CC BY
23
УДК: 636.2: 546.23: 620.3
Хомин М.М., к.б.н., с.н.с. © 1нститут б1ологИ'тваринНААН, м. Лъвгв
ВПЛИВ Р13Н01 К1ЛЬКОСТ1 ЦИТРАТУ СЕЛЕНУ НА БЮХ1М1ЧН1 ПРОЦЕСИ В ОРГАН13М1 КОР1В IX ПРОДУКТИВН1СТЬ ТА ЯК1СТЬ
МОЛОКА
Включения до складу корм1в рацюну кор1в II та III дослгдних груп цитрату селену у тлъкостг вгдповгдно 30 та 60 мкг Бе/кг с. р. корму сприяе тдвищенню дезттоксикащиних процеав в оргашзм1 тварин (у кров/ зростае концентращя фенолсулъфат1в та фенолглюкуротдгв), покращенню ятсних показнитв молока, особливо у кор1в III дослгдно! групи (тдвищення вм1сту втамту А, Калъцт та жиру). Молочна продуктившстъ тварин II дослгдно! групи на 4-му м1сяц1 та Ш-ог - на 4-му / 8-му мжяцях дослгдженъ тдвищиласъ вгдповгдно на 4,4% та на 7,3 / 3,9%.
Ключов1 слова: корови, кров, молоко, цитрат селену, дезттоксикащит процеси, продуктившстъ, яюстъ молока
Вступ. Як вщомо, Селен е сильнодшчим антиоксидантом. Вш входить до складу антиоксидантного ферменту глутатюнпероксидази (08И-Рх), який запоб1гае утворенню вшьних радикал1в. Актившсть цього ензиму у тканинах оргашзму залежить вщ кшькоси спожитого Селену. Вш покращуе антиоксидантний захист оргашзму, функцш ¿мунно! системи та бере участь в утворенш та пщтриманш на вщповщному р1вш системи антиоксидантного захисту, формуванш бюлопчно! цшност1 молока [1-3].
Враховуючи широкий ф1зюлопчний спектр впливу 8е як добавки до корму сшьськогосподарським тваринам використовувався неоргашчний Селен. Однак, застосування мшерально! форми Селену мае певш обмеження. Вони полягають у його токсичносп, взаемоди з шшими мiнepaльними речовинами, низькому засвоюванш та перенесенш в молоко I м'ясо, а також накопиченш резерву Селену в оргашзм1 [1, 4].
У зв'язку з цим, дослщження були спрямоваш на вивчення ефективност1 бюлопчно! р1зних доз цитрату селену, виготовленого методом
нанотехнологи [5] на дезштоксикацшш процеси I направленють обмшних процеав в оргашзм1 кор1в, а також на тдвищення молочно! продуктивное^ та якост1 молока.
Матер1ал 1 методи. Дослщ проводили у ДП "Д.Г. Паачна" Хмельницько! област1 на 3-ох трупах кор1в 8-го мюяця тшьносп по 5-6 гол1в у кожнш - аналопв за живою масою, продуктившстю за попередню лактацш (55,5 тис. кг молока), вком (3-5 лактащя), датою заплщнення 1 передбачуваного отелення. Коровам першо! групи (контрольно!) та двох дослщних груп
© Хомин М.М., 2012
201
згодовували корми рацюну, збалансованого за нормами год1вл1 [6]. Корови II та III дослщних груп одержували цитрат селену у кшькост1 вщповщно 30 та 60 мкг Se/кг с. р. корму. Вказаш добавки згодовували щоденно впродовж останнього мюяця тшьност1 та до 8-го мюяця лактаци. Один раз у пщготовчий перюд I на 1-му, 4-му та 8-му мкяцях згодовування добавки вщбирали проби кров1 з яремно! вени для визначення бюх1м1чних показниюв. Кр1м цього контролювали молочну продуктившсть кор1в шляхом проведения контрольних надо!в I взяттям середшх зразюв молока щомюячно до завершения лактаци.
У зразках кров1 згщно методик визначали вмют в1тамш1в А та Е, Кальцш, неоргашчного Фосфору, холестеролу, триглщерол1в, фракцшного складу фенол1в, а у молощ, взятому з добових надо!в на 4-му I 8-му мюяцях дослщжень — вмкт в1тамш1в А I Е, Кальцш, неоргашчного Фосфору, жиру та бшка [7].
Результати дослщжень. Результати проведених дослщжень показали, що включения до рацюну кор1в дослщних груп р1зно! кшькост1 цитрату селену суттево не вплинуло на вмют жиророзчинних в1тамш1в у кров1 (табл. 1). Незначш м1жгрупов1 вщмшносп вмкту в1тамшу А та Е зумовлеш, очевидно, шдивщуальними коливаннями 1х р1вня у кров1 окремих тварин.
Згодовування протягом першого мюяця цитрату селену у кшькост1 30 мкг Se/кг с.р. корму коровам II дослщно! групи супроводжувалося збшьшенням концентраци у кров1 неоргашчного Фосфору на 33,0% (р<0,01). Однак, за тривалого включения добавки Селену до рацюну тварин дослщних груп не виявлено в1рогщних змш даного показника. Така кшьюсть мшерально! добавки не мала суттевого впливу I на концентрацш Кальцш у кров1 тварин протягом дослщу, тод1 як включения до рацюну тварин цитрату селену у кшькост1 60 мкг Se/кг с.р. корму сприяло збшьшенню вмкту неоргашчного Фосфору у кров1 кор1в III дослано! групи на 1-му та 4-му мкяцях дослщжень вщповщно на 27,0 та 25,3% (р<0,05). При цьому, протягом дослщу спостер1галася тенденщя до пщвищення у кров1 тварин III групи вмкту Кальцш.
Не виявлено також суттевих м1жгрупових змш вмкту холестеролу та триглщерол1в у кров1 кор1в II та III дослщних груп за згодовування цитрату селену у р1зних концентращях.
Дослщження фракцшного складу фенол1в показало, що включения до рацюну кор1в II дослщно1 групи меншо! кшькост1 цитрату селену сприяло пщвищенню концентраци у кров1 фенолсульфат1в та в меншш м1р> фенолглюкуронщ1в. Так, вмют фенолсульфат1в на 1-му, 4-му та 8-му мюяцях дослщного перюду у кров1 тварин збшьшився пор1вняно з аналопчним показником у кор1в контрольно! групи вщповщно на 26,7 (р<0,05), 36,4 (р<0,01) та 20,3% (р<0,05).
202
Таблиця 1
EioxiiYiiMHi показники кров1 KopiB, M±m, n=4
Показник Гру-па Перюди дослщження
тдготовчий дослвдний, м1сяць згодовування Селену
1 4 8
Вггамш А, мкмоль/л I II III 1,26±0,14 1,21±0,42 1,23±0,10 0,82±0,04 0,84±0,18 0,88±0,06 1,09±0,04 1,04±0,04 1,17±0,07 1,55±0,15 1,46±0,11 1,54±0,06
BiTaMiH Е, мкмоль/л I II III 16,78±2,51 16,44±1,99 14,71±0,68 11,70±0,99 11,33±1,89 11,47±1,15 12,69±0,89 12,55±0,44 13,37±0,48 15,74±0,32 14,04±1,89 17,13±0,93
Кальцш, ммоль/л I II III 2,30±0,12 2,50±0,10 2,33±0,09 2,00±0,15 1,90±0,15 2,13±0,13 2,40±0,06 2,40±0,17 2,60±0,06 2,53±0,13 2,40±0,15 2,70±0,12
Фосфор неорг., ммоль/л I II III 1,17±0,17 1,27±0,03 1,23±0,03 1,00±0,06 1,33±0,03** 1,27±0,07* 1,50±0,06 1,40±0,10 1,73±0,03* 1,60±0,10 1,60±0,06 1,90±0,06
Холесте-рол, ммоль/л I II III 2,59±0,62 2,70±0,35 3,08±0,39 2,01±0,23 2,76±0,73 1,69±0,22 3,67±0,34 3,75±0,69 3,49±0,55 4,16±0,38 3,80±0,50 4,36±0,24
Триглице- роли, ммоль/л I II III 0,12±0,01 0,14±0,03 0,11±0,03 0,21±0,02 0,37±0,06 0,22±0,02 0,33±0,06 0,29±0,06 0,22±0,02 0,40±0,02 0,36±0,01 0,47±0,03
Вшьш феноли, мкмоль/л I II III 20,85±0,76 23,83±1,94 20,35±0,62 16,54±1,16 19,64±1,14 16,25±1,41 20,85±1,313 20,02±0,661 22,50±0,721 20,03±0,921 20,35±1,335 25,48±1,354
Фенол-сульфати, мкмоль/л I II III 17,90±1,29 19,95±1,89 22,01±1,13 16,22±0,85 20,55±1,26* 23,07±1,86* 17,90±1,29 24,42±1,95** 27,03±1,46* 22,01±1,13 26,47±0,81* 26,85±1,29*
Фенолглю-курошди, мкмоль/л I II III 53,57±2,95 55,71±3,72 53,34±4,07 49,48±4,75 48,06±4,76 55,71±2,37 43,22±2,06 47,27±1,56 50,42±3,15 49,97±2,81 55,37±2,81 61,22±2,51
Примака: у цш i наступних таблицях в1ропдшсть р1зниць м1ж контрольною (I) i
дослщними (II,. III) групами враховували *-р<0,05; **-р<0,01
Схожа картина щодо вмюту фенол1в, зв'язаних з арчаною та глюкуроновою кислотами спостер1галася у кров1 тварин Ш дослщно! груии. Так, концентрация фенолсульфат1в у кров1 цих Kopie на 1-му, 4-му та 8-му мюяцях дослщжень була вищою вщ контролю вщповщно на 42,2 (р<0,05), 51,0 (р<0,05) та 22,0% (р<0,05). Однак, введения у склад рацюну бшьшо! кшькост1 мшерально! добавки сирияе прояву тенденци до незначного тдвищення у кров1 тварин Ш груии на 4-му i 8-му мюяцях дослщного иерюду концентраци вшьних фенол1в. Як вщомо, негативний вилив ал1ментарних чинниюв на оргашзм тварин може супроводжуватися тдвищенням у кров1 концентраци вшьних фенол1в. Завдяки дезштоксикацшним мехашзмам оргашзм тварини здатний швелювати накоиичення надлишкового фенолу шляхом утворенням иарних сполук, як1 виводяться з сечею. Пщвищення концентраци фенолсульфат1в та фенолглюкуронвдв у кров1 тварин дослщних груи вказуе на активування
203
процесу дезштоксикаци. Слщ вщзначити, що даний процес направлений у бшьшш Mipi в сторону утворення парно! сполуки фенолу з Ырчаною кислотою. Незначне пщвищення концентраци вшьних фенол1в у кров! тварин Ш дослщно! групи, на нашу думку, не викликае додаткового навантаження на дезштоксикацшну систему оргашзму.
Як видно з таблиц! 2, цитрат селену сприяв пщвищенню в молощ Kopie досл!дних груп вм!сту в!там!шв А та Е. BiporiflHO вища на 37,3% концентрац!я в!там!ну А вщм!чена у тварин II дослщно! групи на 8-му м!сяц! дослщжень, а в молоц! кор!в III дослщно! - на 4-му та 8-му мюяцях вщповщно на 35,1 та 26,0% (р<0,05).
Таблиця 2
Млсяць згодовування Селену
Показ ник Трупа
4 8
BiTaMiH А, I 0,77±0,08 1,50±0,07
мкмоль/л II 0,94±0,06 2,06±0,12*
III 1,04±0,02* 1,89±0,11*
BiTaMiH Е, I 1,84±0,29 3,44±0,50
мкмоль/л II 2,16±0,28 3,83±0,16
III 2,15±0,37 4,06±0,41
Ca, I 36,7±0,49 20,0±0,90
ммоль/л II 36,0±0,50 22,7±0,49*
III 37,1±0,75 19,8±0,78
Р неорг., I 32,2±1,33 18,1±0,75
ммоль/л II 34,0±0,61 19,7±0,50
III 34,4±0,55 21,4±1,56
I 3.98±0,16 3,87±0,32
Жир, % II 4,02±0,39 3,90±0,22
III 4,31±0,10 4,03±0,06
I 3,04±0,11 3,41±0,12
Бшок, % II 3,00±0,10 3,39±0,05
III 2,95±0,12 3,29±0,04
На тл! р!вня в!там!ну А змши вм!сту в!там!ну Е в молоц! кор!в досл!дних груп були менш вираженим. Так, на 4-му та 8-му мкяцях згодовування цитрату селену в молоц! кор!в II та III дослщних груп вмкт в!там!ну Е був нев!рог!дно вищим пор!вняно з показником контрольно! групи. Поряд з цим, у молоц! кор!в досл!дних груп в!дм!чалося пщвищення р!вня Кальц!ю та неорган!чного Фосфору, а саме: при згодовуванн! меншо! к!лькост! Селену (30 мкг 8е/кг с. р. корму) в молоц! тварин II дослщно! групи на 8-му мюящ збшьшувалася концентрац!я Кальцш на 13,5% (р<0,05) за незначного зростання вм!сту неорган!чного Фосфору. Згодовування бшьшо! к!лькост! Селену (60 мкг 8е/кг с. р. корму) сприяло збереженню вказано! тенденц!!, але було виявлено в!рог!дних м!жгрупових в!дм!нностей.
204
Молоко Kopie Il-oi' та особливо Ш-oi дослщних труп характеризувалося вищим вм1стом жиру. Так, його концентращя у молощ Kopie III дослщно! труп иа 4- та 8-му мюяцях згодовування цитрату селену була вищою вщповщно на 0,33 та 0,16% (абсолютних). Однак, не встановлено суттево! р!знищ щодо вм1сту бшка у молощ цих тварин.
Згодовування цитрату селену тваринам II та III дослщних груп у кшькост! вщповщно 30 та 60 мкг Se/кг с. р. корму сприяло пщвищенню у молочнш залоз! синтезу компоненте молока (табл. 3). Так, тварини И дослщно! групи на 4-му мюящ згодовування добавки виробляли на 4,4% молока бшьше шж корови контрольно! групи, а на 8-му мкящ - навпаки, менше на 2,2%. Натом1сть, у тварин III дослщно! групи на 4-му мюящ добовий надш був на 7,3% (р<0,05), а на 8-му - на 3,9% вищим, шж у Kopie контрольно! групи.
Таблиця 3
Група Млсяць достджень
4 8
I 20,6±0,51 23,1±0,48
II 21,5±1,02 22,6±1,27
III 22,1±0,32* 24,0±0,36
Отже, включения до складу рацюну кор!в II та Ш досл!дних груп цитрату селену в к!лькост! 30 та 60 мкг 8е/кг с. р. корму сприяе п!двищенню дез!нтоксикац!йних процес!в в оргашзм! тварин, добових надо!в молока та пщвищення вм!сту у ньому в!там!ну А, Кальц!ю та жиру. Висновки.
1. Включения до складу рацюну кор!в цитрату селену у кшькост! 30 мкг 8е/кг с. р. корму сприяе пщвищенню у кров! тварин концентрацп фенолсульфат!в (р<0,05) ! фенолглюкурон!д!в, а також вп-амшу А (р<0,05), Кальц!ю (р<0,05) ! неорган!чного Фосфору у молоц! та збшьшенню молочно! продуктивност! кор!в на 4-му мкящ його згодовування на 4,4% (р<0,05).
2. Згодовування коровам цитрату селену у кшькост! 60 мкг 8е/кг с. р. корму супроводжуеться пщвищенням у кров! концентрацп неоргашчного Фосфору, фенолсульфат!в та фенолглюкуронвдв, а також в!там!ну А (р<0,05), Кальц!ю та неорган!чного Фосфору у молоц!. Молочна продуктивн!сть кор!в на 4-му та 8-му мкяцях згодовування зростае в!дпов!дно на 7,3% (р<0,05) та 3,9%.
Л1тература
1. Захаренко М. Роль м!кроелемент!в у життед!яльност! тварин / М. Захаренко, Л. Шевченко, В. Михальська // Ветеринарна медицина Укра!ни.
— 2004. — № 2. — С. 15.
2. Фисинин В., Сурай П. Природные минералы в кормлении животных и птицы // Животноводство России. — 2008. — №9. — С. 62 - 63.
3. Ермаков В. В. Биогеохимия селена и его значение в профилактике эндемических заболеваний человека // Вестник отделения наук о Земле РАН. Электронный научно-информационный журнал. — Москва, 2004. — № 1 (22)
— С. 1-17.
205
4. Овчинникова Т. Селен: И яд и противоядие // Животноводство России. — 2005. — С. 45.
5. Патент Укра!ни на корисну модель № 23550. Cnoci6 ерозшно-вибухового диспергування метал1в // Косшов М. В., Каплуненко В. Г. /МПК (2006) В 22 F 9/14/ опубл. 25.05.07, № 7.
6. Довщник по год1вл1 сшьськогосподарських тварин / Г. О. Богданов, В. Ф. Каравашенко та ш.. К.: Урожай, 1986. — 488 с.
7. Довщник. Ф1зюлого-бюх1м1чш методи дослщжень у бюлогп, тваринництв1 та ветеринарнш медицин! / В. I. Вл1зло, Р. С. Федорук та ш. Льв1в., 2004. — 399 с.
Summary M. M. Khomyn
Institute of biology of animals INFLUENCE OF DIFFERENT QUANTITIES OF CITRATE SELENIUM ON BIOCHEMICAL PROCESSES IN THE BODY OF COWS AND THEIR PRODUCTIVITY AND MILK QUALITY
Annexation of tsytratu of selenium to the ration of cows of research groups II and III in accordance with the number of 30 and 60 mkg Se /kg on dry matter forage improves detoxification processes in their bodies (concentration of fenolsulfat and fenolhlyukuronid increases in their blood), and quality indicators of milk, especially of cows in the third experimental group (higher content of vitamin A, calcium and fat). Milk productivity of animals of experimental group II in the 4-th mounth group III - in the 4- and 8-th months of research was higher than in cows of the control group respectively 4.4% and by 7.3 and 3.9%.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Шаловило С.Г.
206
