CC BY
428
УДК 101.1:316
Н. О. Шатдзе, кандидат соцюлопчних наук
1НФОРМАТИЗАЦ1Я ОСВ1ТИ У СВ1ТЛ1 НОВ1ТН1Х СОЦ1АЛЬНО-Ф1ЛОСОФСЬКИХ 1ДЕЙ
Проанал1зовано деяю аспекти становления тформацтного сустльства та його вплив на нов1тню фтософ1ю освти. Розглянуто основм тдходи до тформатизацп сустльства, позитивм та негативм риси цього процесу. Зазначено, що в тформацтному сустльств1 осв1та в1д1грае ключову роль, осюльки забезпечуе навички надбання 7 використання тформацп та знання, а тому зм1нюються и функцп, зм1ст.
Осв1та як чинник соц1ал1зацИ' створюе нову сощально-тформацтну особист1сть. Ключовi слова:
тформацтне сустльство, осв1та, ¡нформатизащя, модертзащя.
Актуальтсть проблеми. Тендентя тдвищення штересу до наукових дослщжень уах складниюв освгги як сотального шституту i сотального феномену, що спостер^аеться в Укрш'ш сьогодт, пов'язана насамперед з усвщомленням ролi i мiсця освiти у формуванн iнтелектуального та культурного потенцiалу нацп як джерела соцiального досвiду. В умовах зростання значення шформацп i комуткацп в людському життi та формування шформацшного типу суспiльного розвитку мета формування единого осв^нього простору в рамках уаа св^ово'1' спшьноти набувае першочергового значення. Виходячи з цього, актуальтсть дослiджень сучасних змш осв^ньо'1' системи спричинена не тшьки необхiднiстю вивчення нового стану осв^и, а й не менш ютотною потребою
© Шанадзе Н. О., 2014
визначення перспектив та напрямiв п розвитку. Нинi найактуальнiшим питанням постае модернiзацiя освiти, яка визначаеться науковцями не тшьки як перебудова деяких ютотних складових освггнього процесу, а й як специфiчна форма управлшня розвитком освiти, яка дозволяе системно змшювати структуру, змiст та оргашзащю освiтнього процесу в цшому.
Головною системною ознакою сучасного сустльства е його шформатизащя, наслiдком яко'1' стае iнформатизацiя всiх пiдсистем сустльства, у тому чист iнституту осв^и. В соцiальному контекстi цей шститут е одним з важливих чинниюв формування i розвитку як окремих суспшьних iндивiдiв, так i сустльства загалом.
Аналiз останнгх джерел i публЫацш. Концептя iнформацiйного суспiльства з'явилася в результат! науково'1' дiяльностi таких зарубiжних дослiдникiв, як Д. Белл, Дж. Бетгер, З. Бжезинський, Р. Брейтенштейн, Е. Дж. Вiльсон, В. Дайзард, Р. Дарендорф, Д. Естер, В. 1ноземцев, М. Кастельс, Й. Масуда, Дж. Нейсб^, Т. Розак, В. Стьопш, О. Тоффлер, А. Турен, Ф. Уебстер, Ф. Феррарой та ш Новий шформацшний порядок, висв^лений у працях М. Маклюена, Дж. Нейсб^а, Й. Масуди, ставить питання про ввдповщтсть новiтнiх технологш звичним для людсько'1' культури способам накопичення, збер^ання, передач1 шформацп, а вщповщно й про проблеми шформатизацп освiти, якi вiдображено у роботах втизняних дослiдникiв В. Кременя, О. Воронина, А. Свтодюк, В. Мудрака, А. Пилипчука та ш Проблемам використання шформацшних технологiй в осв^нш галузi Украши присвячено дослiдження В. Бикова, Р. Гуревича, М. Кадемп, Л. Карташово'1', Т. Коваль, В. Латнського, Н. Морзе та ш У сво'1'х роботах вони переконливо доводять, що впровадження шформацшних технологш суттево впливае на тдвищення ефективносп навчального процесу, i тiльки за умов пiдвищення шформатизацп i комп'ютеризацп освiти можлива iнтеграцiя системи осв^и Украши до европейського та св^ового освiтнього iнформацiйного простору. Також у сучасних наукових дослщженнях пiдкреслюеться, що розвиток шформацшних технологш ввдкривае широю можливостi доступу до освiти,
завдяки чoмy сyспiльствo в цiлoмy та oсвiтнiй прoцeс зoкрeма пoчинають набyвати якiснo нoвиx фoрм. Фактичнo стае мoжливим гoвoрити прo втратy мoнoпoлiï дeржави на знання i рoзвитoк oсвiти та oцiнювати iнфoрмацiю як фактор, щo iнтeгрyе сoцiальнi, тexнoлoгiчнi, eкoнoмiчнi, пoлiтичнi та кyльтyрнi мexанiзми [1, с. 10].
Пoшyк фiлoсoфськиx oснoв нoвoï oсвiтньoï парадигми, яка фoрмyеться завдяки стрiмким iнфoрмацiйним змшам, кoли кiнцeвий рeзyльтат oсвiти людини визначаеться нe стiльки фoрмами навчальнoï дiяльнoстi, скiльки базoвими фiлoсoфськими oснoвами, на якиx бyдyеться oсвiтнiй ^o^^ зyмoвлюе мету статтi, яка пoлягае y рoзглядi змiни oсвiтньoï системи пiд впливoм прoцeсy iнфoрматизацiï.
Виклад основного Mamepiany. Iстoрiя рoзвиткy пoняття «iнфoрмацiйнe сyспiльствo» бeрe витoки з дай пoстiндyстрiалiзмy, дe iз самoгo пoчаткy iснyвала бeзлiч рiзнoманiтниx визначeнь цьoгo фeнoмeнy. Пoстiндyстрiальнe сyспiльствo називають iнфoрмацiйним (Й. Mасyда), мeрeжeвим (М. Касгельс), пoстeкoнoмiчним (Г. Кан, В. Iнoзeмцeв), сyспiльствoм пoстмoдeрнy (А. Етцюш) абo радикалiзoванoгo (висoкoгo) мoдeрнy (Е. Г^нс), пoсткапiталiстичним (П. Дракeр, Р. Дарeндoрф), пoстцивiлiзацiйним (К. Бoyлдiнг) тoщo. Такe рoзмаïття визначeнь засвiдчyе рeальнy мyльтипарадигмальнiсть сoцiальниx наyк i, ^м тoгo, виявляе складнiсть самиx прoцeсiв сyчаснoï сoцiальнoï трансфoрмацiï. Жoдeн is фiлoсoфiв, який писав прo oзначeнy прoблeмy, нe сyмнiвався в радикальнoмy oнoвлeннi всьoгo життя людства в рамкаx цьoгo нoвoгo yстрoю [2, с. 4].
Сьoгoднi iснyе багато визначeнь сyтнoстi iнфoрмацiйнoгo сyспiльства залeжнo вiд мeти, яку ставить наyкoвeць, дoслiджyючи ту чи iншy складoвy цьoгo сyспiльства. Якщo yмoвнo пoеднати цi спрoби, тo мoжна зазначити, щo y сoцiальнo-фiлoсoфськиx дoслiджeнняx юнують щoнаймeнш три пiдxoди. Пeрший пiдxiд найпрoстiший: пeрeлiк xарактeристик, ям вiдрiзняють цeй тип сyспiльства вiд ytix iншиx, тoбтo визначeння тиx нoвиx пeрeваг та «бoнyсiв», якi надае нам iнфoрматизацiя. Другий пiдxiд пoлягае y визначeннi стрyктyрнoфyнкцioнальниx змiн, ^ли iнфoрмацiйнe сyспiльствo рoзглядаеться як наступна ланка (стадiя, фoрмацiя) в iстoричнoмy рoзвиткy людства. Тoдi виявляються фактори, щo спричинили самe пeрexiд дo ще'1 настyпнoï ланки та наслщки на майбутне. Цi пiдxoди мoжyть грунтуватися на лiнiйниx абo циклiчниx парадигмаx рoзвиткy людства, ^н^п^х стш^го рoзвиткy абo вчeннi прo нooсфeрy. Прoдyктивнiшим уважаеться трeтiй пiдxiд, щo пoеднyе два пoпeрeднi y визначeннi iнфoрмацiйнoгo сyспiльства як бeзyмoвнo бeзальтeрнативнoгo eтапy рoзвиткy людства, при я^му всi сфeри життедiяльнoстi людини тддаються iнфoрмацiйнoмy впливу та змiнюють власш iстoтнi xарактeристики, а iнфoрмацiя стае гoлoвним сoцiальнo-eкoнoмiчним чинникoм, дoмiнyючим oб'ектoм вирoбництва i спoживання.
Оснoвoпoлoжники тeoрiï iнфoрмацiйнoгo сyспiльства завжди пiдкрeслюють пoвiднy рoль знань та iнфoрмацiï в сyспiльнoмy рoзвиткy. За вислoвлeнням Д. Бeлла, в нoвoмy стoлiттi вирiшальнoгo значeння для eкoнoмiчнoгo i сoцiальнoгo життя, спoсoбiв вирoбництва знання, а та^ж xарактeрy трyдoвoï дiяльнoстi людини набувае станoвлeння нoвoгo сoцiальнoгo yстрoю, щo грунтуеться на тeлeкoмyнiкацiï. «^ли знання y свoïй систeматичнiй фoрмi втягуються в практичнe пeрeрoблeння рeсyрсiв (y виглядi винаxoдy та oрганiзацiйнoгo вдoскoналeння), мoжна сказати, щo самe знання, а нe праця виступае джeрeлoм вартoстi» [3, с. 128].
Крiм тoгo, y сyспiльнo-фiлoсoфськиx кoнцeпцiяx пeрeважае пoзитивний oбраз iнфoрматизацiï суспшьства, iнфoрматизацiя рoзглядаеться здeбiльшoгo як прoгрeсивний рyx yпeрeд, який, бeзyмoвнo, мае дeякi вади та ризики, алe вoни мoжyть та пoвиннi бути пoдoланi. Прoтe iснyе такoж альтернативна пoзицiя oцiнки iнфoрмацiйнoгo сyспiльства, пoв'язана, наприклад, iз дiяльнiстю так званoï шкoли парамарксистiв (Г. та Д. Шиллeри, П. Гoлдiнг, Г. Meрдoк, Н. Гарнeм та iн.). Такий тдащ, з oднoгo бoкy, рoзглядае iнфoрмацiйнe сyспiльствo як вiдoбражeння iмпeративiв капiталiзмy, дe кoрпoративнi i класoвi iнтeрeси та прioритeти ринку дoмiнантнo впливають на рoзвитoк кoмп'ютeрниx тexнoлoгiй, а з дрyгoгo
— намагаеться прoаналiзyвати вплив нoвiтнix iнфoрмацiйниx систeм на рoзвитoк сoцiальниx вiднoсин. Вoни засвiдчyють факт пeрeтвoрeння iнфoрмацiйниx тexнoлoгiй на засiб прoпаганди спoживацтва i тoргiвлi тoварами та пoслyгами, засiб «прoмивання мoзкy» людeй, зааб бeзмeжнo зрoстаючoï мoжливoстi спoстeрeжeння i слщкування за насeлeнням та пyблiчнoю сфeрoю йoгo iснyвання [4, с. 3].
№впин^ зрoстання кiлькoстi iнфoрмацiï (аж дo iнфoрмацiйнoгo пeрeнасичeння), ïï вагoмiсть та дoстyпнiсть, нeскiнчeннiсть фoрм iнтeрпрeтацiï стають важливими рисами сyчаснoстi i дoзвoляють гoвoрити як ^o пoзитивнi, так i прo ^гатив^ стoрoни ïï взаемoдiï iз сoцiyмoм. Пoстмoдeрнiсти (сeрeд ниx пoстстрyктyралiсти Ж. Дeрида, Ж. Бoдрiяр, Ж. Дeльoз, М. Фyкo) так чи iнакшe нагoлoшyють на зрoстаннi рoлi iнфoрмацiï i прoцeсаx, пoв'язаниx з ïï впливoм на iндивiда. чeрeз таю пoняття, як «дискурс» (М. Фуш) та «симулякр» (Ж. Бoдрiяр), фiлoсoфи пoказyють нeгативний бiк iнфoрмацiï: яким чинoм за дoпoмoгoю iнфoрмацiï владш групи мoжyть нав'язувати власну мoвлeнневoмислeнневy картину свiтy, яким штучним стае св^, кoли iнфoрмацiя рeальнiша за дшсшсть. Hайбiльш частo звeртаеться дo пoняття iнфoрмацiï Ж. Бoдрiяр, уважаючи, щo навiть тiлo е да чим iншим, як «iнфoрмацiйнoю субстанщею», щo пeрeдае знакoвi пoвiдoмлeння. Фiлoсoф нагoлoшyе пeрeважнo на нeгативнoмy 6o^ циркулювання iнфoрмацiï, аджe, зливаючись з iнфoрмацiйними тexнoлoгiями, oсoба мoжe пoзбавитися самoбyтнoстi [5, с. 16].
Як зазначае К. Райда, дoвoлi критичнo дo пoзитивниx кoнцeпцiй iнфoрмацiйнoгo суспшьства пoставився i Ю. Габeрмас, прoгoлoсивши y свoемy вчeннi стoсoвнo «пyблiчнoï сфeри», ïï рoзвиткy та задападу, щo причинoю нeгативниx наслiдкiв y ïï змiнаx i е скeрoваний пeвними iнтeрeсами вплив на цю сфeрy тeлeiнфoрмацiï та дeржавнoï статистичнoï звiтнoстi. Самe чeрeз нeгативний вплив рeклами i прoпаганди пyблiчна сфeра, як ствeрджyе Габeрмас, пoчинае занeпадати. За yмoви кoмeрцiалiзацiï та e^ra^n кoрпoративнoгo капiталy сyттевo змiнюеться рoль лiтeратyри, фyнкцioнальнo вoна пeрeтвoрюеться на рoзважальнy. Та й взагалi y цш ситуацп вiдзначаеться oднoбiчнe пoдання будь-яш'1' iнфoрмацiï для насeлeння. «Дoмiнyвання в цiй ситуацп "xитрoмyдриx засoбiв фoрмyвання кoнсeнсyсy" i загальний стан рeчeй пoстyпoвo наштoвxyють Ю. Габeрмаса на думку й прo нeмoжливiсть рeальнoгo втiлeння такиx iдeальниx кoнстрyктiв Франкфуртсь^ шкoли, як застoсyвання принципу рацioнальнoстi в прoцeсаx oбгoвoрeння прoблeм грoмадянськoгo сyспiльства, yзгoджeння грoмадськиx iнтeрeсiв i культивування в пyблiчнiй сфeрi принципу нeвикривлeнoï ^мушка^!» [4, с. 4].
1снуе такoж думка, за яшю iнфoрматизацiя сyспiльства нe е нoвим eтапoм йoгo рoзвиткy, oœ^m iнфoрмацiя як сyбстанцiйна oснoва буття iснyвала завжди, тoмy сyспiльствo, наприклад, на думку Е. Гiддeнса, бyлo «iнфoрмацiйним» вiд самoгo пoчаткy, а стутнь тeпeрiшньoï iнфoрматизацiï навряд чи надае пщстави ствeрджyвати, щo виниклo якeсь нoвe, вiдмiннe за свoею якiстю, так званe iнфoрмацiйнe сyспiльствo, сьoгoднi ж вщбулася iнфoрматизацiя сoцiальниx вiднoсин. Hагрoмаджeння всe бiльшиx масивiв xаoтичнoï, фрагмeнтарнoï iнфoрмацiï ускладнюе oпeративнe yxвалeння рiшeнь. Сyспiльствy бракуе прoдyктивниx oрганiзацiйниx фoрм i мeтoдiв виoкрeмлeння пoтрiбнoï iнфoрмацiï, ïï аналiзy i привeдeння y стан, придатний для застосування. Виникае парадoкс, який далягае y нeдoлiкy iнфoрмацiï в yмoваx ïï надлишку. Такi прoдyктивнi oрганiзацiйнi фoрми пoтрiбнo шукати в oсвiтнiй систeмi, oскiльки тiльки вiдпoвiдна oсвiта мoжe дати мeтoд та iнстрyмeнт для викoристання iнфoрмацiï.
Як вiдoмo, пeршi практичнi крoки iнфoрматизацiï i кoмп'ютeризацiï oсвiти Укра'1'ни бyлo здiйснeнo y дрyгiй пoлoвинi 50-x рр. ХХ ст., ^ли кoмп'ютeрними зашбами стали oснащyватися прoвiднi вищi навчальш заклади i кoли цi зашби в eкспeримeнтальнoмy рeжимi пoчали застoсoвyватись y навчальнoвиxoвнoмy прoцeсi при вивчeннi eлeмeнтiв прoграмyвання i вирiшeннi oбчислювальниx завдань. Ширoкoмасштабна iнфoрматизацiя oсвiти рoзпoчалась y 70-80 рр. ХХ ст., шли засoби iнфoрмацiйниx тexнoлoгiй стали активто впрoваджyватися пeрeдyсiм y систему yправлiння oсвiтoю [б].
Сьогодш шформатизащя освiти сягнула далеко за межi комп'ютеризаци та розумiеться не тшьки як технiко-технологiчне забезпечення навчального процесу, а й як змша осв^ньо! парадигми. Це стосуеться перш за все доступу до осв^и та шформацп. За визначенням украшського дослiдника В. Бикова, при формуванш головних цiлей подальшого розвитку осв^и проблема шформатизаци мае ставитися не просто як шформатизащя осв^и, а як шформатизащя i парадигма рiвного доступу до яюсно1 освiти, де ключовими словами, вихщними положеннями е рiвний доступ до якюно1 осв^и, а тому iнформатизацiя освiти передбачае появу нових шформацшно орiентованих педагопчних i освiтнiх технологiй, новiтнiх засобiв навчання, створення та використання в педагопчних системах сучасного комп'ютерно-орiентованого навчального середовища, поступове формування i розвиток комп'ютерно-технолопчно'1 платформи iнформацiйного освiтнього простору, електронних iнформацiйних освiтнiх ресурсiв i мережних сервiсiв, що його змютовно наповнюють 1 процесуально пiдтримують [7, с. 14].
Розгляд шформатизаци як одного iз шляхiв виходу системи освпи з кризи дозволяе стверджувати про наявшсть тiсного зв'язку освпньо1 проблематики з проблематикою перiоду освоення шформацшно'1 картини свiту, усвiдомлення едност законiв функцiонування шформацп у природi та суспiльствi, 1хнього практичного застосування, створення шдустрп виробництва й обробки шформацп. У зв'язку з цим щльовими функщями освiти стають: перехщ вiд трансляцп досвiду попереднiх поколшь до забезпечення виживання на природному, сощальному та духовному рiвнях; перетворення освiти на частку життедiяльностi людини, коли змют безперервно'1 освiти напряму визначае характер людських потреб (не потреби задовольняються в результат! одержання освпи, а освпа визначае потреби); перетворення освпи на засiб селекцп людства за соцiальною, нацiональною, штелектуальною та iншими ознаками, а також зааб об'еднання народiв на загальних принципах буття [8, с. 51].
За допомогою освгги формуеться особиспсть, вже не викликае сумнiву, що за умов шформатизаци процес соцiалiзацii змшюеться докорiнно. Освiта стае не тшьки чинником соцiалiзацii як становлення сощально'! людини, тобто людини пристосовано'1 до життя у суспiльствi, залучено1 до соцiуму як дiездатний та вщповщальний суб'ект, надiлений iндивiдуальною та суспшьною свiдомiстю. Iнформатизацiя освiти полягае у включенш, так би мовити, соцiалiзованого iндивiда (тобто на певному рiвнi соцiалiзацii) до iнформацiйного свггу як соцiокультурного надбання людства. Осв^а як чинник соцiалiзацii особистостi виконуе, таким чином, функщю становлення не просто ^вдально", а соцiоiнформацiйноi людини, котра як дiездатний суб'ект ефективно функцюнуе у двох свiтах — сощальному та шформацшному. З цього приводу Л. Рижак i М. Скринник слушно зазначають: «Iнформацiйне суспшьство — це спiвiснування двох свтв: звичного фiзичного та вiртуального (швидше фiзично-вiртуального, бо носiем е вщома польова фiзична субстанцiя), створеного людиною, що юнуе у штучному комп'ютерному середовищь В доiнформацiйних суспiльствах, о^м фiзичного свiту, iснував лише свгг, створений уявою та творчiстю людини як фольклор, твори л^ератури та мистецтва. Цей уявний св^ не мав ушверсального глобального характеру i справляв на фiзичний свiт лише обмежений опосередкований вплив через моральновиховш або сощально-культурш механiзми» [9, с. 168]. Зараз цей вiртуальний св^ набувае характеристик всезагального, необмеженого ш простором, нi часом, що безумовно позначаеться на самш сутностi осв^нього середовища, яке поеднуе в шформацшному суспшьсга два названi свiти.
Висновки. В умовах шформатизаци осв^а перестае бути засобом засвоення готових загальновизнаних знань. Вона перетворюеться на споаб обмшу шформащею мiж людьми протягом усiеi "х життедiяльностi та передбачае не тшьки засвоення одержаних знань, а й вщдачу власних надбань. Активний шформацшний обмш став сутшстю процесу iнформатизацii загалом i в осв^нш сферi зокрема. Тому фундаментальне завдання освгги в шформацшному суспшьсга — тдготовка людини до життя в шформацшному сощальному простора
Л1ТЕРАТУРА
1. Инчук G. А. Модершзащя Украшсько1' системи освiти як теоретико-фшософська i практична проблема : автореф. дис. ... д-ра фшос. наук : 09.00.10 / G. А. Пшчук ; 1н-т вищ. освгги НАПН Украши. - К., 2010. - 25 с.
2. Скалацький В. М. 1нформацшне суспiльство: сучасш теорiï та моделi (соцiальнофiлософський аналiз) : автореф. дис. ... канд. фшос. наук : 09.00.03 / В. М. Скалацький ; Кшв. нац. ун-т iM. Т. Шевченка. - К., 2006. - 17 с.
3. Белл Д. Социальные рамки информационного общества (Новая технократическая волна на Западе) / Д. Белл ; под ред. П. С. Гуревича. - М. : Прогресс, 1986. - 549 с.
4. Райда К. Ю. Проблеми теоретичного осмислення концепци «Шформацшного сустльства» в сучаснш фшософи. ¡де1" альтернативних концепцiй / К. Ю. Райда // Мультиверсум : фшос. альманах. - К. : Центр духов. культури, 2008. - № 72. - С. 3-13.
5. Вербицька О. Постмодершзм як фiлософiя шформацшного сустльства / О. Вербицька // Фiлософiя i наука за умов формування шформацшного сустльства: Всеукр. наук. конф. «XXII читання, присвячеш пам'ят засновника ЛьвiвськоВаршавськоï фiлософськоï школи К. Твардовського», 9-11 лют. 2010 р. : тези / Львiв. нац. ун-т iм. I. Франка. - Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львiв. полiтехнiка», 2010. - С. 16-17.
6. Биков В. Ю. Сучасш завдання шформатизацп освiти [Електронний ресурс] / В. Ю. Биков // 1нформацшш технологiï i засоби навчання. - 2010. - № 1 (15). - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-j oumals/itZn/em 15/emg.html.
7. Биков В. Ю. Iнновацiйнi iнструменти та перспективнi напрями iнформатизацiï освiти / В. Ю. Биков // Iнформацiйно-комунiкацiйнi технологiï в сучаснш освт: досвiд, проблеми, перспективи : зб. наук. пр. 3-ï Мiжнар. наук.-практ. конф., 12-14 листоп. 2012 р. / Вшниц. держ. пед. ун-т iм. М. Коцюбинського. - Вiнниця, 2012. - С. 14-26.
8. Комарова О. А. Освга у вимiрi iнформацiйного сустльства / О. А. Комарова // Економiчний часопис XXI : наук. журн. - 2011. - № 7-8. - С. 50-53.
9. Рижак Л. Фшософсью тдходи до штерпретаци цившзаци / Л. Рижак, М. Скринник // Нац. штереси. - Львiв, 2004. - ч. 11. - С. 164-179.
ИНФОРМАТИЗАЦИЯ ОБРАЗОВАНИЯ В СВЕТЕ НОВЫХ СОЦИАЛЬНО-ФИЛОСОФСКИХ ИДЕЙ
Шанидзе Н. А.
Проанализированы некоторые аспекты становления информационного общества и его влияние на современную философию образования. Рассмотрены основные подходы к информатизации общества, позитивные и негативные черты этого процесса. Определено, что в информационном обществе образование играет ключевую роль, поскольку обеспечивает навыками овладения и использования информации и знания, а поэтому изменяются ее основные функции, содержание. Образование как фактор социализации формирует новую социально-информационную личность. Ключевые слова: информационное общество, образование, информатизация, модернизация.
ThE INFORMATIZATION OF EDUCATION WIThIN ThE FRAMEWORK OF MODERN PhILOSOPhICAL IDEAS
Shanidze N. A.
The article deals with certain aspects of information society development and its influence upon modern Philosophy of education. Basic approaches to society informatization, positive and negative aspects of this process are considered. The article states the key role of education in information society as education provides skills of acquisition and use of information and knowledge, therefore the functions and contents of education are changing, education as a factor of socialization creates a new social and information personality.
Key words: information society, education, informatization, modernization.
