CC BY
71
УДК 340:12
Т. З. Tapa^MiB
заступник директора 1НПП, декан повно1 вищо1 освiти, доктор юридичних наук, професор кафедри теори та фiлософii права
М. В. Базарник
Львiвський нащональний аграрний унiверситет, асистент кафедри права i тдприемництва
1НТЕРПРЕТАЦ1Я Ц1ННОСТЕЙ ПРАВА: ПРАКСЕОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
© Гарасимгв Т. З., Базарник М. В., 2016
Запропонована стаття мктить аналв змши трактувань cyTHOCTi цiнностей права в liponeci 11 наукового вивчення. Проаналвовано категорш сощально! щнносп права, 11 аспекти та детермiнyючий вплив на суспшьство. Дocлiдженo види ди права на суспшьство, визначено наcлiдки правового впливу та 1х резyльтативнicть. Зокрема, з'ясовано питання праксеолопчного аспекту щнносп права в життi coцiyмy та встановлено сукупнкть чинникчв, неoбхiдних для утвердження цшностей у сучасному суспшьствь
Ключoвi слова: цiннicть, iнтерпретацiя, праксеолопя, аспект, категoрiя, cвiтoгляд, акcioлoгiя, право, людина.
Т. З. Гарасымив, М. В. Базарнык
ИНТЕРПРЕТАЦИЯ ЦЕННОСТЕЙ ПРАВА: ПРАКСЕОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Предлагаемая статья содержит анализ изменения трактовок сущности ценностей права в процессе ее научного изучения. Анализируется категория социальной ценности права, ее аспекты и детерминирующие влияние на общество. Исследуются виды воздействия права на общество, определяются последствия правового воздействия и их результативность. В частности, установлено вопрос праксеологического аспекта ценности права в жизни социума и установлена совокупность факторов, необходимых для утверждения ценностей в современном обществе.
Ключевые слова: ценность, интерпретация, праксеология, аспект, категория, мировоззрение, аксиология, право, человек.
T. Z. Harasymiv, М. V. Bazarnyk
INTERPRETATION OF VALUES: PRAXEOLOGICAL ASPECT
The proposed article includes analysis of changes in interpretations of the nature of property rights in the process of scientific study. Category analyzed the social value of law aspects and determining influence on society. We study the types of the law society, the effects are determined by legal impact and their effectiveness. In particular, clarified the issue praxeological aspect rights values in the life of society and established a set of factors required for the establishment of values in modern society.
Key words: value, interpretation, praxeology, dimension, category, philosophy, axiology, right, man.
Постановка проблеми. 1нтерпретацм цшностей не може бути науковою, але вона глибоко тзнавальна i в теоретичному, i в праксеолопчному плат. Результатом щншсного освоення сощального свггу е теж ютина, але це праксеолопчно-свггоглядна ютина. Такими, по суп, якраз i е
ктини права, де змкт, концептуально розгорнутий в iдею права, становить не що iнше, як деяку аксюлопчну побудову щодо вирiшення головного завдання - збереження, упорядкування, регулювання та спрямування соцiального буття за певними щншсними i цшьовими векторами. У цьому полягае сутнiсний змiст права. 1нша справа, якi ж щ цiнностi, який iхнiй змiст i спосiб функцiонування. Усi цi фактори детермшоваш логiкою культурно-цивiлiзацiйного процесу етносу (етносiв), нацii, iхньоi iсторii в минулому та стратеги в майбутне.
Аналiз досл1дження проблеми. У процеш аналiзу категори "цшшсть" дослiджено насамперед праксеолопчний аспект, обгрунтування якого грунтуеться на концептуальних положеннях, запропонованих такими дослвдниками, як Козловський А. А., Ляшенко В. М., Бабк1н В. Д., Биун В. С., Сокуренко В. В., Максимов С. И., Бандура О. О., Керимов Д. А., Петрова Л. В., Мухамет-Ирекле А., Сливка С. С. та шшими видатними вченими. Та незважаючи на чималий обсяг наукових публiкацiй, присвячених вивченню категори "цшносп" та рiзноманiтних и виявiв, недостатньо висвгглено, на нашу думку, проблему праксеолопчного аспекту цiнностi у житп людини.
Мета статтi е з'ясування питання праксеологiчного аспекту цiнностi права в житп соцiуму та встановити сукупшсть чинникiв, необхiдних для утвердження цiнностей у сучасному суспiльствi.
Виклад основного матерiалу. Теоретичним свiтоглядом завжди була i залишаеться фь лософiя як особливий вид людського тзнання та знання про граничнi тдоснови буття. Це судження цшком стосуеться то' галузi фшософн, яка робить своiм предметом дослiдження та вивчення феномену цшносп у всiх його аспектах виявлення, ввд розкриття його природи, виявлення сутносп до аналiзу складних аксiологiчних систем.
Роздш фшософського знання, головним предметом якого е цшшсть у всiх ракурсах i аспектах свого виявлення, отримав назву загально!' теорн цiнностi (аксюлоги) i поряд з онтологiею (вченням про буття), гносеолопею (теорiею пiзнання) i фшософською антропологiею (фшософською теорiею людини) складае серцевину фшософського знання взагалi [1, с. 32-44].
Поняття цшносп е поняттям фшософським i, отже, поняттям високого рiвня абстракци, що дае змогу фшсувати семантичнi зв'язки, як виникають мiж рiзними суб'ектами буття в акт оцiнювання реальносп iндивiдом, рiзними соцiальними спшьнотами i суспшьством загалом. Лише у фшософському аспектi поняття цiнностi, акумулюючи i "знiмаючи" всi iншi визначення цшносп, мае найвищий ступiнь значенневого (сутшсного) змiсту. У всiх iнших випадках визначення щн-ностi набувае свого дисциплшарного вираження в рiзних лшгвютичних формах. А це означае, що в будь-якш сферi людського праксису цшносп як реальнi феномени матерiальноi та iдеальноi природи мають свiй прояв. I завдання дослвдника полягае в тому, щоб чггко, спираючись на адекватну предмету дослщження (фшософ]я права) методологiю (теоретико-цiннiсний подход) як iманентну праву пiзнавальну конструкщю, описати й iнтерпретувати цiнностi права в !'х соцiально-iсторичних, антропологiчному (особиспсному) та, очевидно, абсолютному вимiрах на сощолопчному (зов-нiшньому щодо людини) i психологiчному (внутрiшньому) рiвнях виявлення в бут.
Уявляючи в такий спошб об'ективну природу права, яка е результатом людсько!' цше- та цiннiсно-рацiональноi дiяльностi (i не слвд и шукати у сферi трансцендентного, як це намагаються робити деяю сучаст дослiдники [2, с. 13-17]), можна стверджувати, що праву властивi всi предикати цiнностi. А це означае:
- оскшьки цiнностi е результатом телеономноi соцiально детермiнованоi дмльносп людей, то право являе собою щншсну, а отже, й iерархiчну, упорядковану, субординовану суспшьну систему, функщею яко!' виступае збереження, вiдтворення та шдтримання рiвноваги соцiального буття;
- оскшьки право е щншсним за своею природою утворенням, орiентованим на реалiзацiю згаданоi вище функцii, то воно е деякою системою "належного бути", а отже, системою загально-обов'язкових, семантично (стосовно змюту) орiентованих iдеальних утворень - норм сощальносп та комушкацн людей;
- оскгльки весь свгт соцiальностi становить щншсно-смислову реальнiсть, а право е деяким "аксюлопчним полем" тотального сощального досввду акумуляцii' людством цiнностей свого буття, то право кожного разу набувае, по-перше, вигляду конкретно-iсторичноi системи цшностей (закотв, актiв тощо), по-друге, вигляду особистiсних поведiнкових iмперативiв "належного чинити" i, по-трете, абсолютних цшностей права як тотальних норм "належного бути".
Щ норми "належного бути" в онтолопчному плат - важливi умови людсько'' соцiабельностi. Одночасно в гносеолопчному аспектi вони являють собою загальш принципи права, право-сввдомосл та правово'' дiяльностi окремого шдиввда i людсько'' культури загалом. Артикульоваш та концептуально вираженi, вони утворюють ядро iдеi права - вдеали як граничнi значення та смисли збереження й упорядкування соцiального життя на всiх його рiвнях оргашзаци: шдиввдуально-особистiсному, рiвнi рiзних спгльнот людей i людства загалом. Розрив мiж рiвнями виявленостi права, наприклад, забуття iдеалiв як тотальних принцитв права взагалi призводить до правового релятивiзму, розпаду "правового поля" людства, що власне i е станом сучасноi цивiлiзацii з ii правовим цишзмом i поки що невиршеними проблемами визначення автентичного змiсту базових категорш права - справедливостi, обов'язку, ввдповвдальносп, злочину, свободи взагалi та свободи особистосп особливо. Мабуть, теоретичне виршення цих завдань багато в чому дозволить надати змюту перелiчених категорiй справдi статусу норми, що, безумовно, сприятиме побудовi автентично'' природи права теори права.
Не вдаючись до додатковоi аргументацй, можемо стверджувати, що змiст, який криеться за поняттями справедливостi, обов'язку, вiдповiдальностi, свободи тощо, наскрГзь антропологiчний, бо в цьому суть фундаментальних аксiологiчних функцш особистостi [3]. I оскгльки будь-яке суспшьство виступае деякою впорядкованою системою цшностей, де право - лише один iз рiвнiв ii виявлення зi специфiчними функцмми, то такою ж мiрою i соцiальний шдиввд як суспгльний "мiкрокосм" становить у сво'й сутностi цiннiсне явище. Питання полягае лише в тому, щоб визначити психолопчну форму буття цшностей взагалi та цiнностей права зокрема, 'хню структуру, виокремити !'х як основш аксiологiчнi функци, якi опосередковують штегращю в соцiум людини як тотальне правове поле й одночасно сприяють становленню особистосл як правового суб'екта, справжнього homo juridicus.
Уш окреслеш проблеми - предмет правово'' антропологи як роздглу фглософсько'' антропологи та юридично'' психологii. Не вдаючись до розгляду цих проблем, яю, очевидно, стануть предметом нашого наступного аналiзу, звернiмо увагу лише на таке: поняття права у сво'й сутностi бере початок вiд специфiчноi форми органiзацii людиною свого буття як свггу цiнностей, джерела якого принципово антрополопчш, тому що пов'язаш не тгльки з телеономнiстю людини, а й з такими феноменами людського життя, як штроспективно-феноменолопчною мовою позначаються категормми "справедливiсть", "обов'язок", "ввдповвдальшсть" тощо. Варто лише не забувати, що упродовж тривалого часу первинною формою !'х iнтерсуб'ективностi виступае не право, а сукупшсть звича'в i мораль. Однак iз виникненням державносп норми звичаевого "права" та норми моралi стають жорстко фiксованими ("повинно бути так i не шакше") законами (правовими нормами). Тому все, що втшене в iнтерсуб'ективнiй формГ 'хнього буття як норми "належного бути", обов'язкове до виконання, артикулюеться й описуеться вже в термшах: правова влада, правова держава, правова особиспсть, закон, правопорядок тощо.
Будь-який науковий рiвень аналiзу права, зорiентований на абстрагування вГд повнокровно'' людсько'' присутностГ з ii мотивами, особислсною системою цiнностей (системою ii аксюлопчних функцГй), мораллю як результатом особиспсного становлення "Я", а не лише з розумшням людини як яко'сь статистично'' одиницГ сусп1льного життя або тшьки з уявлення про не'' як сощального шдиввда-носм ролей i соцiального статусу як об'екта владно-правових маншуляцш, безперспек-тивний iз огляду на автентичне розумшня права.
Залишаючись вГрними кантiвському трактуванню проблеми права, вважаемо, що в ютинному сени право (i, отже, нГякого "кулачного", "телефонного" та шшого права немае й бути не може) виникае там, де людина дiе згвдно зГ своею розумною волею як особиспсть "сама в со6Г закон", а не як сощальний шдиввд-робот. Тому право насамперед не "поза людиною", а "усередиш ii" як
корелят iMneparaBHoro характеру, штенщонально зopiентoвaний у напрямку "належного", i лише поим - система вiднoсин штерсуб'ективного порядку, описувана в тepмiнaх "закон", "правопорядок" тощо.
Будь-яке poзумiння права зобов'язане спиратися на розгорнуту кoнцeпцiю людини, точшше oсoбистoстi. I це - персонолопя, до змiсту яко!' як oбoв'язкoвi бaзoвi елементи пoвиннi входити, по-перше, aнaлiз права як аксюлопчного за своею природою сoцiaльнoгo ноумена, по-друге, системна побудова моральних основ права як концепцм обов'язку, справедливости, суспшьних i особиспсних iдeaлiв i, по-трете, концепт становлення oсoбистoстi як справжнього homo juridicus. Тому праву без фшософи, чи буде це власне ввдокремлена фiлoсoфiя права, чи латентна форма пропедевтики права, до останнього часу одягнена в термши "загально!' теори права", не обштися. 1нша piч, як спiввiднeсти, пов'язати мiж собою поняття фiлoсoфськoгo й психолопчного дискурсивного характеру, на якому тшьки й можна описати особиспсть як суб'ект права, i цшком науково вepифiкoвaнi oб'ективнi, фaктуaльнi сощолопчт прояви зaкoнoтвopчoстi та зaкoнopoзумiння? А це не просте завдання. I тим не менше, фшософ1я разом з психолопею, що використовують особливу штроспективно-феноменолопчну мову, а також сощолопя (пpинaймнi ïï iнстpумeнтaльнa складова) як "сувора" наука, що оперуе термшами лoгiки й математики е тими базисними галузями гумаштарного знання, однаково необхвдними для пiзнaння (опису, пояснення, штерпретаци та poзумiння) права. Тому можна вважати, що пошук modus vivendi, принаймт в нaйближчiй перспектив^ залишиться eпiстeмoлoгiчнoю проблемою правознавства, що вимагае все нових i нових розв'язань [4, с. 3-18].
Але у свпш порушено!' нами проблеми виявлення природи й сутност права, а також його понятшного вираження як передумови й, одночасно, результату вибору гносеолопчних моделей його опису можна чггко констатувати: поняття права належить до розряду фшософських категорш, або, шакше кажучи, метанаукових. Його змiст, цiннiсний за сво'м характером, спираеться на кoнцeпцiю людини як особистосп й колективного суб'екта дмльносп, а також на концепщю iдeaлу як вчення про абсолютт норми "належного бути", що беруть початок усе вiд тiеï ж концепци oсoбистoстi. I лише поим, на всш сукупнoстi цих концептуальних побудов, узятих як принцип, формуеться прагматика права - проблематика, що традицшно описуеться так званим "позитивним правом", свого часу батьками-засновниками (I. Бентам, Дж. Остш, Кельзен та ш. [5]) зopiентoвaнa на вивчення феноменологи права (реальних закотв, логши й спoсoбiв 'хнього функцioнувaння, класифшаци, систематизаци аж до правово' лшгвктики). Мeтoдoлoгiею пiзнaння цих фeнoмeнiв е лише теоретико-тзнавальний (науковий) пiдхiд, що дае змогу виявити й описати реальш зaкoнoмipнoстi та зaкoнoдoцiльнoстi peaлiзaцiï практичного права. Тут i фшософствувати особливо не пoтpiбнo, бо нема предмета для цього.
Проблема права - гранично комплексна i мiждисциплiнapнa, не стшьки наукова, ск1льки спoкoнвiчнo ф!лософська, iнтeнцioнaльнo висхiднa до людини як вихвдного початку й кшцево' точки свого iснувaння. У цьому зв'язку пошлемося на Ф. Батиффоля, одного з теоретиюв права, який стверджував, "щоб пiзнaти основний вищий змiст права, нeoбхiднo встановити, чому кнують piзнi сусп1льства, але як вщповкти на це, не знаючи точно, що являе собою людина, до чого вона прагне, куди йде й чи повинна йти?" [6, с. 20]. Вггчизняна концепцм права, у якш е мкце як фшософському з його специфшою, так i науковому знанню, виршивши сво' внутpiшнi (мeтoдoлoгiчнi) проблеми, стане на piвeнь сучасних теоретичних вимог i праксеолопчних завдань, що висуваються часом.
Ф!лософ1я права, як будь-яка шша галузь фшософського знання, е за сво'м змютом наукою без кopдoнiв, iнтepнaцioнaльним, космополггичним, мiжнapoдним чи вселенським глобальним знанням. Але розвиваеться вона на певному нащональному грунп конкретними вченими, представниками конкретно' наци чи народу. З огляду на таку двоедишсть фшософи (як об'екта тзнання) i суб'екпв, кoтpi ïï дослвджують, сучасна укра'нська ф1лософ1я права мае вiдбутися через дослвдження укpaïнських учених, якi не тшьки мають теоретично осмислити доробок шоземних i власних великих попередниюв, але й розвинути пiзнaння в цьому напрям1 Можливо, цей процес буде дещо екстенсивним, але й результат буде кращим [7, с. 12-16].
Висновки. Враховуючи викладене вище, можемо констатувати, що шлях, яким прямуе розвиток укра'нсько'' фшософи права, пов'язаний Í3 дослвдженням певних напрям1в та особливостей ще1 науки. Насамперед сюди можна ввднести дослвдження фундаментальних методолопчних проблем права [8], гносеолопчних меж i можливостей тзнання права [9], зв'язку реал1заци права з професшною культурою юриста [10], фшософського осмислення правово'' реальностi [11], едносл цiнностi та ютини в правi [12], фшософи злочину, соцiальноi справедливостi як фундаментального принципу правознавства [13], людини в правi [14], iсторiографiчних проблем фшософи права [15, с. 9-43], феномену европейського права [16] тощо.
Важливими, на нашу думку, залишаються також дослвдження фшософи права як свггогляду, що дасть змогу сформулювати систему принцитв, поглядiв, цшностей, переконань, котрi забезпечать розумшня та вiдношення до правово'' дiйсностi, розумiння мiсця i ролi права в свiтi, правових позицш людей i суспшьних груп тощо.
1. Козловський А. А. Гносеологгчт принципи права / А. А. Козловський // Проблеми фтософи права. - 2005. - Том III (№ 1-2). - С. 32-44. 2. КорчевнаЛ. О. Концепщя права: до постановки проблеми /Л. О. Корчевна //Право i безпека : науковий журнал. - Харк1в, 2004. - № 34. - С. 13-17. 3. Гребеньков Г. В. Аксиологический подход к проблеме человека / Г. В. Гребеньков, В. Н. Не-читайло. - Донецк, 1992; Сержантов В. Ф. Феномен людини / В. Ф. Сержантов, Г. В. Гребеньков. -К., 1997. 4. Гребеньков Г. В. Право як предмет фшософського i наукового тзнання: принципи та методологiя демаркаци / Г. В. Гребеньков // Проблеми правознавства та правоохоронног дiяльностi. Збiрник наукових праць. - Донецьк: ДЮ1ЛДУВС, 2004. - № 2. - С. 3-18. 5. Мухамет-Ирекле А. Методология правового и социального государства: краткий очерк / Артур Мухамет-Ирекле. - М. : Изд-во РАГС, 2003. -170 с. 6. Буржуазные теории права : Реферативный сборник. -М., 1982. - C. 20. 7. Козловський А. А. Фiлософiя права як самосвiдомiсть наци / А. А. Козловський // Проблеми фшософи права. - 2003. - Т. I. - С. 12-16. 8. Петрова Л. В. Фундаментальт проблеми методологгг права : фшософсько-правовий дискурс / Любов Василiвна Петрова. - Хартв: Право,
1998. - 416 с. 9. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Джангир Аббасович Керимов ; [2-е изд.]. - М. : Аванта+, 2001. - 560 с. 10. Сливка С. С. Професшна культура юриста (теоретико-методологiчний аспект) / Степан Степанович Сливка. - Львiв : Свт, 2000. - 336 с. 11. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления / Сергей Иванович Максимов ; Министерство образования и науки Украины. Национальная юридическая академия Украины им. Я. Мудрого; [науч. изд.]. - Харьков : Право, 2002. - 328 с. -Библиогр. : с. 320. 12. Бандура О. О. Сдтсть цтностей та ютини в правi / Олег Олександрович Бандура. -Кигв : Вид-во НАВСУ, 2000. - 200 с. 13. Сокуренко В. В. Роль сощальног справедливостi в розбудовi демократичног сощальног держави : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 "Фiлософiя права" / В В. Сокуренко. - К., 2001. - 19 с. 14. Бкун В. С. Правова антропологiя. До питання про до^дження людини в правi / В. С. Бкун // Часопис Кигвського утверситету права. - 2002. - № 1 ; № 2 ; № 4. 15 Бабкт В. Д. Нарис ютори розвитку загальног теори держави i права, фшософи та енциклопеди права / В. Д. Бабкт, I. Б. Усенко // Антологiя украгнськог юридичног думки. - К., 2002. - Т. 2.3. - С. 9-43. 16. Ляшенко В. М. Свропейське право як феномен духовно-практичного освоення дiйсностi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 "Фiлософiя права" /В. М. Ляшенко . - К.,
1999.-16 с.
REFERENCES
1. Kozlovs'kyy A. A. Hnoseolohichni pryntsypy prava [Hnoseolohichni pryntsypy prava]. A. A. Kozlovs'kyy // Problemy filosofiyi prava. 2005. Tom III (Vol. 1- 2) pp. 32-44. 2. Korchevna L. O. Kontseptsiya prava: do postanovky problemy [Kontseptsiya prava do postanovky problemy]\ // Pravo i bezpeka : Naukovyy zhurnal. Kharkiv, 2004. Vol. 3"1. pp. 13-17. 3. Greben'kov G. V. Aksiologicheskii podkhod k
probleme cheloveka [Aksiologicheskii podkhod k probleme cheloveka] / G. V. Greben'kov, V. N. Nechitailo. Donetsk, 1992 ; Serzhantov V. F. Fenomen lyudini [Fenomen lyudini] / V. F. Serzhantov, G. V. Greben'kov. Kiev, 1997. 4. Hreben'kov H. V. Pravo yak predmet filosofs'koho i naukovoho piznannya : pryntsypy ta metodolohiya demarkatsiyi [Pravo yak predmet filosofs'koho i naukovoho piznannya: pryntsypy ta metodolohiya demarkatsiyi] / H. V. Hreben'kov// Problemy pravoznavstva ta pravookhoronnoyi diyal 'nosti. Zbirnyk naukovykh prats' [Problemy pravoznavstva ta pravookhoronnoyi diyalnosti Zbirnyk naukovykh prats]. Donets'k : DYulLDUVS, 2004. Vol.2. pp. 3-18. 5.Mukhamet-Irekle A. Metodologiya pravovogo i sotsial'nogo gosudarstva: kratkii ocherk [Metodologiya pravovogo i sotsial'nogo gosudarstva: kratkii ocherk] / Artur Mukhamet-Irekle. Moscow : Izd-vo RAGS, 2003. 170p. 6. Burzhuaznye teorii prava : Referativnyi sbornik [Burzhuaznye teorii prava Referativny isbornik] Moscow, 1982. 20 p. 7. Kozlovs'kyy A. A. Filosofiya prava yak samosvidomist' natsiyi [Filosofiya prava yak samosvidomist' natsiyi] / A. A. Kozlovs'kyy // Problemy filosofiyi prava. 2003. Vol. I. pp. 12-16. 8. Petrova L. V. Fundamental'ni problemy metodolohiyi prava : filosofs'ko-pravovyy dyskurs [Fundamental'ni problemy metodolohiyi prava: filosofs'ko-pravovyy dyskurs]. Kharkiv:Pravo,1998. 416 p. 9. Kerimov D. A. Metodologiya prava (predmet, funktsii, problemy filosofii prava) [Metodologiya prava predmet, funktsii, problemy filosofii prava)] / Dzhangir Abbasovich Kerimov; Vol. 2. Moscow : Avanta, 2001.560 p. 10.Slyvka S. S. Profesiyna kul'tura yurysta (teoretyko-metodolohichnyy aspekt) [Profesiyna kul'tura yurysta teoretyko-metodolohichnyy aspekt] /Stepan Stepanovych Slyvka. L 'viv : Svit, 2000. 336p. 11. Maksimov S. I. Pravovaya real'nost': opyt filosofskogo osmysleniya [Pravovaya real'nost': opyt filosofskogo osmysleniya] / Sergei Ivanovich Maksimov; Ministerstvo obrazovaniya i nauki Ukrainy. Natsional'naya yuridicheskaya akademiya Ukrainy im. Ya. Mudrogo; Khar'kov : Pravo, 2002. 328 p. Bibliogr. : p. 320. 12. Bandura O. O. Yednist' tsinnostey ta istyny v pravi [Yednist' tsinnostey ta istyny v pravi] / Oleh Oleksandrovych Bandura. Kyyiv : Publ NAVSU, 2000. 200 p. 13. Sokurenko V. V. Rol' sotsial'noyi spravedlyvosti v rozbudovi demokratychnoyi sotsial'noyi derzhavy: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. yuryd. nauk : spets. 12.00.12 "Filosofiyaprava" [Rol sotsial'noyi spravedlyvosti v rozbudovi demokratychnoyi sotsialnoyi derzhavy]. Kiev, 2001. 19 p. 14. Bihun V. S. Pravova antropolohiya. Do pytannya pro doslidzhennya lyudyny v pravi [Pravova antropolohiya. Do pytannya pro doslidzhennya lyudyny v pravi]/ V. S. Bihun // Chasopys Kyyivs'koho universytetu prava. 2002. Vol.1 ; Vol.2 ; Vol 4. 15. Babkin V. D. Narys istoriyi rozvytku zahal'noyi teoriyi derzhavy i prava, filosofiyi ta entsyklopediyi prava [Narys istoriyi rozvytku zahal'noyi teoriyi derzhavy i prava, filosofiyi ta entsyklopediyi prava] / V. D. Babkin, I. B. Usenko // Antolohiya ukrayins'koyi yurydychnoyi dumky. Kiev, 2002. T. 2.3. pp. 9-43. 16. Lyashenko V. M. Yevropeys'ke pravo yak fenomen dukhovno-praktychnoho osvoyennya diysnosti: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. yuryd. nauk : spets. 12.00.12 "Filosofiya prava " [Yevropeyske pravo yak fenomen dukhovno praktychnoho osvoyennya diysnosti]. Kiev, 1999. 16p.
