CC BY
11
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet8221
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.932.3.082.454
Використання колпоцитоскопп для визначення оптимального
часу оаменшня у нутрш
Н.В. Кацемба, П.М. Скляров [email protected], [email protected]
Днтровський державний аграрно-економiчний ^верситет, вул. С. Ефремова, 25, м. Днтро, Днiпропетровська обл., 49000, Украна
Вгдомг на сьогодт способи визначення оптимального часу осгмешння нутрш мають ряд недолгкгв, що обмежуе 1хне використання. З цгею метою нами апробовано ваггнальну цитоскотю (колпоцитоскошя) - як недорогого, простого г зручного у виконанш способу, що дозволяе виявити чткий взаемозв 'язок мгж цитологгчною картиною вагтальних мазкгв г гормональным статусом в конкретний перюд статевого циклу.
Нами встановлено, що з початку до середини проеструсу у картинг вагтального мазка можна побачити еритроцити, характерна наявшсть парабазальних клтин, яю мають велике ядро, що займае майже половину цитоплазми. З наростаю-чимргвнем естрогетвзамгсть базальних клтин з'являються промгжш клтини, ктьюсть еритроцит1взменшуеться.
У перюд переходу стади проеструсу в еструс у мазку зменшуеться ктьюсть промгжних клтин, спостерггаеться збг-льшення поверхневих, характерна поява без 'ядерних клтин, ят не мають ядер. Чтко видно контури клтин. Поява поверх-невих клтин збггаеться зг стадгею овуляцп статевого циклу.
Наприктцг еструсу картина вагтального мазка знову зазнае змт: з 'являються еттелгальш клтини з маленьким ядром, також можна побачити велику юльюсть лейкоцитгв.
Таким чином, однгею з головних характеристик вагтального мазка в пергод овуляцп у нутрш е поява поверхневих клг-тин, як характеризуются збереженням чтких контургв клтини за наявностг натвпрозоро! цитоплазми та вгдсуттстю ядра.
Ключовi слова: нутрп, оптимальний час осжетння, еструс, статевий цикл, колпоцитоскошя, вагтальний мазок, ову-ляцгя, заплгднення.
Использование колпоцитоскопии для определения оптимального
срока осеменения у нутрий
Н.В. Кацемба, П.Н. Скляров [email protected], [email protected]
Днепровский государственный аграрно-экономический университет, ул. С. Ефремова, 25, г. Днепр, Днепропетровская область, 49000, Украина
Известные на сегодня способы определения оптимального времени осеменения нутрий имеют ряд недостатков, что ограничивает их использование. С этой целью нами апробирована вагинальная цитоскопия (колпоцитоскопия) - как недорогой, простой и удобный в исполнении способ, позволяющий выявить четкую взаимосвязь между цитологической картиной влагалищных мазков и гормональным статусом в конкретный период полового цикла.
Нами установлено, что с начала до середины проэструса в картине влагалищного мазка можно увидеть эритроциты, характерно наличие парабазальных клеток, которые имеют большое ядро и занимают почти половину цитоплазмы. С нарастающим уровнем эстрогенов вместо базальных клеток появляются промежуточные клетки, количество эритроцитов уменьшается.
Citation:
Katsemba, N.V., Skliarov, P.M. (2017). Use of colposcopy for determining optimum term of nutrias insemination. Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 101-104.
В период перехода стадии проэструса в эструс в мазке уменьшается количество промежуточных клеток, наблюдается увеличение поверхностных, характерно появление клеток, которые не имеют ядер. Четко видны контуры клеток. Появление поверхностных клеток совпадает со стадией овуляции полового цикла.
В конце эструса картина влагалищного мазка снова изменится: появляются эпителиальные клетки с маленьким ядром, можно увидеть большое количество лейкоцитов.
Таким образом, одной из главных характеристик влагалищного мазка в период овуляции у нутрий появление поверхностных клеток, которые характеризуются сохранением четких контуров клетки при наличии полупрозрачной цитоплазмы и отсутствием ядра.
Ключевые слова: нутрии, оптимальное время осеменения, эструс, половой цикл, колпоцитоскопия, вагинальный мазок, овуляция, оплодотворение.
Use of colposcopy for determining optimum term of nutrias insemination
N.V. Katsemba, P.M. Skliarov [email protected], [email protected]
Dnipro State Agrarian and Economic University, S. Efremov Str., 25, Dnipro, Dnipropetrovsk region, 49000, Ukraine
The article is devoted to the finding a way to determine optimal time for insemination of nutria. This gives an opportunity to improve reproduction what will improve profitability of nutrition as an animal industry.
Known for today's ways to determine optimal time for insemination of nutria have shortcomings, what limits their use. To this end we tested vaginal cystoscopy (colposcopy). This method is not so expensive, it is simple and easy to use. It allows you to define a clear relationship between cytological picture of vaginal smears and hormonal status in a specific period of the sexual cycle.
We installed, that in the picture of vaginal smears from the beginning to the middle ofproestrus, we can see erythrocytes and parabasal cells, which have a large nucleus, which occupies almost half of the cytoplasm. With a growing level of estrogens instead of basal cells appear intermediate cells reduces the numbers of erythrocytes.
During the transition period of the proestrus stage to the estrus stage vaginal swab is characterized by reducing the number of intermediate cells and increase in the number of surface cells. Also we can see non-nuclear cells. Clearly it is visible contours of cells. The appearance of surface cells coincides with the stage of ovulation of the sexual cycle.
The same picture of vaginal swab with lots of surface cells we can see in second, sometimes on third day after childbirth. So, the first two days after childbirth is conductive to fertilization period in nutria.
In the end of estrus the vaginal swab has changes again: appear epithelial cells with a small nucleus, also we can see many leucocytes.
So, the one of the main characteristics of vaginal swab in the period of ovulation in nutria is appearance of non-nuclear surface cells with clear contours and semitransparent cytoplasm. In the development perspective the use of colposcopy to assess the condition of the fetus and the course ofpregnancy for further develop methods of diagnosis and prevention of pathologies in ante-, intra-and postnatal periods of development of nutrias puppies.
Key words: nutrias, optimal insemination time, estrus, sexual cycle, colpocytoscopy, vaginal swab, ovulation, fertilization.
Вступ
Низька соб1вартють утримання, використання дешево! рослинно! сировини, висока репродуктившсть, стшшсть до захворювань р1зно! етюлогп робить роз-ведення нутрш випдним як у домашшх умовах, так i в умовах господарства.
Нутри - багатоплвдш полщиктчш тварини, мо-жуть розмножуватись протягом усього року. Як i в кролиць, у нутрш можливе поеднання перюду лакта-ци з ваптшстю (Vasilenko et al., 2003; Mironova et al., 2003; Mironova, 2005).
На сьогодш статевий цикл нутрш вивчений недо-статньо, тому тд час розведення цих тварин юнують невиршеш проблеми: недоотримання приплоду вна-слвдок анафродизи самки, ембрю- та фетопати, непо-вноцшшсть новонароджених.
Одним з актуальних е питания розробки практич-них способiв дiагностики оптимального часу оаме-ншня у нутрш. Багато з тих, хто розводить нутрш, розумшть необхщшсть дiагностики еструсу, однак дефщит шформацп, розрiзненiсть даних з цього пи-тання, а також недолж фахiвцiв в рядi випадшв приз-водить до отримання недостовiрних даних або !х не-
правильно! штерпретацп. Тому розробка алгоритму його дослщження з виведенням нормативних показ-нишв та визначенням параметрiв овуляци е актуаль-ним питанням.
На сьогодш юнують декшька способiв розведення нутрш, найпоширешшим е гаремний метод, суть яко-го полягае в тому, що до одного самця тдсаджують 5 самок (Vasilenko et al., 2003; Mironova et al., 2003; Mironova, 2005). При цьому минае певний перюд часу, поки тварини адаптуються одне до одного i почнуть розмножуватись, за умови, що не виникати-муть конфлжти у «гаремЬк Недолши цього методу полягають у тому, що тварини мають масивш передш зуби, якщо виникають конфлжтш ситуацп у «гаремЬ>, власники тварини несуть збитки вщ зшсованих шкурок, школи травми бувають настшьки серйозш, що тварини гинуть.
1нший метод - шдсадження самки у першi три до-би тсля щеншня, а попм кожш 24 доби на тиждень (Vasilenko et al., 2003; Mironova et al., 2003; Mironova, 2005). Недолжом цього методу е те, що стадш овуляци можна пропустити. Крiм того, якщо тдсаджувати породiллю до самця на другий день тсля щенiния,
можна ИнфИкувати самку, оск1льки роди - процес травматичный i статевИ шляхи можуть бути травмованИ.
Для виявлення оптимального часу осИменИння нут-рiй використовують самцiв-пробникiв, якИ до того ж стимулюють репродуктивну функцiю зокрема овуля-цiю (Hizhnjakova, 2003; Retinskij, 2004). Однак у прак-тичних умовах це не знайшло значного поширення.
Одним з доступних, низькозатратних та досить Ин-формативних методiв дослiдження репродуктивно! системи тварин е колпоцитоскопiя, що дозволяе ви-явити чИткий взаемозв'язок мiж цитолопчно! картиною вагИнальних мазк1в i гормональним статусом в конкретний перiод статевого циклу. Суть його поля-гае в тому, що у рiзнi стади статевого циклу у кровi тварин змiнюеться рiвень естрогенiв, вИдповИдно вИд-буваються змiни в усьому органiзмi тварин, в тому числИ й у слизовiй оболонцi пИхви. Переважно викори-стовуеться для визначення оптимального часу в'язки собак (Simpson et al., 2005; Butenkov et al., 2006; Feldmen and Nelson, 2008; Vasil'eva and Vasirev^ 2017).
Виходячи з наведеного, мета нашо! роботи поля-гала в апробацп колпоцитоскопп для визначення оптимального часу осИменИння нутрiй.
Нам вiдомi окремi повИдомлення щодо опису цитолопчно! картини пiхвового мазка самок нутрИй у стади збудження статевого циклу (Mironova and Hizhnjakova, 2004). Однак по-перше, немае можливо-стИ безпосередньо ознайомитися з публiкацiею, а подруге, визначення оптимального часу осИменИння з використанням колпоцитоскопп нами плануеться лише як складова у комплекснИй оцiнцi стану репро-дуктивних органiв нутрiй.
Матерiал i методи дослвджень
Матерiалом для дослiджень були самки нутрiй репродуктивного вшу, яш належать власникам присади-бних господарств мИста Новомосковська ДнИпропет-ровсько! областi протягом лiтньо-осiннього перiоду.
Для проведення вагiнально! цитологи використо-вували чисте знежирене предметне скельце, яке ви-кладали на чисту серветку; ватну паличку, просочену фiзiологiчним розчином, вводили у пИхву самкам нут-рiй, дорсально до стiнки пiхви, намагаючись не торка-тись зовнiшнiх статевих органИв. Робили кiлька обер-тальних рухiв ватною паличкою, пiсля чого робили кИлька поздовжнiх мазкiв по скельцю. Висушували та фарбували мазок, використовуючи барвник Diff-quik.
При оцiнцi вагИнального мазка за критери брали розмiри, форму, спiввiдношення мiж ядром та цитоплазмою i наявнiсть речовини клИтинного ядра зi сли-зово! оболонки пiхви. Враховували наявнiсть чи вИд-сутнiсть лейкоцитiв та еритроципв.
Результати та ix обговорення
ВихИдними даними для проведення дослИджень були данИ про те, що статевий цикл у нутрш повторю-еться у середньому кожнi 24 доби. ПИд час рiзних стадИй статевого циклу змiнюеться картина вапнального мазка, а саме: змiнюеться морфологiчна структу-
ра клiтини (стввИдношення цитоплазми до ядра самих клИтин).
З початку до середини проеструсу у картинi вагi-нального мазка можна побачити еритроцити, характерна наявнИсть парабазальних клiтин, як1 мають велике ядро, що займае майже половину цитоплазми (рис. 1). З наростаючим рiвнем гормонiв замИсть базальних клiтин з'являються промiжнi клИтини (рис. 2), кИль-к1сть еритроципв зменшуеться. У перiод переходу стади проеструсу в еструс у мазку зменшуеться кИль-к1сть промИжних клИтин, спостерiгаеться збiльшення поверхневих, характерна поява клИтин, як1 не мають ядер (рис. 3). Чита видно контури клiтин. Поява поверхневих клгган збiгаеться зИ стадiею овуляци статевого циклу.
Рис. 1 Парабазальнi клiтини (опуклi з великим ядром), характернi для фази проеструсу
Рис. 2. Промпжмм клiтини (ядро значно зменшене у розмiрi, з являються мовер\мев1 клпини), характернi для початку еструсу
Таку саму картину вагИнального мазка з наявнИстю велико! кИлькостИ поверхневих клИтин можна побачити на другу, у деяких самок навИть i на третю добу пИсля родИв, тобто у нутрИй першИ двИ доби тсляродового перИоду також е сприятливим перИодом для заплИд-нення.
Рис. 3. noBepxHeBi клiтини (ядро ввдсутне, цитоплазма мрозора, клiтини розташовуються у виглядi черепицi), характерш стадп овуляцп
• и:
t
I
0
1|| I.
А
Рис. 4. У мазку велика кшьккть лейкоцитiв, з являються моодимокч вагшальш клiтими з ядром.
Замлщнення неможливе
Напришнш еструсу картина вагшального мазка знову зазнае змш з'являються еп1тел1альн1 клтгани з маленьким ядром, також можна побачити велику шльшсть лейкоципв (рис. 4).
Одшею з головних характеристик вагшального мазка в перюд овуляцй' у нутрш е поява поверхневих клгган, яш характеризуються збереженням чгтких контур1в клггани за наявносп натвпрозоро! цитоплазми та ввдсутшстю ядра.
У дешлькох самиць вагшальний мазок характери-зувався наявнютю велико! шлькосп лейкоципв навиъ у стадш овуляцй', тод1 при контакт! таких самок з самцем заплщнення не ввдбулося.
Висновки
Таким чином, вапнальна цитолопя - доступний, простий у застосуванш та досить шформативний метод, який може використовуватися для встановлен-ня оптимальних строк1в оаменшня нутрш.
Перспективи подальших дослгджень. Передбача-еться вивчення можливосп використання колпоцито-
скопй' для оцшки стану плода та перебну ваптносл для подальшо! розробки метод1в д1агностики та про-фшактики патологи анте-, штра- та постнатального розвитку щенят нутрш.
Бiблiографiчнi мосилання
Vasilenko, V.N., Mironova, L.P., Mironova, A.A. (2003).
Nutrievodstvo. Rostov-na-Donu: Feniks (in Russian). Vasil'eva, S.V., VasilW, R.M. (2017). Metod opredelenija srokov ovuljacii u suk. Rezhim dostupa: http://www.veterinarka.ru/for-vet/metod-opredeleniya-srokov-ovulyacii-u-suk.html (in Russian).
Mironova, L.P., Falynskova, N.P., Retinskij, D.A., Pacera, A.N. (2003). Vosproizvodstvo nutrij. Nauchno-prakticheskie rekomendacii. Rostov-na-Donu: izd. SKNC VSh (in Russian). Butenkov, A.I., Kartashov, S.N., Sulejmanov, S.M. (2006). Klinicheskaja citologija v veterinarnoj praktike melkih domashnih zhivotnyh. Metodicheskie rekomendacii. Novocherkassk (in Russian). Mironova, L.P. (2005). Morfofunkcional'nye osnovy intensifikacii vosproizvodstva nutrij: dis. ... dokt. vet. nauk (16.00.07 - veterinarnoe akusherstvo i biotehnika reprodukcii zhivotnyh, 16.00.02 -patologija, onkologija i morfologija zhivotnyh) (in Russian).
Mironova, L.P., Hizhnjakova, N.L. (2004). Citologicheskaja kartina vlagalishhnogo mazka samok nutrij v stadii vozbuzhdenija polovogo cikla. Materialy Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii, 36-37 (in Russian). Retinskij, D.A. (2004). Morfofunkcional'noe obosnovanie anaprepucioplastiki i ispol'zovanija operirovannyh samcov nutrij: dis. ... kand. vet. nauk (16.00.02 -patologija, onkologija i morfologija zhivotnyh, 16.00.07 - veterinarnoe akusherstvo i biotehnika reprodukcii zhivotnyh) (in Russian). Simpson, Dzh., Inglanda, G., Harvi, M. (2005). Rukovodstvo po reprodukcii i neonatologii sobak i koshek. Moskva: Sofion (in Russian). Uillard, M.D., Tvedten, G., Tornval'd, G.G. (2004). Laboratornaja diagnostika v klinike melkih domashnih zhivotnyh. Moskva: OOO «AKVARIUM BUK» (in Russian).
Feldmen, Je., Nelson, R. (2008). Jendokrinologija i reprodukcija sobak i koshek. Moskva: Sofion (in Russian).
Hizhnjakova, N.L. (2003). Podgotovka i ispol'zovanie samcov-probnikov nutrij, operirovannyh sposobom jepididimitomii: dis. ... kand. vet. nauk (16.00.07 -veterinarnoe akusherstvo i biotehnika reprodukcii zhivotnyh) Persianovskij (in Russian).
Received 5.10.2017 Received in revised form 31.10.2017 Accepted 3.11.2017
