CC BY
45
УДК 616.12-008.331.1-036.86:614.8.067
А. В. Іпатов,
Ю.І. Коробкін,
І. В. Дроздова,
І.Я. Ханюкова
Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності (дир. - проф. А. В. Іпатов)
ІНФОРМАЦІЙНА технологія аналізу ІНВАЛІДНОСТІ ВНАСЛІДОК АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
Ключові слова: аналіз часових рядів, регресійний аналіз, прогноз, інвалідність, доросле й працездатне населення Key words: analysis of time rows, regressive analysis, prognosis, disability, adult and capable of working population
Резюме. В работе представлена информационная технология анализа динамики и прогнозирования инвалидности вследствие артериальной гипертензии в Украине. Показано, что одним из компонентов информационной технологии может быть анализ часовых рядов, базирующийся на регрессионном подходе; разработан и апробирован алгоритм процесса моделирования. Данная технология дает возможность оценивать динамику инвалидности вследствие артериальной гипертензии среди взрослого и трудоспособного населения Украины; определять степень риска инвалидности по данной патологии в разных регионах страны; выделять административные области с высоким риском, в которых в первую очередь необходимо улучшить организацию работы медико-социальных экспертных комиссий.
Summary. Information technology of dynamics and prognostication of caused by arterial hypertension in Ukraine is analyzed. It is shown that analysis of time rows may be one of the components of information technology based on regressive approach; the algorithm of design process is worked out and approved. This technology gives an opportunity to estimate the dynamics of disability due to arterial hypertension among the adult and able to work population of Ukraine; to determine the degree of risk of disability caused by this pathology in the different regions of country; to distinguish administrative areas with a high risk, in which it is first of all necessary to improve organization of work of medico-social expert commissions.
Проблема артеріальної гіпертензії (АГ) давно вийшла за рамки суто медичної й стала соціальною проблемою, що впливає на здоров’я нації, визначаючи тривалість життя кожної людини. її значущість підтверджено Державним статусом «Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні», спрямованої на зниження захворюваності, інвалідності й смертності внаслідок підвищення артеріального тиску (АТ) [4].
В Україні стандартизований за віком показник поширеності АГ у міській популяції становить 29,6% та не відрізняється серед чоловіків і жінок. У сільській популяції поширеність АГ сягає 36,3%, у тому числі серед чоловіків - 37,9, серед жінок - 35,1% [2]. Поширеність хвороб системи кровообігу за період 1999-2008 рр. серед дорослого населення збільшилась в 1,6 раза, захворюваність - в 1,3 раза; поширеність усіх форм АГ зросла в 1,8 раза, а виявлення хворих -в 1,4 раза. Обсяги диспансерного нагляду за дорослими й працездатними пацієнтами із хворобами системи кровообігу суттєво не змінились (з 57,9 до 58,7%; та з 70,1 до 67,6%); із АГ (49,4 до 78,4%; та з 67,9 до 83,8% відповідно). Дані тен-
денци свідчать про поліпшення якості діагностики АГ й своєчасне виявлення пацієнтів з тяжким перебігом хвороби [4, 11]. Проте проблема «мовчазного вбивці», як ще називають АГ, ще далека від остаточного розв’язання.
Інвалідність внаслідок хвороб системи кровообігу останніми роками посідає перше рангове місце у структурі первинної інвалідності дорослого й працездатного населення України. Протягом 2005-2009 років відбулось зменшення питомої ваги як даного класу хвороб, так і АГ у структурі первинної інвалідності серед дорослого й працездатного населення (з 27,6 до 23,7% і з 20,4 до 20,1%; та з 1,7 до 1,1% і з 1,9 до 1,2% відповідно) [7]. За результатами проведеного ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» 20-річного проспективного дослідження, наявність АГ підвищує ризик загальної смертності в 4,5 раза у чоловіків та в 2,0 раза у жінок [3].
Оцінюючи ефективність виконання «Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні», реалізовуючи директиви «Національної програми розвитку охорони здоров’я України на 2006-2011 роки», Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, спря-
мованих на зниження захворюваності, інвалідності та смертності внаслідок підвищення АТ, необхідно послідовно розвивати матеріальну базу й підвищувати інформаційну спроможність охорони здоров’ я в цілому та служби медико-соціальної експертизи зокрема [5, 6]. На сьогоднішній день чекають вирішення питання, що стосуються запобігання й зниження рівня інвалідності внаслідок АГ; медичної та професійної реабілітації інвалідів в Україні; використання сучасних інформаційних технологій при взаємодії лікувально-профілактичних і медико-соціальних установ.
Мета роботи - розробити інформаційну технологію аналізу інвалідності внаслідок артеріальної гіпертензії.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Аналіз інвалідності дорослого й працездатного населення у 2000-2009 роках проводився за даними статистичної звітності [6-8]. Вивчали показники первинної інвалідності дорослого й працездатного населення по Україні та в розрізі адміністративних територій. Для розробки інформаційної технології було використано методи математичної статистики: аналіз часових рядів та регресійний аналіз [1, 9, 10, 12]. Аналіз часових рядів базувався на регресійному підході, при якому прогнозування проведено за таким алгоритмом: упорядкування минулих даних, згладжування часового ряду, виділення тренду, визначення рівня тренду, обчислення сезонності, розрахунок даних прогнозу, оцінка довірчого інтервалу із заданим рівнем вірогідності [10, 12]. Дані розрахунки виконані за допомогою пакета програм, розроблених у середовищі Вогіа^ БеірЬі 7.0 [1, 13].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
За даними статистичної звітності з 2000 до 2009 року, показник первинної інвалідності дорослого населення знизився на 14,2% (з 54,1 до 46,4); а показник первинної інвалідності населення працездатного віку зріс на 1,7% (з 52,8 до 53,7 на 10 тис. населення). Первинна інвалідність внаслідок хвороб системи кровообігу за цей же термін серед дорослого населення зменшилась на 31,7% (з 16,1 до 11,0), серед населення працездатного віку збільшилась на 1,9% (з 10,7 до 10,9 на 10 тис. населення). Дещо інші тенденції спостерігалась щодо АГ: показник первинної інвалідності внаслідок гіпертонічної хвороби за цей же термін серед дорослого й працездатного населення зменшився на 64,2 і 42,8% (з 1,4 до
0,5; та з 1,4 до 0,8 на 10 тис. населення) [7]. Проте такий аналіз не дає можливості узагальнення
за певний проміжок часу та розрахунку динаміки інвалідності на майбутнє.
За даними моделювання лінійного тренду, протягом 2000-2009 років по Україні середній рівень первинної інвалідності дорослого населення становив 51,8; населення працездатного віку - 54,8 на 10 тис. населення. За розрахунковими даними, в подальшому передбачається зниження даного показника щодо дорослого населення до 46,6 і 49,3 та зростання - стосовно населення працездатного віку до 56,2 і 62,2 на 10 тис. населення.
Серцево-судинні захворювання посідають провідне місце серед причин інвалідності населення України. Розрахункові дані показали, що середні рівні первинної інвалідності внаслідок хвороб системи кровообігу за цей же термін серед дорослого й працездатного населення становили 14,0 і 11,0 на 10 тис. населення; а в подальшому відбуватиметься зменшення до 11,0 даного показника щодо дорослого населення та зростання до 11,7 стосовно населення працездатного віку. У той же час середні показники первинної інвалідності внаслідок АГ за вказаний період серед дорослого й працездатного населення становили 0,8 і 1,0 на 10 тис. населення. Дані прогнозу показали, що в подальшому відбуватиметься зменшення цього показника серед дорослого (до 0,3 і 0,2) й працездатного населення (по 0,5 на 10 тис. населення) (табл.).
За даними моделювання перші рангові місця за рівнем інвалідності дорослого населення внаслідок АГ за останні 10 років серед областей України займали: АР Крим, Чернівецька, Вінницька, Одеська та Волинська області. По відношенню до рівня інвалідності дорослого населення України в 2000 і 2009 роках відносний ризик був більшим у Вінницькій (1,85 і 2,40), Волинській (2,08 і 1,60), Одеській (1,92 і 2,60), Черкаській (1,62 і 1,20), Чернігівській (1,15 і 1,20), Чернівецькій (1,15 і 3,00) областях. У 2009 році він зріс у Полтавській (1,80) та Миколаївській (2,00) областях.
За розрахунковими даними, відбуватиметься зменшення первинної інвалідності дорослого населення внаслідок АГ у цілому, а також у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях та в Києві й Севастополі. Протилежні тенденції спостерігатимуться в АР Крим, Київській, Миколаївській та Чернівецькій
11/ Том XVI/ 2
141
областях. Серед адміністративних територій України, за даними прогнозу, найвищі рангові місця займатимуть Вінницька, Луганська та Одеська області.
Дещо інші тенденції спостерігатимуться щодо населення працездатного віку (табл.). За даними моделювання, перші рангові місця за рівнем інвалідності населення працездатного віку внаслідок АГ за останні 10 років займали: Чернівецька, Одеська й Волинська області. По відно-
шенню до рівня інвалідності працездатного населення України внаслідок цієї патології в 2000 і 2009 роках відносний ризик був більшим у Вінницькій (1,50 і 2,17), Волинській (2,21 і 1,83), Одеській (1,64 і 2,83), Черкаській (1,64 і 1,17), Чернігівській (1,14 і 1,33), Чернівецькій (1,14 і 3,00) областях. У 2009 році відносний ризик зріс ще й у Житомирській (1,33), Київській (1,50), Луганській (1,33), Миколаївській (2,17 та Полтавській (1,83) областях.
Середнє значення показника первинної інвалідності внаслідок артеріальної гіпертензії серед дорослого й працездатного населення (за даними моделювання) у розрізі областей України за 2000-2009 роки та короткостроковий прогноз
Адміністративні території Первинна інвалідність
дорослого населення населення працездатного віку
середнє значення на 10 тис. нас. короткостроковий прогноз середнє значення на 10 тис. нас. короткостроковий прогноз
АР Крим 2,15 -4,40 1,12 0,23
Вінницька 1,93 1,43 1,74 1,16
Волинська 1,68 0,73 1,83 1,21
Дніпропетровська 0,85 0,35 0,97 0,55
Донецька 0,78 0,10 0,99 0,17
Житомирська 0,69 0,56 0,90 0,75
Закарпатська 0,13 0,12 0,14 0,20
Запорізька 0,57 0,53 0,68 0,80
Івано-Франківська 1,05 0,00 1,36 -0,04
Київська 0,32 0,58 0,43 0,82
Кіровоградська 0,26 0,07 0,28 0,00
Луганська 1,02 0,89 1,36 1,20
Львівська 0,74 0,51 1,02 0,70
Миколаївська 1,29 1,81 1,62 2,43
Одеська 1,79 0,83 2,04 1,24
Полтавська 1,10 1,06 1,24 1,45
Рівненська 1,42 -0,38 1,60 -0,20
Сумська 0,49 0,01 0,67 0,00
Тернопільська 0,45 0,17 0,54 0,10
Харківська 0,53 0,21 0,53 0,33
Херсонська 0,24 0,03 0,30 0,08
Хмельницька 0,80 -0,31 0,95 -0,65
Черкаська 1,47 -0,42 1,60 -0,38
Чернівецька 2,07 2,60 2,58 3,60
Чернігівська 0,90 0,25 1,16 0,56
Київ 0,64 -0,74 0,71 -0,59
Севастополь 0,09 -0,15 0,08 -0,11
Україна 0,88 0,36 1,06 0,51
Дані моделювання свідчать про зниження в Україні первинної інвалідності населення працездатного віку внаслідок АГ в цілому, а також у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях, АР Крим та в Києві й Севастополі. Зростання показника інвалідності внаслідок цієї патології передбачається в Закарпатській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Полтавській та Чернівецькій областях. Серед адміністративних територій України за розрахунковими даними перші рангові місця займатимуть такі області: Чернівецька, Миколаївська та Полтавська.
Отримані показники первинної інвалідності дорослого та працездатного населення внаслідок АГ за 2010 рік дещо відрізнялись від розрахункових. Це пов’язано, на нашу думку, із демографічними та соціально-економічними проблемами в сьогоднішній Україні; із наявністю додаткових чинників, що впливають на рівень інвалідності населення (соціальної підтримки інвалідів, регіональної специфіки оцінки критеріїв визначення та оформлення клініко-експертного діагнозу) [4]. Факт інвалідності визнається тільки після його юридичного оформлення, і тому кількість осіб із стійкими порушеннями здоров’ я, що призводить до повної втрати або зниження працездатності, за розрахунковими даними може бути значно вищою, ніж за офіційними даними.
Перспективами подальших досліджень проблем інвалідності є розробка моделі моніторингу інвалідності населення України з визначенням переліку показників, що відстежуються, джерел інформації та її періодичності, рівнів спостереження, програмного забезпечення для інформаційної підтримки функціонування медико-соціальної експертизи. Досліджуючи інвалідність як соціальний феномен суспільства, необхідно удосконалити підходи до моніторингу інвалідності в регіонах України, аналізу показників первинної й накопиченої інвалідності до-
рослого і працездатного населення, створення сучасних інформаційних технологій, які б охоплювали моделі, методи та програмне забезпечення для підтримки прийняття експертного рішення лікарями медико-соціальних експертних комісій.
ВИСНОВКИ
1. Поліпшення здоров’ я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг належної якості, підвищення ефективності медико-соціальної допомоги, як передбачено програмою економічних реформ в Україні на 2010-2014 роки, необхідно проводити шляхом як реформування системи охорони здоров’я, так і впровадження сучасних доведено ефективних медичних технологій.
2. Однією із складових інформаційної технології оцінки динаміки інвалідності в Україні може бути аналіз часових рядів, що базується на регресійному підході. Проте для визначення багатофакторних залежних тенденцій необхідно використовувати складніше моделювання, враховуючи при цьому неоднозначність соціально-економічних, демографічних, індустріальних, політичних та інших особливостей розвитку регіонів. Надалі, на підставі розпізнавання образів, планується побудова довгострокового деталізованого прогнозу з можливістю управління найбільш імовірнісними подіями на різній стадії їх розвитку.
3. Аналіз динаміки інвалідності внаслідок артеріальної гіпертензії (за допомогою сучасних інформаційних технологій) дає можливість виділити регіони з високим ризиком інвалідизації внаслідок цієї патології, в яких необхідно удосконалювати організаційно-методичну роботу з лікарями лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів; обговорювати випадки пізнього скерування до медико-соціальних експертних комісій хворих на гіпертонічну хворобу; стан і причини первинної та накопиченої інвалідності; заходи з реабілітації інвалідів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Афифи А. Статистический анализ. Подход с использованием ЭВМ: [монография] / А. Афифи, С. Эйзен. - М. : Мир, 1982. - 488 с.
2. Горбась І.М. Епідеміологічні та медико-со-ціальні аспекти артеріальної гіпертензії // І. М. Горбась // Укр. кардіол. журнал. - 2010. - Додаток 1. - С. 16-21.
3. Кваша О.О. Популяційна оцінка внеску фак-
трів ризику серцево-судинних захворювань в смертність за даними 20-річного проспективного дослідження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. мед. наук: спец. 14.01.11 «Кардіологія» / О.О. Кваша.
- К., 2008. - 40с.
4. Коваленко В.М. Реалізація Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні / В. М. Коваленко, Ю. М. Сіренко, А. П. Дорогой //
11/ Том XVI/ 2
143
Укр. кардіол. журнал. - 2010. - Додаток 1. - С. 6-12.
5. Лехан В.М. Стратегія розвитку системи охорони здоров’я : український вимір / В. М. Лєхан, Г. О. Слабкий, М. В. Шевченко. - К. , 2009. - 50 с.
6. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за
2007 рік: (Аналітико-інформаційний довідник) / В. В. Марунич, А. В. Іпатов, Ю. І. Коробкін [та ін.] ; за ред. В. М. Князевича. - Д. : Пороги, 2008. - 102с.
7. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за
2008 рік: (Аналітико-інформаційний довідник) / В. В. Марунич, А. В. Іпатов, Ю. І. Коробкін [та ін.] ; за ред. В. М. Князевича. - Д. : Пороги, 2009. - 116 с.
8. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за
2009 рі: (Аналітико-інформаційний довідник) / В. В. Марунич, А. В. Іпатов, Ю. І. Коробкін [та ін.] ; за ред. В. М. Князевича. - Д. : Пороги, 2010. - 127 с.
9. Приставка О.П. Статистичний аналіз в АСОД. Кореляція. Регресія.: навч. посібник / О.П. Приставка, П.О. Приставка, С.О. Смирнов. - Д.: РВВ ДНУ, 2001.
- 120 с.
10. Приставка О.П. Статистичний аналіз в АСОД. Часові ряди: редагування, прогнозування: навч. посібник / О.П. Приставка, П.О. Приставка, С.О. Смирнов. - Д.: РВВ ДНУ, 2001. - 120 с.
11. Свіщенко Є.П. Виявлення та лікування артеріальної гіпертензії в Україні : реальність та перспективи / Є. П. Свіщенко // Укр. кардіол. журнал. - 2010.
- Додаток 1. - С. 13-16.
12. Статистична обробка даних / В. П. Бабак, А. Я. Білецький, О.П. Приставка [та ін.]. - К.: МІВВЦ, 2001.
- 388 с.
13. Хобзей М.К. Деякі аспекти організації медичної допомоги в Україні / М. К. Хобзей // Мед. перспективи. - 2010. - № 4. - С.4-7.
♦
