CC BY
12
ISSN 1810-3154 (Print). Укра/'нський нейрохiрургiчний журнал, 2017, №2
Пам'ятаемо = Remember = Помним
61
До 90^ччя з дня народження професора Пелеха Л.€.
Жданова В.М.
Вiддiлення фiзiотераmT, 1нститут нейрохiрурпT iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши, КиТв, УкраТна
To the 90th anniversary of Professor Leonid E. Pelech
Valentyna M. Zhdanova
Department of Physical Medicine, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine
К 90-летию со дня рождения профессора Пелеха Л.Е.
Жданова В.Н.
Отделение физиотерапии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Пелех Леон'щ €встаф':йович (31.05.1927 - 28.09.1994)
Цього року виповнилося 90 роюв вщ дня народження доктора медичних наук професора Пелеха Леошда бвстафшовича (31.05.1927 - 28.09.1994) —фундатора нового напрямку в медичнш науш, основоположника нейрореабш^ацшноТ служби не лише в УкраТш, а i на теренах колишнього СРСР.
Доля Пелеха Л.£. тюно пов'язана з 1нститутом нейрохiрургiТ. Леошд бвстафшович закiнчив Сташславський медiнститут у 1951 р., а в 1953 — почав навчання у кл^чнш ординатурi КиТвського науково-дослщного iнституту нейрохiрургiТ. Захистив кандидатську дисертацю «Концентра^я водневих iонiв (рН) л^вору при пухлинах головного мозку (кл^чно-лабораторне дослщження)» (1958). Леонiд £встафiйович практично жив в 1нститут^ проводив дослщження кровообiгу головного мозку, оперував хворих. Накопичений матерiал про принципи та ме-
ханiзми порушень кровообiгу головного мозку був узагальнений в докторськш дисертацп: «Тромбози i стенози сонних артерш рiзноТ етiологiТ (етiологiя, особливост клiнiки, принципи хiрургiчного лкуван-ня)» (1967). Працював керiвником клiнiки хiрургiчноТ патологiТ судин головного мозку, а також головним лкарем 1нституту (1964-1966).
Часто пашенти, яким було врятовано життя завдя-ки виконанню нейрохiрургiчних втручань, залишалися з руховими дефектами, порушенням мови, зору, що спричиняло швалщизащю високого ступеня. Леонiд бвстафшович направив своТ зусилля на виршення новоТ, надзвичайно важливоТ проблеми — полтшення якостi життя оперованих хворих, вщновлення пору-шених функцiй. Його зусиллями в КиТвському iнститутi удосконалення лiкарiв (К1УЛ) на початку 1969 р. була створена перша в Радянському Союзi кафедра реа-бЫтаци хворих неврологiчного та нейрохiрургiчного профтю, яку вiн очолив. У 1970 Пелеху Л.£ присвое-не звання професора. За короткий перюд ^нування кафедра завоювала такий високий авторитет, що у 1971 р. отримала статус Всесоюзного центру реа-бЫтаци хворих невролопчного та нейрохiрургiчного профтю. Центр базувався в 1нститут нейрохiрургiТ.
Професор Пелех Л.£. та ствроб^ники кафедри розробили методики використання фiзiотерапевтич-них процедур у реабiлiтацiТ хворих як у ранньому тс-ляоперацшному, так i вiддаленому перiодi. Природы та преформоваш фiзичнi чинники з устхом почали за-стосовувати у пащен^в при судинних захворюваннях, тсля ЧМТ та видалення пухлин головного i спинного мозку, при запальних процесах нервовоТ системи, дегенеративно-дистрофiчних захворюваннях хребта та у раннш тсляоперацшний перiод пiсля видалення гриж мiжхребцевих дискiв, проводили лiкування пащен^в з больовими синдромами.
Були обГрунтоваш питання використання фЬ зичних чинниюв (тепла, холоду, iмпульсних струмiв тощо) у комплексi лiкування нейрохiрургiчних хворих. Активна та пасивна електростимуляшя (ЕС) м^в юн-цiвок, а також ЕС з використанням електрода-валика дистальних вщдЫв кшщвок для вiдновлення рухiв пальцiв, ЕС структур мозку через вживлен електроди для зменшення спастичност, ЕС сечового мiхура та кишечнику — ось неповний перел^ рiзноманiтного
© Жданова В.М., 2017
62
ISSN 1810-3154 (Print). Ukrainian Neurosurgical Journal, 2017, N2
використання електричного струму в iмпульсному режимi у хворих з метою вщновлення порушених функцiй. Крiм того, вперше у нейрохiрургiчних хворих у ранньому тсляоперацшному перiодi з метою вщновлення ковтання почали застосовувати ЕС м^в глотки з використанням внутрiшнiх та зовшшшх елек-тродiв, ЕС язика, а також мiмiчних м'язiв обличчя. Була створена ушкальна методика ЕС зовшшшх м^в очного яблука при парал^ичнш косоокостi у хворих, оперованих з приводу аневризм судин головного мозку, а також у пащен^в, що перенесли шсульт у вертебробазилярному басейш. Велика заслуга в ць-ому доцента кафедри СеменовоТ Мирослави Iванiвни, яка разом з професором Пелехом Л.£. розробляла новi методи та методики ЕС, оптимiзувала параметри, апробовувала Тх.
Широко використовували лкувальну фiзкультуру. Одним з найбiльш тяжких обмежень функцюнальноТ спроможностi хворих е порушення функцiТ ходьби, вiдновлення шеТ навички, полiпшення якостi i швид-костi пересування розглядали як один з прюритет-них напрямкiв реабЫтаци хворих. Професор Пелех Л.£. багато уваги придшяв цьому питанню, разом з доцентом Аркадiем Андрiйовичем Овчаренком була створена i введена в д^ монорельсова дорога для навчання ходьбi хворих при парезi та парапарезИ Проведенi дослiдження показали, що таю тренування значно ефектившшн, шж традицiйнi методи навчання ходьбi. Цю систему почали використовувати в ранньому тсляоперацшному перiодi у хворих, ще не здатних самостiйно тдтримувати вертикальне положення тiла внаслiдок м'язовоТ слабкостi, для ранньоТ активацiТ.
Розробки кафедри висв™еш в численних пуб-лiкацiях, методичних рекомендацiях, iнформацiйних листах. Пелех Л.£. — автор 268 наукових праць, 23 патен^в СРСР, 7 методичних рекомендацш. За нова-торськi розробки був удостоений звання «Заслужений винахiдник СРСР», нагороджений Срiбною медаллю ВДНГ СРСР. Пiд його керiвництвом виконанi 1 до-кторська i 20 кандидатських дисертацiй. Були захищеш кандидатськi дисертацiТ: Земскова 1.П. «Консервативн1 методи зниження спастичностi в комплекс медичноТ реабiлiтацiТ хворих з руховим церебральним дефектом», ^мейко В.М. «Комплексне вiдновне лiкування хворих з порушенням рухових функцiй церебрального походження», Степаненко 1.В. «Вiдновна електрости-муляцiя нервових структур у хворих з порушеннями рухових функцiй», Попова 1.Ю. «Адаптацiйнi можли-востi хворих, як перенесли iшемiчний iнсульт при Тх нейрохiрургiчному лiкуваннi та реаб^таци» та iн. В нейрореабiлiтацiТ с^мко впроваджували новi техно-логiТ, основан на iнтенсифiкацiТ лiкувальних методик, застосуванш рiзноманiтних технiчних пристроТв.
Леонiд £встафшович у складi наукових делегацiй побував у Швеци, АнглiТ, Канадi. Передовий досвщ використовував в лiкувальному та навчальному процеа, виступав з лекшями в Канадi, запрошував зарубiжних спешалю^в до Киева. На кафедрi реабшЬ
тацiТ К1УЛ тематичне удосконалення пройшли понад тисячу спецiалiстiв з усього колишнього Радянського Союзу. Крiм того, проводили виТзш цикли (Молдова, республ^и Закавказзя та СередньоТ АзiТ). На кафедр1 працювали доценти: Семенова Мирослава 1вашвна та Романов Геннадiй 1ванович, асистенти: Феденко Юрiй Захарович, Соснов Юрш Данилович, Кириченко Василь Михайлович, Божик Василь Петрович.
У 1987 р. меш пощастило слухати блискучi лекцií професора Пелеха Л.£. на ци^ «Медична реабЫ-тацiя хворих з оргашчними ураженнями нервовоТ системи». Його знання анатомiТ, фiзiологiТ вражали, ушкальною була ерудицiя. Вiн вмiв говорити про складнi речi дуже дохщливо, ясно. Зараз, буваючи на стажуванш за кордоном, я зус^чала лiкарiв (Латвiя, 1зраТль), якi свого часу пройшли пщготовку на курсах у професора. I кожного разу чула: «...Професор Пелех був великою людиною, вш уже тодi (35, 40 роюв тому) розповiдав нам про те, що ми зараз устшно застосо-вуемо. Ми Тздили вчитись в КиТв до Пелеха.».
Працюючи в Iнститутi, я бачила, як Пелех Л.£. доброзичливо спткувався з пацiентами та Тх родичами, як м'яко i дел^атно «керував» кафедрою. Ставлячи завдання, промовляв останню фразу: «Це ТРЕБА зробити», а потiм називав спiвробiтника по iменi в кличному вiдмiнку: «Мирославо, 1рино...». Завжди говорив украТнською мовою, знав польську. Леонiд £встафiйович з великою любов'ю згадував мiсця, де народився, де минуло його дитинство, говорив: «Межирiчi — найкраща частинка мого сер-ця». ВелиKi Межирiчi Корецького району РiвненськоТ областi — княже м^течко з древньою iсторiею. За польського правлшня у 1914 р. на кошти земства за участю ваеТ сiльськоТ громади було зведено двопо-верхову будiвлю, яка стала окрасою села. Кожен двiр тдвозив цеглу на будiвництво. Через декшька рокiв гiмназiТ присвоено iм'я Адама Мщкевича. В цiй гiмназiТ i навчався Пелех Л.£. Леонiд £встафшович завжди допомагав своТм землякам, консультував Тх, направляв до медичних закладiв.Прикладав чималих зусиль для створення бальнеолопчноТ лкарш в м. Корець, де були виявлеш джерела з родоновою водою.
Працював головою профспткового ком^ету, заступником секретаря партшного бюро 1нституту нейрохiрургiТ, уважно й чуйно ставився до кожного, допомагав у виршенш життевих проблем. Проректор з учбовоТ, а по^м науковоТ роботи К1УЛ (зараз Нацiональна медична академiя пiслядипломноТ освiти iменi П.Л. Шупика МОЗ УкраТни), професор Пелех Л.£. був багатогранним: блискучий нейрохiрург, педагог, науковець, людина унiкальноТ працьовитосп, терпш-ня, цiлеспрямованостi, завзятостi. Вш живе в наших серцях, щодня ми використовуемо його унiкальнi методи, спираемось на той фундамент знань, що вш як пюнер та розбудовник нейрореабЫтацшного на-прямку в медицин створив. Для нас, хто зустрiчався та працював з ним, вш залишиться Учителем, ми пам'ятаемо його доброту, шляхетшсть, людянiсть.
