CC BY
49
2. Дейнека А. Стан i перспективи розвитку мережi заповiдних територiй у Держлюгос-пi Львiвщини// Бiосферний резерват як модель сталого розвитку територiй та об'екпв природ-но-заповiдного фонду: Матер. шжнарод. наук.-практ. конф. - Львiв: Меркатор, 2003. - С. 39-43.
3. Заповедники i нацiональнi природш парки Украши/ Андpieнко Т., Артеменко В., Бiляк М. та ш. - К.: Вища шк, 1999. - 230 с.
4. Зшько Ю.В., Брусак В.П., Нестерук Ю.Й. Географiчнi пiдходи до формування природоохоронних територiй Волино-Подiлля (на прикладi Львiвщини)// Вiсник Львiв. ун-ту. Сер. геогр. - 1992, вип. 18. - С. 6-11.
5. Зшько Ю., Брусак В., Кравчук Я. Територiальна структура проектованого мiж-народного бюсферного резервату "Розточчя"// Розточанський збiр - 2000. - Львiв: Меркатор, 2001. - С. 163-166.
6. 1ванов С.А. Еколого-ланшафтознавчий аналiз гiрничопромислових територш (на прикладi Львiвськоi областi)// Рукопис ... дис. канд. геогр. наук. - Львiв, 2001. - 376 с.
7. Панчишин В.Г. Особливосп розвитку природно-заповiдних об'eктiв на Львiвщи-нi// Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Розточчi: Матер. шжна-род. наук.-практ. конф. - Львiв: Логос, 2000. - С. 7-10.
8. Положення про заповщш територи та об'екти Львiвськоi область - Львiв: Держ. упр. екоресурав у Львiвськiй обл., 1960-1999.
9. Пришко Л.А. Стан та перспективи розвитку природно-заповщного фонду Львiв-щини// Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Розточчя Матер. мiжнарод. наук.-практ. конф. - Львiв: Логос, 2000. - С. 54-57.
10. Стойко С.М. Сучасний стан заповщно1 мереж на Львiвщинi та еколопчш засади створення польсько-украiнського бiосферного резервату на Розточч^/ Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Розточчя Матер. мiжнарод. наук.-практ. конф. -Львiв: Логос, 2000. - С. 59-65.
11. Стойко С., Мельник А., Шушняк В. та ш. Украiнська частина проектованого польсько-украшського бiосферного резервату "Розточчя" та й репрезентативне ландшафтно-еко-лопчне значення// Бюсферний резерват як модель сталого розвитку територш та об'екпв природ-но-заповщного фонду: Матер. мiжнарод. наук.-практ. конф. - Львiв: Меркатор, 2003. - С. 16-31.
12. Стойко С., Петрова Л. Репрезентативнють природно-заповщного фонду на Львiвщинi та шляхи створення його оптимально'!' мереж[// Пращ Наук. т-ва iм. Шевченка. Еколопчний збiрник, т. VII. - Львiв, 2001. - С. 210-221.
13. Стойко С., Шушняк В. Еколопчне обгрунтування створення Надсянського репонального ландшафтного парку: Рукопис. - Львiв, 1997. - 60 с.
14. Целень Я.П. Природно-заповщний фонд Львiвськоi областi на територи люв державного значення ДЛГО "Львiвлiс"// Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Розточчк Матер. мiжнарод. наук.-практ. конф. - Львiв: Логос, 2000. - С. 65-68.
15. Stoyko S., Tasenkevich L., Shushnyak V. Бко^^па еЬагак1егу81ука икга1пвке] 02е8с1 miedzynaгodowego гezeгwatu ЫовГегу "Кагра1у Wshodnie"// Бко^^пе 1 екопот^пе uwaгunkowania гozwoju gospodaгczego Kaгpat Po1udniowo-Wschodnich. Kгosno, 1995. Б. 56-62.
УДК 631.524+712.41 Доц. Л. С. Ю^чек - Хмельницький НУ
1СТОР1Я БОТАН1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ У СХ1ДН1Й ЧАСТИН1
МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано iсторiю боташчних дослiджень на схiднiй частинi Малого Полюся. Ключов1 слова: iсторiя дослщжень, схiдна частина Малого Полiсся, флора, рослиншсть.
Doc. L.S. Yuglichek - Khmelnytskyi national university The history of botanic investigation of eastern part f Male Polissia
It was a history aspect in learning of flora and vegetation of eastern part of Male Polissia. Keywords: history of investigation, learning of vegetation, floristic studies, Male Polissia.
Найвужча дшянка Малого Полiсся (бiля м. Острога в райош рiчки Збитнянки) 4Ítko роздшяе його на двi частини - захiдну, в межах Львiвськоi, PÍBHeHCbKOi та Тернопшьсько! областей, та схщну, що включае швшчш райони Хмельниччини (Славутський, 1зяславський, Шепе^вський, Полонсь-кий та м. Нетшин).
До кiнця XVIII ст. схщна частина Малого Полiсся входила до складу Польшд, тому вивчалась польськими вченими. Назву "Мале Полюся" запропо-нував польський географ Г.О. Оссовський у 1867 р. [24]. Ii вживали польськi вченi Ормiцький, Суйковський, Охотська, Борусевич, хоча i розумши Мале Полюся в рiзних межах [55].
Першi ботанiчнi дослiдження схщно!" частини Малого Полiсся мали флористичний характер. За 1х результатами публжувались списки рослин. Наприкiнцi 30-х роюв XIX ст. в регiонi дослщжень працював В. Тишецький [5, 6]. Вш дослiджував флору в околицях мют Острога та Полонного i передавав гербарш рослини та списки знайдених рослин О.С. Роговичу. Зокрема, перелж рослин, як В. Тишецький зiбрав коло Полонного, включав 663 види рослин [56, 57]. Серед них таю рщюсш знахщки як Daphne cneorum L., Phyteuma spicatum L., Rhododendron luteum Sweet., Symphytum cordatum Waldst. et Kit ex Wild., Crataegus laevigata (Poir) DC, Chimaphila umbellata (L.) Barton., Polemonium coeruleum L., та ряд шших. О.С. Рогович опублжував "Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской и Полтавской ", в якому навiв ряд видiв флори схщно!" частини Малого Полюся, знайдених В. Тишецьким та власноручно [5, 38]. Вiдомi збо-ри О.С. Роговича з села Миньювщ Славутського р-ну [6]. Вш перший вказав на мюцезростання Primula vulgaris Huds. бшя Шепе^вки [42].
У 80-х роках цього ж столггтя бшя Острога, Полонного та Славути проводив флористичш дослщження 1.Ф. Шмальгаузен (1886). Вш виявив мю-цезростання бшя Полонного ряду рщюсних видiв, серед яких Melittis sarmati-ca L., Astrantia major L., Salix myrtilloides L., Juncus squarrosus L. [48].
Видатним дослщником флори та рослинност регюну був Й.К. Па-чоський. У його працях вперше даеться iсторiя розвитку флори регюну [34, 55, 56]. У статт "Матерiалы для флоры Заславльского и Ковельского уездовъ Волынской губернии" вш пише про мюцезростання Artemisia austriaca Jacq. бшя Славути [30]. У пращ "Флора Полесья и прилежащих местностей (18971900)" Й.К. Пачоський узагальнюе флористичш матерiали попередниюв (В. Тишецького, А.С. Роговича), наводить даш про мiсцезростання ряду видiв [35,57,58]. У статтi "Основные черты развития флоры Юго-Западной России" вщзначае мюцезростання Rhododendron luteum Sweet. бшя Полонного, як найбшьш пiвденного пункту поширення виду i мiсця, де вш пережив льодо-викову добу [35]. П. Тутковський [40] та М. Куксш [23] вказують на мюцез-ростання цього виду на швшч вiд Шепетiвки.
У пращ А.1. Барбарича (1937) "Суходiльнi луки Правобережного По-лiсся" знаходимо деяк данi про суходiльнi луки регюну [2].
Продовжуеться фрагментарне вивчення флори регюну. С.С. Харкевич наводить даш про знаходження на Славутчиш С.Г. Бобровим Trifolium lupi-
nasterL. [41], А.1. Барбарич (1953) - про мюцезростання Rhododendron luteum бшя Полонного [4]. Особлива увага придшялась природним острiвним мю-цезнаходженням Picea abies (Барбарич, 1953) [3] Поварнщин [36], Кондратюк [22] та Слободян [39]).
У цей перюд розпочалися власне геоботашчш дослiдження, як дали змогу здiйснити природне районування територи. Однi дослiдники вiдносили Мале Полюся до Лiсостепу, iншi - до Полюся. П.М. Цись розглядав Мале По-лiсся у складi Лiсостепу, встановив його межi, вщдшив Мале Полiсся вiд районiв лесових плато тд назвою мвнутрiшня акумулятивна рiвнина Верхнього Бугу i Стиру". Схiдну частину Малого Полiсся вш видiлив у Сла-вутську акумулятивну рiвнину, яка з'еднуеться на заходi з Бродiвською рiв-ниною через долину рiчки Збитнянки, а на сходi - переходить в Житомирське Полюся [43]. Враховуючи особливостi характеру Грунтового покриву i його розподш, Н.Б. Вернандер, М.М. Годлш, Г.1. Самбур, С.А. Скорина (1951) [14], Н.Б. Вернандер (1972) [16] вщносили Волино-Подшьську височину до зони Люостепу, а територiю схiдноï частини Малого Полюся видiляли в 1зяс-лавсько-Шепе^вський передполiський район. Фiзико-географiчному району-ванню Малого Полiсся як територiï Люостепу присвяченi працi В.Г. Бондарчука (1959)[8]. К.1. Геренчук (1968) вважав Мале Полюся Захщноукрашсь-кою провшщею Лiсостеповоï зони, зазначаючи, що ця територiя - не типовий Люостеп i вiднесена до нього умовно [17]. До Люостепу вiдносить Мале По-лiсся i Г.1. Денисик (2001) [18]. Вш вважае його закономiрним явищем на ме-жi контакту двох смуг - лiсовоï i лiсостеповоï, i вказуе, що сучасш малопо-лiськi ландшафти, особливо у центральнш та схiднiй частинах все бшьше на-бувають ознак люостепових. До Полiсся вiдносять Мале Полюся фiзико-геог-рафи В.Д. Ласкарев (1914) [24], Н.Б. Вернандер (1958)[15], А.М. Маринич (1963, 1993) [25, 26], Б.М. Муха (1989) [29].
У складi Полюся розглядають Мале Полюся i геоботашки. С.М. Брадю (1957) [9] у системi геоботашчного районування вiдносила цю територiю до Схщноевропейсько1" провiнцiï Полiськоï пiдпровiнцiï, оскшьки Мале Полiсся подiбне до Полюся рiвниннiстю територiï, значною ïï заболоченшстю, великим поширення пiскiв та дерново-шдзолистих пiщаних Грунтiв, наявнiстю еолових форм рельефу, соснових та дубово-соснових лiсiв, материкових лук полiського типу. Стаття С.М. Брадiс "Рослиннiсть схщно1" частини Малого Полiсся та питання ботанiко-географiчного районування захiдних областей УРСР" (1957) - единий узагальнюючий геоботашчний огляд територiï. У нiй дано загальну характеристику Малого Полiсся, визначено його меж^ (якi в основному збшаються з тими, що провiв М.П. Цись) [43], розроблено схема-тичну карту. Тут вперше використано назву "схщна частина Малого Полюся" i охарактеризовано ïï рослиннiсть. Проте в цш працi С.М. Брадю описуе пере-важно рослинний покрив захiдноï частини Малого Полiсся, до того ж рослин-нiсть за 46 роюв зазнала iстотних змш. У цiй статтi, а також пращ "О геоботаническом районировании северо-западных областей УССР" (1961) С.М. Бра-дю обгрунтувала необхiднiсть видшення Малого Полiсся у самостiйний бота-нiко-географiчний район [10].
Шзшше (1977) пiд час проведення геоботашчного районування вона видiлила Малополiський округ соснових та дубово-соснових лiсiв та евтроф-них болiт [11]. Ю.Р. Шеляг-Сосонко та Г.С. Куковиця (1971) схщну частину Малого Полiсся видшяли у Схiдно-Малополiський район, в який включили територш Рiвненщини та Хмельниччини [44]. С.М. Брадiс розробила торфо-во-болотне районування, згiдно з яким схщна межа Малого Полiсся проходить бшя м. Острога (по с. Плужному), а дослщжувана територiя належить до двох торфово-болотних областей - Малого Полюся та Захщного Полiсся [12].
А.1. Барбарич характеризував дшянки мезотрофних болiт поблизу сш Дертка i Дорогоща Плужнянського району та бшя озера Святого 1зяславсько-го райошв. Вiн висловив припущення про те, що район внутршньо1 акумуля-тивно1 рiвнини Верхнього Бугу i Стиру з шдрайоном Острозько1 прохщно1* низини е мiсцем збереження низки глящальних релiктiв на УкраАт [7]. Зап-лавнi луки р. Горит вивчали Ю.Р. Шеляг-Сосонко та А.1. Кузьмичов [45], верхiв,я р. Корчику - М.Н. Бувальцев [13], р. Вши - С .Я. Слш, 1.М. Григора, П.М. Поливяний [20].
У raroi "Природа Хмельницькоï областГ Пiд ред. К.1. Геренчука (1980) узагальнено матерiали про геологiю, геоморфологш, клiмат, грунти, ландшафти, гiдрологiчну штку та рослиннiсть Хмельниччини, в тому чи^ ïï пiвнiчноï частини [37].
Мюце Малого Полiсся в рамках флористичного районування визначи-ли Б.В. Заверуха (1985) [21] та Н.В. Мшанецька (1998) [278, 28]. Вони розгля-дали Мале Полiсся у складi Центральноевропейсько1' флористично1' провiнцiï, Люблшсько-Волинсько-Подшьсько1" пiдпровiнцiï, Пiвденнополiського округу, Малополюького пiдокругу. Н.В. Мшанецька розробила флористичне районування Малого Полюся, згiдно з яким видшяла три флористичних райони: Захщномалополюький, Приподiльський, Приполiський. Дослщжува-ну територш вона вщносила до складу схщних частин Приполiського та Приподшьського районiв [28].
Новий поштовх боташчним дослiдженням схiдноï частини Малого Полюся дали експедицiï на чолi з Т.Л. Андрiенко (1997-1998 рр.). ïх результатом стало створення 6 нових природно-заповщних об,ектiв. Серед них РЛП "Мальованка", заказники "Пралю", "Дорогоща", "Ху^рський", пам'ятка при-роди "Три дуби", заповщне урочище "Вiльшина". Знахщкам рiдкiсних видiв присвяченi працi Т.Л. Андрiенко, О.1. Прядко, О.Ю. Недоруба, В.М. Антосяк [1], Л.С. ЮЮгачек [49,51], Л.С. ЮЮгачек, О.О. Орлова [52].
Великий внесок у дослщження рослинного покриву 30-кшометрово1" зони Хмельницько1' АЕС (м. Нетiшин) зробила експедищя, яку очолю-вав Ю.В. Шеляг-Сосонко (червень-серпень, 1999 р.) [19, 46, 47]. Характер i закономiрностi розподшу рослинност схiдноï частини Малого Полюся дос-лiджувала Л.С. Юглiчек [50]. Флористичнш класифiкацiï лiсiв присвяченi пращ Л.С. Юглiчек та В.А. Онищенка [53, 54].
Незважаючи на значну кшьюсть дослiджень, проведених у схщнш частинi Малого Полiсся, для ботантв залишаеться ще досить широке поле дiяльностi. Не дослiджено склад флори дано1' територiï, актуальним е вивчення
адвентивних видiв, 3míh рослинного покриву пiд впливом антропогенного тиску тощо.
Л1тература
1. Андр1енко Т.Л., Прядко О.1., Недоруб О.Ю., Антосяк В.М. Нов1 мюцезнаход-ження Carex bohémica Schreb. в УкраЫ// Укр. ботан. журн. - 1999, т. 56, № 2. - С. 160-162.
2. Барбарич А.1. Суходшьш луки Правобережного Полюся// Геоботашчний зб1р-ник. - К.: Вид-во АН УРСР, 1937, № 1. - С. 131-164.
3. Барбарич А.1. Остр1вне поширення ялини на Украшському Полюа// Ботан. журн. АН УРСР, 1953, т. Х, № 3. С. 52-55.
4. Барбарич А.1. Поширення рододендрона жовтого на Украшському Полюа та мож-ливост господарського його використання// Ботан. журн. АН УРСР, 1953, т. IX, № 2. - С. 55-60.
5. Барбарич А.1. До юторп боташчних дослщжень на Украшському Полюа// Укр. ботан. журн. - 1961, т.18, № 5. - С. 99-106.
6. Барбарич А.1. Панас Семенович Рогович (До 150-р1ччя з дня народження// Укр. ботан. журн. - 1963, т. 20, № 5. - С. 99-104.
7. Барбарич А.1. Фрагменти рослинност болота перехщного типу на межi Волинсь-кого Люостепу i Малого Полюся УРСР// Укр. ботан. журн. - 1966, т.23, № 1. - С. 104-106.
8. Бондарчук В.Г. Геолопя Украши. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1959. - 832 с.
9. Брадк С.М. Рослиннють схщно'1' частини Малого Полюся та питання ботанiко - ге-ографiчного районування захiдних областей УРСР// Укр. ботан. журн. - 1957, т. 14. - С. 3-13.
10. Брадис Е.М. О геоботаническом районировании северо-западных областей УССР// Труды научного совещания по природно-географическому районированию УССР. -К.: Изд-во Киев. ун-та, 1961. - С. 89-97.
11. Брадк С.М., Андр1енко Т.Л. Полюька пщпровшщя// Геоботашчне районування Украшсько1' РСР. - К.: Наук. думка, 1977. - С. 73-136.
12. Брадк С.М., Кузьмичов А.1., Андр1енко Т.Л., Батячов С.Б. Торфово-болотний фонд УРСР, його районування та використання. - К.: Наук. думка, 1973. - 163 с.
13. Бувальцев М.Н. Короткий геоботашчний огляд лучно'1' рослинност заплави р. Корчику// Укр. ботан. журн. - 1974, т. 31, № 6. - С. 746-748.
14. Вернандер Н.Б., Годлин М.М., Самбур Г.И., Скорина С.А. Почвы УССР. - К.: Госсельхозиздат УССР, 1951. - 932 с.
15. Вернардер Н.Б. Почвы Полесья УССР и некоторые пути повышения их плодородия// Природные условия и ресурсы Полесья (Третья конф. по вопр. развития производительных сил Полесья УССР). - К.: Изд-во АН УССР. - 1958, вып. 1. - С. 25-34.
16. Вернардер Н.Б. Почвы// Украина и Молдавия. - М.: Наука, 1972. - С. 177-225.
17. Геренчук К.И. Малое Полесье// Физико-географическое районирование Украинской ССР. - К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. - С. 165-173.
18. Денисик Г.1. Люополе Украши. - Вшниця: Тезис, 2001. - 284 с.
19. Дщух Я.П., Устименко П.М., Плюта П.Г., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Коротчен-ко 1.А. Карта рослинност 30-кшометрово'1' зони Хмельницько'1' АЕС// Укр. ботан. журн. -2001, т. 58, № 4. - С. 10-20.
20. Елин Е.Я., Григора И.М., Полывяный П.М. Растительность и почвы пойменных лугов Вилии// Науч. тр. акад. с.-х. наук, 1960, т. 11, вып. 2. - С. 101-109.
21. Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис. - К.: Наук. думка, 1985. - 192 с.
22. Кондратюк С.М. Дикоростуч хвойш Украши. - К.: Вид-во АН УРСР, 1960. - 120 с.
23. Куксш М. Азашя понтшська (Asalea pontica L.= Rhododendron flavum DON.) на Украшському Полюа// Труди сшьськогосподарсько'1' боташки, 1929, т.2, вип. 2.С. 219-227.
24. Ласкарев В. Д. Геологические исследования в юго-западной России (17 лист общей геологической карты России). - 1914. - 540 с.
25. Маринич О.М. Украшське Полюся: фiзико-географiчний нарис. - К.: Радянська школа, 1962. - 163 с.
26. Маринич А.М. Геоморфология Южного Полесья. - К.: Изд-во Киев. ун-та, 1963. - 251 с.
27. Мшанецька Н.В. Анашз флори Малого Полюся (Украша) (з використанням комп'ютерних баз даних): Автореф. дис... канд. бюл. наук: 03.00.01/ Центр. бот. сад iм. М.М. Гришка - К.: Наука, 1995. - 24 с.
28. Мшанецька Н.В. Флористичне районування територи Малого Полюся (Укра-1'на)// ^y^Bi записки Тернопiльського державного педун-ту iM. В. Гнатюка. Серiя 4: Бюлопя, 1998, № 3. - С. 18-22.
29. Муха Б.М. Мале Полюся// Географiчна енциклопедiя Укра'ни: Укра'нська Ра-дянська енциклопедiя iM. М.П. Бажана. - К.: 1990, т.2. - С. 318-319.
30. Пачоский И.К. Основные черты развития флоры юго-западной России// Зап. Новороссийского Общества естествоиспытателей. - Приложение к Т.34. - Херсон, 1910. - 430 с.
31. Пачоский И.К. Матерiалы для флоры Заславльского и Ковельского уездовъ Волынской губернии// Записки Киевского Общества естествоиспытателей. - 1888, т. IX, вып. 1,2. - С. 192-195.
32. Пачоский И.К. Флора Полесья и прилежащих местностей// Труды С.-Петербургского Общества естествоиспытателей. - 1897, т. 27, вып. 2. - С. 1-260.
33. Пачоский И.К. Флора Полесья и прилежащих местностей// Труды С.-Петербургского Общества естествоиспытателей. - 1899, т. 29, вып. 3. - С. 1-115.
34. Пачоский И.К. Флора Полесья и прилежащих местностей// Труды С.-Петербургского Общества естествоиспытателей. - 1900, т. 30, вып. 3. - С. 1-103.
35. Пачоский И.К. Основные черты развития флоры юго-западной России// Зап. Новороссийского Общества естествоиспытателей. - Приложение к Т.34. - Херсон, 1910. - 430 с.
36. Поварнщин В.О. Люи Укранського Полiсся. - К.: Вид-во АН УРСР, 1959. - С. 208.
37. Природа Хмельницько'1' обласп/ Пщ ред. К.1. Геренчука. - К.: Вид-во Львiв. унту, 1980. - 152 с.
38. Рогович А.С. Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской и Полтавской// [Киевские] Универ. известия, 1869. - С. 308.
39. Слободян М.П. Матерiали до вивчення природного поширення ялини европейсь-ко'1 на Укра'нському Полюа// Укр. ботан. журн. - 1962, т. Х1Х, № 4. - С. 79-82.
40. Тутковський П. Кавказька красуня азалiя (Azalia pontica) на Укрш'ш, й минуле, сучасне та майбутне// Наука на Укра'ш. - Харюв, 1992, № 4. - С. 143-150.
41. Харкевич С.С. О некоторых флористических находках в пределах Украинской ССР. - Ботан. журн. - 1952, т.1Х, № 2. - С. 25-34.
42. Флора УРСР: В 10 т. - К.: АН УРСР. - 1957, т.8. - С. 391.
43. Цысь П.М. Схема геоморфологического районирования западных областей Украинской ССР. Наук. зап. Львiв. держ. ун-ту iм. 1вана Франка// Геогр.зб, 1951, вип. 1, т.18. - С. 11-62.
44. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Куковиця Г.С. Геоботаническое районирование запада Украины// Ботан. журн. - 1971, т. 56, № 10. - С. 1388-1395.
45. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Кузьмичов А.1. Заплавш луки р. Гориш. - Укр. ботан. журн. - 1967, т. 24, № 3. - С. 74-79.
46. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дщух Я.П, Устименко П.М, Коротченко I.A., Югль чек Л.С. Люова рослиннють 30-кшометорво'1 зони Хмельницько'1 АЕС// Укр. ботан. журн. -2000, т. 57, № 3. - С. 250-256.
47. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Дщух Я.П., Коротченко I.A. Трав'я-ниста рослиннють 30-кшометорво'1' зони Хмельницько'1' АЕС// Укр. ботан. журн. - 2000, т. 57, № 4. - С. 380-385.
48. Шмальгаузен И.Ф. Флора юго-западной России, т.е. губерний: Киевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской и смежных местностей. Руководство для определения семенных и высших споровых растений. - Киев. - 1886. - 783 с.
49. Югл1чек Л.С. Новi мюцезнаходження рщкюних пгроф^них видiв у схщнш частит Малого Полюся// Укр. ботан. журн. - 2001, т.58, № 1. - С. 40-47.
50. Югл1чек Л.С. Нарис рослинност схщно! частини Малого Полюся// Наyковi записки Тернопшьського державного педагогичного ун-ту iм. В. Гнатюка. Серiя: Бюлопя, 2002, № 2(17). - С. 31-36.
51. Югл1чек Л.С. Центральноевропейсью види схщно! частини Малого Полюся// Укр. ботан. журн, 2003, т. 60. - С. 41-47.
52. Югл1чек Л.С., Орлов О.О. Поширення Primula vulgaris Huds. (Primulaceae vent.) на рiвниннiй частиш Укра'ни та й еколого-ценотичш особливосп// Укр. ботан. журн. - 2000, т.38, № 2. - С. 173-178.
53. Югл1чек Л.С., Онищенко В.А. Грабово-дyбовi люи на межi Малого та Жито-мирського Полюся// Наук. вюник Чертвецького ун-ту. Бюлопя. - 2003, вип. 169. - С. 151-161.
54. Югл1чек Л.С., Онищенко В.А. CocHOBi та дубово-cocHOBi лiси на межi Малого та Житомирського Полюся// Рослиннють хвойних люв Украши. Матерiали робочо'1 наради (Ктв, листопад, 2003 р.) - Ктв: Фiтocoцioцентр, 2003. - С. 233-243.
55. Borussiewicz A. Krainy geograficzne Wolynia Rocznik Wolynski, t. VIII Rowne, 1939. - C. 1-25.
56. Paczoskiy J. Przyczynek Do historyi badan flory kralowej// Pamietnik fizyograficzny -Warszawa: Druk Warszawskego Towarzystwa Akcyjnego Artystyczno - Wydawniczego. - 1896, т. XIV. - С. 145-151.
57. Paczoskiy J. O Formacyach roslinnych// Pamietnik fizyograficzny - Warszawa: Druk Warszawskego Towarzystwa Akcyjnego Artystyczno - Wydawniczego, 1900, т. XVI. - Dziat III. Botanika i zoologia. - 31 s.
58. Paczoski J. O formacjach roslinnych i pochodzeniu flory Polesskij// Pamietnik fizyograficzny - Warszawa: Druk Warszawskego Towarzystwa Akcyjnego Artystyczno - Wydawniczego, 1900, т. XVI. - P. 3. - S. 3-156.
УДК 3 71 Dr. Ewa Fleszar - Uniwersytet Szczecinski
Pracownia Dydaktyki Biologii
ЗНАЧЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ ПРИРОДНИЧИХ СТЕЖОК
У Л1С1ВНИЧ1Й ОСВ1Т1
Розкривасться змют i характер дидактичних стежок у лiсiвничiй освт.
Ключов1 слова: лiсiвнича наука, дидактика, бiорiзноманiття.
Dr. Ewa Fleszar - Uniwersytet Szczecinski Pracownia Dydaktyki Biologii
Significance and Utilisation of Didactic Ecological Trial in Forestry Education
Content and peculiarities of didactic trials as well as their importance in forestry education have been described.
Keywords: forestry education, didactic trials, biodiversity.
Konferencja w RIO w 1992 roku zwana "Szczytem Ziemi" w swoim prog-ramie dzialan zawartym w Agendzie 21 uwzgl^dnila walk^ z niszczeniem lasow. Lasy s^ zrodlem opalu, drewna i innych dobr. Odgrywaj^. znacz^c^ rol<? w ochronie wod i gleb, jak tez w utrzymywaniu wlasciwego skladu atmosfery. Sluz^ w podtrzymywaniu bioroznorodnosci. Przetrwanie lasow zalezy od tego, czy b^dzi-emy je otaczac ochron^. Lasy s^. narazone w sposob ci^gly na liczne zani-eczyszczenia, a problem ich ochrony biologicznej i fizycznej pozostaje ci^gle ni-erozwi^zywalny w zadowalaj^cym stopniu. Czynnikami degraduj^cymi srodowis-ko naturalne czlowieka, a w tym lasy, s^ przede wszystkim zanieczyszczenia poc-hodz^ce z powietrza atmosferycznego. (Fleszar 2000) Jest ono bowiem regularnie i skutecznie zatruwane a co za tym idzie narazone na negatywne dzialalnie pylow i gazow, ktore s^ nosicielami licznych zwi^zkow chemicznych powoduj^cych uszkodzenia organow asymiliacyjnych drzew. Badania w tym zakresie prowadzone przez prof. B. Goneta wykazaly. iz igly sosen mog^ stanowic wskaznik uszkodzen lasow przez zanieczyszczenia chemiczne (spaliny samochodowe). Obserwuje si <5 wtedy dwa efekty - zanik jonow manganu i pojawienie si<? in vitro slabego sygnalu wolnego rodnika askorbylowego, jako wyrazu spadku (zuzycia) witaminy C in vivo (reakcja obronna igiel na stres oksydacyjny) (Gonet 2000). Przez szkodliwe
