CC BY
23
КОРМОВИРОБНИЦТВО, ЖИВЛЕННЯ, СЕЛЕКЦ1Я ТА РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН
PRODUCING OF FEEDSTUFFS, NOURISHMENT, SELECTION AND ANIMAL BREEDING
УДК 636.4.082
Б1рта Г.О., доктор сшьськогосподарських наук, професор, © (tkfdec@uccu.org.ua)
Вищий навчальний заклад Укоопстлки «Полтавський утверситет економжи I торг1вл1», м. Полтава
ВПЛИВ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН КОРМУ НА М'ЯСО-САЛЬШ ЯКОСТ1
СВИНЕЙ
Суперечлив1 лтературш дат з питань перетравност1 поживних речовин корму в оргатзм1 свиней ргзних генотитв вказують на дощльтсть проведення спещальних дослгджень, тим паче, що знання фгзюлоггчних процеав, зокрема, перетравност1 поживних речовин I використання азоту корму дають можливкть глибше контролювати селекцтний процес.
У статт1 наведено результати дослгдження р1вня використання поживних речовин корму та баланс азоту, кальщю, фосфору свиньми р1зного напрямку продуктивност1.
Ключо^^ слова: перетравшсть, баланс, азот корму, фосфор, кальщй, обмшний досл1д, обм1н речовин, суха речовина, протет, жир, клтковина, зола.
Вступ. Вченими проведено значний об'ем дослщжень, яю свщчать про вплив генетичних факторiв на перетравшсть поживних речовин корму [3].
Деяю автори стверджують, що рiзниця в перетравност корму тваринами окремих порщ настшьки незначна, що не виходить за рамки !х шдивщуальних вiдхилень. 1ншими ж дослщниками встановлено, що деяю породи та !х помiсi вiдрiзняються за обмшом речовин [4]. Та, як правило, тварини м'ясного напрямку продуктивной мають кращу перетравшсть поживних речовин корму. Вщомо, що тдвищена штенсившсть росту, висока скоростиглiсть, краща здатшсть до вiдгодiвлi помiсних тварин пов'язаш з iнтенсивним обмiном речовин [2].
© Бiрта Г.О., 2011
Як вщомо, перетравшсть, тобто р1вень використання поживних речовин корму значною м1рою залежить вщ в1ку, 1нтенсивност1 росту, породносн, а також щдивщуальних особливостей тварин [1].
1з зростанням попиту на м'ясну свинину високо! якост з'являеться необхщшсть вести селекцш свиней за м'ясними властивостями як при чистопородному розведенш, так \ при р1зних поеднаннях. У зв'язку з цим для добору, а також пщбору дуже важливо знати породш та шдивщуальш вщмшност в обмш1 речовин свиней вихщних батьювських форм з метою формування м'ясо-салъних якостей !х потомства в онтогенеза
Централъним ланцюгом бшкового обм1ну е азот як постшна \ характерна частина протешу. Дефщит проте!ну веде до порушення обм1ну овин { зниженню продуктивност тварин. При цьому зростаютъ затрати на виробництво продукци, тому вивчення обм1ну азотистих речовин, !х засвоення оргашзмом тварин являе собою велику господарсъку цшшсть [1].
Використання корму складаеться з його перетравлювання \ засвоення поживних речовин. Щодо перетравност поживних речовин корму ращону виявлеш м1жпородш вщмшност1.
У деяких роботах встановлено, що породи м'ясного напрямку продуктивносп маютъ здатшсть до пщвищеного використання азоту корму, який бере активну участь у формуванн м'язово! тканини [5].
Матер1ал 1 методи. На перетравшсть \ обмш речовин у свиней впливають багато фактор1в: ф1зюлопчний стан тваринного оргашзму, яюсть \ склад корм1в, температура \ волопсть примщень \ багато шших. Унаслщок цього таю дослщи повинш проводитися в рамках строгих певних методичних прийом1в. Вщхилення вщ методики \ техшки проведення дослвдв може перекрутити дшсш показники { привести до неправильних висновюв.
Метою дослщжень було вивчення р1вня використання поживних речовин корму та баланс азоту, кальцш, фосфору у свиней велико! бшо! (I група), миргородсько! (II група), ландрас(Ш група), полтавська м'ясна (IV група), червоно-поясна спещал1зована лЫя (V група).
У дослвд використовувався метод перюд1в, який застосовуеться на тваринах у вщ 7-8 м1сящв \ старше, коли виключена вшова вщмшшсть в перетравност \ обмш1 речовин в окрем1 перюди за шших р1вних умов год1вл1. Кр1м того, метод застосовуеться при вивченш пор1вняльних показниюв перетравност \ поживнш щнност ращошв або окремих корм1в \ обм1ну речовин при р1зних ф1зюлопчних станах тварин[6].
Метод перюд1в дае найбшьш достов1рш результати, оскшьки показники тварин в груш пор1внюються з показниками тих же тварин, але в шшому перюд1 досл1ду. Цим виключаеться вплив шдивщуальних вщмшностей тварин у показниках обм1ну речовин.
Для дослвдв пщбирались здоров1, нормально розвинеш, таю, що мають хороший апетит тварини.
Дослщження проводились на вiдгодiвельному молодняку. Перед комплектуванням пщдослщних груп вщгодовуваних свиней провели дегельмштизацш всього молодняка, з якого передбачалось вщбирати тварин.
Пiсля цього ввдбрали в 1,5-2 рази бшьше, нiж треба, нормально розвинених тварин, без яких-небудь ознак вiдхилення вщ норми i тримали 1х протягом 15 днiв на однаковому ращош (попереднiй перiод годiвлi). Пiсля цього комплектували пiддослiднi групи з урахуванням породи, вiку, статi, походження, енерги зростання за попереднiй перiод годiвлi. У ряди аналогiв включались тварини з вщмшшстю у вiцi не бшьше 5 дшв. Рiзниця у вазi тварин-аналогiв не перевищувала 1,5 кг.
Кшькють тварин у кожнш пiддослiднiй групi була 3 голови.
Шсля вiдбору тварин для дослвдв i комплектування груп свинi поступали в обмшш клiтки. Перед цим склали акт вiдбору i комплектування груп.
Ввдбраш для дослiдiв тварини помщались в спецiальнi клiтки, пристосоваш для збору видiлень i оббит оцинкованим залiзом або пластмасою. У кожну клiтку помiщали одну тварину.
Пiдлога клiтки з ухилом у бш вивщно! трубки приподнята на 15-20 см, щоб можна було вшьно пiдставити судину для збору сеч^ яка витжала по виведенш пiд клiтку трубцi.
Результати дослщжень. Вiдповiдно до усiх вiдомих в бiологiчнiй науцi фактами можна важати, що нiщо в органiзмi так спадково не детермiновано, як процеси синтезу бiлка. Це вiдкриваe можливост селекцiйного покращення тварин за рахунок здатностi ефективного перетравлення азоту корму.
Оргашзм свиней дуже чутливий до порушення мiнерального живлення що призводить до розладу обмiну речовин, попршення використання корму, затримки росту, зниження продуктивной тварин.
Велику роль для тварин вщграс кальцш i фосфор та 1х стввщношення. Перебувачи в тш тварин у рiзних формах, кальцш i фосфор виконують рiзноманiтm функци, обумовлюючи постшний обмiн речовин i життe;дiяльнiстъ органiзму.
Результати фiзiологiчних дослiджень, (табл. 1), в цшому, свiдчать про високий рiвень перетравност тваринами поживних речовин корму. В той же час спостер^ались i деякi вiдмiнностi мiж групами у перетравност окремих компонентiв.
Так, тварини червонопоясно! спецiалiзованоl лши м'ясних свиней (V група) краще за шших перетравлювали суху речовину корму. Рiзниця мiж V та II пщдослщними групами за цим показником становила 1,39 %.
Щодо перетравностi оргашчно! речовини та безазотистих екстрактивних речовин серед тварин рiзних груп ютотно! рiзницi не виявлено. Перетравнiсть була на високому рiвнi, а також в межах: оргашчна речовина 79,89-81,12 %, безазотист екстрактивнi речовини на рiвнi вiд 87,66 % у тварин мирогородсько! породи, до 90,31 % у пщсвинюв червонопоясно! спецiалiзованоl лши.
Спостерiгалась залежнiсть мiж засвоюванням жиру i проте!ну. Найкраще перетравлювали протеш свинi м'ясного напрямку продуктивност III-V груп. В
той же час перетравшсть жиру у тварин цих груп було дещо нижче: вщ 54,08 % у свиней червонопоясно! спещ^зовано! лши до 55,12 % у тварин полтавсько! м'ясно! породи. Свиш миргородсько! породи краще за iнших перетравлювали жир, але гiрше - проте!н (рiзниця з червонопоясною спецiалiзованою лiнieю склала - 3,17 %).
Таблиця 1
Перетравшсть поживних речовин корму пщдослщними тваринами
Груп и Поро ди Коефщент перетравносп, %
Суха речовина Зола Оргашчна речовина Протеш Жир Клггко-вина БЕР
I ВБ 77,12 ±0,562 51,44±0,6 64 80,25 ±1,024 74,64±0,6 24 55,48 ±0,251 39,13 ±0,885 88,49±0,5 64
II М 76,84 ±0,691 50,89±0,7 85 79,89 ±0,665 73,14±0,7 14 56,65 ±0,682 39,89 ±0,691 87,66±0,4 94
III Л 77,45 ±0,695 51,95±0,6 15 80,88 ±0,655 75,88±0,3 92 55,03 ±0,191 39,35 ±0,384 90,11±0,3 36
IV ПМ 77,15 ±1,026 51,42±0,4 56 81,12 ±0,841 75,61±0,1 65 55,12 ±0,693 38,45 ±0,265 89,78±0,5 84
V ЧПСЛ 78,23 ±0,942 52,77±0,2 82 80,49 ±0,484 76,33±0,2 96 54,08 ±0,493 38,11 ±0,875 90,31±0,6 83
Кл^ковина корму перетравлювалась усiма пщдослщними тваринами практично на одному рiвнi i в межах 38,11-39,89 %.
Пщвищення вщкладення азоту створюе передумови до меншого ожирiння тушi, бшьш продовженого росту м'язових тканин i бiльшому виходу м'яса. Аналiзуючи даш проведених нами дослiджень, ми вщзначили, що середнi результати азотистого балансу у пщдослщних свиней були на рiзному рiвнi (табл. 2).
Таблиця 2
Баланс азоту i його використання пщдослщними ^ тваринами, г
Групи Поро ди Одержано з кормом Видшено з калом Перетрав лено Видше но з сечею Ввдкла-дено в тш Ввдкладено азоту
вад прийнятого вщ перетравленого
I ВБ 43,16 ±0,362 12,15 ±0,121 31,01 ±0,324 10,48 ±0,327 20,53 ±0,691 47,57 ±0,543 66,20 ±0,641
II М 42,85 ±0,682 12,03 ±0,254 30,82 ±0,615 11,8 ±0,611 19,02 ±0,995 44,39± 0,622 61,71 ±0,314
III Л 43,89 ±0,981 12,36 ±0,365 31,53 ±0,617 10,55 ±0,295 20,98 ±0,871 47,80 ±0,195 66,54 ±0,614
IV ПМ 42,48 ±0,455 11,07 ±0,196 31,41± 0,328 10,3 ±0,714 21,11 ±0,641 49,69 ±0,612 67,21 ±0,394
V ЧПСЛ 44,68 ±0,582 12,54 ±0,613 32,14± 0,534 10,06 ±0,624 22,08 ±0,916 49,42±0,381 68,70 ±0,394
Данi балансових дослiдiв свiдчать, що тварини V пщдослщно! групи краще утримували кормовий азот в органiзмi i менше нiж iншi видiляли його з калом та сечею.
Найменше азоту в тш вiдкладалося у тварин II пщдослщно! групи, вони ж найбшьше видшяли його з сечею (11,80 г), що на 1,74 г перевищувало
показники молодняку V пщдослщно! групи, яю найбшьше споживали азоту з кормом. У тварин I, III та IV груп вщкладення азоту було в межах 20,53-21,11 г.
Серед представниюв уах пщдослщних груп кращим трансформатором кормового проте!ну в бiлок власного тша виявилась тварини V пщдослщно! групи, вони ефектившше використовували азот на 5,03 % вщ прийнятого i на 6,99 % - вщ перетравного порiвняно з тваринами II групи, де вказаний показник виявився найменшим. Ц данi фiзiологiчного дослiду не суперечать результатам науково-господарського до^ду. Пiддослiднi тварини V групи порiвняно з тваринами iнших груп краще використовували азот корму, в результат вони штенсившше росли i краще оплачували корми.
Данi, що характеризують обмiн кальцiю в середньому по тваринах рiзних пiддослiдних груп, наведеш в табл. 3.
Таблиця 3
Баланс кальщю 1 його використання пщдослщними тваринами, мг
Гру- пи Породи Одержано з кормом Видшено з калом Перетрав лено Видшено з сечею Ввдкла-дено в тш Вшкладено кальцш
вад прийнято го вад перетравл еного
I ВБ 19,18 ±0,155 10,29 ±0,268 8,89 ±0,225 0,76 ±0,092 8,13 ±0,364 42,38 ±0,291 91,43 ±0,375
II М 19,04 ±0,364 10,06 ±0,615 8,98 ±0,614 0,97 ±0,155 8,01 ±0,454 42,06 ±0,611 89,15 ±0,915
III Л 19,51 ±0,394 10,21 ±0,315 9,30 ±0,094 0,42 ±0,124 8,88 ±0,265 45,52 ±0,384 95,52 ±0,992
IV ПМ 18,88 ±0,515 9,85 ±0,146 9,03 ±0,142 0,30 ±0,065 8,73 ±0,381 46,24± 0,741 96,68 ±1,266
V ЧПСЛ 19,86 ±0,226 10,58 ±0,348 9,28 ±0,255 0,26 ±0,091 9,02 ±0,281 45,42 ±0,612 97,22 ±1,365
Аналiз наведених результатiв дослiджень свiдчить, що тварини вЫх груп споживали майже однакову кшьюсть Са з кормом, але використовували його по-рiзному. Найбшьша кiлькiсть кальцiю вiдкладалась в органiзмi тварин IV та V пщдослщних груп. Використання ними кальцш в вщсотковому вщношенш вiд прийнятого знаходилося по групах в межах 45,42-46,24 %. Вони ж характеризувались i пщвищеним вiдсотком вiдкладення кальцiю вщ перетравленого 96,68-97,2 %. Несуттево поступалися за цим показником тварини III пщдослщно! групи, де вш становив 95,52 %. В щлому ж показники засвоення тваринами кальцш в уЫх групах були на високому рiвнi.
Данi обмiну фосфору оргашзмом пiддослiдних тварин ( табл.4) показують, що, на вiдмiну вiд кальщю, показники вщкладення фосфору в !х тш мали меншi вiдхилення i перебували у вужчому дiапазонi, однак вiдрiзнялися мiж собою.
Найбiльше фосфору в органiзмi засвоювалось у тварин III пщдослщно! групи - 3,85 мг та V групи - 3,97 мг. У ровесниюв I та II пщдослщних груп щ показники були дещо нижчг Тварини II групи мали найменшi показники вщкладення його в тш (3,47 мг), в тому чи^ i у вщсотковому вщношенш вщ прийнятого - 30,73 %.
Таблиця 4
Баланс фосфору i його використання тддослщними тваринами, мг
Гру-пи Породи Одержано з кормом Видшено з калом Перетрав лено Видшено з сечею Вщкладе но в тш Вщкладено фосфору
ввд прийнято го в1д перетравл еного
I ВБ 11,21 ±0,238 7,69 ±0,224 3,52 ±0,202 0,04 ±0,014 3,48 ±0,055 31,04 ±0,364 98,85 ±0,591
II М 11,13 ±0,155 7,66 ±0,362 3,47 ±0,244 0,05 ±0,015 3,42 ±0,034 30,73 ±0,624 98,56 ±0,845
III Л 11,40 ±0,387 7,55 ±0,192 3,85 ±0,137 0,03 ±0,014 3,82±0,09 4 33,51 ±0,391 99,22 ±0,682
IV ПМ 11,03 ±0,314 7,29 ±0,274 3,74 ±0,324 0,02 ±0,011 3,72 ±0,151 33,71 ±0,295 99,37 ±0,713
V ЧПСЛ 11,61 ±0,295 7,64 ±0,341 3,97 ±0,287 0,03 ±0,017 3,94 ±0,145 33,95 ±0,848 99,36 ±0,673
Вщкладення фосфору вщ прийнятого у представниюв Bcix пiддослiдних груп знаходилося в межах 30,73-33,95 вщсотка.
Використання фосфору в вщсотковому вiдношеннi вiд перетравленого знаходилося по групах в межах 98,56-99,36 %.
Висновки.
1. Результати фiзiологiчних дослщжень свiдчать про високий рiвень перетравностi тваринами поживних речовин корму. В той же час спостер^ались i деякi вiдмiнностi мiж групами за перетравнiстю окремих компонентiв.
2. Середш результати азотистого балансу у пщдослщних свиней знаходилися на рiзному рiвнi. Пiддослiднi тварини червоно-поясно! спецiалiзованоl лши краще використовували азот корму.
3. Найбшьша кiлькiсть кальцiю вщкладалась в органiзмi тварин полтавсько! м'ясно! породи та червоно-поясно! спецiалiзовано! лши.
Лiтература
1. Акiмов С.В., Опришко Н.М. Ефективнiсть використання кормiв свинями полтавсько-беларусько! селекци//Свинарство. - 1993. - №49. - С.35-38.
2. Баньковский Б.В. Переваримость питательных веществ, обмен азота и мясо-сальные качества свиней пород пьетрен, миргородской, их помесей и ландрас/Пищеварение и обмен веществ у свиней. - Научные труды. - М.: «Колос», 1971. - С.351.
3. Баньковский Б.В. Перетравшсть поживних речовин i використання азоту кормiв свиней рiзних порщ//Свинарство. - К.: Урожай, 1970. - Вип.12. -С.44.
4. Бережнюк Н.А. Продуктившсть, перетравнiсть поживних речовин та забшш якостi свиней при згодовуванш добавок глютамiново! кислоти: Автореф.дис. ... к-та с.-г.наук: 06.02.02/Вшниця. - 1999. - С.19.
5. Галушко В.М., Винник Л.Н., Попковский Г.Л. Сравнительная оценка разных пород и типов свиней по переваримости и эффективности использования кормов//Сб.тр./Бел. НИИЖ. - 1985. - т.26. - С.27-32.
6. Коваленко Н.А. Методика проведения физиологических балансовых опытов на свиньях//Методики исследований по свиноводству. - Харьков. -1977. - 151с.
Summary
Birta G.O., doctor of agricultural sciences, professor Higher educational establishment of Ukoopspilki «Poltava university of economy and trade», м. Poltava, Ukraine INFLUENCE OF NUTRITIVES OF FORAGE IS ON MEAT AND FAT
QUALITIES
Contradictory literary information on questions of digestible of nutritives of forage in the organism of pigs of different genotypes specify on expedience of leadthrough of the special researches, especially as knowledge of physiology processes, in particular, it is enabled digestible of nutritives and use of nitrogen of forage deeper to control a plant-breeding process.
The results of research of level of the use of nutritives offorage and balance of nitrogen, calcium, phosphorus of свиньми of different direction of the productivity are resulted in the article.
Keywords: digestible, balance, nitrogen of forage, phosphorus, calcium, exchange experience, exchange of matters, dry matter, protein, fat, cellulose, ash.
Стаття надшшла до редакци 12.04.2011
