CC BY
169
© Грузева Т. С. УДК 614. 21:362. 1 Грузева Т. С.
ШНОВАЦШНА СУТНЮТЬ ТА CTРАTЕГiЧНИЙ i ПРАКТИЧНИЙ ПОTЕНЦiАЛ НОВОГ СВРОПЕЙСЬКОГ ПОЛ^ИКИ «ЗДОРОВ'Я - 2020»
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профшактичноТ та ктшчно'Г медицини» Державного управлiння справами (м. Кшв)
Дана робота е фрагментом НДР «Розробка моделi оргаызаци багатофакторно! профiлактики та управ-лшня якiстю медично! допомоги при окремих хро-нiчних неiнфекцiйних захворюваннях прикртленого населення», № державно! реестрацiI 011411002118.
Вступ. В сучасному свiтi зростае значущють здоров'я як непереЫчно! цшност та фундаментального невiд'емного права людини. Громадське здоров'я е важливим ресурсом i джерелом еконо-мiчно! та сощально! стабiльностi. Його забезпечен-ня визнано прiоритетом серед завдань сусптьного розвитку. При цьому досягнення високих показни-кiв популяцiйного здоров'я свщчить не стiльки про успшну роботу систем охорони здоров'я, сктьки про ефективну полiтику усiх сфер державного управ-лiння та сптьних зусиль суспiльства [2,3,14,18].
Численнi виклики для громадського здоров'я, пов'язанi з епщемюлопчними зрушеннями, демо-графiчними тенден^ями, соцiально-економiчними проблемами, правовими протирiччями, фшансови-ми бар'ерами, асиметрiею мiж ринковими силами та со^альним захистом тощо потребують пошуку вiдповiдних адекватних стратепй i програм розвитку медично! сфери, розробки та вттення сучасних ме-ханiзмiв, способiв i засобiв для збереження та змщ-нення здоров'я, посилення його позитивного впливу на рiвень благополуччя населення [4,5,15,17,19].
НеоцЫенну роль в обфунтуваны концептуальних пiдходiв до формування нових стратегiй i програм в охоронi здоров'я в^грае полiтика ВООЗ, яка надае кра!нам-членам глибоку соцiально-економiчну ар-гументацiю необхщност iнвестицiй в здоров'я, широкий спектр новаторських вщповщей на iснуючi i потенцiйно можливi виклики i е фактично потужною платформою для розвитку партнерства та ствроб^-ництва у цм сферi.
Метою дослщження став аналiз ситуацп у сферi громадського здоров'я та концептуальних положень ново! бвропейсько! полiтики «Здоров'я - 2020» як основи для формування стратепй розвитку нацю-нальних систем охорони здоров'я.
Об'ект I методи дослщження. Об'ектом досл^ дження е концептуальн засади ново! бвропейсько! полггики «Здоров'я - 2020», у т. ч. принципи, ц!гм,
напрями дм, завдання, прiоритетнi сфери впливу тощо, стан здоров'я та дiяльнiсть систем охорони здоров'я в кра!нах бвропейського регiону ВООЗ. В роботi використано аналггичний, бiблiосемантич-ний, медико-статистичний методи, метод системного тдходу.
Джерельною базою слугували матерiали ВООЗ та 6РБ ВООЗ, у т. ч. стратеги, програми, резолюцп, плани дм [1,7,101,16], а також данi свггово! i репо-нально! статистики, бвропейсько! бази «Здоров'я для вЫх» [6,9,12] та офщмы статистичнi данi ЦМС МОЗ Укра!ни [8,13].
Результати дослщжень та Ух обговорення. Синтез наукових напрацювань i критичний аналiз досягнень з питань здоров'я i благополуччя населення у мiжнародному, репональному та нацюналь-ному вимiрах свщчать про безпрецедентнi можли-востi i суттевi успiхи в справi збереження i змiцнення суспiльного здоров'я.
Науково-техычний прогрес, технологiчнi шно-вацi!, штеграцмы процеси, органiзацiйнi рiшення дозволили значно вдосконалити надання медично! допомоги. Як наслщок, протягом останнiх десяти-л^ь в европейських кра!нах досягнуто суттевого полтшення показникiв здоров'я населення. Такий штегральний показник здоров'я та благополуччя як середня оч^вана тривалiсть життя, зрю в Реп-онi до 76,7 року, а в кра!нах 6С - 80,2 року. Пози-тивним зрушенням сприяли зменшення смертност вiд низки причин, скорочення поширеност чинникiв ризику, полiпшення соцiально-економiчних детерм^ нант i умов життя.
Проте, необхщно вiдмiтити рiзну величину про-гресу в подовженнi тривалостi життя, скороченн за-хворюваностi, iнвалiдностi i смертностi населення в окремих частинах бвропейського регiону ВООЗ, в окремих кра!нах та групах населення всередин кра!н.
Водночас, нацiональнi системи охорони здоров'я зггкнулися з серйозними викликами сощального, економiчного, екологiчного, демографiчного характеру, а саме з глобалiзацiею, маркетизащею, мiграцiею, урбанiзацiею, значним забрудненням довктля, серйозними клiматичними зрушеннями,
посиленням со^алыно! нерiвностi в розподiлi мате-рiальних благ та зменшенням можливостей для пщ-тримки i полтшення здоров'я тощо.
Постарiння населення призвело до збтышилася Частка осiб у вц 65 рокiв i старше протягом 19802010 рр. на 30% i досягла 15% всыого населення. При цыому вiдмiнностi даного показника в окремих кра!нах знаходятыся в межах 5% - 20%. Згщно з про-гнозними розрахунками питома вага оЫб старше 65 роюв до 2050 р. досягне 25%.
Нездоровий споЫб життя та значне поширення чинникiв ризику в популя^ях обумовили високi рiвнi захворюваност та смертностi внаслiдок хронiчних неЫфекцмних хвороб.
Ця патологiя переважно формуе глобалыний тягар хвороб i е причиною 80 % усiх випадюв смер-тi. Смертнiсты вiд серцево-судинних захворюваны в кра!нах бвропейсыкого репону ВООЗ становиты майже 50% уЫх випадкiв смертi, у т. ч. 35% - в кражах бвропейсыкого Союзу, 65% - в кра!нах СНД. Онколопчы захворювання обумовлююты 20% усiх смертей, травматизм i насилля - 8%. За прогнозами, якщо не зупинити епщемю, то число смертей вiд ХН1З збiлышитыся з 8,1 млн у 2004 р., до 8,6 млн -у 2015 р. Майже 60% загалыного тягаря хвороб у 6в-ропейсыкому репоы ВООЗ припадае на 7 провщних поведiнкових та бюлопчних чинникiв ризику, а саме на високий кров'яний тиск (12,8%), тютюн (12,3%), алкоголы (10,1%), пщвищений рiвены холестерину у кровi (8,7%), надмiрну масу тiла (7,8%), недостатне споживання фруюпв i овочiв (4,4%), малорухомий споЫб життя (3,5%).
Сощалына нерiвнiсты i бiднiсты е причинами зна-чно! частки тягаря хвороб, медико-сощалыних втрат та економiчних збитюв. Мiж окремими кра!нами Регiону рiзниця в середнiй очiкуванiй тривалостi життя при народженн досягае 16 роюв, у т. ч. чоло-вшв - 20 рокiв, жiнок - 12 роюв. В межах кра!н ю-нуюты гендернi вiдмiнностi в тривалост життя, якi становляты 4 - 14 роюв. За показниками смертност немовлят кра!ни вiдрiзняютыся в 18 разiв, материн-сыко! смертност - в 42 рази. Еколопчний тягар хвороб оцiнюетыся в бвропейсыкому регiонi в 15-20% уЫх випадкiв смертi i 10-20% втрачених роюв здорового життя. Найвищий рiвены смертностi досягае 14,7 випадку на 1000, найменший - 4,2 вщповщно. За стандартизованими показниками смертност вiд усiх причин кра!ни в^^зняютыся в 2,7 разу, за стандартизованими показниками передчасно! смертi - в 5 разiв.
Наведенi дан свiдчаты про наявнiсты зна-чних, стмких вiдмiнностей в здоров'!, яким можна запоб^и.
Глибокi змiни в демографiчнiй структурi супро-воджуютыся зниженням рiвнiв фертилыностi i пщви-щенням коефiцiента демографiчного навантажен-ня. Активы мiграцiйнi процеси обумовлююты вiдтiк робочо! сили з одних кра!н i надлишок !! - в Ыших. Розрахункова чиселынiсты мiгрантiв в бвропейсыко-му регiонi ВООЗ становиты 73 млн, або 8% загалыно! чиселыност населення. З мiжнародною мiграцiею
медичних пра^вниюв пов'язаний дефiцит кадрiв охорони здоров'я в рiзних частинах Репону.
Уряди багатыох кра!н в умовах сыогодення стика-ютыся зi значними витратами на охорону здоров'я, яю е набагато бтышими, нiж були ранше. При цыому значною е частка державного бюджету, що витра-чаетыся на охорону здоров'я, а витрати на медич-ну допомогу ростуты бiлыш швидкими темпами, ыж нацiоналыний дохiд. Прослiдковуетыся вiдсутнiсты кореляцп мiж витратами i резулытатами у роботи зi збереження здоров'я. Часто системи не можуты стримувати витрати в умовах, коли фшансовий тиск на сектори охорони здоров'я та со^алыного забез-печення все бтыше ускладнюе пiдтримання належ-ного балансу в штересах охорони здоров'я.
Можливост iнвестицiй в змiцнення здоров'я та профтактику хвороб, якi могли б сприяти економiч-ному розвитку, в багатыох кра!нах використовуютыся недостатныо.
Аналiз штегралыних показникiв громадсыкого здоров'я, !х особливостей та тенденцм, доводиты наявнiсты вагомих полггичних, соцiалыних економiч-них аргумен^в на користы пошуку, визначення i роз-робки сучасних стратегiй, принципи, цл напрями дiй, завдання, прюритеты сфери впливу тощо та адекватних програм дм, якi вiдповiдаюты реалiям часу.
Отже, нагалына потреба у формуванн ново! пол^ тики в охорон здоров'я продиктована необхiднiстю вiдповiдi на новi виклики i загрози, пов'язан з демо-графiчними, соцiалыно-економiчними, еколопчними та iншими змiнами. Очевидно, що вимагаюты перегляду наявнi мехаызми управлiння нацiоналыними системами охорони здоров'я, удосконалення - по-лiтика та структури громадсыко! охорони здоров'я, полтшення - система забезпечення медичною допомогою.
lсторiя розробки ново! европейсыко! полiтики «Здоров'я - 2020» налiчуе деюлыка етапiв. На 60-тiй сесi! 6РК ВООЗ у 2010 р. кра!ни бвропейсыкого ре-гiону ВООЗ прийняли ршення про необхiднiсты розробки ново! полггики в якостi загалыно! стратепчно! платформи з охорони здоров'я, пщвищення рiвня соцiалыно! справедливостi i добробуту на наступне десятилiття. Протягом 2011-2012 рр. . бвропей-сыкий регiоналыний комiтет ВООЗ спiлыно з фахiв-цями та експертами з багатыох кра!н працював над створенням цыого стратегiчного документу. Про-водилися збiр фактичних даних, документування наявного досвщу, колегiалына оцiнка силами зац^ кавлених сторiн. Для забезпечення науково! обфун-тованостi рекомендацiй здiйснювалася ствпраця з управлiнцями й органiзаторами охорони здоров'я, вченими, економютами, велися науковi дослщжен-ня з прiоритетних проблем громадсыкого здоров'я, змщнювалися комунiкацi! з полiтиками, представни-ками неурядових оргаызацм та громадсыкостi.
Впродовж цыого часу вщбулися всебiчнi обгово-рення, консулытаци i узгодження, експертизи. Пи-тання формування концептуалыних засад ново! европейсыко! полiтики «Здоров'я - 2020» увмшли до
порядку денного наради бвропейського форуму з полгтики охорони здоров'я для державних службов-^в вищого рiвня (07-09. 03.2011 р.), 61-ï сесп бвропейського репонального комiтету ВООЗ (12-15. 09.2011 р.), та бвропейсько'| конференци ВООЗ з новоï eвропейськоï полiтики «Здоров'я - 2020» (0709.11.2011 р.), нарад постмного комiтету бвропейського репонального комтету ВООЗ [12-15].
В результат копiткоï роботи, консультацм, об-говорень та погоджень на 62-й сесп бвропейського регiонального комгтету ВООЗ у 2012 р. було схва-лено i прийнято «Здоров'я - 2020. Основи европей-сько'| полiтики i стратегiя для ХХ1 столiття». Структурно документ об'еднуе два документи, а саме «Здоров'я - 2020: основи европейсько'| полггики в пщтримку дм всiеï держави i сусптьства в iнтересах здоров'я i благополуччя» i «Здоров'я - 2020: основи полгтики i стратепя». Вказанi документи виступили стратегiчною основою полiтики, заснованоï на цн ностях i фактичних даних в пщтримку здоров'я i благополуччя населення бвропейського репону.
В документ «Здоров'я - 2020: основи европей-сько'| полiтики в пiдтримку дiй вЫе'| держави i сус-пiльства в штересах здоров'я i благополуччя» ви-свiтлено ключовi цiнностi i принципи дм, можливостi для полiпшення здоров'я за дотримання умов со-^ально'| справедливостi, аргументи на користь цих дм вiдповiдно до ключових стратепчних завдань i прiоритетiв.
В документ «Здоров'я - 2020: основи полiтики i стратегiя» наведено контекстуальний аналiз, осно-внi ефективнi стратегiï i втручання, деталiзацiю по-тенцiалу, у т. ч. шновацмного.
Полiтика «Здоров'я-2020» окреслюе оптимальнi шляхи для виршення комплексних завдань охорони здоров'я в XXI столгт. У нiй визначено два головних стратепчних напрями i вщповщы |'м чотири страте-пчы прiоритетнi сфери дiй, представлено засади спрямовуючого керiвництва для дiяльностi уЫх дер-жав-членiв бРБ ВООЗ, новi системи колективного лiдерства в пщтримку шновацмних пiдходiв сощаль-ноï моб^заци задля успiшного розвитку охорони здоров'я.
Вщомо, що найбiльш надiйний шлях для забезпечення здоров'я i благополуччя населення - спгпь-на робота вЫх секторiв держави, спрямована на со-цiальнi та Ыдивщуальы детермiнанти здоров'я.
В полiтицi «Здоров'я-2020» загальними цтями визначено значне полтшення здоров'я i пщвищен-ня рiвня добробуту населення, скорочення нерiв-ност щодо здоров'я, змiцнення суспiльноï охорони здоров'я i забезпечення наявност стмких систем охорони здоров'я, орiентованих на потреби людей. Таю системи повинн характеризуватися високою якiстю допомоги та дотриманням принцитв загаль-ного охоплення населення медичним обслуговуван-ням, со^альною справедпивiстю i стiйкiстю.
При цьому, двома основними стратепчними за-вданнями полгтики е полiпшення здоров'я для вЫх i скорочення нерiвностей у вщношены здоров'я, а також вдосконалення лщерства та колективного
стратегiчного управлЫня в iнтересах здоров'я. Об'еднанi ресурси охорони здоров'я та шших сек-торiв можуть значно пiдвищити рiвень здоров'я i благополуччя населення шляхом полтшення якост освiти, умов найму на роботу, со^ального захисту, скорочення бщност тощо. Скорочення нерiвностей в здоровЧ досягаеться через вплив на сощальы та екологiчнi детермiнанти здоров'я.
Для скорочення тягаря нездоров'я прюритетне значення мае посилення лщерських функцм сектору охорони здоров'я, насамперед в розробц i ре-алiзацiï нацiональних стратегiй, постановцi цiлей i завдань, оцшках впливу на здоров'я дм iнших сек-торiв, наданн високоякiсноï медичноï допомоги, забезпеченнi функцм громадського здоров'я. При цьому мшютерства охорони здоров'я повиннi висту-пати Ыщаторами мiжсекторальноï взаемодiï i пред-ставляти та захищати iнтереси здоров'я, виконувати новi функцiï при формуванн стратегiй, якi сприяють змiцненню здоров'я i благополуччя. Вони стосу-ються виходу за межi вiдомств, просуванню стра-тегiй, якi сприяють досягненню здоров'я для всiх в партнерствах поза сектором охорони здоров'я. Ви-конання ролi лiдерiв вимагае низки навиюв i вмiнь, у т. ч. дипломатичних, здатност залучати фактичн данi та переконувати.
Всьому сусптьству i всiй системi державного управлЫня потрiбнi сучаснi форми стратегiчного керiвництва в iнтересах здоров'я. В даний час вщ-буваеться процес переходу вщ моделi стратегiчного керiвництва, в центрi якоï стоïть держава, до моделi спiвпрацi, при якiй стратепчне керiвництво е продуктом сптьно'| дiяльностi широкого кола суб'ектiв, що дють на рiвнi держави та на рiвнi суспiльства, таких як мастерства, парламенти, органiзацiï, вг домства, комiсiï, комерцiйнi пiдприемства, громадя-ни, громадсью об'еднання, фонди та засоби масово'| iнформацiï. Таке стратегiчне керiвництво в iнтересах здоров'я розосереджено по горизонталг Це сприяе успiшному здмсненню дiй у спiльних iнтересах сектора охорони здоров'я та Ыших секторiв.
В полiтицi наголошено, що програми у сферi здоров'я i благополуччя повинн пiдкрiплюватися структурами i мехаызмами, що забезпечують ств-робгтицтво. У цьому сенсi важливим е ефективне багаторiвневе стратегiчне керiвництво та горизонтально побудоване керiвництво, яке об'еднуе сек-тори i широке коло зацiкавлених сторiн. Процеси стратепчного керiвництва вимагають прозоростi i вщкритост^ забезпечення широкоï участi рiзних секторiв, рiвнiв i груп особливих штереЫв. Адаптивнi стратегiï повиннi бути достатньо стмкими, щоб ре-агувати на комплексний характер ситуацп i бути го-товими до ефективних дм в умовах невизначеностi.
Обов'язковим е принцип врахування штереЫв здоров'я в уЫх стратегiях, який вимагае винести пи-тання про охорону здоров'я на бтьш помiтне мiсце в полiтичному порядку денному, активiзувати дiалог на рiвнi полiтики з питань здоров'я та його детермг нант i пщвищити вiдповiдальнiсть за кiнцевi резуль-тати для здоров'я.
Нагальною е потреба в KOM6iHyBaHHi iepapxi4Horo i колективного пiдходiв CTpaTeri4Horo KepiBHM^ma в штересах здоров'я i благополуччя. Розумне стра-Teri4He керiвництво в штересах здоров'я повинно об'еднувати керiвництво через спiвпрацю, керiвни-цтво через залучення громадян, керiвництво через поеднання регламентування та переконання, керiв-ництво через незалежн установи та експертн орга-ни, керiвництво з допомогою адаптивних стратегiй, стiйких структур i передбачення.
Чотири прюритеты галузi стратепчних дiй вкладено в основу полiтики «Здоров'я-2020», а саме: iнвестування у здоров'я на вЫх етапах життя людини i розширення прав та можливостей громадян; вирiшення найбтьш актуальних проблем бвропейського регiону ВООЗ, що стосуютыся не-iнфекцiйних i шфекцмних захворюваны, змiцнення орiентованих на людину систем охорони здоров'я, потен^алу охорони громадського здоров'я, а також готовност до надзвичайних ситуацiй, епщнагляду та реагування;забезпечення стiйкостi мiсцевих громад та створення пщтримуючого потенцiалу.
Сутнють цЫнюно'| основи полiтики полягае в суворому дотриманн пiдходу до забезпечен-ня здоров'я i благополуччя, заснованому на правах i цшностях, насамперед, на визнанн права на здоров'я невщ'емним правом кожно'| людини, принципах солщарносД справедливостi, стмкост^ уы-версалыностi, участi, гiдностi, автономности вщсут-ностi дискримшаци, гендерно'| рiвностi, прозоростi, пiдзвiтностi.
Системи охорони здоров'я повинн володiти ф^ нансовою життездатнютю, вiдповiдати своему при-значенню, бути орiентованими на iнтереси i потреби людей та будувати свою дiялынiсты на науковм осно-вi. Це забезпечить надання високоякюно'| медично'| допомоги та полтшення резулытатiв дiялыностi з охорони здоров'я. Вс краши повинн враховувати у сво|'х стратегiях змЫи демографiчних характеристик, захворюваностi, проблеми психiчного здоров'я, хронiчних хвороб i постарЫня населення.
Прiоритетного розвитку потребуе профтактика хвороб, безперервне полiпшення якост та комп-лексне надання послуг, забезпечення наступност та безперервностi в процес отримання допомоги, пщ-тримка можливостей самодопомоги i максимальне, з урахуванням безпеки та економiчноï ефективносД наближення послуг до мiсця проживання пащен^в, пiдвищення доступностi медичного обслуговування.
Найбты±ю'| уваги в полiтицi «Здоров'я-2020» придтено вдосконаленню форм i методiв надання послуг громадсыкоï охорони здоров'я та медико-са-нiтарноï допомоги, формуванню основних ресурЫв системи охорони здоров'я, таких як кадровi ресурси i лки бiлыш високоï якостi, змщненню систем фшан-сування охорони здоров'я та оптимiзацiï стратепч-ного керiвництва.
Унiверсалынiсты запропонованих пiдходiв ство-рюе можливост для ïх застосовування в рiзних системах охорони здоров'я незалежно вщ форми ïх фiнансування (за рахунок загальних податкових
надходжень або за рахунок цшьових внескiв з рiзних джерел), органiзацiï надання послуг (Ытегрованих або розрiзнених), форми власност постачалыникiв медико-санiтарноï допомоги (державних або при-ватних) i системи стратепчного керiвництва (цен-тралiзованоï або децентралiзованоï).
Системи охорони здоров'я повиннi бути бты± орiентованi на людей, сприяти полтшен-ню ïхныого здоров'я. Заходи щодо створення системи послуг, що розширюють права i можливостi па^етчв, включають: забезпечення участi па^ен-^в та врахування ïх думки при плануваны, реалiза-цiï та оцшц ефективностi стратегiй i послуг охоро-ни здоров'я; впровадження моделей партнерства i спшьного прийняття рiшены пацiентами та медиками, що спираються на програми навчання та розвитку навичок; надання патентам належно'| Ыформаци про ïхнi права та про рiзнi варiанти лiкування; подо-лання перешкод для доступу до шформацп, медико-санiтарноï допомоги, реабiлiтацiï i допомiжним при-стосуванням для людей, як страждають хронiчними захворюваннями, iз обмеженими можливостями; розробка способiв оцЫки в тiй мiрi, в яюй допомога, що надаеться органiзацiями i системами, орiентова-на на штереси i потреби людини, висвiтлення показ-никiв дiялыностi.
Особливий акцент у новм европейсыкiй полiтицi зроблено на основних функ^ях громадсыкоï охорони здоров'я, прихильност принципу прiоритетного розвитку ПМСД, удосконаленн планування, пщго-товки i використання кадрiв охорони здоров'я, за-безпеченнi загального доступу до послуг охорони здоров'я, пщвищены обфунтованост i науковоï до-казовостi програм i заходiв з охорони здоров'я.
Профтактичний напрям в нацiоналыних стратеп-ях i програмах повинен бути прюритетним. Biн мае включати комплекс заходiв з формування здорового способу життя, профтактики хронiчних неЫфек-цiйних захворювань, iнвестицiï в здоров'я здорових людей. Реалiзацiя профiлактичних заходiв перед-бачае створення системи безперервного медико-гiгiенiчного навчання, попередження та скорочення поширеност курiння, зловживання алкоголем, вжи-вання наркотикiв, сприяння фiзичнiй активностi та розвитку вiдповiдноï Ыфраструктури, забезпечення здорового харчування, полiпшення статевого вихо-вання тощо.
Для пщтримки процесу формування полiтики в складних умовах ВООЗ було запропоновано Ым принципiв: комплексний прогностичний аналiз, об-говорення з широкою участю зацкавлених сторiн, автоматичне коректування полiтики, створення сприятливих умов для самооргаызаци та об'еднання в со^альы мережi, децентралiзацiя прийняття р^ шень, заохочення рiзноманiтностi, систематичний формальний перегляд полiтики та безперервне навчання.
Адапта^ю новоï европейсько|' полiтики Здоров'я - 2020 до нацюнальних реалiй кожноï з краш-чле-нiв необхiдно здiйснювати за наступними напряма-ми: аналiз ситуацiï у сферi громадського здоров'я,
визначення наявних ресурЫв i активiв, всебiчне сприяння формуванню полiтичноï прихильностi, надання стратепчних рекомендацм i монiторинг прогресу, пщтримка лiдерства i стратегiчного керiв-ництва в iнтересах здоров'я, формулювання меха-нiзмiв реалiзацiï загальнодержавного тдходу i учас-тi всього сусптьства, нарощування iнституцiйного потенцiалу.
Оцiнку ефективност впровадження новоï ев-ропейськоï полiтики передбачаеться здiйснювати за допомогою основних i додаткових iндикаторiв для мониторингу цiльових орiентирiв. При цьому ци льовими орiентирами е скорочення передчасно'| смертностi, збiльшення очiкуваноï тривалостi життя, пщвищення рiвня благополуччя населення, досяг-нення охоплення послугами i забезпечення права на здоров'я, а також нацюнальы орiентири.
Для успiшноï реалiзацiï в Украïнi засад, принципiв i механiзмiв новоï европейськоï полiтики «Здоров'я - 2020» необхщним е обфунтування i розробка на-цiональноï стратеги та програми. Це продиктовано необхщнютю вщповщ на новi виклики i загрози, пов'язанi з демографiчними, соцiально-економiч-ними, екологiчними та Ышими змiнами. Постарiння населення, збiльшення поширеност чинникiв ризику розвитку ХН1З та проявiв нездорового способу життя, зростання захворюваност на хроычы неiнфекцiйнi хвороби та пов'язанi з ними медико-соцiальнi й економiчнi збитки становлять глобальну загрозу не ттьки здоров'ю населення, але й еконо-мiцi та безпецi краши. Рiвень здоров'я населення Украïни залишаеться невисоким. Зокрема, серед-ня оч^вана тривалiсть життя украïнцiв майже на 9 роюв менша, ыж в кражах бС, на 6,3 року - ыж в середньому в бвропи Нездоровий споЫб життя обу-мовлюе високi рiвнi захворюваностi i смертност на ХН1З, що вимагае обфунтування та розробки сучас-них стратепй i механiзмiв формування здорового способу життя, профилактики захворювань та надання яюсно'| медичноï допомоги хворим.
^дходами до наукового обфунтування та розробки ново'| стратеги i програми з охорони здоров'я мають бути аналiз ситуаци про здоров'я та охорону здоров'я, виявлення прюритетних проблем, визначення ключових стратепй розвитку згщно з осно-вними напрямами державноï полiтики, врахування мiжнародних рекомендацiй та досвiду Ыших краïн, визначення принципiв побудови програми, залу-чення провiдних наукових шюл, робота з головними позаштатними спещалютами МОЗ Украïни, експер-тиза матерiалiв, встановлення iндикаторiв успiху, прогнознi розрахунки.
Вщповщно до рекомендацiй ВООЗ принципами побудови програми мають бути вщповщнють прюритетам державноï полiтики, врахування реко-мендацiй мiжнародних i репональних органiзацiй в охоронi здоров'я, досвщу рiзних краïн, дотримання наступностi, наукова обгрунтованють, верховенство права i базових цшностей, мiжсекторальний пiдхiд, прюритетнють профiлактики, полiпшення детермiнант здоров'я, спрямованють на зниження
системних ризикiв, збтьшення iнвестицiй в здоров'я здорових, скорочення нерiвностi в охоронi здоров'я, змщнення орiентованоï на пацiентiв системи охорони здоров'я, розширення можливостей громад, по-свята окремих рокiв прюритетного вирiшення най-бiльш важливих проблем охорони здоров'я.
До створення нацюнально'| стратеги i програми необхщно залучити широке коло управлш^в, на-уков^в, працiвникiв практичноï охорони здоров'я, головних позаштатних спещалю^в МОЗ Украïни, представниюв недержавних громадських оргаыза-цiй, об'еднань громадян, представниюв Бюро ВООЗ в Украшу представництва ЮН1СЕФ в Украшу про-грам USAID та ш.
В основу обфунтування доцiльно покласти все-бiчну оцiнку сучасного стану здоров'я населення, включаючи медико-демографiчнi показники, серед-ню оч^вану тривалiсть життя, смертнють, ïï основнi причини, оцшку тягаря хвороб.
Аналiз статистичних даних свщчить, що трива-лiсть життя чоловшв в Украïнi протягом 1991-2011 роюв збтьшилася лише на один 1,4 року, на вщмЫу вщ краïн бвропейського Союзу, де вона зросла на 5,0 роюв, в кражах бвропейського репону - на 3,6 року. У 2011 рощ в Укра|'ы тривалють життя жшок була на 7,1 року коротша, ыж в середньому у кра'|-нах бвропейського Союзу, чоловшв - на 11,3 року. На вщмшу вщ економiчно розвинених европейських краш в Украïнi зберiгаеться вiд'емний прирют населення, який у 2011 р. становив -3,5 на 1000, хоча порiвняно з попередыми роками його темп вдалося зменшити.
Особливо'| уваги потребуе проблема передчас-ноï смертност чоловiкiв, показник якоï в 2,8 разу вищий вiдповiдного показника серед жшочого населення. Смертнiсть населення у працездатному вц вiд уЫх причин в 2,4 разу бтьша, нiж в краïнах бС, вщ хвороб системи кровообiгу - в 3,9 разу, вщ зло-яюсних новоутворень - в 1,4 разу, вщ травм i отру-ень - в 3,0 рази. Внаслщок передчасно'| смертностi населення щороку втрачаеться близько 4 млн роюв потенцмного життя. Масштаби економiчних збиткiв оцшюються обсягами недовиробленого нацюналь-ного продукту, який становить вщ 47,9 до 89,1 млрд. гривень.
У заклади охорони здоров'я щорiчно здмснюеть-ся понад 85,0 млн звернень, третину яких спричине-но хворобами системи кровооб^. Хроычы нешфек-цiйнi захворювання, насамперед, серцево-судины, злоякiснi тощо, е провщною причиною смертi населення та обумовлюють 86% глобального тягаря хвороб. Загальна чисельнють швалщв за останн 20 рокiв подвоïлася. На початок 2011 р. в кра|'ы налiчу-валося 2,7 млн. осiб з швалщнютю, або 6% загальноï чисельност населення.
Важливим етапом у формуванн загального ба-чення ситуацiï в Укра|'ы мае бути врахування масшта-бiв та причин поширеностi чинниюв ризику розвитку ХН1З, зокрема куршня 50% чоловiкiв та 11,2% жшок, наявнють пiдвищеного кров'яного тиску у 44,2% жи-телiв, малорухомий споЫб життя 30% чоловiкiв i 50%
жшок, зловживання алкоголем, Ышм прояви нездорового способу життя.
В рейтингу краш SP ВООЗ у 2011 р. Украша поддала восьме мiсце за величиною стандартизовано-го показника смертност населення вiд уЫх причин, четверте мiсце - за величиною стандартизованих показниюв смертностi населення внаслщок хвороб системи кровообiгу, смертност населення працез-датного вiку внаслщок онколопчних хвороб, поши-реностi курЫня серед чоловiкiв, п'яте мiсце - за спо-живанням алкоголю на душу населення.
Водночас, за показниками здорового способу життя, такими як рiвены фiзичноï активности спожи-вання овочiв i фруктiв на людину в день, краша по-сщае та 31 мiсце серед шших европейських краïн.
Особливiстю методологiï мае бути поглиблений аналiз соцiалыних, економiчних та екологiчних де-термiнант здоров'я, впливу медико-со^альних чин-никiв на здоров'я, врахування проявiв нерiвностi у здоров'|.
Критичного аналiзу вимагае сучасний стан в^ тчизняноï системи охорони здоров'я, який характеризуемся надмiрною лiкарняною мережею, високою забезпеченiстю лiжками, яка у 1,6 разу перевищуе показник в кражах SC; недостатнютю лiкарiв загалыноï практики та надлишком вузьких спецiалiстiв; браком фiнансових ресурсiв, значною часткою прямих платежiв у структурi фiнансових витрат на охорону здоров'я; зношенютю основних фондiв та експлуата^ею застарiлого обладнання; недостатне впровадженням сучасних технолопй; низькою якiстю медичноï допомоги; проблемами медикаментозного забезпечення.
Попередн реформи у сферi охорони здоров'я не дали бажаного результату у зв'язку з тим, що мали непослщовний, переважно фрагментарний характер, в цтому не змшюючи застарiлу з часiв планово'! економiки систему надання медичноï допомоги, що не дозволило адаптувати ïï до ринкових вiдносин в нацюнальнм економiцi.
Pозпорошеностi ресурсiв галузi сприяе одно-часне виконання понад 20 загальнодержавних та державних цiлыових програм у галузi охорони здоров'я,якi не забезпечуються адекватним фшан-суванням, оргаызащею впровадження та контролем за ефективнютю використання ресурсiв.
Головними проблемами, як вимагають прюри-тетного вирiшення, визначено значну поширенють хронiчних неiнфекцiйних хвороб, у т. ч. серцево-судинних, онколопчних захворювань, хронiчних обструктивних хвороб легень, дiабету; психiчних розладiв, травм; висок рiвнi смертностi, у т. ч. у пра-цездатному вМ; малу тривалiсты середныоï очкува-ноï тривалостi життя: нездоровий спосiб життя; брак профтактичних технологiй; негативний вплив соц^ алыно-економiчних та екологiчних детермшант; не-рiвнiсты в здоров'ï; низьку доступнiсты медичноï допомоги; невисоку якiсты медичного обслуговування; диспропорцiï в розвитку окремих рiвнiв та видiв ме-дичноï допомоги; недостатню фондоозброенють та ресурсоемнiсты галузi.
Процес наукового обфунтування повинен пе-редбачати узагальнення попереднього мiжнарод-ного i нацюнального досвiду у вирiшеннi проблем охорони здоров'я, врахування основних напрямiв политики, стратегiй i планiв ВООЗ, бРБ ВООЗ, у т. ч. Полiтичноï декларацiï Генералыноï асамблеï ООН з профтактики нешфекцмних захворювань i бороть-би з ними (2011 р.), Основ новоï Sвропейсыкоï по-лiтики в охоронi здоров'я «Здоров'я-2020» (2012 р.), Талл^н^ко: хартiя: Системи охорони здоров'я для здоров'я та добробуту (2008 р.), Москов^ко^ декларацiï Першо^ глобалыноï мiнiстерсыкоï конфе-ренцiï зi здорового способу життя та боротьби з не-iнфекцiйними захворюваннями (2011 р.), резолюци 64/11 ВАОЗ, Pамковоï конвенцiï ВООЗ по боротыбi з тютюном (2003 р.), плану дм для Глобалыноï страте-гiï з профтактики нешфекцмних хвороб i боротьби з ними на 2008-2013 роки (2008 р.), Глобалыноï стратеги у сферi рацюну харчування, фiзичноï активностi i здоров'я (2004 р.), Глобалыноï стратегiï скорочення шкiдливого вживання алкоголю (2008 р.) тощо. При цьому акцент ставився на лiдируючi штативы ролi сектору охорони здоров'я i врахування впливу на здоров'я шших секторiв на уЫх рiвнях управлiння.
В основу обфунтування необхщно покласти комплексний пiдхiд, заснований на мщнм науковiй доказовiй базi, штегруваны досягнень соцiалыних i поведiнкових наук та стратепчного соцiалыного маркетингу.
Прiоритетну роль потрiбно вiдвести використан-ню технолопй стратепчного керiвництва в iнтересах здоров'я, сптьним мiжсекторалыним дiям, iнвесту-ванню в здоров'я, боротьбу з основними складови-ми тягаря хвороб, включаючи нешфекцмы захворю-вання, проблеми психiчного здоров'я, травматизм, iнфекцiйнi захворювання, а також впровадженню стратегiй скорочення нерiвностi в здоров'ï.
Обгрунтування проекту новоï програми повинно також передбачати визначення цтьових орiентирiв для вiдслiдковування прогресу в реалiзацiï майбут-ныоï стратеги розвитку, встановлення iндикаторiв для мониторингу та оцiнки.
Висновки. Нова европейська полiтика «Здо-ров'я-2020» - е потужним засобом пiдтримки на-цюнальних систем охорони здоров'я в робо^ з за-лучення ключових зацкавлених сторiн до спiлыних зусиль, спрямованих на пщвищення рiвня здоров'я i благополуччя населення. Вона спрямована на пщ-тримку дiй всiеï держави i сусптьства, скорочення нерiвностi в здоров'ï, змiцнення охорони громадського здоров'я та забезпечення наявнос^ уывер-сальних, стiйких i високоякiсних систем охорони здоров'я, орiентованих на людину.
Основа полiтики побудована на доказовм базi та пройшла всебiчну критичну оцшку експертiв. У нiй мютяться аргументи, що об^рунтовують необ-хщнють iнвестицiй в охорону здоров'я та створення такого сусптьства, в якому цшуеться здоров'я, доведено позитивний вплив високого рiвня на вЫх члеыв суспiлыства, економiчний i со^альний розви-ток. Механiзми, закладенi в основу новоï полiтики,
дозволяюты особам, що формуюты нацiоналынi стратеги i програми, бачити перспективнi страте-гiчнi шлях, визначати комплекс прюритети i пропо-зицi! щодо дiевих заходiв для полiпшення здоров'я, подолання нерiвностей в здоров'! i забезпечення здоров'я майбутых поколiны. У нм позначенi стра-тегi! практичних дм, якi можна адаптувати до всыо-го безлiчi реалiй контексту бвропейсыкого регiону ВООЗ.
lнновацiйна сутнiсты ново! европейсыко! по-лiтики полягае у запровадженн спрямовуючого стратегiчного керiвництва, посиленнi лщерства i колективного стратегiчного управлiння в штересах здоров'я; активного використання мiжсекторалыних стратегiй, створеннi нових типiв партнерств, поси-леннi соцiалыно! мобiлiзацi!, пщвищення узгодже-ностi полiтики, iнвестицiй, дм всiх секторiв i причет-них структур при дотриманн принципу сощалыно! справедливостi.
З огляду на числены виклики та загрози демо-графiчного, соцiалыно-економiчного, екологiчного характеру перед европейсыкими системами охоро-ни здоров'я у сучасних умовах постали новi завдан-ня з удосконалення стратегi! i тактики здоровоохо-ронно! дiялыностi, створення умов для здорового розвитку кожно! людини, змiцнення профiлактичних служб, пщвищення доступной i якостi медичного обслуговування, удосконалення первинно! меди-ко-санiтарно! допомоги, полтшення кадрового забезпечення, скорочення нерiвностi в здоров'! та забезпечення справедливой в охоронi здоров'я, модерызаци iнфраструктури медично! сфери тощо.
Основи европейсыко! полiтики «Здоров'я-2020» е стратепчною платформою, заснованою на цЫнос-тях та орiентованою на конкретнi дм. Цiнностi поли тики включаюты визнання i захист права людини у сферi здоров'я, принципи солiдарностi, сощалыно! справедливостi i стiйкостi, унiверсалынiсты, право участ у прийняттi рiшены, захист людсыко! гiдностi, автономнiсты, вiдсутнiсты дискримшаци, ^ендерну рiвнiсты, прозорiсты, пiдзвiтнiсты.
Укра!на, як i в бiлышiсты европейсыких кра!н, стик-нулася з рiзнобiчними викликами сучасного свiту, у т. ч. епiдемiею хронiчних неiнфекцiйних захворюваны, постарiнням населення, посиленням впливу соци алыних, економiчних, екологiчних детермiнант, зрос-танням потреб у доступному i якiсному медичному обслуговуваннi в умовах обмежених ресурЫв тощо. Внаслiдок збтышення загалыного тягаря хвороб, передчасно! смертност населення спостерiгалося зменшення тривалостi роюв потенцiйного життя, збiлышення величини незворотних втрат, значн еко-номiчнi збитки.
Ситуа^я, що склалася, потребуе вдосконален-ня пiдходiв до охорони громадсыкого здоров'я в
Укра!нi, з урахуванням ключових положены ново! европейсыко! полiтики «Здоров'я - 2020», стратегi,|, ВООЗ «Здоров'я для вЫх», рекомендацiй та ключових засад Ыших програмних i стратегiчних докумен-тiв, включаючи Таллiннсыку хартiю «Системи охорони здоров'я для здоров'я i добробуту тощо.
Нову нацiоналыну полiтику в охорон здоров'я Укра!ни доцiлыно спрямовувати на реалiзацiю стра-тегiчних прюрите^в у сферi збереження i змщнення здоров'я, профiлактику хронiчних неiнфекцiйних захворюваны, мiнiмiзацiю впливу чинникiв ризику розвитку хвороб на основi мiжсекторалыного пiдходу, створення сприятливого для здоров'я середовища, формування вщповщалыного ставлення громадян до особистого здоров'я та мотиваци населення до здорового способу життя. Особливо! уваги потре-буюты питання оптимiзацi! органiзацi! i фшансування медично! галузi зi створенням дiевоl системи охорони громадсыкого здоров'я, зорiентованоl на прюри-тетний розвиток первинно! медично! допомоги, си мейно! медицини, спроможно! забезпечити медичнi потреби населення на рiвнi чинних стандар^в.
Обгрунтування, розробка та реалiзацiя ново! стратеги i програми дозволили б скоротити поши-ренiсты чинникiв ризику виникнення хроычних неш-фекцiйних хвороб серед населення; впровадити засади здорового способу життя; знизити передчасну смертнюты та швалщнюты, як зумовлен хронiчними неiнфекцiйними захворюваннями; полiпшити детер-мiнанти здоров'я та пiдвищити рiвены благополуччя населення; подовжити середню тривалюты життя; удосконалити лiдерство i колективне стратегiчне управлiння в iнтересах здоров'я; полтшити фшан-сування у сферi охорони здоров'я; iнвестувати в здоров'я на уЫх етапах життя людини; забезпечити реалiзацiю права на здоров'я та охорону здоров'я; залучати представниюв громадсыких, недержавних та благодiйних оргаызацм, бiз нес-структур до ви-рiшення проблем охорони здоров'я; забезпечити мiжсекторалыний пщхщ в охоронi здоров'я; полiп-шити мiжнародне спiвробiтництво у сферi охорони здоров'я.
Перспективи подальших дослiджень пов'я-занi з об^рунтуванням iмплементацi! засад, прин-ципiв, механiзмiв ново! европейсыко! полiтики «Здоров'я -2020» в законодавство Укра!ни з питаны охорони здоров'я, доогидженням ефективностi нових пiдходiв стратегiчного керiвництва в iнтересах здоров'я, учас^ всыого суспiлыства, лiдерства i колективного керiвництва, мiждисциплiнарного i мiж-секторалыного спiвробiтництва, спiвпрацi з приват-ним бiзнесом, громадянсыким сусптыством задля полiпшення громадсыкого здоров'я i пiдвищення рiвня благополуччя населення.
Л^ература
1. Глобалыная стратегия по питанию, физической активности и здоровыю. - Женева : ВОЗ, 2004 г. - 18 с.
2. Доклад о человеческом развитии 2011. Устойчивое развитие и равенство возможностей: лучшее будущее для всех / Пер. с англ.; ПРООН. - М.: Весы мир, 2011. - 188 с.
3. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2010 r. Финансирование систем здравоохранения. Путь к всеобщему охвату населения медико-санитарной помощью. - Женева : ВОЗ, 2010. - 82 с.
4. Доклад о ситуации в области неинфекционных заболеваний в мире, 2010 г. - Женева : ВОЗ, 2013 г. - 170 с.
5. Доклад ВОЗ о глобальной табачной эпидемии, 2008 г. Комплекс мер MPOWER. - Женева : ВОЗ, 2008 . - 332 с.
6. бвропейська база даних «Здоров'я для вах» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: / http://www. euro. who. int/ hfadb?language=Russian. - Назва з екрану.
7. Здоровье-2020 : основы европейской политики в поддержку действий всего государства и общества в интересах здоровья и благополучия / ЕРК ВОЗ (Мальта, 10-13 сентября 2012 г.) - 18 с.
8. Здоров'я населення та дiяльнiсть галузi охорони здоров'я УкраУни в 1990-1999 роках (статистично-аналiтичнийдовiдник) / За ред. В. Ф. Москаленка. - К.: ЦМС, 2000. - 208 с.
9. Мировая статистика здравоохранения. 2012 год. - Женева : ВОЗ, 2013. - 176 с.
10. Московская декларация: Первая глобальная министерская конференция по здоровому образу жизни и неинфекционным заболеваниям (Москва, Российская Федерация, 28-29 апреля 2011 г). - Женева : ВОЗ, 2011.
11. Новая европейская политика здравоохранения Здоровье - 2020 // Шестьдесят первая сессия Всемирной ассамблеи здравоохранения. EUR/RC61/Inf. Doc. /4 (Баку, Азербайджан, 12-15 сентября 2011 г). - Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 2011. - 129 с.
12. Основные показатели здоровья в Европейском регионе ВОЗ. 2013: В центре внимания - неинфекционные заболевания. - Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 2013. - 10 с.
13. Показники здоров'я населення та використання ресурав охорони здоров'я в УкраУш за 2011-2012 роки. - К.: Центр медичноУ статистики МОЗ УкраУни, 2013. - 328 с.
14. Таллиннская хартия: Системы здравоохранения для здоровья и благосостояния [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www. euro. who. int/document/E91438r. pdf. - Название с экрана.
15. McDaid D. Как могут европейские системы здравоохранения помочь в инвестировании в стратегии охраны и укрепления здоровья населения и в их реализации? / D. McDaid, M. Drummond., M. Suhrcke. - ЕРБ ВОЗ, Европейская обсерватория по системам и политике здравоохранения, 2008. - 32 с.
16. Monitoring and surveillance of chronic noncommunicable diseases: progress and capacity inhigh-burden countries / Ala Al-wan, David R MacLean, Leanne M Riley [et al.] // The Lancet. - 2010. - Vol. 376, № 9755. - P. 1861-1868.
17. Ritsatakis A. Улучшение здоровья населения. Анализ развития стратегий борьбы с неинфекционными болезнями в европейских странах / A. Ritsatakis, P. Makara. - Женева : ВОЗ, 2009. - 265 с.
18. The world health report 2007: a safer future: global public health security in the 21st century. - Geneva : WHO, 2007. - 72 p.
19. The world health report 2002: reducing risks, promoting healthy life. - Geneva : WHO, 2002. - 248 p.
УДК 614. 21:362. 1
ШНОВАЦМНА СУТНЮТЬ ТА СТРАТЕПЧНИЙ i ПРАКТИЧНИЙ ПОТЕНЩАЛ НОВО1' еВРОПЕЙСЬКО'Г ПОЛ^ИКИ «ЗДОРОВ'Я - 2020»
Грузева Т. С.
Резюме. В статп аналiзуютыся основы засади новоï европейсыкоï полiтики «Здоров'я-2020», цшност^ цл напрями дм, завдання, прюритеты сфери впливу тощо. Розкриваються передумови та етапи створення цього стратепчного документу. Охарактеризовано загальний контекст обфунтування концептуальних по-ложень, сучасний стан та проблеми здоров'я i його охорони в бвропейському репоы ВООЗ. Представлено ефективн стратеги i втручання для забезпечення досягнення цтей полтшення здоров'я i пщвищення рiвня добробуту населення, скорочення нерiвностi щодо здоров'я, змщнення суспiлыноï охорони здоров'я i забезпечення наявност стмких систем охорони здоров'я, орiентованих на потреби людей. Наведено сучасн мехаызми реалiзацiï стратеги, у т. ч. форми спрямовуючого стратепчного керiвництва, загальнодержавного пщходу, лщерства i колективного стратепчного управлшня в штересах здоров'я; активного використання мiжсекторалыних пiдходiв, створення нових титв партнерств, посилення соцiалыноï моб^зацп, пщвищення узгодженост политики, швестицм, дм вЫх секторiв i причетних структур. Висвитлюються штегральы показники здоров'я населення Украши, стану охорони здоров'я, пщстави, принципи формування та перспективы методичн пщходи до наукового обфунтування новоï нацiоналыноï стратеги i програми розвитку вiтчизняноï охорони здоров'я з урахуванням концептуальних положень новоï европейсыкоï политики «Здоров'я-2020» .
Ключовi слова: здоров'я, охорона здоров'я, политика, стратепя, цл принципи, завдання, напрями дм, загальнодержавний пщхщ, мiжсекторалыний пщхщ, стратепчне управлшня, лщерство, партнерство.
УДК 614. 21:362. 1
ИННОВАЦИОННАЯ СУЩНОСТЬ И СТРАТЕГИЧЕСКИЙ И ПРАКТИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ НОВОЙ ЕВРОПЕЙСКОЙ ПОЛИТИКИ «ЗДОРОВЬЕ - 2020»
Грузева Т. С.
Резюме. В статье анализируются основные принципы новой европейской политики «Здоровье - 2020», ценности, цели, направления действий, задачи, приоритетные сферы влияния и т. д. Раскрываются предпосылки и этапы создания этого стратегического документа. Охарактеризованы общий контекст обоснования концептуальных положений, современное состояние и проблемы здоровья и его охраны в Европейском регионе ВОЗ. Представлены эффективные стратегии и вмешательства для обеспечения достижения целей улучшения здоровья и повышения уровня благосостояния населения, сокращение неравенства в
отношении здоровья, укрепления общественного здравоохранения и обеспечения наличия устойчивых систем здравоохранения, ориентированных на нужды людей. Приведены современные механизмы реализации стратегии, в т. ч. формы направляющего стратегического руководства, общегосударственного подхода, лидерства и коллективного стратегического управления в интересах здоровья; активного использования межсекторальных подходов, создания новых типов партнерств, усиление социальной мобилизации, повышения согласованности политики, инвестиций, действий всех секторов и причастных структур. Освещаются интегральные показатели здоровья населения Украины, состояния здравоохранения, основания, принципы формирования и перспективные методические подходы к научному обоснованию новой национальной стратегии и программы развития отечественного здравоохранения с учетом концептуальных положений новой европейской политики «Здоровье - 2020».
Ключевые слова: здоровье, здравоохранение, политика, стратегия, цели, принципы, задачи, направления действий, общегосударственный подход, межсекторальный подход, стратегическое управление, лидерство, партнерство.
UDC 614. 21:362. 1
Innovational and Strategic and Practical Potential of the new European Policy «Health - 2020»
Gruzieva T. S .
Abstract. In this article, the basic principles, objectives, direction of actions, goals and priorities of the new European Policy "Health - 2020" have been analyzed.
The rationale and steps for creating this strategic document are being described. Given many challenges and demographic, socio-economic, and environmental threats, European health care systems are currently facing challenges for improving the strategy and tactics of health care activities, creating conditions for the healthy development of every individual, strengthening preventive services, increasing accessibility and quality of care, improving primary health care, improving staff training, reducing inequalities in health care, modernization of medical infrastructure.
The overall context of the concept justification, the current status and issues in health and health care in the WHO European Region have been characterized.
Effective strategies and interventions to achieve the improvement of health and welfare of the population, reducing health inequalities, promoting public health and ensuring the availability of sustainable health systems oriented to the needs of people, are presented. Four priority sectors of strategic actions have been identified, namely investing in health at all stages of life and empowerment of citizens' rights; addressing the most pressing problems for the WHO European Region regarding non-communicable and infectious diseases; strengthening of the human-oriented health care systems and public health potential, as well as preparedness for emergency, surveillance and action, ensuring the sustainability of local communities and creating a supportive environment.
Preventive direction in the new European policy is of priority. It should include a range of activities promoting healthy lifestyle, preventing of chronic non-communicable diseases, investing in the health of healthy people, establishing of a system of continuing medical education, preventing and reducing of smoking prevalence, alcohol abuse, and drug use, promotion of physical activity and development of necessary infrastructure, healthy diet, improved sexual education etc.
Current innovative mechanisms for implementing the strategy, including leadership and strategic management in public health, active cross-sectoral approaches, creating new types of partnerships, strengthening social mobility, improving policy coherence, investment and action across all sectors and structures involved, are presented.
For successful implementation of the principles and mechanisms of the new European policy «Health - 2020» in Ukraine, it is necessary to substantiate and develop national policies and programs. This is dictated by the need to reacton the new threats and challenges related to demographic, socio-economic, environmental and other changes. Population aging, increased prevalence of risk factors for chronic on-communicable diseases, as well as unhealthy lifestyle, increased incidence of chronic non-communicable diseases and related health, social and economic losses constitute a global threat not only to public health but also to economy and security. The average life expectancy of Ukrainians is almost 9 years less than in the European Union, and 6. 3 years less than average in Europe. Unhealthy lifestyle leads to high morbidity and mortality, which requires development of up-to-date advanced strategies and mechanisms for disease prevention and providing high quality care to patients.
The integral health indicators for Ukraine, current state of health, principles of perspective and methodological approaches to the scientific substantiation of the new national development policies and programs of health care, taking into account the provisions of the new concept of European policy «Health - 2020» are highlighted.
Key words: health, health care, policy, strategy, objectives, principles, direction of action, state approach, cross-sectoral approach, strategic management, leadership, partnership.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 25. 04. 2014 р.
