CC BY
37
УДК 504.5:546.47]:631.421
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОД1В МАТЕМАТИЧНОÏ СТАТИСТИКИ ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЕЛЕМЕНТНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТ1В УРБОЕКОСИСТЕМИ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ
ЯКОВИШИНА Т. Ф., канд. с.-г. наук, доц.
Кафедра екологи та охорони навколишнього середовища, Державний вищий навчальний заклад «Придтпровська державна академiя будшництва та архгтектури», вул. Чернишевського, 24-а, Дтпро, 49600, Украша, тел. +38 (0562) 46-93-71, e-mail: t_yakovyshyna@ukr.net, ORCID ID: 0000-0002-5924-7847
Анотащя. Постановка проблеми. Стiйкий розвиток урбоекосистем з урахуванням забезпечення норм еколопчно1 безпеки життeдiяльностi людини в межах мюта та рацiонального використання i ввдновлення природноресурсного потенцiалу територiï потребуе пошуку ефективних методiв характеристики ступеня гостроти екологiчноï ситуацiï. В умовах прогресуючого пресингу на навколишне середовище провщна роль належить методам математично1' статистики як iнструменту, що дае можливють дослвдження i детального аналiзу екологiчних систем рiзного рiвня складносл. З усiх абiотичних складових довкшля грунту придiлено найменшу увагу, що пов'язано, по-перше, з неоднозначшстю характеристики еколопчно1' ситуацiï за валовим вмютом елемента-забруднювача, а, по-друге, з проблемою вибору його додаткових форм, за якими буде здшснено статистичний аналiз. Мета cmammi - обгрунтування використання в системi екомонiторингу методiв математичноï статистики поряд iз загально прийнятими для характеристики поелементного забруднення грунпв урбоекосистеми важкими металами шляхом визначення статистичних характеристик та встановлення зв'язшв м1ж валовим вмiстом, потенцiйно-рухомими та рухомими формами на приклад! забруднення Zn м. Днiпро. Для визначення поелементного забруднення Zn використовували його валовий вмют, потенцшно-рухомi та рухомi форми. Масив даних щодо вмюту дослвджуваних форм Zn був одержаний в мереж! еколопчного мониторингу грунпв урбоекосистеми м. Дншро: розм!р сгтки (2 км х 2 км), загальна кшьшсть ключових дшянок вщбору проб - 65. У вщбраних зразках визначали валовий вмют Zn атомно-абсорбцшним методом шсля кислотно1' обробки грунту, ïï потенцiйно-рухомi форми у витягу 1 H HCl, а рухом! форми - у ААБ (рН 4,8) за стандартними методиками. Для встановлення законом!рностей поширення Zn по територи застосовували методи математично1' статистики та пакет прикладних програм Microsoft Excel 2010. Висновок. Науково тдтверджено доцшьшсть застосування метод!в математично1' статистики для характеристики масив!в даних, як первинних величин, у блощ оцшки системи екомошторингу забруднення важкими металами грунпв урбоекосистем. Виявлено штенсивне техногенне забруднення Zn грунпв уае1' територй' м. Дншро ввдносно валового вмюту та зб!льшення строкатосп забруднення за потенцшно-рухомими та рухомими формами за допомогою статистичних метод!в та тд час нормування за саштарно-ппешчними (ГДК) та еколопчними показниками (природний геох!м!чний фон). Установлено псний кореляцшний зв'язок м!ж валовим вмютом Zn у грунтах урбоекосистеми м. Дншро та потенцшно-рухомими формами, на вщм!ну вщ рухомих форм, де вш не простежувався, що сввдчить про виб!ркове спрацювання мехашзм!в буферносп вщносно Zn.
Ключов1 слова: методи математично1 статистики; Грунт; важт метали; екологiчна оцтка; забруднення
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДОВ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ СТАТИСТИКИ ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЭЛЕМЕНТНОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ ПОЧВ УРБОЭКОСИСТЕМЫ ТЯЖЕЛЫМИ МЕТАЛЛАМИ
ЯКОВИШИНА Т. Ф., канд. с.-х. наук, доц.
Кафедра экологии и охраны окружающей среды, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днипро, 49600, Украина, тел. +38 (0562) 46-93-71, e-mail: t_yakovyshyna@ukr.net, ORCID ID: 0000-0002-5924-7847
Аннотация. Постановка проблемы. Устойчивое развитие урбоэкосистем с учетом обеспечения норм экологической безопасности жизнедеятельности человека в пределах города и рационального использования и восстановления природно-ресурсного потенциала территории требует поиска эффективных методов характеристики степени остроты экологической ситуации. В условиях прогрессирующего прессинга на окружающую среду ведущая роль принадлежит методам математической статистики как инструмента, который позволяет исследовать и детально проанализировать экологические системы различного уровня сложности. Из всех абиотических составляющих окружающей среды почвам уделено наименьшее внимание, что связано, во-первых, с неоднозначностью характеристики экологической ситуации по валовому содержанию элемента-загрязнителя, а, во-вторых, с проблемой выбора его дополнительных форм, по которым будет осуществлен статистический анализ. Цель статьи - обоснование использования в системе экомониторинга методов математической статистики наряду с общепринятыми для характеристики поэлементного загрязнения почв урбоэкосистемы тяжелыми металлами путем определения статистических характеристик и установления связей между валовым содержанием, потенциально подвижными и подвижными формами на примере загрязнения Zn
г. Днепр. Для определения поэлементного загрязнения Zn использовали его валовое содержание, потенциально подвижные и подвижные формы. Массив данных по содержанию изучаемых форм Zn был получен в сети экологического мониторинга почв урбоэкосистемы г. Днепр: размер сетки (2 км х 2 км), общее количество ключевых участков отбора проб - 65. В отобранных образцах определяли валовое содержание Zn атомно-абсорбционным методом после кислотной обработки почвы, ее потенциально подвижные формы в извлечении 1 H HCl, а подвижные формы - в ААБ (рН 4,8) по стандартным методикам. Для установления закономерностей распространения Zn по территории использовали методы математической статистики и пакет прикладных программ Microsoft Excel 2010. Вывод. Научно подтверждена целесообразность использования методов математической статистики для характеристики массивов данных как первичных величин в блоке оценки системы экомониторинга загрязнения тяжелыми металлами почв урбоэкосистем. Выявлено интенсивное техногенное загрязнение Zn почв всей территории г. Днепр относительно валового содержания и увеличение пестроты загрязнения потенциально-подвижными и подвижными формами с помощью статистических методов и при нормировании по санитарно-гигиеническим (ПДК) и экологическим показателям (природный геохимический фон). Установлена тесная корреляционная связь между валовым содержанием Zn в почвах урбоэкосистемы г. Днепр и потенциально-подвижными формами, в отличие от подвижных форм, где она не наблюдалась, что свидетельствует о выборочной утрате механизмов буферности относительно Zn.
Ключевые слова: методы математической статистики; почва; тяжелые металлы; экологическая оценка; загрязнение
USING OF THE MATHEMATICAL STATISTICS METHODS FOR THE CHARACTERISTIC OF THE ELEMENTAL CONTAMINATION URBAN ECOSYSTEMS SOILS BY THE HEAVY METALS
YAKOVYSHYNA T. F., Cand. Sc. (Agr.), Ass. Prof.
Department of Ecology and Environmental Protection, State Higher Education Establishment « Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-a, Chernishevskogo str., Dnipro, 49600, Ukraine, tel. +38 (0562) 46-93-71, e-mail: t_yakovyshyna@ukr.net, ORCID ID: 0000-0002-5924-7847
Summary. Raising of problem. Sustainable development of the urban ecosystems, taking into account the provision of ecological safety standards for the human life within the city and the rational use and restoration of the resource potential of the territory, requires the search for effective methods of the characteristic of the ecological situation. In the conditions of the progressive pressure to the environment, the leading role belongs to the mathematical statistics methods, as a tool that allows us to examine and analyze in detail ecological systems of the various complexity. Of all the environmental abiotic components, soils have been given the least attention, which is due, firstly, to the ambiguous characteristic of the environmental situation according to the total content of the contaminant, and secondly, to the problem of choice its additional forms for the statistical analysis. Purpose. Substantial using of the mathematical statistics methods in the ecomonitoring system along with the generally accepted for the characterization of the elemental soil contamination of the urban ecosystem by the heavy metals, by determining the statistical characteristics and establishing relationships between the total content, potentially available and available forms by the example of Zn contamination in the Dnieper. The total content, potentially available and available forms have been used to determine the elemental Zn contamination. An array of the content data of the studied Zn forms has been obtained in the network of ecological monitoring of soils of the Dnieper urban ecosystem: grid (2 km х 2 km), key sampling sites -65. In the selected samples, the Zn total content yas been determined by the atomic absorption method after acidizing the soil, its potentially available forms in the extraction of 1 H HCl, and the available forms in AAB (pH 4.8) by standard methods. The mathematical statistics methods and the application package Microsoft Excel 2010 has been used to determine the patterns of Zn distribution of the across the territory. Conclusion. The using of the mathematical statistics methods for characterizing data sets, as primary values, has been scientifically confirmed in the block for estimating the ecomonitoring system of the heavy metals contamination of the urban ecosystems soils. The intensive technogenic Zn contamination soils of the whole Dnieper territory according to the total content and the increase in the contamination variegation by the potentially available and available forms have been revealed using statistical methods and in the rationing of the sanitary- hygienic (MAC) and ecological indicators (natural geochemical background). A close correlation has been established between the total Zn content in the soils of Dnieper urban ecosystem and the potentially available forms, in contrast to the available forms, where it has been not observed, which indicates a selective loss of buffer mechanisms relative to Zn.
Keywords: methods of the mathematical statistics; soil; heavy metals; ecological assessment; contamination
Вступ. Стшкий розвиток урбоекосистем з урахуванням забезпечення норм еколопчно' безпеки життед1яльносп людини в межах мюта та рацюнального
використання i вщновлення природно-ресурсного потенщалу територп потребуе пошуку ефективних методiв характеристики ступеня гостроти еколопчно'].' ситуацп. В
умовах прогресуючого пресингу на навколишне середовище провщна роль належить методам математично'1 статистики, як шструменту, що надае можливють дослщження i детального анал1зу еколопчних систем рiзного рiвня складностi [1]. З уах абiотичних складових довкiлля грунту придшено найменшу увагу, що пов'язано, по-перше, з неоднозначнiстю характеристики еколопчно! ситуацп за валовим вмiстом елемента-забруднювача, а, по-друге, з проблемою вибору його додаткових форм, за якими буде здшснено статистичний аналiз.
Анал1з публ1кац1й. Первиннi вимiри або прост iндикатори за Д. Ю. Райчуком та А. О. Музалевським (2015) мають фундаментальне значення у фiзицi ^зичний вимiр ваги, об'ему - для грунту, бюметричш параметри - для рослин [2], проте для ощнювання якосп абiотичних та бютичних складових навколишнього середовища не мають еколопчного сенсу [3]. Екологiчнi величини здебшьшого одержують шляхом розрахунку шдексних виразiв - вiдносних статистичних величин, котрi показують, наскiльки рiвень дослщжуваного явища в конкретних умовах вiдрiзняеться вiд рiвня того ж явища в нативних умовах [4], отже задаються суб'ективно визначеною схемою, примiром, по вiдносно забруднення грунту важкими металами - це буде частка техногенносп металу (S. Baron, 2006) [5], коефщенти концентрацп (В. В. Добровольський, 1999; K. A. Ghazaryan, 2015) [6, 7] та небезпеки (Н. А. Богданов, 2013) [8].
ïх подальше перетворення на агреговаш, штегральш або комплексы величини (сумарний показник забруднення [6; 7], шдекс забруднення грунту [8], iнтегрований показник бюлопчного стану [9] дае змогу категорiально оцiнити ступiнь небезпеки забруднення, проте виникае загроза суб'ективiзму. А саме: у разi нормування на основi природно-геохiмiчного фону -достатнш рiвень усереднення в межах зонального грунту з урахуванням факторiв часу, а випадку використанш ГДК - питання виникають вiдносно встановленого рiвня
токсичностi, адже достеменно вiдомi випадки перегляду цього саштарно-гiгieнiчного нормативу в бш зменшення.
Вказанi характеристики необхщш для визначення ступеня еколопчно'1' небезпеки забруднення складових урбоекосистеми тд час проведення екомонiторингу, проте недостатш для вивчення причинно-наслiдкового мехашзму, формування варiащi та динамiки прояву небажаних явищ та процесiв iз подальшим 1'х прогнозуванням, котре доречшше здiйснювати спираючись на статистичний аналiз первинних вимiрiв. Тому виникае потреба включення його до системи ощнювання для одержання всебiчноi характеристики дослщжуваного явища.
Мета роботи полягала в обгрунтуванш використання в системi екомошторингу методiв математично'1' статистики поряд iз загальноприйнятими для характеристики поелементного забруднення грунтiв урбоекосистеми важкими металами, шляхом визначення статистичних характеристик та встановлення зв'язюв мiж валовим вмiстом, потенцiйно-рухомими та рухомими формами на прикладi забруднення Zn м. Днiпро.
Методика. Серед важких металiв -прiоритетних забруднювачiв урбоекосистеми м. Днiпро як показовий був обраний Zn, адже його бюлопчна роль як мшроелемента i токсиканта, залежно вiд концентрацп, добре вщома, а внесок в аерогенне забруднення мюта, спричинений антропогенною дiяльнiстю, досить значний.
Для характеристики поелементного забруднення Zn використовували його валовий вмiст для ощнювання загально'1' кiлькостi елемента; потенцiйно-рухомi форми, що вiдповiдали за можливу загрозу забруднення в разi змши грунтових умов; та рухомi форми, котрi характеризували реальне забруднення як його м^ащйну здатнiсть та включення в трофiчнi ланцюги урбоекосистеми.
Масив даних щодо вмiсту дослiджуваних форм Zn одержано в мереж екологiчного мошторингу грунтiв урбоекосистеми м. Днiпро: розмiр сiтки
(2 км х 2 км), загальна кшьюсть ключових дшянок вiдбору проб - 65, з яких за характером функцюнального призначення припадало на промислову зону - 9, висотну забудову - 13, приватний сектор - 26, зелену (рекреацшну) зону - 17. Проби грунту вщбирали методом конверта з глибини 0-10 см, репрезентативна проба складалася з 25 шдивщуальних проб [10].
У ввдбраних зразках визначали валовий вмют Zn атомно-абсорбцшним методом тсля кислотно'' обробки грунту, ïï потенцiйно-рухомi форми у витягу 1 H HCl, а рухомi форми - у ААБ (рН 4,8) за стандартними методиками [11; 12]. Для встановлення закономiрностей розповсю-дження Zn по територп урбоекосистеми м. Дншро застосовували методи математично! статистики [13] та пакет прикладних програм Microsoft Excel 2010.
Результати дослщжень. Значення кларка в лiтосферi для Zn становить 8,3 10 -3 % [14], а в грунт - 5,010-3 %, за умов фоново1 концентрацп в чорноземах звичайних малогумусних важкосуглинкових 34-100 мг/кг, за середнього значення 63 мг/кг та коефщеш! варiацiï 28,8 [15], тобто верхне значення межуе з ГДК.
Поширення Zn уздовж грунтового профiлю зазвичай рiвномiрне, невеличкi коливання можуть бути пов'язаш з умiстом оргашчно1 речовини, глинист! фракцп та карбонатiв. Динамiчна рiвновага мiж умiстом рiзних форм Zn у грунт визначаеться такими процесами як: адсорбщя; оклюзiя та ствосадження; утворення органiчних хелатiв i комплексоутворення; мiкробiологiчна
фiксацiя тощо. Переважним чином у грунтах Zn асоцшеться з пдроокисдами Fe, Al та глинистими мшералами. В межах урбоекосистеми, за змши рiвня рН грунтового середовища в той чи шший бш, слiд зважати на два мехашзми адсорбцп Zn: у разi пiдкисленно через осадження фiзiологiчно кислих сполук викидiв промислових пiдприемств вш буде пов'язаний з катiонним обмшом i, навпаки, у випадку збшьшення лужностi через включення решток будiвельного смiття
розглядаеться як хемосорбцiя, котра значною мiрою залежить вiд кшькосп органiчних лiгандiв.
Найбiльшою селективнiстю адсорбцп Zn характеризуються оксиди Fe, галуазит, алофан та iмоголiт, а найменшою -монтморилонiт [16]. Також Zn може входити в кристалiчну реш^ку деяких мiнералiв, примiром, того ж монтморилошту. Серед факторiв, що контролюють розчиннiсть, а отже i трансформащю Zn у грунтах, в загальному механiзмi буферностi перевагу мають вмют глинистих мiнералiв, гiдрооксидiв Fe i А1, величина рН, над утворенням органiчних комплексiв i осадженням у виглядi фосфатiв, карбонатiв та сульфвдв.
Рiвень концентрацп Zn у зональних грунтах степово! зони Украши - чорноземах звичайних пов'язаний з його високим вмютом у лесах, а вщхилення вщ загального фону пов'язаш з впливом грушогарних порiд, так, у лес важкосуглинковому вмiст Zn вищий (63 мг/кг), нiж у глинистому (54 мг/кг) [15].
Пщвищення вмюту цинку в грунтах урбоекосистеми зумовлюеться наявнiстю промислових пiдприемств iз виробництва кольорових металiв, чавуну i сталi, скла i цементу, а також роботи ТЕС i автотранспорту. В останньому випадку це пов'язано iз стиранням деталей, ерозiею оцинкованих поверхонь, зносом шин, використанням в мастилах присадок, котрi мютять у своему складi сполуки Zn. Загальний викид цинку в атмосферне пов^ря вiд стацiонарних джерел у кшькосп 13 промислових пiдприемств дорiвнюе 4,404 т, що в перерахунку на 1 км площщ мюта становить близько 0,011 т або 0,0044 кг на душу населення (даш Головного управлiння статистики в Дншропетровськш областi).
Природний геохiмiчний фон Zn у зональному груш! - чорноземi звичайному становить для валового вмюту - 39,60 мг/кг, потенцшно рухомих форм - 21,70 та рухомих форм - 1,08 мг/кг вщповщно (Ераспвська дослiдна станщя 1нституту сiльського господарства степово!' зони
Нацюнально! академп аграрних наук Укра'ни). Вмют валового Zn у грунтах м. Дншро становив вщ 15,27 до 959,11 мг/кг за урбашзованого геох1м1чного фону на р1вш 290,99 мг/кг або 2,9 ГДК (табл.), що, за умов першого ступеня токсичносп, вщповщало другому ступеню деградацп за В. В. Снакшим (1992) [17].
Таблиця
Характеристика eMicmy Zn у Грунтах урбоекосистеми м. Днтро / Characteristics of the Zn
Забруднення Zn грунт1в урбоекосистеми м. Дншро характеризувалось пщвищеною рухомютю, а саме, вмют потенцшно-рухомих форм сягав 99 % та рухомих - 87 % вщ валу вщповщно. Потенцшно-рухом1 форми Zn вар1ювали в досить широких межах, так, максимальний вмют був у 307 раз1в вищий за мш1мальний, в той час як значення урбашзованого фону
перевищувало природний на один порядок. Урбашзований геох1м1чний фон за рухомими формами перевищував природний до 60 раз1в та ГДК у 2,8 раза. М1ж валовим умютом та потенцшно-рухомими формами встановлено тюний кореляцшний зв'язок (0,945), в той час як вщносно рухомих форм вш не простежувався, що свщчить про виб1ркове, за окремими дшянками вщбору проб, спрацювання мехашзм1в буферносп вщносно Zn.
У дослщжуваних форм Zn середне значення було бшьше за мед1ану в1д 1,35 до 2,28 раза, що свщчило про наявшсть масштабного прогресуючого забруднення
цим елементом територii м. Дншро. Таке значне переважання середнього значення над медiаною за дослщжуваними формами Zn свiдчить про тдвищення рухомостi, що в бшьшосп випадкiв було вище природного геохiмiчного фону та значень ГДК (табл.). Згщно з коефiцiентом ексцесу, спостер^ався гостровершинний розподiл щодо потенцiйно-рухомих та рухомих форм, у випадку iз валовим вмютом крива характеризувалась слабкою ексцесивнiстю.
Так, згiдно з В. В. Тарасовою (2008), коефiцiент ексцесу складав < 0,4 [13]. Коефщент асиметрii, що вiдбивае ступiнь вщхилення розподiлу вiд симетричного був вищим 0, що свiдчило про його правостороннш характер, однак значного змщення не зафiксовано. Навпаки, за валовим Zn асиметрiя незначна. Детальний аналiз статистичних характеристик свiдчить про штенсивне техногенне забруднення цинком грунтiв уае' територii м. Днiпро вiдносно валового вмюту та збiльшення строкатостi забруднення за потенцшно-рухомими та рухомими формами внаслщок часткового порушення буферних властивостей у процеа створення та функщонування урбоекосистеми.
Висновки
1. Науково тдтверджена доцiльнiсть застосування методiв математично'1 статистики для характеристики масивiв даних як первинних величин у блощ оцiнки системи екомонiторингу забруднення важкими мета-лами грунтiв урбоекосистем.
2. Виявлено штенсивне техногенне забруднення Zn грунтв усiеi територп м. Днiпро вiдносно валового вмюту та збi-льшення строкатостi забруднення за потен-цiйно-рухомими та рухомими формами за допомогою статистичних методiв та пiд час нормування за саштарно-гшешчними (ГДК) та екологiчними показниками (природний геохiмiчний фон).
3. Установлено тюний кореляцiйний зв'язок мiж валовим вмютом Zn у грунтах урбоекосистеми м. Дншро та потенцшно-рухомими формами, на вiдмiну вiд рухомих форм, де вш не простежувався, що свщчить
content in the soils of the Dnipro _urban ecosystem
Показник Валовий вмiст, мг/кг Потенцшн о-рухомi форми, мг/кг Рухомi форми, мг/кг
Мшмум 15,27 3,09 2,16
Максимум 959,11 921,14 836,16
Середне 290,99 217,96 64,49
Медiана 215,71 139,09 28,24
Ексцес 0,1092 1,51 30,60
Асиметрiя 0,9949 1,32 5,05
Дисперсiя 55 909,24 39 357,86 13 491,90
Стандартне в1дхилення 238,29 199,93 117,06
Розмах 943,84 918,05 834,00
про B^ipKOBe спрацювання MexaHi3MiB бу-фepностi вiдносно Zn.
Подальш1 досл1дження n0Tpi6H0 зосередити на розробленш комплексно!
системи ощнювання в межах екомошторингу абютичних складових урбоекосистеми i3 залученням до ïï складу прюритетних забруднювачiв.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА
1. Кондратьева Т. А. Статистический анализ и моделирование экологических процессов в водных экосистемах на примере р. Казанка / Т. А. Кондратьева, Ю. В. Максимов, Р. Н. Исмаилова // Вестник Казанского технического университета. - 2013. - Вып. 21, т. 16. - С. 309-314.
2. Райчук Д. Ю. Индикаторно-рискологический подход к оценке эффективности деятельности научных организационных систем / Д. Ю. Райчук, А. А. Музалевский // Университетский научный журнал. Физико-математические, технические и биологические науки / Санкт-Петербург. ун-т. консорциум. - 2015. - Вып. 15. -С. 108-118.
3. Розеньерг Г. С. Процедуры измерения в системе "основания" экологической теории / Г. С. Розенберг // Теоретические проблемы экологии и эволюции (Вторые Любищевские чтения) / Ин-т экологии Волж. басейна Рос. акад. наук. - Тольятти, 1995. - С. 47-57.
4. Статистический анализ индекса развития человеческого потенциала / Н. В. Костина, Г. С. Розенберг,
Г. Р. Хасаев, Г. В. Шляхтин // Известия Саратовского университета. Новая серия. Серия Химия. Биология. Экология. - 2014. - Вып. 3, т. 14. - С. 54-69.
5. Baron S. Dispersion of heavy metals (metalloids) in soil from 800-years-old pollution (Mont-Lozere, France) / S. Baron, J. Carignan, A. Ploquin // Environmental Science & Technology. - 2006. - Vol. 40. - P. 5319-5326.
6. Добровольский В. В. Ландшафтно-геохимические критерии оценки загрязнения почвенного покрова тяжелыми металлами / В. В. Добровольский // Почвоведение. - 1999. - № 5. - С. 639-645.
7. The evaluation of the heavy metal pollution degree in the soil around the Zangtzur copper and molubdenum combine / K. A. Ghazaryan, G. A. Gevorgyan, H. S. Movsesyyan, N. P. Ghazaryan, K. V. Grigoryan // International journal of environmental, chemical, ecological, geological and geophysical engineering. - 2015. - Vol. 5. - P. 405-410.
8. Богданов Н. А. Метод оценки состояния земель по индексу загрязнения почв / Н. А. Богданов, Ю. С. Чуйков, В. С. Рыбкин // Астраханский вестник экологического образования. - 2013. - № 1(23). - С. 102-112.
9. Kolesnikov S. I. The effect of model soil contamination with Cr, Cu, Ni and Pb on the biological properties of soil in the Dry Steppe and Semidesert Regions of Southern Russia / S. I. Kolesnikov, N. A. Spivakova, K. Sh. Kazeev // Eurasian soil science. - 2011. - Vol. 44, № 9. - P. 1001-1007.
10. Яковишина Т. Ф. Еколопчний мониторинг: контроль i детоксика^ важких металiв в грунтах урбоекосистем / Т. Ф. Яковишина. - Дншропетровськ : Нова щеолопя, 2013. - 101 с.
11. Методи аналiзу грунту i рослин : метод. поаб. / за заг. ред. С. Ю. Булипна. - Харшв : 1н-т грунтознавства i аг-рохiмii iм. О.Н. Соколовського, 1999. - 157 с.
12. Методические указания по определению тяжелых металлов в почвах сельхозугодий и продукции растениеводства / М-во сел. хоз-ва Рос. Федерации, Центр. ин-т агрохим. обслуживания сел. хоз-ва. - Москва, 1992. - 61 с.
13. Тарасова В. В. Еколопчна статистика / В. В. Тарасова. - Кшв : Центр учбовоi' лт., 2008. - 392 с.
14. Виноградов А. П. Геохимия редких и рассеянных элементов / А. П. Виноградов. - Москва : Изд-во АН СССР. -1957. - 276 с.
15. Фоновий вмют мжроелеменпв у грунтах Украши / за ред. А. I. Фатеев, Я. В. Пащенко. - Харшв : [б.в.], 2003. -117 с.
16. Водяницкий Ю. Н. Тяжелые и сверхтяжелые металлы и металлоиды в загрязненных почвах / Ю. Н. Водяницкий. - Москва : Почв. ин-т им. В.В. Докучаева, 2009. - 96 с.
17. Снакин В. В. Химическое загрязнение почв и возможность его нормирования / В. В. Снакин // Теоретические основы охраны почв : сб. науч. тр. / Науч.-исслед. ин-т охраны природы. - Москва,1992. - С. 17-21.
REFERENCES
1. Kondrateva T.A., Maksimov Yu.V. and Ismailova R.N. Statisticheskij analiz i modelirovanie ekologicheskix processov v vodnyx ekosistemax na primere r. Kazanka [Statistical analysis and modeling of ecological processes in aquatic ecosystems r. Kazanka]. Vestnik Kazanskogo texnicheskogo universiteta [Bulletin of the Kazan Technical University]. 2013, iss. 21, vol. 16. pp. 309-314. (in Russian).
2. Rajchuk D.Yu. and Muzalevskij A.A. Indikatorno-riskologicheskij podxod k ocenke effektivnosti deyatelnosti nauchnyx organizatsionnyx sistem [Indicator-risk approach to assessing the effectiveness activities of the scientific organizational systems]. Universitetskij nauchnyj zhurnal. Ser. Fiziko-matematicheskie, texnicheskie i biologicheskie nauki [University scientific journal. Series physical-mathematical, technical and biological sciences]. Sankt-Peterburg un-t. konsorcium [Sankt-Petersburg University Konsortium]. 2015, iss. 15, pp. 108-118. (in Russian).
3. Rozenerg G.S. Protsedury izmereniya v sisteme "osnovaniya" ekologicheskoj teorii [Measurement procedures in the "foundation" system of the ecological theory]. Teoriticheskie problemy ekologii i evolyucii (Vtorye Lyubishchevskie chteniya) [Theoretical problems of ecology and evolution (Second Lyubishchev's readings)]. In-t ekologii Volzh. basejna Ros. akad. nauk [Institute of Ecology of Volzhski Basin of Scientific Academy of Russia].Tolyatti, 1995, pp. 47-57. (in Russian).
4. Kostina N.V., Rozenberg G.S., Xasaev G.R. and Shlyaxtin G.V. Statisticheskij analiz indeksa razvitiya chelovecheskogo potentsiala [Statistical analysis of the human development index]. Izvestiya Saratovskogo universiteta. Ser. Ximiya. Biologiya. Ekologiya [Proceedings of the Saratov University. Series. Chemistry. Biology. Ecology.]. 2014, iss. 3, vol. 14, pp. 54-69. (in Russian).
5. Baron S., Carignan J. and Ploquin A. Dispersion of heavy metals (metalloids) in soil from 800-years-old pollution (Mont-Lozere, France). Environmental Science & Technology. 2006, vol. 40, pp. 5319-5326.
6. Dobrovolskij V.V. Landshaftno-geoximicheskie kriterii ocenki zagryazneniya pochvennogo pokrova tyazhelymi metallami [Landscape-geochemical criteria for assessment of soil contamination by heavy metals]. Pochvovedenie [Soil science]. 1999, no. 5, pp. 639-645. (in Russian).
7. Ghazaryan K.A., Gevorgyan G.A., Movsesyyan H.S., Ghazaryan N.P. and Grigoryan K.V. The evaluation of the heavy metal pollution degree in the soil around the Zangtzur copper and molubdenum combine. International journal of environmental, chemical, ecological, geological and geophysical engineering. 2015. vol. 5, pp. 405-410.
8. Bogdanov N.A., Chujkov Yu.S. and Rybkin V.S. Metod ocenki sostoyaniya zemelpo indeksu zagryazneniya pochv [Assessment method of land condition to the soil pollution index]. Astrahanskij vestnik ekologicheskogo obrazovaniya [Astrakhan bulletin of environmental education]. 2013, no 1(23), pp. 102-112. (in Russian).
9. Kolesnikov S.I., Spivakova N.A. and Kazeev K.Sh. The effect of model soil contamination with Cr, Cu, Ni and Pb on the biological properties of soil in the Dry Steppe and Semidesert Regions of Southern Russia. Eurasian soil science. 2011, vol. 44, no 9, pp. 1001-1007. (in Russian).
10. Yakovishyna T.F. Ekolohichnyi monitorynh: kontrol i detoksykatsiia vazhkykh metaliv v gruntakh urboekosystem [Ecological monitoring, control and detoxification of the heavy metals in soils of the urban ecosystems]. Dnipropetrovsk: Nova ideolohiia, 2013, 101 p. (in Ukrainian).
11. Bulyhin S.Yu. Metody analizu gruntu i roslyn [Analysis methods of soil and plants]. Kharkiv: Instytut hruntoznavstva i ahrokhimii im. O.N. Sokolovskoho. 1999, 157 p. (in Ukrainian)
12. Metodicheskie ukazaniya po opredeleniyu tyazhelykh metallov v pochvah sel'xozugodij i produkcii rastenievodstva [Guidelines for determination of heavy metals in agricultural soils and crop production]. M-vo sel. xoz-va Ros. Federacii, Centr. in-t agroxim. obsluzhivaniya sel. hoz-va [Ministry of Agriculture of the Russian Federation, Central Institute of Agricultural Agrochemical Services]. Moskva, 1992, 61 p. (in Russian).
13. Tarasova V.V. Ekolohichna statystyka [Ecological statistics]. Kyiv: Centr uchbovoi literatury. 2008, 392 p. (in Ukrainian)
14. Vinogradov A.P. Geoximiya redkix i rasseyannyx elementov [Geochemistry of rare and scattered elements]. Moskva: Izd-vo AN SSSR, 1957, 276 p. (in Russian).
15. Fatieiev A.I. and Pashchenko I.V. Fonovyi vmist mikroelementiv u gruntakh Ukrainy [Background content of microelements in soils of Ukraine]. Kharkiv, 2003. 117 p. (in Ukrainian)
16. Vodyanitskij Yu.N. Tyazhelye i sverxtyazhelye metally i metalloidy v zagryaznennyx pochvax [Heavy and superheavy metals and metalloids in contaminated soils]. Moskva: Pochv. institut im. V. V. Dokuchaeva, 2009, 96 p. (in Russian).
17. Snakin V.V. Ximicheskoe zagryaznenie pochv i vozmozhnost' ego normirovaniya [Chemical pollution of soils and the possibility of rationing]. Teoreticheskie osnovyi ohranyi pochv [Theoretical basis of soil protection]. Nauch.-issled. in-t oxrany prirody [Scientific-research institute of Nature Safety]. Moskva, 1992, pp. 17-21. (in Russian).
Рецензент: Шматков Г. Г. д-р техн. наук, проф.
Надшшла до редколеги: 29.03.2017 р. Прийнята до друку: 16.04.2017 р.
