Інформаційна модель елементів системи гарантування пожежної безпеки Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

5. ШФОРМАЦШЙИШ ТЕХНОЛОГИ

ГАЛУЗ1

УДК 681.3:614 Доц. О.Б. Зачко, канд. техн. наук; тж. В.Б. Федан -

Львiвський ДУ БЖД

1НФОРМАЦ1ЙНА МОДЕЛЬ ЕЛЕМЕНТ1В СИСТЕМИ ГАРАНТУВАННЯ ПОЖЕЖНО1 БЕЗПЕКИ

Розглянуто складовi елементи системи гарантування пожежно1 безпеки на ос-новi розроблення 11 шформацшно1 моделi. Запропонованi тдходи до удосконалення системи гарантування пожежно1 безпеки, що грунтуються на тдвищенш ефектив-ностi кожно1 з 11 складових пiдсистем. Проаналiзовано iнтенсивнi та екстенсивнi чинники розвитку галузi. Запропоновано пiдходи до класифшацп iнформацiйних технологш пiд час пiдготовки фахiвцiв сфери цившьного захисту як iнтенсивного чинника розвитку тдсистеми навчання та тренування в системi гарантування по-жежно1 безпеки.

Ключов1 слова: шформацшна модель, iнформацiйнi технологи, система гаран-тування пожежно1 безпеки.

Актуальнiсть проблеми. Система гарантування пожежно! безпеки вь д1грае велику роль у держав1 [1]. 11 комплексна 1ерарх1чна багатор1внева структура з великим числом зв'язюв, як характеризуються децентрал1защею 1 розподшом функцш за оргатзацтними та функцюнальними ознаками, зу-мовлюе значну складтсть задач управлтня системою [2].

Таким чином, на баз1 тформацшно1 дескриптивно1 модел1 елемент1в системи гарантування пожежно1 безпеки, висвггаено1 в робот [3] комплек-сний критерт ефективност функцюнування системи гарантування пожежно1 безпеки можна оцшити за допомогою таких чинниюв:

• тдсистема управл1ння та контролю, А;

• тдсистема оргатзаци та служби, В;

• тдсистема навчання та тренування, С.

Тобто комплексний критерт ефективност функцюнування системи гарантування пожежно1 безпеки можна виразити так:

Z=f(A, B, C).

У цьому випадку, забезпечення найкращо1 ефективност д1яльност1 системи гарантування пожежно1 безпеки е розв'язком задач! отримання найкращо1 якост вщ д1яльност1 11' складових елемент1в Z=f(A, B, С)^тах.

Ми в цьому дослщжент придшимо увагу складовт системи гарантування пожежно1 безпеки - шдсистем1 навчання та тренування.

Основт задач1 вдосконалення ц1е1 тдсистеми потр1бно виршувати через використання сучасних тформацтних технологт. Забезпечення яюс-ного попередження пожеж та швидко1 1х лжвщаци неможливе без ефективно-го функцюнування тдсистеми навчання та тренування. Водночас, яюст результата роботи ще1 складово1 системи гарантування пожежно1 безпеки пот-ребують широкого застосування сучасного р1вня науково-техтчного прогре-

су та новггшх шформацшно-телекомушкацшних технологiй. Стратегiчний напрям розвитку освгга МНС передбачае запровадження у навчально-вихов-ний процес новггшх педагопчних технологiй та науково-методичних досяг-нень, створення ново! системи шформацшного забезпечення на базi телеко-мушкацшних мереж з доступом до 1нтернету.

Лiтературний та iнформацiйний аналiз. 1стотний крок до штеграци Украши в шформацшний простiр Свропи зроблено у Лондош (Велика Брита-нiя) в червш 2007 р. - шдписано Угоду про взаемоз'еднання нащонально1 на-уково-осв^ньо: телекомушкащйно1 мережi "Уран" з европейською науково-освiтньою мережею ОЕАКТ-2 [4]. Ця подiя вiдкривае новi можливостi вхо-дження Украши до Свропейського iнформацiйного простору i доступу до на-укових та освпшх iнформацiйних ресурсiв, зокрема електронних бiблiотек, баз даних, iнформацiйних пошукових систем, до вщдалених центрiв комп'ютерних обчислень i наукових даних, ресурсiв дистанцшного навчання.

Основна частина. На пiдставi вiтчизняного та закордонного досвiду можна сказати, що забезпечення ефективного функщонування будь-якого об'екта, зокрема пiдсистеми навчання та тренування, досягаеться поеднанням механiзмiв iнтенсивного та екстенсивного шляху розвитку. Зобразимо це схематично на рис. 1.

Анашзуючи сучасний стан функщонування шдсистеми навчання та тренування в системi впчизняно! освiти, можна помггати як iнтенсивнi, так i екстенсивнi чинники И розвитку.

Пщсистема навчання та тренування в систем! гарантування пожежно!

Рис. 1. Чинники розвитку шдсистеми навчання та тренування

Проанашзуемо динамжу основних показникiв дiяльностi науки в Ук-ршт за 1995-2006 рр. [5]. На гiстограмi (рис. 2) можна побачити в динамщ зростання таких показниюв, як кшьюсть докторiв та кандидатiв наук, що мо-же свiдчити про частку екстенсивно1 складово1 галузi. Проте це стосуеться тшьки випадку, коли щ показники сприймати як чинник робочо1 сили.

Для того, щоб описати якiснi характеристики, ми взяли показник, що характеризуе ефектившсть функщонування галузi науки загалом - обсяг ви-конаних наукових та техшчних робiт (млн грн). Модель залежност обсягу виконаних наукових та техшчних робгт вiд кiлькостi науковцiв найкраще описуеться полiномом II порядку:

y = 41,597-x2 - 63,1^x + 1154 (1)

де: y - обсяг виконаних наукових та техшчних робгг (млн грн); x - кшьюсть науковцiв (осiб).

81 ООО-

Рис. 2. Динамка показнишв дiяльностi науки Украти у 1995-2006pp.

Коефщент детермшаци ще1" моделi R св^ить про те, що на 99,35 % змшу обсягу виконаних наукових та техшчних робгг можна пояснити змшою чисельностi науковцiв (рис. 3).

Рис. 3. Трендова модель обсягу виконаних наукових та техшчнихpo6im

Що стосуеться механiзмiв штенсивного розвитку тдсистеми навчання та тренування в системi гарантування пожежно1' безпеки, то варто зазначити, що в данш статт окреслюються пiдходи до використання таких чинниюв ш-тенсивного розвитку тдсистеми, як зростання якост процесу навчання через використання засобiв навчання та тренування (проте це не просте збшьшення ïx кiлькостi), якi охоплюють здобутки iнновацiйних технологш та науково-теxнiчного прогресу.

Сучасний стан розвитку свггового суспiльства характеризуеться рiз-ким збiльшенням темпiв росту науки, техшки та теxнологiй, як впливають на процес створення i експлуатаци теxнiчниx систем навчання та тренування фаxiвцiв, якi працюють у галузi лiквiдацiï надзвичайних ситуацiй. Такий роз-виток суспiльства призводить до появи на св^овому ринку величезного ма-сиву номенклатури найменувань програмних та техшчних засобiв навчання

та тренування. К^м того ускладнюеться структура побудови та управлшня системами дистанцiйного навчання, зростають вимоги до використання в них шформацшно-телекомушкацшних технологiй та !х експлуатацп. Керувати такими технiчними системами можливо лише за умови залучення сучасних iнформацiйних технологiй з метою забезпечення оптимальност використання шновацшних засобiв навчання та тренування.

Виршити таку задачу можливо, об'еднуючи техшчш системи навчання та тренування в автоматизований техшчний комплекс iз подальшим вико-ристанням iнтегральних шформацшних технологiй, здатних виконувати бага-тофункщональну задачу. Створення систем навчання та тренування такого типу можливо за умови здшснення класифжацп засобiв навчання та тренування в системi гарантування пожежно! безпеки. Створення науково обгрун-товано! класифжацп повинно систематизувати наявну класифжащю техшч-них систем навчання та тренування в системi гарантування пожежно! безпеки з врахуванням стану справ у пожежнш галуз^ вiдображати перспективу роз-витку потреб, забезпечувати оператившсть И використання, прогнозувати розвиток вше! галузг

Зростання потоку шформаци в пожежнiй галузi, вплив науки та людсько! дiяльностi зумовлюе не лише об'ективну необхiднiсть вдосконален-ня всiх технiчних засобiв навчання та тренування, а й принципово шшу ощн-ку результатiв дiяльностi оперативно-рятувальних пiдроздiлiв та технiчних систем i технологiй в надзвичайних ситуацiях. Основна мета ще1 класифжацп - забезпечити пошук необхiдних засобiв навчання i тренування, технологи та техшчш системи для шдготовки фахiвцiв у системi гарантування пожежно1 безпеки. Такий шдхщ до класифжаци дае змогу конструювати, планувати та органiзовувати розроблення шдсистеми навчання та тренування в системi гарантування пожежно! безпеки (рис. 4)._

Об'екти

Вфтуальн!

навчальш

середовшца

1Л45 (системи

управлшня дистанцшкими курсами)

Центри дкстакцшного тестування

X

1нгеракшвн1 тренаж ери

Тренаж ери з пжвщацп НС

Вфтуапыо лабораторд

Електрикк Вйлютеки

Навчальш та

тренувальт

комплекси

—

Навчальш

мультимедшш

комплеки

Навчальш

лаб оратор и

Психолого-

тренувальннн

комплекс

шдготовки

пожежних та

аваршно-

рятувальних -

дружин

3 ас оби навчання

Електронш натопали

Пп ер-текстов 1 засоЬи навчання

Мультимедиа« та ■шшшга засо би качания

I

Персонал

Оператор и

1нформашйно-

2ХОВ1ДКОВ1

системи

Словники

термиов,

глоесари

Тыотори

Wap-ресурси

Рис. 4. Класифжащя засобiв навчання та тренування в системi гарантування

пожежно'1 безпеки

Розглянемо деяк засоби навчання та тренування, що представлен в класифшаци. Останнiм часом багато уваги придшяеться вiртуальним лабора-торiям [6]. За умов, коли вартють обладнання для пожежогасшня достатньо велика для ВНЗ, а задача оптимiзацii використання ушкально! техшки е до-сить актуальною, практичний iнтерес викликае розроблення методiв вщдале-ного доступу до високотехнологiчних лшш для ефективнiшого 1х використання. Основш принципи роботи вiртуальноi лаборатори полягають в наяв-ностi програмно-апаратного комплексу, що дае змогу користувачу з мережi 1нтернет управляти обладнанням. Для демонстраци роботи об'екта управлш-ня повинно бути передбачено веб-камеру.

Здiйснений аналiз показуе, що добре вщпрацьована система вiртуаль-них лабораторш значною мiрою компенсуе вiдсутнiсть прямого контакту з обладнанням для пожежогасшня внаслщок використання широкого спектру можливостей вiртуальних лабораторш. Розвиток засобiв оргашзаци роботи в вiртуальних лабораторiях дасть змогу здшснювати експерименти з реальним обладнанням навчальним закладам, що не мають його в наявностг При цьому дуже важлива кооперацiя ВНЗ як всередиш краши, так i з закордонними нав-чальними закладами. Сторонш заклади, що не мають такого обладнання, от-римають можливють вивчати складнi технологiчнi комплекси шляхом вико-нання на них технолопчних операцiй через мережу 1нтернет.

Висновки. У дослщженш розглянуто iнформацiйну модель елеменлв системи гарантування пожежно! безпеки на основi аналiзу iнтенсивних та ек-стенсивних чинникiв li розвитку. Це уможливило розглянути iнтенсивнi чин-ники розвитку цiеi галузi на прикладi однiеi з и головних складових - шдсис-теми навчання та тренування. Запропоновано класифжащю шформацшних технологiй пiдтримки процесу пiдготовки фахiвцiв сфери цивiльного захисту.

Л1тература

1. Закон УкраТни "Про пожежну безпеку" 17.12.1993 р., № 3745_XII // Вщомосп Верховно* Ради. - 1994. - № 5.

2. Брушлинский Н.Н. Системный анализ деятельности государственной противопожарной службы : учебник / Н.Н. Брушлинский. - М. : МИНЬ МВД России, 1998. - 255 с.

3. Зачко О.Б. 1нформацшш технологи в навчанш та тренуванш фахiвцiв галузi пожеж-но! безпеки / О.Ь. Зачко // Пожежна безпека. - 2007. - № 10. - С. 195-201.

4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uran.org.ua - офщшний сайт мережi URAN.

5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua - офщшний сайт Державного ком^ету статистики Украши:.

6. Кожаев Е.А. Концепция создания виртуальной среды для проведения лабораторного практикума на производственном оборудовании / Е.А. Кожаев, Г.Ю. Маклаков, Г.Г. Максакова // Образование и виртуальность - 2007 : сб. научн. трудов 11-й Междунар. конф. Украинской ассоциации дистанционного образования / под общ. ред. В.А. Гребенюка и В.В., Др. Киншука, В.В. Семенца. - Харьков-Ялта : Изд-во УАДО, 2007. - С. 176-182.

Зачко О.Б., Федан В.Б. Информационная модель элементов системы обеспечения пожарной безопасности

Рассмотрены составные элементы системы обеспечения пожарной безопасности на основе создания ее информационной модели. Предложены подходы к классификации информационных технологий при подготовке специалистов сферы гражданской защиты как фактора интенсивного развития отрасли.

Ключевые слова: информационная модель, информационные технологии, система обеспечения пожарной безопасности.

Zachko O.B., Fedan V.B. Information model of elements of system providing fire safety

The component elements of the system of providing of fire safety are examined on the basis of development of it information model. The classification of information technologies is at preparation of specialists of civil defence are offered.

Keywords: information model, information technologies, system of providing of fire safety. _

УДК 674.047 Доц. О.М. Петрiв, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ОПТИМ1ЗАЦ11 РЕЖИМ1В ПРЕСУВАННЯ ДЕРЕВНОСТРУЖКОВО1 ПЛИТИ

Побудовано алгоритм оптимiзацii режимiв пресування. Внаслщок розв'язку оп-тимiзацiйноi задачi визначають параметри функцп, яка задае змшу тиску преса в се-редиш процесу пресування.

Вступ. Процес пресування деревностружкових плит можна розбити на 4 фази: А - початок гарячого пресування тсля з1мкнення плит преса, В - початок тдвищення вологост та температури в середиш плити, С - досягнення температури плити понад 100 °С, Б - досягнення максимального тиску паро-газовоi сумшь Власне, на фаз1 Б доцшьно, не шдшмаючи плит преса, плавно зменшувати його тиск. Внаслщок цього зменшиться пдродинам1чний тиск тонких зовтштх шар1в i парогазова сумш спрямуеться до поверхш ДСП i через граничний шар м1ж деревностружковою плитою i плитами преса про-никатиме в зовшшне середовище. Проте чинними технолопчними шструкщ-ями, як доводить практичний досвщ, не можна встановити настання фази Б. Представлена в [1] математична модель дае змогу виявити момент часу, коли настае активне випаровування, а результати чисельноi реал1зацп мате-матичноi модел1 можна використати для оптим1зацп режим1в пресування.

Постановка задачь Найбшьш вживана (базова) д1аграма пресування [2] складаеться з таких пром1жк1в часу: [т0, т1] - наростання дii преса; [т1, т2], - зiмкнення плит преса та його постшна дiя; [т2, т3] - розiмкнення плит преса та послаблення його дп. Якщо проаналiзувати часову змшу тиску парогазово!" сумiшi в плит на дiлянцi [т1, т2], то в деякий момент часу тк значення цiеi ве-личини е максимальним i процес тверднення клею завершився (0=0к1), а це означае, що плита прогр^а i втрата частини пари не мае ютотного значення. Власне в цей момент часу доцшьне поступове послаблення тиску преса для бшьш штенсивного проникнення пари в зовшшне середовище, бо, як показали дослщження [3], навггь при зiмкнених плитах преса значна и частина по-кидае плиту. Проте тиск преса зменшуеться не довшьно, а враховуються таю чинники: тиск преса в момент часу тк мае бути бшьшим вiд мiцностi клейових з'еднань i зменшуватись так, що пiд час розкриття плит преса його величина була б бшьша, тж тиск парогазово1' сумiшi на поверхнi. Це обме-ження вводиться для того, щоб не допустити стрибкоподiбного збшьшення