CC BY
25
УДК 37.018.43:004
НАТАЛ1Я КОТЕНКО
ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 НАВЧАЛЬНИХ ПРАКТИК
Визначено шсце та роль шформацшно-комунжацшних технологш. у плануванш, проведенш та шд-битш nidcyMKie навчальних практик Проанажзовано основш досшдження щодо використання шформа-щйно-комушкацшних технологш в oceimi. Особливу увагу npudinem розробщ електронних курсив та елект-рониих nociÔHUKie для навчалъних практик, а такожтесшв nepeeipKU навчалъних досягненъ студенте. За-пропоновано структуру електронного курсу та ежктронного пособника
Кчюювг слова: шформацшно-коцушкащйш технологVi, електронний курс, електронний тдручник.
НАТАЛИЯ КОТЕНКО
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПРОЦЕССЕ УЧЕБНЫХ ПРАКТИК
Определено место и роль инфор^лационно-ко^шуникационных технологии в планировании, проведении и подведении итогов учебных практик Проанализировано основные исследования по использованию информационно-коммуникационных технологий в образовании. Особое внимание уделено разработке электронных курсов и электронных пособий для учебных практик, а также тестов проверки знаний студентов. Предложено структуру электронного курса и электронного пособия.
Ключевые слот: информационно-коммуникационные технологии, электронный курс, электронный учебник.
NATALIYA KOTENKO
USE OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN EDUCATIONAL PRACTICE
The place and role ofICT in planning, conducting and debriefing of training practices is determined Analysis of basic researches on the use of ICT in education is made. Particular attention is paid to the development of electronic courses and electronic manuals for teaching practices, as vie// as of testing students' knowledge. The structure of the e-course and electronic manuals are proposed
Key words: information and communication technologies, e-course, electronic manual.
Доводi складно уявити сучасне сусшльство без використання коми'ютержн техшки. В умовах значного зростання юлькосп ¡нформацп традицшний навчально-методичний супровщ не спроможний забезиечити виконання таких ocbithîx завдань, як своечасне оновлення зм1сту освгги, забезпечення особиспсно-opiштопаного навчання, актив1зацп процесу розвитку твор-чих зд1бностей, умшь i навичок учшв та студента, застосування набугах знань для розв'язування р1зномаштних завдань. Сучасш комп'ютерш технологи дають змогу викладачев1 у процеи гадготовки до заняття яысно по.ишшити процес викладання матер1алу, тобто: забез-печують теоретичним та практичним матер1алом кожного студента; дозволяють здшснити ¡н-дивщуальний пщхщ до кожного студента (темп та pieeHb складносп); сприяють яюснш nqieEi-рщ pißiw засвоення знань.
АналЬ досить значно1 юлькосп публжацш свщчить про те, що термин «hobî ¡нформа-цшш технологи», «комп'ютерш технологи», «iнформащЙно-комушкашйhi технологи», «техш-4Hi засоби навчання» та iHuii вживаються як синошми. Ми в рамках дано! статп використову-ватимемо тсрмш «i нф ор манд йн о-комуш кацш Hi технологи'» (IKT).
1КТ навчання е метатехнолопею, осыльки \п стать вс1 компоненты педагопчноК технологи (взаемод1ю викладач1в 1 студент, ¡нколи опосфедковану й асинхронну, специф1чш форми, мегодн I засоби навчання (програмно-педагопчш засоби)) [5, с. 198].
На сучасному стат розвнтку сустльства головною метою 1КТ е пщготовка тих, хто на-вчаеться, до активно! та плщно1 життед1яльносп в ¡нформащйному сустльсгвк Пщ 1КТ розу-М1ють сукупшсть метод1в та техтчних засоб1в, яю використовуються для збирання, створення, оргашзаци, збер1гання, опрацювання, передавання, подання йвикористання ¡нформаци.
Упровадження 1КТ в освггнш процес сприяе виконанню Сшшшосп завдань, що стоять перед ваею системою одати [1].
Питания використання ¡нформацшних технолопй у навчальному процес 1 е предметом дослщжень як впчизняних, так [ заруб ¡жних учених.
Можливосп застосування комп'ютфних телекомушкащй в освт розглядаються в пра-цях Н. В. Морзе, О. Г. Колгатша. В. Ю. Бикова, В. Н. Кухаренка, Е. С. Полат, М. Ю. Бухарки-но1, М. В. Мо1сеево1, А. Е. Петрова, Ю. М. Богачкова, Ю. О. Жук, С. А. Ракова, М. I. Жалдака та ¡нших вчених. На сьогодш важко уявити людину, яка иов'язана з наукою та о се ¡тою, що не ви-користовуе 1КТ в свош робот!. Вивчення науково! .ттератури св1дчить про грунтовшеть досль джень проблеми 1КТ.
Мета сгатп — показати роль \ мсце 1КТ у процеа тд готовки, проведения та пщбиття гадсумюв навчальних практик. Конкретизувати суть таких понять, як електронний курс та еле-ктронний гадручник, атакож обфунтувати Гх оптимальну структуру.
1снуе велика кшьюсть мультимедшного забезиечения, електронних пос1бниюв, навчальних та тестувальних профам, що сприяють вивченню предметов загальноосв1тньо1 школи або предмет сшльних для бшьшосп вищих навчальних заклад1в, тжих як вища математика, ¡нформати-ка, фгзика. Однак це не стосуеться сиещальних предмепв, у томучиап й навчальних практик, яю проводятъея на базах вищих навчальних заклад1в. Проблема забезиечения вищих навчальних заклад! в 1КТ иостае довол1 гостро, особливо у випадку з техшчними сиещальносгями.
На сучасному етат чт;о визначились три головш напрями використання комп'ттер!в у навчальному процеа.
По-пфше, це навчання технологш, що вимагають активного використання комп'ютфа (фаф1чний \ текстовий редактори, робота у комп'ютфних мфежах); навчання шешшзованих технолопй (створення музики, комп'ютфне конструювання [ ашмащя. макету®ання 1 вфетка тощо).
По-друге, вивчення ¡нформатики як науки, що розглядае ¡нформацшно-лопчш модель
По-трете, використання комп'ютфа як техшчного засобу у вивченш основ наук у школ1 [ ПТНЗ, фундаментальних I техшчних дисцип.шн у ВИЗ 1 ПТНЗ [3, с. 216].
У коледжах галуа зв'язку комп'ютф засгосовуеться у кожному з цих напрямюв. Що ж стосуеться навчальних практик, то кожна з них побудована на основ1 вивчення профамного та апаратного забезпечення ПК. Але на цьому використання 1КТ у процеа навчальних практик не заюнчуеться.
Новшп технологи в оргашзацп'та проведенш практик (стажувань) пфедбачакггь:
1) застосування комп'ютфних технолопй для створення бази даних, електронних таб-лиць, алгоршъиЕ ршення, ¡нформацшних зв'язюв, комплегав задач, ¡нфолопчних структур, що, ио-пфше, створюе умови для оволодшня шформацшними технолопями для виршення фа-хових задач; по-друге, скорочуе витрати часу на опрацювання ¡нформаци й отримання результат; по-трете, вившьняе час для обфунтування висновыв за результатами практики, форму-вання пропозицш щодо прийняття управлшських ршень;
2) оргашзащю та проведения практики на матер 1 ал ах створено! навчальноГ ф1рми, яка функщонуе в режтп в1ртуального тдприемства (оргашзацп) з вщповщною оргашзацшною структурою, господарсько-фшансовими опфащями, зовшшшм сфедовищем [2, с. 259].
Впровадження активних ¡нформацшних, телекомун 1 катII йних технолопй — це основа ре-структур изащГ навчального процесу на основ1 кредитно-модульноГ системи. Це дозволяе гад-вищувати р1вень самостшного опанування студентами навчальних диецшпин, упровадженню шновацшних технолопй навчання, сирямованих на рацюнальне використання навчального часу, актпвгзащго творчого иогенщалу студенев. 1нформац1йш технологи' необхщно застосувати
в уйх видах аудитор них занять (лекци, семшари, практичш, лабораторш), систем контролю знань студент тощо [2, с. 259].
При пщготовщ, проведен! та гадбитп шдсумюв навчальних практик ми використовуемо електронш курси (ЕК).
С. Раков в [6] зазначае: «Електронш курси — основа дистанцшних курпв. ЕК пфетворю-еться у ДК його зануренням в оболонку дистанцшних курйв з метою забезпечення процесу ад-мшктрування цього курсу (реестращя студента, мошторинг робсти студента, забезпечення сга-лкування у процеи навчання студент мж собою тавикладачем)».
ЕК суттево шдвищують р1вень проведения навчальних практик, осюльки даш курси — це яюсний методичний матф1ал, який мае ч1тку лопчну структуру 1 е досить зручним та корисним як для викладач1в, так I для студента.
ЕК, розроблеш для навчальних пржтик, можуть бути використаш в дистанцшних курсах, але лише частково. Практика, хоч I навчальна, не може проводится лише дистанцшно, адже одним з и основних напрямюв е розвиток психолопчно! готов но сп студент до майбугньо! трудово! д1яльносп, тобто студента мають не лише засвоювати иевний навчальний матф1ал, а й вчитися працювати в колектив!, сгально вирнлувати Т1 чи 1 нттт! проблеми, знаходити компро-мки.
У [6] сказано, гцо ЕК повинен складатися з якомога повного комплекту навчальних, метод ичних та профамних матер¡а.шв, розм1щених на електронних ноиях (СБ-диску; сервер! локально! мереж! ВПНЗ або в 1нтфнет), та пффаховано який саме матер!ал був використаний у !х ЕК. Розроблений нами ЕК мае дещо шшу структуру в зв'язку з тим, що методичне та иро-фамне забезпечення навчальних пржтик сугтево вщр!зняютъся вщ методичного та ирофамно-го забезпечення «стандартних дисципл!ю>.
ЕК кожно! з навчальних практик може мати таку структуру
□ наскр1зна профама практик (спшьна для вс1х практик визначено! спещальност!);
□ електронний шдручник:
□ робоча профама практики (розроблена на основ! наскр!зно! ирофами);
□ ¡ндивщуальний план роботи студента-практиканта;
□ бланк ¡нд ив ¡дуального журналу студента-практиканта;
□ зразок оформления ¡ндивщуального журналу студента-практиканта;
□ завдання до практичних робгг (вс1, яы ифедбачеш робочою профамою);
□ теоретичш вщомосп до кожно! практично! роботи (можугь бути включеш до практичних роСн г, а можуть подаватися окремо);
□ словник тфмшв;
□ завдання для ищготовки до вхщного тестування;
□ завдання для пщготовки до пром1жного тестування;
□ завдання для пщготовки до гадсумкового тестування;
□ список рекомендовано! лггфатури;
□ вимоги до оформления звтв (коротю, але зрозум!л1);
□ зразки презентаций до захисту практики (можна додати рекомендащ! щодо ство-рення ирезентащй, що е довол! актуальним для слабких фуп студент!в);
□ демонстрацшний матф1ал (ирезентащ!, рисунки, схеми, яи можуть бути використаш викладачем для пояснения теоретичного матфиалу, або роз'яснення суп деяких прж-тичних завдань);
□ тести (для проведения вхщного, поточного та пщсумкового тестування).
3. Слепкань в [7, с. 141] зазначае, що запровадження ¡нформаидших технолопй навчання ч- ; ! ути педагопчно виправданим! дощльним, розглядатися залежно вщ педагопчних пфеваг, яи вони можуть забезпечита пор!вняно з традищйною методикою навчання. I хоч навчальш практики, як на пфший погляд може здатася, пфеповнеш 1КТ навчання — це зовс1м не озна-чае, що ми не пщтримуемо це твфдження. Ми повшстю з ним погоджуемося, але зменшувати використання 1КТ у процес! навчальних практик вважаемо недощльним. Адже майбугн! техш-ки галуз! зв'язку, мають вшьно волод!ти апаратним та ирофамним забезпеченням сучасних ПК, а най1фащий споаб цього досягти — це безпосфедшй контакт з комп'ютфом.
Серед перерастая ник внщс исладовпк ЕК впд1лнмо одну з найбыьш вагомпк; електрон-
ннП ...........-. 11 ■:. 11 Розглянаио Пого <51...... детально
ЕлеетронниП пщручннк, иаОеапеч^ч и Ое^перервшетъ \ повноту дидактичного циклу процку навчання. подяс теоретнчнпП мятерюл. срганют^ тренувал! ну навчял! ну дплынстъ I контроль ршня знаш>, ¡нфор-шцЩно-пош^'ко&у д1яльшо1.. матемапнне та ¡мпацШне моделю-вання ^ комп'ютерною В1зуалЬацкю I «рвкш [5. с 199]. Нажаль. не ЕчН ЕЛ. яь нам
доводил«* I тн. вцпов1 даютъ дяннм кяря ктер! 1сг I кям
Внще перЕрахован! складке!, що входить до складу електронного пщр>чннка адовольня-ютъ означення навеасне б енциклопсдп освпи: «ЕлеюронннП пшручннк — 1фограмю-
мстоднчниН комплекс. якпйдя* можлтсть саиосг.....о засвоТтн навчальнпй к^рс аво його пев
ний роздш \ оСеднус в соСИ властивосп иьичайного ш дручннка, довдннка Зорины задач \ лабораторного цзакл исуму. В|н * не ал ыернап еою а допгонен ням до трад| 1Щ Пння ¡асоФ1в навчан ня. I 11с ¡амнкк роОоту учня (студента) з навчалыюю книжкою Електронн! IП пщручннк мае не г ль № зС^гатн уи перевагп друкованого п¡дачника, а й пшною м1рою внкорнстовувати мешнво-, сучасню; \ нф*рмя ц) ¡1 н№{ технолог П Тхмультимед1йн1сп \ вягято иодальнкты> с 260]
Сднне, ь чому ки дещо вщст^пасмо ейд даного означения, так чете, щр електрон нип п1.ц-ручнньдо навчал^ноГ практики с альтЕрнативою класичного паручника у зв'язкуз вшеушетю оста "111 о го
С. Ранга ь [6] наводить шкал1; оцшювання якост1 та впдш* умовно п'ять ьпа^в ЕП: йа-
ювнП. достатмй. просунутпИ в......»чнийта перспективно досл1дннцькпйр1вн1
Пщручннкн. ям рекомендуютъея для проведения навчяльннк праюнк вцптащнодо кла еиф1кац11 С. Ракова мант просунугий р«вень- ТоОто бон и не лише оснащен \ розвнненою системою п перпоенлаж и; мультнмед.....нмн ясоАамп. а й включяютъ у сейе систему коми1 ютер
ни:< тест1 в для тдготовкн до тромжногтла пщеумкового контролю знань.
Як приклад. розглянемо ЕП, якнй розроОлено до практики : [ротрамуван ня. яка проводить на ¿м ;- ДЗ «КнТвськпй колщж зв'я
Практика и програмування црооддиться и метою закр1плення та поглн&пення ^нань отри-ианм?! гид час вивчення курсу ((Профаиування т алгор1гтн1чн1 иовп>> У киледж1 зв'чзку уран
ка--; цього преамсту втчаюл иоеу прогрямуванш ('■ ■ Практикя ........... ня инещ втчення
всьопо к>]>с>'. Саме тт>м>' головною метгно дано! г^рактнкн с зацепления вмшня програм^ъатн на нов1 програмуваиня С++, ппринлння мое |фо»раиуванн1 С+-» та С провеаснн! итг ццми ч.'.1 вами аналог!й та демонстрац1я в^дмнноо^Л. Основними ^шдаянями навчально« фактики з програмувания £ ншч1гися складатм програми мовою програмувания С та внкористшуватн це винил для розв'чзувяння щнкладннх навчптнея пряцювап в колектив! правильно офо рмлятиивгтиудокуыентац!». в1дскиовати свою том иору.
Для ефективиош проведения праижн 2 програмунания вик^истоауб-тма ЕП, якнй розн*-1ДКНИЙБ слек1ронн1й ("¡¡Флктец коллажу та кимп'ют1ерн1й ляАпитгр'Т я також кожен студент даже рецнети пого на саооиу домашнызм^1 ПК. ЕП мас^учшпта ц»стнй у корист^ванн1 ¡нтерфейо.
Т| гтул ьну н ку даного ЕП заражено на рнс I Г1 \дручш 1к гть утс1 передвячен! ро Оочою цюгрямою те?;"ологг1Н1 кэрткн (пряктнчш роАогп). додагков' тсоретичт вцоиосг1 тя завдання для поготовкн до тжннш та п^дсумковоготест^ань.
Риг. 1. Гит?Л ЬНЯ <ТТОр1нКЯ ГЛГКТрО!НОГО п!др(уЧНН1п:3 «Ншшна практика зпрог
.............. ........—| ■, |
Кожиа практична робота Micnm теорет......... матсршл. неоФвдннй для внконання поста
вленот завдання. цэнилад виконання u.toro щаннн та Пито оформления, 30 вфшнпв завдань одноксього ршня силадностг шр заОеапечуг: ¡ндивщуальну роОоту косного студента. Наведен! в кожшй гряюшшй poPdri прнклади написания прпфям дозволяюп студентам самосттПно працюватн над постааленнм :гавданням та pifliiie ив^татися по допомогу да внклэдача, таким чинам ст\дшти наоуваютъ ншнш самовдосконапення.
Додагтковнй теорстнчннП мятерш. чкнП студенти можутъ викрнтп з г пул I НОТ CTOpiHKII комплексу, да£ змогу иакртитн та поглнОнтп знания ™pii. допомагм впсратнся 2 цракпннн-иваянняии П(ДГОТуваТНСЯ ДО ТССТуваННЯ До КОЖНОТ ПОрЦ" теоретичного MaTCpiaJiy 1КЩЯНО тост (рис 2) у результат прокодженнн я^м студент отримуе не лнше ш bKicn цэавильних bi дтшдеП, а й анашз нецравнпьних (рис. ih iu зенпком на тесретичннП материал, якиП неойхщно опрацювап. Студент иа£ змогу. оцэацювавшп теоретчнпй мате^алн внконагги ic." м-с яку к' л|.к1стъ разге Tecriu наведем в даному комплекс!. мають основною cbikio метою допоив гти студентам за^вогти тесретичний матерая i пщтотувати ix да фом^нт та пщеумкоеого те-стувань.
-*+* н*— н
■' - J-4J-
Рис, Z Т«т>Еання
Пром1жн1 та мдсумковиП тестн не включен! до FT1. щп рознил**-".™. ti^c «нов на мета — переврка pibhi зиань студент и. розумовоТ гоивносп профеаПно! дплыюсп. pi вня с^лрмшэнют! ^^ 411 ¡пшик компетентностел.
Структура даного пцручнпка не щлком вшповца* япропонпеан1й в.....е Проте вш с до
впл1 зручннм у керн стува HHi Pofiora над його вдосконалення м трнвас
Для стснзрення ЕК та ЕП мейкна вдало скористатпся такими шструментальннми снстема-Hi (оволонкамн) як Blackboard 'MV Learning5pacet Moodle. WebCt ватато -шну На сього дм ad i нструментальн! снстеми мижна роздЕлитп на два тнпн: j вщкрпти м кодом та комерцШнг За функщоналкними моишивостями, наданнмн адмшетраторам рофобннкам i корнст^ачам,
программ 1фодуктн : вцкрнтпм вныднпм кодом практично мс иоступаютъея комерц.......... а
¡Hija.i i перев*рмуютъ Тому навгтъ у розьинсник kpaiHa.4 часты систем дистан u.innoro на-
вчанн! -и ocHoei в1дкр1гтого коду f. довол! значною ад же длч навчал....... зякладю взргстъ цю
грамного заФсзпечсння г. ^щннм з няПважлт1ш№1 факл^ив bi iflopy ............. вмще ЕП роз
рооленнпв«ред«ищ1 Java^'ipL
Переглчд численно! штературн подо вмкор| ion ння 1КТта створеннч ЕК. ¡: та кож участь у ряд! кон4»еренц1й. цзшьяченик IKT в ocemiiFl rany^i VkpaiHH. дас нам стьерджуЕати. шо, нфвд. оптимальннм внСкзром якнп ткд.н1^ в coGi №зиоштиен1стьо№лонкн. захнщенЕстъ, мо-жлнв1сп> :: адагттацИ до потреА навчального закладу ' зручтстъ для корнстувач1в ' система Mixxlle. Кросппап|)«рмен1сп> программно (уодуъту. тобто wmicn. 1уацк>ватн шд р!знимн
опера щйн ими системами включаючп Асзкоштшну ОС ..........скорочу? внтрати на
створення ЕК та i flO3B0jmt розроОннкам працюватп в ilintui .......... .......... опера .......
ciicttmi. не турб^ючнск i^po mo^niibicn. експорту csoix напрацюван^ в ¡hiiii обопоны!.
Мп вважасмо. що маютъ 1¥оектуватнся розроАлятнся тестувагися Аезпосередньо П|Д kepibHiimtoM внындача, а в ¡дуальному внпадку самим внкпздачем. Довол! ^^чни м у вн-ксрнстанн11 ЕК, ствсреш увнглдд1 аьтономно! web-cnipiHiiH. Розроолен! таким чнном Ек мо-р.имкгппп | f7:: caftri навчального закладу, ¡на персональному сяГт впкладача i в Oyai яшй ki>h€i'H>Ttp«in лабораторм iHabiTi. (№з тдклюнення до мер^ы Гтернет). i на домашньому
комп'ютер! студента, i, то для вагатьо« навчальннх !аклад1в < оР^'язковнм. в ............
fiiflflioTtm навчал! ного закладу
Po3poOJieHi нами ЕК та ЕП апробуються на Ckui ДЗ чкн^вський кол*дж зь'я^к^». Posncbi-(:i "i шдетал! но про систему IKT у даному коледж!
FHf, 1 Резульптн тргтуб1ння
■ ■■. • ■ ■■■:• I -. .. . . . —¡0] | . Н I
Коледж волод1е довол1 потужною електронною б1блютекою, яка мае назву ККЗ Library, а п ядро — ККЗ Core. ЕП розмщуються в б1блштец1 вщповщно до предмету, для якого розроб-лявся даний ЕП, та циклово! komícíí, яюй належить цей предмет.
Як видно з псрс.шчсних вище складових частин ЕП, до нього не входять тести ncpcEipiai навчальних досягнень сгуденпв, але вони включеш до ЕК. У ДЗ «ККЗ», функщонуе система ККЗ Tests, яка також розроблена на 6a3Í ККЗ Core i мае таку арх1тектуру
□ створення иитань по предмету,
□ створення тесту в предмеп;
□ додавання питань до тесту,
□ виставлення тесту групам;
□ виведення ощнок.
У цш систем! спочатку створюються запитаиня i лише noTÍM тести. Це було зроблено для того, гцоб 3ano6irra повторению одних i тих же питань у тесп, таким чином не перевантажува-ти базу даних (техшчний 6ík). У систем! враховано, що типи теспв можуть бути рпними, а са-ме: з одшею правильною вщповщдю, з юлькома правильними вщповщями, так/Hi, ручний вещ, опис. 3 першими трьома все зрозумшо, четвертий p.apiaHT дозволяе наперед задавати вщповщь, з якою система зв1рятиме вщповщь студента, у випадку з останшм вар1антом викладач власно-руч мае nepeEipiiTii вщповщь i виставити ощнку.
При CTBopeHHi теспв викладач сам може обирати шкалу ощнок, яка налаштовуеться ад-MÍHicTpaTopoM. Також викладач може виставити в налапгпваннях перемш\вання питань i вщ-повщей у них, що унеможливлюе списування.
Висновки. На сьогодш навчальну практику в коледжах галуз1 зв'язку важко уявити без використання IKT. Проте пщходнти до використання IKT необхщно дуже зважено. Весь мего-дичний матер i ал, у тому чист ЕП i ЕК, мае вщповщати робочим програмам навчальних практик. У робочих програмах, у свою чергу, необхщно зазначати рекомендаци щодо використання IKT. Для створення яюсних ЕП необхщно: правильно визначити основну мету, яку плануеться досягти з допомогою створеного nocí б ник а; продумати структуру поабника та структуру кожного його елемента; провести апробацию; виправити по милки та незручносп. Зрозум1ло, що у створенш ЕП головну роль вщ1фае викладач дисципл1ни, для яко!, власне, bíh i створюе noci6-ник. Завдяки впровадженню IKT у процес проведения навчальних практик ix яюсгь значно по-лшшилась, 3pic ¡нтфес студент i до самих практик i до майбутньо1 ирофесн, спростився процес nepeEipKii píehh засвоення знань, \мнь та навичок (використання теспв).
Перспектива подальших доаиджень полягають у розробщ ЕК для забезпечення кожного виду практики для напряму пщготовки «Комп'ютфиа ¡иженф1я», яи будуть лопчно пов'язаш mí»; собою, доповнюватимуть один одного i якнайкраще формуватимутъ готовшсть до профес1йно1 д1яльносп майбутшх техшюв галуз1 зв'язку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Биков В. Ю. Сучасш завдання шформагизаци ocbíth / В. Ю. Биков // 1н фор maui iíhí lexHo.riorii i засопи навчання. — 2010. — № 1(15). —Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html.
2. Вшца ocBÍTa i Болонський процес: Навч. nociÖ. для сгуд. вищ. навч. закл. / М. Ф. Дмитриченко, Б. I. Хорошун, О. М Язв1нська В. Д. Данчук. — Кшв: Знания Украши, 2007. — 440 с.
3. Гуревнч Р. С. Теор1я i практика навчання в професшно-техшчннх закладах: Монограф1я / Р. С. Гуревич. —Вшниця : TOB «Планер», 2009. —410 с.
4. Енциклопед1я ocbíth / ГЕд ред. В. Г. Кременя. — К : Юнюнком1нтер, 2008. — 1040 с.
5. Педагопка вищо! школн / Пщ ред. В. Г. Кременя, В. П Андрущенка, В. I Лугового. — К. : Педа-гопчна думка, 2009. —256 с.
6. Раков С. А. Формування математичних компетентностей учителя математики на ochobí до-слщницького пщходу у навчанш з виксрисганням шформашйннх технолопй: Дис. док. пед. наук: 13.00.02 / Хфывський нац10напьний педагопчний ушвфситет ¡меш Г. С. Сковороди. — Харюв, 2005,—526 с.
7. Слепкань 3.1 Науков1 засади педагопчного процесу у вищ1Й школ1: Навчальний nociÖHHK / 3. I. Слепкань. —К. : Вшца школа, 2005. — 239 с.
