CC BY
11
де: — = {1 ^^¡к = пр;1 р], ь = 1,НаЧ } - тривалiсть робочого циклу про-
цесу поздовжнього вiдрiзання смуг у Ь-iй АЧМ, хв.;
• - = {Т-к = ^к = Г[ш|Д'к;Ьпр;1р],8 = МЬ5 },ь = 17НаЧ } - тривалiсть
робочого циклу процесу поперечного розкроювання смуг 8-о! "сггки" на заготовки, отриманих з Ь-о! АЧМ, хв.;
• ТШпп = {1 шшпП = ], Ь = 1,НаЧ } - тривалiсть робочого ходу поперечного штовхача при перемiщеннi закладки плит Ь-о! АЧМ для вiдрiзання смуг, хв.;
• ТШпз = {— = f[дЬ-к ], Ь = 1,НаЧ } - тривалшть робочого ходу поздовжнього штовхача при перемщент усiх смуг Ь-о! АЧМ для вiдрiзання заготовок, хв.;
• ТПс = {тЗ-ПС = {1— = Цш^к ], 8 = 1, пЬЧк }, Ь = 1,Нач } - тривалiсть процесу звiльнення стола ввд групи смуг 8-о! "сiтки" Ь-о! АЧМ тсля поздовжнього розкроювання закладки плит, хв.
=п= (- ( - 1 -1
Т1ЗПП /гжлзпп /,зпп хгг ачт1 ач« \ ■ < ттач \ _ „
¡к = (ТЬ]к = = ^Дьjk], 8 =1,ЛЬ]к У Ь = 1,Н-к) - тривалiсть процесу звiльнення стола вщ заготовок, отриманих зi смуг 8-о! "сiтки" Ь-о! АЧМ тсля поперечного розкрою, хв.
У вираз1 (19) 1 (20) запис +1 у дужках означае, що для вщр1зання, на-приклад, трьох смуг потр1бно чотири пропили, бо один пропил використову-еться для надання базових кромок. Необхщно також зазначити, що тривалос-т робочих ход1в поздовжнього чи поперечного пилкових супорт1в е р1зними, у загальному випадку залежать вщ величини пройденого шляху (довжини дЬчТ чи ширини шЬчк), висоти пропилу Ьпр та тривалост роботи (м1ри затуп-
лення) р1зального шструменту tрi. Тривалост не робочих (зворотних) ход1в пилкових супорт1в переважно залежать тшьки вщ пройденого шляху. Необ-хщно також зазначити, що у деякому сучасному розкршному обладнанш зворотний хщ будь-якого пилкового супорта в рахунок не береться, оскшьки тсля виконання робочого ходу вш опускаеться вниз 1 на зворотному шляху рухаеться тд столом, водночас шдшмаеться притискна балка 1 розкроюваний матер1ал рухаеться вперед для виконання нового пропилу. У такому випадку до уваги береться тшьки робочий хщ пилкового супорта.
Вщношення заповнення смугами ширини АЧМ до !! робочо! ширини або заповнення довжини смуги заготовками до !! робочо! довжини викорис-товуеться шд час визначення тривалост робочого ходу вщповщно поздовжнього { поперечного штовхач1в. Якщо ж ширина чи довжина АЧМ повшстю не використовуеться, то здшснюеться перемщення вщповщних штовхач1в тшьки на зайнят частини матер1алу. Невикористаш залишки АЧМ зштов-хуються з1 стола на транспортер наступною закладкою плит.
Наведена вище методика е придатною для розрахунку тривалостей робочих цикшв процеЫв поздовжнього { поперечного розкроювання вЫе! плити або !! головно! та основно! частин на Г-под1бних двопилкових кутових установках. Вона також може використовуватися { для шшого обладнання, наприклад, ф1рми "Schwabedissen" з верхшм розмщенням пилкових супорт1в { вщповщним перемщенням стол1в-кареток, а також з деяким уточненням
для багатопилкових верста^в-автома^в фiрми "AnThon" з одноразовими операщями поздовжнього i поперечного розкрою.
Висновки
1. Виявлено, що на продуктившсть роботи автоматичних лiнiй розкрою в основному впливае ll' структура пилкових установок, яка визначаеться перелiком i кiлькiстю поздовжнiх i поперечних пилкових супортiв, що забез-печують реалiзацiю сформованих карт розкрою ПДМ на заготовки. З'ясовано, що важливий вплив на продуктивнiсть роботи розкршного обладнання мае принцип роботи лши, який визначаеться наявнiстю промiжних столiв - бу-ферних накопичувачiв, якi дають змогу паралельно виконувати поздовжш та поперечнi пропили, зменшуючи при цьому майже удвiчi тривалють робочого циклу процесу розкрою одше! закладки плит.
2. Встановлено, що тривалють робочого циклу процесу основного розкрою протягом деякого планового перюду може характеризувати увесь отриманий план розкрою, а протягом деякого промiжку часу - розкрш деякоИ закладки плит. Кожному робочому циклу процесу розкрою, що характеризуе оптимальний план розкрою, вщповщае графж реалiзацil карт розкрою, а та-кож властива структура виконуваних операцш i певна тривалють кожно!' зок-рема. Графж реалiзацil карт розкрою призначений для дотримання строкiв i забезпечення плану постачання меблевих заготовок замовнику. Шд структурою циклу треба розумгги перелш основних i допомiжних операцш, необхщ-них для виготовлення заготовок, а також стввщношення витрат часу на !х ви-конання, включаючи всi перерви. Пiд тривалiстю робочого циклу процесу розкрою закладки плит розумшть час, протягом якого ПДМ шдлягають розкрою з моменту !х завантаження у технологiчне обладнання до моменту розванта-ження окремих частин матерiалу, готових заготовок чи деталей.
Лггература
1. Германское оборудование для деревообработки. Каталог справочник. - FG Holz, 1998. - 210 с.
2. Деревообрабатывающее оборудование. Каталог. - М.: ВНИИПИЭНлеспром. -1991, т. 1. - 204 с.
3. Дудюк Д.Л., Загвойська Л.Д., Максим1в В.М., Сорока Л.Я. Елементи теори автоматичних лЫй: Навч. поабник. - Кшв-Льв1в: 1МЗН, 1998. - 192 с.
4. Козлов Г.И. Оптимизация раскроя листовых древесных материалов. Дис. канд. техн. наук. - М.: МЛТИ, 1986. - 169 с.
5. Максим1в В.М. Методи обгрунтування ефективних вар1анпв лшш меблевого ви-робництва/ Дис.... д-ра техн. наук: 05.05.07. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999. - 380 с.
6. Проспекти ф1рми "GibenImpianti", 1тал1я. - 1996, 2000.
7. Проспекти фiрми "Schwabedissen", ФРН. - 1998, 2000, 2001.
8. Тарасенко В.М., Вихрева В.В. Оборудование мебельного производства. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 304 с.
9. Тихомиров Б.И. Разработка и внедрение на предприятиях оптимального раскроя материалов. Автореф. канд. экон. наук. - М. - 1967. - 23 с.
(Продовження буде)
Розшл IV
ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ В Л1СОВИРОБНИЧОМУ КОМПЛЕКС!
УДК 338.242 Проф. Б.М. Мiзюк, д-р екон. наук - RbeiecbKa КА
1НСТИТУЦ1ЙНА РОЛЬ ТА ЕВОЛЮЦ1ЙНИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ
в1тчизняних шдприемств
Проблемнi ситуацп, що виникають у процесi трансформаци eKOHOMÏ4HHx вщно-син, пов'язанi з переглядом шституцшно'1 ролi низових елементiв господарсько'1 систе-ми, в ролi яких виступають пiдприeмства. Розглянутi B3aeMHÏ очшування i сподiвання мiж пiдприeмствами та економiчними i соцiальними суб'ектами зовшшнього оточен-ня. Розкрито фактори та шляхи подальшо'1 стабшзаци суб'eктiв господарювання.
Prof. B.M. Mizyuk - Commercial Academy of Lviv
The Institutional Role and The Evolution Way of development of native
Enterprises
The problematic situations which rise in the process of transformation of economic relations delt with the review of the institutional role of low elements of economic system. These elements are enterprises. Mutual hopes and expectations between the enterprises and economical and social subjects of environment are considered in the article. The factors and the ways of the stabilization of social subjects are shown.
Проблемш ситуаци, що виникають у процес трансформаци економ1ч-них вщносин, пов'язаш з переглядом iнституцiйноï рол1 низових елеменпв господарсько1' системи, в рол1 яких виступають шдприемства. У статт роз-глянут взаемш очжування i спод1вання м1ж шдприемствами та економ1чни-ми i сощальними суб'ектами зовшшнього оточення. Розкрит фактори та шляхи подальшоï стабшзаци суб'ектiв господарювання.
Пiдприемство займае особливе мюце в життедiяльностi сучасного сус-пiльства i виступае основним структуротворним мiкросоцiумом суспiльства. У ньому, зокрема, поеднуються трудов^ матерiальнi i фiнансовi ресурси для виробництва продукци та послуг. Крiм того, шдприемства е джерелом задово-лення потреб у товарах i послугах, а також мюцем прикладення робочоï сили бшьшосл працездатного населення. Трудовий колектив пiдприемства виступае первинним сощальним утворенням, де поеднуються iндивiдууми i со-цiум, i через нього реалiзовуються потреби людини в громадянському призна-
ченнi. Взаемодн мiж шдприемствами певною мiрою визначаються правовим середовищем держави i служать моделлю взаемостосункiв юридичних осiб рiзноманiтних форм власностi.
На нашу думку, роль шдприемства як iнституцiйного економiчного су-б'екта можна оцiнювати по^зному. По-перше, основне призначення шдпри-емства полягае у забезпеченш певного доходу його власникам. По-друге, суть шдприемства, насамперед, полягае у виробнищв товарiв та послуг i задово-ленш матерiальних потреб суспiльства. Важливим е й те, що шдприемство виконуе функщю забезпечення зайнятостi населення. Однак, насправд^ роль пiдприемства в житл суспiльства е набагато ширшою, а питання про те, яким воно мае бути у в^чизнянш економщ, е набагато складшшим. Отож виникае необхщшсть системно оцiнювати суттевi ознаки шдприемства на сучасному етат становлення економiки.
Для цього слiд визначити перелж очiкувань i сподiвань вщ шдпри-емства економiчними i сощальними суб'ектами, i навпаки - очжувань та мож-ливостей задоволення рiзноманiтних потреб пiдприемства економiчними i сощальними суб'ектами. Зокрема, в ролi останшх виступають: населення i його окремi групи (працiвники пiдприемства, члени !хшх сiмей, акцiонери, швес-тори, власники тощо); iншi пiдприемства (реальш i потенцiйнi партнери, кон -куренти, власники нових технологш, фшансових та матерiальних ресурсiв тощо); банки; податковi органи; науково-дослiднi та проектно-конструкторсью оргашзацн; мiсцевi i державш органи виконавчо! i законодавчо! влади; нав-чальнi заклади i т.п. Зокрема, населення очжуе вiд шдприемства забезпечення робочими мюцями i вщповщно засобами до iснування, а також можливост самореалiзацil у колективi, матерiально! i морально! пiдтримки в надзви-чайних ситуацiях, отримання доходiв вiд вкладень у певне шдприемство, попит на оргашзацшно-технолопчш шноваци тощо. Вiд iнших пiдприемств очь куються: попит на товари та послуги; залучення кадрiв, що отримали квалiфi-кацiю та досвiд роботи на певному шдприемствц отримання доходiв вiд за-собiв, вкладених у певне шдприемство; попит на новi технологи тощо.
З боку банюв вщ пiдприемства очiкують попит на кредити та банювсью послуги, вчасне повернення кредит1в та вiдсоткiв на них. Податковi органи також оч^ють вiд пiдприемства своечасно! сплати податюв до бюджету. Науко-во-дослщш та проектно-конструкторськi органiзацi! сподiваються на попит щодо науково-дослiдних та конструкторських розроблень. Мiсцевi та державнi органи виконавчо! та законодавчо! влади оч^ють достатнiй обсяг податкових надходжень для формування державного i мiсцевого бюдже^в, а також реаль зацi! структурно! пол^ики в реорганiзацi! економiки. Навчальш заклади, у свою чергу, оч^ють попит на пiдготовлених спецiалiстiв тощо.
Виходячи з перелiченого вище, шдприемство сподiваеться та очiкуе вiд навколишнього середовища на таке. Вiд населення - попиту на товари та послуги, залучення робочо! сили, шновацшних пропозицш, залучення за-собiв через щнт папери, вiдданостi працiвникiв штересам пiдприемства, виз-нання його суспшьно! цiнностi, пiдтримки в надзвичайних ситуащях. Вiд ш-ших пiдприемств сподiваеться попиту на пропоновану продукцiю та послуги, залучення квалiфiкованих кадрiв, котрi набули позитивного досвiду на шших
шдприемствах, отримання доходiв вiд 3aco6iB, як були вкладенi в iншi шдприемства, попиту на HOBi технологи. Вщ банюв - отримання довготермь нових i короткотермiнових кредитiв, яюсного депозитно-кредитного обслу-говування. Вiд науково-дослщних i проектно-конструкторських органiзацiй -пропозицш щодо потрiбних технологiчних iнновацiй. Вщ податкових органiв - надання податкових шльг i вiдтермiнувань платежiв до бюджету. Вщ мюце-вих та державних оргашв виконавчо! та законодавчо! влади - бюджетного фь нансування, замовлень на продукщю та послуги, координащю дiяльностi з ш-шими пiдприемствами, створення i пiдтримки зовтштх умов дiяльностi, а також шформацшно! пiдтримки.
З цих позицiй можна зробити висновок, що основне призначення шдприемства - це здшснення виробничих i вщновлювальних процесiв вщповщ-но до вимог i потреб суспшьства, держави, власникiв, трудового колективу, дшових партнерiв тощо. Доцiльнiсть юнування та функцiонування конкрет -ного шдприемства визначаеться плато спроможним попитом на його продукти та послуги, а також мюцем у структурi матерiально-фiнансових потокiв i ролi в життезабезпеченш населення.
Отже, функцi! пiдприемства е багатогранними i складними. Особливо це стосуеться сощально! функцi!, оскiльки взаемш сподiвання й очiкування пiдприемства i населення лежать в основi юнування суспiльства. Iншi функци пiдприемства стимулюють на мiкроекономiчному рiвнi рух матерiальних, фь нансових та iнформацiйних потоюв, перемiщення робочо! сили та реалiзують дiю економiчних сил у конкуренцп.
Для обгрунтованого вироблення лiнi! поведшки пiдприемства в умовах нестабiльного економiчного середовища потрiбен глибокий аналiз внутрш-нього i зовнiшнього середовищ шдприемства i спiвставлення його результатiв з сучасним уявленням про шдприемство в рамках економiчно! теори.
Бiльшiсть шдприемств Укра!ни зараз перебувае у кризовому станi i е збитковими. Сума взаемних заборгованостей перевершуе сумарний обсяг гро-шових засобiв на рахунках у банках, е низькою швестицшна активнiсть. Бшь-шiсть пiдприемств взагалi не робить капiтальних вкладень, а вс наявнi засоби спрямовують на оплату пращ i поповнення оборотних засобiв. Внутрiшня си-туацiя на бшьшосп пiдприемств характеризуеться такими процесами:
• самовдентифшащя шдприемства на юридичному р1вш як цшсно! та обособлено! ввд 1нших соцюеконом1чних структур системи;
• позищювання шдприемства на ринку його дiяльностi;
• трансформация форми власност шдприемства;
• змша напрям1в дiяльностi, тобто диверсиф1кащя номенклатури продукци, по-купщв i постачальнишв, змша сегменпв регюнального i галузевого риншв, сшввщношення м1ж внутршшми i зовшшшми стимулами оновлення продукци, технологи, змши конкурентного статусу шдприемства тощо;
• змша вкладу колективу шдприемства, розрив юнуючих рашше функцюналь-них, формальних i неформальних зв'язшв мiж членами колективу;
• пошук нових форм i метод1в управл1ння шдприемством.
Всi цi процеси призводять до нестабiльностi внутрiшньо! обстановки, змши меж, розмiрiв i сфери дiяльностi пiдприемства. У такiй ситуаци дрiбнi пiдприемства кон'юнктурного типу характеризуються достатньою мобшьшстю
для cвoeчacнoï pеaкцiï нa змiнy пoпитy, aле вoднoчac cтaють чутливими дo внyтpiшнix кoнфлiктiв, неcтaчi oбopoтниx зacoбiв, немoжливocтi oтpимaння дoвгoтеpмiнoвиx тa cеpедньoтеpмiнoвиx ^еди^в тoщo. Великi пpoмиcлoвi пiдпpиeмcтвa шеднують iнcтитyцiйнy cтaбiльнicть з фyнкцioнaльнoю неега-бiльнicтю, щo cyпpoвoджyeтьcя пocтiйними пpocтoями i зpивaми виpoбничoгo пpoцеcy, зaтpимкoю виплaти зapoбiтнoï плaти пpaцiвникaм, зaбopгoвaнicтю пеpед iншими пiдпpиeмcтвaми тa бaнкaми.
Pеaльнicть пеpелiчениx вище пpoцеciв xapaктеpизyeтьcя як oб,eктив-ними, тaк i cyб,eктивними пpичинaми. З oднoгo 6o^, вoни пoяcнюютьcя цш-кoм зpoзyмiлими тpyднoщaми вxoдження кpaïни в шве coцiaльнo-екoнoмiчне cеpедoвище pинкoвoï екoнoмiки, a з дpyгoгo - pезyльтaтoм cyб,eктивнoï ш-ведiнки пiдпpиeмcтв в yмoвax невизнaченocтi пopядкy екoнoмiчнoгo pефop-мyвaння i пеpеxoдy дo pинкoвиx вiднocин.
Анaлiз cтaтиcтичниx дaниx, пyблiкaцiй y зacoбax мacoвoï iнфopмaцiï i pезyльтaтiв вибipкoвиx oбcтежень пiдпpиeмcтв, iнтеpв,ювaння ïx кеpiвникiв cвiдчить, щo бaгaтo acпектiв фyнкцioнyвaння пiдпpиeмcтв мoжнa пoяcнити з тозицш кoнцепцiï мфiзичниx ocí6". Зпдш з цieю кoнцепцieю ocнoвними ac-пектaми pинкoвиx i пoзapинкoвиx екoнoмiчниx взaeмoдiй виcтyпaють не шд-пpиeмcтвa, a ocoби, щo мaють змoгy виpiшyвaти вiд iменi пiдпpиeмcтв. Вшь-нa кoнкypенцiя нa pинкy тoвapiв тa пocлyг пocтyпaeтьcя мicцем змoвi чи ^o-тиди фiзичниx ocí6, щo чacтo нaбyвae не лише пpoтипpaвнoгo, aле й ^и-мiнaльнoгo cпpямyвaння. Пicля poзвaлy плaнoвo-aдмiнicтpaтивнoï одетеми i децентpaлiзaцiï yпpaвлiння пiдпpиeмcтвa зaлишилиcя пpaктичнo единими щ-лicними, opгaнiзaцiйнo тa юpидичнo cтiйкими cтpyктypними cклaдoвими еш-нoмiки кpaïни. Ha пiдпpиeмcтвa, пo cyтi, лiг веcь тягap екoнoмiчнoï i co-цiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi, щo paнiше poзпoдiлявcя y вЫй веpтикaлi гaлyзевиx i влaдниx opгaнiзaцiй. Однoчacнo в Укpaïнy збiльшивcя штж iмпopтниx то-вapiв, щo бaгaтopaзoвo пocилив кoнкypентний тиcк нa в^гоня^го виpoбни-кa. Kpiм тoгo, кеpiвники пiдпpиeмcтв пoзбyлиcя метoдичнoï пiдтpимки y пи-тaнняx yпpaвлiння в швж yмoвax, ocкiльки пoпеpеднi poзpoбки тa pекoмен-дaцiï безнaдiйнo зacтapiли, a шв^ як пpaвилo, е зaвжди недocкoнaлими пеpек-лaдaми зaxiдниx мaтеpiaлiв, щo непpидaтнi дo yмoв пеpеxiднoгo пеpioдy. Дo вcьoгo тoгo дoдaвcя пеpеpoзпoдiл влacнocтi, щo змycилo пеpевеcти yвaгy з питaнь opгaнiзaцiï i yпpaвлiння нa питaння зaбезпечення влaди чеpез титул влacнocтi. У цж yмoвax бaгaтo пiдпpиeмcтв oпинилocя m межi icнyвaння, a yпpaвлiння зaзнaлo знaчнoï негaтивнoï тpaнcфopмaцiï.
Ha цей чac виниклa пpoблемa бaнкpyтcтвa пеpевaжнoï бiльшocтi шд-пpиeмcтв, a це, y cвoю чеpгy, веде дo poзвaлy бiльшoï чacтини вiтчизнянoгo ви-poбникa i, вiдпoвiднo, дo cеpйoзниx i дoвгoтpивaлиx coцiaльниx нacлiдкiв.
^шук пpичин пoглиблення екoнoмiчнoï кpизи пoв,язaний iз вcтaнoв-ленням фaктopiв, шр здiйcнюють негaтивний вплив нa ешшмжу кpaïни нa вcix ïï piвняx. ïx дoцiльнo пoдiлити нa тaкi гpyпи:
• мaкpoекoнoмiчнi, щo визнaчaють xapaктеp мaкpoекoнoмiчнoгo oтoчення тд-
пpиeмcтвa i виникaють в pезyльтaтi мaкpoекoнoмiчнoгo pегyлювaння;
• мезoекoнoмiчнi, щo пoв'язaнi з гaлyзевoю i pегioнaльнoю cтpyктypaми, i ви-никaють у pезyльтaтi пoведiнки тa взaeмoдiй пiдпpиeмcтв у paмкax веpти-кaльниx гocпoдapcькo-фiнaнcoвиx yтвopень;
• мiкpoекoнoмiчнi, щo пoв'язaнi 1з взaeмoдieю пiдпpиeмcтв мiж coбoю na г0-pизoнтaльнoмy piвнi;
• нaнoекoнoмiчнi, щo crocy^i^ пoведiнки i ocoбливocтей взaeмoвiднocин пpaцiвникiв безпocеpедньo na пiдпpиeмcтвi.
Haведенi ^упи фaктopiв, нa нaшy думку, визнaчaють як мoжливocтi cтaбiлiзaцiï, тaк i зaгpoзи пoглиблення кpизoвoï cитyaцiï. Щ0д0 пiдпpиeмcтв дoмiнaнтними виcтyпaють, нacaмпеpед, нaнoекoнoмiчнi фaктopи. Вoни вик-ликaють негативш нacлiдки гocпoдapювaння як нa пiдпpиeмcтвax, тaк i в ек0-н0мщ кpaïни зaгaлoм. Хapaктеpними pиcaми цж фaктopiв e:
• poзpив м1ж ocoбиcтими iнтеpеcaми кеpiвникiв тa iнтеpеcaми тpyдoвoгo ro-лективу, щo пpизвoдить дo ROнфлiRтниx cитyaцiй;
• piзкa piзниця в oплaтi npauj кеpiвникiв i виROнaвцiв:
• диcбaлaнc м1ж R0p0TR0- i дoвгoтеpмiнoвими iнтеpеcaми пiдпpиeмcтвa в 6ír R0p0TR0теpмiн0вaниx, щo пpизвoдить дo неcтaбíльнocтí:
• Ropyпцíя na вcix píвняx yпpaвлíння í влaди;
• 0бмеження вíльнoï pинR0вoï кoнкypенцiï, cтвopення píзнoмaнíтниx бap'epíв для вxoдження в phkor;
• Rpимíнaлíзaцiя екoнoмiчниx вíднocин мíж фíзичними ocoбaми, иеввдп0вщ-нícть тoвapниx í фíнaнcoвиx п0ток1в;
• неефеRтивнícть виRopиcтaння oбмежениx pеcypciв.
Ha нaшy думку, ocнoвнoю ^ичин0ю п0яви cитyaцiй, к0ли пoведiнкa фiзичниx ocí6 зaмiнюe пoведiнкy юpидичниx ocí6, e pеaкцiя пiдпpиeмcтвa нa пoтpaпляння в "з0ну виживaнням. Втpaтивши з0втшт i внyтpiшнi opieнтиpи i звичш виpoбничi тa iнcтитyцiйнi зв'язки, пiдпpиeмcтвa oпинилиcь в мapгi-нaльнoмy п0л0женш. Сдин0ю мет0ю для бiльшocтi пiдпpиeмcтвa cтaлo ca-мoвиживaння, щ0 у cвiдoмocтi пpaцiвникiв тpaнcфopмyвaлиcь в нaмaгaння будь-як0ю цiнoю збеpегти poбoтy як джеpелo дoxoдy. Однaк цi джеpелa д0-xoдy для pядoвиx пpaцiвникiв i кеpiвникiв cтaли piзними, a ïx п0ведшга - piз-нocпpямoвaнoю. Пoявa oпиcaнoгo екoнoмiчнoгo явищa, m нaш п0гляд, e не витдк0в0ю пpoмiжнoю лaнкoю нa шляxy pефopмyвaння екoнoмiки в ocтaннi poки, a зaкoнoмipним pезyльтaтoм тpивaлoгo пpoцеcy змш. Це пiдтвеpджyeть-cя i пеpioдизaцieю poзвиткy екoнoмiки к0лишнь0г0 CPCP i незaлежнoï Ук-païни пiд кутом видiлення caмocтiйниx екoнoмiчниx взaeмoвiднocин ^бл. 1).
З тaбл. 1. зpoзyмiлo, щ0 xapaктеp yпpaвлiння щ0д0 piвня cyб,eктiв to^í-д0вн0 знижyвaвcя. Пеpеxiд д0 пеpioдy мЕкoнoмiки фiзичниx ocí6" cтaв гаотд-к0м бaгaтoлiтньoï тенденци мдpoбленням ocнoвниx екoнoмiчниx cyб,eктiв. В oc-тaннe деcятилiття е^шм^ нiби зa iнеpцieю дocить неп0мггн0 пеpеcкoчилa пе-pioд мЕкoнoмiки пiдпpиeмcтв" i зyпинилacь у фaзi "Екoнoмiкa фiзичниx ocí6".
Але нacтaння ^eï фaзи не бул0 неминучим. ^втки, вoнa певн0ю мi-poю бyлa cпpoвoкoвaнa piшеннями в xoдi мaкpoекoнoмiчниx pефopм. Свi-д0ме пocлaблення впливу m пiдпpиeмcтвa з б0ку ви^^вч^ opгaнiв влaди, пopyшення життeзaбезпечyвaльниx функцш пiдпpиeмcтвa, неpoзyмiння poлi пpивaтнoï влacнocтi у cyчacнiй екoнoмiцi i пеpебiльшення poлi тaк звaнoгo "вiдчyття гocпoдapя" у пiдвищеннi ефективнocтi дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa, a
також посшшна приватизацiя як шдприемств, так i !хшх iнфраструктур приз-вели до надмiрного вiдокремлення приватних i громадських iнтересiв i зак-риття можливостей для соцiального компромiсу у суспшьствь
Табл. 1. Перюдизащя розвитку економши
Перюд Ключов1 поди Тип правлшня Самостшш еко-ном1чш агенти Умовна назва
40-50 роки Реформа управлшня 1941 року Централь зований Держава "Економша держави"
Юнець 50-х - середина 60-х рр. Господарська реформа 1957 р. Регю-нальний Економ1чш райо-ни, раднаргоспи "Економша регюшв"
Середина 60-х - середина 70-х рр. Економ1чна реформа 1965 р. Галузевий Галузев1 мшс-терства "Економша галузей"
Середина 70-х - середина 80-х рр. Реформа управлшня промисловштю 1973р. Генеральш схеми управлшня промисловштю Пвдгалузе-вий Головш управлшня мшс-терств, Всесоюз-т промислов1 об'еднання "Економша пвдгалузей"
Середина 80-х - середина 90-х рр. Перебудова 1985р. Заводський Велик! шдпри-емства об'еднання "Економша великих пвд-приемств"
1992-1994 рр. Приватизащя Цеховий Пвдприемства, мал1 пвдприем-ства, спшьш пвдприемства, 1 т.д. "Економша малих пвд-приемств"
1995-1999 рр. Чекова, шслячекова приватизащя 1ндив1-дуально-груповий Кершники пд-приемств, тдроздь л1в, ф1зичш особи "Економша ф1зичних ос1б"
Викликае певний iнтерес аналiз трьох останшх перiодiв становлення економiки у пострадянський перiод. Попередньо, у дореформений перюд, т-сля тривалих пошуюв i експериментiв у сферi оплати пращ, матерiального i морального стимулювання працi керiвникiв, склалася система, в якш благо-получчя керiвника визначалося, в основному, двома факторами: значушдстю пiдприемства у структурi галузевих прюрите^в i ступенем виконання основ-них планових показниюв дiяльностi пiдприемства. На реалiзацiю такого тд-ходу працювала вся господарсько-виробнича iдеологiчна система. У результат на якийсь час було досягнуте певне зближення особових i службових штерешв переважно! бшьшосп керiвникiв пiдприемств. Цей етап ми умовно назвали "Економжою пiдприемствам.
Шсля розвалу управлшсько! вертикалi зовнiшня складова оцiнки дiя-льностi керiвникiв самостшних пiдприемств практично вiдiйшла на заднш план. Вплив оцiнки з боку трудового колективу, що i рашше не вiдiгравав особливо! ролi, в умовах розширення повноважень керiвникiв звiвся до мшь муму. Це пов'язане також iз введенням контрактно! системи найму на роботу. У таких умовах не могли не вийти на перше мюце особист штереси керiвни-кiв. До того ж при рiзкому економiчному спадi задоволення матерiальних ш-тересiв керiвникiв не обов'язково пов'язане з результатами роботи шдприемс-тва i часто досягаеться шляхом використання службового становища. Зрозу-
мшо, що iнтереси керiвникiв як фiзичних oci6 вступають у протирiччя з ште-ресами колективу, але у ситуацй, коли вiдсутня система конкретно! вщповь дальностi керiвникiв, набирае силу тенденщя одноособового прийняття pi-шень на основi власних iнтеpесiв. Таким чином, швидко пройшовши пеpiод "Економши малих пiдпpиемствм, економiка кра!ни увшшла у стабiльну фазу мЕкономiки фiзичних осiб". Основна причина цього криеться в недосконало-му законодавствi i, насамперед, у законi "Про шдприемства i пiдпpиемницьку дiяльнiсть", в якому практично вщсутт демокpатичнi норми управлшня. А це, у свою чергу, призвело до широкого запровадження авторитарного стилю управлшня шдприемствами.
Очевидно, що ця фаза активно сприяе розвитку економiчно! кризи i е несумюною iз становленням правово! держави i розвитком у напрямку ш-дустpiального або, тим бiльше, постiндустpiального суспшьства. Подальше керування господарськими структурами в цьому напрямку призведе до ви-черпання наявних ресурЫв, нагромадження сощальних пpотиpiч i пониження морального piвня населення. Кpiм того, здобуття невиробничих доходiв фь зичними особами за рахунок перерозподшу нацiонального доходу i прав вла-сностi може призвести до критично! ситуацй в масштабах держави. Отож подальше поглиблення фази "Економши фiзичних оЫб" пов'язане з групуван-ням економiчних суб'екпв, що мають спiльнi iнтеpеси.
Можливi два ваpiанти подальшого ходу подш. Перший - поглиблення розриву мiж кеpiвниками i колективами i створення горизонтальних структур легально чи нелегально об'еднаних кеpiвникiв пiдпpиемств, державних i му-нiципальних пpацiвникiв piзного piвня. Другий ваpiант пов'язаний iз набли-женням iнтеpесiв колективу пiдпpиемства i його кеpiвництвом, створенням вертикально штегрованих економiчно ефективних господаpсько-фiнансових структур, як сприяли б розвитку економiки. Перший ваpiант веде до "мафiза-цй" економiки, переходу до нового перюду "Економiки кpимiнальних груп", посилення структурного i поведiнського монополiзму, обмеженню конкурен-цi! тощо. Другий ваpiант означае консолщащю, введення демократизму в уп-pавлiннi на всiх piвнях економжи, зближення iнтеpесiв при певному взаемно-му i добpовiльному !х самообмеженш. Власне, другий ваpiант дае змогу реа-лiзувати пеpехiд до соцiально-оpiентовано! ринково! економiки. Постае пи-тання про створення таких оpганiзацiйно-економiчних механiзмiв, якi дали б змогу здшснити швидку коpекцiю цiльових установок i курсу становлення менеджменту пiдпpиемств. Цшком зpозумiло, що такi унiвеpсальнi мехашзми зараз вiдсутнi. Але потpiбно послщовно розробляти та впроваджувати у практику дiяльностi пiдпpиемств доцiльнi в цих вщношеннях заходи.
Л1тература
1. Клейнер Г.Б., Тамбовцев В.П., Качалов Р.М. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность. - М.: Экономика, 1977. - 286 с.
2. М1зюк Б.М. Системш основи теори та шструментарш менеджменту шдприемства. - Льв1в: Коопосвгга, 2000. - 418 с.
