Подольчак Н.Ю., Стецив С.Р. Менеджмент изменений на современном предприятии: отечественный и зарубежный аспекты
Идентифицировано и показано значение внедренных изменений в процессе управления изменениями. Проанализировано значение изменений в трех рекомендуемых направлениях: в разных аспектах, для уровней менеджмента, для заинтересованных групп и лиц. Суммарные эффект и эффективность управления изменениями и их составляющие определены как основные показатели оценки данного явления.
Ключевые слова: изменения, значение перемен, эффективность управления изменениями.
Podol'chak N.Yu., Stetsiv S.R. Domestic and foreign aspects of change management at contemporary enterprise
The significance of implemented changes is schematically depicted in the process of change management. The significance of changes is analyzed in three designated areas: in various aspects, according to the level of management, and to the interested groups and individuals. Common effect and effectiveness of change management and components are defined as the main evaluation indexes of the characterized concept.
Keywords: changes, significance of changes, effectiveness of change management.
УДК332.133.6 (33+504) Викл. О.М. Потеняк -
Дрогобицький ДПУ м. 1еана Франка
ШСТИТУЦШНИЙ ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ДЕРЖАВИ НА СТАН ДЕПРЕСИВНИХ ТЕРИТОР1Й
Подано оцшку дточим правовим шструментам державного регулювання роз-витку депресивних територш.
Ключоег слоеа: депресивна теритс^я, мошторинг соцiально-економiчного роз-витку територш, критери депресивнос™, шструмент, важшь, метод.
Актуальшсть теми. Проблема нер1вном1рносп розвитку територш постае перед багатьма кра!нами св1ту, причому як економ1чно розвиненими, так 1 такими, що розвиваються. Сприйняття ще! проблеми значною м1рою визначаеться р1внем економ1чного розвитку кра!ни. Причому, вона проявляешься на вшх р1внях свггового господарства - вщ локального до глобального - 1 впливае на економ1чний, сощальний, еколопчний кшмат в усьому свт та окремих державах. Тому пошук шлях1в мш1м1зацп негативних наслщюв територ1альних нер1вностей розвитку, розроблення ефективно! репонально! политики посщае одне з чшьних мюць у кра!нах свпу, особливо у кра!нах з високорозвиненою економжою.
Разом з тим юнуе р1зниця у тдходах та напрямах як формування репонально! пол1тики, так 1 стратеги у розвинених кра!нах 1 кра!нах, що розвиваються. Основш напрями регюнально! политики розвинених кра!н здебшьшого спрямоваш на виршення питань, що стосуються проблемних регюшв: депресивних, старопромислових, малорозвинених (аграрно-шдустр1альних з екстремальними природними умовами), надм1рним зосередженням населення 1 господарства в межах величезних агломерацш тощо [1].
За 2007-2009 рр. свггова фшансова криза ще бшьше поглибила аси-метрто в сощально-економ1чному розвитку регюшв Укра!ни, зниження яко!,
i разом з тим, перехщ до сталого суспшьного розвитку неможливо забезпечи-ти тшьки за допомогою регюнально! полиики без втручання держави. Для зменшення економiчноl та сощально! асиметрп в розвитку регюшв Укра1ни необхiдно розробити основш дieвi принципи державного регулювання.
Варто зазначити, що кожна з депресивних територш мае сво1 особли-восп, кожна дiйшла "депресивностi" з рiзних причин. Проте загальним для вшх депресивних територiй е те, що 1х соцiально-економiчний розвиток знач-но вiдстае вiд розвитку шших територiй Укра1ни. Статистичнi данi свщчать, що рiзниця мiж показниками максимального i мiнiмального валового внут-ршнього продукту по регiонах на кшець 2008 р. сягнула 11 разiв, з кашта-ловкладень - 12,3 раза, iз сощально! допомоги населенню - 4,8 раза, з рiвня iноземних iнвестицiй - 46 разiв. Водночас i рiзниця в доходах на особу мiж окремими областями становить 35-45 % - тодi як за мiжнародними стандартами цей показник не повинен перевищувати 20 %.
Викладене вище визначае актуальнiсть теми дослiдження, оскшьки цi питання е важливi для Укра1ни, особливо в перiод виходу з економiчноl та фшансово! кризи.
Мета дослщження полягае у розробленш механiзму впливу держав-них шституцш на забезпечення збалансованого соцiально-економiчного розвитку депресивних територш.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й. Дослiдженню причин ви-никнення та посилення соцiально-економiчноl диференщацп розвитку регь онiв придшяли увагу зокрема такi видатнi вчеш-економюти, як М. Барановсь-кий, В. Василенко, Ф. Заставний, В. Коломшчук, В. Лексш, Г. Саймон, С. Смирнов, А. Швецов та шш1 Ми розробили теоретичш та методолопчш пiдходи щодо визначення критерпв депресивносп, здiйснили оцiнку деяких депресивних регюшв Укра1ни, 1х типологiю, методи ощнювання гостроти та рiвня депресп тощо. Проте, незважаючи на 1х широкий спектр i не примен-шуючи вагомостi й значущостi внеску вказаних учених, вварто зазначити, що теоретичш та практичш аспекти оргашзацшно-шституцшного мехашзму розвитку депресивних територiй та виходу 1х з депресивного стану дослщжено недостатньо.
Основна частина досл1дження. Укра1на, також як будь-яка iнша держава, функцюнуе в межах конкретно! просторово! обмеженостi, об'еднуючи окремi територiальнi утвори у впорядковану сукупнiсть. Внаслщок загально! соцiально-економiчноl i демографiчноl ситуацп в Украш, а також залежно вщ клiматичних умов, величини конкретно! територп, чисельностi та щшь-ност проживаючого на нiй населення, нацюнальних традицiй, юторично! спадщини, галузево! спещалiзацп господарства i прiоритетiв регюнально! политики, здшснювано! у цей час державою, розвитку виробничих комплекшв i сощально! сфери адмiнiстративних одиниць е схильшсть до коливань. Пiд впливом змши ролi окремих перелiчених чинниюв можливостi економiчного зростання в просторi у рiзних територiй змiнюються. Внаслщок цього утво-рюеться просторова нерiвномiрнiсть соцiально-економiчного розвитку тери-торiальних утворiв, подолання яко! багато разiв зростае у мiру розбiжностей
в специфщ природно-географiчних napaMeTpiB i ускладненостi адмшютра-тивно-територiального устрою держави. Тому на сьогодш невiдкладним зав-данням державно! регюнально! полiтики е здiйснення реформи адмшютра-тивно-територiального устрою Укра!ни, що потребуе чiткого визначення !! шституцшного супроводження. Мiнiстерство регiонального розвитку та бу-дiвництва КМУ розробило проект "Про схвалення Концепцп реформи адмь нiстративно-територiального устрою Укра1ни" (далi - "Концепщя") вiд 5 грудня 2008 р., в якому наголошено, що "Концепщя" визначае: основш ви-моги до оргашзацп адмiнiстративно-територiального устрою Укра!ни; типо-логiю адмiнiстративно-територiальних одиниць та вимоги до !х створення; оргашзащю публiчноl влади на рiвнях адмiнiстративно-територiальних одиниць та поселень; законодавче забезпечення та етапи проведення адмшютра-тивно-територiальноl реформи [2].
Актуальним залишаеться питання проведення адмшютративно-тери-торiальноl реформи у напрямi укрупнення органiв мюцевого самоврядування. Вiдродження в Укра!ш на конституцшнш основi iнституту самоврядування з вщповщними органами управлiння та самодостатшми мiсцевими бюджетами, практика передачi державних повноважень мiсцевим органам влади ство-рюють надiйну основу для переходу на европейсью стандарти оргашзацп суспшьного життя i водночас зумовлюють пошук нових шляхiв забезпечення стабшьносп бюджетно! системи, стiйкостi мiжбюджетних вщносин та шдви-щення ефективностi бюджетного регулювання.
Не менш важливим завдання державно! регюнально! полиики е змша форм i методiв управлiння для збалансованого соцiально-економiчного розвитку депресивних територш Як вiдомо, управлiння депресивними територь ями е категорiею економiчною та вiдображае вiдносини, що виникають на рiвнях макро-, мезо- та мжроекономжи. На сучасному етапi трансформацш е дещо спрощене уявлення щодо мiсця та ролi управлiння депресивних територш, що сформовано, по-перше, тд впливом базового визначення об'екта уп-равлiння - "депресивно! територ^', це передбачало, що предметом управлш-ня буде розроблення i впровадження системи заходiв, як будуть сприяти !! виведенню з депресивного стану. По-друге, до певно! мiри спровоковано не-позицшнютю самого предмету управлшня.
Управлiння депресивними територiями можна також визначити як со-цiально-економiчну категорт - сукупнiсть форм та методiв реалiзацil оргаш-зацiйно-управлiнських процедур вщповщно до конкретно! територп. Функщ-ональний простiр управлiння депресивною територiею охоплюе вщображен-ня !! предметно! обласл, зокрема взаемовiдносини економiчних агентiв: ро-бiтника та мешканця (фiзичних ошб), пiдприемства, регюнально! влади та органа державного управлшня тощо (юридичш особи). Головним елементом управлiння депресивними територiями е застосування загальних та спещаль-них адмiнiстративно-правових норм до вшх об'ектiв та iнститутiв вщповщно! депресивно! СЕС: об'ективiзацil/дiагностики - затвердження iндикаторiв та вимiрювання показникiв, програмування, бюджетування, саме регулювання. Процедурна складова управлiння депресивними територiями, на жаль, е
найбiльш слабким мюцем регюнально! полiтики: депресiя породжуеться кри-зою, невiд'емною рисою яко1 е непередбачуванiсть. Головною вимогою уп-равлiння депресивними територiями е його щентифжащя у форм^ що вщпо-вiдае конкретному ситуативному контексту за встановленими принципами. Це актуатзуе потреби у дослщженнях регiональних криз, враховуючи, що досвiд можна використати в майбутньому, як на загальнодержавному, так i на мiсцевому рiвнi [3].
Як видно з рисунку, в Укра!ш управлшня депресивними територiями представлено вертикальним рiвнем територiальноl оргашзаци влади, який охоплюе нацiональний та регюнальний (мiсцевий) рiвнi. Нацiональний -охоплюе законодавчий ракурс визнання депресивних територш, оргашза-цiйного забезпечення 1х розвитку, сучасш державницью пiдходи стимулю-вання сталого розвитку регiонiв, взаемовiдносини мiж державним та мюцеви-ми бюджетами щодо запровадження iнструментiв державно1 тдтримки регь онiв та iнше.
До компетенци вищо1 ланки органiв державно! влади вщнесено зат-вердження вщповщних стратегiй розвитку та прийняття закошв (Верховна Рада Укра!ни) i контроль за !х виконанням (Кабiнет Мшс^в Укра!ни). Офь цiйне визначення "депресивш територil" представлено у Законi Укра!ни "Про стимулювання розвитку регiонiв" (№ 2850-15 вiд 8 вересня 2005 р.). Закон нормативно визначае мехашзми державно! регюнально! полiтики щодо мшь мiзацil диспропорцiй соцiально-економiчного розвитку територш держави, вводить поняття "депресивна територiя" (ст. 6), встановлюе процедуру 1! визначення (ст. 9, 10), порядок застосування механiзмiв державного впливу на подолання депресивностц передбачае запровадження догсгарних засад у вщ-носинах мiж центральними та мiсцевими органами влади на основi угод щодо репонального розвитку [4]. На виконання названого Закону, Кабшет Мь нiстрiв Укра1ни прийняв Постанову "Про затвердження Державно! стратеги репонального розвитку на перюд до 2015 р." вщ 21 липня 2006 р., № 1001 ^з змшами, внесеними зпдно з Постановою КМ № 750 (750-2007-п) вiд 16.05.2007 р.). У Постановi урядом передбачено "... здшснення державно! пiдтримки заходiв з подолання депресивносп окремих територiй та сприяння !х розвитку - проведення мошторингу показникiв розвитку вiдповiдних територш для визначення !х депресивними та тдготовку програм подолання деп-ресивносп окремих територiй" (п. 4.5 "Регюнальна полiтика" Програми дь яльностi Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Подолання впливу свиово! фшансо-во-економiчноl кризи та поступальний розвиток" (затверджено постановою Верховно! Ради Укра!ни 23.12.2008 р., № 1360).
Регюнальний (мюцевий) рiвень включае наявшсть обгрунтованих програм розвитку, вироблення навиюв партнерства, наявнiсть зв'язкiв з уш-верситетами та дослiдними установами.
Мюцевий рiвень владно! управлшсько! пiрамiди представлений об-лдержадмiнiстрацiями та обласними радами. Дуалiзм влади е ще бшьш вираз-ним на районному рiвнi через реально обмежений характер владних повнова-жень органiв мiсцевого самоврядування. До того ж повноваження оргашв ви-конавчо! влади та оргашв мюцевого самоврядування чiтко не розмежоваш.
Ускладнюе управлшський механiзм правова норма обопшьно! делего-ваностi повноважень. Багаторiвнева модель управлшня депресивними тери-торiями в щеат мае базуватися на симетри об'ектно-суб'ектних вщносин. Цього можна досягти, дотримуючись кшькох умов. Насамперед бажано, щоб до того чи iншого рiвня об'екта застосовувалися управлiнськi рiшення адекватного суб'екта управлшня. Також необхщно, аби щ органи поеднували га-лузевий i територiальний принципи управлшня. Досягти ще! мети можна шляхом ушфжацп загальних функцiй управлiння на загальнодержавному рiв-нi та розширення владних повноважень мiсцевих органiв виконавчо! влади та оргашв мюцевого самоврядування, що надасть змогу врахувати специф^ територiй.
Ключовими елементами запропонованого мехашзму державного регу-лювання розвитку економжи депресивних регiонiв можуть i повинш стати змiна традицiйних пiдходiв до формування мiжбюджетних вiдносин та роз-роблення нових механiзмiв стимулювання швестицшно! активностi. Сучас-ний стан мiжбюджетних вiдносин, поряд iз глибокими галузевими й реп-ональними структурними диспропорщями; наявнiстю високих адмшютратив-них бар'ерiв шдприемницько! дiяльностi; низькою якiстю податкового регу-лювання; високим рiвнем зношування основних фондiв; нерозвиненiстю фь нансово! системи е значними перешкодами на шляху шдвищення конкурен-тоспроможностi регюнальних економiк, оскiльки вони нiяк не сприяють створенню належних стимулiв для регюнально! та мюцево! влади до забезпе-чення ефективного управлiння регюнальними бюджетами й проведенню политики стимулювання iнвестицiйноl активностi пiдприемств.
Ддвищення рiвня самостiйностi регiонiв у плануванш бюджетних до-ходiв i проведенш рацiональноl економiчноl полiтики пов'язано з вщмовою вiд розщеплення податково! бази мiж бюджетами рiзних рiвнiв на користь за-конодавчого закрiплення податкових виплат. Упровадження в мiжбюджетнi вщносини принципу бюджетно! автономil, суть якого полягае в тому, що дер-жавш податки повиннi повнiстю надходити до державного бюджету, реп-ональш - тiльки до регiональних, мiсцевi - лише до бюджетiв мют, виз-наеться доцiльним i на офщшному рiвнi.
Iнституцiйно-правове забезпечення державно! регюнально! полггаки в Украlнi потребуе прийняття единого, базового закону з питань унормування засад державно! регюнально! полггаки "Про засади державно! регюнально! полггаки", який сприятиме формуванню единого шституцшного пiдгрунтя для розроблення i впровадження державно! регiональноl полiтики.
В Украш iснують асоцiацil, дiяльнiсть яких спрямована "на створення шституцшних засад та шших сприятливих передумов для системно! реалiза-цil державно! регюнально! полггаки, динамiчного збалансованого розвитку територш, гармоншного взаемоузгодження державних та мюцевих iнтересiв шляхом налагодження i шдтримки ефективно! взаемодil центру та регюшв, координацil дiяльностi сво!х членiв". До таких асощацш, зокрема, належать "Асощащя агенцiй регiонального розвитку Укра!ни" (далi ААРРУ), створена 9 липня 2001 р., що об'еднуе 38 регюнальних асощацш; Фонд Регюнальних
Мщатив (ФР1) (засновано у лютому 1996 р.); Фонд сприяння мюцевому са-моврядуванню Укра!ни (створено 17 квiтня 1992 р.); Асощащя мiст Укра!ни та громад (заснована у червш 1992 р.) та ш. Водночас дiяльнiсть цих асощ-ацiй не е скоординованою; вщсутш механiзми впливу цих асощацш на роз-роблення державно! регюнально! полiтики та на прийняття урядових рiшень стосовно впровадження дiевоl регюнально! полiтики, !! корекцп з урахуван-ням iнтересiв громад.
Економiчна ефективнiсть соцiально-економiчноl системи на макрорiв-нi, !! конкурентоспроможнiсть визначальною мiрою залежать вiд держави, яка реалiзуе притаманнi !й функцп за умов оптимальних витрат на !х вико-нання. Держава в рамках цих функцш забезпечуе умови для розвитку еконо-мiки, пiдвищення добробуту та сощально! захищеностi громадян, пiдтримуе цшову конкурентоспроможнiсть завдяки створенню вiдповiдних шститупв та забезпеченню !х дiяльностi.
Для виконання сво!х функцiй i завдань держава використовуе рiзнома-нiтнi важел^ засоби та iнструменти державного регулювання у сферi сощаль-но-економiчного розвитку депресивних регюшв. На регiональному (мюцевому) рiвнi збалансованого розвитку депресивних регюшв можна досягти за до-помогою механiзму державного регулювання розвитку регюшв, що охоплюе сукупнiсть методiв, засобiв та iнструментiв, за допомогою яких вщбуваеться регуляторний вплив держави на стан депресивних територш, а саме: шститу-цiйно-органiзацiйнi методи; соцiально-економiчнi регулятори; екологiчнi ш-дикатори; швестицшш важелi; фiнансовi iнструменти; нормативно-правова база (рис.).
Провщна роль у забезпеченнi виконання програм щодо досягнення зростання промисловостi належить фiнансовим методам i механiзмам державного регулювання, що базуються на послщовному застосуванш бюджет -них та грошово-кредитних регулятивних iнструментiв, необхiдних для фор-мування фiнансових ресурсiв та сприяння !х подальшому спрямуванню на ш-вестування iнновацiйних сфер економжи.
Важливим для розвитку депресивних регюшв мае стати ухвалення Закону "Про державно-приватне партнерство", який дасть змогу шдняти iнвес-тицiйну привабливють Укра!ни та надасть державнi гарантп iнвесторам. Ме-ханiзм державно-приватного партнерства (ДПП) був зароджений в 70-80-п роки ХХ ст. i працюе в багатьох кра!нах свiту. Його широко використовували у Великобританil, Новш Зеландil, Австралil, Канадi, ПАР i США, в кра!нах Центрально! i Схiдноl Свропи, а також у Росшськш Федерацil. Основними напрямками ДПП у цих кра!нах були дорожня шфраструктура, аеропорти, за-лiзницi тощо. Для посилення мехашзму ДПП необхщно прийняти закони про територil перспективного розвитку i промисловi парки.
У разi визнання регiону депресивним до нього застосовують Програ-му подолання депресивносп територiй, яку затверджуе Кабшет Мiнiстрiв Ук-ра!ни. Фiнансування розвитку депресивних регюшв здшснюеться за рахунок кошпв, передбачених Державним бюджетом та мюцевими бюджетами. Сума коштiв, передбачених для фшансування програм подолання депресивносп,
не може бути меншою за 0,2 % дохiдноï частини Державного бюджету за вщ-повiдний перiод. Для усунення регюнальних диспропорцiй доцiльно створи-ти Фонд тдтримки та сприяння розвитку регюшв Украши, який гармонiзуe економiчний розвиток регiонiв та сприятиме ефективному використанню коштiв державного бюджету, яю спрямовуються на реалiзацiю iнвестицiйних проекпв у виглядi державних субвенцiй [5].
Важливо, щоб розглянутi теоретичнi тдходи до державного регулювання розвитку депресивних територш знайшли свое вщображення у ïx практичному застосуванш, необxiдно вивчити та проаналiзувати зарубiжний дос-вiд iз визначенням його позитивних i негативних аспектiв. Осюльки Украïна обрала шлях Свропейського розвитку економжи, визнано курс на евроштег-рацiю, то доцiльним буде врахувати набутий досвiд щодо забезпечення дер-жавноï пiдтримки розвитку депресивних (вщсталих) регiонiв краïнами GC.
Принципи надання допомоги проблемним територiям у крашах €С (згiдно з договором €С) передбачають, що державна допомога, яка знищуе конкуренцiю на ринку сшвтовариства, заборонена. Дозволеними формами державноï допомоги (ст. 87 Договору €С) е таю ïï форми:
• сощальна допомога, яку надають мешканцям депресивних територш шдивь
дуально;
• допомога для подолання на^дюв природних лих чи надзвичайних вииадюв;
• допомога, яка мае на мета просувати:
■ економ1чний розвиток нерозвинених територш (яга вщстають у показниках сощ-ально-економ1чного розвитку вщповщно до критерив Союзу;
■ виконання важливих проек™ стльних европейських штерес1в, аби запоб1гати загостренню сощально-економ1чних проблем в економщ краш-члешв €С;
■ культуру та збереження ¡сторично', культурно' спадщини, а також сприяти розвитку певних вид1в д1яльност чи територш.
У двох останшх випадках така допомога не повинна впливати на тор-говельш умови та конкуренцiю у Свропейсьюй Cпiльнотi до рiвня, який виз-начаеться ïï спiльними штересами. Допомога може бути у виглядг державних грантiв; зменшення вiдсотковиx ставок; зменшення податкових ставок; державних гарантш та утримання; забезпечення державними товарами та послу-гами на преференцшнш основь
Свропейська комiсiя, вщповщальна за надання державноï допомоги, визначае таю ïï сфери: регюни, яю вiдстають у розвитку; дослiдження та роз-робки; зайнятiсть; захист довюлля; збереження та реструктуризацiя фiрм з еко-номiчними проблемами. Свропейська комiсiя також прийняла регуляторний "блок дозволiв" щодо державноï допомоги розвитку тдприемництва: малим i середнiм пiдприемствам; допомога для тдготовки кадрiв; допомога для ство-рення / пiдвищення зайнятосп. Допомога, яка узгоджена з цими вимогами, автоматично вважаеться такою, що не суперечить штересам Спшьного ринку. Поряд ¡з цим, Догсгар GC дае змогу винятки щодо державноï допомоги, якщо ïï схема мае корисний вплив на розвиток усього Свропейського Союзу [6].
Розглянувши та узагальнивши досвiд европейських краш, ми пропо-нуемо таку класифжащю iнститутiв, якi безпосередньо залучають до процесу розвитку депресивних територш (о^м оргашв державноï влади та мюцевого
самоврядування pi3Horo рiвня): 1) асоцiацiï мунщипалггепв; 2) нацюнальш агентства розвитку; 3) торгово-комерцшш та промисловi палати; 4) технопо-люи; 5) технопарки; 6) бiзнесовi та iнновацiйнi центри; 7) консалтинге^ цен-три; 8) венчурнi фонди; 9) кластери; 10) бiзнес-iнкубатори; 11) мiсцевi агентства розвитку; 12) агентства регюнального розвитку.
Для потреб малого i середнього бiзнесу пропонуемо створити в регь онах розгалужену мережу спецiалiзованих органiзацiй - бiзнес-центрiв, 6i3-нес-iнкубаторiв, технопарюв, якi дещо компенсували б вiдсутнiсть у тд-приемцiв необхiдних фiнансових i матерiальних ресуршв, допомогли реалiзо-вувати швестицшш проекти.
Висновки та перспективи подальших наукових розв1док. Данi про-ведених наукових дослщжень свiдчать про те, що iснуюча сьогоднi система регюнального управлшня не вiдповiдае вимогам виведення економжи Укра-ïни з кризи, не забезпечуе ефективного використання наявних регюнальних можливостей. Основними важелями такого становища е недосконалють самоï структури управлшня на вшх рiвнях - державному, галузевому, регюнально-му. Власне тому в нашому дослiдженнi запропоновано оргашзацшно-еконо-мiчний механiзм удосконалення системи управлшня регюном, що забезпе-чить його збалансований розвиток.
Л1тература
1. Ф1сун К.А. Методолопя програмування розвитку репошв Украши / К.А. Фюун. -Харгав, 2007. - 401 с.
2. Проект Концепци реформи адмшютративно-теритс^ального устрою в Укршш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minregionbud.gov.ua/index.php? id=1670.
3. Амосов О.Ю. Перетворення механiзмiв державного регулювання економiчного розвитку // Державне управлшня та мюцеве самоврядування : зб. наук. праць. - У 2-ох ч. / за заг. ред. Г.1. Мостового, Г.С. Одшцовог - Харгав : ХарР1 УАДУ. - 2001. - Вип. 2. - С. 10-16.
4. Закон Украши "Про стимулювання розвитку регюшв" вщ 8.09.2005 р., № 2850-VI // Вщомосп Верховно!' Ради Украши (ВВР). - 2005. - № 51. - С. 548.
5. Форкун 1.В. М!жбюджетш вiдносини у контексп завдань адмшютративно-територ^ ально!' реформи / 1.В. Форкун, М.Б. Заблуда // Актуальш проблеми економiки. - 2008. - № 7. -С. 63-70.
6. Слава С. Розвиток екож^чно проблемних територш: мiжнародний досвiд / С. Слава, Д. Амборський, П. Сегвар^ М. Дацишин // Проект партнерства Канада - Украша "реп-ональне врядування та розвиток". - К. : Вид-во "К.1.С.", 2007. - 144 с.
Попивняк О.М. Институциональное влияние регуляторной деятельности государства на состояние депрессивных территорий
Дана оценка действующим правовым инструментам государственного регулирования развития депрессивных территорий.
Ключевые слова: депрессивная территория, мониторинг социально-экономического развития территорий, критерии депрессивности, инструмент, рычаг, метод.
Popivniak O.M. Institutional impact of regulatory state activity to the depressive territories status
The estimation to existing legal instruments of state regulation of depressive territories development was given.
Keywords: depressive territory, monitoring of social and economic territory development, criteria of depression, instrument, level, method.