CC BY
6
— К.: Здоровье, 1990. — 150 с.
21. Думанский Ю.Д. Проблема регламентации электромагнитной обстановки в населенных местах Украины // Гиг насел. мест. — К., 2001. — Вып. 38. — С. 34-36.
22. Думанський Ю.Д., Сердюк А.М., Селезньов Б.Ю. Елек-тромагытне забруднення навко-лишнього середовища — сучас-на гiгieнiчна проблема (пщсумки та перспектива дослiджень) // Гиг. насел. мюць. — К., 2003. — Вип. 41. — С. 195-204.
23. Никитина Н.Г. Здоровье населения в условиях воздействия электромагнитных излучений // Пг. нас. мюць. — 2004.
— Вип. 43. — С. 250-252.
24. Самохвалов В.Г., Мов-чан Л.М. Вплив мiкрохвильово-го випромшювання на стан здоров'я населення // Довктля та здоров'я. — 1998. — № 3. — С. 28-32.
25. Окружающая среда и охрана здоровья. Европейская хартия и комментарии. (Материалы I Европейской конф. по окруж. среде и охране здоровья). Франкфурт, 7-8 дек.,
1989. — Копенгаген: ВОЗ,
1990. — Сер. 35. — 171 с.
26. Европейский план действий по гигиене окружающей среды: II Европейская конф. по окруж. среде и охр. здоровья. Хельсинки, Финляндия, 20-22 июня 1994 г. — ВОЗ, ЕРБ. EUR/ICP/CEN 212 (A), Tarqet 18.
27. Сердюк А.М. Еколопчна безпека УкраТни // Довктля та здоров'я. — 1996. — № 1. — С. 4-7.
28. Сердюк А.М. Заможною може бути лише здорова краТна // Довктля та здоров'я. — 1997. — № 3. — С. 2-5.
29. Сердюк А.М. Навколишне середовище i здоров'я населення УкраТни // Довктля та здоров'я. — 1998. — № 4. — С. 2-6.
30. Журавльов 6.П. Еколопчна безпека // Довктля та здоров'я.
— 1998. — № 1. — С. 9-13.
31. Буравлев Е.П. Модель построения открытой системы устойчивого развития // Дов-ктля та здоров'я. — 1998. — № 3. — С. 2-6.
32. Буравлев Е.П. Методика розв'язання еколопчних проблем // Вюник АН УкраТни. — 1993. — № 10. — С. 58-59.
33. Запорожан В.М., Гожен-ко A.I. Вщ бюетики до екоетики // Вюник НАН УкраТни. — 2004.
— № 8. — С. 13-17.
TO THE QUESTION OF INFORMATION SIGNIFICANCE OF HEMATOLOGICAL PARAMETERS AT MEDICO-BIOLOGICAL STUDY OF INFLUENCE OF MAGNETIC FIELD 50 Hz
Nazarenko V.I., Bilko Т.А.
ДО ПИТАННЯ 1НФОРМАТИВНОСТ1 ГЕМАТОЛОПЧНИХ
ПОКАЗНИК1В ПРИ МЕДИКО-Б1ОЛОГ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕННЯХ ВПЛИВУ МАГН1ТНОГО ПОЛЯ 50 Гц
ослщження гематолопчних показниюв часто застосову-ють при оц1нц1 ступеня нес-приятливого впливу р1зних фактор1в довктля: х1м1чних речовин [1-3], електромаг-штних пол1в промисловоТ частоти [4], психоемоцмно-го стресу [5, 6]. Виб1р кон-кретних показниюв залежить вщ багатьох причин, у тому чиош вщ методичних можли-востей I мети експеримента-тора. Звичайно, для оц1нки впливу фактора використо-вують пор!вняння середн1х значень (Х±т) параметр1в м1ж експонованою та контрольною популяц1ями, але у групах, де не враховуеться 1ндив1дуальна чутлив1сть до дм фактора, можлива р1зна направлен1сть зм1н бюлопч-них показник1в у р1зних Ыди-в1дуум1в, що може, певним чином, швелювати матема-тичну оц1нку такого впливу.
Метою даного дослщження була оц1нка 1нформативност1 коефМенту вар1ац1Т (CV) гема-толог1чних показниюв як одного з 1ндикатор1в несприят-ливого впливу магн1тного поля (МП) промисловоТ частоти 50 Гц на цшюний орган1зм.
Об'ект та методи дослщ-ження. Разом з традицмни-ми п1дходами [7] I дослщ-женнями середн1х значень I математичноТ похибки (Х±т) нами було проанал1зовано коеф1ц1ент вар1ац1Т (С^ гема-толог1чних показник1в за "П-г1ен1чними критер1ями стану довк1лля" (WHO,1982) вщпо-в1дно до формули:
С =—х 100% у X
у бтих щур1в, що п1длягали двогодиннм експозиц1Т МП 50 Гц з р1внями 7, 250, 7000
НАЗАРЕНКО В.1., Б1ЛЬКО Т.О.
1нститут медицини прац1 АМН УкраТни, м. КиТв
УДК 613.647+612.1:001.5
К ВОПРОСУ ИНФОРМАТИВНОСТИ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПРИ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЯХ ВЛИЯНИЯ МАГНИТНОГО ПОЛЯ 50 Гц Назаренко В.И., Билько Т.А. В лабораторном эксперименте по изучению влияния магнитного поля (МП) 50 Гц с уровнями 7, 250 и 7000 мкТл на белых крысах показано, что изменение коэффициента вариации (Су) показателей лейкограммы и коэффициент адаптации могут использоваться в качестве индикаторов неблагоприятного экологического воздействия данного фактора, особенно его малых уровней. Одномесячная экспозиция МП с уровнями 250 и 7000 мкТл приводит к изменениям в лейкограмме, которые характерны для наличия воспалительного процесса в организме. При этом изменяется жесткость, детерминация гематологического гомеостаза и увеличивается коэффициент вариации количества эритроцитов и лейкоцитов.
11*Е&Н
TO THE QUESTION OF INFORMATION SIGNIFICANCE OF HEMATOLOGICAL PARAMETERS AT MEDICO-BIOLOGICAL STUDY OF INFLUENCE OF MAGNETIC FIELD 50 Hz Nazarenko V.l., Bilko T.A. In laboratory study of influence MF 50 Hz with levels 7,250 and 7000 |T on white rats it is shown, that alternation of a coefficient of variation (CV) of parameters of a leukogram and an adaptation factor can be used as indicators of
unfavorable ecological effect of the given factor, especially, its small levels. The one-monthly exposition of MF with levels 250 and 7000 //T results in changes in a leukogram, which are characteristic for presence of inflammatory process in an organism. Thus, the rigidity of hematological homeostasis determination is varied and the coefficient of variation of an amount of erythrocytes and leucocytes is enlarged.
мкТл протягом мюяця по 5 дшв на тиждень. Гематоло-пчш показники реестрували на другий день топя припи-нення дм МП.
За стандартними методиками [7] вивчапи змши "жорс-тко" детермшованих (вмют еритроци^в i гемоглобшу, С^<10%) i "пластичних" (вмют лейкоци^в i елемен^в бтоУ кров^ 10%<С^<40%) гемато-погiчних показникiв [8]. За до-помогою корепяцiйного ана-пiзу вивчали зв'язок мiж зм^ нами середых значень (Х±т) i коефiцiентом варiацiУ С\/.
Для оцiнки ступеня нес-приятливоУ дiУ магнiтного поля промисловоУ частоти ви-користовували розрахунок лейкоцитарного шдексу ш-токсикацiУ (Л11) за Кальф-Ка-лифом [9]. Тип адаптацмних реакцiй органiзму лабора-торних тварин визначали за розрахунком коефМента адаптацп, враховуючи ств-вiдношення вщсотюв ^мфо-
цитiв i сегментоядерних (с/я) нейтроф^в (Л.Х. Гар-кавi та ш., 1990, 1998).
Результати дослщження та "|"х обговорення. У табл. 1 представлено данi щодо ма-тематичноУ оцiнки вмiсту формених елемен^в кровi i гемогпобiну у бтих щурiв у хронiчному експериментi за дм МП 50 Гц з вщповщними рiвнями. При збiпьшеннi екс-позицiУ МП 50 Гц з 7 до 7000 мкТл "жорстко" детермшова-нi за 1.М. Трахтенбергом ге-матопогiчнi показники вияв-ляють змiни коефiцiента ва-рiацiУ в експонованих групах не бтьше, шж в 1,4 рази: для вмюту еритроцитiв — збть-шення в 1,4 рази, для вмюту гемоглобшу — незначне зменшення в 1,2 рази, у той час як для "пластичного" по-казника — вмюту лейкоци^в — вщзначали збтьшення CV у 7,3 рази.
Таким чином, за дм на орга-нiзм бiпих щурiв такого нес-
Таблиця 1
Коефiцieнт варiацГГ (CV) показникiв формених елементiв
KpoBi i BMicTy гемоглобiну у бiлих щурiв у хрошчному експериментi за дм' МП 50 Гц
Гематологiчний показник КоефМент варiацiï у групах з рiзним piBHeM експозицп МП, %
Контроль МП 7 мкТл 250 мкТл 7000 мкТл
BMÎCT еритроцитiв, 1012/л 4,37±0,12 3,78±0,13*i 3,82±0,23 3,78±0,18*i
CV , % 8,2 9,1 16,0 12,6
Bmîct лейкоци^в, 109/л 6,58±0,16 9,42±0,11* 1 7,43± 0,42 10,5±0,89*|
CV , % 7,3 3,1 15,0 22,5
Гемоглобш, мг/мл 112,6± 4,2 94,4±5,8*i 110,3±4,9 99,1±4,5*i
CV , % 11,9 14,2 11,8 12,1
Примтка до табл. 1-2:
* — достовiрнiсть зм'1н порiвняно з контролем для р<0,05 (при t-критери Ст'юдента > 2,27), ^ — вказуе на збльшення значення показника, i — на його зменшення.
приятливого фактора довкт-ля, як МП 50 Гц, на наш пог-ляд, детермша^я гематоло-пчного гомеостаза стае не такою жорсткою, ч^ко де-термшоваш гематолопчш показники, для яких у нормi CV<10%, стають бтьш "плас-тичними" з коефiцiентом ва-рiацiУ 10%<CV<40%.
Анапогiчну тенденцiю зрос-тання коефiцiента варiацiУ ге-матолопчних показникiв при збiпьшеннi iнтенсивностi впливу МП 50 Гц виявлено i для формених елемен^в би лоУ кровi. У табл. 2 представлено варiабепьнiсть "пластичних" показниюв лейкогра-ми та Ухнiй вмют (%).
Як свщчать данi табл. 2, при збшьшенш експозицiУ МП 50 Гц коефiцiент варiацiУ (С^ показникiв лейкограми, у бiпьшостi випадюв, зростае вiд 1,4 рази (еозинофши) до 2,4 разiв (пiмфоцити). А по-казник числа еозинофiпiв з розряду "пластичних" переходить до "високопластич-них" показниюв з коефМен-том варiацiУ CV>40%.
Зменшення CV для ктькост паличкоядерних та сегмен-тоядерних нейтрофiпiв також вщбуваеться через певне збiпьшення коефiцiента вар^ ацiУ в 1,3-1,7 рази для експо-зицiй 7 i 250 мкТл. Подiбна непiнiйнiсть змiн CV може свiдчити, на наш погляд, про зменшення ролi шдивщуаль-ного компонента i певну од-нонаправленють бiопогiчних ефектiв за дiУ фактора.
На нашу думку, про наяв-нють несприятливого впливу факторiв довкшля може свiдчити не тiпьки статистич-но достовiрна рiзниця се-редшх значень показникiв мiж контрольною та експо-
Е&Н*12
нованою групами, але й по-мiтне збiльшення коефМен-та варiацN (або дисперсп), на яке впливае наИбiльш чутли-ва частина експоновано( по-пуляцií, що формуе групу ри-зику преморбiдних сташв органiзму.
За показниками лiмфогра-ми при експозицп магнiтного поля промислово( частоти 7 мкТл гематологiчнi показ-ники свiдчать про ознаки впливу без ч^ко окресленого патологiчного процесу. Тип адаптацмно( реакцií за Гар-кавi Л.Х. — реакцiя "тренування".
За експозицií МП 250 мкТл вщзначаються початковi прояви запального процесу: не-велике збтьшення кiлькостi лiмфоцитiв та зменшення с/я нейтроф^в. Тип адаптацй но) реакцп — реакцiя "акти-вацií".
Експози^я 7000 мкТл призводить до значного зниження лiмфоцитiв (до 3 разiв) i збiльшення с/я ней-трофiлiв та еозинофiлiв (до 1,9-2,9 разiв), що характерно для наявност запального процесу в оргашзмк Тип адаптацiИноí реакцií — реак-цiя "стресу".
За iндексом лейкоцитарно[ iнтоксикацií ризик патолопч-них змЫ в органiзмi вщзнача-еться за дм рiвня 7000 мкТл.
За даними кореляцмного аналiзу, у бтьшост випадкiв коефiцiенти варiацií вмiсту формених елемен^в кровi корелюють (г=0,43-0,65) з достовiрнiстю змiн середнiх значень цих параметрiв за Ь критерiем Ст'юдента.
Висновки 1. Коефiцiент варiацií О показникiв лейкограми можна використовувати як Ыдикатор
несприятливого екологiчного впливу МП 50 Гц, особливо його малих рiвнiв.
2. Експози^я магштного поля 50 Гц з рiвнями 250 i 7000 мкТл призводить до змЫ у леИкограмi, як харак-тернi для наявностi сформо-ваного запального процесу в оргаызмк
3. Коефiцiент адаптацií за показниками лейкограми е бтьш чутливим iндикатором
_ Таблиця 2
Сшввщношення формених елементiв бшо'Г кровi (Х±т) з коефiцieнтом 'Гх варiацíГ (Су) та розрахунки коефiцieнту адаптацГГ та лейкоцитарного шдексу штоксикацм у групах з рiзними рiвнями експозицп МП 50 Гц
е
Гематолог1чн1 показники Рiвнi експозицií МП 50 Гц
Контрольна група МП 7 мкТл 250 мкТл 7000 мкТл
Еозиноф1ли, % 1,22±0,14 1,14±0,13 1,14±0,13 2,71±0,42*|
% 28,1 30,7 30,2 41,1
Паличкоядерн1н/ф, % 2,40±0,16 3,0±0,31 3,14±0,26 3,57±0,22
% 18,9 25,3 21,9 16,3
Моноцити, % 4,90±0,23 3,28±0,28* 1 2,71±0,28* 1 4,80±0,51
% 13,3 20,9 27,4 28,2
Л1мфоцити, % 54,3±1,1 50,3±1,3 1 60,9±0,9* | 19,1±1,0 1
Cv, % 5,7 6,8 4,2 13,8
Сегментоядерн1 н/ф, % 37,3±0,8 42,3±1,3*| 33,6±1,3* 1 70,2±1,1 |
Cv, % 6,1 8,1 10,3 4,1
КоефМент адаптацií NR (1,46) - 14% + 24% ^ - 82% 1
Тип реакцií, за Л.Х. ГаркаЕМ (1998) Реакцiя тренування Реак^я тренування Реакцiя активацií Реакцiя стресу
Лейкоцитарний Ыдекс iнтоксикацií 0,33 0,39 0,28 0,87
Патофiзiологiчна характеристика дií ЕМП 50 Гц на лейкоцити Фiзiологiчна норма Ознаки впливу без ч^ко окресленого процесу Первиннi прояви запального процесу Ознаки запального процесу
е
13*Е&Н
еколопчного навантаження на орган1зм, пор1вняно з лей-коцитарним Ыдексом Ыток-сикацй'.
Л1ТЕРАТУРА
1. Штабський Б.М., Гже-гоцький М.Р. Ксенобютики, гомеостаз i х1м1чна безпека людини. — Львiв, Наутiлус, 1999. — 308 с.
2. Кучерук Т.К., Демец-каяА.В., Мовчан В.А., Сальникова Н.А., Горбань Л.Н. Показатель "лейкоцитарный индекс интоксикации" у работающих некоторых канце-рогеноопасных производств // Гигиена труда. — 2004. — № 35. — С. 464-472.
3. Дмитруха Н.М., Бшь-ко Т.А., Короленко Т.К. Характеристика адаптацмних ре-акцм оргашзму у пра-^вниюв, експонованих важ-кими металами // Проблемы, достижения и перспективы развития мед.-биол. исслед. и практич. здравоохран. — Тр. КрГМУ. — 2007. — Т. 143.
— С. 41-45.
4. Белкин А.Д., Мичурина С.В., Шульгина А.В., Архипов С.А., Бугримова Ю.С., Вербицкая Л.В. Влияние магнитного поля промышленной частоты и постоянного освещения на периферическую кровь крыс // Гигиена и санитария. — 2005. — № 5.
— С. 37-40.
5. Гаркави Л.Х., Кваки-на Е.Б., Уклова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. — Ростов-на-Дону, 1990. — 223 с.
6. Гаркави Л.Х., Кваки-на Е.Б., Кузьменко Т.С. Антистрессовые реакции и ак-тивационная терапия. — М., 1998. — 362 с.
7. Справочник: Лабораторные методы исследования в клинике. Под ред. Меньшикова В.В. — М.: Мед., 1987. 8. Основные показатели физиологической нормы у человека. Под ред. Трахтен-берга И.М. — К.: Авиценна, 2001. — 370 с.
9. Кальф-Калиф Я.Я. О гематологической дифференциации различных форм и фаз острого аппендицита // Хирургия — 1947. — № 7. — С. 40-43.
АКАДЕМ1К ЮР1Й 1ЛЛ1Ч КУНД1СВ
До 80^ччя в!д дня народження
У 1967 роц Ю.1. Кундiев за-хистив докторську дисертацю "Ппеычне значення всмокту-вання фосфороргаычних пес-тицидiв через шюру", а у 1969 роц отримав звання професо-ра за фахом "Ппена i профзах-ворювання". У 1977 роц йому було присвоено звання "Зас-лужений дiяч науки УРСР", у 1974 р. — вш став членом-ко-респондентом АН УРСР.
Ю.1. Кундiев е визначним вченим-ппенютом, широко вiдомим у свт, який протягом 55 роюв трудовоУ дiяпьностi внiс значний вклад у розробку низки прiоритетних проблем та нових наукових напрямюв медицини прац^ токсикопогiУ та медичноУ екологп. З його iм'ям пов'язанi фундамен-тапьнi доспiдження мехаыз-мiв всмоктування хiмiчних ре-човин (пестицидiв) крiзь шкь ру, формулювання принципiв та методiв оцiнки резорбтив-ноУ дм отруйних речовин, вдосконалення методiв про-фiпактики. Ю.1. Кундiев багато зробив для розвитку ппени працi у сшьськогосподар-ському виробництвi, епщемь ологп професiйних захворю-вань. Теоретичнi i експери-ментапьнi розробки, виконанi пщ його керiвництвом, широко використовуються при ви-рiшеннi конкретних завдань загальнодержавного значення. Зокрема, за участ вченого створена та успшно розвива-еться система санiтарного за-конодавства УкраУни у гапузi ппени прац^ результати його наукових дослщжень вико-ристанi при обГрунтуванн закону УкраУни "Про саытарно-епщемюлопчне благополуч-чя", у розробцi понад 200 пп-енiчних нормативiв та регламент.
Кундiев Ю.1. — активний учасник лквщацп аварiУ на ЧАЕС. За його Ыщативою у 1986 роц було розпочато ро-боти, результати яких мал и
важливе значення для збере-ження здоров'я населення. Зокрема, вш обГрунтував не-гайну зупинку льоноперероб-них пщприемств на забрудне-нiй територiУ, визначив сту-пiнь забруднення територiУ свинцем та його вплив на здоров'я. Одразу пюля аварп Кун-дiев Ю.1. разом з Ышими вче-ними iнституту обГрунтував концепцю комбiнованоУ дiУ на здоров'я населення суми факторiв: радiонукпiдiв, а та-кож свинцю, пестицидiв, стресу. Було розроблено та-кож гiгiенiчнi вимоги до трак-торiв Т-150 для роботи у районах з пщвищеним рiвнем вмiсту радiонукпiдiв у Грунтк
У 1996 роцi розпочалося спшьне украУнсько-американ-ське епiдемiопогiчне дослщження радiацiйноУ катаракти у лiквiдаторiв аварiУ на ЧАЕС (UACOS). Керiвником цього масштабного проекту вiд ук-раУнськоУ сторони став Кундь ев Ю.1. Результати здмснено-го дослщження мають винят-ково важливе значення для розвитку радiацiйноУ офтальмологи та радiацiйноУ гiгiени.
Загальний науковий доробок Ю.1. Кундiева знайшов вщобра-ження у понад 500 наукових публка^ях (серед яких 28 мо-нографiй) i е суттевим внеском у скарбницю наукових знань УкраУни. Розроблене ним разом з академком Л.1. Медведем керiвництво "Ппена пращ у сiпьськогосподарському ви-робництвi" у 1982 роцi було вщзначено премiею АМН СРСР iм. Ф.Ф. Ерiсмана.
За створення пщручника "За-гальна гiгiена" (1996) та за цикл роб^ "Важкi метали як небез-печнi для людини забруднюва-чi довкiппя УкраУни: медико-екопогiчнi доспiдження, обГ-рунтування та досвщ впровад-ження профiпактичних заходiв" (2002) Ю.1. Кундiев був удосто-ений Державних премiй УкраУни у галузi науки i технки.
Е&Н*14
