CC BY
110
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й ТА ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
УДК 378.147:004.9:005(091)
Н. Т. ТВЕРЕЗОВСЬКА, Д. Ю. КАСАТК1Н
1НФОРМАЦ1ЙНО-ОСВ1ТНе СЕРЕДОВИЩЕ НАВЧАННЯ: 1СТОР1Я ВИНИКНЕННЯ, КЛАСИФ1КАЦ1Я ТА ФУНКЦIÏ
Розклавши термт «тформацшно-освтне середовище» на dei cmadoei «тформацшне середовище» i «освтне середовище», ми до^дили суттсть цього поняття, принципи та тдходи, що склалися в науц до його визначення. Здшснено класифiкацiю середовища за рiзними ознаками, а саме: мiрою глобaльностi; видом кнування; типом управлтня; напрямом сустльно-значущих завдань тощо. Розглянуто аспекти, яю влaстивi середовищу. У контекстi дослiдження показано мiсце тформацшного простору в сукупностi тформацшних середовищ i мiсце людини в ньому.
Ключовi слова: тформацшне середовище, освтне середовище, ттернет, тформацшний простiр, педaгогiчнa система.
Н. Т. ТВЕРЕЗОВСКАЯ, Д. Ю. КАСАТКИН
ИНФОРМАЦИОННО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ СРЕДА ОБУЧЕНИЯ:
ИСТОРИЯ ВОЗНИКНОВЕНИЯ, КЛАССИФИКАЦИЯ И ФУНКЦИИ
Разложив термин «информационно-образовательная среда» на две составляющие: «информационная среда» и «образовательная среда», исследовали сущность данного понятия, принципы и подходы, которые сложились в науке к его определению. Осуществлена классификация среды по различным признакам, а именно: степени глобальности; видом существования; типом управления; направлением общественно-значимых задач и т.д. Рассмотрены аспекты, присущие среде. В контексте данного исследования показано место информационного пространства в совокупности информационных сред и месте человека в нем.
Ключевые слова: информационная среда, образовательная среда, интернет, информационное пространство, педагогическая система.
N. Т. TVEREZOVSKA, D. Y. KASATKIN
INFORMATIONAL AND EDUCATIONAL LEARNING ENVIRONMENT: THE HISTORY, CLASSIFICATION AND FUNCTIONS
Expanding the term «informational-educational environment» into two components: the «informational environment» and «educational environment», we explored the essence of the concept, principles and approaches that have developed in science to its definition. Performed classification environment on different grounds, namely the degree of globality, the existence of views, the type of management; direction of socially important problems, etc. The aspects inherent in the environmen are examined. In the context of this study show the position information area in the aggregate information environments and man's place in it.
Keywords: information environment, the educational environment, the Internet, information space, educational system.
190 HayKOBi записки. Серiя: Педагопка. — 2011. — № 3.
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й _ТА ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
У сучасному свiтi спостерiгаeться залежнiсть мiж професiйними успiхами фахiвцiв i яюстю 1хньо1 пiдготовки з iнформацiйних технологш, що здебiльшого визначаеться не обсягом засвоеного ними змюту знань, як швидко змiнюються, особливо у сферi iнформацiйних технологiй, а рiвнем розвитку мислення, умiнням самостiйно навчатися впродовж життя, безперервно самовдосконалюватися. Постае проблема розглянути, як впливае процес трансформаци iнформацiйного середовища на якiсть навчання студентiв, гхнш саморозвиток i самовдосконалення.
Зростання вимог до шформацшно! дiяльностi фахiвцiв, зумовлюе необхiднiсть впровадження шформацшних технологiй з метою пiдвищення результативности iнтенсивностi й iнструментальностi гхньо! професшно! дiяльностi. Дослiдженням цих процесiв присвячено науковi доробки О. Андреева, В. Красшьшково!, Н. Тверезовсько!, Н. Краудер, Б. Скшер. Використання iнформацiйних ресурав дозволяе позбутися рутинно! роботи, тдвищуючи тим самим як1сть професшно! д1яльносп. Традицiйнi дидактичнi вимоги характеризують так властивостi iнформацiйних освiтнiх ресурсiв як науковють, доступнiсть, проблемнiсть, наочнiсть, активiзацiя дiяльностi, адаптивнiсть, iнтерактивнiсть. А отже фахiвцi, що працюють в системi освiти повиннi не тiльки знати, де i як знайти необхвдш навчальнi матерiали в телекомунiкацiйних мережах, але умии використовувати подiбнi мережi в рiзних аспектах навчання, знати, як представити змiст навчальних предмепв за допомогою мультимедiйних технологiй, як застосовувати мультимедшш засоби навчання.
Мета статп - дослiдити особливостi шформацшно-освинього середовища навчання, функцп, здiйснити його класифшацш.
Уявлення про середовище навчання не ново для педагопчних до^джень (М. Басов, С. Шацкий та ш.). У рiзнi iсторичнi перюди в це поняття вкладався i рiзний змiст. Так, фiлософський словник сощальне середовище трактуе як таке, що оточуе людину: громадськi, матерiальнi i духовнi умови його юнування, формування i дiяльностi [1]. У словнику С. I. Ожегова тд середовищем розумiються навколишнi соцiально-побутовi умови, обставини, а також сукупшсть людей, пов'язаних спiльнiстю цих умов [10].
Отже, середовище в широкому сена (макросередовище) охоплюе суспiльно-економiчну систему в цшому - виробничi сили, громадськ стосунки i iнститути, суспiльну сввдомють i культуру. Середовище у вузькому сенсi (мiкросередовище) включае безпосередне оточення людини - сiм'ю, трудовий, навчальний i iншi колективи i групи [11].
С. Френе вважав, що середовище навчання слугуе полем для рiзноманiтно! даяльносп людей, розвитку 1хшх творчих здiбностей, де людина створюе культурш цiнностi, вивчае реальний свгг в атмосферi свободи вибору напрямiв i знань, як1 И щкавлять. Сучаснi педагогiчнi теори не роздмють поглядiв С. Френе i А. Нейла щодо ролi «вшьно! д1яльносп в середовищЪ>, але зберiгають ввдношення до людини як до суб'екта дiяльностi, що збагачуе свiй особистий досввд у процесi взаемодп з шшими суб'ектами в середовищi навчання. М. Басов розглядае середовище як досить складну структуру (мюце юнування, громадське середовище, педагогiчне середовище), а людину - як «активного дiяча в середовищЬ>, яка не лише мiняеться сама, але i змiнюе середовище.
Середовища класифiкують за рiзними ознаками:
- мiрою глобальностi визначення середовища: макро-, мезо-, мiкро- середовища;
- видом юнування: бiологiчнi, техшчш, культурно-етнiчнi та iн. середовища;
- типом управлшня процесом пiзнавальноl дiяльностi i способам передачi (прийому) шформацп;
- напрямом вирiшуваних суспiльно-значущих завдань: середовища духовного розвитку i юнування людини i народу в цшому; соцiально-економiчного станi розвитку з грани; виховання, навчання i безперервного тдвищення квалiфiкацil; технiчного i комунiкативного рiвня розвитку кра!ни; екологiчного стану краши, регiону, мiста, села та ш.
«Прост1р i середовище» за визначеннями О. Ракiтiноl, В. Лискова - близьш, але не синонiмiчнi поняттями. Найбiльш загальне уявлення про проспр пов'язане з порядком розташування об'екпв, що одночасно спiвiснують. Дослiдники проспр визначають як набiр умов, пов'язаних певним чином мiж собою, яш можуть чинити вплив на людину. При цьому в
самому понятп простору не йде мова про включешсть в нього людини, оскшьки вiн може iснувати i незалежно вiд не!.
Поняття «середовище» також вiдбиваe взаемозв'язок умов, що забезпечують розвиток людини. В цьому випадку передбачаеться його присутнiсть в середовищ^ взаемовплив, взаeмодiя оточення з суб'ектом [9]. На наш погляд, виходячи з наведених визначень, щ термiни можна застосувати i для характеристики понять «освгтнш простiр», «шформацшний простiр» i «освiтне середовище», «шформацшне середовище».
Планом заходiв з виконання завдань, передбачених Законом Укра!ни «Про основш засади розвитку iнформацiйного сустльства в Укра!ш на 2007-2015 роки», вживаеться термiн «iнформацiйне середовище» [2]. При цьому уточнюеться його розумшня i даеться таке тлумачення: «тд iнформацiйним середовищем розумiеться сукупнiсть техшчних i програмних засобiв зберiгання, обробки i передачi шформацп, а також полиичш, економiчнi i культурнi умови ре^зацп процесiв шформатизацп» [2, с. 5].
Концепщя iнформацiйного середовища уперше була запропонована Ю. Шрейдером, який справедливо розглядае його не лише як проввдника шформацп, але i як активний початок, що впливае на И учасник1в [6].
Шд освiтнiм середовищем (бiльш вузьке поняття) на думку В. Козирева, I. Шалаева, А. Веряева найчастше розумiеться функцiонування конкретно! установи освiти. Науковщ визначають освiтне середовище як сукупшсть матерiальних чинник1в; просторово-предметних чинник1в; сощальних компонентiв; мiжособистiсних вiдносин. Усi щ чинники взаемозв'язанi i впливають на кожного суб'екта осв^нього середовища. При цьому люди також беруть участь в оргашзаци i створеннi освинього середовища, роблячи для цього чиш ди.
Дослiдники вивчали iнформацiйне середовище з урахуванням певних аспектiв. На наш погляд, варто видшити три:
- як одна iз сторш дiяльностi. Людина при цьому розглядалася як учасник комушкацшного процесу, тобто в основному з точки зору свое! здатносп представити особисте знання в тон формi, в якш це знання може бути вiдчужене, тобто у формi шформацп. А сприйнявши iнформацiю, знову перетворювати И на свое особисте знання;
- як система форм комушкацш, що вторично склалися;
- як створена уим суспiльством iнформацiйна iнфраструктура, що дозволяе здшснити комунiкативну дiяльнiсть в масштабах, вiдповiдних рiвню розвитку цього сустльства: видавництва, бiблiотеки, iнформацiйнi центри, банки даних, засоби масово! шформацп тощо.
1нформацшний простiр нерiвнозначний шформацшному середовищу. Можна сказати, що перший - це сукупшсть рiзних шформацшних середовищ. 1снуючи в одному i тому ж iнформацiйному просторi, людина може переходити з одного шформацшного середовища в шше, наприклад, при змш професп, роду занять, захоплень, переходу на новий стутнь навчання. Усi цi переходи здiйснюються у рамках одного шформацшного простору. Людина може одночасно знаходитися в рiзних шформацшних середовищах, наприклад, в шформацшному середовищi ВНЗ, шформацшному середовищi любителiв тварин (спещальна лiтература, вiдповiдне спшкування i досвiд тощо), iнформацiйному середовищi вiртуально! реальност (спiлкування в мережi 1нтернет, комп'ютернi iгри тощо). I хоча вс вони iнодi дуже рiзнорiднi, людиною сприймаються як щось едине.
Аналiз показуе, що одшею з особливостей iнформацiйного середовища е те, що будь-яке шформащйне середовище надае можливють отримання необх1дних для нього даних, вщомостей, гипотез, теорш та iншого, умiння ж отримувати iнформацiю i перетворювати Н, необидно виховувати, виробляти, воно отримуеться в процеа навчання. Ю. Шрейдер зазначае, що в книгах можна прочитати багато про що, але з них не можна отримати умiння читати. 1нфосередовише може зберегти багато знань, але не може зберегти в собi умшня користуватися ним [6].
Як випливае з до^джень, iнформацiйний прост1р утворюеться в результат! жишадяльносп усього людства i досить консервативно до змш, в той же час шформацшне середовище створюеться зусиллями окремо! групи людей. Так, наприклад, шформацшне середовище навчально! дiяльностi формуеться:
- викладачем (визначае змют програми курсу, вибiр навчально! лиератури, методи викладання, стиль спiлкування тощо);
ЗАСТОСУВАННЯ ШФОРМАЦШНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й _ТА ПРОФЕСШНШ ОСВ1Т1_
- педагопчним колективом навчального закладу (визначае загальнi вимоги до студенпв, традицп навчального закладу, що зберiгаються, форму взаемин педагопчного i студентського колективiв, спецiалiзацiю навчального закладу та ш.);
- державою як громадським шститутом (визначае матерiальне забезпечення освiти в цшому, сощальне замовлення на формування iieï або iншоï системи знань i поглядв, цшей навчання).
Так, на думку В. £фiменко [5], створення iнформацiйного середовища будь-якоï предметноï дiяльностi як результату розвитку засобiв iнформатизацiï, iнформацiйних i особливо телекомушкацшних технологiй веде до кардинального переосмислення цiлей, змiсту, форм i методiв пiдготовки фахiвцiв на новому сучасному рiвнi. При цьому основнi принципи, що лежать в основi розвитку до саморозвитку iнформацiйних середовищ, таш:
- принцип вiдкритого характеру шформацшно1' системи;
- принцип органiзацiï, самооргашзацп i розвитку (припускае узгоджешсть уах учаснишв iнформацiйно-педагогiчного процесу);
- принцип багатоварiативного характеру розвитку iнформацiйного середовища;
- принцип створення освпнього середовища як сприятливого соцiального середовища, що актуалiзуе iнтелектуальнi, моральнi i комушкативш можливостi особистостi, як забезпечують комфортну iнтеграцiю в соцiумi i культура
У програмi iнформатизацiï краши згадуеться i поняття освiтнього простору як системи освии в цiлому, тобто сукупност усiх навчальних закладiв, пов'язаних певними ввдносинами, що пiдкоряються одним законам.
Спираючись на до^дження Г. Беляева, розглянемо типолопчш ознаки освинього середовища з метою виокремлення в ньому шформацшного ресурсу [4]:
- освпне середовище будь-якого рiвня е складно-утвореним об'ектом системно!' природи;
- цшсшсть освiтнього середовища е синошмом досягнення системного ефекту пiд яким розумiеться реалiзацiя комплексноï мети навчання i виховання на рiвнi безперервноï освiти;
- освiтне середовище юнуе як певна соцiальна спiльнота, що розвивае сукупностi людських вiдношень у контекст широкоï соцiокультурноï свiтоглядноï адаптацп людини до свiту, i навпаки;
- освiтне середовище мае широкий спектр модальности що формуе рiзноманiтнiсть рiзних типiв локальних середовищ, яш iнодi взаемовиключають якостi;
- в ощночно-цшьовому плануваннi освiтнi середовища дають сумарний виховний ефект як позитивних, так i негативних характеристик, причому вектор цiннiсноï орiентацiï замовляеться з цшьовими установками загального змiсту освинього процесу;
- освiтне середовище виступае не лише як умова, але i як зааб навчання i виховання, е процесом дiалектичноï взаемодп сощально", просторово-предметноï i психолого-дидактичноï компонент, що утворюють систему координат проввдних умов, впливiв i тенденцiй педагопчних цшей. Освiтне середовище утворюе субстрат iндивiдуалiзованоï дiяльностi, перехiдноï вiд навчальноï ситуацiï до життя.
Отже, юнують рiзнi модифшацп освiтнiх середовищ. Наприклад, Л. Калмиков i Л. Хачатуров описують вiртуальнi освiтнi середовища, даючи при цьому специфiчне визначення, в якому використано аксиологiчий пiдхiд. Шд вiртуальним освiтнiм середовищем розумiеться середовище, яке сприяе творчому досягненню себе, тобто особа, яка знаходиться у процеа освинього становления, освоюе як новi знання, так i новi ступенi свободи [6]. Iншi дослвдники описують iнтегрованi i розподiленi освиш середовища.
Таким чином, поняття освинього середовища розглядаеться багатьма авторами з рiзною повнотою вiддзеркалення сутностi. С. Лобачова i В. Солдатшна наводять такий опис поняття освiтнього середовища навчального закладу: це поняття eid6ueac сукуптстъ шформацшних pecypcie навчального закладу, технологш навчання i забезпечення навчального процесу, що реал1зоват у рамках сдиних принцитв побудови, яю забезпечують повний цикл або його логiчно завершену частину [12]. На думку В. А. Красильнiковоï, освине середовище - це багатоаспектна, цшсна, сощально-психолопчна реальшсть, що надае людиш матерiальнi i духовш умови для ïï освiтньоï дiяльностi, сукупшсть необхiдних психолого-педагогических
умов, що зaбeзпeчye, для зaнypeння людини в потш цiлecпpямoвaнoï пiдгoтoвлeнoï iнфopмaцiï i cпocoбiв ïï пpeдcтaвлeння до вивчeння, yceбiчнoгo poзвиткy ocoбиcтocтi [S].
Шйбшьшою пoпyляpнicтю ocтaннiм чатом кopиcтyeтьcя поняття «iнфopмaцшнo-ocвiтнe cepeдoвищe». У Кон^ици cтвopeння i poзвиткy едино1' cиcтeми диcтaнцiйнoï ocвiти в У^шт пiд iнфopмaцiйнo-ocвiтнiм cepeдoвищeм poзyмiють cиcтeмнo-opгaнiзoвaнy cyкyпнicть зacoбiв ïx пepeдaчi, iнфopмaцiйниx pecypcib, пpoтoкoлiв взaeмoдiï, aпapaтнo-пpoгpaмнoгo i opгaнiзaцiйнo-мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння, opieнтoвaнy на зaдoвoлeння ocвiтнix пoтpeб кopиcтyвaчiв. Пpивeдeмo piзнi точки зopy на змют поняття «Iнфopмaцшнo-ocвiтнe cepeдoвищe» (див. таблицю.1).
Таблиця 1.
Piзнi тдходи до розумтня сyтностi поняття «iнформaцiйно-освiтнe середовище»
Визнaчeння поняття «iнфopмaцiйнo-ocвiтнe cepeдoвищe» Aвтop
Cиcтeмнo opгaнiзoвaнa cyкyпнicть iнфopмaцiйнoгo, тexнiчнoгo, навчально-мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння, яка нepoзpивнo пов'язана з людиною, як cyб'eктoм ocвiтньoгo пpoцecy. О. Iльчeнкo
Пeдaгoгiчнa cиcтeмa (ПС) kmc ïï зaбeзпeчeння, тобто пiдcиcтeми фшажово-eкoнoмiчнa, мaтepiaльнo-тexнiчнa, нopмaтивнo-пpaвoвa, мapкeтингoвa, мe-нeджмeнтy Л. Aндpeeв
Aнтpoпocoфiчний peлeвaнтний iнфopмaцiйний aнтypaж, пpизнaчeний для poзкpиття твopчoгo пoтeнцiaлy i тaлaнтiв викладача i cтyдeнтa. Можна cкaзaти, що тexнiчнo IOC бyдyeтьcя за допомогою iнтeгpaцiï iнфopмaцiï на тpaдицiйниx i eлeктpoнниx нociяx, кoмп'ютepнo-тeлeкoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiяx взaeмoдiï, вipтyaльний бiблioтeки, poзпoдiлeнiй базу дaниx, нaвчaльнo-мeтoдичниx кoмплeкcax i poзшиpeнoмy aпapaтi дидактики. Ж. Зaйцeвa
Iнфopмaцiйнe cepeдoвищe як чacтинa iнфopмaцiйнoгo пpocтopy, нaйближчe зoвнiшнe по вiднoшeнню до iндивiдa iнфopмaцiйнe oтoчeння, cy^nmcra умов, в якиx бeзпocepeдньo nporirae дiяльнicть iндивiдa. G. Рактн
Iнфopмaцiйнe cepeдoвищe BH3 - цe одна iз croprn його дiяльнocтi, що включае opгaнiзaцiйнo-мeтoдичнi зacoби, cyкyпнicть тexнiчниx i ^ограмн^ зacoбiв збepiгaння, oбpoбки, пepeдaчi iнфopмaцiï, що зaбeзпeчye oпepaтивний дocтyп до iнфopмaцiï i здiйcнюe ocвiтнi нayкoвi кoмyнiкaцiï. О. Соколова
Ocвiтнe cepeдoвищe е cy^nmc™ ycix мoжливocтeй навчання i poзвиткy ocoбиcтocтi, пpичoмy мoжливocтeй як позитивна, так i нeгaтивниx. С.Д. Дepябa
Пiд ocвiтнiм cepeдoвищeм (чи cepeдoвищeм ocвiти) ми poзyмiтимeмo cиcтeмy впливiв i умов фopмyвaння ocoби за зpaзкoм, що зaдaeтьcя, а також мoжливocтeй для ïï poзвиткy, що мicтитьcя в тощальному i пpocтopoвo-пpeдмeтнoмy oтoчeннi У.A.Яcвин
Cиcтeмнo opгaнiзoвaнa cyкyпнicть ocвiтнix ycтaнoв i opгaнiв yпpaвлiння, банков, лoкaльниx i глобально iнфopмaцiйниx мepeж, книжкoвиx фондш бiблioтeк, cиcтeмa ïx пpeдмeтнo-тeмaтичнoï, фyнкцioнaльнoï i тepитopiaльнoï aдpecaцiï i нopмaтивниx дoкyмeнтiв, а також cyкyпнicть зacoбiв пepeдaчi циx, iнфopмaцiйниx pecypciв, ^ото^лЬ взaeмoдiï, aпapaтнo-пpoгpaмнoгo i opгaнiзaцiйнo-мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння, що peaлiзoвyють ocвiтню дiяльнicть Е.Мapчeнкo
Кoмплeкc iнфopмaцiйниx зв'язкш, як1 cклaдaютьcя мiж aгeнтaми, дiючими в цьому cepeдoвищi. Тaкe cepeдoвищe пoвиннe oxoплювaти: yвecь кoнтингeнт cтyдeнтiв BH3 за вима фopмaми (очна, диcтaнцiйнa, пiдвищeння квaлiфiкaцiï', пepeпiдгoтoвкa, пiдгoтoвчe вiддiлeння та ш.); вci eтaпи життeдiяльнocтi BH3 (aдмiнicтpaтивнi фyнкцiï, фiнaнcoвi та iн.); iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнi та iншi пoтpeби нayкoвиx cпiвpoбiтникiв i виклaдaчiв. A. Кocoлaпoв
Як видно з таблищ, poзyмiння iнфopмaцiйнo-ocвiтньoгo cepeдoвищa щe ocтaтoчнo ж cфopмyвaлocя в пeдaгoгiчнiй тeopiï. Вчeнi називають piзнoмaнiтнi ознаки цього явища, xoчa
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й ТА ПРОФЕСШНШ ОСВ1Т1
вiдносять 1х до загального стану - штеграцп педагопчного та шформацшного середовищ. У зв'язку з цим, нам здаеться щкавим бачення шформацшно-освпнього середовища О.Андреевим, який пропонуе один з можливих шдходш. «У навчальному процесi головною ланкою забезпечення високоï ефективностi освiти е викладач. Чи змшилася роль викладача в iнформацiйно-освiтньому середовищi? Чи залишився вiн ключовою фiгурою в навчальному процеа?» [3, с. 18].
Вимоги до викладача, який використовуе середовище 1нтернет, складаються з традицiйних, що пред'являються i викладачевi специфiчних категорш. До традицiйних вимог вiдносять: оргашзаторсьш, дидактичнi, перцептивнi, комунiкативнi, сугестiï, дослвдницьш, науково-пiзнавальнi, предметнi.
У вiртуальному середовищу цi вимоги значно трансформуються. Специфiчнi вимоги, необхiднi при роботi в середовищi 1нтернет, наприклад, включають знання викладачем дидактичних властивостей i умшня користуватися засобами iнформацiйних i комушкацшних технологiй i бути ентузiастом, а швидше фанатиком своею дiла, що особливо важливо в сучасних умовах тощо.
На наш погляд слад чекати, що «традицшш» викладачi опиратимуться впровадженню новоï форми здобуття освпи, передусiм унаслiдок значного збшьшення об'ему роботи з тдготовки i проведення занять, вiдсутностi нормативно-правовоï бази з використання i охорош iнтелектуальноï власностi, а також нормуванню незвичайноï викладацькоï працi.
Психолого-педагогiчнi проблеми специфiчноï дiяльностi викладачiв у вiртуальному освiтньому середовищi мають iстотнi ввдмшносп, i практично не вивченi. На сьогодш виявлено деяк дiï впливу на психiку людини у мережi 1нтернет. Позитивними впливами е: тдвищення пiзнавальноï активностi, подолання стереотипiв авторитарного стилю взаемодп педагога i студента, розвиток самостшносп суджень студента, його шщативносп, мобiльностi. До негативних насладив роботи в 1нтернет вiднесена сощальна iзоляцiя (часткова або повна вщмова вiд спiлкуваннi з iншими людьми, замша реальних друзiв вiртуальними, послаблення емоцiйних реакцiй, iстотне звуження сфери штереав тощо) [6, с. 58].
При вiртуальному навчаннi викладач: 1) несе ютотно велике фiзичне i психолопчне навантаження, нiж викладач в традицшнш системi; 2) опиняеться в нормативно-правовому вакуумц вiдсутнi виробничi норми роботи i оплати пращ, не визначено статус тощо.
Вказаш мiркувания говорять про те, що фахiвцiв для новоï вiртуальноï системи освпи необхiдно спецiально готувати. Успiх ïхньоï професiйноï пiдготовки багато в чому визначаеться принципами ïï органiзацiï.
Один з перспективних напрямiв наукових до^джень - створення i використання шформацшних освiтнiх середовищ.
У подальшому тд iнформацiйно-освiтнiм середовищем ми розумiтимемо певним чином пов'язаш мiж собою освпш елементи, що знаходяться в умовах шформацшного обмiну, який органiзований спещальними програмними засобами.
Видiлимо особливостi шформацшно-освпнього середовища:
- iнформацiйнi ресурси використовуються з метою навчання, виховання i розвитку студенпв i сприяють тдвищенню якосп освiти;
- дистанцiйне навчання е доступним для всiх категорш студенпв;
- забезпечуе вiльний вибiр як студентами, так i педагогами навчальних планш, програм, навчально-методичних комплекав тощо;
- тдвищуе мотивацiю: навчально-пiзнавальноï дiяльностi, спiлкування, досягнень студентiв i викладачiв;
- пред'являе додатковi вимоги до професiйноï компетентностi педагога;
- забезпечуе штеграцш iнформацiйних i освпшх процесiв;
- обумовлюе позитивну динам^ iнформацiйноï культури суб'ектiв через постшний розвиток iнформацiйних ресурсiв.
До основних функцш iнформацiйно-освiтнього середовища належать: шформацшна, комунiкативна, розвиваюча, навчальна, дiагностична, рефлексшна.
Пiдводячи пiдсумок сказаному, очевидно, що наукова розробка проблеми шформацшного середовища знаходиться на етат становлення, оскшьки iнформацiйне
середовище, знаходячись в постiйному оновленнi, е невичерпним джерелом i ресурсом дiяльностi людини. Проте кожна людина сама вирiшуе, наскiльки далеко i глибоко варто !й просуватися в шформацшному полi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Философский знциклопедический словарь. - М.: Советская знциклопедия, 1983. - 840 с.
2. Закон Укра!ни «Про Нацiональну програму шформатизацп». - К.: Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 1998. - № 27-28. - 18 с.
3. Андреев А. А., Рубин Ю. Б. Проблемы педагогики в современных информационно-образовательных середах / А. А. Андреев, Ю. Б. Рубин // Образовательные технологии для новой экономики: Сб. матер. Междунар. конфер. - М., 2002. - С. 14-18.
4. Беляев Г. Ю. Педагогическая характеристика образовательной среды в различных типах образовательных учреждений / Г. Ю. Беляев. - М.: ИЦГШС, 2000. - 137 с.
5. Ефименко В. Н. Педагогические основи разработки проекта - программы информационной среды высших учебных заведений / В. Н. Ефименко: [электронный ресурс]. - Режим доступа: http://vmnuz-nn.narod.ru/ito_2002413.htm
6. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании. - М., 2003. - 192 с.
7. Косолапов А. М. Проблеми взаимосвязи информационно- образовательной среди ВУЗа и нових информационных технологий / А. М. Косолапов [электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.mstu.edu.ru/publish/conf/IIntk/section4/ section4_3 .html
8. Красильникова В. А. Информатизация образования: понятийный аппарат / В. А. Красильникова // Информатика и образование. - 2003. - № 4. - С. 32-36.
9. Кулик Е. Ю. Проектирование информационной образовательной среды и личность преподавателя: [электронный ресурс]. - Режим доступа:. http://ito.edu. №7003/1/3/1-3-2289.html
10. Ожегов С. И. Словарь русского язика / Под ред. Р. О. Шведовой. - М: Рус. яз., 1984. - 797 с.
11. Сухобсхая Г. С. Гуманистическая направленность личности преподавателя как основа совершенствования его профессиинальной компетентности / Г. С. Сухобская // Профессионально-педагогическая компетентность преподавателей системи подготовки повишения квалификации и переподготовки специалистов. - СПб., 1992. - С. 34-41.
12. Тихомиров В. П., Солдаткин В. И., Лобачев С. Л. Виртуальная образовательная среда: предпосылки, принципы, организация: Монография / Владимир Павлович Тихомиров, Василий Иванович Солдаткин, Сергей Львович лобачев / Международная Академия Открытого Образования. - М.: Издательство МЭСИ, 1999. - 164 с.
УДК 004.4'2+004.94
Ф. С. 1ЛЬЯСОВА
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЕКТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
У cmammi розглянуто cnoci6 peani3a^ï програмного забезпечення з використанням програмного тструментарж Rational Software Architect i Microsoft Visual Studio 2010, як служать для створення архтектурних ршень, з використанням UML-дiаграм на рантх етапах розробки. Показано вплив процесу проектування на результат програмного забезпечення, яке розробляеться.
Ключовi слова: проектування, моделювання, програмне забезпечення.
Ф. С. ИЛЬЯСОВА
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ПРОГРАММНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ
В статье рассмотрен способ реализации программного обеспечения с использованием программного инструментария Rational Software Architect и Microsoft Visual Studio 2010, которые
