CC BY
47
Н. В. Данилжа
м. Донецьк
1ННОВАЦ1ЙНО-МАРКЕТИНГОВИЙ СТРАТЕПЧНИЙ РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОГО ШДПРИеМСТВА: АСПЕКТИ РОЗВ'ЯЗАННЯ КОНФЛ1КТУ ЕКОНОМ1КИ ТА ЕКОЛОГП
Постановка проблемы Характерною рисою сучас-ностi е усвiдомлення свiтовим спiвтовариством того, що соцiальний прогрес та економiчне процвггання можливi лише завдяки дбайливому вщношенню до природних багатств та шновацшнш трансформацп сощально-еко-номiчних систем як передумовам забезпечення сталого розвитку. Як зазначають С. К. Харiчков та Н. Н. Андреева, сталий, еколопчно збалансований розвиток з ура-хуванням потреб сучасного та майбутнього поколшь е iмперативом економiчного руху суспшьних систем. На-прямки подальшого пошуку шляхiв пiдвищення ефек-тивноси природокористування визначила м1жнародна парадигма сталого розвитку.
Для Укра1ни та 11 регiонiв мета переходу до стшкого екологiчно безпечного розвитку суспшьства та територи можна визначити як забезпечення високо! якостi життя на основi збалансованого рiшення проблеми сощально-еко-номiчного розвитку, збереження та вщтворення сприятли-вого навколишнього середовища. Реалiзацiя стратеги на-щонально! еколопчно! полiтики Укра1ни на перiод до 2020 року передбачае розробку планiв дiй та 1х здiйснення на нацiональному, регюнальному та галузевому рiвнях управ-лшня природокористуванням та охороною навколишнього середовища. Самим низьким рiвнем такого управлшня э рiвень суб'ектiв господарювання, тобто промислових пщприемств. Рiвень окремого суб'екта господарювання
52
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
(наприклад великого машиноб^вного пщприемства) е основною ланкою в системi взаемодй «суспшьне вщтво-рення — природне середовище», оскльки саме на мжро-рiвнi реалiзуеться виробничий процес, тобто на цьому рiв-нi вщбуваеться основний вплив на екосистему територй. У зв'язку з цим, як зазначае Б. В. Буркинський, саме на цьому рiвнi управлiння необхщно забезпечити здiйснення цшеспрямованих заходiв, що максимально знижають та застережуть можливi негативнi наслщки виробничих про-цесiв промислового пщприемства на екосистеми.
Таким чином, промисловi пщприемства — це таю елементи загально! економiчноi системи регiону, як1 без-посередньо здiйснюють взаемодiю з навколишшм при-роднiм середовищем. У зв'язку з цим, тшьки промисловi пщприемства рiзних галузей, що здiйснюють свою д1яль-нiсть в регiонi, мю^ чи локальнiй територй, здатнi запо-бiгати негативний вплив на природне середовище та зни-жати ресурсозберйання шляхом технiко-технологiчних, iнновацiйних, органiзацiйних та соцiально-економiчних вдосконалення виробничо! бази. Чим далi дiяльнiсть промислового пщприемства вщповщае водночас iнтересам регiону, мюта, локально! територй та iнтересам суспшьства (гарантом яких е держава), тим устшшше е його бiзнес-процеси, шновацшно-маркетингова дiяльнiсть, економiч-ний рют та екологiчна безпека
Анал1з досл!дженъ на публжащй Проблема стввщ-ношення економiчноl та еколопчно! складових в стратеги шновацшного розвитку промислового пщприемства завжди була актуальною в роботах впчизняних дослiдникiв, оскльки прiоритетнiсть кожно! зi складових визначити доволi складно, навiть в рамках окремого суб'екту господарювання.
Так, 1лляшенко С. М., Прокопенко О. В., Андреева Н. Н., Божкова В. В. в роботах придшяють увагу рiзним аспектам процесу еколопзацй на промислових пiдприемствах. Зокрема, С. М. 1лляшенко зазначае важливим аспект управлiння екологiчними ризиками шновацш, О. В. Прокопенко в дослщженш охоплюе в комплексi процес еколопзацй шновацшно! дiяльностi.
Але, в роботах наведених вище авторiв можна ви-дшити спшьну особливiсть — зазначаеться роль еколо-го-орiентованого виробництва в пщвищенш конкурен-тоспроможностi пiдприемства, при цьому залишаеться вiдкритим аспект стввщношення економiчних штер-есiв суб'екта господарювання та екологй територй.
Метою роботи е висвгглення аспектiв рiшення кон-флжту економiки промислового пщприемства та екологй' територй, де функцюнуе пщприемство в контекстi пробле-ми шновацшно-маркетингового стратегiчного розвитку.
Викладення основного матер!алу досл!дження. Кон-цептуальне значення еколопчно! стратегй витiкае iз сутностi концепцй сталого розвитку та передбачае до-сягнення максимального економiчного ефекту при мМмальних рас ходах ресурсiв, мтмальному негативному впливi на навколишне середовище та мшь мальному опосередкованому впливi на людину. Еколо-пчна стратегiя залежить вiд значно!' кшькост факторiв та пов'язана з шновацшно-маркетинговою стратегiею в цшому. Стратегiчну роль еколопчного управлiння в системi управлшня розвитком промислового пщприем-ства, в тому чиои iнновацiйного розвитку можна визначити наступним чином: для ефективного економiчного
розвитку еколопчний менеджмент повинен бути представлений, як зазначають С. К. Харiчков та Н. Н Андреева, на вищому рiвнi управлiння промисловим пщ-приемством, а його функцй необхщно враховувати при розробцi стратегй техшко-технолопчного розвитку, ре-алiзацil iнновацiйних розробок, в тому чиои за рахунок використання можливостей шновацшно-маркетинго-вого та швестицшного потенцiалiв та формування ор-гашзацшно! структури, адаптовано!' до змш на внутрш-ньому та зовшшньому ринках [1, с. 465].
Еколопчну стратегiю в умовах дiяльностi промислових пщприемсга необхщно розглядати як динамiчну сукупнiсть п'яти взаемопов'язаних управлiнських процесш (рис.1)
Данi процеси логiчно виикають один iз одного, та-кож юнуе стiйкий зворотнiй !х взаемозв'язок, зворотнш вплив кожного процесу (рис.1) здшснюеться не тшьки на окремi процеси (наприклад, технологiчнi або вироб-ничi), але i на усю !х сукупнiсть. Ця важлива особливють системи стратегiчного управлiння промисловими пщ-приемствами господарського комплексу регiону.
Аналiз внутрiшнього середовища промислового пщ-приемства розкривае ^ внутрiшнi можливостi та той еко-номiчний потенцiал, на як! може розраховувати пщпри-емство в процеа досягнення сво!х цшей, а також дозволяе бшьш правильно сформулювати мiсiю та пояснити власш цiлi, орiентуючись на можливостi важливих складових економiчного потенцiалу: виробничого, кадрового, швестицшного, шновацшно-маркетингового та еколопчного.
В процес визначення стратепчних цшей промислового пщприемства необхщно розв'язати конфлжт ш-тересiв економiки, територй (регюну, мiста, локально! територй) та екологй (рис.2.) На думку Н. В. Пахомово!, К. К. Рiхтер необхщно видшити два основних напрямки конфлжту iнтересiв: домiнування економiчних цшей в штересах безпосередньо пiдприемства або переважання економжо-еколопчних iнтересiв територй.
До цих двох направлень взаемодй мш: промисловими пiдприемствами та територiями, де здiйснюють свою господарську дiяльнiсть данi пiдприемства, на наш по-гляд, необхiдно добавити ще одно: взаемозв'язок еко-номiчних iнтересiв та екологй територй, що заснований на базi парадигми сталого розвитку, коли прийняття економiчних ршень (рис. 2) базуеться на нововведен-ш еколопчних програм територш, що реал1зуються на
Рис. 1. Динам1чна сукупнстъ взаемопов'язаних управлтсъких процеав, в контекстI екологгчног стратеги промислових тдприемств
2012/№1
53
Рыс. 2. Екoлoгiчна концепщя тновацшно-маркетынгового cmpаmeгiчнoгo розвытку промыслового тдпрыемства
пpинципax paцiонaльного пpиpодокоpистyвaння, era-тexнологiй та оxоpони навколишнього сepeдовищa.
В пpaктицi оцiнки eкологiчноï стpaтeгiï нeобxiдно викоpистовyвaти два вимipи:
на^ямок взаемодп, дe eкологiчнa пpогpaмa засно-вана на iнтepeсax тepитоpiï та на змiнax всepeдинi ^о-мислового шд^иемства або на ïx iнновaцiйно-мapкe-тингову взaeмодiю на змiнy цшьовж товapниx pинкiв чepeз влaснe вщобництво пiдпpиeмствa.
iнновaцiйно—мapкeтинговi та eкологiчнi цш ^о-мислового пiдпpиeмствa, якi полягають тшьки в ви-конaннi вимог дepжaви (стpaтeгiя вiдповiдностi), до-
сяг^ння конкypeнтноï пepeвaги або в досяг^нш eкологiчно сталого pозвиткy пiдпpиeмств.
Bикоpистaння eкономiчного потeнцiaлy пpомисло-вого пiдпpиeмствa в контeкстi пiдвищeння pинкового по-тeнцiaлy для змiни повeдiнки цшьового pинкy нaцiлeно на змiнy повeдiнки споживaчiв та постaчaльникiв, якi в бшьшосл випадк1в здiйснюeться чepeз змшу власно'1' по-вeдiнки (в paмкax peaлiзaцiï eкологiчниx та iнновaцiйниx щограм), aлe на в1дм1ну в1д eкологiчноï стpaтeгiï тepито-piï, чepeз ^ змiнa в1дбyвaeться на iншиx учасниюв pинкy, зовнiшнix по в1дношeнню до тepитоpiï, дe здiйснюe свою д!яльнють пpомисловe пiдпpиeмство [1, с. 466]
54
BIСHИK EKGHGMI4HGÏ HАУKИ УKPАÏHИ
1нновацшно-маркетингова стратепя промислового пщприемства, що реалiзуeться на можливоста шновацш-но-маркетингового та екологiчного потенцiалiв та наць лена на стратепчш змiни ринку може реалiзовуватися на-ступним чином: через конкуренцiю, тобто змши поведшки ринку напряму, через швестицй або шновацшно-опера-цiйнi змши, або через державне регулювання — ринкова поведшка змiнюeться в результата змши регулювання, яке шщшовано передовими пщприемствами
Як вiдмiчають спещалюти по данш проблемi, серед них Б. В. Буркинський, С. К. Харiчков [3], Н. Н. Андреева [4], А. Ендерс [5], Л. Г. Мельник [6], найбтьш загальною в тепершнш час е стратепя вiдповiдностi, що заснована на змш власно! поведiнки в контекстi еколопчних змiн, ят здiйснюються в межах державного регулювання. Необхщно констатувати той факт, що в науковш лiтературi вiдсутнiй приклад стратегй' вщповщ-ностi, орieнтовано! на змiну ринково! поведiнки в кон-курентнiй боротьбь 1нший стратегiчний орieнтир, що оснований на досягненш конкурентних переваг, через можливоста iнновацiйно-маркетингового потенцiалу. В реальнш обстановцi це складно з використанням стратегй' промислового тдприемства, що змшюе власну по-ведiнку. Для цього необхщна наявнiсть особливих акти-вiв в контекстi iнвестицiйного потенщалу пiдприeмства або технiко-органiзацiйних можливостей в контекста сукупного економiчного потенщалу.
Для досягнення конкурентно! переваги, змша по-ведiнки ринка та розв'язання конфлшту мiж економь кою та еколопею територй', по-перше, необхiдно зна-чне положення на цтьовому ринку (мати значну частку ринку); по-друге, часташе за все пiдприeмства, що реа-лiзують таку стратегiю е лидерами в галузц по-трете, так! шдприемства створюють екстернами; по-четверте, про-мисловi пiдприeмства, що мають екологiчно шкiдливi виробництва, знаходяться пiд контролем державних еколопчних оргашзацш.
Складнiсть вивчення специфши та проблематики стратегiчного управлiння шновацшно-маркетингового розвитку та еколопчно! адаптацй' до вимог ринку та територй' (репону, мюта, локально! територй', промислового пiдприeмства в рамках концепцй строго розвитку не вiдмiняe необхщноста виробiтки реалiзуeмих практичних мiр (наприклад, впровадження загального рециклiнгу або впровадження бтьш жорстких стандартiв сер!! ISO 14000, впровадження еколопчно чистих технологш).
В роботi Н. Н. Андреево! [4] зазначаеться, що так! мiри базуються на узгоджених умовах переходу до ста-лого розвитку, а саме:
якюне перетворення технiко-технологiчного способу виробництва, який в шновацшних принципах повинен забезпечувати збереження еколопчних систем в межах розв'язання можливого конфлшту мiж еконо-мшою пiдприeмства та екологieю територй, а також !х здатнiсть бути основою для розвитку;
змша в галузевш структурi економiки, в тому числ^ пiд впливом територй (регiону, мюта, локально! територй) з акцентом на розвиток еколопчно нейтральних Г! секторiв, включаючи сферу послуг, освгги;
формування екологiчно безпечно! моделi ринкових вщносин, коригування ринкових провалiв в природоох-раннiй сферi (ризики техногенних ситуацш територй);
в 2012/№1
модифшащя цiннiсних та цiльових прiоритетiв на-цюнально! макро- мезоекономiчно! полiтики, реаль зацiя полiтики екологiчного регулювання, що орieнтуe господарсьт ланки на шновацшш нововведення та еко-логiчнi швестицй, а споживачiв — на слщування еколо-гiчно направленiй системi переваг.
Висновки: В щлому, у вщношенш до старопромисло-вих регiонiв Укра!ни та високо урбанiзованих мiст переход до сталого еколого-економiко-технологiчного розвитку промислових пiдприeмств повинен забезпечувати зба-лансоване ршення проблем соцiально-економiчного розвитку територш з урахуванням еколого-маркетингового фактору. При цьому необхщне послщовне виршення ряду задач iнновацiйного розвитку промислових пщприемств:
стимулювання природоохоронно! дiяльностi в рамках оновлення технологш на основi шновацш та мо-дершзацй старопромислових пiдприeмств, що мають як правило високий рiвень зносу основних виробничих фовддв (найбiльш в умовах еколого-економшо-техно-лопчно! стiйкостi Донецького, Луганського, Запорiзь-кого та Днiпропетровського репошв Укра!ни);
здйснення диференщацй урбанiзованих мют старопромислових регiонiв Укра!ни та розробка визначених стандартiв режиму еколопчно! безпеки в рамках трансфор-мацй промислового регiонального комплексу [7, с. 277];
стабшзащя еколопчно! ситуацй за рахунок шнова-цiйно-орieнтовано! екологiзацй економiчно! дiяльностi в рамках структурних переваг промислових пщприемств, в тому чи^ за рахунок реал1зацй можливостей шновацшно-маркетингового потенщалу пщприемства.
Лггература
1. Харичков С. К. Модельное представление стратегического экологического управления устойчивым развитием предприятия /С. К. Харичков, Н. Н. Андреева, Е. Н. Мар-тинюк // В кн. «Методы решения экологических проблем», Вып.3. ; под ред. Л. Г. Мельника, Е. В. Шкарупы. — Сумы : изд-во СумГУ,2010. — с. 461-471.
2. Концепщя Стратегй нацюнально! еколопчно! полгтики Укра!ни на перюд до 2020 року. Схвале-но Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 17.10.2007 р. №880-р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : //www. kmu. gov. ua.
3. Буркинский Б. В. Природопользование: Основы экономико-экологической теории : [монография] / Б. В. Буркинский, СК. Харичков, В. М. Степанов. — Одесса : ИПРЭЭИ НАН Украины,1999 — 350 с.
4. Андреева Н. Н. Экологически ориентированные инвестиции: выбор решений и управление : [монография] Н. Н. Андреева. — Одесса : ИПРЭЭИ НАН Украины,2006. — 536 с.
5. Эндерс А. Экономика окружающей среды. Введение /А. Эндерс. — К. : Либ!дь,1995 — 168 с.
6. Мельник Л. Г. Еколопчна економ^ : пщручник / Л. Г. Мельник. — 4-е вид. — Суми : ВТД «Ушверситетська книга», 2006. — 346 с.
7. Дубницкий В. И. Экологические ориентиры устойчивого развития региона в рамках трансформации промышленного комплекса / В. И. Дубницкий, С. А. Ма-ковецкий // В кн. «Методы решения экологических задач» Вып.3. ; под ред.. Л. Г. Мельника, Е. В. Шкарупы. — Сумы : изд-во СумГУ,2010. — с. 263-278.
55
