CC BY
68- виконання туристських ролей;
- моделювання педагогічних ситуацій.
Відомо, що туризм як засіб фізичного виховання включає різноманітні за формою і змістом рухові дії. Характеризуючи туризм як засіб фізичного виховання у межах запропонованої методики, слід підкреслити доведеної практикою положення про те, що завдання фізичного вдосконалення можуть вирішуватись лише у сукупності з іншими засобами фізичного виховання - іграми, спортивними вправами, гімнастикою.
Засоби туризму можуть бути включені не тільки у фізкультурно-оздоровчу роботу та активний відпочинок дітей, як це склалось, в основному, у практиці роботи у дошкільних закладах, але і в навчальну роботу з фізичного виховання старших дошкільників.
У запропонованій класифікації [3; 4] навчальна робота представлена пізнавальними і фізкультурними заняттями:
- пізнавальні заняття проводяться один раз на тиждень як у приміщенні, так і на відкритому повітрі у формі бесід, дидактичних ігор, ігрових завдань;
- фізкультурні заняття, як і визначено традиційною програмою, проводяться на відкритому повітрі один раз на тиждень. ГП.Зав’яловою (2001) було розроблено вісім типів занять - ігрові, сюжетно-рольові, колові тренування, заняття-змагання, заняття-тренування, прогулянки-розвідки, прогу-лянки-пошуки, природознавчі прогулянки.
У фізкультурно-оздоровчу роботу засоби туризму включаються у ранкові і вечірні прогулянки не менше двох разів на тиждень і представлені топографічними прогулянками, рухливими іграми з включенням пошукових ситуацій.
Засоби туризму дозволяють урізноманітнити активний відпочинок дітей. Фізкультурні розваги з туристською спрямованістю і туристські свята організуються у формі ігрових комплексів та прогулянок-походів. День здоров’я можна проводити у формі зльоту у різних варіантах проведення.
В основу планування процесу фізичного виховання з елементами туризму дослідники [3; 4] пропонують покласти принцип циклічності. Побудова циклів базується на особливостях туристської діяльності, яка включає три безперервні взаємопов’язані етапи: підготовку, проведення та підведення підсумків. Основу кожного циклу складають “виходи” дітей як у природну, так і в соціальну сферу. Повторне звернення у різних циклах до одних і тих самих соціальних об’єктів з поступовим ускладненням рухового і пізнавального навчального матеріалу дозволяє поглиблювати знання про навколишній світ і вдосконалювати рухові уміння та навички дитини.
Весь навчальний рік (з вересня по травень) умовно поділяється на три квартали, три сезонних циклу - осінній, зимовий, весняний. В одному циклі планується 12 пізнавальних і 12 фізкультурних занять. Підведення підсумків може проводитись як після кожного заняття, так і після завершення цілої серії занять. Щомісячно після восьми занять підводяться підсум-
ки у формі фізкультурних розваг туристської спрямованості. Сезонний цикл може завершуватись туристським святом. Підведення підсумків проводиться у формі туристського зльоту дошкільників.
Висновки.
Таким чином, можна констатувати, що використання засобів туризму в умовах дошкільної освітньої установи розкриває нові можливості у підвищенні ефективності процесу фізичного виховання і дозволяє зробити наступні висновки:
1. Використання засобів туризму в основних організаційних формах фізичного виховання дошкільників буде сприяти більш ефективному розвитку фізичних здібностей дітей 5 і 6 років.
2. Ігрова туристська діяльність створює умови для формування вмінь будувати дружні відносини з однолітками і дозволяє підвищити рівень позитивних взаємовідносин.
3. Застосування елементів туризму в навчальній роботі створює можливість більш результативного впливу на успішність засвоєння знань у галузі фізичної культури, правил поведінки у природному середовищі.
Перспективою подальших досліджень вбачаємо у вивченні інших проблем питання можливостей використання елементів туризму в процесі фізичного виховання в умовах дошкільної і гармонійного розвитку дитини.
Література
1. Вільчковський Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. - Львів, 1997. - 327 с.
2. Бочарова Н.И. Организация краеведо-туристской деятельности старших дошкольников: Метод. реком. - М.: ЦДЮТ РФ, 1992. - 44 с.
3. Грицишина Т.І. Маленькі туристи. Краєзнавство і туризм у дошкільному закладі /Упоряд. Т.Вороніна. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. - 128 с.
4. Зав’ялова Т.П..Дошкольный туризм: проблемы, поиски, решения. /Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2001. - №2. - С. 45-50.
5. Оценка физического и нервно-психического развития детей раннего и дошкольного возраста /Сост. Н.А.Нот-кина, Л.И.Казьмина, Н.Н.Бойнович. - СПб.: Детство-Пресс, 2003. - 32 с.
6. Шарманова С.Б., Федоров А.И. Развитие познавательных способностей детей дошкольного возраста в процессе физического воспитания //Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 1998. - №1. -С. 50-54.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ИССЛЕДОВАНИЕ КОРРЕЛЯЦИИ ПРЯМЫХ И РАСЧЕТНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ОРГАНИЗМА ЧЕЛОВЕКА
Панов С.Ж.
Запорожский национальный университет
Аннотация. В работе представлен корреляционный анализ расчетных (программа «ШВСМ») и прямых (клинико-биохимические пробы) показателей, характеризующих уровень функционального состояния организма человека.
Ключевые слова: спортивно-оздоровительный туризм, функциональная диагностика, клинико-биохи-
мические исследования.
Анотація. Панов С.Ж. Дослідження кореляції прямих і розрахункових показників функціонального стану організму людини. В роботі представлено кореляційний аналіз розрахункових (за програмою «ШВСМ») і прямих (клініко-біохімічні проби) показників, що характеризують рівень функціонального стану організму людини.
Ключові слова: спортивно-оздоровчий туризм, функціональна діагностика, клініко-біохімічні дослідження.
Annotation. Panov S.G. Research of correlation of direct and calculation indexes of the functional being of organism of a man. In work the correlation analysis settlement (program “SHWSM”) and straight lines (clinical biochemical tests) the parameters describing a level of a functional condition of an organism of the human is submitted.
Key words: sports tourism, functional diagnostics, clinical biochemical researches.
Введение.
Возрастание массовости физической культуры и спорта закономерно привело к повышению требований к медицинскому обеспечению данных областей. Так, прежде всего, резко увеличивается контингент обследуемых; перед специалистами, занятыми в сфере физической реабилитации и спортивной медицины, возникают новые проблемы. К последним можно отнести выявление наиболее оптимальных тренировочных и восстановительных режимов для спортсменов, определение эффективности тренировочных и рекреативных мероприятий, составление тренировочных программ для физкультурников. Решение этих вопросов невозможно без применения соответствующих задачам методов функциональной диагностики.
Арсенал методик, применяемых современной функциональной диагностикой, достаточно широк и позволяет определять множество показателей, характеризующих уровень функционирования, как целостного организма, так и его отдельных систем [1-5]. Однако, несмотря на достаточную полноту и объективность получаемых данных, недостатком практически всех применяемых в функциональной диагностике методик является временная затратность и постановочная сложность. В то же время в условиях обследования больших групп людей возникает необходимость получения требуемой диагностической информации с максимальной оперативностью, сохраняя при этом достаточный уровень точности получаемых результатов. Сложившаяся ситуация может быть разрешена путем выявления наиболее эффективных диагностических тестов с достаточным компьютерным обеспечением. Уменьшение количества функциональных проб приводит к закономерному снижению полноты информации, получаемой при обследовании. Выходом в данной ситуации может выступать методика, позволяющая определять максимально большое число параметров уровня жизнедеятельности организма обследуемого при использовании минимального набора диагностических тестов.
Описанная методика получила программ-
ную реализацию в разработанной коллективом авторов ЗНУ и киевского института им. Богомольца программе ШВСМ. Данный программный продукт позволяет определять расчетным путем уровень физической работоспособности обследуемого, оценивать функционирование систем энергообеспечения организма, и его адаптивные возможности на основе результатов выполнения обследуемым стандартного теста PWC170 в вело- или степ-эргометри-ческом вариантах [1]. В то же время возникает закономерный вопрос об адекватности получаемых с помощью этой программы расчетных показателей прямым общепринятым клиническим данным.
Работа выполнена по плану НИР Запорожского национального университета
Формулирование целей работы.
Цель работы - исследовать расчетные показатели, характеризующие уровень функционального состояния организма человека полученные с помощью программы ШВСМ и сравнить с данными унифицированных клинико-биохимических тестов.
Результаты исследования.
Стандартное велоэргометрическое обследование [3] проводилось на группе спортсменов в возрасте 24-25 лет, занимающихся спортивно-оздоровительным туризмом. Обследование по программе «ШВСМ» и забор крови для клинико-биохимических исследований проводились до и после похода 2-й степени сложности. С помощью программы ШВСМ определялись абсолютное и относительное значение уровня физической работоспособности (aPWC170 и oPWC170 соответственно), абсолютное и относительное значение уровня максимального потребления кислорода (аМПК и оМПК соответственно), уровни алактатной мощности и емкости организма (АЛАКм и АЛАКе), лактатной мощности и емкости организма (ЛАКм и ЛАКе), величину порога анаэробного обмена (ПАНО), значения общей метаболической емкости (ОМЕ), уровень физической подготовленности (УФП), различные виды выносливости - общую, скоростную и скоростно-силовую, экономичность системы энергообеспечения и резервные возможности организма. Уровень тестовой велоэргометри-ческой нагрузки рассчитывался с помощью программы ШВСМ [1]. Биохимическое исследование венозной крови включало определение концентрации гемоглобина унифицированным гемоглобинци-анидным методом, а также уровня креатинина (по цветной реакции Яффе) и лактата (по реакции с па-раоксидифенилом) [4].
Статистическая обработка и корреляционный анализ проводились с использованием стандартного программного пакета MS Excel.
Полученные в результате исследования данные указывают на достоверное снижение абсолютного значения уровня максимального потребления кислорода (аМПК) после похода (аМПК = 3832,54±254,71 и аМПК = 3808,52±184,9 до и после похода соответственно) на фоне достоверного увеличения концентрации лактата в венозной крови (С =
Таблица 1
Результаты исследования
№ п / п
Наименование параметра
Д о похода
После похода
аМ ПК , л /мин
3832,5 4±254,7 1
3808,52±184,91*
Гемоглобин, г/100 мл
141,33±3,2 9
146,80±3,02
АЛ АКм, Вт/кг
6,0 9±0,3 8
6,20±0,26
Креатинин, ммоль/л
7 6,40±1,7 7
82,33±2,4 9
АЛАКе, ммоль/л
36,02±2,1 8
3 6,59±1,46
Л АКм, Вт/кг
4,7 3±0,26
4,89±0,1 9
Лактат, ммоль/л
1,6±0,054
2,47±0,21
8
Л АКе, ммоль/л
28,15±1,4 9
2 9,1 0± 1,1 1
Примечание: * - р<0,01 по сравнению с исходным значением показателя ** - р<0,001 по сравнению с исходным значением показателя
Результаты исследования
Таблица 2
№ п/п корреляционные пары значение коэффициента корреляции
начало похода конец похода динамика показателей
1. 1 аМПК и гемоглобин 0,5941 0,8071 0,6983
2. 2 аЛАКм и креатинин 0,6572 0,6414 0,5998
3. 3 аЛАКе и креатинин 0,6568 0,6223 0,5829
4. 4 ЛАКм и лактат 0,6324 0,4418 0,6705
5. 5 ЛАКе и лактат 0,6353 0,4430 0,6723
Примечание: в качестве первого члена корреляционной пары выступает расчетный показатель («ШВСМ»), в качестве второго - соответствующий биохимический показатель
1,6±0,054 и С = 2,47±0,2 до и после похода соответственно). Достоверных различий в динамике других исследуемых показателей не выявлено (таблица 1).
Полученные результаты свидетельствуют о нарастании общего соматического утомления в результате походных нагрузок, что манифестируется достоверным снижением уровня аМПК и достоверным увеличением концентрации лактата. Следует отметить, что расчетные данные по аМПК (программа ШВСМ) и данные по концентрации лактата в венозной крови, полученные биохимическим методом независимо друг от друга подтверждают зафиксированное у спортсменов состояние.
Более детальное выявление соответствия расчетных и прямых показателей с помощью корреляционного анализа между ними в фоновом обследовании указывает на значимый уровень корреляции между аМПК и концентрацией гемоглобина в венозной крови; алактатной мощностью и емкостью организма, и уровнем креатинина в крови; лактат-ной мощностью и емкостью организма, и уровнем лактата в крови (таблица 2).
Данные корреляционного анализа показателей после завершения похода (таблица 2) указывают на выраженное увеличение корреляционной связи между аПМК и уровнем гемоглобина венозной крови при отсутствии корреляции между значениями показателей лактатной мощности и емкости с уровнем лактата в крови.
Корреляционный анализ динамики изменений изученных показателей также демонстрирует наличие корреляционной зависимости (таблица 2).
Выводы.
1. Данные по абсолютному значению максималь-
ного потребления кислорода и уровню лактата в венозной крови, однозначно указывающие на нарастание утомления спортсменов до и после похода дают возможность использовать расчетный показатель аМПК, полученный с помощью программы ШВСМ, как маркер функционального состояния.
2. Значимая корреляционная зависимость между показателями, полученными в помощью расчетных и прямых диагностических тестов указывает на правомерность использования данных ШВСМ даже при отсутствии прямых биохимических данных.
Перспективы дальнейших исследований
представляются в виде более детальных исследований среди спортсменов различных видов спорта.
Литература
1. Шаповалова В. А., Маликов Н.В., Сватьев А.Н. Комплексная экспресс-оценка функционального состояния и функциональной подготовленности организма -«ШВСМ». - Запорожье, 2003. - 75 с.
2. Сватьєв А.В., Маліков М.В. Функціональна діагностика у фізичному вихованні і спорті: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Запоріжжя: ЗДУ, 2004. - 195 с.
3. Преварский Б.П., Буткевич Г. А. Клиническая велоэр-гометрия. - Киев: Здоров’я, 1985. - 80 с.
4. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник. /Под ред. В.В. Меньшикова. - М.: Медицина, 1997. - 368 с.
5. Соколовский В.С., Юшковская О.Г. Современные вале-ологические аспекты мониторинга, оценки и коррекции здоровья здорового человека // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №4. -С. 172-176.
Поступила в редакцию 04.05.2007г.
1
1
2
3
4
5
6
7
