж таки подвшно1 правово1 основи при формуванш поняття «адвокат».
Висновки. Викладене вище дозволяе поставити шд сумшв дощльшсть юнування саме тако1 дефшщп поняття «адвокат». У даному випадку ми вихо-димо з того, що шд цим поняттям слвд розумгги одиницю «логiчного мис-лення, яка найбiльш безпосередньо пов'язана зi словом. Поняття вказуе на суттевi ознаки предметiв i явищ об'ективного св^у» [26, с. 270]. Тобто основне призначення понять - розкриття суи та змкту того явища, яке воно вира-жае. На нашу думку, наявшсть бланкетних норм не дозволяе з'ясувати осно-вну сутшсть поняття «адвокат», а отже, i не виправдовуе основне призначення (необхщшсть юнування) понять взагаль З огляду на це доходимо висновку, що украшському законодавцю i в подальшому потрiбно використовувати сутшсть подвшно! правово! основи при формуванш поняття «адвокат», але при цьому
слад обмежитись у використанш бланкетних i ввдсилочних норм. Отже, вважа-емо за можливе запропонувати таку дефшщш поняття «адвокат»: це фГзична особа, яка у встановленому Законом порядку набула статус адвоката, а також вГдповГдно до нього право здшснювати адвокатську дГяльшсть щодо захисту, представництва та надання шших видГв правово'' допомоги клiенту.
Список литературы:
1. Васьковский Е. В. Организация адвокатуры : в 2 ч. / Е. В. Васьковский. - Санкт-Петербург : Н. К. Мартынов, 1893. - Ч. 1: Очерк всеобщей истории адвокатуры. - 621 c.
2. Галоганов А. Адвокатура как институт оказания квалифицированной юридической помощи / А. Галоганов // Право и жизнь. - 2011. - № 7-8. - С. 41-53.
3. Яртых И. С. Адвокатура и гражданское общество : монография / И. С. Яртых. -Ульяновск : Обл. типография «Печатный двор», 2007. - 335 с.
4. Святоцький О. Д. Адвокатура ГсторГя i сучаснГсть / О. Д. Святоцький, В. В. Медведчук. -Ки'в : 1н Юре, 1997 - 320 с.
5. Стецовский Ю. И. Становление адвокатуры в России / Ю. И. Стецовский. - Москва : Волтерс Клувер, 2010. - 576 с.
6. Сергеев В. И. Адвокат и адвокатура : учеб. пособие / В. И. Сергеев. - Москва : ЮНИТИ, Закон и право, 2003. - 176 с.
7. Адвокатура в России : учебник / под ред. проф. Л. А. Демидовой, В. И. Сергеева. -3-е изд., стер. - Москва : ЗАО «Юстицинформ», 2006. - 576 с.
8. Энциклопедически словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. / Подъ редакцГей профессора И. Е. Андреевскаго. - Санкт-Петербург : Семеновская Типо-ЛитографГя (И. А. Ефрона), 1890. -Т. I: А - Алтай. - 480 с.
9. Петрученко О. Латинско-русский словарь / О. Петрученко. - 9-е изд., испр. - Москва : Издание тов. «В. В. Дуленов, Наследники Бр. Салаевых», 1914. - 810 с.
10. Ожегов С. И. Толковый словарь русского язика / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. -2-е изд., испр. и доп. - Москва : АЗЪ, 1995. - 928 с.
11. Локшина С. М. Краткий словарь иностранных слов / С. М. Локшина. - Москва : Сов. энцикл., 1971. - 463 с.
12. Толковый словарь живаго великорускаго языка ВладимГра Даля / В. И. Даль. - 2-е изд. -Москва - Санкт-Петербург : ИзданГе книгопродавца-типографа М. О. Вольфа, 1880. - Т. 1: А-З. - 723 с.
13. Большой энциклопедический словарь / под. ред. А. М. Прохорова. - Москва : Сов. энцикл., 1993. - 1632 с.
14. Юридична енциклопедГя [Електронний ресурс] : в 6 т. / [редкол. Ю. С. Шемшученко та Гн.]. - Ки''в : Укр. енцикл., 1998. - Т. 1: А-Г. - 672 с. - Режим доступу : http://leksika.com. ua/13870502/legal/advokat.
15. Рафальська I. Питания реформування Гснуючо'' системи адвокатури в УкрашГ е на сьо-годнГ нагальним, невГдкладним, як невГдкладним е питання реформування судово'' системи, системи правоохоронних органГв / I. Рафальська // Юридичний журнал. - 2007. - № 11 (65). - С. 8-9.
16. Адвокатура в России : учебник / под ред. В. И. Сергеева. - 4-е изд., перераб. и доп. -Москва : Юстицинформ, 2011. - 1008 с.
17. Бацвин Н. С. Статус адвоката при рассмотрении дел об административных правонарушениях / Н. С. Бацвин // Адвокатская практика. - 2009. - № 3. - С. 13-16.
18. Об адвокатской деятельности и адвокатуре Российской Федерации : Федеральный закон от 31.05.2002 г. № 63-ФЗ // Собрание законодательства РФ. - 2002. - № 23. - Ст. 2102.
19. Directive 98/5/EC of the European Parliament and of the Council of 16 February 1998 to facilitate practice of the profession of lawyer on a permanent basis in a Member State other than
that in which the qualification was obtained [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31998L0005&from=EN.
20. Del Poder Judicial [Електронний ресурс]: Ley Org6nica, de 1 de julio 1985 № 6/1985. -Режим доступу: http://www.boe.es/buscar/act.php?id=BOE-A-1985-12666.
21. Дюкина В. Р. Гражданско-правовое регулирование оказания адвокатских услуг в праве Европейского Союза : дис. ... канд.. юрид. наук : 12.00.03 / Вероника Раисовна Дюкина. - Москва, 2014. - 201 с.
22. Адвокатская деятельность : учеб.-практ. пособие / под общ. ред. В.Н. Буробина. - 2-е изд., перераб. и доп. - Москва : «ИКФ «ЭКМОС», 2003. - 624 с.
23. Захист психнчно хворих оаб i полшшення психiатричноi допомоги [Електронний ресурс] : Резолющя Генеральноi асамблеi ООН вщ 18.02.1992 р. № 46/119. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_905.
24. Про адвокатуру: Закон Украши вщ 19.12.1992 р. № 2887-XII (втратив чинтсть) // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 1993. - № 9. - Ст. 62.
25. Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть : Закон Украши ввд 05.07.2012 р. № 5076-VI // Офщшний вксник Украши. - 2012. - № 62. - Ст. 17.
26. Жеребило Т. В. Словарь лингвистических терминов / Т. В. Жеребило. - 5-е изд., испр. и доп. - Назрань : ООО «Пилигрим», 2010. - 486 с.
References:
1. Vaskovskiy, E. V. Organizatsiya advokaturyi: v 2 ch. / E. V. Vaskovskiy. S.-Pb. : N. K. Marty-inov, 1893. Ch. 1 : Ocherk vseobschey istorii advokaturyi. 621 s. [in Russian].
2. Galoganov, A. Advokatura kak institut okazaniya kvalifitsirovannoy yuridicheskoy pomo-schi / A. Galoganov // Pravo i zhizn. 2011. N 7-8. S. 41-53. [in Russian].
3. Yartyih, I. S. Advokatura i grazhdanskoe obschestvo : monografiya / I. S. Yartyih. Ulyanovsk: Oblastnaya tipografiya «Pechatnyiy dvor», 2007. 335 s. [in Russian].
4. Svyatotskiy, O. D. Advokatura istoriya i suchasnist / O. D. Svyatotskiy V.V. Medvedchuk. Kiyv: In. Yure, 1997 320 s. [in Ukrainian]
5. Stetsovskiy, Yu. I. Stanovlenie advokaturyi v Rossii / Yu. I. Stetsovskiy. Moskow : Volters Kluver, 2010. 576 s. [in Russian].
6. Sergeev, V. I. Advokat i advokatura : ucheb. posobie / V. I. Sergeev. Moskow : YuNITI, Zakon i pravo, 2003. 176 s. [in Russian].
7. Advokatura v Rossii : uchebnik / Pod red. prof. L. A. Demidovoy, V. I. Sergeeva. 3-e izd., ster. Moskow : ZAO Yustitsinform, 2006. 576 s. [in Russian].
8. Entsiklopedicheskiy slovar Brokgauza i Efrona : v 86 tomah / Pod' redaktsiey professora I. E. Andreevskago. SPb.: Semenovskaya Tipo-LitografIya (I. A. Efrona), 1890. Tom' I. A-Altay. 480 s. [in Russian].
9. Petruchenko, O. Latinsko-russkiy slovar / O. Petruchenko. 9-e izd., ispr. Moskow : Izdanie tovarischestva «V.V. Dulenov, Nasledniki Br. Salaevyih», 1914. 810 s. [in Russian].
10. Ozhegov, S.I. Tolkovyiy slovar russkogo yazika / S.I. Ozhegov, N.Yu. Shvedova. 2-e uzd., ispr. i dop. Moskow : Izd. AZ^ 1995. 928 s. [in Russian].
11. Lokshina, S. M. Kratkiy slovar inostrannyih slov / S. M. Lokshina. M.: Sovetskaya Entsiklo-pediya, 1971. 463 s. [in Russian].
12. Tolkovyiy slovar zhivago velikoruskago yazyika VladimIra Dalya / V.I. Dal. 2-e izd. M.-SPb.: Izdanie knigoprodavtsa-tipografa M.O. Volfa, 1880. T. 1. A-Z. 723 s. [in Russian].
13. Bolshoy entsiklopedicheskiy slovar / Pod. red. A. M. Prohorova. Moskow : Sovetskaya entsik-lopediya, 1993. 1632 s. [in Russian].
14. Yuridichna entsiklopediya [Elektronniy resurs]: v 6 t. / [redkol. Yu.S. Shemshuchenko ta in.]. Kyiv : Ukr.entsikl., 1998. T. 1: A-G 672 s. Rezhim dostupu: http://leksika.com.ua/13870502/legal/ advokat. [in Ukrainian].
15. Rafalska, I. Pitannya reformuvannya isnuyuchoyi sistemi advokaturi v Ukrayini e na sogodni nagalnim, nevidkladnim, yak nevidkladnim e pitannya reformuvannya sudovoyi sistemi, sistemi pra-voohoronnih organiv / I. Rafalska // Yuridichniy zhurnal. 2007. N 11 (65). S. 8-9. [in Ukrainian]
16. Advokatura v Rossii : uchebnik / Pod red. V.I.Sergeeva. 4-e izd., pererab. i dop. Moskow : Yustitsinform, 2011. 1008 s. [in Russian].
17. Batsvin, N. S. Status advokata pri rassmotrenii del ob administrativnyih pravonarusheniyah / N. S. Batsvin // Advokatskaya praktika. 2009. N 3. S. 13-16. [in Russian].
18. Ob advokatskoy deyatelnosti i advokature Rossiyskoy Federatsii : Federalnyiy zakon ot 31 maya 2002 g. № 63-FZ // Sobranie zakonodatelstva RF. 2002. N 23. St. 2102. [in Russian].
19. Directive 98/5/EC of the European Parliament and of the Council of 16 February 1998 to facilitate practice of the profession of lawyer on a permanent basis in a Member State other than that in which the qualification was obtained [Elektronniy resurs]. Rezhim dostupu: http://eur-lex. europa.eu/legal content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:31998L0005&from=EN.
20. Del Poder Judicial [Elektronniy resurs]: Ley Org6nica, de 1 de julio 1985 № 6/1985. Rezhim dostupu: http://www.boe.es/buscar/act.php?id=BOE-A-1985-12666.
21. Dyukina, V. R. Grazhdansko-pravovoe regulirovanie okazaniya advokatskih uslug v prave Evropeyskogo Soyuza: dis. ... kandidata yurid. nauk : 12.00.03 / Dyukina Veronika Raisovna. Moskow, 2014. 201 s. [in Russian].
22. Advokatskaya deyatelnost: uchebno-prakticheskoe posobie / Pod obsch. red. V.N. Burobina. 2-e izd., pererab. i dopol. Moskow «IKF «EKMOS», 2003. 624 s. [in Russian].
23. Zahist psihichno hvorih osib i polipshennya psihiatrichnoyi dopomogi [Elektronniy resurs] : Rezolyutsiya Generalnoyi asambleyi OON vid 18 lyutogo 1992 roku N 46/119. Rezhim dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_905. [in Ukrainian].
24. Pro advokaturu: Zakon Ukrayini vid 19 grudnya 1992 roku № 2887-XII (vtrativ chinnist) // Vidomosti Verhovnoi Radi Ukrayini. 1993. N 9. St. 62. [in Ukrainian].
25. Pro advokaturu ta advokatsku diyalnist : Zakon Ukrayini vid 5 lipnya 2012 r. № 5076-VI // Ofitsiyniy visnik Ukrayini. 2012. N 62. St. 17. [in Ukrainian].
26. Zherebilo, T. V. Slovar lingvisticheskih terminov / T.V. Zherebilo. 5-e izd., ispr. i dop. Nazran : OOO «Piligrim», 2010. 486 s. [in Russian].
Zaborovsky V. V., Candidate of Legal Sciences, Associate Professor, Uzhgorod National University, advocate, Ukraine, Uzhgorod.
e-mail: zaborovskyviktor@rambler.ru
To the question of the definition of «lawyer»
The article is devoted to the problem with the definition of the concept of «lawyer». The aim is to identify the most complete understanding of the definition of the concept of «lawyer», which will continue to contribute to the proper study of the features status of the lawyer. The author used the formal-legal method on the basis of systematic and integrated its holding. The article makes a critical analysis of both scientific and legislatively fixed (including the European Union) approaches to the definition of «lawyer».
The conclusion is that the most common in the legal literature is a point of view that the disclosure of the definition of the concept of «lawyer» is done by the disclosure of professional (functional) the appointment of such a person for protection, representation, or in general - to provide legal assistance to other parties. Specify on the feasibility of using a dual legal basis for the formation of the definition of the concept of «lawyer», according to which it consists of two parts, namely, the status and the functional side. The article questioned the feasibility of the existence of this definition, the fixed provisions of the legislation on the legal profession, and offers the author's definition of the term «lawyer» - a natural person who, in the manner prescribed by law has received status of the lawyer, and the right, in accordance with this status, to carry out lawyer for the protection, representation and provision of other types of legal assistance to the client.
Keywords: lawyer; lawyer activity; lawyer's status; definition of the concept of «lawyer»; the functionality of a lawyer.
Hadiuwna do pedKorniii 14.03.2016 p. 82 © 3a6opoecbKuu B. B., 2016
