CC BY
42
УДК 339.9(620)
Н. Н. Юсеф,
м. Луганськ
ЗМІНИ В МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ ЄГИПТУ ПІСЛЯ РЕВОЛЮЦІЇ У ТРАВНІ 2011 р.
Єгипет — одна з найбільш великих і економічно розвинених країн Близького Сходу та Північної Африки. Однак, 2010 — 2011 рр. стали дуже складними для країни і в політичній, і в економічній сфері. Заворушення в Єгипті вибили ґрунт з-під ніг економіки регіону, внаслідок чого вона потерпає від збитків.
На думку експертів і журналістів основними причинами заворушень в Єгипті є: беззмінне 30-річне перебування при владі одного клану, як наслідок — неможливість для опозиційних кланів реалізувати свої амбіції, безробіття, відсутність механізмів соціального захисту незаможних верств населення, а також деякі структурно-демографічні фактори.
На думку багатьох аналітиків, протести в Єгипті спровокувала революція в Тунісі, викликавши ефект доміно. Подібно Тунісу на початку єгипетських заворушень мали місце випадки публічних самогубств.
Так, 17 січня студент спалив себе перед будівлею парламенту в Каїрі. Заворушення в Єгипті, як і в Тунісі, були детально висвітлені світовими інформагентствами й отримали власні імена: „Твіттерна революція”, „Молодіжна”, „Гірчична”, „Курортна”, „Динна”, „Революція пірамід”, а також „Фінікова” [1].
Основною проблемою „революції” в Єгипті наразі є відсутність яскравих харизматичних лідерів. Це дуже показовий факт. Революція (якщо це дійсно революція, тобто зміна одного суспільного ладу іншим) обов’язково „виштовхує” нагору не одного й не кількох, а цілу генерацію нових яскравих лідерів. У Єгипті цього немає, оскільки вважати тих молодих бунтарів, які перманентно виходять на вулицю й чогось вимагають, новими робесп’єрами і дантонами не можна.
З усією очевидністю це демонструє нам, що нічого в єгипетській дійсності кардинально не змінилося, крім одного, — приходу в економіці до влади нового молодого покоління, якому „дідусі садатівського періоду” сильно ускладнювали життя й не давали спокійно розширювати свій бізнес. Тому основні зусилля нової влади зосереджені зараз у сфері судів і конфіскацій. Іншими словами, йде перерозподіл власності й активно розчищується „галявина” для нових економічних „ грандів”. Головні кандидати у президенти країни (Амр Муса і М.ель-Барадеї) з усією очевидністю демонструють нам вузькість „лінійки лідерів”. Країна знаходиться на роздоріжжі; гостро відчувається потреба в кардинальних економічних реформах, у 2014 р. очікується перша серйозна криза дефіциту продовольства. При цьому фактично відсутній клас мо-
лодих і енергіиних політичних діячів нового покоління. І, підкреслимо, особливо — світських лідерів.
Помітно відчувається криза силових структур. Внутрішня держбезпека і МВС розформовані; керівники під слідством, більшість досвідчених співробітників звільнено. У цій ситуації інформація про можливу появу в Єгипті відомого фінансиста „Аль-Каїди” й „чеченського ветерана” Абу Рабіа не виглядає чимось винятковим і неможливим. Навіть, не зважаючи на той факт, що за часів Х. Мубарака він у розшуку. Певною мірою ще працює УОР (зовнішня розвідка), яку зміни поки що мало торкнулися. Зокрема новий керівник УОР М. Мувафі відвідав із приватним візитом у кінці березня 2011 р. Саудівську Аравію та Сирію. У першому випадку мова йшла про відновлення єгипетсько-іранських відносин, а в другому — про допомогу сирійців у налагодженні внутрішньо-палестинського діалогу. В останньому, як можна судити із підписаного договору між ФАТХ і ХАМАС, було досягнуто прогресу. А що стосується реакції Ер-Ріяда, то вона була не такою однозначною. Візит нового головного розвідника повинен був дати відповідь на питання: чи збережуться саудівські інвестиції в Єгипет у випадку потепління ірано — єгипетських відносин. А також ще один таємний сенс: налякати саудівців тим, що в разі відмови у великих фінансових внесків з їхнього боку, Каїр запропонує зробити це Ірану. Як зрозуміло, такий маневр спрацював лише наполовину, оскільки саудівці ув’язали пакет допомоги з безумовною відмовою Каїра від відновлення в повному обсязі відносин з Тегераном. І тут Ер-Ріяд звітує собі в тому, що стратегічного альянсу Єгипту з Іраном не буде. І не лише в силу внутрішніх сунітсько-шиїтських протиріч і амбіцій регіональних лідерів, але й тому, що цього не допустять у Вашингтоні. А кожен третій долар в єгипетській економіці — це допомога США. Від цього факту не зможе відмовитись ніхто, включаючи „братів-мусульман”.
Звідси й тактика руху, який з одного боку має враховувати економічні реалії, а з іншого — політичну коньюктуру А вона на сьогоднішній день така, що грати колишню роль регіональної держави Єгипет наразі не може.
Відбудеться чи ні друга революція в Єгипті? Події травня в АРЄ показали й як за те, що така революція не за горами, й те, що військові фактично стали спадкоємцями Хосні Мубарака.
За відомостями єгипетських правозахисників, після масових заворушень в Єгипті в період з 25 січня по 11 лютого, коли армія своїм показним нейтралітетом фактично сприяла видаленню Мубарака, через систему військових трибуналів пройшли понад 10 тисяч осіб [2].
27 травня тисячі єгиптян вийшли на площу Т ахрір для того, щоб висловити протест проти того, що реалізація реформ після відходу Мубарака й приходу до влади військових, відбувається повільно. Учасники акції вимагали проведення „ другої революції”, якнайшвидшого повернення влади до цивільних.
На тлі Гамлетівського — „бути чи не бути” другій революції в Єгипті — в цій країні все чіткіше вимальовувався новий фронт протистояння — між єгипетськими мусульманами й коптами. Раніше подібних конфліктів не допускала колишня влада. „Нові” не стали перейматися стосовно цього питання, можливо, для того, щоб відкрити новий клапан „випускання пару”, при тому, що ця їхня гра є дуже ризикованою. Вона загрожує розколом єгипетсько -го суспільства [3].
Тим часом Єгипет усе більше відчуває економічні наслідки січневих подій, що призвели до уходу Хосні Мубарака.
Як заявив для газети „Аль-Алям аль-Яум” міністр туризму Єгипту Мунір Фахрі Абдель Нур, всього за чотири місяці туристичний сектор країни недорахував 2270000000 дол. доходів. Ще один удар по туристичному сектору завдали міжконфесійні зіткнення, після яких показник бронювання місць в єгипетських готелях скоротився на 15%.
Варто нагадати, що в рекордний для туристичного сектору АРЄ 2010 р. іноземці „привезли” Єгипту близько 13 млрд. дол. доходів, що склало близько 6% ВНП країни. У секторі було зайнято до 10% активного населення. У 2010 р. Єгипет відвідали понад 14 млн. туристів.
За даними національної статистичної служби, з січня по березень включно Єгипет відвідали 1900000 туристів, що на 46% нижче показника 2010 р.
Країна збідніла на кілька мільярдів доларів. Щодня економіка Єгипту втрачає 310 млн. дол. США. 40% жителів країни живуть за межею бідності.
Єгипетський фунт дешевшає по відношенню долара.
Заворушення в Єгипті вибили ґрунт з-під ніг економіки регіону. Хоча довгий час ця держава була синонімом економічного успіху Близького Сходу.
Навіть світова криза не змагла підкосити місцевий ринок. Ринкові реформи, і як наслідок приплив іноземних інвестицій, спровокували бум у секторі нерухомості, розвитку туризму та підвищенні споживчого попиту. Утім, впоратися з основними проблемами — великим обсягом зовнішнього боргу, безробіттям і високими цінами на продовольство, державі так і не вдалося. Більше 40% населення живуть за межею бідності, заробляючи менше двох доларів на день. Як результат — масові протести. Аналітики поспішають оприлюднити невтішні прогнози. У цьому році безробіття перевищить 25%.
25 травня голова національної статистичної служби Абу Бакр аль-Гінді повідомив, що станом на кінець першого кварталу 20і і р. рівень безробіття серед працездатного населення країни досяг позначки в і і ,9%. Аналогічний показник у 20і0 р. — 8,9%. Він пояснив помітне зростання безробіття деградацією єгипетської економіки після протестів кінця січня — початку лютого.
Дефіцит бюджету перевищить 8%. За офіційними даними, іноземні інвестиції у фінансову сферу країни практично припинились. Усі три рейтингові агентства вже знизили рейтинг Єгипту до „непридатного для інвестицій”. Світові виробники відреагували миттєво. Зірвалися кілька великих угод. Electrolux не захотіла купувати найбільшого на Близькому Сході виробника побутової техніки Olympic Group, відклавши операцію в 480 млн. дол.
Потерпає збитків і транспортна система. Суець-кий канал — важливе джерело доходів для Єгипту. Щодня через нього проходить 2,5% світової нафти. Якщо він буде закритий навіть на короткий термін, то країні загрожує бюджетна криза. На сировинних ринках вирішили зіграти на випередження. Стрімко підскочили ціни на нафту. Нафта марки Brent вже другий тиждень торгується вище позначки в і00 доларів. У і950-х і і960-х рр. закриття каналу вело до різких стрибків цін на нафту, тому що поставки йшли з Перської затоки в Європу або США. Зараз географія поставок куди складніше, і значно важливіший маршрут — це поставки з Перської затоки в Азію. І тому, можливе закриття призведе до подальшого зростання цін
[4, 5].
Єгипет є головним діловим партнером Росії в Близькосхідному регіоні. Ще за сприяння СРСР на єгипетській території було побудовано близько ста великих енергетичних, сільськогосподарських, іригаційних та інших об’єктів, багато з яких до цих пір відіграють ключову роль в єгипетській економіці. За підсумками 20і0 р. товарообіг між двома країнами досяг 2,2 млрд. дол., а з урахуванням туристичних послуг цей показник складає 4,2 млрд. дол.
У той же час, безлади й зміна влади в Єгипті на початку 20 і і року призвели до різкого падіння товарообігу між Росією і Єгиптом. Крім того, негативно на торгових відносинах двох країн позначилося й ембарго на експорт пшениці з Росії. „У першому триместрі цього року товарообіг впав до З0% у порівнянні з цим же періодом 20і0 року”, — прокоментував торговий представник Росії в Єгипті Ара Мелікян.
У свою чергу, єгипетські експерти вказують на низький рівень російських інвестицій в економіку Єгипту, які не перевищують З00 млн. доларів. За словами російського торгового представника, на єгипетському ринку працює близько і5 компаній з РФ, але наразі „ є плани входження нових підприємств, у тому числі, у сфери транспорту”. Однак він визнав, що в багатьох потенційних інвесторів залишаються побоювання з приводу питань безпеки та стабільності ситуації в Єгипті [5,6].
Події в Єгипті мають важливе значення для Ірану. Вони можуть істотно змінити політичну ситуацію, ставлячи під загрозу або зміцнюючи регіональні і міжнародні позиції Ірану.
Після того як громадські акції протесту в Єгипті перетворилися на антиурядові маніфестації, офіційний Тегеран висловив підтримку єгипетської опозиції. Президент, духовний ватажок й інші політичні діячі Ірану закликали єгиптян повалити владу Х. Мубара-ка, якого Тегеран звинувачував у проведенні ізраїльсько-американської політики та антиісламізму. Основний зміст послання духовного проводиря А. Хаменєї від 4 лютого зводився до того, що події в Єгипті відображають волю Господа й за своїм характером засновані на ісламі та моральності, мета якої — позбутися від нинішнього єгипетського керівництва в ім’я ісламського відродження.
Фактично, Ірану вигідні:
а) подальша дестабілізація Єгипту,
б) збереження кризи виключно на території Єгипту.
Як це не дивно, але за другим пунктом інтереси
Ірану збігаються з інтересами Ізраїлю та Сполучених Штатів, які в разі неподолання кризи спробують хоча б домогтися його максимальної контрольованості, і не дозволити його подальшого поширення в арабському світі [6].
Очевидно, що з відходом Мубарака в Єгипті було покладено початок нестабільності, збереженню якої сприятимуть три важливі обставини:
1. якщо після Мубарака до влади прийде його прихильник і прийнятний для Заходу Омар Сулейман, то стабілізувати ситуацію в країні буде важко, оскільки він не користується великим авторитетом у суспільства;
2. легальна єгипетська опозиція все ще перебу-
ває на етапі формування, а „Брати-мусульмани” тільки-тільки входять в офіційне і легітимне опозиційне поле, і невідомо, до чого призведе процес „кристалізації” опозиції і як він вплине на стабільність Єгипту;
3. лібералізація внутрішньополітичного життя Єгипту і застосування демократичних механізмів дадуть можливість ісламському світу та іншим зовнішнім силам залучитися до внутрішньо-єгипетського розвитку, що в роки влади Мубарака було майже неможливо.
Після ознайомлення з проектом бюджету Єгипту на 2011 — 2012 рр. МВФ ухвалив рішення щодо виділення кредиту країні на відновлення постражда-лої від державного перевороту та масових заворушень економіки. Кредит становить 3 млрд. доларів. Згідно з умовами договору, на обговоренні яких були присутні міністр фінансів Єгипту Самір Радван та заступник директора підрозділу МВФ по Близькому Сходу Ратна Саха, позика надана на п’ять років під пільгову ставку в 1,5% річних. Кошти, які будуть надані МВФ, підуть на створення нових робочих місць, надання допомоги бідним верствам населення і скорочення дефіциту бюджету. Крім МВФ, виділити гроші Єгипту повинен Світовий банк. Кредитна організація планує надати країні 4,5 млрд. дол. у наступні два роки [7].
Міністерство туризму Єгипту повідомило про плани в найближчі три роки — подвоїти російський і український турпотік. Для цього єгиптяни готові не тільки кардинально змінити підхід до реклами курортів, але й надавати допомогу туроператорам: „ для якнайшвидшого відновлення турпотоку на курорти Єгипту міністерство підготувало програму компенсацій туроператорам за прогорілі місця на чартерних рейсах. Зараз така програма діє за чартерам в Табу, Марса-Алам, Луксор, Асуан, а також на курорти єгипетського Середземномор’я”, — запевняє російських та українських туроператорів міністр туризму країни [5].
Загалом, поки що існує як мінімум три варіанти розвитку подій в Єгипті.
Перший з них пов’язаний з можливістю другої революції, яка визріває на тлі критики — і в багатьох випадках справедливою — єгипетських військових.
Другий — з можливістю розгортання повномас-штабної міжконфесійної війни, оскільки є чимало сил, включаючи прихильників колишнього президента, які бажають цього.
Третій — пов’язаний з можливим посиленням військового режиму, який може отримати підтримку „Братів-мусульман” Такий сценарій після хаосу буде розглянуто багатьма єгиптянами як єдиний рятівний варіант [3].
6і
Таким чином, якщо „революція” зруйнувала економіку могутньої країни, що розвивається, то кому це було вигідно? Зрозуміло, що не народу, який за допомогою IT-технологій вивели на вулицю, а тепер на кілька років відкинули назад у своєму розвитку. Економіка Єгипту в роки глобальної фінансово-економічної кризи вистояла і швидко розвивалася, набагато швидше, ніж економіка США та країн Євросоюзу, а зараз вона похитнулася. Економіка Єгипту зазнала серйозних втрат за кілька місяців антиурядових хвилювань. Але все ж хочеться вірити, що країна впорається з цією кризою, і гідно вийде з цієї проблеми, і що єгипетський народ нарешті зможе зітхнути спокійно й жити в мирі та достатку.
Література
1. Революція в Єгипті (2011). [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki/
2. Єгипетська революція 2011 р.: структурно-демографічний аналіз. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.polit.ru/article/2011/03/04/egyrev/
3. Ситуація в Єгипті: травень 2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://maof.rjews.net/ actual/13-2009-07-21-16-52-07/26426-—2011 4. Єгипет переживає наслідки революції. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http ://www.liberation.fr/ monde/01012340064-l-egypte-sous-le-contre-coup-de-la-revolution 5. Революція сильно вдарила по економіці Єгипту. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://profi-forex.org/news/entry1008065936 6. Наслідки революції на міжнародні економічні відносини. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// ria.ru/spravka/20110201/329005836 7. Допомога Єгипту у подоланні наслідків революції. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http: //gazeta. ru/news/... / 2011/06/.../n_1871477
Юсеф Н. Н. Зміни в міжнародних економічних відносинах Єгипту після революції у травні 2011 р.
У статті йде мова про „революцію”, яка спіткала Єгипет у 20і і р., та до яких змін вона призвела. Розглянуто наслідки масових заворушень в середині самої держави, а також їхній вплив на розвиток міжнародних економічних та політичних відносин Єгипту з іншими країнами.
Ключові слова: міжнародні економічні відносини, економіка Єгипту, революція, наслідки, масові заворушення.
Юсеф Н. Н. Изменения в международных экономических отношениях Египта после революции в мае 2011 г.
В статье изложены основные причины „революции”, которая постигла Египет в 20іі году, и к каким изменениям она привела. Рассматриваются последствия замешательств внутри самого государства, а так же их влияние на развитие международных экономических и политических отношений Египта с другими странами.
Ключевые слова: международные экономические отношения, экономика Египта, революция, последствия, массовые протесты.
Yusef N. N. Changes in the international economic relations of Egypt after revolution in May, 2011
The article says about the „revolution” that befell Egypt in 20іі, and what changes it brought. Examines the effects of confusion within the state, as well as their influence on the development of the international economic and political relations between Egypt and other countries.
Key words: the international economic relations, economy of Egypt, revolution, consequences, mass protests.
Стаття надійшла до редакції і5.і і.20 і і
Прийнято до друку 24.02.20і2
