CC BY
37
УДК 616.89(082):616.8-091 DOI: 10.22141/2224-0713.3.105.2019.169914
Мнко О.1.
ДУ «Нститут неврологИ', псих!атрИ' та наркологи НАМН Укра'ни», м. Харк1в, Укра'на Харк1вський нац!ональний ун1верситет 1м. В.Н. Караз1на, м. Харк1в, Укра'/на
Використання лаприду в психоневрологи (огляд лтератури)
Резюме. В оглядi лтератури висвтлеш сучасш уявлення про мсце нейролептике у терапи психiчних i поведткових розладiв уна^док вживания алкоголю з позицт доказовог медицини. Показано, що дове-дену антиалкогольну/антиоптдну ефектившсть мають лише декшька нейролептик, а саме тiаприд, галоперидол iхлорпротиксен, яш включеш до клтчних настанов i вiдповiдних протоколiву США i €врот. Визначено, що тiаприд мае необхiднi властивостi для лкування синдрому вiдмiни алкоголю й використання як антикревтгового засобу в тдтримуючш терапИ
Ключовi слова: доказова медицина; залежнсть; психоактивш речовини; тератя; нейролептики; тiаприд; огляд
1NJJ
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ огляд /REVIEW/
Використання сучасною медициною нашо! кра!ни принцишв доказовост потребуе того, щоб у лшуваль-ш стандарти й протоколи включалися лише Ti мето-ди терапи, яю мають вiрогiдно пiдтверджену клiнiчну ефектившсть. Препарати допускаються до використання в наркологи (психiатрi! залежностей) лише шсля схвалення спецiальними контролюючими органами: у США це Управлшня з контролю якост продуктiв i ль кiв (Food and Drug Administration — FDA), а в кра!нах бвросоюзу — бвропейське агентство з контролю лтв (European Medicines Agency — EMA). Дозвт на використання препаратав видаеться лише в тих випадках, коли !х ефектившсть i безпека пiдтвердженi результатами декшькох подвiйних слiпих рандомiзованих пла-цебо-контрольованих дослiджень.
Причому з позицш доказово! медицини единим критерiем ефективност для станiв, що безпосеред-ньо не загрожують життю пацiента (у наркологи це вш розлади, окрiм тяжко! штоксикаци, стану вiдмiни з делiрiем або судомами, коли використовуеться шший критерiй оцiнки ефективностi терапи — вижив пацiент чи ш), визнаеться якiсть його життя. Яюсть життя па-цiента при цьому оцшюеться не тiльки i не стльки за
фактом досягнення абсолютно! тверезосп, скiльки за зменшенням добово! кiлькостi спожитих стандартних доз алкоголю (СДА), зменшенням тижнево! кiлькостi СДА, зменшенням числа днiв вживання алкоголю ^ вiдповiдно, збiльшенням числа дшв тверезостi, зменшенням разово! ктькосл СДА, покращанням сощаль-ного функцюнування, сiмейних стосункiв, взаемин на робоп, зменшенням конфлiктностi в умовах редукци вживання алкоголю [1—7].
Отже, цей шдхщ мiняе як iснуючi критери оцiнки ефективностi терапи, так i пiдходи до формування груп i визначення термiну спостереження осiб iз псимчними й поведiнковими розладами внаслщок вживання алкоголю й шших психоактивних речовин. I якщо для ошб iз синдромом залежностi вщ опiо!дiв такий пiдхiд став ре-альним, то для осiб iз залежнiстю вiд алкоголю та шших психоактивних (^м опiо!дiв) речовин вш залишаеться ознакою майбутнього. До цього часу ттьки досягнення абсолютно! тверезост вважаеться единим критерiем ефективност протиалкогольного лiкування й визначае термш спостереження (диспансерний нагляд).
На сьогодш у свiтi лише для п'яти препаратав пд-тверджена ефективнiсть при алкогольнш залежность
© <Мжнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevralogiieskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Мiнко О.1., доктор медичних наук, професор, завщувач вiддiлу шшчно''' та сощально'!' наркологи, Державна установа «1нститут неврологГГ, патаатри та нарколог?! Нацюнально'!' академи медичних наук Укра'ни», вул. Академк Павлова, 46, м. Харш, 61068, Укра'на; e-mail: redact@i.ua
For correspondence: O. Minko, MD, Professor, Head of the Department of clinical and social narcology, State Institution "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology ofthe National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Academician Pavlov st., 46, Kharkiv, 61068, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
Це нейролептик тiаприд, антикревiнговий препарат — модулятор активност NMDA- i ГАМК-рецепторiв акампросат, блокатор ошатних рецепторiв налтрексон [8—19] i два препарати, що сенсибiлiзують до алкоголю, — дисульфiрам [20—31] i карбамiд кальцiю [32]. Акампросат [33—38] поки ще не зареестровано в Укра-mi. Низка авторiв надае результати успiшного поедна-ного використання вказаних препаратав [39—40].
Експертами FDA й EMA для лГкування алкогольноi й опiоiдноi залежностi схвалено лише деякi нейролептики: тааприд, галоперидол, хлорпротиксен.
Низка препаратiв належить до так званих експери-ментальних, ефективнiсть яких при психiчних i пове-дiнкових розладах унаслiдок вживання психоактивних речовин перебувае в стада вивчення: антиконвульсан-ти карбамазепiн i топiрамат [41—51]; блокатор ошат-них рецепторiв налмефен [52—55], агонiст допамшу бромокриптин, анксiолiтик буспiрон, седативний зашб гамма-гiдроксимасляна кислота, група селективних ш-гiбiторiв зворотного захвату серотонiну й трициктчш антидепресанти [56—59], однак серед них немае жод-ного нейролептика.
У контрольованих дослГдженнях при лшуванш не-психотичних розладiв при станах залежностi не вщмь чено вiрогiдного позитивного ефекту вГд прийому таких нейролептикiв, як рисперидон, оланзатн, кветiапiн, арипiпразол, зипразидон, палшеридон [60].
У дослiдженнях ефективност iнших нейролептикiв (перфеназин, флуфеназин, перищазин, галоперидол, трифлуоперазин, хлорпромазин, левомепромазин, хлорпротиксен, тюридазин, тiаприд) пiдтверджена ефективнiсть при алкогольнш залежностi лише па-приду, галоперидолу й хлорпротиксену, а при ошощшй залежностi — тiаприду, хлорпротиксену й левомепро-мазину [61]. Перелк: показань до використання ней-ролептиыв не включае алкогольну або наркотичну залежшсть, за винятком тiаприду, що показаний при синдромi вiдмiни алкоголю, синдромi вiдмiни алкоголю з делiрiем i алкогольних психозах. Тiаприд включено в стандарти лГкування алкогольно! й ошощно! залежностi в США, Шмеччиш, Великiй Британи, ФранцГ! [61—65].
ТГаприд — атиповий нейролептик Гз групи замдае-них бензамщв, за сво!ми снодайними, седативними й аналгезуючими ефектами е дуже привабливим для використання не тльки в нарколопчнш практищ. Ti-априд — антагонют рецептора допамшу D2 i D3, вод-ночас вш бшьш селективний, шж шшГ нейролептики, таю як галоперидол i рисперидон, яю не тгльки нацтеш на чотири з п'яти вГдомих шдтишв рецептора допамшу (D1—D4), але й блокують серотонш (5-HT2A, 2C), at-, а2-адренерпчш рецептори, а також рецептори пстамшу H1. ПорГвняно з цими препаратами тааприд мае вГднос-но помГрну спорГднешсть до його рецепторГв-мшеней. Саме антидопамшерпчш ефекти паприду, скорше за все, зумовлюють ГмовГрний мехашзм його клшГчно! ефективност [66], на той час як шшГ вважають, що може бути задГяний i шший мехашзм [67].
Основш ефекти паприду: антипсихотичний, боле-заспоыйливий, снодшний, седативний, анксюлггич-
ний, протиблювотний. Вважаеться, що антипсихо-тична дiя тааприду обумовлена блокадою допамiнових D2-рецепторiв мезолiмбiчно! або мезокортикально! системи; седативна дiя — блокадою адренорецепторiв ретикулярно! формаци; протиблювотна дiя пов'язана з блокадою допамшових D2-рецепторiв тригерно! зони блювотного центру; гiпотермiчна дiя обумовлена блокадою допамшових рецепторiв гiпоталамуса; водночас мехашзм аналгезуючо! дц при штероцептивному й екс-трацептивному болi не вивчений.
Привертае увагу широкий збалансований спектр терапевтично! активностi тiаприду: протитривожний ефект паприду дорiвнюе такому дiазепаму й афобазо-лу, поступаючись лише феназепаму; антидепресивний ефект дорiвнюе мiансерину й перевершуе мiртазапiн; гiпногенний ефект дорiвнюе мiансерину, мiртазапiну, перевершуе дiазепам, поступаючись тiльки феназепаму. Тiаприд характеризуеться й досить вираженим вегето-стабшзуючим i антикревiнговим ефектом.
Отже, завдяки рiзнобiчнiй терапевтичнiй активнос-тi паприд здатен швидко й ефективно кушрувати весь комплекс соматовегетативних, неврологiчних i пси-хiчних порушень, у тому чи^ розлади сну в структурi синдрому вiдмiни алкоголю.
Тiаприд показаний для протирецидивного лшуван-ня завдяки ослабленню патолопчного потягу й норма-лiзацi! психопатологiчних проявiв (стан нестшко! ремь сй', особливо такi прояви, як конфлштшсть, дратавли-вiсть, погано контрольована агресившсть).
Препарат практично не викликае екстрашрамщ-них розладiв, не метаболiзуеться в печiнцi, що дозво-ляе використовувати його при алкогольному ураженш печiнки.
G.K. Shaw i спiвавт. [67] встановили, що 3-мюячне застосування тiаприду в 100 пащентав з алкогольною за-лежнiстю дозволило досягти абсолютно! тверезостi або зменшення вживання алкоголю, а також змщнення соцiального статусу й зменшення числа випадыв звер-нення до медичних установ порiвняно з пацiентами, яю отримували плацебо. Особи iз синдромом залежност вiд алкоголю, якi отримували паприд у дозi 300 мг на добу, вiдмiчали зниження рiвня психологiчного стресу й загальне покращання стану в перiод утримання вщ алкоголю [68]. В iншому дослщженш пацiенти отримували до 800 мг паприду на добу й вщзначили суттеве покращання динамiки проявiв синдрому вiдмiни алкоголю та якост життя [66].
Клiнiчнi дослщження осiб, залежних вiд алкоголю, шсля детоксикаци показали, що тiаприд покращуе пе-ребiг захворювання, сприяе утриманню й зменшенню вживання алкоголю, а в короткотривалш перспективi допомагае рештеграци в суспiльствi. Цi вигоди були пов'язаш iз скороченням споживання ресуршв системи охорони здоров'я [63].
В шшому дослiдженнi 32 жiнки iз синдромом за-лежностi вiд алкоголю й значними рiвнями тривоги або депреси були допущенi до подвшного слiпого ран-домiзованого дослiдження, у якому ефект замдаеного бензамiду — паприду порiвнювали з ефектом плацебо
протягом 6-мiсячного перюду. Двадцять пацieнток закончили дослщження. Були оцiненi результати вщповщ-них бiохiмiчних i гематологiчних тестiв, рiвнi вживання алкоголю й пов'язана з ними поведшка, виражене задо-волення рiзними галузями життя, експериментальний шдекс невротичних симптомiв, виконано анкетування на самоощнку й алкогольну залежнiсть. Результати показали, що порiвняно з групою плацебо пацieнти, якi отримували тiаприд, менше пили й мали бiльш тpивалi перiоди утримання вщ вживання алкоголю. Це супро-воджувалось покращанням лабораторних тестiв, змен-шенням невротичних симптомiв, пiдвищенням само-оцшки й рiвня задоволеностi життям. Препарат добре переносився, шяких шкiдливих ефектав не вщзначало-ся, що вказувало на його потенцiйну користь для ще! групи пацieнтiв [64].
Поеднання тааприду й карбамазепiну слiд розгляда-ти як стратегiю лiкування пащентав як у станi алкогольного сп'яншня, так i поза ним, iз неускладненим синдромом вщмши алкоголю, оскольки вiн не призводить до пригшчення дихання або залежность Опублiкованi результати дослщження ефективностi, безпеки й юриста вiд застосування комбшацо! тiаприду й карбамазепiну ретард при лiкуваннi синдрому вiдмiни алкоголю [69]. У дослщженш брали участь 540 пащентав, якi страждали вщ тяжко! алкогольно! залежносп, значна !х кiлькiсть мали в анамнезi делiрiй i судомнi напади в сташ вщ-мiни алкоголю. Автори роблять висновок, що при ста-ш вiдмiни алкоголю комбiнована терапiя папридом i карбамазепiном бтьш ефективна й безпечна, що можна пояснити розширенням профiлю нейрохiмiчно! актив-ностi.
Отже, найбтьш важливими властивостями папри-ду можна вважати такi: вiн редукуе симптоми синдрому вiдмiни, у тому чист тривогу; не стае об'ектом зло-вживання; мае низьку токсичшсть (LD50 > 1700 мг/кг); може застосовуватися навiть у нетверезих пащентав без ризику небажано! взаемоди з алкоголем; знижуе ризик розвитку алкогольних психозiв; мае антикревiнгову даю; знiжуe споживання алкоголю протягом «п'яних» днiв; знижуе кiлькiсть самих «п'яних» дшв; добре по-еднуеться з шшою фармакотерапieю синдрому вiдмiни алкоголю.
У лiтературi зустрiчаeться достатньо публшацш, присвячених оцiнцi ефективностi й безпеки викорис-тання тiаприду при лщуванш психiчних, неврологiчних i соматичних розладiв: генералiзованого тривожного розладу, коморбiдного iз залежшстю вiд алкоголю; як додаткового препарату — для лшування постшних слу-хових галюцинацш; судинно! деменцо! з гострою пси-хiчною сплутанютю; синдрому Туретта; стану тсляопе-рацшного маячення при кардiохiрургiчних втручаннях; хвороби Гентингтона, ранньо! й пiзньо! дисконези; пси-хомоторних порушень в ошб похилого вiку; при термiч-них i хiмiчних опiках голови, ши!, тулуба, плечового поясу, верхньо! кiнцiвки, зап'ястя й кистi, дтянки куль-шового суглоба й нижньо! кiнцiвки, гомiлковостопного суглоба й стопи, термiчних i хiмiчних опiках дихальних шляхiв [70—75].
KpiM аналiзу терапевтично! ефективностi тiаприду важливою е оцшка його переносимостi. Терапiя ria-придом вважаеться безпечною. На вiдмiну вод iнших нейролептиков тiaприд рiдко викликае екстрaпiрaмiднi розлади й нaвiть показаний при невролопчних пору-шеннях, викликаних iншими антипсихотиками. Крiм того, лiкувaння тiaпридом рОдко призводить до зростан-ня маси тiлa на водмшу вiд iнших типових та атипових нейролептиков, а в деяких випадках навггь сприяе зни-женню маси тта. Вiдсутнiсть у тiaприду холшолгтич-ного й вираженого aдренолiтичного ефекту обумовлюе нечасте виникнення побiчних ефекпв i3 боку серце-во-судинно! системи, шлунково-кишкового тракту, пiдвищення внутрiшньоочного тиску, затримки сечь Побiчний ефект, який, за даними Упрaвлiння з контролю за продуктами й лжами США (FDA), зустрОча-еться найчаслше, — це рaбдомiолiз [74]. ЗустрОчають-ся також аномалй' серця — подовження штервалу QT i torsades de pointes [75].
Добра переносимость визначае можливосп широкого використання паприду при лiкувaннi психочних розлaдiв, поеднаних Оз соматичною пaтологiею.
Отже, добрий профшь побОчних ефекпв паприду сприяе покращанню якосл життя пащентав. Важливою перевагою препарату перед шшими нейролептиками е водносно слабка взаемодОя з шшими лшарськими засо-бами, що дае можливють його використання в рОзних комбшацОях при лОкуванш психОчних, соматопсихОчних i соматичних захворювань.
Протипоказаннями для призначення тОаприду е одночасний прийом леводопи, а також препаратав, що мютять етанол; феохромоцитома або шдозра на не!; гшертошчний криз; декомпенсована ептепшя; тяжи порушення функцй' печшки й нирок; перший триместр ваптносп; вш до 6 роков.
Отже, даш численних дослоджень свщчать про висо-ку ефектившсть i широкий спектр до! тОаприду Препарат мае своерОдний комбшований механОзм до!, великий дОапазон показань для використання. Також привертае увагу можливють гнучкого подходу до дозування препарату. Усе це дозволяе стверджувати, що паприд е уш-кальним препаратом, який уже понад 40 роков устшно використовуеться психОатрами рОзних кра'о'н для лшу-вання багатьох розладОв не тОльки в наркологи' та психь атро!, а й у неврологи' й соматичнш медицинО.
Конфлiкт ÏHTepecÏB. ПублОкацОя за подтримки ТОВ «Валеант Фармасьютшалз».
Список дператури
1. Минко А.И. Качество жизни, аффективный статус и приверженность терапии на протяжении первого месяца антиалкогольного лечения [Текст] / А.И. Минко, И.В. Лин-ский // Вкник психiатрiï та психофармакотерапй. — 2006. — № 1(9). — С. 123-125.
2. Крупицкий Е.М, Борцов А.В. Парадигма доказательно медицины: принципы проведения клинических исследований в наркологии // Обозрение психиатрии и медицинской психологии. — 2009. — № 1. — С. 4-11.
3. Swift R. Emerging approaches to managing alcohol dependence [Text]/Robert M. Swift// J. Health Syst. Pharm. — 2007. — Vol. 64 (5 suppl 3). — P. 12-22.
4. Gastfriend D.R. Reduction in heavy drinking as a treatment outcome in alcohol dependence [Text]/D.R. Gastfriend, J.C. Garbutt, H.M. Pettinati, R.F. Forman // J. Subst. Abuse Treat. — 2007. — Vol. 33. — P. 71-80.
5. Anderson P. Effectiveness and cost-effectiveness of policies and programmers to reduce the harm caused by alcohol [Text] / P. Anderson, D. Chisholm, D. Fuhr // Lancet. — 2009. — Vol. 373. — P. 2234-2246.
6. Guideline on the Development of Medicinal Products for the Treatment of Alcohol Dependence [Text]/European Medicines Agency. — London, 2010; Guideline on the development of medicinal products for the treatment of alcohol dependence [Електронний ресурс] / European Medicines Agency // EMA/CHMP/EWP/20097/2008. February 18, 2010. — http://www.ema.europa.eu/docs/en_GB/docu-mentlibrary/Sci.en. ti fic_guideline/2010/03/WC500074898.pdf (4 April 2013, date last accessed).
7. Саенз Э. Принципы наркологического лечения ЮНОДК/ ВОЗ [Текст]/ Э. Саенз // Украинское общество и наркотики: развитие нового стратегического подхода: Международная конференция высокого уровня. — Киев, 21—23.05.2012/ Под общей редакцией В.А. Тимошенко, В.А. Ященко, Дж. Джеры, М. Султанова, А.С. Шаповалова. — К.:Логос, 2012. — С. 68-72.
8. Лшський 1.В. Вiд налоксону до вiвiтролу: блокатори от-атних рецепторiв у клтчнш практищ [Teкст]/ 1.В. Лшський, О.1. Мтко, В.Н. Кузьмтов [та тшi]// Украгнський вкник психоневрологи. — 2009. — Т. 17, вип. 2(59). — С. 13-17;
9. Пат. № 44752 Украгна, МПК (2009) A61N1/02. Споаб лжування алкогольног залежностi [Текст] / Мiнко О.1., Лнський 1.В., Бараненко О.В., Мтко О.О.; заявник та влас-ник ДУ «1нститут неврологи, психiатрii та наркологи АМН Украгни». — № u2009 05083; заяв. 22.05.2009; опубл. 12.10.2009, Бюл. № 19.
10. Игнатов М.Ю. Роль препарата Налтима-50 (налтрек-сон гидрохлорид) в лечении и реабилитации больных с алкогольной зависимостью [Teкст]/ М.Ю. Игнатов, А.Е. Горбань // Aрхiв психiатрii. — 2003. — Т. 9, вип. 1(32). — С. 101-102.
11. Сосин И.К. Новые аспекты использования препарата «Налтрекс» в наркологии при клинически рецидивоопасных ситуациях [Teкст] / И.К. Сосин, И.В. Куприенко, Ю.Ф. Чуев, Т.К. Задорожная, Д.В. Сайков// Мистецтво лжування. — Гру-день 2003р. — № 6. — С. 77-84.
12. Синклэйр Дж.Д. Новый эффективный способ лечения пристрастия к алкоголю: угашение с помощью антагонистов опиатных рецепторов [Teкст] / Дж.Д. Синклэйр, Р.М. Сали-мов//Наркология. — 2002. — № 5. — С. 37-40.
13. Volpicelli J.R. Naltrexone in the treatment of alcohol dependence [Text]/ J.R. Volpicelli, A.I. Alterman, M. Hayashida [et al.]// Arch. Gen. Psych. — 1992. — Vol. 49. — P. 876-880.
14. Srisurapanont M. Naltrexone for the treatment of alcoholism [Text]: a meta-analysis of randomized controlled trials / M. Sri-surapanont, N. Jarusuraisin // Neuropsychopharmacol. — 2005. — Vol. 8. — P. 267-280.
15. O'Malley S.S. Efficacy of extended release naltrexone in alcohol-dependent patients who are abstinent prior to treatment [Text] / S.S. O'Malley, J.C. Garbutt, D.R. Gastfriend [et al.] // Clin. Psycho-pharmacology. — 2007. — Vol. 27. — P. 507-512.
16. Gelernter J. Opioid receptor gene (OPRM1, OPRK1, and OPRD1) variants and response to naltrexone treatment for alcohol dependence [Text]: results from the VA Cooperative Study / J. Gelernter, R. Gueorgulieva, H.R. Kranzler [et al.] // Alcohol. Clin. Exp. Res. — 2007. — Vol. 31. — P. 555-563.
17. Krishnan-Sarin S. Family history of alcoholism influences naltrexone-induced reduction in alcohol drinking [Text] / S. Krish-nan-Sarin, J.H. Krystal, J. Shi [et al.]//Biol. Psychiatry. — 2007. — Vol. 62. — P. 694-697.
18. Srisurapanont M. Opioid antagonists for alcohol dependence [Text]/M. Srisurapanont, N. Jarasuraisin// The Cochrane Database of Systematic Reviews. — 2005. — Vol. 1. — doi: 10.1002/14651858. CD001867.pub2.
19. MaiselN.C. Meta-analysis of naltrexone andacamprosate for treating alcohol use disorders: when are these medications most helpful? [Text]/ N.C. Maisel, J.C. Blodgett, P.L. Wilbourne [et al.]// Addiction. — 2013. — Vol. 108. — P. 275-293.
20. MiHKO O.I. Застосування дисульфiраму (еспералю) у наркологiчнiй практищ [TeKm]: iсторiя та Hoei можли-вoстi / O.I. MiHKO, I.B. Лшський, М.Ю. 1гнатов // Укратський вкник психоневрологи. — 2007. — Т. 15, вип. 2(51). — С. 125-128.
21. Мтко O.I. Мoжливoстi тдвищення прихильнoстi до довготривалоi протирецидивноi терапй' в оаб з алкогольною за-лежнктю [Teкст]/ O.I. Мнко, I.O. Шараневич // Довжентв-ськ читання: проблема рецидиву в сучаснш наркологи: Зб. мат. Х Укранськоi науково-практичноi конференци з мiжнарoднoю участю. — Хартв: Плеяда, 2009. — С. 110-113.
22. Артемчук К.А. Сравнительный анализ результатов трехмесячной сенсибилизирующей терапии дисульфирамом и цианамидом (Колме) [Teкст] / К.А. Артемчук, А.И. Минко, И.В. Линский [и др.] // Украгнський вкник психоневрологи. — 2010. — Т. 18, вип. 2(63). — С. 81-91.
23. Suh J.J. The status of disulfiram: a half of a century later [Text]/ J.J. Suh, H.M. Pettinati, K.M. Kampman, C.P. O'Brien // Clin. Psychopharmacol. — 2006. — Vol. 26. — P. 290-302.
24. Fuller F.K. Does disulfiram have a role in alcoholism treatment today?[Text] /F.K. Fuller, E. Gordis//Addiction. — 2004. — Vol. 99. — P. 21-24.
25. Verge C. Adverse hepatic reactions associated with calcium carbimide and disulfiram therapy [Text]: is there still a role for these drugs?/ C. Verge, M.I. Lucena, E. Lopez-Torres [et al.] //World J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 21. — P 5078-5080;
26. Ho M.P. Refractive hypotension in a patient with disulfiram-ethanol reaction [Text] / M.P. Ho, C.H. Yo, C.M. Liu [et al.]// J. Med. Sci. — 2007. — Vol. 333. — P. 53-55.
27. Suh J.J. The status of disulfiram: a half of a century later [Text]/ J.J. Suh, H.M. Pettinati, K.M. Kampman, C.P. O'Brien // J. Clin. Psychopharmacol. — 2006. — Vol. 26. — P. 290-302.
28. Fuller F.K. Does disulfiram have a role in alcoholism treatment today?[Text] /F.K. Fuller, E. Gordis//Addiction. — 2004. — Vol. 99. — P. 21-24.
29. Verge C. Adverse hepatic reactions associated with calcium carbimide and disulfiram therapy: is there still a role for these drugs? [Text]/ C. Verge, M.I. Lucena, E. Lopez-Torres [et al.]// World J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 21. — P. 5078-5080.
30. Schuckit M.A. A one-year follow-up of men alcoholics given disulfiram [Text] / M.A. Schuckit // J. Stud. Alcohol. — 1985. — Vol. 46. — P. 191-195.
31. Fuller R.K. Disulfiram treatment of alcoholism [Text]: A Veteran's Administration cooperative study / R.K. Fuller, L. Branchey, D.R. Brightwell [et al.]// JAMA. - 1986. - Vol. 256. - P. 1449-1455.
32. Swift R.M. Drug Therapy for Alcohol Dependence // The New England Journal ofMedicine. - 1999. - May 13. - P. 1482-1490.
33. Mann K. The efficacy of acamprosate in the maintenance of abstinence in alcohol-dependent individuals: results of a meta-analy-sis [Text] / K. Mann, P. Lehert, M.Y. Morgan // Alcohol. Clin. Exp. Res. - 2004. - Vol. 28. - P. 51-63.
34. Feeney G. Combined acamprosate and naltrexone, with cognitive behavioral therapy is superior to either medication alone for alcohol abstinence [Text]: a single centers experience with pharmaco-therapy / G. Feeney, J. Connor, R. Young [et al.] //Alcohol Alcohol. -2006. - Vol. 41. - P. 321-327.
35. Maisel N.C. Meta-analysis of naltrexone and acamprosate for treating alcohol use disorders [Text]: when are these medications most helpful?/N.C. Maisel, J.C. Blodgett, P.L. Wilbourne [et al.]//Addiction. - 2013. - Vol. 108. - P. 275-293.
36. Feeney G. Combined acamprosate and naltrexone, with cognitive behavioural therapy is superior to either medication alone for alcohol abstinence [Text]: a single centres experience with pharmaco-therapy / G. Feeney, J. Connor, R. Young [et al.] // Alcohol Alcohol. -2006. - Vol. 41. - P. 321-327.
37. Mason B. Effect of oral acamprosate on abstinence in patients with alcohol dependence in a double-blind, placebo-controlled trial: the role of patient motivation [Text]/B. Mason, A. Goodman, S. Cha-bac, P. Lehert// J. Psychiatr. Res. - 2006. - Vol. 40. - P 383-393.
38. Kiefer F. Comparing and combining naltrexone and acamprosate in relapse prevention of alcoholism [Text]: a double-blind, placebo-controlled study / F. Kiefer, H. Jahn, X. Tarnaske [et al.]// Arch. Gen. Psychiatry. - 2003. - Vol. 60. - P. 92-99.
39. Laaksonen E. A randomized, multicentre, open-label, comparative trial of disulfiram, naltrexone and acamprosate in the treatment of alcohol dependence [Text] / E. Laaksonen, A. Koski-Jannes, M. Salaspuro [et al.] // Alcohol Alcohol. - 2008. - Vol. 43. -P. 53-61.
40. Feeney G. Combined acamprosate and naltrexone, with cognitive behavioural therapy is superior to either medication alone for alcohol abstinence [Text]: a single centres experience with pharmaco-therapy / G. Feeney, J. Connor, R. Young [et al.] // Alcohol Alcohol. -2006. - Vol. 41. - P. 321-327.
41. Johnson B.A. Topiramate for treating alcohol dependence [Text]: a randomized controlled trial / B.A. Johnson, N. Rosenthal, J.A. Capece [et al.]// JAMA. - 2007. - Vol. 298. - P. 1641-1651.
42. Johnson B.A. Oral topiramate for treatment of alcohol dependence [Text]: a randomised controlled trial // Lancet. - 2003. -Vol. 361. - P. 617-685.
43. Garnett W.R. Clinical pharmacology of topiramate [Text]: a review/ W.R. Garnett// Epilepsia. - 2000. - Vol. 41 (suppl). -P. 61-65.
44. Johnson B.A. Neuropharmacological treatments for alcoholism [Text]: scientific basis and clinical findings / B.A. Johnson, N. Ait-Daoud// Psychopharmacology. - 2000. - Vol. 149. - P. 327-344.
45. Сосин И.К.. Финлепсин в интенсивной терапии запойных состояний при алкоголизме [TeKcm]// И.К.. Сосин, И.В. Купри-енко, И.Ф. Куприенко // Украгнський медичний альманах. -2000. - Т. 3, № 2 (Додаток). - С. 154-156.
46. Битенский В.С. Роль киндлинга в формировании психических и наркологических заболеваний [Teкcт]/В.С. Битенский,
Э.В. Мельник // Украгнський вкник психоневрологи. - 2002. -№ 3. - С. 20-23.
47. Битенский В.С. Современные аспекты патогенеза психических и наркологических заболеваний [Teкcт] / В.С. Битенский, Э.В. Мельник // Вкник пcихiчного здоров'я. - 2001. - № 3. -С. 20-23.
48. Воробьева Т.М. Нейробиология патологических влечений: алкоголизма, токсико- и наркоманий [Teкcт] / Т.М. Воробьева, П.В. Волошин, С.Н. Гарбузова [и др.]. - Харьков: Основа, 1994. - 176 с.
49. Мтко О.1. Монотератя синдрому вiдмiни алкоголю про-лонгованим карбамазетном (фтлепсин-ретардом) [Teкcт] /
0.1. Мшко// Украгнський вкник психоневрологи. - 2000. - Т. 8, вип. 3(25). - С. 44-46.
50. Минко А.И. Купирование патологического влечения к алкоголю топилепсином [Teкcт]/А.И. Минко// Международный неврологический журнал. - 2006. - № 4(8). - С. 134-137.
51. Наркология [Teкcт]: Нащональний тдручник / За ред.
1.К. Сосна, Ю.Ф. Чуева. - X.: Колеяум, 2014. - 1428 с.
52. Mann K., Extending the Treatment Options in Alcohol Dependence [електронний ресурс]: A Randomized Controlled Study of As-Needed Nalmefene / K. Mann, A. Bladstrom, L. Torup [et al.]//Biological Psychiatry. - 2012. - Dec. 11. - http://dx.doi. org/10.1016/j.biopsych.2012.10.020; European Medicines Agency -Find medicine - Selincro [Електронний ресурс]. - /http://www. ema.europa.eu/ema/indexjsp?Curl=pages/medicines/human/medi-cines/002583/human_med_001620.jsp&mid=WC0b 01 ac058001 d 124 (4 April 2013, date last accessed).
53. Bart G. Nalmefene induced elevation in serum prolactin in normal human volunteers: Partial kappa opioid agonist activity? [Text] / G. Bart, J.H. Schluger, L. Borg [et al.] // Neuropsychophar-macology. - 2005. - Vol. 30. - P. 2254-2262.
54. Anton R.F. A multi-site dose ranging study of nalmefene in the treatment of alcohol dependence [Text]/ R.F. Anton, H. Pettinati, A. Zweben [et al.]// J. Clin. Psychopharmacol. - 2004. - Vol. 24. -P. 421-428.
55. Mason B.J. A double-blind, placebo-controlled pilot study to evaluate the efficacy and safety of oral nalmefene HCI for alcohol dependence [Text]/B.J. Mason, E.C. Ritvo, R.O. Morgan [et al.]// Alcohol Clin. Exp. Res. - 1994. - Vol. 18. - P. 1162-1167.
56. Минко А.И. Антидепрессанты в лечении алкогольной зависимости [Teкcт]/ А.И. Минко, И.В. Линский // Здоров'я Украгни. - 2006. - № 13-14 (146-147). - С. 64.
57. Минко А.И. Антикревинговый эффект серотининергиче-ских антидепрессантов при зависимости от алкоголя [Teкcт] / А.И. Минко, И.В. Линский, В.В. Шалашов // Украгнський вкник психоневрологй'. - 2007. - Т. 15, вип. 1(50), додаток. - С. 272-273.
58. Сосин И.К. Наркология (Монография) [Teкcт] /И.К. Сосин, Ю.Ф. Чуев. - Харьков: Коллегиум, 2005. - 800с.
59. Мишиев В.Д. Клинические показания к применению нового серотонинергического антидепрессанта золофт (сертралин) [Teкcт] / В.Д. Мишиев // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 1999. - № 1(5). - С. 91-95.
60. Maher A.R., Maglione M, Bagley S. et al. Efficacy and comparative effectiveness of atypical antipsychotic medications for off-label uses in adults: a systematic review and meta-analysis // JAMA. -2011. - 306(12). - 1359-69. DOI: 10.1001/jama.2011.1360.
61. Shaw G.K. Tiapride in the prevention of relapse in recently detoxified alcoholics [Text] / G.K. Shaw, S. Waller, S.K. Majumdar
[et al.] // Br. J. Psychiatry. — 1994. — Vol. 165. — P. 515523.
62. Mann K. Pharmacotherapy of alcohol dependence: a review of the clinical data // CNS Drugs. — 2004. — 18(8). - 485-504. DOI: 10.2165%2F00023210-200418080-00002.
63. Peters D.H., Faulds D. Tiapride. A review of its pharmacology and therapeutic potential in the management of the alcohol dependence syndrome // Drugs. — 1994. — 47(6). — 1010-32. DOI: 10.2165%2F00003495-199447060-00009.
64. Shaw G.K., Majumdar S.K., Waller S, MacGarvie J. Tiapride in the Long-term Management of Alcoholics of Anxious or Depressive Temperament // Br. J. Psychiatry. — 1987. — Vol. 150, Issue 2. — P. 164-168.
65. Soyka M, Schmidt P., Franz, M. et al. Treatment of alcohol withdrawal syndrome with a combination of tiapride/carbamazepine: results of a pooled analysis in 540 patients // Eur. Arch. Psychiatry Clin. Neurosci. — 2006. — 256(7). — 395-401. — Epub 2006Aug 17.
66. Pregabalin, tiapride and lorazepam in alcohol withdrawal syndrome: a multi-centre, randomized, single-blind comparison trial // Addiction. — February 2010. — 105(2). — 288-99. doi: 10.1111/j.1360-0443.2009.02792.x.PMID 20078487.
67. Fong T.G., Tulebaev S.R., Inouye S.K. Delirium in elderly adults: diagnosis, prevention and treatment // Nat. Rev. Neurol. — 2009. — 5(4). — 210-20. DOI: 10.1038/nrneurol.2009.24.
68. Miller M.O. Evaluation and management of delirium in hospitalized older patients // Am. Fam. Physician. — 2008. — 78(11). — 1265-70; Hschieh T.T., Fong T.G., Marcantonio E.R.. et al. Cholinergic deficiency hypothesis in delirium: a synthesis of current evidence // J. Gerontol a Biol. Med. Sci. — 2008. — 63(7). — 764-72.
69. Maldonado J.R. Pathoetiological model of delirium: comprehensive understanding of the neurobiology of delirium and an evidence-based approach to prevention and treatment // Crit. Care Clin. — 2008. — 24(4). — 789-856. DOI: 10.1016/j.ccc.2008.06.004.
70. Dimitrievic O.B, Stamatovic S.M., Keep R.F. et al. Effects of the chemokine CCL2 on bloodbrain barrier permeability during ischemia reperfusion injury // J. Cereb. Blood Flow Metab. — 2006. — 26(6). — 797-810. DOI: 10.1038%2Fsj.jcbfm.9600229.
71. Bourne R.S., Tahir T.A., Borthwick M. et al. Drug treatment of delirium: past, present and future // J. Psychosom. Res. — 2008. — 65(3). — 273-82. DOI: 10.1016/j.jpsychores.2008.05.025.
72. Campbell N, Boustani M.A., Ayub A. et al. Pharmacological management in delirium in hospitalized adults — a systematic evidence review// J. Cen. Intern. Med. — 2009. — 24(7). — 848-53. DOI: 10.1007/s11606- 009-0996-7. Epub 2009 May 8; Willi J. Delirium, Dammerzustand und Verwirrtheit bei korperlich Kranken//Bleuler M. Akute psychische Begleiterscheinungen körperlicher Krankheiten. — Stuttgart, 1968. — P. 27-128.
73. Scatton B, Cohen C, Perrault G, Oblin A, Claustre Y, Schoe-maker H. et al. The preclinical pharmacologic profile of tiapride // Eur. Psychiatry. — 2001. — 16. — s29-34. [PubMed]; Chaudhury S. Hallucinations: Clinical aspects and management // Ind. Psychiatry J. — 2010. — 19. — 5-12. [PMC free article] [PubMed].
74. Tiapride Hydrochloride// Drug Cite. — Retrieved 30 October 2012.
75. Tiefenbacher A.E. Tiacob: Summary of Product Characteristics. — 2006.
TIA-UA1904-85-01 OTpuMaHO 26.04.2019 ■
Минко А.И.
ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины», г. Харьков, Украина Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, г. Харьков, Украина
Использование тиаприда в психоневрологии (обзор литературы)
Резюме. В обзоре литературы освещаются современные представления о месте нейролептиков в терапии психических и поведенческих расстройств вследствие употребления алкоголя с позиций доказательной медицины. Показано, что доказанную антиалкогольную/антиопийную эффективность имеют только несколько нейролептиков, а именно тиаприд, гало-перидол и хлорпротиксен, которые включены в клинические
руководства и соответствующие протоколы в США и Европе. Определено, что тиаприд обладает необходимыми свойствами для лечения синдрома отмены алкоголя и использования как антикревингового средства в поддерживающей терапии. Ключевые слова: доказательная медицина; зависимость; психоактивные вещества; терапия; нейролептики; тиаприд; обзор
O.I. Minko
State Institution "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine
Use of tiapride in psychoneurology (literature review)
Abstract. The literature review presents modern ideas about the and relevant protocols in the United States and Europe. It has been place of neuroleptics in the treatment of mental and behavioural determined that tiapride has the necessary effects for the treatment disorders due to the use of alcohol from the standpoint of evidence- of alcohol withdrawal syndrome and for the use as an anti-craving based medicine. It has been shown that only few neuroleptics have agent in anti-relapse treatment.
proven anti-alcohol/antiopioid efficacy, namely tiapride, haloperi- Keywords: evidence-based medicine; dependence; psychoactive dol, and chlorprothixen, which are included in clinical guidelines substances; therapy; neuroleptics; tiapride; review
