CC BY
21
3. Деяю питання визначення середньострокових прюритетних напрям1в шновацшно1 д1яльност1 загаль-нодержавного р1вня на 2012-2016 рр.: Постанова КМУ вщ 12.03.2012 р. № 294 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/294-2012-%D0%BF.
4. Деяю питання визначення середньострокових пр1оритетних напрям1в шновацшно1 д1яльност1 галузе-вого р1вня на 2012-2016 рр.: Постанова КМУ вщ 17.05.2012 р. № 397 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rala.gov.ua/laws/show/397-2012-%D0%BF.
5. Про схвалення Транспортно! стратеги Украши на перюд до 2020 р.: Розпорядження КМУ в1д 20.10.2010 р. № 2174-р [ Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rala.gov.ua/laws/show/2174-2010-%D1%80.
6. Собкевич О. В. 1нновацшш перетворення на транспорта як чинник модершзацп транспортно-доро-жнього комплексу Украши: анал1т. записка [ Електронний ресурс] / О.В. Собкевич, К.М. Михайличенко, О.Ю. бмельянова. — Ки!в : Н1СД. — Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1303/.
7. Михайличенко К.М. 1нновацп як фактор модершзацп транспортно-дорожнього комплексу Украши / К.М. Михайличенко // Вюник економiки транспорту i промисловостi. — 2013. — № 44. — С. 64-70.
8. Коюда П.М. Инновационный потенциал железнодорожного транспорта: сущность, структура и факторы влияния / П.М. Коюда, Г.В. Озерска // Вюник економжи транспорту i промисловость — 2013. — № 43. — С. 41-45.
9. Модершзащя економiки Донецько! области стратегiчнi сценарп реалiзацií з позицш сталого розви-тку до 2020 року: наук. доп. / Ю.М. ХаразшвЫ, В.1. Ляшенко, Л.Л. Шамшева та iн.; НАН Украши, 1н-т економiки пром-стi. — Ки!в, 2016. — 119 с.
10. 1нновацшна Украша 2020: нацiональна допо-вщь / за заг. ред. В.М. Гейця та ш.; НАН Украши. — Ки!в, 2015. — 336 с.
11. Харазишвили Ю. М. Инновационность как характеристика качества социально-экономического развития / Харазишвили Ю.М. // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: материалы XVI международной научно-практической конференции, Алушта, 10-15 сентября 2012. — Симферополь: ИТ "АРИАЛ", 2012. — С. 175-180.
12. ХаразшвЫ Ю.М. Прогнозування шдикато-рiв, порогових значень та рiвня економiчноl безпеки Украши у середньостроковiй перспективi: аналiт. доп. / Ю.М. ХаразшвЫ, 6.В. Дронь. — Ки!в : Н1СД,
2014. — 117 с.
13. ХаразшвЫ Ю.М. Свггло та тшь економiки Украши: резерви зростання та модершзацп / Ю.М. ХаразшвЫ // Економжа Украши. — 2017. — № 4(665). — С. 22-45.
14. ХаразшвЫ Ю.М. Класична модель функцп сукупно! пропозицп в контекстi кейнаансько! теорп / Ю.М. Харазiшвiлi // Статистика Украши. — 2006. — №1. — С. 42-48.
15. ХаразшвЫ Ю.М. Проблеми штегрального оцшювання рiвня економiчноl безпеки держави / Ю.М. ХаразшвЫ, 6.В. Дронь // Банювська справа. —
2015. — № 1 (133). — С. 3-21.
16. ХаразшвЫ Ю.М. Концепщя модершзацп сталого розвитку залiзничного транспорту з позицш економiчноl безпеки / Ю.М. ХаразшвЫ, А.1. Шевченко // Банювська справа. — 2017. — № 2(143) . — С. 2743.
17. ХаразшвЫ Ю.М. Адаптивний тдхщ до визначення стратепчних орieнтирiв економiчноl безпеки Украши / Ю.М. Харазiшвiлi, В.6. Дронь // Економiка Украш. — 2014. — №5. — С. 28-45.
О. Ю. ¡вченкова
канд. екон. наук,
Ю. Д. Лггвиненко
Донбаська державна машинобудгвна академгя, м. Краматорськ
1СНУЮЧ1 МЕТОДИ ОПТИМ1ЗАЦ11 Ф1НАНСУВАННЯ ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИ€МСТВ
Постановка проблеми. З розвитком ринкових вщ-носин з'явилося безлiч нових способiв для фшансу-вання iнвестицiйних проектiв (наприклад, емiсiя ак-цiй, прискорена амортизацiя тощо) I теоретично роз-ширилися можливоси по залученню коштiв. У зв'язку з такими тенденцiями пiдприeмства стикаються з не-обхiднiстю аналiзу цшого ряду джерел, перш нiж буде прийнято ршення про прийнятнiсть одного з них або 1х комбшацп при фiнансуваннi iнвестицiйного проекту. При цьому важливим моментом е аналiз особли-востей кожного джерела, обмежень, як мають мiсце при використанш того чи iншого способу фшансу-вання, а також вартосп iнвестицiйних ресурсiв. При-родно, що вибiр джерел фiнансування iнвестицiй мае
бути обГрунтованим. I набагато зручнше, коли e спе-цiальний шструментарш, що допомагае цей вибiр об-Грунтувати. Таким iнструментарieм може стати авто-матизована система моделювання швестицшного проекту i оптимiзацil вибору джерел його фшансування.
Метою статп е аналiз основних методiв оптимь зацп фiнансування швестицшно1 дiяльностi.
Анал1з досл1джень. Проблемою формування фь нансових ресуретв пiдприeмства, серед котрих 1.А. Бланк, П.Л. Вшенський, А.Г. Грязнова, Т.Н. Данилова, 1.А. Егерев, В.В. Ковальов, Ю.В. Козир, В.Н. Ль вшиць, М.А. Лiмiювський, К.В. Шсщина, 1.А. Нико-нова, Н.Б. Рудик, Е.В. Семенкова, С.А. Смоляк, Е.С. Стоянова, Р.М. Стрельшков, Г.Ю. Попова та ш. Серед
|Sp 2017/№2
55
заруб1жних вчених, яю займалися даною проблематикой, в першу чергу необхщно вщзначити пращ таких дослщниюв: Р. Брейл1, С. Майерс, У. Меклшг, М. Мшлер, Ф. Модшьяш, А. Рав1в, С . Росс, М. Шо-улз, М. Харрю, У. Шарп тощо.
Формування структури джерел фшансування — це складний процес, який залежить вщ потужноси кожного джерела в той чи шший промжок часу, ф1-нансового стану 1 перспектив розвитку ф1зичних ос1б, а також ринку 1 актуальности швестицшного проекту в перспективь
Пщ час передшвестицшних дослщжень перед ф1-зичними особами — фшансово активними суб'ектами нащонально! економ1ки — виникае проблема визна-чення обсягу 1 структури швестицш для фшансування проекту, а саме:
- Яким мае бути стввщношення постшних 1 змшних витрат для особистого життезабезпечення 1 фшансування с1м'!, домогосподарства або б1знесу;
- Яким чином в перспектив! буде формуватися основний 1 оборотний каттал;
- Яким мае бути стввщношення власного, залу-ченого та позикового катталу;
- При якому стввщношенш фшансових ресурс1в, що спрямовуються на фшансування швестицшного проекту, доходи вщ його реал1зацп будуть найбшь-шими.
Найчастше для виршення цих проблем викори-стовують ефект фшансового левериджу.
Цей ефект полягае в пщвищенш рентабельности власного катталу при збшьшенш питомо! ваги позикового катталу в загальнш його сум1 до певних меж. Гранична частка позикового катталу, що забезпечуе максимальний р1вень ефекту фшансового левериджу, буде характеризувати оптим1защю структури викорис-товуваного катталу за цим критер1ем. З урахуванням розглянутих трьох критерИв оптим1зацп формуеться остаточний вар1ант структури катталу пщприемства.
Структура швестицшного катталу пов'язана 1з стввщношенням боргу та власного катталу. Чим б1-льшу заборговашсть пор1вняно з власним катталом мае ф1зична особа, тим вище !! фшансовий леверидж. Кр1м того, в тих випадках, коли ставка щор1чних ф1-нансових вигщ вщ швестицш, здшснюваних 1з залу-ченням позикових кошт1в, перевищуе вщсоток за кредит, леверидж е позитивним. Якщо прибутковють з ш-вестицш не перевищуе вщсоток за позиковими кош-тами, леверидж е негативним.
У випадках, коли швестищ! приносять дохщ, р1в-ний вщсотку за кредит, леверидж е нульовим.
Сутшсть фшансового левериджу полягае в тому, що виникае можливють використовувати каттал, взяти в борг пщ фшсований вщсоток для швестицш, яю дають прибуток больше як вщсоток за кредит.
1дею фшансового важеля формально можна уявити за формулами, використовуючи таю еконо-м1чш компоненти:
ПЯ — прибуток тсля виплати податюв;
Е — власний каттал;
В — довгострокова заборговашсть;
i — вщсотки з довгостроково! заборгованоси;
Я — ставка прибутковоси швестованого катталу;
г — ставка прибутковост швестованого катталу (сума власного катталу 1 довгостроково! заборгованоси).
Дал1 визначимо ставку доходности власного кат-
талу:
(!)
Чистий дохщ ф1зично! особи в швестицшнш форм1 фшансово! активности на ринку представимо через його складов!
Пг = (Е + В) • г - В • I, (2)
де (Е + В) • г — прибуток на всю суму швестованого катталу;
В • I — процентт платеж! по непогашенш частщ довгострокового боргу з урахуванням податку.
Формула ставки прибутковост! власного катталу набуде вигляду:
Я = [(£ + В) • г - В • \\/Е = г + (В/Е)-(Ы). (3)
Вираз показуе ефект важеля, який представлений позитивною величиною — другим додатком, тобто вщношенням позикового ! власного катталу, помно-женого на р1зницю м1ж прибутком вщ чистих актив1в 1 вартости оплачених вщсотюв по кредитах з урахуванням податку.
Отже, завдяки залученим коштам (В) прибутко-вють власного катталу швидко збшьшуеться за умови, що г > I.
Беручи до уваги фшансов1 штереси, ф1зичним особам необхщно мати реальну можливють оптим1за-Ц11 структури катталу швестицшного проекту, а не ви-б1р такого !! вар1анта, при якому досягаеться максимальний р1вень ефективносп використання власних кошт1в 1 м1шм1зуеться ф1нансовий ризик.
У зв'язку з цим необх1дно визначити оптимальну структуру джерел ф1нансування 1нвестиц1йних проекта, тобто визначити, якою мае бути частка позикових коштав з урахуванням ризику. Для цього використову-ють сп1вв1дношення " рентабельн1сть — фшансовий ризик" (Л), в якоси критер1ю оптим1зац1! структури катталу, визначаеться по формула
т _ = (p-д•пк)•(^-tи^) ^ вк+пк (4)
рк вк (г- гу)-пк ' ( )
де Р — р1чна величина проектного прибутку до опо-даткування 1 виплати вщсотюв;
ПК — величина боргового катталу, спрямованого на фшансування швестицш;
ВК — величина власного катталу, спрямованого на фшансування швестицш;
г — середня ставка вщсотка за позиковими кош-тами фшансування, коефщент;
ту — безризикова ставка рентабельности на фшансо-вому ринку, коефщ1ент;
¿ах— ставка податку та шших в1драхувань з прибутку, коефщент.
Оптимальним вважаеться вар1ант структури катталу, в якому показник буде мати найбшьше значення.
Також в оцшщ оптимального вар1анту структури швестицшного катталу, рекомендують використовувати показник термшу окупност1 (РВ), що розрахову-еться за формулою:
РВ =----(5)
(Р-г • пк) • (1-Ьах) ' 4 ;
де I — потреба в каттал1 з ус1х джерел фшансування.
56
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
При ощнщ оптимально! структури катталу швестицшного проекту необхщно дотримуватися таких етатв аналiзу:
1) оцшюеться загальна потреба в капiталi неза-лежно вiд можливих джерел фшансування;
2) визначаеться максимально можлива частка власного капiталу в загальнiй величии коштiв, спря-мованих на фшансування довгострокових iнвестицiй;
3) розраховуеться показник "рентабельшсть - фь нансовий ризик" для всiх варiантiв структури швесто-ваного капiталу;
4) розраховують швидюсть повернення швестова-ного капiталу;
5) у межах м1ж найбшьшою часткою власного ка-пiталу i його нульовим рiвнем у загальному обсязi коштiв фiнансування з використанням критерпв максимуму показника Л i мiнiмуму РВ визначаеться оптимальна комбшащя засобiв, що надходять на фшансування довгострокових швестицш з рiзних джерел.
Наступним розглянемо метод оптим!зацп структури капiталу за критерieм фiнансових ризиюв.
Оптимiзацiя структури катталу за критерieм мь шм!заци рiвня фiнансового ризику i термшв залу-чення капiталу пов'язана з вибором бшьш дешевих джерел фшансування активiв пiдприeмства. Пщпри-емства можуть застосовувати три тдходи до фшансування рiзних груп акгивiв за рахунок катталу, а саме:
- консервативний, який передбачае викорис-тання власного катталу i довгострокових зобов'язань для формування необоротних активiв та половини змшно! частини оборотних активiв. Перевагою цього пiдходу е забезпечення мшмального ризику, оскшьки короткостроковi зобов'язання використовуються в не-значних обсягах для формування змшно! частини оборотних активiв. У той же час така политика фшансу-вання вельми обтяжлива для пiдприeмства у зв'язку з високою вартiстю катталу;
- агресивний пщхщ спрямований на викорис-тання власного капiталу i довгострокових зобов'язань тшьки для фшансування необоротних активiв. Обо-ротнi активи в повному обсязi формуються за рахунок короткострокових зобов'язань. Ця полггака фшансу-вання акгивiв забезпечуе найнижчу вартiсть капiталу пiдприeмства, однак вона обмежена дуже високим ри-зиком можливосп втрати або недостатностi катталу;
- компромюний пiдхiд передбачае фшансування необоротних активiв i постiйно! частини оборотних акгивiв за рахунок власного катталу i довгострокових зобов'язань. При цьому змшна частина оборотних ак-тивiв фiнансуeться короткостроковими зобов'язан-нями.
Така полiтика залучення джерел дозволяе досягти компромюу м1ж вартiстю капiталу i ризиком його втрати. Однак в сучасних умовах банки досить рщко надають пiдприeмствам довготермiновi кредити.
Тому обрана модель може враховувати тшьки величину власного катталу i короткострокових зобов'язань як джерела фшансування. Як бачимо, в основi кожного з вищезазначених методiв лежить тшьки один конкретний показник. Але найбшьш рацiональним по досягненню оптимальносп спiввiдношення структур-них елементiв катталу пщприемства може бути метод, заснований на одночаснш максимiзацi! зростання рентабельносп власного капiталу i мiнiмiзацi! серед-ньозважено! вартостi капiталу.
Так, метод оптимiзацi! цшьово! структури кат-талу за критерieм максимiзацi! рiвня прогнозовано! фь нансово! рентабельностi (рентабельностi власного катталу) дае можливють розрахунково знайти тшьки оп-тимальну величину ефекту фiнансового важеля. Якщо використовувати тшьки його, то другий аспект до-статносп власних коштiв для нормального функцюну-вання пiдприeмства — його платоспроможшсть — може бути неприпустимо заниженими.
Тобто оптимально великий рiвень ефекту фшан-сового важеля визначае зростання рентабельносп власного катталу i в той же час, як правило, призво-дить до попршення фiнансового стану пщприемства, а саме — до порушення умов платоспроможносп i, як наслщок, до браку власних коштiв у пщприемства.
Формування оптимально! структури катталу за критерieм мiнiмiзацi! його вартосп також може привести до втрати пщприемством свое! фiнансово! стш-костi. Адже як правило, вартють власного капiталу щд-приемства вище, тж позикового, i звичайно полпика формування фiнансових ресурсiв буде акцентована пе-реважно на використання залучених коштiв.
Вартiсть капiталу диференцiюeться залежно вiд джерел його формування. У процес оптимiзацi! структури катталу за цим критерieм виходять з можливо-стей мiнiмiзацi! середньозважено! вартосп катталу.
У моделi WACC застосовуеться ставка дисконту, що дорiвнюe сумi зважених ставок вщдач! на власний каттал i позиковi кошти (ставка вiддачi на позиковi кошти е процентною ставкою банку по кредитах), де в якосп ваг виступають частки позикових i власних кошпв в структурi капiталу.
Така ставка дисконту називаеться середньозваже-ною вартютю капiталу i розраховуеться за формулою:
WACC = кс1(Ие) + крм^р + кзм?з, (6)
де кр — вартють власного катталу (необхщна вщдача на привiлейованi акцп);
кз — вартiсть власного катталу (необхщна вщдача на звичайнi акцп);
кС — вартють позикового катталу (ставка вщсотка по позицп);
м>р — частка прившейованих акцiй у структур! катталу пщприемства;
из — частка звичайних акцш у структур! катталу пщприемства;
— частка позикового катталу в структур! катталу пщприемства (проекту).
С — ставка податку на прибуток; к — ставка вщсотка, в межах якого вщсотки за по-зикою можуть зменшувати оподатковуваний прибу-ток.
Але загальна рекомендащя бшьшосп вчених зво-диться до того, що 100%-й позиковий каттал ! ви-ключно власне фшансування е неоптимальними стра-тепями управлшня, тому необхщно розрахувати таку структуру катталу, при якш середньозважена вартють катталу ! величина фшансового левериджу будуть найоптимальншими.
Оптим!защя структури катталу за критер!ем политики фшансування актив!в.
Цей споетб оптим!зацп структури катталу пов'я-заний з процесом диференцшованого вибору джерел фшансування р!зних складових частин актив!в пщпри-
||р 2017/№2
57
емства. З щею метою вс активи торгового тдприемс-тва подшяються на таю три групи:
а) необоротш активи.
б) постшна частина оборотних актив1в. Вона яв-ляе собою незмшну частину !х розм1ру, яка не зале-жить вщ сезонних та шших коливань товарооб1гу 1 не пов'язана з формуванням товарних запаав сезонного збер1гання, дострокового завозу та цшьового призна-чення. 1ншими словами, вона розглядаеться як незни-жуваний мшмум оборотних актив1в, необхщний пщп-риемству для здшснення поточно! господарсько! д1я-льносп;
в) змшна частина оборотних актив1в. Вона являе собою частину, яка пов'язана з сезонним зростанням обсягу реал1зацп товар1в, необхщшстю формування в окрем1 перюди д1яльност1 торгового пщприемства товарних запаетв сезонного збер1гання, дострокового завозу та цшьового призначення. У склад! ще! змшно'! частини оборотних актив1в видшяють максимальну 1 середню потребу в них.
1снуе три принципових пщходи до фшансування р1зних груп актив1в торгового тдприемства:
а) консервативний щдхщ до фшансування акти-в1в передбачае, що за рахунок власного 1 довгостроко-вого позикового катталу повинш фшансуватися не-оборотш активи, постшна частина оборотних актив1в 1 половина змшно'! частини оборотних актив1в. Друга половина змшно! частини оборотних актив1в повинна фшансуватися за рахунок короткострокового позикового катталу. Така модель фшансування актив1в за-безпечуе високий р1вень фшансово! стшкоста пщпри-емства в процес його розвитку;
б) пом1рний пщхщ до фшансування актив1в передбачае, що за рахунок власного 1 довгострокового позикового катталу повинш фшансуватися необоротш активи та постшна частина оборотних актив1в, в той час як за рахунок короткострокового позикового катталу — весь обсяг змшно! частини оборотних ак-тив1в. Така модель фшансування актив1в забезпечуе прийнятний р1вень фшансово! стшкоси пщприемства;
в) агресивний пщхщ до фшансування актив1в передбачае, що за рахунок власного ! довгострокового позикового катталу повинш фшансуватися тшьки не-оборотш активи, у той час як ва оборотн! активи повинш фшансуватися за рахунок короткострокового позикового катталу (за принципом: поточш активи повинш покриватися поточними зобов'язаннями).
Така модель фшансування актив1в створюе сер-йозш проблеми в забезпеченн! платоспроможноси та фшансово! стшкоси пщприемства, хоча дозволяе здш-снювати торговельну д1яльшсть з мшмальною потребою у власному катталь
Залежно вiд свого ставлення до фшансових ризи-юв власники або менеджери торгового тдприемства обирають один з розглянутих варiантiв фiнансування активiв.
З огляду на те, що на сучасному етат довгостро-ковi позики i позики торговельним пiдприемствам практично не надаються, обрана модель фiнансування активiв буде представляти спiввiдношення власного i позикового (короткострокового) катталу, тобто оп-тимiзувати його структуру з цих позицш.
Висновки. Методи оптимiзацiI структури джерел фiнансування iнвестицiйноI дiяльностi пiдприемства пщтверджують, що на практицi реалiзуються не одна, а безлiч теоретичних моделей вибору оптимально! структури джерел фшансування.
Отже, процес вибору оптимально! структури джерел фшансування е найважлившим завданням, роз-в'язувано! економiчними службами пщприемств. В умовах кризи i нестабильно! ринково! економiки перевага повинна вщдаватися власним фiнансовим ресурсам i максимально дешевим або безкоштовним видам зобов'язань.
Список використаних джерел
1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк. — Киев: Ника-Центр, Эльта, 2002.
2. Виленский П. Л. Оценка эффективности ивес-тиционных проектов: Теория и практика: учеб.-практ. пособие. — 4-е изд.,исправл. и доп. / П. Л. Виленский, В.Н. Лившиц, С.А. Смоляк. — М.: Дело, 2008.
3. Горбунова Р. Ф. Теоретические подходы анализа и оптимизации структуры источников финансирования / Р.Ф. Горбунова, В.А. Чанышева // Молодой ученый. — 2016. — №4. - С. 355-359.
4. Продченко И. А. Теоретические основы финансового менеджмента / И.А. Продченко // МЭИП.
— 2013. —151 с.
5. Шарп У.Ф. Инвестиции /У.Ф. Шарп, Г. Дж. Александер, В. Дж. Бейли. — М.: ИНФРА-МБ, 1997.
6. Стрельшков Р. М. 1нформацшно-оргашзацшне забезпечення функцюнування ринку швестицшних послуг в умовах ринково! економiки / Р. М. Стрельшков // Економiчний вюник Донбасу. —2016. — №3 (45).
— С. 171- 176
7. Попова Г.Ю. Управлшня ступенем лiквiдностi швестицшних проекпв на рiзних етапах !х реалiзацiI / Г.Ю. Попова // Управлшня економшою: теорiя та практика: зб. наук. пр. — Ки!в: 1ЕП НАН Укра!ни, 2016. — С. 191-198.
58
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
