CC BY
59
Оригінальні дослідження
УДК 616-089,166-06 : 616,133,333-007,64
ІНТРАОПЕРАЩИШ УСКЛАДНЕННЯ В ХІРУРГІЇ АНЕВРИЗМ ДИСТАЛЬНИХ СЕГМЕНТІВ ПЕРЕДНЬОЇ МОЗКОВОЇ
АРТЕРІЇ
А.Д. СИДОРАК, В.В. МОРОЗ, О.А. ЦІМЕИКО
ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України», м. Київ
Мета роботи — визначити основні інтраопераційні ускладнення в хірургії артеріальних аневризм (АА) дистальних сегментів передньої мозкової артерії та методи їх профілактики.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 47 пацієнтів (27 (57,4 %) жінок та 20 (42,6 %) чоловіків), які перебували на лікуванні в ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України» у період з 2005 до 2013 р. і були прооперовані з приводу АА дистальних сегментів передньої мозкової артерії. Вік хворих — від 24 до 68 років, середній вік — (43,1 ± 14,1) року. У всіх спостереженнях захворювання виявлялося клінікою нетравматичного внутрішньочерепного крововиливу внаслідок розриву АА. При госпіталізації всім хворим проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження. Для оцінки тяжкості стану хворих застосовували шкалу ком Глазго та шкалу Hunt-Hess.
Результати. Інтраопераційні ускладнення виявлено у 13 (27,7 %) хворих: інтраопераційний розрив аневризми під час основного етапу операції—у 8, інтраопераційний набряк мозку—у 3, ретракційне пошкодження мозку з формуванням вогнища венозного інфаркту — у 2. У 5 з цих хворих виникли стійкі неврологічні порушення (геміпарез—у 3, моторна афазія — у 2), 7 пацієнтів виписано зі стаціонару у задовільному стані, 4 хворих померли.
Висновки. Основні інтраопераційні ускладнення в хірургії АА дистальних сегментів передньої мозкової артерії — інтраопераційний розрив аневризми, ішемія мозку, ретракційне пошкодження, неповне кліпування аневризми. Ефективними методами профілактики інтраопера-ційних ускладнень є використання адекватного хірургічного доступу, превентивне кліпування, індукована артеріальна гіпотензія. Застосування превентивного кліпування та індукованої артеріальної гіпотензії обмежене, оскільки ці методи є агресивним чинником пошкодження мозку.
Ключові слова: інтраопераційні ускладнення, артеріальна аневризма, ішемія мозку, інтраопераційний розрив аневризми.
Проблема інтраопераційних ускладнень у хірургії артеріальних аневризм (АА) судин головного мозку залишається актуальною, незважаючи на досягнення сучасної нейрохірур-
Сидорак Андрій Дмитрович
лікар-нейрохірург відділення невідкладної судинної нейрохірургії з рентгеноопераційною ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України»
Адреса: 04050, м. Київ, вул. П. Майбороди, 32 Тел.: (097) 027-79-60 E-mail: [email protected]
гії, використання операційного мікроскопа, мікрохірургічного інструментарію та мікрохірургічної техніки. За даними деяких авторів, частота незадовільних функціональних та летальних наслідків, зумовлених інтраопера-ційними ускладненнями, становить від 5 до 25 %, інтраопераційних ускладнень — від 30 до 52 % [12].
До інтраопераційних ускладнень відносять інтраопераційний розрив аневризми, пошкодження магістральних і перфоруючих арте-
16
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №2(12)
Оригінальні дослідження
рій, інтраопераційний набряк мозку, неповне кліпування аневризми, тракційні пошкодження мозку та черепних нервів, формування епідуральних гематом після вентрикулярного і люмбального дренування ліквору, ішемію мозку [14].
Важливою проблемою в хірургії АА судин головного мозку є ускладнення, які виникають при кліпуванні аневризм (неповне виключення аневризми з кровотоку, компресія та пошкодження кліпсою перфоруючих артерій). Неповне кліпування аневризми асоціюється з ризиком її розриву 0,14-0,5 % на рік [6]. Поява методів інтраопераційної контактної доп-плерографії та ангіографії дає змогу інтраопе-раційно діагностувати неповне виключення аневризми з кровотоку, стеноз і компресію перфоруючих та магістральних судин [11].
Проблема інтраопераційних ускладнень є актуальною в хірургії АА дистальних сегментів передньої мозкової артерії (ПМА), що зумовлено низкою причин. Вузький робочий простір у міжпівкульній щілині, обмежений мосточкови-ми венами, та глибоке розташування АА дистальних сегментів ПМА потребують тракції лобної частки для збільшення кута операційної атаки і створення адекватних умов для кліпування АА. Надмірна тракція може призвести до пошкодження мосточкових вен, формування вогнища венозного інфаркту та розвитку набряку мозку. Часто АА дистальних сегментів ПМА бувають спаяні з поясною звивиною, що значно підвищує ризик інтраопераційного розриву аневризми при тракції лобної частки. Невеликий розмір перикальозної артерії підвищує ризик оклюзії артерії-носія аневризми при накладанні кліпси на шийку аневризми. Часто купол та шийка аневризми спаяні з кірковими артеріями, що асоціюється з ризиком захоплення цієї артерії в кліпсу або її пошкодження при дисекції аневризми [10].
Мета роботи — визначити основні інтра-операційні ускладнення в хірургії аневризм дистальних сегментів передньої мозкової артерії та методи їх профілактики.
Матеріали та методи
Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 47 пацієнтів (27 (57,4 %) жінок та 20 (42,6 %) чоловіків), які перебували на лікуванні в ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України» у період з 2005 до 2013 р. і були прооперовані з приводу АА дистальних сегментів передньої мозкової артерії. Вік хворих — від 24 до 68 років, середній вік — (43,1 ± 14,1) року. У всіх спостереженнях захворювання маніфестувало клінікою нетравматичного внутрішньочерепного крововиливу внаслідок розриву АА. Супутні захворювання (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, виражений атеросклероз та хронічні обструктивні захворювання легень) виявлено у 33 (70,2 %) пацієнтів.
Усім хворим при госпіталізації проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження. Для оцінки тяжкості стану хворих використовували шкалу ком Глазго (табл. 1) та шкалу Hunt-Hess (табл. 2).
При госпіталізації всім хворим проводили комп’ютерну томографію головного мозку для верифікації крововиливу, набряку головного мозку, ішемічних уражень та гідроце-фального розширення шлуночкової системи. Діагностику та визначення ступеня ангіоспазму здійснювали за допомогою транскраніаль-ної допплерографії. Діагноз АА дистальних сегментів ПМА встановлювали за допомогою церебральної ангіографії та комп’ютерної ангіографії.
Усім хворим проведено транскраніальне мікрохірургічне виключення АА дистальних
Таблиця 1. Розподіл хворих за тяжкістю стану за шкалою ком Глазго
Кількість балів за шкалою ком Глазго Кількість хворих
Абс. %
15 19 40,4
13-14 18 38,3
11-12 8 17,0
7-8 2 4,3
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №2(12)
17
Оригінальні дослідження
Таблиця 2. Розподіл хворих за шкалою Hunt-Hess
Ступінь за шкалою Hunt-Hess Кількість хворих
Абс. %
0-I 10 21,3
II 27 57,4
III 8 17,0
IV-V 2 4,3
сегментів ПМА: 41 хворого прооперовано в гострий період розриву АА (у 1-21-шу добу після крововиливу, 6 — у «холодний період» (пізніше 22-ї доби). Із 47 хворих 38 перенесли один субарахноїдальний крововилив, 7 — два,
2 — три.
Результати
До інтраопераційних ускладнень у хірургії АА дистальних сегментів ПМА належать інтраопераційний розрив аневризми, пошкодження мосточкових вен головного мозку, інтраопераційний набряк мозку, ретракційне пошкодження мозку, ішемія мозку.
З 13 (27,7 %) хворих виникли інтраопе-раційні ускладнення: у 8 (17,0 %) — інтра-операційний розрив аневризми, у 3 (6,4 %) — інтраопераційний набряк мозку, у 2 (4,5 %) — ретракційне пошкодження мозку з формуванням вогнища венозного інфаркту.
У 4 з 8 хворих з інтраопераційним розривом аневризми розрив виник під час виділення аневризми з арахноїдальних спайок, у
3 — під час аспірації внутрішньомозкової гематоми, в 1 — при підході до аневризми внаслідок ретракції шпателями. Неконтактного інтраопераційного розриву аневризми не було.
У 5 (38,5 %) з 13 хворих з інтраоперацій-ними ускладненнями виникли стійкі неврологічні порушення (геміпарез — у 3, моторна афазія — у 2). Померли 4 (30,8 %) хворих. Ці показники значно вищі, ніж у хворих без ін-траопераційних ускладнень.
Обговорення
За даними літератури, кровотеча під час основного етапу операції виникає з частотою 5,6-35,0 % переважно з аневризми [9], значно
18
рідше — внаслідок пошкодження магістральних чи перфоруючих артерій і вен [5]. Виділяють контактний та неконтактний інтраопе-раційний розрив аневризми. До контактного відносять розрив аневризми внаслідок безпосередньої механічної дії на неї під час ретрак-ції мозку, а також під час проведення арахно-їдальної дисекції та кліпування аневризми. Неконтактними (2,5-9,0 % випадків інтраопе-раційного розриву аневризми) вважають розриви аневризми на ранніх етапах операції, до розсічення твердої мозкової оболонки, коли відсутній безпосередній механічний вплив на аневризму [4]. Першою ознакою неконтактної кровотечі є спонтанне різке підвищення артеріального тиску (АТ) під час виконання оперативного доступу, яке через 15-20 хв змінюється артеріальною гіпотензією [1].
Ключовим моментом патогенезу неконтактного розриву аневризми в більшості випадків є підвищення градієнта тиску між порожниною судини та субарахноїдальним простором, що зумовлено підвищенням АТ, або зниження тиску в субарахноїдальному просторі. Підвищення АТ може бути наслідком пресорної реакції у відповідь на больову аферентацію при недостатньому знеболюванні під час інтубації трахеї, розрізі шкіри та твердої мозкової оболонки [16]. Зниження тиску в субарахноїдаль-ному просторі найчастіше відбувається при виділенні ліквору крізь люмбальний або вен-трикулярний дренаж [3].
Контактний інтраопераційний розрив аневризми трапляється в 91-94 % спостережень. Найчастіше він виникає під час арахно-їдальної дисекції, при кліпуванні аневризми, аспірації внутрішньомозкової гематоми та ре-тракції шпателями [4]. Причиною інтраопера-ційного розриву аневризми може бути відрив тромбу від місця розриву аневризми, пошкодження стінки аневризми при її виділенні з
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №2(12)
Оригінальні дослідження
арахноїдальних спайок, надмірна тракція мозку, пошкодження стінок аневризми бран-шами кліпси [15].
Хірургічна тактика при інтраоперацій-ному розриві аневризми залежить від етапу, на якому виникла кровотеча з аневризми, її інтенсивності та стану головного мозку [12]. Серед методів боротьби з кровотечею виділяють прямі та непрямі. До прямих методів гемостазу відносять кліпування аневризми і тампонування дефекту її стінки шматочком марлі або фрагментом м’яза [4], до непрямих — глибоку артеріальну гіпотензію, тимчасове кліпування артерії-носія аневризми та внутрішньосудинну аспірацію крові [8]. При поширенні дефекту аневризми на стінку артерії-носія виконують трепінг (накладання постійної кліпси на артерію-носія) або виконують пластику дефекту стінки судини [14]. З огляду на тяжкі ішемічні ускладнення трепін-гу, його застосовують лише у випадках, коли інші методи гемостазу є неефективними.
Профілактику інтраопераційного розриву аневризми здійснюють анестезіологічними та хірургічними методами. З метою зниження ризику неконтактного інтраопераційного розриву аневризми для проведення наркозу рекомендують використовувати комбінацію препаратів, здатних пригнічувати пресорну реакцію, спричиняти швидку міорелаксацію з мінімальним підвищенням АТ [2]. Профілактику підвищення тиску в аневризмі здійснюють, надаючи тілу хворого певного положення. Підведене положення голови під час операції знижує середній АТ в аневризмі на 10 % [13]. Для профілактики інтраопераційного розриву аневризми також використовують індуковану артеріальну гіпотензію, але через підвищення ризику ішемічного ураження мозку її рутинне використання обмежене [15].
До хірургічних методів профілактики ін-траопераційного розриву аневризми належить адекватний хірургічний доступ до аневризми, видалення згортків крові після кліпування аневризми, десекція та кліпування аневризми на тлі превентивного кліпування артерії-носія аневризми [10].
АА дистальних сегментів ПМА оперують з двох основних доступів: птеріонального субфронтального та парасагітального між-півкульного. Перший доступ дає змогу про-
водити адекватний проксимальний контроль, але потребує значної ретракції лобної частки, що може спричинити набряк головного мозку. При латеральному розташуванні аневризми перикальозної артерії парасагітальний між-півкульний доступ рекомендують виконувати з контралатерального боку в напрямку до купола аневризми, оскільки ретракція лобної частки з іпсилатерального боку може спричинити інтраопераційний розрив аневризми. При видаленні гематоми з міжпівкульної щілини слід бути обережним, оскільки дуже часто в порожнину гематоми спрямовується купол аневризми, що може спричинити не-контрольовану кровотечу.
Найбільш надійним методом профілактики інтраопераційного розриву аневризми є превентивне кліпування артерії-носія аневризми, яке сприяє зменшенню розмірів та напруження аневризми внаслідок зниження локального пульсового та середнього АТ. Купол аневризми стає пластичним, що значно полегшує її дисекцію [16].
Ішемія головного мозку — ще одне загрозливе інтраопераційне ускладнення. Діагностувати розвиток ішемії головного мозку «в режимі реального часу» можливо при використанні під час оперативного втручання реєстрації рухових та соматосенсорних потенціалів мозку, а також електрокортикографії [1]. За відсутності можливості застосувати ці методи, на думку деяких авторів, виникнення ішемії під час операції можна запідозрити за оцінкою неврологічного статусу відразу після операції [8].
В основі патогенезу ішемії головного мозку лежить зниження перфузії мозкової речовини. Глибина та оборотність ішемії залежать від ступеня зменшення перфузії та її тривалості. Оцінити рівень перфузії мозкової речовини можна за величиною локального мозкового кровообігу (ЛМК). Нормальний рівень ЛМК — 45-65 мл/100 г речовини мозку на 1 хв [15]. Зниження величини ЛМК протягом певного часу призводить до розвитку ішемічного враження мозку. Інтраопераційне ішемічне враження мозку в басейні кровопостачання ПМА у 3 хворих було діагностовано при оцінці неврологічного статусу після операції та підтверджено за даними комп’ютерної томографії головного мозку. Ретракція мозку
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №2(12)
19
Оригінальні дослідження
шпателями під час операції — чинник ризику розвитку локальної ішемії мозку [1]. Розвиток тракційних змін мозку зумовлюють ішемія мозку, порушення дренування крові по венах мозку та первинне пошкодження мозкової речовини. Патогенез тракційних змін включає локальний тиск шпателями, який деформує мозкову речовину та спричиняє стиснення церебральних судин. Унаслідок деформації церебральних судин зменшується локальна перфузія мозкової речовини та розвивається ішемічне ураження мозку [4].
Компресія мосточкових та кіркових вен шпателями спричиняє порушення венозного відтоку та формування венозного інфаркту [11]. Основним доступом у хірургії АА дистальних сегментів ПМА є парасагітальний міжпівкульний. При виконанні підходу до міжпівкульної щілини існує високий ризик пошкодження мосточкових вен, що призводить до порушення венозного відтоку, іноді — до формування венозного інфаркту мозку, який виявляється грубими неврологічними порушеннями [10].
Одним із методів хірургічної профілактики тракційних пошкоджень є надання певного положення голові хворого. T. Horiuchi (2009) запропонував використовувати горизонтальний контралатеральний доступ до аневризми дистальних сегментів ПМА, при цьому голову
Список літератури
1. Асатурян Г.А. Интраоперационные осложнения в хирургии аневризм головного мозга: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. — СПб, 2003. — 46 с.
2. Асатурян Г.А. Временное клипирование несущей артерии в хирургии церебральных аневризм // Нейрохирургия. — 2002. — № 3. — С. 13-19.
3. Злотник Э.И., Столкарц И.З., Марук И.М. и др. Разрыв внутричерепной аневризмы, вызванный постинтубационной артериальной гипертензией // Журн. Вопр. нейрохир. — 1984. — № 4. — С. 58-60.
4. Крылов В.В. Прогноз исхода ранних операций при разрыве аневризм головного мозга: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. — М., 1988. — 28 с.
5. Крылов В.В., Евзиков Г.Ю., Сарибекян А.С., Рарута В.Г. Интраоперационные кровотечения при хирургическом лечении аневризм сосудов головного мозга // Журн. Вопр. нейрохир. — 1996. — № 2. — С. 3-6.
6. Лебедев В.В., Крылов В.В., Шелковский В.Н. и др. Клиника, диагностика и лечение внутричерепных
20
хворого повертають на 45° у контралатераль-ний бік, що значно зменшує тракцію лобної частки [9].
При плануванні операції з приводу АА дистальних сегментів ПМА з використанням доступу крізь міжпівкульну щілину потрібно вивчити венозну фазу за допомогою церебральної ангіографії, анатомію мосточкових вен та визначити місце доступу до міжпів-кульної щілини, що значно зменшує ризик пошкодження мосточкових вен.
Висновки
1. Основними інтраопераційними ускладненнями є інтраопераційний розрив аневризми, ішемія мозку, ретракційне пошкодження, неповне кліпування аневризми. Розвиток кожного з цих ускладнень значно погіршує загальний стан хворого, супроводжується формуванням стійкого неврологічного дефіциту та підвищує післяопераційну летальність.
2. Ефективними методами профілактики інтраопераційних ускладнень є застосування адекватного хірургічного доступу, превентивне кліпування, індукована артеріальна гіпотензія. Використання превентивного клі-пування та артеріальної гіпотензії обмежене, тому що ці методи є агресивним чинником пошкодження мозку.
артериальных аневризм в остром периоде кровоизлияния. — М: Антидор, 1996. — 218 с.
7. Лубнин А.Ю., Сазонова О.Б., Лукьянов В.И. Профилактика прессорной реакции на интубацию трахеи у больных с аневризмами сосудов головного мозга // Анестезиол. и реаниматол. — 1992. — № 4. — С. 22-29.
8. Руруа В.Г. Способ хирургического лечения больных с осложненными формами разрывов артериальных аневризм головного мозга: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. — М., 2000. — 33 с.
9. Семенютин В.А., Алиев В.В., Алексеев С.К. и др. Временное клипирование артерий и ауторегуляция мозгового кровотока при операциях на церебральных артериях // Журн. Вопр. нейрохир. — 2002. — № 3. — С. 24-28.
10. Alexander T.D., Macdonald R.L., Loch M.D. et al. Intraoperative angiography in cerebral aneurysm surgery // Neurosurgery. — 1996. — Vol. 39 (1). — P. 10-18.
11. Drake C.G. Management of cerebral aneurysm // Stroke. — 1981. — Vol. 12. — P. 273-283.
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №2(12)
Оригінальні дослідження
12. Fridriksson S., Saveland H., Jakobsson K.E. et al. Intraoperative complications in aneurysm surgery: a prospective national study // J. Neurosurg. — 2002. — Vol. 96. — P. 515-522.
13. Inagawa T. Dissection from fundus to neck for ruptured anterior and middle cerebral artery aneurysms at the acute surgery // Acta Neurochir. (Wien). — 1999. — Bd. 141 (6). — S. 563-570.
14. Le Roux P.D., Elliot J.P., Newell D.W. et al. The incidence of surgical complications is similar in good and poor grade patients undergoing repair of ruptured an-
terior circulation aneurysms: a retrospective review of 355 patients // Neurosurgery. — 1996. — Vol. 38. — P. 887-893.
15. Samson D., Batjer H.H., Bowman G. et al. A clinical study of the parameters and effects of temporar arterial occlusion in the management of intracranial aneurysms // Neurosurgery. — 1994. — Vol. 34. — P. 22-28.
16. Yamauchi M., Maeda T., Iwasaki H.A. Re-rupture of intracranial aneurysm caused by insertion of an intraventricular drainage tube // Masui. — 1997. — Vol. 46 (9). — P. 1215-1217.
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ В ХИРУРГИИ АНЕВРИЗМ ДИСТАЛЬНЫХ СЕГМЕНТОВ ПЕРЕДНЕЙ МОЗГОВОЙ АРТЕРИИ
АД. СЫДОРАК, В.В. МОРОЗ, О.А. ЦИМЕИКО
ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев
Цель работы — определить основные интраоперационные осложнения в хирургии артериальных аневризм (АА) дистальных сегментов передней мозговой артерии и методы их профилактики.
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ историй болезни 47 пациентов (27 (57,4 %) женщин и 20 (42,6 %) мужчин), находившихся на стационарном лечении в ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины» в период с 2005 по 2013 г., которые были оперированы по поводу АА дистальных сегментов передней мозговой артерии. Возраст пациентов — от 24 до 68 лет, средний возраст — (43,1 ± 14,1) года. Во всех наблюдениях заболевание проявлялось клиникой нетравматического внутримозгового кровоизлияния в результате разрыва АА. Всем пациентам при госпитализации проведено комплексное клинико-неврологическое обследование. Для оценки тяжести состояния больных использовали шкалу ком Глазго и шкалу Hunt-Hess.
Результаты. Интраоперационные осложнения выявлены у 13 больных: интраоперационный разрыв аневризмы во время основного этапа операции — у 8, интраоперационный отек мозга — у 3, ретракционное повреждение мозга с формированием очага венозного инфаркта — у 2. У 5 из этих больных возникли стойкие неврологические нарушения (гемипарез — у 3, моторная афазия — у 2), 7 пациентов были выписаны из стационара в удовлетворительном состоянии, 4 больных умерли.
Выводы. Основные интраоперационные осложнения в хирургии артериальных аневризм дистальных сегментов передней мозговой артерии — интраоперационный разрыв аневризмы, ишемия мозга, ретракционные повреждения, неполное клипирование аневризмы. Эффективными методами профилактики интраоперационных осложнений являются использование адекватного хирургического доступа, превентивное клипирование, индуцированная артериальная гипотензия. Применение превентивного клипирования и индуцированной артериальной гипотензии ограничено, так как эти методы являются достаточно агрессивным фактором поражения мозга.
Ключевые слова: интраоперационные осложнения, артериальная аневризма, ишемия мозга, интраоперационный разрыв аневризмы.
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №2(12)
21
Оригінальні дослідження
INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS IN THE SURGERY OF DISTAL SEGMENTS OF ANEURISMS OF ANTERIOR CEREBRAL ARTERY
A.D. SYDORAK, V.V. MOROZ, O.A. TSIMEYKO
SO «Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of NAMS of Ukraine», Kyiv
Objective — to determine main intraoperative complications in the surgery of aneurisms of distal segments of anterior cerebral artery and the methods of their prevention
Materials and methods. The retrospective analysis of case histories of 47 patients ( 27 (57.4 %) women and 20 (42.6 %) men) who were administered to the Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of NAMS of Ukraine since 2005 till 2013 years and operated because of aneurisms of distal segments of anterior cerebral artery is made. The age of patients — from 24 to 68 years, average age — (43.1 ± 14.1) years. In admission, all patients underwent complex clinical neurological examination. Glasgow coma scale and Hunt-Hess scale were used to estimate the patient condition.
Results. Intraoperative complications are taken place in 13 patients: intraoperative aneurism rupture — in 8, intraoperative cerebral edema — in 3, brain retraction injury with the formation of foci of venous infarction — in 2. In 5 of these patients are occurred permanent neurological disorders (hemiparesis — in 3, motor aphasia — in 2), 7 patients were discharge from the hospital in satisfactory condition, 4 patients died.
Conclusions. The main intraoperative complications in the surgery of aneurisms of distal segments of anterior cerebral artery are intraoperative aneurism rupture, cerebral ischemia, retraction injuries, incomplete aneurysm clipping. The most efficient methods of prevention of complications are usage of adequate surgical approach, preventing clipping, induced arterial hypotension. Usage of preventing clipping and induced arterial hypotension are limited because they are aggressive factor of brain damage.
Key words: intraoperative complications, artery aneurisms, cerebral ischemia, intraoperative aneurism rupture.
22
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №2(12)
