CC BY
19
Л1ТЕРАТУРА
1. Смирнова-Трибульська С. М. Дистанцшне навчання з використанням системи MMODLE: Навчаль-но-методичний посiбник. — Херсон: Айлант, 2007. — 492 с.:ш.
2. Bloom B. S., (Ed.). 1956. Taxonomy of educational objectives: The classification of educational goals: Handbook I, cognitive domain. New York: Longman.
3. http://moodle.org/
4. Карасик А. А., Третьяков В. С. Структура электронного учебника. Технология создания и использования V Всероссийская объединенная конференция «Технологии информационного общества — Интернет и современное общество» (IST/IMS-2002). 26.05.2008.
5. http://www.ict.edu.ru/vconl7index.php?a=vconf&c=getForm&r=thesisDesc&d=light&id_sec=81&id_thesis=2889
Роман ЛУЧИЦЬКИЙ
ШНОВАЦ1ЙШ ТЕХНОЛОГИ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИВЧЕННЯ Ф1ЗИКИ В ТЕХН1ЧНОМУ ВНЗ1 ДЛЯ ДИСТАНЦШНО1 I СТАЦЮНАРНО1
ФОРМ НАВЧАННЯ
Проведено комплекс до^джень теоретичного, методичного та оргатзацтного характеру для ефективного впровадження тновацшних технолог1й в процес викладання фiзики для студентiв дистан-щйног та стащонарноХ форм навчання.
Завдання, визначен Нацюнальною доктриною розвитку освгга Укра!ни у XXI столгт, орГентують викладачГв впроваджувати таю методи навчання, яю розвивають «умГння самостш-но вчитися, критично мислити, здатшсть до самотзнання i самореалГзацл особистост у рГзних видах творчо! дГяльноста» [1].
Сучасна траекторГя трансформацп освiти — це посилення особистiсного вимiру в педаго-пчнш практицi i наущ. Орiентацiя на людину, фундаментальнi цiнностi, рiшуча демократизация освiти — ось тi тдвалини, на яких мае базуватись освгга третього тисячолiття. Гармонiйно роз-винена особистють мае стати головною метою i змiстом уме! системи освгга [2, 11]. Виникае об'ективна потреба у посилення уваги до дослвджень проблем педагопки i психологи неперер-вно! профеЫйно! тдготовки, здiйснення спещальних дидактичних дослiджень з рГзних проблем профеийного навчання фахiвцiв, а також методик викладання спещальних дисциплш з ураху-ванням специфiки навчального закладу освгга, вадповадно! фахово! тдготовки [2, 7].
Адже слад суттево тдвищити iндивiдуальну роботу зГ студентами. Особливо! уваги за-слуговуе запровадження нових прогресивних методГв навчання, мультимедшних засобГв та ди-станцшного навчання. Не менш важливим е орГентащя на сучаст засоби навчання, таю як: нав-чальт модулГ, кейси, дшовГ Ггри, консультативт проекти, шформацшт технологи, модульно-тьюторська система оргашзаци навчання тощо.
Постановка проблеми. Тому нашим завданням було використання шформащйних тех-нологш в поеднант з комплексним тдходом до оргашзаци ефективного освггаього середови-ща та дослвдження потреб та проблем студенлв для !х ефективного самонавчання фГзики в тех-нчному ВНЗ для рГзних форм навчання, що ввдповвдае вимогам впчизняних дослвдниюв проблеми педагопчних технологш (О. М. Пехота та шшГ), зокрема включае в себе двГ групи пи-тань, перша — застосування сучасних техшчних засобГв у навчальному процеЫ, друга — Гз си-стемним тдходом до його оргашзаци [3, 14].
Тому дана робота мае на мета двГ цЫ: 1) дослвдивши особливост впровадження дистан-цшно! форми навчання в Украш i пор1внявши першГ результати цього процесу Гз зарубГжними аналогами, виробити рекомендацл щодо бшьш ефективного впровадження ще! сучасно! форми навчання, зокрема в техшчному вузГ i, в тому числГ, на основГ свого скромного досввду дистан-щйного вивчення фГзики; 2) вивчити можливост використання методичного та технолопчного оснащення дистанцшно! освгга для шдиввдуалГзаци i розвитку творчих здГбностей студенлв.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
19
Серед дослвдниюв рiзних аспекта дистанцшно! освгга слiд вiдзначити укра!нських вче-них П. В. Дмитренка, Г. О. Козлакову, В. М. Кухаренка, В. В. Олшника, В. В. Осадчого, С. О. Сисоеву, Л. С. Огаеву, В. С. Сеульську, Л. П. Сущенка та iнших.
В Ьано-Франювському нацiональномy технiчномy yнiверситетi нафти i газу кафедра фь зики новггтх технологiй вже третiй рж використовуе дистанцiйнy форму навчання фiзики на базi Дрогобицького навчально-консультативного пункту. Цьому передувала кiлькарiчна котт-ка робота над створенням електронного поибника з фiзики, спочатку частини I — «Мехашка» та частини II — «Молекулярна фiзика та термодинамжа», а згодом — решти роздш1в. На сьо-годнi охоплено весь курс загально! фiзики — шкть роздiлiв, що вiдповiдають шести модулям.
Електронш посiбники розмiщyвались у ввдповвдних оболонках на сайтi Центру дистан-цiйного навчання yнiверситетy. Там же, на осжда переданих з деканату списюв стyдентiв, !м присвоювались персональш лоriни i паролi для вдентифжацп i доступу як до електронних пось бник1в, так i до повного пакету методичного забезпечення дисциплши (ППМЗД). Доступ - з будь-якого комп'ютера з ушверситетсько! мережi чи через мережу 1нтернет, що дозволяло студентам працювати з уйма його елементами. Основними елементами ППМЗД е: I) електронш поЫбники, яю мiстять необхiдний обсяг теоретичного матерiалy; II) кожна тема (роздiл поЫб-ника) завершувалась малим пакетом методичного забезпечення (МПМЗ) iз такою структурою: 1 — контрольш запитання; 2 — тести для самоконтролю засвоення теоретичного матерiалy; 3 — приклади розв'язування задач рiзного рiвня складностц 4 — задачi для самостшного опра-цювання (iз вказаною правильною ввдповвддю); 5 — задачi-тести для самоконтролю вмшня розв'язувати задачi.; III) вiртyальний лабораторний практикум, — кожна лабораторна робота помщена в спещальну оболонку, яка дозволяе поетапне !! виконання: ознайомитись з теорiею явища чи процесу, що дослiджyеться, ходом виконання, варiантами завдань, комп'ютерною програмою, яка моделюе дане явище чи процес, тестом-допуском до виконання роботи i елект-ронним вiкном для занесення основних резyльтатiв та висновюв, якi пересилаються викладачу для контролю i оцiнювання; IV) банки тестових завдань для модульного i тдсумкового тесту-вання i проведення контрольних робiт.
ППМЗД використовувався як для контролю за яюстю опрацювання i засвоення програм-ного матерiалy, так i для самоконтролю.
Саме така форма методичного забезпечення, на нашу думку, дозволяе устшно впрова-джувати iнтерактивнi методи навчання, якi спричиняють iнтерес до пiзнавального процесу, ро-звивають творчий потенцiал особистостi, розумову та емоцiйнy сфери.
Забезпечення неперервност освiти i ll спрямованостi на професшний i особистiсний роз-виток людини в умовах iнформацiйного суспшьства не можна собi уявити без використання нових iнформацiйних технологiй. Водночас, шформащйне сyспiльство створюе можливостi сталого розвитку тшьки тим людям, яю мають певну iнформацiйнy культуру, оскшьки скорис-татись розвинутим комплексом освпшх послуг можуть тiльки тi особи, яю мають знання, до-статш для використання в освiтнiх щлях сучасних iнформацiйних технологiй. Перш за все для навчання за дистанцшною формою студент повинен володгга ввдповвдними знаннями, yмiння-ми i навичками роботи з комп' ютером.
Цю тезу тдтвердило i проведене нами дослiдження. Так, в результат анонiмного опиту-вання стyдентiв першого курсу (84 студенти), було отримано ствердну вiдповiдь «Так» на запитання «Чи володiете Ви комп'ютером в достатнш мiрi для дистанцiйноl форми навчання?» лише у 76% респондента. 24% респондента виявили сyмнiв щодо свое! готовноста до тако! форми навчання. Водночас далеко не вм студенти мають достатне матерiально-технiчне оснащення — трохи бiльше третини тшьки мають власт комп'ютери i доступ до мережi Iнтер-нет ^аграма 1 — стовпцi 2 i 3). Проте бiльше половини (51%) можуть скористатись мережею за мкцем проживанням чи на роботi (стовпець 4). Тому, мабуть невеликий досввд дистанцшно-го навчання фiзики вказуе на присутшсть певного дискомфорту в студента-першокурсник1в, який мае пiд собою як об'ективне (першi три питання анкети), так i психологiчне тдгрунтя (iнерцiя мислення, поведiнки, а також мала кшьюсть дисциплiн, якi вивчаються дистанцiйно, як i всi заочники). Для подолання першого стyдентам-«дистанцiйникам» був вiдведений комп'ютерний клас пiд час звично! сес^. А другий, природний, до реч^ дискомфорт долався в
20
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №7
процесi роботи, ^ як показують данi опитування (5-й стовпець на дiаграмi 1), доволi устшно — 83% респондентiв позитивно оцшили новацiю.
Дiаграма 1
5 83 17
■
51
36
35
76
49
64
65
24
I I I I I I |Г. I I I I I I | | I I I I I I |Г. I I I |Г-|
□ Так
□ Нi
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 %
Результати аношмного опитування студешчв, як дистанцiйно вивчали фiзику (м.Дрогобич 07)
4
3
Запитання анкети: 1 — Чи володiете Ви комп'ютером в достатнiй мiрi для дистанцш-но1 форми навчання? 2 — Чи маете Ви вдома комп'ютер? 3 — Чи тдключений Ваш комп'ютер до мережi 1нтернет? 4 — Чи маете Ви iншi можливостi доступу до 1нтернет за мiсцем прожи-вання або роботи? 5 — Чи посприяла Вам дистанцiйна форма навчання одержати бшьш глибокi знання в поршнянт з традицiйною заочною формою навчання ?
Однак найщнтшим результатом впровадження дистанцшно1 форми навчання фiзики, на нашу думку, е використання напрацьованого ППМЗД для стацюнарно1 форми навчання, зокре-ма для шдивiдуалiзаци навчального процесу i ефективного самонавчання [4, 37].
Адже сучасш стратегiчнi доктрини бiльшостi кра!н — лщер1в свiту базуються на принципах розвитку людського потенцiалу, тому роль освгти повсюди зростае. «Шиш по^бний спець алiст не буде чекати шструкцш, а пiде в життя з уже сформованим творчим, проектно-конструкторським i духовно-особистiсним досввдом», - так справедливо зазначають дослвдни-ки В. А. Болотов i В. В. Сериков [5]. Але щоб стати таким спецiалiстом, щоб прищепити в собi навички, постшно розвивати i вдосконалювати себе як особисткть i як спецiалiста, — починати вчитись всьому цьому вмшню — «будувати власну долю» [6], — жт^бно з перших курив. I дуже багато буде залежати для особистоста, в яке освгтне середовище вона потрапить. Чи в сприятливе, де довкола будуть шукакч соратники i наставники, чи в традицшне, консерватив-не, де !х будуть продовжувати «начиняти знаннями».
Оця функцiя освiти, цiннiсть яко! в останнш час постiйно зростае, - не тшьки навчати людину, збагачувати 11 знання, умiння, але й у значнш мiрi творити особисткть, забезпечувати 11 можливiсть самотворення, до реч^ не тiльки в молодому вшд, але й на протязi практично всього 11 життя, — вщслвдковують i високо поцiновують експерти ЮНЕСКО.
Огляд соцюлопчних дослiджень сввдчить, що чимало студентiв використовують свш вь льний час цiлковито для тдготовки до семiнарських, практичних, лабораторних занять, тобто для вирiшення хоча й дуже важливих, але все ж вузькопрофесшних завдань [7, 456]. Як буде
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7 21
показано дальше, проведет нами дослвдження наявност та використання свого вiльного часу студентами другого курсу тдтвердили щ данi.
Виникае об'ективна потреба у шдвищент уваги до дослiджень проблем педагопки i психологи неперервжй професшжи пiдготовки, здiйснення спецiальних дидактичних дослiджень з рiзних проблем професшного навчання фахiвцiв, а також методик викладання спещальних дисциплш з урахуванням специфжи навчального закладу осв^и, вiдповiдноï фаховоï пiдготовки [2, 7].
Як показали проведет нами дослвдження, переважна бшьшкть студентiв готуються тшь-ки до практичних i лабораторних занять (86%) [4, 40]. Це тдтверджуе висновки [7, 458], але водночас говорить про те, що бтьшкть студентк працюють modi i виконують те, що ви-Knadani ïm конкретно дозовано завдають. Тобто щ цифри сввдчать i про неспроможшсть студента самостiйно керувати i органiзовувати свою власну траекторж> в навчальному процесi
Потужна робота над створенням комплексу методичного, технолопчного та оргашзацш-ного забезпечення дистанцшного навчання фiзики дозволила на яюсно новий, вищий рiвень поднести викладання фiзики (i спецiальних курив фiзики) на стацiонарнiй формi навчання. Адже все це привело до створення у вузi такоï шфраструктури, яка б забезпечувала ефективне функ-цiонування сприятливого для студента середовища, як передумови успiшного засвоення ним програмного матерiалу з одночасним розвитком його творчих та iнтелектуальних здiбностей. Одним iз результатiв проведеноï роботи е нова експрес-форма навчання, яка покликана розви-вати шдиввдуальт здiбностi i навички самостiйно працювати; вившьнювати час студентам для ïх всебiчного розвитку, науковоï i дослiдницькоï роботи, чи виршення ïх соцiальних проблем. Для цього для будь-я^ дисциплiни необхiдно створити комплекс методичного, матерiального та оргашзацшного забезпечення, залучивши сучаст можливост комп'ютерних освiтнiх техно-логш, для повноцiнного iндивiдуального вивчення студентами дажй дисциплiни [4, 38].
Для вшьного повноцiнного просування людини у професшному освiтньому просторi не-обхвдно забезпечити максимальну гнучкiсть i рiзноманiтнiсть форм навчання. Конкретними результатами ra^ï експрес-форми iндивiдуалiзацiï i тдвищення ефективностi навчального про-цесу е:
• створення ППМЗД;
• створення вiртуального лабораторного практикуму (бiльше 30 робгг);
• створення необхiдноï шфраструктури у вузг
- Центру дистанцшного навчання з вiдповiдним програмним забезпеченням;
- Центру комп'ютерного тестування;
- Центру тдвищення педагопчжй майстерностi викладач1в... ;
• залучення обдарованих студенлв з першого курсу до самостайжй iндивiдуальноï роботи; вивiльнення часу для всебiчного розвитку, вирiшення сощальних проблем, нау-ковоï та дослщниць^ студентськоï роботи.
«Тшо» розробки складають три основш блоки:
• методичне забезпечення;
• програмне i оргашзацшне забезпечення;
• матерiально-технiчне забезпечення.
Нова експрес-форма навчання розрахована для обдарованих студенлв стащонаржй форми навчання, яю хочуть i можуть самостшно опрацювати програмний матерiал з дажй дисцип-лiни в скорочений (в два-три рази) термш.
Ми вважаемо, що нова форма е одним iз штерактивних методiв («штерактивний» — зда-тний до взаемодiï, сшвпращ, дiалогу) навчання. Адже використовуючи МПМЗ для самоперевь рки i самотестування, студенти ствпрацюють, обговорюють результати. 1нтерактивне навчання — це поспйна активна взаемодiя всiх студентiв, ствнавчання, взаемонавчання (колективне, групове, навчання у сшвпращ). Студенти вчаться бути демократичними, стлкуватися з iншими людьми, критично мислити, приймати рiшення.
22
НаукоБ1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
Завершуючи виклад результатiв наших дослiджень, хочемо сказати, що:
• шновацшш технологи навчання здебшьшого реалiзуються в двох складових — як iнформацiйнi технологи i як педагопчш технологи. Часто-густо шформащйш тех-нологiï використовують для досягнення тактичних щлей, тобто вони вщграють роль засобу. А от педагопчш технологи осучаснюють спосiб, модертзують, роблять ефек-тивнiшим метод досягнення подальших цшей, використовуються для реалiзацiï мак-ромети (стратегiчних завдань). Водночас шформацшт технологiï, залежно вiд масштабу сфери ïх застосування, можуть конкурувати iз педагогiчними технологiями. На нашу думку, найбшьш ефективне ïх комплексне застосування, що часто мае своïм кi-нцевим продуктом нову форму навчання;
• для забезпечення ефективноУ самостiйноï роботи студентiв необхвдно створити повне методичне забезпечення дисциплши. Щоб воно було максимально доступним для студента, потрiбно перевести його на електронш носiï i застосувати вiдповiдне про-грамне забезпечення;
• дуже ефективним виявилось застосування на стацiонарнiй формi всього багажу методичного, органзациного та матерiально-технiчного забезпечення, розробленого для дистанщйноУ форми навчання фiзики;
• завдяки практичному застосуванню експрес-форми навчання студент набувае навичок самостiйного отримування знань, збiльшуе обсяг свого вшьного позалекщйного часу, який може спрямувати на свiй всебiчний розвиток, науково-дослвдницьку роботу то-що.
Л1ТЕРАТУРА
1. Нацюнальна доктрина розвитку осв1ти Украши в XXI стол1тп // Педагопчна газета. — 2001. — Ли-пень. — С. 4.
2. Кремень В. Г. Система осв1ти в Укршш. // У книз1 «Неперервна ирофесшна осв1та: фшософ1я, педагопчш парадигми, прогноз»: Монограф1я / В. П. Андрющенко, I. А. Зязюн, В. Г. Кремень, С. Д. Максименко, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоева, Я. В. Цехмютер, О. В. Чалий / За ред. В. Г. Креме-ня. — К.: Наукова думка, 2003. — 853 с.
3. Осв1тш технологи: Навчально-методичний пошбник / О. М. Пехота, А. З. Юстенко, О. М. Любарська та ш. / За заг. ред. О. М. Пехоти. — К.: АСК, 2001. — 256 с.
4. Лучицький Р. М. Використання шновацшних технологш для ефективного навчання ф1зики // Науково-педагопчний журнал «Обри». — 1вано-Франювськ: Вид. 1Ф1ППО, 2007. — N° 5(25). — С. 34-41.
5. Болотов В. А., Сериков В. В. Компетентносная модель: от идеи к образовательной программе // Педагопка. — 2003. — N10. — С. 8.
6. С1гаева Л. С. 1нновацшш аспекти осв1ти дорослих. Зб1рник наукових праць «Педагопчний процес: теор1я i практика». — К.: ЕКМО, 2004. — Випуск 2. — С. 199-204.
7. Сисоева С. О. Педагопчш технологи у неперервнш професшнш освт // У книз1 «Неперервна ирофесшна осв1та: фшософ1я, педагопчт парадигми, прогноз»: Монограф1я / В. П. Андрющенко, I. А. Зязюн, В. Г. Кремень, С. Д. Максименко, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоева, Я. В. Цехмютер, О. В. Чалий / За ред. В. Г. Кременя. — К.: Наукова думка, 2003. — 853 с.
Над1я БАЛИК, Серий МАРТИНЮК, Василь ОЛЕКСЮК
ДЕЯК1 АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ШК1ЛЬНОГО ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ШФОРМАТИКА» ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ MOODLE
У cmammi розглянуто технологт розробки школьного електронного навчального курсу «1нформа-
тика» за допомогою системи MOODLE, подано його структуру з характеристикою окремих складових
та особливостями Чх створення.
Одшею з найважливших освгтшх проблем практично в уЫх европейських державах е
створення i розвиток функцюнальноУ й ефективноУ системи «освгти протягом усього життя»,
ШаукоБi записки. Серш: Педагопка. — 2008. — N7
23
