CC BY
94ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОГО МЕТОДУ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ
Статьєв С. І., Баришок Т. В.
Класичний приватний університет
Анотація. Досліджено вплив використання ігрового методу на рівень розвитку когнітивних функцій та рівень адаптації до навколишнього середовища дітей дошкільного віку (5-6 років) з порушеннями зору. Рівень їхньої адаптації оцінювався за багатьма показниками різноманітних тестів та визначень, які потім оброблялись і підраховувались у кінцеві результати дослідження. Результати дослідження доводять ефективність використання ігрового методу у реабілітації дітей з порушенням зору та адаптації їх до навколишнього середовища. Ключові слова: короткозорість, далекозорість, косоокість, гра.
Аннотация. Статьев С.І., Баришок Т.В. Использование игрового метода в реабилитации детей с нарушением зрения. Исследовано влияния использования игрового метода на уровень развития когнитивных функций и уровень адаптации к окружающей среде детей дошкольного возраста (5-6 лет) с нарушениями зрения. Уровень их адаптации оценивался по многим показателям разнообразных тестов и определений, которые потом обрабатывались и подсчитывались в конечные результаты эксперимента. Результаты исследования доказывают эффективность использования игрового метода в реабилитации детей с нарушением зрения и адаптации их к окружающему миру. Ключевые слова: близорукость, дальнозоркость, косоглазие, игра.
Annotation. Statyev S.I., Baryshok T.V. Use of game method in a rehabilitation of children with violation of vision. Devoted to the investigation of influence of the usage of gaming technique on the level of adaptation to outward things and the level of development of cognitive functions of preschool children (5-6 years old) with visual impairment. The level of their adaptation has valued at many indices of the different tests and definitions, which has worked up and counted up in final results afterwards. The results of investigation shown effectiveness of usage of gaming technique in the process of children with visual impairment and adaptation to outward things.
Key words: short-sightedness, long sight, cross-eye, game.
Вступ.
Зорова чутливість дітей з порушенням зору характеризується нечіткістю зображення, повільністю - це зумовлює їх тяжке пристосування до навколишнього середовища. Тому постає проблема адаптації таких дітей до нормального життя і це питання є дуже актуальним на теперішній час і потребує розв’язання. Для його розв’язання використовують багато різноманітних методів: лікування дітей у лікарнях та амбулаторно, у різноманітних центрах відновлення зору з використанням медикаментозного лікування, лазе-ротерапії, курсів реабілітації за допомогою вітамінів, фізичних вправ та ін. [1,2]
У короткозорих дітей частіше, ніж у здорових, зустрічаються зміни опорно-рухового апарата - порушення постави, сколіоз, плоскостопість. Це пов’язане з неправильною позою при читанні, а також швидким стомленням м’язів шиї й спини. Порушення постави, у свою чергу, погіршує стан внутрішніх органів і систем, особливо дихальної й серцево-судинної. Таким чином, існує й пряма, і зворотна залежність між фізичною активністю дитини, її здоров’ ям, з одного боку, і розвитком короткозорості, з іншої сторони. Якщо дитина із самих ранніх років багато й різноманітно рухається, добре загартована, у неї рідше виникає короткозорість навіть при спадкоємній схильності. І, навпаки, у короткозорих дітей, якщо їх не тренувати, не стежити за їхньою поставою, харчуванням, режимом навчання й відпочинку, можуть виникнути різні захворювання й подальше прогресування короткозорості.[3,4]
Фізична культура, рухливі ігри на свіжому повітрі, спорт повинні зайняти важливе місце в комплексі заходів по профілактиці короткозорості і її прогресуванню, оскільки фізичні вправи сприяють як загальному зміцненню організму й активізації його функцій, так і підвищенню працездатності очних м’язів, зміцненню склери ока.[5]
Вивчення впливу систематичних занять циклічними фізичними вправами (біг, плавання, ходьба на лижах) помірної інтенсивності в сполученні з гімнастикою для очей показало, що в людей з короткозорістю середнього ступеня не тільки підвищується
© Статьєв С. І., Баришок Т В., 2009
загальна витривалість, але й значно поліпшується зір. Фізичні вправи сприятливо впливають на орган зору дітей.[7]
Метою ЛФК є забезпечення за допомогою спеціальної методики ЛФК всебічного й повноцінного розвитку дитини з порушенням зору шляхом відновлення й удосконалювання його фізичних і психофізичних здатностей.
Загальні завдання: а) зміцнення здоров’ я дітей з важкою патологією зору, сприяння гармонічному фізичному розвитку й загартовуванню організму; б) активізація функцій серцево-судинної й дихальної систем; в) поліпшення функцій опорно-рухового апарата; г) формування й закріплення правильної постави: досягти автоматизму при виконанні життєво-необхідних положень і рухів; д) попередження розвитку сколіозу й плоскостопості; е) оволодіння основними руховими навичками й уміннями. Спеціальні завдання: а) формування в сліпих необхідних умінь, що вчаться, і навичок самостійного просторового орієнтування (орієнтування в спортзалі, користування спортивним інвентарем і адаптованими посібниками з використанням збережених аналізаторів); б) поліпшення кровопостачання тканин ока й м’язової системи ока; в) поліпшення функції м’ язової системи ока; г) розвиток готовності збережених аналізаторів до сприйняття навколишніх предметів і простору; д) формування життєво-необхідних навичок, що сприяють успішної соціалізації дітей з порушенням зору. [6]
В нашій роботі ми використовували ігровий метод, як засіб корекції та профілактики порушення зору, засіб розвитку когнітивних функцій, тому що гра дає можливість дитині дошкільного віку відволіктися від сторонніх факторів і повністю розкрити свій потенціал.
Робота виконана за планом Класичного приватного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - вивчення впливу ігрового методу на рівень розвитку когнітивних функцій та рівень адаптації до навколишнього середовища дітей дошкільного віку.
Нами були поставленні наступні завдання дослідження: оцінити початковий рівень адаптації дітей з порушенням зору до навколишнього середовища; запропонувати комплекс реабілітаційних заходів, спрямованих на адаптацію дітей з порушенням зору до навколишнього середовища, оцінити ефективність запропонованих засобів фізичної реабілітації.
Для досягнення визначених завдань використовувались наступні методи:
1. Аналіз літературних джерел.
2. Педагогічні методи дослідження (навчання, спостереження, бесіда).
3. Медико-біологічні методи дослідження (визначення максимального темпу м’ язових скорочень, швидкості впрацьовування, швидкісної витривалості та відчуття ритму за допомогою тепінг-тесту, оцінка образної пам’яті та уваги, оцінка механічного запам’ятовування, оцінка рівня сформованості зорової пам’яті).
4. Метод статистичного аналізу.
Результати дослідження.
Дослідження проводилось у дошкільному навчальному закладі комбінованого типу №254 для дітей з порушенням зору в м. Запоріжжя. У дослідженні приймало участь 10 дітей з порушенням зору. У дітей було виявлено такі порушення зору: короткозорість, далекозорість, косоокість.
Експеримент проводився з листопада 2008 р. по березень 2009 р., на протязі 5 місяців.
На першому етапі, в листопаді 2008 р., було проведено збір інформації по проблемі адаптації дітей з порушенням зору до навколишнього середовища, було підібрано та сформовано експериментальну групу. Після цього ми провели початкові дослідження - тестування для визначення максимального темпу м’язових скорочень, швидкості впрацьовування, швидкісної витривалості та відчуття ритму за допомогою тепінг-тесту. Також провели дослідження рівня сформованості образної пам’яті та уваги, дослідження механічного запам’ ятовування, оцінку рівня сфор-мованості зорової пам’яті.
На другому етапі, з грудня 2008 р. по лютий 2009 р., ми проводили реабілітаційні заходи з дітьми експериментальної групи - проводились різноманітні ігри для розвитку когнітивних функцій, лікар-офтальмолог проводив з дітьми гімнастику для очей. Також діти експериментальної групи займалися за загальною програмою фізичного виховання в дошкільному навчальному закладі. Для експериментальної групи було адаптовано та проведено багато різноманітних ігор, які допомагають адаптуватися дитині з порушенням зору до навколишнього середовища, які розвивають її когнітивні функції та дають можливість спокійно почуватися в середовищі здорових однолітків. Всі ці ігри проводились три рази на тиждень вихователями на заняттях, під час пауз. Ігри підбиралися і мінялися згідно з постановлених задач. Інвентар знаходився у кабінеті тифлопедагога і приносився у групу під час занять.
На третьому етапі, у березні 2009 р., ми провели повторне обстеження досліджуваних показників.
На четвертому етапі, у березні 2009 р., була проведена статистична обробка отриманих даних, їх аналіз.
Результати дослідження оцінки когнітивних функцій дослідженого контингенту дітей представлено у табл. 1.
З представлених результатів дослідження чітко видно, що всі показники збільшились після використання реабілітаційних заходів. Середній результат тесту на образну пам’ять та увагу збільшився до 4,5±0,24 бала і наблизився до максимального результату в 5 балів, хоча приріст результату є недостовірним (Р>0,05). Середній результат тесту на механічне запам'ятовування також збільшився до 4,8±0,31бала, і хоча до максимуму (10 балів) наближення незначне, але приріст результату є достовірним (Р<0,05). Середній результат тесту на зорову пам'ять збільшився до 4,0±0,22 бала і наблизився до максимального показника (5 балів), приріст результату є достовірним (Р<0,05).
Результати тепінг-тесту представлені у табл. 2.
Судячи з результатів, наведених у таблиці 2. можна зробити висновок, що запропоновані реабілітаційні заходи позитивно вплинули на дітей з порушенням зору у сфері визначення максимального темпу м’язових скорочень, швидкості впрацьовуван-ня, швидкісної витривалості та відчуття ритму. Так, у дітей експериментальної групи середній показник максимального темпу м'язових скорочень підвищився до 14,0±0,35 балів, і хоча він в два рази менший за норму (25 балів), приріст показника є достовірний (Р<0,05). Середній показник швидкісної витривалості зріс до 9,8±0,26 бала і його приріст також є достовірним (Р<0,05). Середній показник відчуття ритму зріс до 7,23±0,26 бала, але приріст результату є недостовірним (Р>0,05).
Висновки.
1. Ми проаналізували стан проблеми адаптації дітей з порушенням зору в методичній літературі і дійшли висновку, що на теперішній час ця проблема є дуже актуальною і потребує якнайшвидшого розв'язання, бо дітям з порушенням зору дуже важко пристосовуватись до життя. Зорова чутливість дітей з порушенням зору характеризується нечіткістю зображення, повільністю - це зумовлює їх тяжке пристосування до навколишнього середовища. Ми провели дослідження і оцінили рівень адаптаційних можливостей дітей з порушенням зору з результатів якого видно, що образна пам’ять та увага у дітей з порушенням зору розвинена слабо (4,1±0,43 бали), при максимальному показнику в 5 балів, механічне запам'ятовування і зорова пам'ять також знаходяться на низькому рівні розвитку (3,7±0,27 бала та 2,3±0,22 бала відповідно), при максимальному показнику в 10 балів та 5 балів. З результатів початкових досліджень видно, що максимальний темп м'язових скорочень знаходиться на низькому рівні розвитку у дітей експериментальної групи (12±0,27 балів) при показнику норми в 25 балів. Швидкісна витривалість у три рази менша
Таблиця 1 Результати оцінки когнітивних функцій
Показник До експерименту, М і m Після експерименту, М ± т Р (t розрах.) Показник норми
Образна пам’ять та увага, бали 4,1 і 0,43 4,5± 0,24 >0,05 (0,S17) 5
Механічне запам’ятовування, бали 3,7 і 0,27 4,8± 0,31 <0,05 (2,б75) 10
Зорова пам’ять, бали 2,3 і 0,22 4,0± 0,22 <0,05 (5,37б) 5
Таблиця 2 Середні результати тепінг-тесту
Показник До експерименту, М і m Після експерименту, М ± т Р (t розрах.) Показник норми
Максимальний темп м'язових скорочень, рази 12і 0,27 14,0± 0,35 < 0,05 (3,б92) 25-30
Швидкісна витривалість, рази S^ 0,23 9,8± 0,26 < 0,05 (3,9S4) 25-30
Відчуття ритму, рази б,31і 0,17 7,23± 0,26 >0,05 (2,S35) 12-15
за норму - 8,4±0,23бала, при нормі в 25 балів.
Відчуття ритму також погано розвинено у дітей, що мають порушення зору (6,31±0,17 бала).
2. Після оцінки початкового рівня адаптації дітей з порушенням зору до навколишнього середовища та аналізу результатів, було запропоновано використовувати різноманітні ігри для покращення когнітивних функцій та стан зорового аналізатора дитини. Ці ігри позитивно впливали на розвиток пам'яті, уваги, запам'ятовування.
3. Після проведення реабілітаційних заходів було проведено повторне обстеження досліджуваних показників. З аналізу результатів яких видно, що всі показники, що тестувалися, збільшились після реабілітаційних заходів, і хоча не по всіх показниках спостерігається вірогідний приріст результату (образна пам’ять та увага, показник відчуття ритму), можемо констатувати позитивну тенденцію до покращення результатів. Таким чином, можемо зробити висновок, що запропонова-
stasstatiev@mail.ru
ні реабілітаційні заходи, у вигляді ігор, позитивно впливають на адаптацію дітей з порушенням зору до навколишнього середовища.
В подальшому планується дослідити вплив спеціально підібраних ігор на стан зорового аналізатору у дітей з порушеннями зору.
Література.
1. Григорьева Л.П. Роль перцептивного обучения в преодолении последствий зрительной депривации у детей с низким зрением // Физиология человека. - 1996. - Т. 22, № 5. - С. 85-91.
2. Дети с глубокими нарушениями зрения / Под ред. М.И. Земцовой, А.И. Каплан, М.С. Певзнер.- М.: Педагогика, 1976. - 230с.
3. Ермаков В.П., Якунин ГА. Развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения. - М.: Просвещение, 1990. - 222 с.
4. Маллаев Д.М. Игры для слепых и слабовидящих. - М., 1992.
- 148с.
5. Солнцева Л.И. Введение в тифлопсихологию раннего, дошкольного и школьного возраста. - М.: Полиграф-Сервис, 1997. - 121 с.
6. Сорокин В.М. Особенности воображения слепых и слабовидящих // Воспитание и обучение слепых и слабовидящих. - Л.: Педагогика, 1982. - С.43-56.
7. Хаксли О. Как вернуть зрение // Перевод с англ. — М., 1997.
- 189с.
Надійшла до редакції 18.06.2009р.
