CC BY
16
мшо, що iнтереси керiвникiв як фiзичних oci6 вступають у протирiччя з ште-ресами колективу, але у ситуацй, коли вiдсутня система конкретно! вщповь дальностi керiвникiв, набирае силу тенденщя одноособового прийняття pi-шень на основi власних iнтеpесiв. Таким чином, швидко пройшовши пеpiод "Економши малих пiдпpиемствм, економiка кра!ни увшшла у стабiльну фазу мЕкономiки фiзичних осiб". Основна причина цього криеться в недосконало-му законодавствi i, насамперед, у законi "Про шдприемства i пiдпpиемницьку дiяльнiсть", в якому практично вщсутт демокpатичнi норми управлшня. А це, у свою чергу, призвело до широкого запровадження авторитарного стилю управлшня шдприемствами.
Очевидно, що ця фаза активно сприяе розвитку економiчно! кризи i е несумюною iз становленням правово! держави i розвитком у напрямку ш-дустpiального або, тим бiльше, постiндустpiального сусшльства. Подальше керування господарськими структурами в цьому напрямку призведе до ви-черпання наявних ресурЫв, нагромадження сощальних пpотиpiч i пониження морального piвня населення. Кpiм того, здобуття невиробничих доходiв фь зичними особами за рахунок перерозподшу нацiонального доходу i прав вла-сностi може призвести до критично! ситуацй в масштабах держави. Отож подальше поглиблення фази "Економши фiзичних оЫб" пов'язане з групуван-ням економiчних суб'екпв, що мають спiльнi iнтеpеси.
Можливi два ваpiанти подальшого ходу подш. Перший - поглиблення розриву мiж кеpiвниками i колективами i створення горизонтальних структур легально чи нелегально об'еднаних кеpiвникiв пiдпpиемств, державних i му-нiципальних пpацiвникiв piзного piвня. Другий ваpiант пов'язаний iз набли-женням iнтеpесiв колективу пiдпpиемства i його кеpiвництвом, створенням вертикально штегрованих економiчно ефективних господаpсько-фiнансових структур, як сприяли б розвитку економiки. Перший ваpiант веде до "мафiза-цй" економiки, переходу до нового перюду "Економiки кpимiнальних груп", посилення структурного i поведiнського монополiзму, обмеженню конкурен-цi! тощо. Другий ваpiант означае консолщащю, введення демократизму в уп-pавлiннi на всiх piвнях економжи, зближення iнтеpесiв при певному взаемно-му i добpовiльному !х самообмеженш. Власне, другий ваpiант дае змогу реа-лiзувати пеpехiд до соцiально-оpiентовано! ринково! економiки. Постае пи-тання про створення таких оpганiзацiйно-економiчних механiзмiв, якi дали б змогу здшснити швидку коpекцiю цiльових установок i курсу становлення менеджменту пiдпpиемств. Цшком зpозумiло, що такi унiвеpсальнi мехашзми зараз вiдсутнi. Але потpiбно послщовно розробляти та впроваджувати у практику дiяльностi пiдпpиемств доцiльнi в цих вщношеннях заходи.
Л1тература
1. Клейнер Г.Б., Тамбовцев В.П., Качалов Р.М. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность. - М.: Экономика, 1977. - 286 с.
2. М1зюк Б.М. Системш основи теори та шструментарш менеджменту шдприемства. - Льв1в: Коопосвгга, 2000. - 418 с.
УДК 658:681 Доц. О.М. Ананьев, канд. екон. наук - ЛКА
ШФОРМАЦШНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОП-МЕНЕДЖМЕНТУ
У найближчому майбутньому топ-менеджменту доведеться мати справу з прин-ципово новою суспшьно-виробничою органiзацieю. Радикально змшяться iснуючi фо-рми шформатизацп органiзацiйно-функцiонального управлiння. I почнуться вони з впровадження нових можливостей реестрацп, передачi i обробки шформацп.
Розглядаються концептуальнi питання оргашзацп iнформацiйного забезпечен-ня основних функцiй топ-менеджменту i формуються рекомендацп з його створення i використання в нових умовах господарювання.
Doc. O.M. Ananyev - Commercial Academy of Lviv Informative providing of top-management
The top-management will be necessary to have business with the of principle new public-production organization in the near future. The existent forms of informatization of organizational-functional management will radically change. It began from introduction of new possibilities of registration, transmission and treatment of information.
The conceptual questions of organization the informative providing of basic functions of top-management are considered in article, and that are formed the recommendationes from creation and use in the new terms of economy support.
Нова шформацшна револющя почалась з шформацп, необхщ^' для б1знесу. Вона кардинально змшила змют, який вкладаеться у поняття "шфор-мащя". Сьогодш революцшш змши вщбуваються не в технолопях, техшщ, комп'ютерних програмах або швидкост передач! даних. Революцшш змши вщбуваються, перш за все, у концепщях. Револющя йде не у сфер! шформа-цшних технологш (IT) i не в автоматизованих шформацшних системах (А1С), i в ii кер1вництв1 стають, як не дивно, не менеджери з шформаци.
Причиною i нагодою до початку новоi iнформацiйноi революци стала нездатшсть "iнформацiйноi шдустри" - пращвниюв А1С i AIT - задовольня-ти потреби в шформаци.
Протягом останшх 50-ти роюв у центр! уваги iнформацiйних технологш були данi, ix зб!р, збереження, передача i представлення. У назв! "шфор-мацiйна теxнологiя" визначальною була саме друга частина "технолопя". Нова шформацшна револющя перенесла центр тяжшня на першу складову -"шформащю". Головне питання цiеi революци полягае у наданш вiдповiдей на два запитання: в чому змют i сутшсть iнформацii? Яке ii призначення? Та-ка постановка питання веде до кардинального перевизначення завдань, що покладеш на iнформацiю, а разом з тим i до реоргашзаци пiдприемств i орга-шзацш, як! повинш виконувати щ завдання.
Рашше вс в основному думали, що комп'ютер знайде свое використання в обороннш промисловост i в точних науках: астрономii, ф!зищ, кван-товш мехашщ тощо. Але революцшш змши проявились фактично тшьки там, де ix шхто не передбачав - у щоденнш рутиннш робот!. При цьому комп'ютер i теxнологii, як! на ньому базуються, поки що практично не впливають на прийняття ршень. Пращвники, пов'язаш з автоматизованими системами обробки шформаци (АСО1) обвинувачують в цьому кер!вниюв-"реакщоне-р!в". Це помилка! Топ-менеджмент не використовуе нов! технологи просто
тому, що т не забезпечують його шформащею, необхiдною для виконання завдань, що стоять перед ним.
Як вщомо [1, 5, 9], задачею топ-менеджмнту е створення споживчих щнностей i матерiальних благ. Але тут неможливо обiйтись без ризикованих ршень в таких сферах як теорiя i стратегiя бiзнесу, лiквiдацiя старих i впро-вадження нових товарiв, комерцiйна дiяльнiсть тощо. Необхiднi також стра-тегiчнi рiшення, якi базуються на знаннях нових реалiй. Саме розробка цих ршень е задачею топ-менеджмету1. Але традицшний бухгалтерський i опера-тивний облiк не дае шформацй, яка б допомогла топ-менеджменту в реалiза-цй його задач. При цьому новi шформацшш технологй, що з'явилися разом з комп'ютером, були просто приреченi на обробку даних бухгалтерского обль ку, оскшьки нiяких iнших просто не було. Новi iнформацiйнi технологй за-ймалися збором i систематизацiею цих даних, !х iнтерпретацiею, аналiзом i представленням. Цим значною мiрою пояснюеться той величезний вплив, який новi технологй здiйснили на виробничий процес, i цим же пояснюеться занадто малий вплив iнформацiйних технологiй на менеджмент самого бiзне-су. На жаль, не вс працiвники шформацшних вiддiлiв усвiдомлюють, що су-часному менеджменту не потрiбно збiльшення обсяпв даних, розвиток ш-формацiйних технологш або пiдвищення швидкостi комп,ютерiв. А 1м пот-рiбно нове визначення поняття "шформащя" i новi концепцй обробки шформацй саме для ще! (головно!) категорй менеджерiв. У цих нових концепщях е двi об,еднуючi ознаки. По-перше, !х призначення надавати не дат, а шфор-мащю. По-друге, вони розробляються спещально для топ-менеджменту, щоб забезпечувати шформащею, необхщною для розв'язку задач топ-менеджменту i прийняття стратегiчних ршень.
Нова iнформацiйна революцiя (Н1Р) почалась в бiзнесi i саме тут !! ре-зультати найпомiтнiшi [4, 5, 13]. Майже вс сьогодш визнають, що Н1Р без-прецедентна за зниженням вартост шформацй i за масштабами розповсюд-ження шформацй. Але насправдi все це далеко не так2.
З досвщу минуло! iнформацiйно! революцi!, результатом яко! була по-ява друковано! книжково! продукцй, сучаснi спецiалiсти з iнформацiйних технологш можуть почерпнути для себе один важливий урок: вони будуть потрiбнi3. Новi канали розповсюдження iнформацi! змшять традицiйнi, тому що канали розповсюдження завжди змшюють те, що по них перемщуеться [6, 12, 13]. Таким чином, попит на шформащю юнуе. 1снуе i пропозицiя, хоча все ще неорганiзована. У найближчi роки - максимум через десять роюв - вони знайдуть один одного, i це буде справжньою шформацшною революцiею, керувати якою будуть не спещалюти з шформацшних технологш, а безпосе-редньо функщональш працiвники: бухгалтери, економiсти, аналiтики тощо. Тодi i пiдприемства i приватш особи повиннi будуть точно знати, яка шформащя !м потрiбна i як !! отримати. 1м буде потрiбно навчитися спiлкуватися з шформащею як з одним iз ключових ресуршв.
1 Саме таке розумшня задач вищого кер1вництва обумовило видшення менеджменту в самостшну дисципль ну (тсля Друго! свггово!' вшни) - авт.
2 Нееконом1чш змши погано шддаються кшьшснш оцшщ - авт.
3 Правда, в шшш якостг по всш ймов1рносл !м прийдеться ввдшти на другий план i стати другою складо-вою, доповненням до менеджменту. - авт.
Ми тшьки починаемо розумгги, яким чином використовувати шформацш як шструмент. Але ми вже у стан! визначити у загальних рисах основш складов! шформацшно" системи, яка необхщна тдприемству. У найближчому майбутньо-му топ-менеджменту доведеться мати справу з принципово шшою оргашзащею, i сьогодш все ясшше видно концепцн, на яких вона буде базуватись.
Найрадикальшше змшиться найбшьш традицшна з наших шформа-цшних систем - система бухгалтерського облжу. Практично вже бшьшють шдприемств i компанш розвинутих кра'н перейшли вщ традицшних метод!в розрахунку соб!вартост до бшьш сучасно" системи - розрахунку соб!вартост за обсягом господарсько" д!яльность
Початково ця система була розроблена для виробництва i там отрима-ла найбшьше розповсюдження. Але зараз вона все ширше впроваджуеться у сфер! послуг i нав!ть в некомерцшних оргашзащях1. Розрахунок соб!вартост за обсягом господарсько" д!яльност утворюе за суттю зовЫм нову концепщю
процесу шдприемницько" д!яльност i зовЫм нову методику вим!рювання.
.2
Вщповщно до традицшних розрахунюв соб!вартост! загальш вироб-нич! витрати дор!внюють сум! витрат по кожнш прямш операци. Але витра-ти, як! мають виршальне значення для конкурентноспроможност i рента-бельност шдприемства - це витрати всього процесу загалом. Для облжу саме цих витрат i створено розрахунок соб!вартост за обсягом господарсько" дь яльност i саме цим видом витрат вш дозволяе керувати. У його основ! ле-жить уява про б!знес як про комплексний процес, який починаеться з моменту, коли первют матер!али i комплектуюч! надходять на шдприемство i за-кшчуються нав!ть шсля того, як готова продукщя потрапляе до кшцевого споживача. У вартють товару на р!вш з встановленням входить також обслу-говування шсля продажу, нав!ть якщо споживач платить за це окремо.
Традицшний розрахунок вартост вим!рюе витрати на виконання да-
• 3 •
но" конкретно:' операци . Розрахунок соб!вартост! за обсягом господарсько" д!яльност враховуе ще i витрати на невиконання, наприклад, витрати вщ не-використання обладнання; витрати, як! виникли шд час вимушено" перерви при очжуванш поставки потр!бних компонент продукци, а також витрати на виправлення або вщбраковку неяюсно" продукци тощо. Це, по сут!, вартють того, що не було виконано, яку традицшний бухгалтерський облж не може зафжсувати i тому не враховуе. Але вона, як правило, дор!внюе (i часто на-в!ть е бшьшою) вартост виконаних операцш. Таким чином, розрахунок собь вартост за обсягом господарсько" д!яльност дозволяе ефективно контролю-вати не тшьки витрати, а й результат.
Розрахунок соб!вартост за обсягом господарсько" д!яльност об'еднуе в едине цше декшька рашше самостшних процедур: функцюнально-вартю-ний анал!з, анал!з виробничого (будь-якого) процесу, управлшня яюстю i розрахунок соб!вартосл.
При такому шдход! суттево зменшуються витрати виробництва - в бь льшост випадюв на 30-35 %. Але ефект вщ введення цього виду розрахунку
1 Наприклад, в навчальних закладах - авт.
2 Вперше розробленому компашею General Motors в 1927-28 рр. - авт.
3 Наприклад, визначае варпсть для шдприемства операци закрутки банки з повидлом - авт.
собiвартостi прогнозуеться максимальним у сферi обслуговування. Якщо на виробничих пiдприемствах розрахунок собiвартостi проводиться бiльшою частиною незадовшьно, то iндустрiя послуг: торгiвля, навчання, банки i т. ш-ше взагалi не мають практично шяко! шформацп про собiвартiсть. Розрахунок собiвартостi за загальним обсягом господарсько! дiяльностi показуе, чо-му традицшна система розрахунку собiвартостi не працюе у пiдприемствах, якi надають послуги. Справа не в тому, що методи розрахунку помилковь Справа в тому, що традицшна система базуеться не на цих уявленнях. Шдприемства з надання послуг не можуть починати з розрахунку витрат по ок-ремих операщях, як це роблять виробничi шдприемства при використанш традицшного бухгалтерського облжу. Вони повинш виходити з передбачен-ня того, що юнуе тiльки один вид витрат - витрати всього комплексу операцш й щ витрати постшш для будь-якого заданого перюду часу. Рiзниця мiж постшними i змiнними витратами, на якш базуеться традицiйний розрахунок собiвартостi не мае шякого змiсту у сферi надання послуг. I головне, на думку автора, не дiе i iнше базове уявлення традицшного розрахунку собiвартос-тi про те, що каштал можна замiнити працею. У сферi розумово! i штелек-туально! працi додатковi капiталовкладення, як правило, збшьшують, а не зменшують трудовитрати. Торговельне пiдприемство, яке купило нове облад-нання не стане звшьняти через це працiвникiв, - навпаки, воно створить декшька додаткових вакансш для роботи на новому обладнанш1.
Але незмшшсть витрат протягом визначеного часу i неможливють за-мiни одного ресурсу шшим - це тi принципи, з яких починаеться розрахунок собiвартостi за загальним обсягом господарсько! дiяльностi. Використовуючи цi принципи у сферi надання послуг, ми вперше зможемо отримати шформа-цiю про витрати i можливiсть контролювати !х.
Торговельнi шдприемства, наприклад, напротязi декiлькох десятилiть використовують у сво!й дiяльностi традицiйнi методи розрахунку собiвартос-тi, iншими словами, роблять спроби розрахувати витрати на окремi операци i послуги i отримують вкрай незадовiльний результат. Тепер торговельнi шд-приемства починають з запитання "Який один вид дiяльностi представляе собою головну статтю витрат i е найважливiшим для отримання очiкуваного результату?" Вiдповiдь: "обслуговування споживача". Витрати на одного споживача в будь-якш ключовiй сферi комерцшно! дiяльностi суть постiйних витрат. Таким чином витрати i рентабельнiсть визначаються саме обсягом послуг, яким користуеться споживач i комплексом цих послуг . Але знання обсягу витрат по кожнш операци недостатньо. Для того, щоб усшшно дiяти на ринку, який характеризуеться безперервним посиленням конкурентно! бо-ротьби, шдприемствам потрiбно, по-перше, знати сво! витрати по всьому еко-номiчному ланцюгу (логiстичному ланцюгу) ^ по-друге, сумiсно з iншими
1 Оргашзаци 1 шдприемства, в яких широко використовуеться штелектуальна праця (в тому числ 1 вищ1 на-вчальш заклади) повинш добре це розумгги - авт.
2 Роздр1бш торговельш шдприемства Англи [16] знають це вже вщносно довго. Вони вважають, що як тшь-ки товар зайняв свое м1сце на полищ, пов'язаш з ним витрати стають постшними, а задача менеджменту в цей перюд полягае в тому, щоб максим1зувати обсяг прибутку на даний обсяг "Зайнятого поличного простору" на визначений перюд часу. Ця ор1ентащя на шнцевий результат дозволяе магазинам тдвищувати рента-бельшсть, не дивлячись на низьш цши 1 невеликий прибуток - авт.
учасниками економiчного ланцюга регулювати цi витрати i добиватися опти-мiзацii кiнцевого результату. Тому сьогодш бiзнес все частше переходить вiд розрахунку витрат тшьки свое! внутрiшньоi дiяльностi до калькуляцй всього економiчного процесу, в якому навггь дуже велике пiдприемство представляе собою лише одну ланку лопстичного ланцюга.
Юридична особа (пiдприемство) - це реальшсть для акцiонерiв, його пращвниюв, кредиторiв i податково! служби. Але для економши шдприемс-тво - просто фжщя. Економiчна реальшсть - витрати всього процесу вироб-ництва (споживання) незалежно вiд того, хто ним володiе. I саме вони дшсно мають значення на ринку1.
Потужною силою, яка шдштовхне пiдприемства до розрахунку витрат по всьому економiчному ланцюгу, стане перехщ вiд цiноутворення на основi витрат до розрахунку витрат на основi цiни. Пiдприемства традицiйно почи-нають з собiвартостi, додають потрiбний прибуток i отримують цiну. Таким чином, вони використовують цiноутворення, в основi якого лежать середнi витрати на виробництво товару. Сьогодш, у сучасних ринкових умовах, роз-рахунок витрат стае правилом. Таким чином, розрахунок витрат по всьому економiчному ланцюгу, незважаючи на будь-як перешкоди буде впроваджу-ватись в економiчну практику. В iншому, протилежному, випадку нав^ь найбiльш ефективнi пiдприемства будь-яко! сфери дiяльностi залишаються без щнових переваг.
Як вiдомо [11, 15, 17], шдприемствам платять за те, що вони ство-рюють матерiальнi блага, а не за те, що вони зменшують витрати. Але цей факт шяк не вщображаеться в традицiйнiй системi вимiрювання результата дiяльностi пiдприемств2.
Мета дiяльностi будь-якого шдприемства - створення матерiальних благ. А ними потрiбно управляти, виходячи з вiдповiдних уявлень.
Для ще! мети необшдно чотири комплекси даагностичного iнструментарiю:
• (1) - базова фшансова iнформацiя;
• (2) - шформащя про продуктивтсть;
• (3) -технолопчна iнформацiя про виробництво: ключовi знания;
• (4) - шформащя про розподш ресурсiв.
Всi разом вони створюють комплекс робочих шструменлв для управлшня шдприемством.
Базова фшансова шформащя (1) - найбшьш широко використовува-ними дiагностичними шструментами менеджменту е прогноз потоку наявних грошей та лжвщност i ряд стандартних показниюв, таких як: розмiр дивщен-дiв за акцiями, що випущеш; спiввiдношення мiж дебiторською заборговашс-тю i т. iнше. 1х можна уподобити стандартному набору показниюв. Якщо всi цi показники в норм^ то нiякоi iнформацii вони не несуть. Якщо не вщповь дають норм^ значить iснують деяк проблеми, якi потрiбно виявити i лжвщу-вати. Цi показники можна назвати базовою шформащею.
1 Економ1стам ввдомо про важливють розрахунку витрат по всьому економ1чному ланцюгу ще з тих чаав, коли А. Маршал писав про це майже сто рошв [11] - авт.
2 Просто на ринку л1кввдовуються даш шдприемства 1 !х м1сце займають шш шдприемства. I це пояснюеться саме р!внем витрат на одиницю продукци - авт.
Другий Ha6ip ÏHCTpyMeHTÏB, який дозволяе провести дiагностичний aHanÏ3 пiдприемства, стосуеться продуктивност ключових ресурЫв (2). Най-старший з них - продуктивнiсть фiзичноï прaцi. Зараз крок за кроком розроб-ляеться система покaзникiв для вимiрювaння продуктивностi розумовоï прaцi i продуктивност у сферi послуг. Але вимiр тiльки продуктивностi прaцi ро-бiтникiв, як квaлiфiковaних так i неквaлiфiковaних, вже не забезпечуе менеджмент адекватною шформащею про продуктившсть. Потрiбнi дaнi про сукупну продуктившсть фaкторiв виробництва. Цим фактом пояснюеться рют популярностi економiчного aнaлiзу додaноï вaртостi. Вiн базуеться на тому фактор^ що прийнято називати прибутком, тобто, грош^ якi використо-вуються на обслуговування власного кашталу не е прибутком взaгaлi i бшь-шою частиною е витратами в чистому виглядi. Дотепер поки шдприемство працюе з прибутком, який не перевищуе вaртостi кaпiтaлу воно працюе у збиток для себе. Не важливо нaвiть при цьому, що воно платить податки, ш-би мае реальний прибуток. При такш ситуaцiï пiдприемство повертае в еко-номiку менше, нiж бере з ^ï як ресурси. Поки сума прибутку не перевищуе вартост кашталу, шдприемство не покривае сво1'х витрат повшстю, тобто, пiдприемство не створюе мaтерiaльне багатство, а витрачае його1.
Вимiрюючи вaртiсть додану до вЫх витрат, включаючи вaртiсть кашталу, економiчний aнaлiз додано!" вартост дiйсно вимiрюе продуктивнiсть всiх фaкторiв виробництва (3). Вiн показуе, на що потрiбно звернути увагу i сигнaлiзуе, що пора вживати заходи. За допомогою економiчного aнaлiзу додано:' вартост можна виявити найбшьш продуктивш дiлянки. Цей aнaлiз показуе, як товари, послуги, операци вiдзнaчaються надзвичайно високою продуктивною i значно збiльшують вaртiсть.
Найновший iнструмент, який використовуеться для отримання шформацй про ефективнiсть оргашзацй (пiдприемствa) - порiвняльний aнaлiз продуктивности2. Це порiвняння показниюв продуктивносп даного шдприемства з найви-щими показниками по гaлузi або, ще краще, з найвищими показниками у свт.
Економiчний aнaлiз додaноï вартост i порiвняльний aнaлiз (4) разом забезпечують остaннiй дiaгностичний iнструментaрiй, який дае змогу вимь рювати i контролювати сукупну продуктивнiсть фaкторiв виробництва.
Третш нaбiр iнструментiв стосуеться виключноï компетенцй. Лiдерство базуеться на здатност лiдерa робити дещо, що не можуть робити iншi. Воно спираеться на виключну компетенцiю, яка збшьшуе ринкову або споживчу цiннiсть за рахунок унiкaльноï здaтностi виробника або постачальника. До ос-таннього часу обговорення виключноï компетенцй носило достатньо вдауже-ний дискусiйний характер. Але декшька компaнiй вже приступили до створення методологiчноï бази для вимiрювaння виключноï компетенцй i управлшня нею [17]. У кожного шдприемства своя галузь виключноï компетенцй, яка, бе-зумовно, пов'язана з його характером дiяльностi. Але кожному шдприемству
1 До реч1, при такш систем! вим1рювання, якщо брати перюд трансформацшних перетворень, в Укршш знайдеться не так вже й багато тдприемств, як1 можна вважати прибутковими - авт.
2 Пор1вняльний анал1з продуктивносл базуеться на уявленш про те, що все, що робить одна оргашзащя мо-же зробити й шша. Вш спираеться на уявлення про те, що будь-яке шдприемство мае бути конкурентоздат-ним у глобальному масштаб1 - авт.
необхiдна виключна компетенцiя в iнновацiйнiй дiяльностi i кожному шдпри-емству потрiбна методика документування i оцiнки результатiв шновацшно! дiяльностi. На пiдприемствах, де вже ддать такi методики, головним показни-ком шновацшно! дiяльностi служить не загальна ефективнiсть, а результати ш-новацiй у данiй галузi за визначений перюд часу [15].
Останне, де управлшня ддачою компанiею (шдприемства), що нацшена на створення матерiальних багатств, потребуе дiагностичних iнструментiв, -це розподш обмежених ресурсiв, катталу i працi. Цих два види ресурЫв реаль зують на практищ всю iнформацiю про бiзнес, якою володiе керiвництво. Вони визначають якiсть роботи пiдприемства1. Немае кращого способу збшьши-ти загальну продуктившсть пiдприемства, нiж вивчення результатiв катта-ловкладень i спiвставлення !х з прогнозами i обiцянками, на основi яких була видiлена iнвестицiйна сума.
Як вщомо [10, 13], самим обмеженням i цiнним ресурсом для шдприемства е люди, як в ньому працюють. У бiзнесi майже не юнуе практики сшвставлення очiкувань, якi покладаються на окремих ошб з досягнутими ними результатами, як не юнуе i систематично! оцшки результатiв полiтики призначення. У свош дiяльностi зi створення матерiальних благ менеджерам необхiдно пiдходити до розмщення людських ресурсiв з такою ж вщповь дальнiстю, як вони шдходять до розмiщення капiталу.
Перераховаш вище чотири види шформацп створюють картину тшьки поточного положення шдприемства. Вони визначають тактику. Щодо стратеги, то тут необхщна систематизована шформащя про зовшшне середовище. Стратепя повинна базуватися на шформацп про ринки, споживачiв i неспо-живачiв; про технологи у свош галузi i в iнших галузях; про фшанси i про змiни в економщ регiонального i свiтового масштабу. У середиш ж шдпри-емства юнують тiльки витратнi дiлянки. Сдина прибуткова дiлянка - це спо-живач, який дае головну оцшку дiяльностi пiдприемства. Головнi змiни зав-жди починаються за межами шдприемства2. Незважаючи на те, що величезна кшьюсть шдприемств працюе i буде працювати тшьки на локальному або ре-гюнальному рiвнi, всi вони згткнуться - хоча б теоретично - з глобальною конкуренщею, при якш конкуренти знаходяться у крашах i мiстах про якi щ пiдприемства нiколи i не чули. Безумовно не можна отримати всю шформа-цш про зовнiшне середовище, незважаючи на величезну кшьюсть спецiалiзо-ваних масових видань. Але навпъ за наявнос^ повно! iнформацil бшьшють
3
пiдприемств не у сташ и використовувати належним чином .
Адекватна шформацшна система повинна забезпечувати в тому чи^ i iнформацiю, яка змусить топ-менеджерiв засумнiватися у правомiрностi та-
1 П1дприемства, зазвичай, вим1рюють пропозицЦ по вид1ленню кашталовкладень т1льки по одному-двом з перерахованих вище критерпв: прибуток на швестований кап1тал, пер1од окупност1, поток наявних грошо-вих засоб1в 1 приведена варпсть - авт.
2 Як мшмум половина найважлив1ших нових технологш, що зм1нили будь-яку з галузей промисловост1 за останн1 50 рошв, прийшли в цю галузь ззовш, з якихось 1нших галузей [14, 16] - авт.
3 Причиною серйозних невдач у б1знес1 служить розповсюджена уява про те, що умови господарювання таю як: податки, сощальне законодавство, канали розповсюдження, права на штелектуальну власн1сть 1 багато 1ншого - повинн1 бути такими, якими ми !х соб1 уявляемо - авт.
